НПАОП 92.7-1.01-06Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

      1. Вимоги до освітлення та ілюмінації відповідно до вимог ПУЕ.

      2. Територія атракціонів, а також посадкових площадок і підходів до них повинні мати робоче і допоміжне (чергове) освітлення відповід­но до вимог НД.

Освітленість посадкових площадок і підходів до них, ігрової зони (зони катання) у павільйонах повинна бути не менше 100 лк лампами розжарюван­ня або 150 лк люмінесцентними лампами, якщо не передбачено затемнення ігрової ситуації.

      1. Живлення ілюмінації має здійснюватися напругою не більше 220 В.

  1. Живлення ілюмінації, розташованої в місцях, доступних для випад­кового дотику відвідувачами до її струмоведучих елементів (у кабіні, на огородженні тощо), має здійснюватися напругою не більше 25 В змінного струму частотою 50 Гц і не більше 60 В постійного струму.Пульти керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування у сидячому чи стоячому положеннях було зручним і не зава­жало спостереженню за роботою атракціону.

  2. Ергономічні вимоги до органів керування оператора (рукояток, джойстиків, кнопок тощо) відповідно до вимог НД.

  3. Спрямування рухів органів керування (рукояток, джойстиків тощо) повинно, по змозі, відповідати напрямку рухів механізмів. 5.12.4.Органи керування повинні мати блокування з метою унеможли­влення несумісних рухів частин атракціону, які можуть спричинити аварію. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блоку­вання, яке унеможливлює одночасне ввімкнення реверсивних кіл. 5.12.5.Зусилля впливу на органи керування функціонального призначе­ння, якими користується відвідувач, мають відповідати вимогам НД. 5.12.6.Органи керування оператора відповідно до вимог НД повинні мати символи або написи, що пояснюють їхнє функціональне призначе­ння і відповідати написам за призначенням, у тому числі, напрямок ру­ху.

Написи повинні бути чіткими і стійкими проти корозії та стирання та зберігатися протягом всього строку експлуатації атракціону.

  1. Пульти керування атракціонів повинні мати кнопку „Стоп” червоного кольору грибоподібної форми, а також кнопку вмикання звукового сигналу.

У випадках використання кнопки в затемнених умовах має передбача­тися її підсвічування.

  1. Конструкція органів керування та їх взаємне розташування мають унеможливлювати мимовільне ввімкнення.

5.12.9.З метою уникнення несанкціонованого керування атракціоном його пульт керування має бути обладнаний індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на атракціон.

  1. Корпуси виносних пультів керування відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 мають бути виконані з ізоляційного матеріалу або заземлені не менше ніж двома РЕ провідниками.

  2. Пускові педалі повинні мати рифлену опорну поверхню. Розмі­ри, форма та кут нахилу опорної поверхні педалі мають забезпечувати стійке положення ноги.

Просвіт між розташованими поруч педалями має бути не менше 50 мм.

  1. Для атракціонів, що експлуатуються в умовах низьких температур, рукоятки органів керування повинні виготовлятися з мате­ріалів з низькою теплопровідністю або мати покриття з них.

Ці вимоги розповсюджуються і на виготовлення або покриття рукоя­ток, ручок, скоб, поручнів тощо, якими користується відвідувач.

  1. Усі органи аварійного вимкнення механізмів атракціону мають бути виведені до пульта керування, а за наявності виносного пульта - відповідно до нього.

  1. Вимоги безпеки до підіймальних пристроїв атракціонів

  1. Характеристики канатних або ланцюгових підіймальних при­строїв атракціонів (далі - підйомники) мають відповідати робочим навантаженням і тривалості експлуатації.

  2. Підйомники (канатні та ланцюгові) мають бути обладнані га­льмами або іншими пристроями, здатними зупиняти рух навантаженої системи за заданої швидкості та утримувати її в нерухомому стані. Гальма повинні спрацьовувати автоматично за будь-якої відмови

енергоживлення.

  1. Гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном або зірочкою і забезпечувати гальмівний момент із коефіці­єнтом гальмування не менше 1,5.

Для захисту від збоїв у системі керування необхідно встановити такі пристрої:

попередні перемикачі, призначені для переходу на режим керованого гальмування на верхній і нижній ділянках траєкторії руху підйомника;

обмежувальні кінцеві вимикачі, які унеможливлюють рух підйомника в непередбаченому напрямку в кінцевих точках траєкторії;

кінцеві стопорні вимикачі, що спрацьовують від механічного впливу та розривають основне електричне коло живлення підйомника; приводи цих перемикачів мають бути незалежними;

кінцеві упори у верхніх і нижніх точках траєкторії, що механічно пере­шкоджають руху.

  1. Щоб уникнути перевантаження обладнання, мають бути перед­бачені відповідні пристрої захисту. Ця вимога не застосовується, якщо кількість відвідувачів обмежена або фіксована кількістю наявних си­дінь чи місць.

  2. Мають бути встановлені пристрої, що спрацьовують у разі осла­блення натягу каната або ланцюга, і унеможливлюють будь-яке перемі­щення механізму, крім повільного підйому.

  3. На всіх атракціонах, де здійснюється підіймання відвідувачів на висоту більше 1,5 м, мають бути встановлені спеціальні захисні си­стеми, які:

знижують швидкість пасажирського модуля, якщо вона перевищує номінальне значення більш ніж в 1,4 рази;

за наявності декількох систем захисту пристрої, що забезпечують їх спрацьовування, мають бути з’єднані механічно;

у разі спрацьовування вимикають електроживлення підйомників; вимикають електроживлення у разі ослаблення або розриву каната (ла­нцюга), а також у разі несправного стану обмежників швидкості.

  1. Підйомники, що використовують зубчасті або гідравлічні

приводи безпосередньої дії, мають бути споряджені аналогічним захи­сним обладнанням.

  1. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підйомників (для підіймання пасажирських модулів з відвідувачами і без них), для підвішування пасажирських модулів, сидінь, мають бути споряджені документами виробника канатів про їх якість відповідно до вимог НД на канати. Зазначені канати мають бути вантажолюдського типу марок

ВК і В маркірувальної групи не менше 1570 Н/мм2відповідно до вимог НД.

  1. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами кон­струкцій або один з одним. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється способом, що уможливлює заміну каната.

  2. Петля на кінці каната для його закріплення на підйомнику, а та­кож кріплення каната до барабана або блока має бути виконана від­повідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених

наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 № 232 і зареє­строваних у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (далі -

НПАОП 0.00-1.36-03).

  1. Сталеві канати, які застосовуються в механізмах атракціонів, мають бути перевірені розрахунком за формулою

Fo>S- Zp, (5)

де Fo-розривне зусилля каната в цілому, що приймається за документом ви­робника про якість каната, а під час розроблення - за даними стандарту, Н;

S -найбільший натяг каната, Н;

Zp - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), що застосовується для:

підіймання та підвішування пасажирських модулів і сидінь з від­відувачами - не менше 9;

підіймання пасажирських модулів без відвідувачів - не менше 5.

  1. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната наведено сумарне розривне зусилля усіх дротинок каната, величина Fo

визначається шляхом множення сумарного розривного зусилля на 0,83.

  1. Усі канати або ланцюги одного підйомника мають бути однакового розміру, якості та конструкції.

  2. Відношення діаметрів блоків і барабанів, обмірюваних по гео­метричній осі каната, до номінального діаметра каната має бути таким: підйомник пасажирських модулів без відвідувачів або осіб, що можуть

уважатися такими - не менше 16;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами, швидкість якого не більше 1 м/с, а висота підіймання менше 2 м - не менше 25;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами або особами, що мо­жуть уважатися такими, швидкість якого перевищує 1м/с, а висота підійман­ня більше 2 м - не менше 30.

  1. Барабани для намотування каната мають бути оснащені нарі­заними по гвинтовій лінії канавками. У самому нижньому положенні піднімального пристрою на барабані має залишатися не менше двох ви­тків каната.

  2. Барабани, призначені для багатошарового намотування каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

  3. Барабани з канавками, призначені для одношарового намотуван­ня двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки

намотуються від країв барабана до середини. У разі намотування на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

  1. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром намо­таного каната не менше ніж на два його діаметри.

  2. При багатошаровому намотуванні каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

  3. Мають бути передбачені пристрої, що зрівнюють натяг канатів і ланцюгів, у разі закріплення більше одного каната або ланцюга в одній точці підвіски.

  4. Блоки дротових канатів, ланцюгові колеса мають бути обладнані пристроями, що запобігають спадання канатів із рівчака блока або ла­нцюгів з борозен. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

  5. Кінцеве закладення каната або ланцюга має витримувати навантаження не менше 80 % їх мінімального руйнівного навантажен­ня.

  6. Гідравлічні приводи підйомників мають задовольняти вимоги пункту 5.10цих Правил. Їх конструкція має бути такою, щоб у випадку витікання робочої рідини не могло виникнути небезпечних ситуацій.

  7. Підйомники, безпосередньо керовані циліндрами, мають бути обладнані клапанами, що запобігають нерегульованому опусканню у випадку розриву труби або шланга.

  8. Конструкція ходового гвинтового механізму має унеможливлю­вати відділення пасажирського модуля від піднімального механізму під час нормального режиму експлуатації.

На кожному ходовому гвинті має бути запобіжна гайка. Матеріал гайки вибирається таким чином, щоб ходовий гвинт мав більше високий опір спрацювання ніж гайка. Запобіжна гайка має навантажуватися тільки у разі відмови несучої гайки. Пасажирський модуль не повинен рухатися, якщо запобіжна гайка навантажена.

Має бути уможливлено перевірення зношування несучих гайок без великого демонтажу.

Ходові гвинти повинні бути обладнані на обох кінцях пристроями, що унеможливлюють схід несучих і запобіжних гайок з гвинта.

  1. На рейкових приводах будь-яка привідна шестірня та (або) ше­стірня, що забезпечує безпеку, має бути завжди зчеплена з рейкою, принаймні, на 2/3 ширини зуба та на 1/3 його висоти.

Має бути уможливлено проведення візуального огляду шестірень без їх зняття та великого демонтажу складових частин.

  1. Вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків

  1. Ці вимоги поширюються на обладнання, установлене на дитячих ігрових майданчиках.

  2. Користування обладнанням може включати ризики зазначені в чинних НД, а також:

падіння на обладнанні; падіння з обладнання; зіткнення; застрявання.

5.14.3.Обладнання та його складові частини повинні: відповідати загальним вимогам безпеки і заходам захисту відповідно до вимог НД;

відповідати віковій групі дітей, для якої вони призначені; бути такими, щоб ризик, передбачуваний у грі, був явним для дитини і щоб дитина могла його передбачати;

забезпечувати доступ дорослих для допомоги дітям усередині обладна­ння;

не допускати скупчення води на поверхні та забезпечувати вільний стік

і просихання.

  1. Конструкція обладнання має забезпечувати міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність.

  2. Елементи обладнання з полімерних і композиційних матеріалів, які згодом стають ламкими, мають замінюватися після закінчення те­рміну, зазначеного виробником.

  3. Елементи обладнання з деревини мають виготовлятися з дереви­ни класів „стійкі” і „середньостійкі” відповідно до вимог НД і не повинні мати на поверхні дефектів обробки (наприклад, задирок, від­щепів, сколювань тощо).

  4. Під час вибору металевих кріплень необхідно враховувати тип деревини і застосовуваного антисептика, щоб уникнути прискореної корозії металу.

  5. Наявність виступаючих елементів обладнання з гострими кінця­ми або крайками і шорстких поверхонь, здатних нанести травму дитині, не дозволяється.

  6. Кінці болтових з’єднань, що мають виступ, повинні бути захище­ні. Приклади захисту болтових з’єднань наведені на рис. 13.

2 5 :макс 8 :макс

Рис. 13. Захист болтових з’єднань 5.14.10.Зварні шви мають бути гладкими.

  1. Кути та краї будь-якої доступної для дітей частини обладнання мають бути закруглені. Мінімальний радіус закруглення 3 мм.

  2. Кут між стінками V -подібних зазорів і щілин має бути не менше 60°.

  3. Кріплення елементів обладнання має унеможливлювати їх демонтаж без застосування інструментів.

  4. Елементи обладнання (комплектуючі), що піддаються періоди-



чному обслуговуванню або заміні (наприклад, підшипники тощо), мають бути захищені від несанкціонованого доступу.

5.14.15.Закрите обладнання, наприклад тунелі, ігрові будиночки тощо, із внутрішнім розміром більше 2000 мм у будь-якому напрямку від входу повинне мати не менше двох відкритих доступів, що не залежать один від одного та розташовані по різні боки обладнання. Доступи не повинні зачинятися та унеможливлювати їх блокування один одним і забезпечувати, за необхідності, надання допомоги дорослими дітям без будь-яких додаткових засобів (наприклад, драбин, що не є складовою частиною цього обладнання). Розміри відкритих доступів мають бути не менше 500 мм х 500 мм.

У разі надзвичайної ситуації доступи мають уможливити дітям покину­ти обладнання.

  1. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для захоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання зімкнувши пальці), повинен мати розмір не менше 16 мм і не більше 45 мм у будь- якому напрямку (рис. 14).



  1. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для вхоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання не зі­мкнувши пальці), повинен мати товщину не більше 60 мм (рис. 15).

  2. Рухомі, а також рухомі та нерухомі елементи обладнання повин­ні:

не утворювати поверхонь, що здавлюють або ріжуть; унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини від-



Рис. 15

  1. Відстань між ударопоглинальним покриттям ігрового майданчи­ка та рухомими елементами обладнання має бути не менше 400 мм. 5.14.20.Обладнання, доступне дітям віком до трьох років, має забезпе­чувати такі додаткові вимоги безпеки:

захист від падіння (поручні й огородження) - відповідно до пунктів 5.14- 5.14цих Правил;

сходи і драбини - відповідно до пунктів - 5.14цих Правил; трапи - відповідно до пунктів - цих Правил.

  1. Несучу здатність конструкцій обладнання дитячих ігрових май­данчиків оцінюють проведенням розрахунків, натурними випробуван­нями або комбінацією розрахунків і випробувань.

  2. Під час натурних випробувань несучої здатності в конструкціях обладнання не повинні виникати тріщини, ушкодження або залишкові деформації.

  3. Несучу здатність однотипного обладнання перевіряють для найбільш несприятливих сполучень і місць навантажень.

  4. Елементи конструкцій, що перевіряються розрахунком або ви­пробуваннями, повинні витримувати найбільш несприятливе сполучен­ня навантажень. Для цього необхідно розглядати випадки, коли частина навантаження, що сприятливо впливає (наприклад, на стійкість обладнання), віддаляється згідно рис. 16.



гл

Рис. 16. Віддалення частини навантаження:

1 - частина навантаження, що віддаляється 5.14.25.Обладнання дитячих ігрових майданчиків на втому не перевіря­ють.

5.14.26.Для попередження травм у разі падіння дітей дитячі ігрові май­данчики обладнують ударопоглинальним покриттям. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти опорної поверхні наведені на рис. 17.

аб



2000мін

2000мін

3

1000мін

600мін

1000мін

600мін

CD

CD

CD

CD

CD

Обладнання, легкодоступне дітям Обладнання, важкодоступне дітям

усіх віків віком до трьох років

Рис. 17. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти

опорної поверхні:

1 - необхідне ударопоглинальне покриття; 2 - необхідне огородження;

3 - необхідні поручні

  1. Для захисту дітей від падіння з обладнання його слід оснащу­вати поручнями та огородженням.

  2. Поручні для сходів обладнують над опорною поверхнею східця

  3. Поручні для обладнання, важкодоступного для дітей віком до трьох років, обладнують, якщо ігрова поверхня розташована на висоті від 1000 мм до 2000 мм (рис. 17). Висота поручнів від опорної поверхні має бути не менше 600 мм і не більше 850 мм.

  4. на висоті не менше 600 мм і не більше 850 мм (рис. 18).


    Рис. 18. Поручні для сходів:

    1 - опорна поверхня східця сходів; 2 - поручні;Н- висота поручнів


    Для дітей віком до трьох років (висота ігрової поверхні не більше 600 мм) обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17а).

  5. На обладнанні, важкодоступному для дітей віком до трьох років, з висотою ігрової поверхні більше 2000 мм обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17б).

  6. Конструкція захисного огородження не повинна заохочувати ді­тей стояти або сидіти на ньому.

  7. У конструкції захисного огородження не повинно бути елементів, які б давали змогу дітям лазити або підніматись. 5.14.34.Обладнання має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини. Варіанти застрявання в елементах конструкцій атракціонів наведені в додатку 1.

  1. Має бути унеможливлене застрявання голови абошиї дитини: у отворах;

у прямокутних і V -подібних зазорах або щілинах;у рухомих отворах, зазорах і щілинах.

Діаметр круглих отворів у твердих елементах конструкцій має бути не менше 130 мм і не більше 230 мм.

Мотузки, канати, ланцюги, що перетинаються, мають унеможливлю­вати застрявання.

Відстань між гнучкими елементами підвісних містків і нерухомих елементів конструкції має бути не менше 230 мм.

  1. Має бути унеможливлене застрявання тіла дитини: між нерухливими елементами конструкції; між жорстко підвішеними важкими елементами конструкції: у тунелях.

Вимоги безпеки до конструкції тунелів, у яких діти можуть повзати, наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Вимоги безпеки до конструкції тунелів


Тип тунелю

Довжина, мм

Мінімальний вну­трішній діаметр ту­нелю, мм

Нахил тунелю, град.

Відкритий з однієї сторони

< 2000

> 750

< 5

вхід у тунель розта­шований нижче його закінчення

Відкритий з двох сторін

< 1000

> 400

< 15

< 2000

> 500

не обмежена

> 750

  1. Має бути унеможливлене застрявання ніг або ступень дитини: в отворах твердих елементів або в поверхнях конструкцій, якими діти можуть бігати або підніматися;

в опорах для ніг, стояках поручнів тощо.

Горизонтальні поверхні та поверхні, що мають нахил до 45°, призначе­ні для ходьби або бігу (крім підвісних містків), повинні мати зазоришири­ною не більше 30 мм відповідно до рис. 19.

Рис. 19. Ширина зазорів на поверхнях з нахилом до 45°



  1. Має бути унеможливлене застрявання пальців дитини:

у зазорах і щілинах, у той час коли тіло може переміщатися (сковзати, гойдатися, падати тощо);

у відкритих кінцях труб; у змінних зазорах.

Кінці труб мають бути закриті.

Ширина зазорів в елементах конструкції обладнання, розміри яких змінюються в процесі експлуатації (наприклад, між витками пружини в кача­лці), має бути не менше 12 мм за будь-якого положення елементів кон­струкції.

  1. Має бути унеможливлене застрявання одягу дитини: у прямокутних і V -подібних зазорах або щілинах;

у виступах елементів конструкції; в обертових частинах.

Для запобігання застрявання одягу (елементів одягу) застосовують прокладки або спеціальні ущільнення.

  1. Конструкція гірок і жердин має унеможливлювати застрявання ґудзиків.

5.14.41.За наявності в обладнанні дитячого ігрового майданчика даху його конструкція має унеможливлювати застрявання ґудзиків. 5.14.42.Обертові частини обладнання повинні мати захист, що унемож­ливлює застрявання одягу та волосся.

5.14.43.Зону безпеки обладнання визначають побудовою декількох ци-ліндрів, перпендикулярних до ігрової поверхні та розташованих у напрямку переміщення дитини, викликаного використанням обладнан­ня.

Рис. 20. Визначення зони безпеки гірки:

1 - циліндр; 2 - зона безпеки; r- радіус циліндра; h- висота циліндра


Рис. 21. Визначення зони безпеки жердини:

Завантажити