ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
19.06.2007 № 13
7
Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці
„23” липня 2007р.за №368НПАОП 26.2-1.07-07
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
„04” липня 2007 р.
за № 761/1402
8
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ФАРФОРО-ФАЯНСОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від їх підпорядкування і форм власності, які займаються фарфоро-фаянсовим виробництвом.
Вимоги цих Правил є обов’язковими для усіх підприємств фарфоро- фаянсової промисловості.
Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах фарфоро-фаянсової промисловості.
На кожному підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці
.На кожному підприємстві повинен бути затверджений керівником підприємства перелік робіт з підвищеною небезпекою з метою проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників фарфоро-фаянсової промисловості.
Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України “Про охорону праці” у встановлені терміни згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345.
Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112.
Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.2104), для організації виконання правових, організаційно-технічних, соціально- економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи розробляє та затверджує Положення про службу охорони праці на підприємстві.
При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України “Про охорону праці” повинен бути ознайомлений з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.
ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень
Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП “Г енеральные планы промышленных предприятий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 № 213 (СНиП ІІ-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 №126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.
Територія підприємства повинна бути огороджена, впорядкована й утримуватися у належному санітарно-гігієнічному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.
Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.
Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.
Перед в’їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.
На території підприємства мають бути упорядковані дороги із твердим покриттям (асфальт, бетон, тощо) для руху транспорту, техніки і пішохідні доріжки та тротуаришириною 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.
Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, обладнуються під’їзди з твердим покриттям. Для зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше 12 х 12 м.
Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).
Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86”, затвердженого наказом МВС СРСР від 27.02.86 № 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні.
Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.02676і обгороджені.
Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель (цехів, дільниць тощо) повинні відповідати вимогам СНиП “Производственные здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 № 287 (далі - СНиП 2.09.2-85), СНиП “Складские здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 № 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002), ДБН “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та цих Правил.
Виробничі будівлі та споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01.98).
Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН “Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд”, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13- 98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83.
Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).
Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004.
Підлога у приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки, підставки, трапи тощо.
Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15о С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.
Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. Для усіх будівель виробничих приміщень, складів (внутрішніх і зовнішніх) і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з нормами технологічного проектування НАПБ Б.07.005-86.
Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП “Административные и бытовые здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 № 313 (СНиП 2.09.0487).
У всіх умивальнях повинна бути достатня кількість мила, інших миючих засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.
Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.
Усі вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати
відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від
№ 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02).
Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).
Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).
При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), НАПБ А.01.001-2004 та Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 100973.
Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхімашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83).
Освітлення
Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.
Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.
Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачене місцеве освітлення стаціонарними світильниками.
Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками.
Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для випадкових доторкань.
Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так і з люмінесцентними лампами, повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше 30 °, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 °.
Світильники штучного освітлення у цехах, де відбуваються процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у герметичній арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.
Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).
Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів
ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).
Очищення світильників та арматури повинно здійснюватися тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень повинно здійснюватись згідно з ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або в залежності від забруднення).
У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.
Вентиляція і опалення
Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП “Отопление, вентиляция, кондиционирование”, затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91) та НАПБ А.01.001-2004.
Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливого дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.
Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Г оловного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово- попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.
Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.
Виробничі процеси, під час виконання яких відбувається утворення пилу або виділення шкідливих газоподібних речовин, мають проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами.
Основні цехи фарфоро-фаянсового виробництва повинні бути розміщені в приміщеннях, які обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88.
Приміщення для роботи з композиціями для виготовлення епоксидних капів та поліхлорвінілових форм на підприємствах фарфоро- фаянсової промисловості повинні бути ізольовані та обладнані ефективною припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами з робочих місць.
Травлення золота та зняття помарок фарби на фарфорових та фаянсових виробах за допомогою плавикової кислоти повинні здійснюватися у приміщеннях, що обладнані вентиляцією з місцевим відсмоктуванням від робочих місць.
Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.
Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.
У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.
Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.
Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 ° С.
Водопостачання і каналізація
Виробничі та побутові приміщення повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП “Внутренний водопровод и канализация зданий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 № 123 (СНиП 2.04.0284), СНиП “Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 № 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
за № 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
Кожне підприємство повинно бути забезпечено подачею води:
для санітарно-гігієнічних потреб;
для виробничо-технічних потреб;
для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.
Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання“, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
за № 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
Електроустановки й електросилове обладнання
Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
України від 22.04.97 № 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 253 (далі - НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ 12.1.01378,ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.
Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-02.
Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01.
Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.
Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.2198 та ГОСТ 12.2.013.0-91.
Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог «Инструкции по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных коммуникаций» (РД - 34.21.122-87).
Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп’ютерах необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
Під час виконання технологічних процесів у фарфоро-фаянсовій промисловості необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Г оловного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ