НПАОП 92.7-1.01-06Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

надмірної напруги окремих дротів. Канати не повинні стикатися з деталями, що мають гострі крайки.

1. Телескопічні опори та упорні гвинти домкратів мають бути споряджені поперечними зв’язками або бути закріплені так, щоб стри­мувати поперечні сили.

2. Для виготовлення центральних щогл, що піддаються дії змінних напружень, застосування деревини не дозволяється.

3. У металоконструкціях атракціонів, що встановлені просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

4. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин атракціону, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

5. Атракціони, на які відвідувачі можуть залізати, мають установлюватися з урахуванням ризику падіння з них. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад з манежів, сіток і кон­струкцій для лазіння, необхідно не тільки усунути травмонебезпечні ча­стини конструкції, але й забезпечити ударопоглинальне покриття від­повідних ділянок.

У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад на похи­лих мотузкових сходах, особливо із шарнірними утримувальними пристроя­ми, необхідно настелити покриття з високою здатністю амортизувати, напри­клад товсті поролонові, гумові або надувні мати.

1. Для зведення до мінімуму ризику одержання травми необхідно, щоб поверхні були гладкими, без гострих виступів (за необхідності від­шліфованими, якщо вони дерев’яні). Для унеможливлення травм, особливо там, де частини тіла тісно стикаються з поверхнями, напри­кладна катальних гірках, для виготовлення таких поверхонь необхідно уникати використання матеріалів, що легко розщеплюються або роз­шаровуються.

2. Усі цвяхи, гвинти, арматура та фурнітура мають бути заглиблені,

утоплені або захищені будь-яким іншим способом. Необхідно, щоб були закриті кріплення, що втримують підвісні груші, канати для лазін­ня та сітки на рівні підлоги.

1. Не дозволяються будь-які виступальні предмети або місця, де мо­жливе защемлення частин тіла.

5.1.26.Обертові пристрої, з приводом або без нього, мають бути відрегу­льовані так, щоб вони не могли перевищити максимальну припустиму швидкість. Також необхідно, щоб усі поверхні ковзання на них були гладкими, а в кінцевій точці руху необхідно забезпечити наявність матеріалів, що амортизують, наприклад на таких пристроях, як обертові горизонтальні колеса та кабіни, а також на колесах з похилою віссю.

1. У тих місцях, де відвідувачі присідають, наприклад готуючись до спуску гіркою або похилою трубою, необхідно встановити поручні та­ким чином, щоб вони самі не могли бути причиною одержання травми. У таких місцях повинні бути встановлені платформи для сидіння.

2. Приводи атракціону мають унеможливлювати захоплювання або здавлювання відвідувачів або обслуговувального персоналу. Має бути встановлений пристрій аварійної зупинки та забезпечене спостережен­ня оператора. Необхідно звести до мінімуму ризик одержання травми під час переходу з поверхні, що рухається, на нерухому, наприклад ви­користовуючи рифлену поверхню, як в ескалатора.

3. Необхідно унеможливити доступ (установити огородження) до ділянок, де рух частин атракціонів може становити небезпеку, напри­клад платформи, що розгойдуються, гойдалки тощо. Незважаючи на вжиті заходи, слід також ураховувати можливість несанкціонованого доступу. Тому необхідне встановлення обмежників амплітуди руху, а та­кож пом’якшення виступних частин.

4. Трампліни та інші атракціони для стрибків необхідно розташо­вувати в місцях, де відвідувачі не змогли б одержати травму від об’-

єктів, що оточують атракціон.

Басейни з кульками та аналогічні атракціони, де діти можуть опинити­ся під шаром кульок, мають перебувати під постійним контролем, з огляду на можливість найгіршого розвитку подій.

1. Для запобігання травм попереджувальні написи повинні чітко ре­гламентувати необхідність бути у взутті на таких атракціонах, як дерев’яні доріжки і містки, що гойдаються, камені через водойму, сталеві ролики тощо.

Попереджувальні написи повинні чітко вказувати, якими атракціонами потрібно користуватися без взуття, наприклад спуски, труби, бочки, що обертаються, тощо, щоб не вдаряти твердим взуттям інших відвідувачів.

На атракціонах, де відвідувачам потрібні певні фізичні дані, необхідно біля входу розміщувати добре помітні написи типу: ,,Цим атракціоном мо­жуть користуватися тільки люди в гарній фізичній формі, з відповідною спортивною підготовкою ”.

1. Вимоги безпеки до пасажирських модулів

1. Конструкція пасажирського модуля має забезпечувати надійне та безпечне розміщення відвідувачів на всіх стадіях робочого циклу атракціону і за всіх експлуатаційних і аварійних ситуацій, наприклад під час використання аварійних гальм та інших.

Безпека та надійність розміщення означає, що за умови належного до­тримання правил експлуатації атракціону, відвідувачам забезпечений захист від таких видів небезпеки:

викидання відвідувача назовні;

переміщення в небезпечне положення, тобто таке, звідки відвідувачі можуть упасти або одержати травми через контакт з нерухомими або рухо­мими частинами атракціону;

фізичні ушкодження в межах пасажирського модуля;ушкодження, викликані керованими пристроями фіксації; травми під час входу до модуля або виходу з нього.

1. Пасажирський модуль має бути виконаний з урахуванням: антропометричних даних відвідувачів, для яких призначений

атракціон, наприклад максимальні та мінімальні розміри тіла та його маса;

величини та напрямку прискорень, що діють на відвідувачів під час користування атракціоном;

необхідності застосування упорів (поручнів, підніжок тощо) для окремих частин тіла для врівноваження діючих сил відповідно до пункту 5.9.8 цих Правил.

1. Конструкція пасажирського модуля повинна забезпечувати комфортність усім відвідувачам, розміри тіла яких укладаються в межі, зазначені в паспорті атракціону. Основні частини пасажирського модуля мають відповідати таким вимогам:

сидіння мають бути виконані з урахуванням ергономічних вимог і забезпечувати опору всім частинам тіла;

ножні колодязі мають давати змогу впиратися ногами, якщо це необхі­дно;

поручні повинні бути легкодоступні, зручні для користування і не бути додатковим джерелом небезпеки, наприклад під час позаштатних ситуацій;

пристрої фіксації відвідувачів мають бути невід’ємною частиною паса­жирського модуля;

в атракціонах, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки від­повідно до пункту 3.1.3 цих Правил, пасажирські модулі, виконані з пласти­ку, мають бути спроектовані таким чином, щоб робочі навантаження від си­дінь з відвідувачами і пристроїв фіксації передавалися безпосередньо на металеву конструкцію модуля.

1. Підлокітники, поручні і спинки сидінь, пристрої безпеки та від­повідні запірні пристрої мають бути здатними амортизувати навантаже- ння від відвідувачів (у тому числі в разі навмисного порушення правил користування атракціоном). Параметри руху атракціону мають забезпе­чувати безпеку перебування відвідувачів на сидіннях протягом усього часу руху атракціону.

2. Сидіння мають бути закріплені на конструкції пасажирського модуля та перевірені на навантаження, що діють на сидіння та їх крі­плення. Якщо сидіння монтуються на пальцевих з’єднаннях, вони мають бути надійно закріплені.

3. Сидіння мають бути споряджені спинкою висотою не менше 0,4 м, а поверхня сидіння повинна мати ухил до спинки від 5° до 10°. Висота спинки може бути зменшена до 0,25 м на атракціонах, призначених ті­льки для дітей віком до 10 років. Інші розміри сидінь наведені в табл. 1. Відвідувач повинен мати достатню опору для тіла на сидіння, спинку, підлокітники та підніжки, щоб бути в змозі протистояти силам, що вини­кають під час руху.

1. На атракціонах, призначених для дорослих відвідувачів, посадкові місця, що не мають опори для ніг, повинні розташовуватися на відстані не менше 500 мм від рівня посадкової площадки, а для дітей - не менше 350 мм.

2. Сидіння (кабіни), підвішені на сталевих дротових канатах або зварних ланцюгах, повинні мати таку систему підвіски, щоб у разі від­мови одного елемента підвіски не виникало аварійних ситуацій, а також

повинні мати страхувальні пристрої в місцях кріплення підвісок.

1. Пасажирські модулі, у яких нижня крайка вхідного прорізу розта­шована на відстані понад 450 мм від посадкової площадки, мають бути обладнані підніжкою.

2. Двері пасажирських модулів не повинні відчинятися під час роботи, а також у позаштатних ситуаціях. Двері мають бути обладнані запірними пристроями (наприклад, запобіжними гачками, замками, які відмикаються тільки зовні), що унеможливлюють випадкове відчинен- ня під час катання.

3. Двері з приводом від зовнішнього джерела енергії мають бути безпечними для відвідувачів. Їх рух має бути повільним, а максимальна сила їх дії на відвідувача, виміряна на краю дверей, під час їх відчинен- ня (зачинення) не повинна перевищувати 50 Н.

4. Для унеможливлення травмування відвідувачів нерухливими об’­єктами (елементи конструкцій, гілки дерев тощо) або рухливими части­нами атракціонів за відсутності інших заходів, що зменшують межі досяжності для відвідувачів, мають бути забезпечені такі мінімальні відстані, які створюють контур безпеки:

500 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля або 700 мм, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля перевищує 2,0 м/с (рис. 4 і 5);

2000 мм угору від підлоги пасажирського модуля (рис. 4);

1500 мм угору від сидіння, якщо відвідувач обмежений у вставанні (рис. 5);

300 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля не перевищує 3,0 м/с і унеможливлена небезпека травмування об огородження.

1. Контури безпеки пасажирських модулів повинні відповідати наведеним на рис. 4 - 6. Зазначені контури гарантують травмобезпе- чність голови, але не гарантують травмобезпечності кінцівок. У разі за-

стосування цих контурів безпеки необхідно попереджувати відвідувачів про необхідність тримати частини тіла в межах пасажирського модуля.

1. У разі руху пасажирських модулів поблизу конструкцій, декора­цій, дерев тощо, тобто в умовах, коли конструкції можуть зміщуватися або деформуватися, необхідно збільшувати відстані зазначені в пункті 5.2цих Правил і на рис. 4 - 6 відповідно до вимог НД.

Рис. 4. Контур безпеки пасажирського модуля для стоячих відвідувачів (розмір у дужках для дітей до 10 років):

1 - поверхня сидіння; 2 - поверхня підлоги; 3 - зовнішній контур

Рис. 5. Контур безпеки пасажирського модуля для сидячих відвідувачів (розмір у дужках для дітей до 10 років):

1 - поверхня сидіння; 2 - поверхня підлоги; 3 - зовнішній контур 5.2.15.Якщо пасажирські модулі пересуваються не вільно, їх контури

безпеки не повинні перетинатися (рис. 6). Для пасажирських модулів,

що рухаються в зустрічному напрямку, рекомендується застосовувати

між їх контурами безпеки додатковий зазор.

Рис. 6. Відносні положення контурів безпеки:

1 - зовнішній контур

1. Відстані, зазначені в пункті 5.2цих Правил і на рис. 4 - 6, мо­жуть бути зменшені, якщо передбачені спеціальні заходи безпеки, такі як захисні кожухи або інші заходи, що обмежують переміщення від­відувача в напрямку небезпеки.

1. Вимоги безпеки до візків

1. Візки повинні бути обладнані пристроями для запобігання відриву коліс і сходження з рейок. Пристрої, що захищають від сходження та відриву (ролики або захвати), повинні розраховуватися, зважаючи на реально діючі на них сили. Але в кожному випадку значення сил відриву повинне бути не менше 50 % ваги повністю завантаженого візка, навіть якщо відриву не відбувається.

2. Сили, що діють у поперечному напрямку щодо візка, мають пере­даватися на конструкцію через колеса, що котяться рейковою колією, або через спеціальні бічні ролики.

3. Максимальний бічний нахил рейкової колії в місцях, де візок може повністю зупинитися (наприклад, на запобіжних гальмах), має бути не більше 25°. Траєкторія колії вибирається такою, щоб миттєві розраху­нкові зміни прискорення не перевищували 2g. Це стосується центра мас, але не виключається необхідність проведення інших розрахунків для прискорень, що впливають на відвідувачів.

1. Вимоги безпеки до гальм

1. Кожне гальмо, що зупиняє чи сповільнює рух, має забезпечувати гальмування із прискоренням, що не перевищує, як правило, значення

5 м/с2. Для кожного гальма безпеки прискорення гальмування не

повинне перевищувати 7 м/с2. Більше за значенням прискорення га­льмування дозволяється за умови наявності спеціальних пристроїв для захисту відвідувача, наприклад поясної фіксації.

1. Гальма безпеки повинні розташовуватися таким чином, щоб одне з них завжди перебувало між будь-якими двома візками або поїздами, що ідуть один за одним.

2. Ефективність гальмування має оцінюватися з урахуванням макси­мально припустимого значення коефіцієнта тертя для обраних матері­алів тертьових поверхонь.

3. Граничні умови гальмування мають перевірятися під час ви­пробувань змонтованого атракціону з оформленням відповідного про­токолу. Таку перевірку необхідно проводити за умов мінімального коефіцієнта тертя (принаймні, на поверхнях, змочених водою).

4. Гальма, що сповільнюють і зупиняють, мають бути розраховані на втому. Гальма безпеки, що діють тільки в аварійних ситуаціях, роз­раховувати на втому не потрібно.

   1. Вимоги безпеки до противідкотних пристроїв

      1. Атракціони, пасажирські модулі яких переміщаються нагору похи­лою площиною за допомогою ланцюгів, канатів, фрикційних коліс або самостійно, мають бути споряджені захисними пристроями або авто-

матичними гальмами для запобігання скочування. Для однопоїзних катальних гірок дозволяється замість противідкотного пристрою забез­печити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку (западину колії) або на вокзал (посадочну площадку), де й буде здійснене безпечне розвантаження поїзда.

1. Якщо розраховується, що на відрізку колії, розташованому між кі­нцем підйомника, ската та вокзалом або гальмом, розташованим перед вокзалом, одночасно перебуватимуть кілька пасажирських модулів, то ділянки підйому після западини мають бути оснащені пристроями, що запобігають скочуванню пасажирських модулів.

У той самий час, якщо на трасі з декількома пасажирськими модулями (візками або поїздами) окремі ділянки підйому споряджені безвідмовною си­стемою блокування з автоматично керованими гальмами, то можна не встановлювати пристрої, що запобігають скочуванню.

1. Висота підйому центра ваги поїздаНвідносно противідкотного пристрою або швидкість V що може набрати пасажирський модуль під час скочування назад, не повинні перевищувати деяких граничних значень. Принаймні, одне з трьох наступних граничних значень не повинне бути перевищене:

Н= 7 м,V= 11,67 м/с (42 км/год) - для прямолінійної ділянки скочува­ння без поперечного нахилу рейки;

Н= 5 м,V= 9,72 м/с (35 км/год) - для скочування кривою ділянкою великого радіуса з поперечним нахилом рейки до 20°;

Н= 3,5 м,V= 8,33 м/с (30 км/год) - для більш крутої ділянки скочуван­ня з поперечним нахилом рейки понад 20°.

1. Якщо відповідно до проекту тільки один візок або один поїзд мо­жуть перебувати на колії в будь-який момент часу, то ділянки підйому після рівних ділянок можуть не обладнуватися противідкотними при­строями, а забезпечити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку або на вокзал, де і буде здійснене безпечне розванта­женняпоїзда.

2. Противідкотні пристрої не потрібно перевіряти на втому. Якщо в разі зупинки візок ударяється в противідкотний пристрій, під час роз­рахунку його розмірів повинен уводитися ударний коефіцієнт j, на який збільшується навантаження. Коефіцієнт jприймається рівним не менше половини вертикальної висоти скочування(hу см), але в будь- якому випадку має бути не менше 2,0 (рис. 7).

j> 0,5h (3)

j> 2,0 (4)

Обидві умови повинні виконуватися.

Якщо встановлений тільки один противідкотний пристрій для одного пасажирського модуля, то за умовою (4) коефіцієнт jмає бути не менше 2,7.

Рис. 7

1. Вимоги безпеки до платформ, трапів, сходів і проходів

   1. Поверхні платформ, проходів, трапів і сходів, доступних відвідува­чам, мають бути неслизькими за будь-яких погодних умов. На них не повинно бути виступів, загострених частин і нерівностей, через які мо­жна спіткнутися, і отворів, у які може провалитися круглий предмет діаметром більше 0,007 м. Будь-який перепад висот платформ не повинен становити небезпеки для відвідувачів і має бути наочно по- значений візуальними засобами (наприклад, кольоровими смугами на підлозі).

   2. Ухил платформ має бути не більше 1:8.

Ухил вхідних і вихідних трапів для відвідувачів - не більше 1:6. Якщо всією шириною спуску є поперечні рейки, розташовані на відстані не більше 0,40 м одна від одної, то ухил може бути збільшений до 1:4. Поперечні рейки мають бути висотою не більше 0,005 м і завширшки не більше 0,050 м.

Припустимий перепад висот між платформами, якщо немає східців або трапа, - від 0,10 м до 0,24 м.

1. Сходи, якими пересуваються відвідувачі, мають бути завширшки не менше 0,90 м. Ширина сходів має бути не більше 2,5 м, за винятком випадків, коли вони оточують атракціон, або якщо вони мають не більше 10 східців, або якщо перепад висот не більше 2 м.

2. Сходи мають бути оснащені поруччям.

3. Глибина східця має бути не менше 0,24 м. Висота східців (відстань між східцями) має бути від 0,14 м до 0,24 м і бути однаковою за всією висотою сходів. Відстань між найвищим східцем і платформою має дорівнювати висоті східця. Відстань між найнижчим східцем і основою може бути відмінною від висоти східця. Похилі східці не дозволяються.

4. Ширина східців має бути однаковою за всією довжиною сходів. Висота східців має відповідати вимогам пункту 5.6цих Правил. Нахил сходів, визначений за їх середньою лінією, повинен бути не більше 45°.

5. Кожний сходовий проліт, призначений для відвідувачів, повинен мати не більше 15 східців. Між прольотами, що йдуть один за одним, мають бути передбачені площадки глибиною не менше 0,80 м. Дозволя­ється не робити площадок на аварійних сходах, де це технічно немож­ливо, наприклад на підйомниках катальних гір.

Атракціони зі спіральними і гвинтовими сходами мають бути оснащені евакуаційними прямими сходами відповідно до вимог „Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва ДБН В.1.1-затвердженого наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

1. Вимоги безпеки до поруччя і огороджень

   1. Там, де можна впасти з висоти 0,40 м або більшої через різницю висот суміжних рівнів (краї платформ, трапів і сходів), необхідно перед­бачити огородження відповідно до вимог пункту 4цих Правил або поруччя. Поруччя повинні складатися, як мінімум, з двох частин - верхнього поручня на висоті не менше 1 м та проміжної пов’язі на половині цієї висоти.

   2. Якщо ймовірність серйозних травм невелика (немає прямого до­ступу до механізмів, що рухаються, і небезпеки падіння з висоти більше 2 м), дозволяється застосовувати поруччя. У цьому разі як верхній поручень та проміжну пов’язь можна використовувати ланцюги або канати, якщо вони витримують навантаження, зазначені в НД, і стріла прогину їх не перевищує 30 мм. Не дозволяється використання ненатя- гнутих ланцюгів, канатів та інших нежорстких матеріалів.

   3. Якщо відносна висота платформ, трапів, сходів тощо, призначених переважно для відвідувачів, перевищує 1,0 м для дорослих і 0,5 м для дітей, вони мають бути додатково споряджені бортиками висотою не менше 0,025 м або поперечиною на висоті не більше 0,12 м від поверх­ні підлоги.

   4. Якщо платформи, трапи, сходи, проходи тощо призначені тільки або переважно для обслуговувального персоналу, то вони мають бути споряджені бортиками висотою 0,10 м, як описано вище.

2. Вимоги безпеки під час посадки та висадження (входу та виходу)

   1. Пасажирські модулі повинні бути виготовлені так, щоб звести до мінімуму ризик падіння відвідувачів під час посадки та висадження. Використання сходів для посадки та висадження дозволяється, якщо ті­льки їх розміри та положення такі, що відвідувачі не можуть під­сковзнутися або впасти під час посадки та висадження.

   2. Перепад висот між пасажирським модулем і поверхнею, з якої здійснюється посадка чи висадження, має бути не більше 0,40 м. Якщо мимовільний рух пасажирських модулів під час посадки або висаджен­ня може становити небезпеку, то необхідно передбачити спосіб їхнього утримання в безпечному положенні. Модулі мають утримуватися навіть у разі припинення енергопостачання.

   3. Якщо посадка або висадження здійснюється під час руху пасажи­рського модуля, то максимальна швидкість модуля щодо площадки або платформи має бути не більше 0,7 м/с, якщо посадка або висадження здійснюється за ходом руху, і 0,5 м/с - з бічного напрямку.

   4. Будь-яке закрите приміщення повинне мати евакуаційні виходи і шляхи евакуації відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і ДБН В.1.1- 7-2002, що забезпечують безпечну евакуацію такої кількості відвідува­чів, на яке розраховане дане приміщення, з урахуванням їх розміщення усередині. Висота евакуаційних виходів має бути не менше 2,0 м, ши­рина - не менше 1,0 м.

3. Вимоги безпеки до пристроїв фіксації, що обмежують рух від­відувачів

   1. Пристрої фіксації відвідувачів мають витримувати навантаження, обумовлені вагою відвідувачів з урахуванням діючого перевантаження. Під час розрахунку пристроїв фіксації відвідувачів, у тому числі запі­рних пристроїв, пасів безпеки тощо, значення коефіцієнта надійності повинне прийматися n=6.