3.19. Для захисту очей від ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, пилу, часток твердих матеріалів, що відлітають, працівники повинні застосовувати захисні окуляри, що відповідають вимогам охорони праці з урахуванням небезпечних чинників, притаманних певним видам робіт.
3.20. При електрозварювальних роботах слід застосовувати захисні щитки й маски зі світлофільтрами.
3.21. При роботах, пов'язаних з можливим травмуванням голови, необхідно застосовувати захисні каски з підшоломниками.
3.22. В умовах підвищеного шуму слід застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху.
4.1. Розміщення об'єктів магістральних нафтопроводів, планування їх території та об'ємно-планувальні рішення повинні здійснюватись згідно з вимогами будівельних, санітарних норм і правил, норм технологічного проектування, галузевих стандартів та цих Правил, а також повинні враховувати оцінку впливу на безпеку об'єктів, які мають загальнодержавне значення (ядерні установки, об'єкти для поводження з радіоактивними відходами), у тому числі під час виникнення аварійних ситуацій.
На території НПС не допускається наявність природних заглиблень, виїмок, низин або влаштування відкритих траншей, котлованів, у яких можливе скупчення вибухонебезпечних парів і газів.
4.2. Об'єкти МН і місця перебування персоналу на їх території обладнуються системами місцевого оповіщення про аварійну ситуацію, а станційні споруди - також пристроями приймання радіосигналів державного проводового мовлення.
Робочі місця, де персонал перебуває постійно, обладнуються телефонним (радіотелефонним) зв'язком.
4.3. Територія підприємства повинна бути огороджена згідно з проектом і мати не менше двох виїздів. Огорожа повинна постійно підтримуватися у справному стані. Біля входу (в'їзду) на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути знаки безпеки і попереджувальні написи.
4.4. Виробничі підрозділи підприємств, що експлуатують об'єкти магістральних нафтопроводів, повинні мати масштабні плани всіх комунікацій на проммайданчиках з точними прив'язками і надійними реперами. У разі зміни конфігурації комунікацій чи спорудження нових зміни та доповнення вносяться до планів у 10-денний строк.
4.5. Місця перетину нафтопроводами доріг, водних перешкод, ярів, залізничних колій, кути поворотів, технологічні вузли нафтопроводів позначаються на місцевості знаками з попереджувальними написами та вносяться до ПЛАС.
Дільниці трубопроводів у місцях перетину з автошляхами і залізницями повинні бути укладені в захисні кожухи зі сталевих труб, обладнані відповідно до вимог СНиП 2.05.06-85 "Магистральные трубопроводы" (далі - СНиП 2.05.06-85).
4.6. Відстань між спорудами повинна відповідати вимогам СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" (далі - СНиП ІІ-89-80), СНиП 2.05.06-85, відповідним санітарним і протипожежним нормам.
4.7. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам проекту, СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85*), СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" (далі - СНиП 2.09.03-85), СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87), інших нормативно-технічних документів та цих Правил.
4.8. Структурні підрозділи підприємств магістральних нафтопроводів, що експлуатують виробничі об'єкти на відчуженій території, повинні мати плани комунікацій інших підприємств, що експлуатують комунікації на цій території.
4.9. Перепланування виробничих приміщень проводиться з обов'язковим узгодженням з автором проекту. Проект перепланування не повинен допускати зниження межі вогнестійкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей у разі можливих аварійних ситуацій.
4.10. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря виробничих, адміністративних, побутових будинків та приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).
Класифікація приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.07.005-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", затвердженим МВС СРСР 27.02.86 (далі - НАПБ Б.07.005-86), та "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затвердженими наказом Мінпраці України від 21.06.2001 № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), визначається проектом та відповідними спеціалістами підприємства. На вході до складських і виробничих приміщень повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки.
4.11. Поводження з відходами повинно відповідати Закону України "Про відходи". Відходи, сміття, металобрухт повинні своєчасно прибиратись і накопичуватись на спеціально відведених площадках. Їх вивезення з території повинно проводитись регулярно спеціальним транспортом.
4.12. Санітарно-гігієнічні вимоги до температури, вологості, інтенсивності теплового випромінювання, швидкості руху повітря, ГДК шкідливих речовин у повітрі в межах робочої зони виробничих приміщень і відкритих площадок, температури поверхонь повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99). Робочою зоною вважається простір, обмежений за висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якому розміщені місця постійного чи тимчасового перебування працівників.
4.13. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).
4.14. Рівень вібрації повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90) та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99).
Рівень вібрації слід вимірювати безпосередньо на робочих місцях або в найбільш характерних точках робочої зони при оптимальних режимах робіт машин і устаткування.
4.15. При експлуатації шумо- та вібронебезпечного обладнання необхідно контролювати стан засобів зниження рівня шуму і вібрації та своєчасно вживати заходів щодо підтримання їх нормативної ефективності.
4.16. Для вибухонебезпечного технологічного устаткування, що в процесі експлуатації піддається вібрації, слід передбачати засоби ефективного віброзахисту.
4.17. Небезпечні зони на території підприємства слід позначати знаками та фарбуванням відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
4.18. У місцях можливого скупчення горючих парів та газів на території проїзд транспорту не допускається та встановлюються відповідні знаки безпеки.
4.19. В'їзні (виїзні) ворота повинні легко відчинятися.
4.20. Вхід сторонніх осіб на територію допускається тільки з дозволу керівництва і в супроводі спеціально призначеної особи з числа експлуатаційного персоналу.
4.21. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, проїзди та підходи до них у темний час доби повинні освітлюватися.
Штучне освітлення виконується відповідно до вимог "Правил устройства электроустановок", затверджених наказом Міненерго СРСР від 01.01.85 (далі - ПУЕ), НПАОП 40.1-1.32-01, будівельних норм і правил, установлених нормативно-технічними документами.
4.22. У виробничих приміщеннях повинно передбачатись аварійне освітлення згідно зі СНиП 2.09.02-85* та вимогами чинного законодавства.
Світильники робочого та аварійного освітлення повинні мати незалежні джерела живлення. Замість стаціонарного аварійного освітлення допускається застосування переносних світильників.
4.23. Заміри рівня освітленості слід проводити перед уведенням об'єкта в експлуатацію та після реконструкції приміщень і систем освітлення.
4.24. На території підприємства повинні бути проїзди для руху транспорту і пішохідні доріжки з твердим покриттям, які своєчасно очищаються від бруду, снігу і льоду.
4.25. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті врівень з прилеглою поверхнею, а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені і освітлюватись у темну пору доби відповідно до НПАОП 45.2-7.02-80 "Техника безопасности в строительстве (СНиП ІІІ-4-80*)", затвердженого постановою Держбуду СРСР від 09.06.80 № 82.
На території площадок, що не охороняються, підземні споруди повинні бути замкнені. Ключі від замків повинні бути в експлуатаційного персоналу.
4.26. Не допускається розміщення побутових, допоміжних, адміністративних приміщень у прибудовах до будівель і споруд з вибухопожежонебезпечними виробництвами та в межах ненормованого зближення з ними.
Не допускається розміщення в межах проммайданчиків закладів соціально-побутового призначення та будь-яких виробництв і організацій, що не мають безпосереднього відношення до функціонування підприємства магістральних нафтопроводів.
4.27. Внутрішньооб'єктові автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт" та інших нормативно-технічних документів.
4.28. Рух транспорту на об'єкті повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з указаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту, перед в'їздами на територію підприємства та в інших необхідних місцях.
Транспорт при в'їзді на територію вибухопожежонебезпечних об'єктів повинен бути обладнаний іскрогасниками.
4.29. Територія об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту у відповідності до вимог ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76.
4.30. Виробничі приміщення з персоналом, що постійно працює, повинні мати не менше двох входів (виходів), розташованих з протилежних боків приміщення. Вікна і двері приміщення повинні відкриватися назовні. Підлога повинна бути з вогнестійких матеріалів.
4.31. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію в будівлях слід передбачати згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими МНС України 19.10.2004 за № 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), та Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом МНС України від 22.08.2005 № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005).
4.32. Куріння на підприємстві дозволяється лише в спеціально відведених місцях за узгодженням з пожежною охороною. Ці місця повинні бути обладнані урнами і місткостями з водою, а також написами "Місце для куріння".
4.33. Розташування технологічного обладнання повинно забезпечувати його зручне, безпечне обслуговування та ремонт. Відстані між обладнанням та відстані від обладнання до стін повинні відповідати галузевим нормам технологічного проектування.
4.34. Об'єкти, для обслуговування яких потрібний підйом працівника на висоту до 0,5 м, обладнуються східцями, а на висоту понад 0,5 м - сходами з поручнями.
4.35. Маршові сходи повинні мати ухил не більше 60°, ширина сходинок повинна бути не менше 0,7 м, для сходинок для переносу вантажів - не менше 1 м. Відстань між сходинками за висотою повинна бути не більше 0,25 м. Східці повинні мати ухил усередину 2 - 5°. З обох боків сходинки повинні мати бічні планки чи бортову обшивку висотою не менше 0,10 м, що унеможливлює прослизання ніг людини. Сходи повинні бути з обох боків обладнані поручнями заввишки не нижче 1,0 м по вертикалі від передньої грані сходинок, з подовжніми планками через 0,4 м і стійками через 2 м.
Для резервуарів кут нахилу маршових сходів становить не більше 45° відносно горизонтальної площини, а висота поручнів не нижче 1,1 м.
Сходи тунельного типу повинні бути металевими завширшки не менше 0,6 м і мати охоронні дуги радіусом 0,35 - 0,40 м, скріплені між собою смугами. Дуги розташовуються на відстані не більше 0,8 м одна від одної. Відстань від найвіддаленішої точки дуги до сходинок повинна бути в межах 0,7 - 0,8 м.
Сходи необхідно обладнувати проміжними площадками, установленими на відстані не більше 6 м по вертикалі одна від одної.
Відстань між сходинками сходів тунельного типу і сходів-драбин повинна бути не більше 0,35 м.
4.36. Робочі площадки на висоті повинні мати настил, виконаний з металевих листів, з поверхнею, яка унеможливлює ковзання, або дощок завтовшки не менше 40 мм, поручні заввишки не нижче 1,0 м з поздовжніми планками, розташованими на відстані не більше 0,4 м одна від одної, і борт заввишки не менше 0,10 м, що утворює з настилом зазор не більше 0,01 м, для стікання рідини.
4.37. Роботи, пов'язані з імовірністю падіння працівників з висоти, повинні проводитись із застосуванням запобіжних поясів і захисних касок, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.089-86 та ГОСТ 12.4.128-83 "ССБТ. Каски защитные. Общие технические требования и методы испытаний". Роботами на висоті вважаються роботи, під час виконання яких працівник перебуває на висоті понад 1,3 м від поверхні ґрунту, перекриттів або робочого настилу, на відстані до 2 м від неогороджених перепадів.
4.38. Захисні огородження повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (далі - ГОСТ 12.2.062-81).
4.39. Побутові приміщення і приміщення для відпочинку повинні відповідати СНиП 2.09.04-87.
4.40. Засоби аварійної сигналізації і контролю стану повітряного середовища повинні перебувати у справному стані, а їх працездатність перевірятись не менше одного разу на місяць.
4.41. На території об'єктів виділяється постійне місце (площадка) для проведення поточних робіт з електрозварювання і газорізання металу за умови:
а) дотримання правил безпечного виконання таких робіт та прийняття необхідних заходів з пожежної безпеки;
б) огородження місця проведення робіт - для запобігання травмуванню робітників іскрами та окалинами, що розлітаються, а також для захисту їх від випромінювання, що виділяється при зварюванні;
в) ретельного очищення зварювальних деталей зовні та зсередини від окалини, пилу, ГР та ЛЗР, а їх поверхонь - від задирок;
г) наявності засобів пожежогасіння на місці проведення зварювальних робіт.
Місце, де будуть виконуватись вогневі роботи, необхідно звільнити від горючих речовин та матеріалів в залежності від висоти місця зварювання над рівнем підлоги або прилеглої території в радіусі, зазначеному в табл. 1.
Таблиця 1
| Висота точки зварювання над рівнем підлоги або прилеглої території, м | 0 - 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | Понад 10 |
| Мінімальний радіус зони вогневих робіт, м | 5 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
4.42. Газонебезпечні і пожежонебезпечні місця повинні бути нанесені на плани виробничих площадок, а перелік цих місць повинен бути затверджений керівництвом підприємства.
4.43. Під час виконання робіт на території НПС та при виконанні робіт підвищеної небезпеки в охоронних зонах магістральних нафтопроводів працівники зобов'язані використовувати захисні каски.
5.1. Устаткування, інструменти, контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91), технічній документації та інструкціям підприємств-виробників.
5.2. Технологічні системи, їх окремі елементи, устаткування повинні бути оснащені необхідними засобами регулювання і блокування, що забезпечують їх безпечну експлуатацію.
5.3. Для вибухонебезпечних технологічних процесів повинні передбачатись автоматичні системи регулювання і протиаварійного захисту, що запобігають утворенню вибухонебезпечного середовища та іншим аварійним ситуаціям при відхиленні від передбачених регламентом граничнодопустимих параметрів у всіх режимах роботи і забезпечують безпечну зупинку чи переведення процесу в безпечний режим.
5.4. На вантажопідіймальних машинах і механізмах вказуються реєстраційні номери, дата наступного технічного огляду і вантажопідіймальність відповідно до вимог чинного законодавства.
На посудинах, що працюють під тиском, парових котлах вказуються реєстраційні номери, дати наступних зовнішнього та внутрішнього огляду, гідравлічного випробування і дозволений тиск відповідно до вимог чинного законодавства.
5.5. Технологічне устаткування повинне встановлюватись на фундаментах, споруджених відповідно до проекту.
5.6. Не дозволяється експлуатація технологічного устаткування, що не відповідає вимогам безпеки.
5.7. Зміни в конструкцію технологічного устаткування можуть уноситись лише за узгодженням з виробником устаткування.
5.8. Елементи технологічного устаткування, що можуть призвести до травмування працівників, та поверхні огороджувальних і захисних пристроїв повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
5.9. Під час пуску в роботу або зупинки устаткування (апаратів, ділянок трубопроводів тощо) повинні передбачатись заходи щодо запобігання утворенню в технологічній системі вибухонебезпечних сумішей (продувка інертним газом, контроль ефективності продувки та ін.), а також гідравлічних пробок.
5.10. На металевих частинах устаткування, що можуть опинитися під напругою, повинні бути конструктивно передбачені видимі елементи для з'єднання із захисним заземленням згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 та ПУЕ. Поруч з цим елементом зображується символ "Заземлення".
5.11. Ланцюгові та пасові передачі, відкриті частини устаткування, що рухаються і обертаються, джерела випромінювання тощо, які можуть бути причиною травмування або шкідливого впливу на персонал, повинні огороджуватись або екрануватись відповідно до ГОСТ 12.2.003-91 та ГОСТ 12.2.062-81. Таке устаткування оснащується системами блокування з пусковими пристроями, що виключають його пуск в роботу при відсутньому чи відкритому огородженні. Відповідна вимога встановлюється технічними завданнями на розробку і виготовлення устаткування.
Огородження повинно бути швидкознімним і зручним для монтажу.
Конструкція і кріплення огородження повинні унеможливлювати контакт працівників з елементом, що відгороджується.
5.12. Температура зовнішніх поверхонь устаткування і кожухів теплоізоляційних покриттів не повинна перевищувати температури самозаймання найбільш вибухопожежонебезпечного продукту, а в місцях можливого дотику до них повинна виключити можливість опіків відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.
5.13. Запірні, відсічні й запобіжні пристрої, що встановлюються на нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах насоса чи компресора, повинні бути максимально наближені до насоса (компресора) і перебувати у зручній і безпечній для обслуговування зоні.
5.14. На запірній арматурі (засувках, кранах), що встановлюється на трубопроводах, повинні бути покажчики положень "Відкрито" і "Закрито".
Запірна арматура, розміщена в колодязях, камерах або траншеях (лотках), повинна мати зручні приводи, які дають змогу керувати нею без спускання обслуговуючого персоналу в колодязь або траншею (лоток).
5.15. На нагнітальному трубопроводі відцентрових насосів, якщо інше не передбачено проектом, повинно бути передбачено встановлення зворотного клапана чи іншого пристрою для запобігання переміщенню речовин, що транспортуються, у зворотному напрямку і, за потребою, запобіжного клапана.
5.16. Стаціонарні насоси, що використовуються для перекачування ЛЗР і ГР, у разі відсутності постійного контролю їх роботи з боку обслуговуючого персоналу повинні оснащуватися засобами попереджувальної сигналізації про порушення параметрів роботи, що впливають на безпеку.
5.17. Тимчасові трубопроводи після їх монтажу, ремонту із застосуванням зварювання повинні бути опресовані фактичним робочим тиском протягом не менше 5 хв.
5.18. Лебідки, крани та інші вантажопідіймальні механізми повинні відповідати вимогам чинного законодавства та технічної документації підприємств-виробників.
5.19. У вибухонебезпечних зонах і при виконанні газонебезпечних робіт слід застосовувати іскробезпечний інструмент.
5.20. Робочий інструмент необхідно зберігати в інструментальній шафі, переносному ящику чи сумці. Для гострого інструменту застосовують спеціальні футляри.
Інструмент повинен бути справний, правильно загострений і відповідати умовам роботи.
5.21. При роботі слід використовувати гайкові ключі, розміри яких відповідають розмірам гайок; на робочих площинах ключів не повинно бути збитих скосів, а на ручках - задирок.
Не дозволяється відкручувати і закручувати гайки, закладаючи між ними та ключем металеві пластини, а також нарощувати ручку ключа за допомогою іншого ключа чи обрізка труби.
5.22. При роботах з ударним інструментом та в інших випадках, коли можливе відлітання осколків, слід застосовувати засоби індивідуального захисту - окуляри, каски, маски, а для захисту оточення від осколків - установлювати захисні ширми. Аналогічні захисні засоби для захисту очей необхідно застосовувати при роботі з дротом, пружинами тощо.
5.23. При роботі на висоті інструмент слід прив'язувати і переносити в спеціальних сумках. Інструмент, який застосовується при роботі в котловані чи траншеї, необхідно класти не ближче ніж 0,5 м від країв. Подавати інструмент на висоту необхідно за допомогою мотузки без його підкидання. Не дозволяється класти інструмент на поручні огороджень, на неогороджені краї площадок, котлованів, люків, колодязів або місткостей.