НПАОП 27.4-1.11-06Правила безпеки у виробництві свинцю та цинку

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України 22 серпня 2006 року № 549

ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції У країни 6 грудня 2006 року за № 1273/13147

НПАОП 27.4-1.11-06

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ВИРОБНИЦТВІ СВИНЦЮ ТА ЦИНКУ

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи з про­ектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, тех­нічного діагностування та експлуатації обладнання (устаткування) при вироб­ництві свинцю та цинку.

Вимоги Правил є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та фі­зичних осіб, які використовують найману працю, що пов’язана з виробництвом свинцю та цинку.

Порядок і термін приведення діючих цехів (відділень) з виробництва свин­цю та цинку у відповідність до вимог цих Правил визначаються роботодавцем за узгодженням з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

  1. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

НПАОП -нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СНиП - санітарні норми і правила;

ГРС - газорятувальна служба;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ВТК - відділ технічного контролю.

  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

    1. Для працівників, які виконують роботи при виробництві свинцю та ци­нку, крім цих Правил, є обов’язковими також вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про об’єкти підвищеної небезпеки", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної проми­словості, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР від 13.05.87 (далі - НПАОП 27.0-1.01.87), та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Виробництво свинцю та цинку пов’язане з багатьма небезпечними та шкід­ливими факторами, а також з використанням та одержанням шкідливих речо­вин і повинно бути ідентифіковано щодо визначення об’єктів підвищеної не­безпеки відповідно до вимог Порядку декларування безпеки об’ єктів підвище­ної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 ”Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підви­щеної небезпеки” (НПАОП 0.00-6.22-02).

Характеристика небезпечних та шкідливих факторів при виробництві сви­нцю та цинку наведена в додатку 1. Характеристика шкідливих речовин у пові­трі робочих зон при виробництві свинцю та цинку, наведена в додатку 2.

    1. Проектування, будівництво і реконструкція цехів, відділень та діль­ниць з виробництва свинцю та цинку, їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил, норм техноло­гічного проектування, вимог цих Правил.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію об’єктів виробництва по­винні здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці",

Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проект­ної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’ єктів і виго­товлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охо­рону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 № 431 (зі змінами) (НПАОП 0.00-4.20-94) та Порядку прийняття в експлуата­цію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.

    1. Уносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, зміню­вати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією - автором проекту, установою-розробником технології або заводом-виробником, а також з територіальними органами державного нагляду за охороною праці не дозволя­ється. Проектні організації повинні здійснювати авторський контроль за впро­вадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та екс­плуатації запроектованих ними підприємств і об’єктів.

    2. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва свинцю та цинку повинні мати:

паспорти (сертифікати) на основні види технологічного обладнання;

план захисту персоналу і населення у разі аварій на металургійних та ін- тттих об’єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків (ПЛАС) згідно з вимогами Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 № 112, зареєстрованого в Мін’юсті України 30.06.99 за № 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99);

робочі інструкції з ведення технологічних процесів та ремонту і чищення обладнання;

інструкції з охорони праці для працівників кожної професії та на окремі види робіт;

інструкції з пожежної безпеки.

Усі перелічені інструкції та плани ліквідації аварій повинні бути затвер­джені роботодавцем і вводитися в дію наказом роботодавця згідно з вимогами

Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнагля­дохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Мін’юсті України 15.02.2005 за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05).

Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог За­кону України "Про охорону праці", Порядку опрацювання і затвердження влас­ником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвер­дженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 № 132, зареєст­рованому в Мін’юсті України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93); Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Мін’юсті України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

    1. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за мі­сяць до початку наступного року відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Не дозво­ляється допускати до роботи працівників, які не ознайомлені з планом ліквіда­ції аварій і не знають його в частині, що стосується місця їх роботи.

    2. Усі працівники повинні бути ознайомлені з інструкціями з охорони праці за професією з підписом у відповідних документах. Крім того, інструкції повинні зберігатися на робочих або спеціально призначених місцях.

    3. Інструкції з охорони праці та технологічні інструкції повинні перегля­датися не рідше одного разу на 5 років, а також при внесенні змін у технологіч­ний процес (умови праці), застосуванні нових видів устаткування, у разі виник­нення аварійної ситуації або травмування працівників через недосконалість са­мої інструкції. Інструкції з охорони праці на вибухопожежонебезпечних вироб­ництвах повинні переглядатися один раз на 3 роки.

    4. Допуск до роботи працівників, які в установленому порядку не пройш­ли навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці і медичний огляд, не дозволяється.

    5. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою та інших роботах, передбачених вимогами НПАОП 0.00-8.24-05, повинні проходити по­переднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних но­рмативнихактів про охорону праці.

    6. Не дозволяється допуск працівників, які не досягли вісімнадцяти ро­ків, до робіт, передбачених вимогами Переліку важких робіт і робіт із шкідли­вими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 № 46, зареєст­рованого в Мін’юсті України 28.07.94 за № 176/385 (НПАОП 0.03-8.07-94).

    7. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися працівники відповідно до Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпе­чних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП

  1. 00-5.11-85), а також Правил безпеки систем газопостачання України, затвер­джених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 № 254, зареєст­рованих в Мін’юсті України 15.05.98 за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20­98).

    1. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням вимог НПАОП 0.00-8.24-05 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою (га- зо-, вибухо-, пожежонебезпечні роботи, роботи на висоті тощо), затверджений роботодавцем. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу на 3 роки.

    2. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом- допуском. Призначення працівників, відповідальних за видачу наряду-допуску і проведення робіт підвищеної небезпеки, повинно здійснюватися згідно з вимо­гами НПАОП 0.00-8.24-05.

    3. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлу­атації обладнання, установок, трубопроводів та комунікацій, слід проводити відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випад­ків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

    4. Усі промислові споруди, обладнання та технологічні процеси повинні відповідати вимогам Санітарних правил для підприємств кольорової металургії

№ 2528-82, затверджених Мінохорони здоров’я СРСР 1982 (далі - НПАОП 0.03­

1.24-82).

    1. Усі працівники, які задіяні на виробництві свинцю та цинку, повинні підлягати обов’язковому страхуванню від нещасних випадків і професійних за­хворювань, а зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці по­винні бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до вимог Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на без­платне одержання лікувально-профілактичного харчування в зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженого Держкомпраці СРСР 07.01.77 (НПАОП 0.05-8.01-77); молоком або рівноцінними харчовими продуктами згід­но з вимогами НПАОП Про порядок безплатної видачі молока або інших рів­ноцінних харчових продуктів працівникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 16.12.87 № 731/П-13 (НПАОП 0.05-4.02-87), газованою водою.

    2. Для працівників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати приймання їжі згідно з вимогами НПАОП 0.03-1.24-82.

    3. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійс­нюватися відповідно до вимог інструкцій, опрацьованих згідно з експлуатацій­ною документацією виробника, з урахуванням місцевих виробничих умов і ви­мог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування не дозволяється.

    4. Проектування та розміщення виробництв та об’єктів, на які розпо­всюджується дія цих Правил, повинні здійснюватися з урахуванням сейсмічно­сті району, а також з урахуванням можливого впливу інших несприятливих природних факторів.

    5. Обладнання, яке працює в умовах підвищеної небезпеки, уводиться в експлуатацію тільки після дозволу територіальних органів державного нагляду за охороною праці.

    6. Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" та визначатися Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від

  1. № 126, зареєстрованими в Мін’юсті України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001.2004), виходячи з категорії виробництв щодо пожежо- та вибухонебезпеки.

    1. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на захищеному об’єкті, повинні відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для за­щиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009­83).

    2. У вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється пали­ти, а також застосовувати відкритий вогонь. На зовнішніх дверях зазначених приміщень та всередині їх на видних місцях повинні бути вивішені знаки без­пеки, що відповідають вимогам ГОСТ "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безо­пасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

    3. Не дозволяється застосування горючих (вибухонебезпечних) газів як палива без виконання спеціальних заходів з вибухопожежобезпеки, які затвер­джені роботодавцем.

    4. Вентиляційне устаткування, яке відсмоктує горючі та вибухонебезпе­чні речовини, повинно мати заземлення усіх металевих повітропроводів, фільт­рів та іншого обладнання.

    5. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємностей, насосних та компресорних станцій не дозволяється.

    6. У приміщеннях пультів та постів управління повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

    7. Споруди і приміщення підприємств повинні бути класифіковані за ка­тегоріями щодо вибухопожежної і пожежної безпеки в залежності від розміще­них у них технологічних процесів та властивостей речовин і матеріалів, що за­стосовуються у технологічному процесі.

    8. Протипожежні розриви між спорудами не дозволяється використову­вати під складування матеріалів, обладнання, тари та для стоянки автотранспо­рту.

    9. Використання засобів пожежогасіння для господарських, виробничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не дозволяється.

    10. Засоби пожежогасіння повинні передаватися по змінах.

    11. Автомобілі й інші засоби, що обслуговують відділення вилуговування та електролізу, повинні мати на вихлопних трубах іскрогасник.

    12. Усі працівники і службовці повинні проходити спеціальну протипо­жежну підготовку. Порядок і строки проходження протипожежного інструкта­жу та занять з пожежотехнічного мінімуму встановлюються наказом Роботода­вця.

    13. Не дозволяються будівництво, реконструкція, перепланування та пе­ребудова споруд і приміщень без проведення пожежотехнічної експертизи про­ектно-конструкторської документації.

    14. При складанні технологічних інструкцій і відповідних розділів з без­печного ведення робіт необхідно враховувати, що:

порошки металевого натрію, суміші порошків алюмінію і заліза, відновни­ки легко окислюються у повітрі та можуть загорітися від нагрівання, удару та іскор різноманітного походження;

металевий натрій енергійно реагує з водою, реакція має характер вибуху;

цинк схильний до хімічного самоспалаху в подрібненому і вологому стані.

    1. Електрозварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях по­винні виконуватися за "Нарядом-допуском на проведення вогневих робіт" згід­но з діючою інструкцією, розробленою відповідно до вимог Інструкції з органі­зації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибу­хонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Мін’юсті України 23.06.2001 за № 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

    2. Усі засоби гасіння пожежі повинні бути сухими та зберігатися у спе­ціальній тарі для запобігання їх зволоженню. На тарі повинні бути відповідні написи.

    3. Не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вог­ню за наявності в повітрі, на конструкціях і обладнанні натрію, алюмінію, від­новника, цинку та інших пожежонебезпечних речовин.

    4. При загорянні пожежонебезпечних речовин на технологічному обла­днанні (у бункерах, живильниках, грохотах, трубопроводах та іншому облад­нанні), загорянні пилу в повітропроводах відсмоктувальної вентиляції слід дія­ти відповідно до плану ліквідації аварії, затвердженому роботодавцем.

    5. У цехах, відділеннях та на дільницях виробництва свинцю та цинку, зокрема вилуговування, електролізу, рафінування свинцю та цинку, не дозволя­ється палити, крім місць, спеціально відведених для цього та позначених напи­сом "Місце для паління".

    6. На підприємстві повинні бути розроблені, затверджені роботодавцем та щорічно переглядатися переліки вибухо-, пожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи повинні проводитися за нарядом-допуском.

    7. Справність засобів гасіння необхідно перевіряти в терміни, установ­лені НАПБ А.01.001.2004.

    8. На території підприємства повинна бути мережа внутрішньозаводсь­ких доріг, що забезпечує зручний зв’язок між об’єктами підприємства і пожеж­ним депо.

    9. Дороги на території підприємства повинні утримуватись у належному стані, своєчасно очищатися від снігових заметів і посипатись піском чи гравієм під час ожеледі, не захаращуватися предметами чи транспортними засобами, що перешкоджають вільному проїзду пожежних машин.

  1. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

    1. Загальні вимоги до виробництва свинцю та цинку

      1. Усі матеріали повинні зберігатися у приміщеннях або закритих спо­рудах.

      2. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення матеріалів на складах повинні бути механізовані.

      3. Для обігріву працівників у холодні періоди року на складі матеріалів повинно бути передбачено спеціальне приміщення.

      4. Зона роботи грейферних та магнітних кранів повинна бути обладнана знаками "Небезпечна зона".

      5. Завантажувальні отвори дробарок з дисковими та клиновими ножами повинні мати знімні ґратчасті огорожі, які забезпечують захист персоналу при обслуговуванні дробарок.

      6. Регулювання ширини щілини, підтягування пружин, болтів, а також проштовхування та шурування матеріалу повинні виконуватися при відключе­ній дробарці. Крім цього, повинні бути вжиті запобіжні заходи проти її пуску.

      7. Молоткові, валкові та щокові дробарки повинні мати герметичні ко­жухи, обладнані оглядовими вікнами, що щільно закриваються.

      8. Робоча площадка кульового млина із зовнішнього боку повинна мати огорожу.

      9. Грохоти для сухих матеріалів повинні мати кожухи, приєднані до ас- піраційного обладнання.

      10. Прибирання пилу в приміщеннях, у яких провадиться подрібнення шихтових матеріалів, та на складах повинно бути механізовано.

    2. Виробництво свинцю

      1. Улаштування та експлуатація дробарно-розмельного обладнання та згущувачів повинні відповідати вимогам Єдиних правил безпеки при дрібненні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і оґрудкуванні руд та концентратів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 09.08.77 (НПАОП 1.2.90-1.03-77).

      2. Вузли з'єднань обертових сушильних барабанів з камерами змішу­вання повітря і топочних газів та розвантажувальними камерами повинні бути герметизовані.

      3. Завантажувальні та розвантажувальні камери сушильних барабанів повинні бути обладнані вікнами для спостереження і герметичними лазами.

      4. Паливо, яке спалюється в сушильних барабанах, визначається проек­том.

      5. Управління шихтозавантажувальною машиною повинно бути централізоване та виведене в операторське відділення або кабіну машиніста, конструкція якої повинна забезпечувати візуальний нагляд за основними вуз­лами машини та зоною її руху.

      6. Схема управління шихтозавантажувальною машиною повинна забез­печувати автоматичне, дистанційне, а також місцеве з кабіни машиніста управ­ління електродвигунами всіх механізмів.

      7. Шихтозавантажувальна машина повинна бути обладнана обмежува­чами руху машини і підйому-спуску спушувача.

    3. Випал свинцевих концентратів

      1. Приміщення агломераційних машин повинні бути обладнані при­строями для гідроприбирання.

      2. Агломераційна машина повинна бути обладнана кнопками для ава­рійного відключення машини, розташованими у її розвантажувальній частини.

      3. Агломераційна машина повинна бути обладнана автоматизованою системою централізованої подачі мастил з пристроєм контролю за їх надхо­дженням.

      4. Прорізи з боку завантажувальної частини агломераційної машини повинні бути закриті металевими листами.

У завантажувальній частині агломераційних машин у місці перегину стріч­ки повинна бути встановлена огорожа згідно з вимогами ОСТ 48.264-86 Огоро­дження рухомих частин устаткування. Загальні технічні умови, затвердженого Мінкольорметом СРСР 1986 (НПАОП 27.4-7.15-86).

      1. Холоста гілка агломераційної машини, у тому числі торець з боку за­вантаження, повинні бути закриті запобіжними щитами.

      2. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з просмоктуванням повітря, повинна мати кожух, виконаний у вигляді знімних або розсувних сек­цій.

      3. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з нижнім дуттям повітря, повинна бути закрита суцільним герметичним кожухом.

    1. Загальні положення до плавки шихтових матеріалів

      1. Завантаження в плавильні печі шихтових матеріалів, вологість яких перевищує величину, установлену технологічною інструкцією, не дозволяється.

      2. Перед випуском відповідних розплавів з печей жолоб повинен бути очищений від настилів та добре просушений. Очищення жолобу повинно вико­нуватися після повного затвердіння розплаву. Після охолодження жолобу по­винні бути усунуті його ушкодження.

      3. Жолоба для випуску розплаву повинні мати ухил не нижче 0,06 і бу­ти обладнаними аспіраційною системою. Конструкція укриття повинна дозво­ляти проводити очищення жолобів від настилів.

      4. Розплав повинен заливатися в сухі ковші та виливниці. Для сушіння ковшів та виливниць повинні бути передбачені відповідні установки.

При пробиванні й очищенні сифона та жолоба випуску чорнового свинцю лом необхідно завчасно прогріти. При відбиранні проби від розплавлених штейну і шлаку необхідно користуватись підігрітою ложкою, побіленою вап­ном. Усі інструменти - шуровки, захвати, "якорі" тощо, якими користуються при роботі з розплавами, - повинні бути прогрітими та сухими.

      1. Місця розміщення ковшів для прийняття розплаву повинні бути об­ладнані витяжними системами.

      2. Перехід через жолоби при випусканні розплаву дозволяється тільки по спеціально обладнаних перехідних містках.

      3. Робочі місця випуску та приймання розплаву повинні бути обладнані припливною вентиляцією.

      4. Запірна арматура, установлена на підводах води в кесоновані плити та в кесони, повинна бути замаркована та мати бирку з указівкою номера кесо­на, плити.

      5. Плановий ремонт печей та газоходів повинен здійснюватись за вста­новленим графіком, у непередбачених випадках - за наказом Роботодавця. Приямки повинні бути гідроізольовані та сухі.

      6. Киснепроводи подачі кисню до печей повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.

Завантажити