НПАОП 27.1-1.10-07Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

Окремі елементи (опорні поверхні, підп'ятники, сідла, хомути та інше), фарбування яких після монтажу не може бути виконане, повинні бути пофарбо­вані до монтажу.

Газопроводи та газові установки, включаючи опори та опорні конструк­ції, майданчики та сходи, розташовані в місцях з можливим забрудненням ко- розійноактивними газами або парами, повинні бути захищені спеціальним ан­тикорозійним покриттям або виготовлені з корозійностійких матеріалів.

1. Будівлі та газові установки повинні бути обладнані блискавкозахис- том відповідно до вимог «Инструкции по устройству молниезащиты зданий и

сооружений», затвердженої Міненерго СРСР 12.10.87 (далі - РД 34.21.122-87).

1. Всі газові машини та апарати повинні бути заземлені незалежно від

місця їх розташування. Газопроводи повинні заземлюватися при введенні в бу­дівлі цехів і при виведені з них, як правило, на контури заземлення цехових електроустановок.

Зовнішні газопроводи повинні заземлюватися через кожні 250 м.

Опір розтіканню струму заземлювача повинен бути не більше ніж 10 Ом.

У місцях установлення фланцевих з'єднань повинні бути влаштовані пос­тійні струмопровідні перемички.

1. Продувні свічки повинні встановлюватися в кінці газопроводу поб­лизу заглушки та безпосередньо перед засувками по ходу газу, за винятком за­сувок на відведеннях газу, якщо довжина відведення до засувки менше 3 м, а також у верхніх точках газопроводів і газових установок. При кільцевій системі газопроводів свічки повинні встановлюватися по обидва боки засувки.

2. Перетин продувної свічки повинен вибиратися з розрахунку забез­печення п'ятикратного зміну об’єму, що продувається, не більше ніж за 30 хви­лин.

Діаметр продувних свічок повинен бути не менше ніж 40 мм.

Продувні свічки повинні бути виведені вище рівня покрівлі в місці вихо­ду свічки або вище обслуговувального майданчика газопроводу не менше ніж на 2,5 м для природного газу та 4,0 м - для коксового та доменного газів. При цьому, якщо відстань від гребня даху або ліхтаря до свічки менше ніж 20 м, свічка газопроводів коксового та доменного газів повинна бути виведена на 4 м вище гребня даху або ліхтаря.

Вихідний отвір продувних свічок на газопроводах повинен бути на висоті не менше ніж 10 м від рівня землі.

1. Не дозволяється поєднувати продувні свічки різних газів, а також окремих ділянок газопроводів, роз'єднаних запірною трубопровідною армату­рою.

Конструкція верхньої частини продувної свічки повинна виключати мож­ливість попадання в неї атмосферних опадів і забезпечувати спрямування стру­менів газу вбік від найближчих робочих місць.

На свічці за засувкою (по ходу газу) повинен бути встановлений штуцер з краном, призначений для відбору проб повітря або газу при продуванні газоп­роводу, а також для перевірки щільності засувки свічки.

1. Устя продувних свічок повинні розміщуватися не ближче ніж 30 м по горизонталі від повітрязаборів систем вентиляції будівель і споруд. При від­стані менше ніж 30 м отвори свічок повинні бути вище повітрозабору не менше ніж на 8 м.

2. На газопроводах і газових апаратах повинна застосовуватися арма­тура, що вимикає, для газового середовища класу герметичності не нижче ніж «В» відповідно до вимог стандарту «Арматура трубопроводная запорная. Нор­мы герметичности затворов», затвердженого Держстандартом СРСР 28.10.77 протоколом № 2720 (далі - ГОСТ 9544-75).

Установлення бронзових кранів або засувок із бронзовими кільцями на газопроводах коксового газу не дозволяється.

1. На газопроводах і апаратах повинні встановлюватися засувки з ви­сувним шпинделем.

Пробки кранів повинні мати риску, що визначає положення пробки крана, а рукоятки кранів - мати обмежники повороту. Самозмащувальні крани повинні мати стрілку, що показує відкривання крана.

1. При виборі матеріалу запірної арматури треба враховувати умови експлуатації її по тиску газу та температурі згідно з даними, наведеними в табл. 1.

На газопроводах повинна бути встановлена сталева фланцева трубопрові­дна арматура.

При наявності в діючих каталогах заводів-виготовлювачів сталевої арма­тури необхідних параметрів застосовування чавунної арматури не дозволяється.

Чавунну арматуру з умовним проходом більше ніж 200 мм, незалежно від наявності паспорта, маркування та строку зберігання, перед установленням треба піддати ревізії та гідравлічному випробуванню на міцність і щільність. Дані випробувань з сталевої арматури приймати за паспортами заводів- виготовлювачів, а при відсутності паспортів випробування на міцність і щіль­ність робити на місці монтажу. Протікання арматури регламентується ГОСТ 9544-75.

1. Засувки з електроприводом повинні встановлюватися при діаметрі газопроводу 400 мм і більше. Електропривод також повинен установлюватися на засувках меншого діаметра при розташуванні їх на висоті більше 10 м або в незручних для обслуговування місцях, а також при наявності автоматизації. Усі засувки повинні мати ручне керування, а засувки з електроприводом, крім того, місцеве керування із землі або майданчика (незалежно від наявності дистанцій­ного керування).

Дозволяється встановлення засувок тільки з ручним приводом у місцях їх рідкого використання.

Уся електрифікована трубопровідна арматура повинна бути заземлена.

1. Установлення на газопроводах і апаратах гідравлічних затворів як пристрою, що вимикає, не дозволяється.

Зазначена заборона не поширюється на постійно діючі гідрозатвори скру­берів, електрофільтрів, конденсатовідвідників і тому подібних апаратів, перед­бачених проектною документацією.

1. Для повного відключення окремих ділянок газопроводів, агрегатів, що використовують газ, і газових апаратів від діючих газопроводів після диско­вих засувок (по ходу газу) повинні встановлюватися сталеві болтові заглушки.

2. Листи заглушок діаметром до 2,0 м, що перекривають газопровід, повинні виготовлятися із цілого листа. Для заглушок з діаметром більше 2,0 м дозволяється застосовувати листи, зварені з двох частин, з відповідною їх обро­бкою та випробуванням на щільність швів.

3. Листи заглушок, що перекривають газопровід, повинні бути розра­ховані на відповідний тиск газу з урахуванням діаметра газопроводу, при міні­мальній товщині листів не менше ніж 4 мм.

Заглушки повинні мати хвостовики, що виступають за межі фланців. На хвостовиках повинне бути вибите клеймо з буквою «З», з вказівкою величин тиску газу та діаметра газопроводу.

1. Трубопровідна арматура повинна бути легко доступна для управ­ління, огляду та ремонту.

2. До місць установлення регулювальної арматури та арматури, що вимикає, на газопроводах повинне бути передбачене підведення пари. Уводи пари в газопроводи повинні виконуватися відповідно до вимог пункту 4.35 цих Правил.

3. Для обслуговування засувок, дросельних пристроїв, вимірювальних діафрагм, хвильових і сальникових компенсаторів і іншої арматури та облад­нання, що розташовані на висоті 2,2 м і більше, повинні бути влаштовані стаці­онарні майданчики та сходи до них. Зазначена висота обчислюється від рівня землі, настилів, перекриттів тощо до верхнього положення деталі, що обслуго­вується. Настили для майданчиків і сходів повинні виконуватися з рифленої сталі. Застосовування настилів з просічної сталі не дозволяється.

4. Майданчики для обслуговування арматури, встановленої на газоп­роводі діаметром 300 мм і більше, повинні влаштовуватися по обидва боки га­зопроводу, а при діаметрі газопроводу менше 300 мм дозволяється влаштовува­ти майданчики з одного боку.

5. Улаштування майданчиків і їх огороджень для обслуговування га­зопроводів повинне відповідати вимогам стандарту «Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия», затвердженого нака­зом № 71 Держстандарту СРСР від 28.04.78 (далі - ГОСТ 23120-78). При цьому ширина майданчиків повинна бути не менше ніж 1 м від частин обладнання, що виступають, а висота огородження - 1,2 м.

6. Для об'єктів газового господарства, що споруджуються заново, та тих, що реконструюються, сходи до майданчиків постійного обслуговування обладнання повинні мати кут нахилу 45°, а до майданчиків періодичного об­слуговування обладнання - 60°.

Улаштування сходів до обслуговувальних майданчиків повинне відпові­дати вимогам ГОСТ 23120-78 .

1. Для доступу до майданчиків для постійного обслуговування облад­нання довжиною від 6 м до 12 м повинні передбачатися двоє сходів, розташо­ваних в протилежних кінцях майданчика, з яких одні сходи повинні бути мар­шові. При довжині майданчика більше 12 м всі сходи повинні бути маршовими.

Для доступу до майданчиків для періодичного обслуговування обладнан­ня, що розташовані в будівлях цехів, дозволяється улаштування вертикальних сходів висотою не більше ніж 3 м.

На міжцехових газопроводах і відведеннях до цехів при спорудженні ба­гатоярусних майданчиків дозволяється влаштування вертикальних сходів між майданчиками, при цьому висота сходів повинна бути не більше ніж 3 м.

1. При неможливості компенсації температурних деформацій газопро­водів за рахунок їх самокомпенсації повинні встановлюватися П-подібні або хвилясті компенсатори.

Установлення сальникових компенсаторів дозволяється тільки на міжце­хових газопроводах коксового газу низького тиску - до 0,1 МПа (1,0 кгс/см ).

У лінзових і дискових компенсаторах, що встановлюються на горизонта­льних ділянках газопроводів осушеного газу, в кожну хвилю повинен бути врі­заний короткий штуцер з пробкою, а на газопроводах вологого газу кожна хви­ля повинна бути оснащена двома штуцерами, призначеними для заливання та спускання антраценового масла.

П-подібні компенсатори повинні виготовлятися гнутими з безшовних труб діаметром до 500 мм або звареними із труб заводського виготовлення з перевіркою зварених швів фізичними методами контролю, або з застосовуван­ням відводів, що круто загнуті. На газопроводах, що споруджують вперше, компенсатори повинні встановлюватися без фланців (приварюватися).

1. На креслениках компенсатора повинні бути дані вказівки щодо ве­личини попереднього розтягання (або стискання) компенсатора. Попереднє ро­зтягання (або стискання) компенсаторів повинне робитися безпосередньо перед їх установленням з урахуванням температури навколишнього повітря, що повин­но бути зафіксоване в акті на їх установлення.

2. Міжцехові газопроводи доменного, коксового газів по всій довжині через кожні 150 м - 200 м, а також у місцях установлення конденсатовідвідни- ків повинні бути обладнані пристроями для введення пари. Розрахунковий тиск пари, що подається в газопроводи, не повинен перевищувати 1,2 МПа (12 кгс/см2).

3. Уводи пари в газопроводи періодичної дії повинно бути виконане у вигляді коротких штуцерів із запірною арматурою на паро- та газопроводі. Установлення клапана на штуцері газопроводу не дозволяється. На час пропа­рювання штуцери повинні з'єднуватися гнучким шлангом або металевою тру­бою. По закінченні пропарювання шланг або труба повинні від'єднуватися, а на штуцері газопроводу після засувки або крана повинна встановлюватися заглу­шка.

4. Місця розташування арматури та приладів у темний час доби по­винні мати штучне освітлення.

5. Дозволяється розміщення приміщень і установок категорії Д під га­зопроводами коксового та доменного газів, а також усіх інших приміщень, що обслуговують ці газопроводи

6. У місцях, де за умовами монтажу або експлуатації може виникнути необхідність розтиснення фланців газопроводу для встановлення або заміни за­сувок, заглушок, вимірювальних діафрагм тощо, на газопроводах повинні вста­новлюватися спеціальні упори для домкратів.

7. При проектуванні газопроводів треба не дозволяється їх прокладан­ня з тупиковими ділянками, особливо на газопроводах, що знаходяться під роз­рідженням.

8. Газопроводи коксового, доменного та природного газів низького тиску в місцях близького взаємного розташування повинні бути з'єднані корот­кими перемичками з засувками, що забезпечують подачу газу з одного газопро­воду в інший при аварійному падінні тиску в одному з них.

Засувки повинні мати електропривод з дистанційним керуванням.

1. Вимоги безпеки при прокладанні міжцехових і цехових газопроводів

   1. Загальні вимоги

      1. Прокладання газопроводів територією коксохімічних підприємств і виробництв повинне здійснюватися, як правило, надземним способом (на ко­лонах) і відповідати вимогам будівельних норм «Г енеральные планы промыш­ленных предприятий», затверджених постановою Держстандарту СРСР 30.12.80 № 213 (далі - СНиП II-89-80). Дозволяється прокладання газопроводів по стінах і дахах виробничих будівель I і II ступенів вогнестійкості категорії Д, а також категорії Г, якщо в них горючі гази, рідини та тверді речовини спалю­ються або утилізуються як паливо.

Не дозволяється прокладання газопроводів по стінах і дахах будівель ка­тегорії Г, якщо в них циркулюють негорючі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, та при їх обробці має місце виділення променистого тепла, іскор і полум'я.

Під віконними прорізами будівель передбачати фланцеві або нарізні з’єднання на газопроводах не дозволяється.

1. По стінах і дахах будівель категорій А дозволяється прокладання тільки тих газопроводів, що мають відношення до виробництв, розміщених у цих будівлях.

2. При прокладанні газопроводів, що споруджуються вперше та ре­конструюються, по стінах будівель відстань у просвіті між утворювального га­зопроводу та стіною повинна відповідати розмірам, наведеним у табл. 2.

При встановлені на газопроводах хвилястих компенсаторів відстань у просвіті між хвилею компенсатора та стіною повинна бути не менше ніж 300 мм.

1. Газопроводи, прокладені по зовнішніх стінах будівель, якщо є по­треба, повинні бути захищені від стікаючої з покрівлі води для запобігання їх зледеніння.

2. Газопроводи, що прокладають по стінах будівель, не повинні пе­ретинати віконні та дверні прорізи.

3. Опорні конструкції газопроводів (колони) повинні бути виконані з металу або залізобетону.

4. Зварювання всіх елементів металевих опор, а також деталей, що приварюють до стінок газопроводів (наприклад, ребер жорсткості), повинне ви­конуватися суцільними звареними швами.

5. Газопроводи повинні щільно укладатися на сідла. При цьому по­перечні зварені стики газопроводів з урахуванням їх температурних деформацій повинні знаходитися від краю опор на відстані 500 мм і більше, а поздовжні шв и повинні розташовуватися вище опори та з видимої сторони. У місцях ви­конання складних вузлів, обумовлених перепадами висот, наявністю арматури на газопроводах, дозволяється скорочувати зазначену відстань до 200 мм.

6. Дозволяється приварювання кронштейнів до газопроводів низько­го та середнього тиску для кріплення опор супутніх трубопроводів і обслугову- вальних майданчиків. При цьому приварювання повинне здійснюватися або до кільцевих ребер жорсткості, або до стінок газопроводів товщиною не менше ніж 6 мм. Огородження майданчиків не повинне безпосередньо опиратися на газопроводи.

7. Дозволяється спільне прокладання на одних опорах або естакадах газопроводів горючих газів з трубопроводами інших газів, води, пари, конден­сату, смоли та масел, а також кисню при дотриманні таких вимог:

додаткові трубопроводи на діючих газопроводах дозволяється прокладати лише з дозволу генеральної проектної організації та роботодавця;

у кожному окремому випадку при прокладанні супутнього трубопроводу по існуючих газопроводах повинен бути зроблений перевірочний розрахунок міцності та стійкості газопроводу та його опорних конструкцій з урахуванням додаткового навантаження та фактичного стану металоконструкцій газопроводу;

при прокладанні газопроводів разом з трубопроводами корозійноактив- них рідин останні повинні розташовуватися нижче або з боків газопроводів на відстані не менше ніж 500 мм від них.

При наявності на трубопроводах корозійноактивних рідин фланцевих з'єднань обов'язкове улаштування захисних козирків, що запобігають попадан­ню корозійних рідин на газопроводи та їх опорні конструкції.

Не дозволяється розміщення фланцевих з'єднань і запірної арматури тру­бопроводів корозійноактивних рідин у межах просторових колон, а також над сходами та майданчиками;

супутні трубопроводи повинні розміщуватися на відстані не менше 300 мм від місця розташування на газопроводах люків, свічок, засувок і інших еле­ментів;

дренажі супутніх трубопроводів повинні бути відведені на відстань, що виключає попадання дренажного продукту на газопроводи, опорні конструкції та їх елементи, на арматуру газопроводів і конденсатовідвідників;

кожен газопровід відносно супутніх трубопроводів повинен мати для дос­тупу один вільний бік;

на газопроводах, де передбачений обгороджений прохід для персоналу, супутні трубопроводи повинні прокладатися поза цим проходом.

1. При прокладанні киснепроводів разом із газопроводами, крім ви­мог пункту 5.1.10, повинні дотримуватися такі вимоги:

не дозволяється прокладання на естакадах міжцехових газопроводів (крім

відводів до окремих цехів) більше двох киснепроводів при тиску кисню більше

22 від 0,01 МПа (0,1 кгс/см ) до 1,6 МПа (16 кгс/см ) незалежно від їхніх діаметрів;

при спільному прокладанні газопроводів і киснепроводів трубопровідна арматура та фланцеві з'єднання газопроводів і киснепроводів повинні бути змі­щені в плані відносно один одного на відстань не менше ніж 1 м.

1. Дозволяється прокладання по газопроводу електроліній напругою до 380 В, призначених для обслуговування газового господарства (кабелі дис­петчеризації, сигналізації, освітлення та живлення електроприводів засувок га­зопроводів), за умови, що електропроводка буде виконана броньованим кабе­лем або в сталевих трубах.

2. Дозволяється прокладання трубопроводів горючих газів разом з кабельними галереями (естакадами) на загальних будівельних конструкціях при дотриманні таких вимог:

кабельна галерея (естакада) повинна розташовуватися нижче газопрово­дів. Відстань у просвіті між утворювальними газопроводів, конструкцією гале­реї або крайнім кабелем естакади повинна бути не менше ніж 1 м. Повинні пе­редбачатися самостійні сходи та майданчики для обслуговування кабелів і за­собів пожежогасіння;

кабельні муфти повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 3 м від місць установлення трубопровідної арматури, люків і сальникових ком­пенсаторів;

основні несучі будівельні конструкції кабельної галереї та газопроводів повинні бути з залізобетону з межею вогнестійкості не менше REI 45 або з сталі з межею вогнестійкості не менше REI 15.

1. Кабельні галереї (естакади) можуть перетинати естакади трубоп­роводів горючих газів як зверху, так і знизу незалежно від відносної до повітря густини горючих газів, що транспортуються, при дотриманні таких вимог:

відстань між утворювальною газопроводів і конструкціями, що обгоро­джують галереї (естакади), у просвіті повинна бути не менше ніж 0,5 м при проходженні галереї (естакади) під газопроводами та не менше ніж 2 м при проходженні галереї (естакади) над газопроводами;

на ділянці перетинання естакад газопроводів і кабельних галерей (еста­кад) муфти на кабелях повинні розміщуватися не ближче ніж 3 м від утворюва­льної газопроводу;

спорудження спільної опори для кабельної галереї (естакади) та газопро­водів у місці їх перетинання не дозволяється.

1. При паралельному прокладанні кабельних галерей (естакад) і га­зопроводів по самостійних трасах відстань від зовнішніх конструкцій кабель­них галерей (естакад), що обгороджують галереї, до утворювальних газопрово­дів повинна прийматися не менше ніж 8 м.

2. Газопроводи, що споруджують вперше, повинні прокладатися з ухилом не ме нш е:

0,005 для насичених вологою доменного, коксового газів;

0,003 для вологого природного газу;

0,001 для осушених газів.

Ухил газопроводу прямого коксового газу від газозбірника коксової бата­реї до газового сепаратора рекомендується виконувати максимально можливим (до 0,05), виходячи з умов фактичного планування території підприємства.

1. Для відведення конденсату з усіх низьких точок газопроводів во­логих газів і перед основними великими цехами-споживачами повинні встанов­люватися конденсатовідвідники.

5.2. Прокладання міжцехових газопроводів при будівництві та ремонтах

1. Міжцехові газопроводи повинні прокладатися згідно з вимогами СНиП ІІ-89-80.

2. Прокладання газопроводів по пішохідних і конвеєрних галереях не дозволяється.

3. Прокладання газопроводів по залізничних мостах і естакадах не дозволяється.