НПАОП 0.00-1.75-15Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ

НАКАЗ
19.01.2015 № 21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р. за № 124/26569

Про затвердження Правил охорони праці під час вантажно-
розвантажувальних робіт

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час вантажно- розвантажувальних робіт, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Вантаж­но-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки, за­тверджені Державним комітетом УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі у 1984 році (НПАОП 63.11-7.04-84), Правила техніки без­пеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно- складських роботах, затверджені Державним комітетом з матеріального ре­зерву СРСР у 1985 році (НПАОП 63.1-1.06-85).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

В

Міністр

. Демчишин

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА
охорони праці під час
вантажно-розвантажувальних робіт ЗМІСТ

1. Загальні положення3

2. Загальні вимоги4

1. Організація безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт 4

2. Вимоги щодо створення безпечних умов праці 8

3. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території

підприємства, виробничих будівель і споруд 9

1. Вимоги до застосування і розміщення підіймально-транспортного устаткування,

механізмів, пристосувань та огороджень, організації робочих місць 17

1. Вимоги безпеки до транспортування вантажів, до внутрішньозаводського й цехового

транспорту 20

1. Вимоги до транспортування вантажів колісними та гусеничними тракторами 22

2. Вимоги до транспортування вантажів авто- і електронавантажувачами 23

3. Вимоги до транспортування вантажів підлоговими рейковими передатними

електровізками 24

1. Транспортування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції на підприємствах, в

організаціях поліграфічної промисловості і книжкової торгівлі 25

1. Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт27

1. Вимоги безпеки до процесів проведення вантажно-розвантажувальних робіт 27

2. Навантаження (розвантаження) небезпечних вантажів 28

3. Навантаження (розвантаження) балонів зі стислими, зрідженими і розчиненими під

тиском газами 30

1. Навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів, речовин з

окислювальними властивостями та органічних перекисів 31

1. Навантаження (розвантаження) їдких і корозійних речовин 32

2. Навантаження (розвантаження) навальних і сипучих вантажів 33

3. Навантаження (розвантаження) тарно-штучних вантажів 33

4. Навантаження (розвантаження) негабаритів, великовагових і довгомірних

вантажів 37

1. Навантаження (розвантаження) мінераловозів, полімеровозів, апатитовозів

і содовозів 40

1. Навантаження (розвантаження) контейнерів 41

2. Навантаження (розвантаження) зерна і продуктів його переробки 41

3. Навантаження (розвантаження) круглого лісу і пиломатеріалів 48

4. Вимоги безпеки під час роботи на вантажопідіймальних машинах і устаткуванні ...50

5. Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт немеханізованим

способом 61

1. Роботи вантажно-розвантажувальні з авіаційними контейнерами і піддонами 62

1. Вимоги до працівників, зайнятих виконанням вантажно-розвантажувальних,

транспортних і складських робіт65

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

енергетики та вугільної промисловості України 19.01.2015 № 21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р.

за № 124/26569

ПРАВИЛА

охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт

І. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які в процесі своєї діяльності виконують вантажно-розвантажувальні роботи, навантаження (ро­звантаження) або вивантаження (далі - вантажно-розвантажувальні роботи).

2. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, що вико­нують вантажно-розвантажувальні роботи.

3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

автоелектрокар- безрейковий самохідний візок з двигуном внутрішньо­го згоряння або електричним приводом, що застосовується для перевезення вантажів на промислових підприємствах і залізничних станціях;

автомобілерозвантажувач- пристрій, який призначений для виванта­ження зерна та сипучих вантажів зернової групи, кут природного укосу яких не більше 40 ° , із бортових автомобілів та тягачів із напівпричепами через відкритий задній борт на площадці поздовжнього перекидання, а також авто­мобільних і тракторних поїздів з причепами без розчеплення через боковий борт на площадці бокового перекидання;

вантажно-розвантажувальна рампа- пересувний місток між підлогою та транспортом для вантажно-розвантажувальних робіт, який дозволяє вико­нувати загрузку за допомогою навантажувачів; складається з рами, гідравліч­ної системи підйому, ходових коліс, буксирного пристрою та системи безпе­ки;

вантажно-розвантажувальний майданчик- горизонтальна поверхня, що призначена для обслуговування транспортних робіт з навантаження або розвантаження вантажів, яка оснащена відповідними вантажопідіймальними кранами і машинами, або навантажувачами періодичної дії, або наванта­жувачами безперервної дії (стрічкові, скребкові, роторні, шнекові наванта­жувачі);

вантажно-розвантажувальні роботи- це комплекс заходів, спрямова­них на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розван­таження; такі роботи застосовуються для навантаження (розвантаження) або вивантаження вантажів вручну або за допомогою спеціалізованої техніки (вантажопідіймальних кранів і машин, навантажувачів, автоелектрокарів);

навантажувач- машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підій­мання, транспортування, навантаження та розвантаження, штабелювання та укладання вантажів;

підіймально- транспортне устаткування - транспортуючі машини, при­значені для переміщення масових вантажів безупинним способом та засоба­ми періодично діючого транспорту за допомогою підвісних доріг, рейковим і безрейковим транспортом, а також вантажопідіймальні пристрої циклічної дії зі зворотно-поступальним рухом вантажозахоплювального органу в просторі;

технологічна схема- сукупність основних і допоміжних виробничих процесів у поєднанні з необхідними для їх виконання засобами механізації та автоматизації, що забезпечує безпечну і ефективну організацію робіт;

транспортно-технологічна схема- схема, в якій відображаються ор­ганізація транспортного потоку, способи проведення вантажно- розвантажувальних робіт, послідовність виконання технологічних операцій і номенклатура підіймально-транспортного устаткування при навантаженні, транспортуванні та розвантаженні.

1. У цих Правилах інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».

ІІ. Загальні вимоги

1. Організація безпечного виконання вантажно-
   розвантажувальних робіт

1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого нака­зом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листо­пада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.21-04).

2. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити норма­тивні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охо­рону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

3. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, за­твердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

4. Роботодавець забезпечує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).

5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.12­05).

6. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підвище­ною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, за­твердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (із змінами), для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

7. Роботодавець повинен організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

8. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткуван­ня підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконан­ня робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, ме­ханізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведен­ня розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво­рювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

10. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важ­ких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких за­бороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Піднімання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснюва­ти з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому нака­зом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важ­ких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здо­ров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одя­гом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, за­твердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, за­реєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.01-08).

2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати ви­могам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затверджено­го постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

3. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціаль­ним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших за­собів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галу­зей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (далі - НПАОП 0.00-3.07-09).

Не допускаються до роботи працівники без відповідних засобів індивіду­ального захисту.

1. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати з дотри­манням таких вимог:

Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 року № 308, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2009 року за № 103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08);

Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених нака­зом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (із змінами) (НПАОП 0.00-1.36-03);

Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених нака­зом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611 (НПАОП 0.00-1.62-12);

Правил техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню та переробці зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР, затвер­джених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 18 квітня 1988 року № 99 (НПАОП 15.0-1.01-88);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (ма­шиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 371/907 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.03-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.04-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (ма­шиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 14 листопада 1995 року № 175, за­реєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 листопада 1995 року за № 425/961 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.05-95);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.06-94);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідій­мальних кранів у справному стані, затвердженої наказом Державного коміте­ту України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, за­реєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 59/595 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.07-94);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (ма­шиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), за­твердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 березня 1996 року № 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 березня 1996 року за № 143/1168 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.18­96);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (ма­шиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 січня 1996 року № 13, за­реєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1996 року за № 63/1088 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.19-96);

Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 58/594 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.20-94);

ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприяти­ях. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

1. Експлуатація будівель, споруд та інженерних мереж підприємства здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Будова, виготовлення, установлення, монтаж, демонтаж, налагоджен­ня, експлуатація, ремонт, реконструкція та модернізація вантажопідіймаль­нихкранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок повинні відповідати вимогам Правил бу­дови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

1. Вимоги щодо створення безпечних умов праці

1. Роботодавець повинен забезпечити санітарно-гігієнічний стан вироб­ничих приміщень відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, за­реєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002), Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112 (НПАОП 0.00-7.13-14), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердже­них постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-89 «ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности», ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требова­ния», ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».

2. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».

3. Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, за- тверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42, та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитар­но-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

4. Природне та штучне освітлення на робочих місцях повинно відповіда­ти вимогам законодавства.

5. До експлуатації допускаються справне устаткування, механізми або пристрої, що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.003­91).

6. Роботи по очищенню цистерн повинні виконувати не менше ніж три працівники, один із яких перебуває в цистерні, а двоє працівників, що спо­стерігають за виконаням роботи (спостерігачі), повинні перебувати поза ци­стерною. Між спостерігачами і працівником у цистерні повинен бути вста­новлений переговірний зв’язок або визначені сигнали, які передаються за до­помогою страхувального каната (мотузки), що забезпечує підйом працівника нагору на його вимогу.

7. Навантаження (розвантаження) балонів з горючими газами, а також легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів забороняється виконувати в спецодязі, виготовленому із синтетичних матеріалів та матеріалів, здатних накопичувати на своїй поверхні заряди статичної електрики, та в спецвзутті, підбитому металевими (крім латунних) цвяхами або підковами.