товарний знак або найменування виробника; найменування або позначення посудини;
порядковий номер посудини за системою нумерації виробника;
рік виготовлення;
робочий тиск, МПа;
розрахунковий тиск, МПа;
пробний тиск, МПа;
допустима максимальна і (або) мінімальна робоча температура стінки, °С; маса посудини, кг.
Апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути обладнані манометрами. На шкалі манометрів повинні бути нанесені червоні риски для позначення робочого тиску в апараті.
Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
Експлуатація підйомників здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03).
Посудини та апарати, запобіжні пристрої
Для забезпечення безпечних умов експлуатації посудини та апарати повинні бути обладнані залежно від специфіки технологічного процесу: запірною чи запірно-регулювальною арматурою; приладами для вимірювання тиску;
приладами для вимірювання температури;
запобіжними пристроями;
покажчиками рівня рідини.
Посудини та апарати повинні мати необхідну кількість технологічних люків, призначених для огляду, очищення та ремонту посудин, а також монтажу та демонтажу розбірних внутрішніх пристроїв.
Запобіжні пристрої повинні бути влаштовані в місцях, зручних для їх обслуговування.
Усі запобіжні пристрої необхідно перевіряти відповідно до інструкції з експлуатації запобіжних пристроїв, що розроблена з урахуванням умов технологічного процесу та затверджена суб’єктом господарювання.
Результати перевірки справності запобіжних пристроїв повинні бути занесені в спеціальний журнал.
Запобіжні клапани перед пуском в експлуатацію повинні бути відрегульовані на спеціальному стенді на передбачений тиск та опломбовані. Вантажі важільних запобіжних клапанів необхідно фіксувати та закріплювати.
Під час експлуатації запобіжних клапанів необхідно додержуватись вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства та вимог НПАОП 0.00-1.26-96.
Запобіжні клапани, що встановлені на апаратах, трубопроводах та іншому устаткуванні, не дозволяється відділяти від цих апаратів запірною арматурою.
Під час використання запобіжних пристроїв (мембран) необхідно вживати заходів, що унеможливлюють викиди шкідливих та вибухонебезпечних газів у приміщення, а також іскроутворення і травмування працівників осколками та частинами мембран у разі їх спрацьовування.
Скіпові підйомники повинні бути обладнані електромагнітними гальмами та кінцевими вимикачами. Керування електродвигунами скіпових підйомників повинно бути автоматизоване та дубльоване ручним керуванням.
Для запобігання нещасним випадкам під час ремонту та огляду елеваторів повинні бути встановлені механізми, що запобігають зворотному руху ковшів. Елеватори повинні мати вимикачі як на місцях завантаження, так і на місцях вивантаження.
Компресори та насоси
Експлуатація стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 № 4885 (далі - ГОСТ 12.2.016-81).
Вібраційні та шумові характеристики компресорів і насосів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016.1-91 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Определение шумовых характеристик. Общие требования», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 25.04.91 № 584 (далі - ГОСТ 12.2.016.1-91).
Монтаж, налагодження, ремонт, випробування та експлуатація компресорного устаткування повинні здійснюватись підприємствами, що мають дозвіл Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язана з виконанням робіт та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до НПАОП 0.00-4.05-03.
Для компримування газів необхідно застосовувати компресори тільки спеціального призначення. Застосовувати компресори не для того газу, на який їх було запроектовано, не дозволяється.
У приміщеннях компресорних станцій не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, що технологічно чи конструктивно не пов’язані з компресорами.
Під час експлуатації турбокомпресорів, призначених для компримування газів, що містять двооксид вуглецю, необхідно контролювати герметичність комунікацій та сальникових ущільнень для запобігання надходженню вуглекислого газу в повітря робочої зони через нещільність.
Поршневі компресори після монтажу та ремонту повинні бути відрегульовані відповідно до індикаторних діаграм, що додаються до акта приймання в експлуатацію.
Змащування компресора та тип мастила, яке застосовується, повинні відповідати інструкції заводу-виробника або рекомендації спеціалізованої організації.
Кожна партія компресорного мастила, що надійшла, повинна мати заводський паспорт і сертифікат із зазначенням фізико-хімічних якостей мастила.
Компресорні установки повинні бути забезпечені надійною системою повітряного чи водяного охолодження.
У разі підключення декількох компресорів до загальної газової мережі на нагнітальному газопроводі кожного з них необхідно встановлювати зворотний клапан та запірну арматуру.
Під час експлуатації насосів повинен бути забезпечений контроль тиску нагнітання. Не дозволяється експлуатувати насоси з пошкодженими манометрами та такими, що не пройшли своєчасної повірки.
Не дозволяється змащувати рухомі частини, ліквідовувати течі в сальниках, торцевих ущільненнях та у з’єднаннях трубопроводів, якщо насос не вимкнено. У разі виявлення пошкодження, що порушує нормальний режим роботи насоса, останній необхідно зупинити, перевірити та усунути пошкодження.
Резервні насоси повинні бути в постійній готовності до пуску.
Насоси, що мають сальникові ущільнення та перекачують агресивні рідини, повинні мати захисні кожухи з антикорозійного матеріалу, що закривають сальники.
Для запобігання гідравлічним ударам нагнітальна лінія насосів повинна бути обладнана запірною арматурою та зворотним клапаном.
Розташовувати на гарячих частинах насосів і трубопроводів сторонні предмети не дозволяється.
Трубопроводи в насосних станціях необхідно розташовувати так, щоб насоси було зручно обслуговувати.
Резервуари
Резервуари споруджуються та обладнуються відповідно до проекту, приймаються в експлуатацію відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.
Акти на приховані роботи з підготовки насипної подушки та ізолювального шару основи під резервуари складаються за участю підприємства-замовника та будівельно-монтажної організації.
Кришки резервуарів повинні бути забезпечені справними сходами та площадками для доступу працівників до арматури, вимірювальних, контрольних приладів і запобіжних пристроїв. Площадки не повинні спиратися на кришки резервуарів.
Установка в робочих приміщеннях відкритих резервуарів, ємностей, баків, з яких можливе надходження у повітря газів, парів та пилу, не дозволяється.
Резервуари для аміачної води, розчинів сульфідних сполук, амонізованого розсолу та фільтрової рідини повинні бути розташовані поза приміщеннями, обладнані рівнемірами, сигналізаторами верхнього рівня та пристроями автоматичного відключення подачі рідини. Місця зливання аміачної води та розчинів сульфідних сполук повинні бути освітлені в темний час доби.
Внутрішній огляд резервуарів, бункерів із сипучими матеріалами повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням нарядів-допусків. При цьому працівники зобов’язані користуватися запобіжним поясом з карабіном та стропом. Робота повинна проводитись не менше ніж двома працівниками.
Для постійного зовнішнього обслуговування бункерів, силосів, резервуарів повинні бути передбачені похилі сходи. Для періодичного огляду дозволяється застосовувати вертикальні сходи або скоби з обов’язковим використанням захисних дуг.
Трубопроводи та арматура
Трубопроводи та арматура за конструкцією, матеріалами та механічною міцністю повинні відповідати умовам роботи та специфічним властивостям речовин, що транспортуються.
Розпізнавальні кольори трубопроводів промислових підприємств повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки», затвердженого постановою Комітету стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 07.02.69 № 168 (далі - ГОСТ 14202-69), та ГОСТ 12.4.026-76.
Проектування та експлуатація систем газопостачання здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та ДСТУ Б В.2.5-29:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 22.12.2006 № 424 (далі - ДСТУ Б В.2.5-29:2006).
Експлуатація трубопроводів гарячої води, паропроводів та арматури до них здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98.
Не дозволяється прокладати трубопроводи для пожежо- та вибухонебезпечних, шкідливих і їдких речовин через побутові, допоміжні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільні пристрої, приміщення для КВП і вентиляційні камери, а також по зовнішніх стінах будівель.
Стаціонарне устаткування повинно бути обладнане стаціонарними трубопроводами.
Трубопроводи для лужних розчинів необхідно прокладати так, щоб забезпечувати їх повне спорожнення самопливом або передбачати пристрої, що забезпечують повне їх спорожнення.
Прокладати трубопроводи через стіни, перекриття та інші будівельні конструкції необхідно через стальні прохідні гільзи (патрони), внутрішній діаметр яких на 0,01-0,02 м більше ніж зовнішній діаметр трубопроводу. Гільзи повинні замуровуватися у будівельну конструкцію жорстко.
Не дозволяється вмуровувати зварні шви, фланцеві та різьбові з’єднання технологічних трубопроводів у стіни, перекриття, фундаменти.
На пошкоджений газопровід для тимчасової ліквідації витоку дозволяється накладати бандаж або хомут. Подальша експлуатація газопроводу з установленими ремонтними бандажами або хомутами забороняється.
Під час проектування трубопроводів необхідно передбачати їх обігрів у місцях можливого замерзання технологічних рідин та конденсату.
Газопроводи, у яких можливе утворення конденсату, повинні мати ухили та конденсатозбірники.
Фланці трубопроводів для гарячих та лужних розчинів повинні бути закриті захисними кожухами.
Не дозволяється використовувати діючі трубопроводи для кріплення підйомних механізмів, риштовань, сходів та інших предметів.
Зварні стики на трубопроводах дозволяється виконувати на відстані не менше ніж 0,05 м від опор. Не можна розміщувати зварні стики трубопроводів усередині прохідних гільз.
Промислова трубопровідна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 26.10.81 № 4673 (далі - ГОСТ 12.2.063-81). Герметичність затворів запірної арматури повинна відповідати вимогам ГОСТ 9544-75 «Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21.11.75 (далі - ГОСТ 9544-75).
Запірна та регулювальна арматура на трубопроводах повинна бути легкодоступною для обслуговування. Органи керування арматури, що постійно використовується, повинні розташовуватись на висоті не більше ніж 1,6 м від рівня підлоги. Якщо арматура розташована на висоті 1,6 м і вище, повинні бути влаштовані спеціальні площадки та драбини.
Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальний колір відповідно до вимог ГОСТ 4666-75 (СТ СЭВ 4369-83) «Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.04.75 № 908 (далі - ГОСТ 4666-75). На верхньому торці пробки (шпинделя) кранів повинні бути шліци або інші покажчики положення прохідних отворів.
У разі розміщення арматури в колодязях, приямках та інших заглибленнях на арматурі повинні бути передбачені подовжені штоки з штурвалами, що забезпечують керування з підлоги або площадки.
Огороджувальні пристрої
Рухомі частини устаткування: пасові, ланцюгові, зубчасті передачі, вали, ролики, колеса тощо, які є небезпечними, повинні мати огороджувальні
пристрої відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30.10.81 № 4772
(далі - ГОСТ 12.2.062-81).
Огороджувальні пристрої повинні мати достатню міцність та бути оснащені пристроями для зручного та безпечного їх відкриття, зняття та переміщення. Огородження повинні бути такими, щоб від впливу виробничих факторів (вібрації, температури тощо) їх захисні властивості не погіршувалися.
Конструкція огорожі повинна бути такою, щоб її зняття, переміщення у разі необхідності було можливим лише за допомогою інструменту.
Зовні на огородження повинні бути нанесені попереджувальні знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
На робочих місцях біля транспортерів торці роликів необхідно закривати кожухами. Пластинчасті та скребкові транспортери повинні мати борти, що закривають ролики та кінці пластин.
Ковшові конвеєри повинні мати суцільні металеві огорожі вздовж усього конвеєра.
Завантажувальні люки бункерів, силосів повинні мати захисні ґрати з чарунками не більше ніж 0,1 х 0,1 м.
Переходи, монтажні прорізи, приямки, робочі та оглядові площадки, сходи та площадки сходів повинні бути обладнані перилами відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 «Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия», затвердженого наказом Державного комітету СРСР зі стандартів від 28.04.78 № 71 (далі - ГОСТ 23120-78).
Монтажні прорізи в перекритті першого поверху необхідно закривати знімним щитком, а місце під монтажним прорізом під час проведення вантажопідіймальних операцій повинно бути огороджене знімним перильним огородженням.
Під час експлуатації вапновипалювальних печей і парових кальцинаторів рухомі частини повинні бути огороджені для запобігання доступу до них. Барабан кальцинатора повинен мати бар’єрне огородження.
Завантажувальні люки бункерів та силосів повинні мати захисні ґрати.
Ями скіпових підйомників повинні бути огороджені. Завантажувальний люк скіпа повинен мати запобіжні ґрати з чарунками не більше ніж 0,2 х 0,2 м. Не дозволяється перебування людей у ямі під час роботи підйомника.
Проміжні бункери, якщо їх не заповнюють за допомогою скидальних візків, повинні бути закриті кришками. Під час використання скидальних візків завантажувальні отвори необхідно закривати ґратами з чарунками не більше ніж 0,20 х 0,20 м.
У зоні можливого перебування працівників повинні бути огороджені або захищені:
проходи (проїзди) під конвеєрами - суцільними навісами, що виступають за габарити конвеєрів не менше ніж на 1,0 м;
ділянки траси конвеєрів, по яких заборонено прохід людей, - перилами вздовж усієї траси заввишки не менше ніж 1,0 м від рівня підлоги.
Для запобігання нещасним випадкам стрічкові конвеєри повинні бути обладнані тросовим захистом - сталевим легким тросом, протягнутим уздовж усього конвеєра. Кінці троса повинні бути з’єднані з вимикачами приводу, що дозволяє легким натисненням руки на трос швидко зупинити конвеєр.
Місця розташування транспортерів над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути огороджені.
Переходи через конвеєри повинні бути обладнані стаціонарними містками зі сходами та перилами. Висота вільного проходу над містком повинна бути не менше ніж 1,9 м.
Механізація трудомістких і важких робіт
У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів повинні бути механізовані такі процеси:
розвантаження та завантаження сировини, палива, кальцинованої соди та содопродуктів у залізничні вагони, автотранспорт;
транспортування сировини, палива, недопалу та перепалу вапняку, шлаків, шламів та інших відходів виробництва;
завантаження бікарбонату натрію та кальцинованої соди у кальцинатори; розвантаження кальцинованої соди з циклонів;
зважування, затарювання, зашивання мішків та транспортування продуктів на склад;
завантаження вапняку та палива до вапновипалювальних печей; подача та завантаження вапна у змішувач та гаситель;
зважування, транспортування та завантаження кальцинованої соди, бікарбонату натрію у ємності для розчинення та приготування суспензії; очищення ємностей та апаратів від шламів та інкрустацій; очищення пилових камер та транспортування пилу з камер електрофільтрів у бункер;
транспортування кальцинованої соди та бікарбонату натрію на розсів.
Устаткування для транспортування вантажів повинно відповідати вимогам ГОСТ 25939-83 «Машины напольного транспорта. Ряды основных параметров (ИСО 1044-85)», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 13.10.83 (далі - ГОСТ 25939-83). Експлуатація конвеєрів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.09.80 № 4576 (далі - ГОСТ 12.2.022-80).
Виробнича тара експлуатується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.010-82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 12.05.82 № 1893 (далі - ГОСТ 12.3.010-82).
Очищення ємностей від злежалих матеріалів та осаду повинно бути механізованим за допомогою пневматичного або електричного інструменту.
Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 59/595 (далі - НПАОП 0.00-5.07-94), та Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 58/594 (далі - НПАОП 0.00-5.20-94).
Переміщення вантажів кранами здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 60/596 (далі - НПАОП 0.00-5.06-94).
Експлуатація стрілових самохідних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за № 371/907 (далі - НПАОП 0.00-5.03-95).
Експлуатація кранів мостового типу здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.96 № 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.96 за № 143/1168 (далі - НПАОП 0.00-5.18-96).
Стропальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани, повинні додержуватись вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
за № 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95).
До початку роботи з підйомними механізмами (талі, блоки, лебідки) необхідно перевірити їх справність. Не дозволяється працювати на підйомних механізмах, якщо строк їх випробування закінчився, а також підіймати вантажі, що перевищують вантажопідйомність механізму.
Засоби механізації, що взаємопов’язані в роботі, повинні бути обладнані надійною світловою та звуковою сигналізацією та автоматичними пристроями, що запобігають порушенню роботи комплексу устаткування у разі зупинки або виходу з ладу будь-якої складової. Транспортні механізми повинні бути обладнані попереджувальними пристроями для подачі звукового та світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.
На конвеєрах, що є складовими автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені пристрої для місцевої та дистанційної зупинки приводу на випадок аварійної ситуації.
На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів у сполученні з іншими машинами (живильниками, дробарками тощо), приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблокованими так, щоб у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра попередні машини автоматично вимикались, а подальші продовжували працювати до повного сходу з них транспортного вантажу.