Після цього протягом 20-30хВ. широко розкрите око, що травмувалось, промити струменем води, після чого 5%-ним розчином соляної кислоти або 0,01 %-ним розчином двонатрiєвої солі етилен-діамін-тетраоцтової кислоти.
Далі в кон'юктивальний мішок ока закапати 0,5%-ний розчин дикаїна і негайно відправити потерпiлого до медичного закладу.
При попаданнi вапняного пилу до носоглотки і легенів слід у стаціонарних умовах зробити iнгаляцію водяними парами, заздалегідь додавши до води кілька кристалів лимонної кислоти. Додатково до цього поставити гірчичники на грудну клітку, дати кодеїн або дiонiн, а за необхідності і з дозволу лікаря — серцеві засоби.
7.2. При попаданнi каустичної соди на шкіряний покров слід обмити уражену ділянку шкіри струменем води протягом 10хв., після чого зробити примочку з 5%-ного розчину оцтової, виннокам'яної, соляної або лимонної кислот.
При попаданнi соди в очi негайно промити їх струменем води протягом 10-15хв., після цього закапати 2 %-ний розчин новокаїна або 0,5%-ний розчин дикаїна.
8. Надання першої допомоги при обморожуваннi
8.1. При легкому обморожуваннi необхідно розтерти обморожене місце рукавичкою, рукою чи ватою до почервонiння шкіри. Розтирати снігом не можна, бо можна пошкодити шкіру дрібними крижинками. Після відновлювання кровообігу обморожене місце слiд змастити жиром (гусячим салом, несоленою олією, вазеліном) і перебинтувати.
8.2. При важкому обморожуваннi, коли з'являються пузирі чи вiдбувається омертвiння шкіри і глибоких тканин, необхідно потерпілого перев'язати чистим сухим матеріалом і направити до лікаря. У разі загального замерзання необхідно внести потерпілого в тепле приміщення, роздягнути і розтерти чистими сухими суконками або рукавичками, до тих пiр, поки не почервоніє шкіра і м'язи не стануть м'якими. Після цього, продовжуючи розтирання, зробити потерпілому штучне дихання, і коли він опам'ятається, напоїти його теплим чаєм або кавою і тепло одягти.
9. Надання першої допомоги утопленикам
9.1. У витягнутої з води людини у верхніх дихальних шляхах міститься багато води чи пінявої рідини.
9.2. Не гаючи часу, треба видалити воду з шлунку утопленикА. Відкрити рот і видалити воду можна одним прийомом: рятувальник кладе потерпiлого грудною кліткою на своє стегно, одночасно пропускає свої руки під пахви потерпiлого і накладає із обох сторін великі пальцi руки на верхній край нижньої щелепи. Іншими чотирма пальцями обох рук натискає на пiдборіддя, опускаючи нижню щелепу потерпiлого вниз і висуваючи її наперед.
9.3. Відкрив рота потерпiлому, рятувальник приступає до видалення води. Не треба прагнути видалити всю, важливо добитися, щоб не було води і піни у верхніх дихальних шляхах. Після того, як видалили воду, приступають до штучного дихання засобом "з роту в рот" або "з роту в ніс". (диВ. п.4.4.). Всю підготовку до штучного дихання необхідно проводити швидко, але з обережністю.
9.4. В утопленикiв, що побіліли, як правило, води в дихальних шляхах немає, тому після витягування їх з води необхідно вiдразу розпочати штучне дихання і масаж серця.
10. Долікарська допомога при укусах
10.1. Укуси змій
10.1.1. При укусі змій, отруйних комах з'являється запаморочення, нудота, блювання, сухість і гіркий смак у роті, прискорений пульс, серцебиття, задишка і сонливість. В особливо важких випадках можуть відзначатися судоми, втрата свідомості, зупинка дихання. В місці укусу виникає пекучий біль, шкіра червоніє, набрякає.
Долікарська допомога при укусах полягає в такому. Потерпiлого необхідно покласти так, щоб сповільнити розповсюдження отрути. Руку чи ногу, що укушенi, необхідно позбавити руху, прибинтувавши до неї шину, дошку, палку та ін., а якщо таких предметів не опиниться, можна прибинтувати руку до тулубу, а ногу — до іншої, здорової ноги. Оскільки набрякання навкруг місця укусу буде збільшуватися, пов'язку необхідно час від часу послаблювати, щоб вона не врізалася в тіло.
Потерпiлому треба дати велику кількість пиття (краще гарячого чаю), 15-20крапель настійки валеріани.
Ні в якому разi не можна припiкати місце укусу, робити розтини, перетягувати уражену руку чи ногу джгутом, давати потерпiлому алкоголь, відсмоктовувати отруту з ранки тощо.
Потерпiлого необхідно направити до лікувального закладу.
Нести і везти його рекомендується в лежачому стані.
10.2. Укуси тварин
10.2.1. При всякому укусі, навіть якщо тварина, що укусила, на вигляд цілком здорова, необхідно рани і подряпини, що завдані твариною, змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. Потерпiлого треба направити до лікувального закладу для проведення курсу щеплення проти сказу.
10.2.2. До лікаря треба направляти всіх осіб, яким слина скаженої тварини потрапила на шкіру, в ніс, очi чи рот.
ДОДАТОК 3
ПЕРЕЛІК
основних токсичних речовин
1. Для приготування асфальтобетонних сумішей (диВ. Таблицю 1)
Таблиця 1
| Найменування | Питома | Токсикологічна характеристика і параметри пожежонебезпеки | Правила | |||||
| шкідливої речовини | витратА. % маси бітума | Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76 | ПДК у робочій зоні мг/м3 | Вплив на організм при концентрації, що перевищує ГДК | Температура спалаху,оС | Темпе-ратура спала-хування,оС | Вибухонебез-печ-ність | безпечної роботи |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Аміни С-17-С20-АБ (ТУ 6-02-795-78з зм. № 1) | 0,5-1,5 | 11 | 1 | Роздратувальний вплив на шкіру та дихальні шляхи; алергія | 200 | - | Невибухонебезпечні | Захисні окуляри, гумові рукавички, бавовняні халати, непроникливі фартуки, респіратори та протигази марки КД; при попаданні на шкіру нейтралізувати 5% розчином оцтової кислоти та змити сильним струменем води |
| Кубові залишки амінов С17-С20-КОА (ТУ 6-02-750-78) | 3,0-4,0 | 11 | 1 | Те ж саме | 200-300 | - | Те ж саме | Те ж саме |
| Кубові залишки діафена ФП-КОДА, отримані на стадії дистиляції дифеніламіна (ТУ 113-03-13-30-85) | 3,0-4,0 | 111 | 5 | Сильно подразнюючий вплив на шкіру; при ртивалому впливі здатний проходити через шкіру і виявляти загаль- | 166 | 178 | Невибухонебезпечні | Спецодяг та інші індивиідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру промити сильним струменем теплої води |
| ну токсичну дію. | ||||||||
| Синтетичні жирні кислоти С17-С20-СЖК (ГОСТ 23239-78) | 3,0-7,0 | ІІІ | 5 (у переліку на оцтову кислоту) | Подразнювальний вплив на шкіру і слизову | 173 | 197 | Невибухонебезпечні | Індивідуальні засоби захисту по ГОСТ 12.4.103-83; при попаданні на шкіру нейтралізувати розчином соди та промити сильним струменем води; при попаданні в очі промити рясним струменем води та звернутися до лікаря |
| Кубові залишки синтетичних жирних кислот С17-С20-КОСЖК (ОСТ 38-01182-80) | 3,0-7,0 | ІІІ | 5 | Те ж саме | >220 | 270 | Те ж саме | Те ж саме |
| Дизельне пальне ДП (ГОСТ 305-82) літнє (ДПЛ) зимне (ДПЗ), арктичне (ОДПА) | Залежить від виду та об’єму робіт | 1У | 300 | -“- | >40 >30 >30 | 69-119 62-105 57-100 | Вибухонебез-печно при концентрації 2-3% по об’єму | Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води |
| Гас технічний (ГОСТ 18499-73) | Залежить від потрібної та вихідної марки бітуму | 1У | 300 | Подразнюючий вплив на шкіру та слизову | >28 | - | Вибухонебез-печний при концентрації 1-7% по об’єму | Індивідуальні засоби захисту; при попаданні на шкіру та слизову промити сильним струменем води |
| БП-3 (ТУ 38УРСР | 0,5-1,5 | 1У | 20 | При | >160 | Те ж | Індивідуаальні засоби | |
| 201170-78) | тривалому впливі подразнення шкіри, слизової очей та дихальних шляхів | саме | захисту: (спецодяг, окуляри, гумові рукавички тощо); при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води або протерти спиртом і змити водою | |||||
| Колектор АКП-2 (ТУ 6-02-1067-81) | 1,0-3,0 | ІІІ | 5 | Подразнюючий вплив на шкіряні покрови | >160 | -“- | Спецодяг та інші індивідуальні засоби захисту (окуляри, гумові рукавички тощо); при попаданні на шкіру промити 1 % розчином оцтової кислоти і сильним струменем води |
2. Для приготування цементобетонних сумішей (диВ. таблицю 2)
Таблиця 2
| Найменування | Витрати у | Токсикологічна характеристика, параметри пожежонебезпеки | ||||
| шкідливої речовини | переліку на суху речовину | Клас токсичності по ГОСТ 12.1.007-76 | ПДК у робочій зоні мг/м3 | Вплив на організм людини при концентраціях, що перевищують ГДК | Поже- і вибухонебезпека | Правила безпечної роботи |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Лігносульфанати технічні ЛСТ (Б. СДБ) (ОСТ 13-183-83 Мінлісобумпрому) | 0,6-1,2 | Нетоксичні | - | - | Пожежонебезпечні, невибухонебезпечні | Гумові рукавички, спецодяг; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води |
| Смола деревна омилена СДО (ТУ 13-05-02-83 Мінлісобупрому) | 0,1-0,8 | ІІІ | - | Подразнюючий вплив на шкіру і слизову | Пожежо- та вибухонебезпечна | Спецодяг, гумові рукавички, чоботи, захисні окуляри; при попаданні на шкіру змити сильним струменем води |
| Смола нейтралізована повітряноутягующа СНВ (ТУ 81-05-7-74) | 0,1-0,8 | ІІІ | - | Те ж саме | Те ж саме | Те ж саме |
| Мило сульфатне ППФ (Ту ОП 13-05-109-82) | 0,5-1,2 | 1У | 136,6 | Подразнюючий вплив на злизисту очей | -‘- | Спецодяг з водовідштовхуючої тканини, захисні окуляри, гумові рукавички, чоботи; при попаданні на шкіру змити водою |
| Додаток ЩСПК (ТУ 113-03-488-84 ЩСПК-М1) | 0,8-8,0 | ІІІ | Циклогексанон-10, 20 | Подразнюючий вплив на шкіру і слизову | Невибухонебезпечна | Спецодяг, гумові рукавички; при попаданні на шкіру обробити 2-3 % борної кислоти |
| Разжижитель С-3 (ТУ 6-14-625-80) | 1,0-4,0 | ІІІ | - | Подразнюючий вплив на слизову очей, дихальні шляхи, шкіру | Пожежонебезпечний, невибухонебезпечний | Респіратор, захисні окуляри, гумові рукавички, гумовий фартук, спецодяг; особиста гігієна; при попаданні на шкіру змити водою |
| Діспергатор НФ (ГОСТ 6849-79) | 1,0-4,0 | ІІІ | - | Те ж саме | Пожежо- та вибухонебезпечний | Те ж саме |
ДОДАТОК 4
ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ РОБІТ І ТЕХНІЧНОГО
ОБСЛУГОВУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИХ ЦЕХІВ І ДОПУСК
ДО РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
1. Биркова система
1.1. Для забезпечення чіткого і безпечного виконання робіт по виробництву ремонту і обслуговуванню дробильно-сортувальних заводів (цехів), спецкар'єрiв і кар'єрiв повинна використовуватися биркова система.
1.2. В основу биркової системи покладений принцип заборони виробництва будь-яких робіт на агрегаті, якщо є можливість пуску механізму.
1.3. Бирка — це право на проведення ремонтних робіт і обслуговування механізмів, що виробляють як у плановому, так і в аварійному порядку.
Наявність бирки на дробарку, грохот, конвеєр вказує на наявність розібраної схеми електропостачання механізму.
1.4. Бирка на кожний агрегат зберігається у приміщенні оператора пульту управління заводом (цехом).
1.5. Огляд і ремонт всіх механізмів заводу може проводитися тільки після вимкнення пускових апаратів у силових ланцюгах механізмів і одержання бирки у чергового електрослюсаря.
1.6. Бирка видається механікові заводу, енергетику заводу, майстру зміни, а також особі технологічного чи ремонтного персоналу дробильного заводу (цеху), призначеній виконавцем робіт.
1.7. За необхідності виконання ремонтних чи профілактичних робіт робочий робить усну заяву на розібрання схеми черговому електромонтеру, що зобов'язаний:
перевірити, чи вимкнутий пускач або контактор;
вимкнути автомат у силовому ланцюзі;
зняти запобіжник в оперативному ланцюзі;
вивісити на держаці автомату (рубильника) плакат "Не включати — працюють люди";
виконавши цю роботу, черговий електрослюсар видає бирку під розписку в журналі і розписується сам. Без розписки чергового електрослюсаря про те, що він видав бирку, запис недійсний.
1.8. Після закінчення ремонтних робіт бирка повинна бути повернута особою, що одержала її, з позначенням у журналі видавання бирок.
1.9. Черговому електрослюсарю забороняється приймати бирку від особи, що її не одержувала.
1.10. При роботі на одному з механізмів кількох бригад, видається бирка одному бригадирові, бригадири інших бригад оформляють допуск до роботи в "Журналі видавання бирок", але з записом "без бирки". На пусковiй апаратурі механізму, ремонт якого виконують кілька бригад, повинен бути вивішений черговим електрослюсарем забороняючий плакат в одному примірнику.
1.11. У разі необхідності відулючити кабель від електродвигуна, технологічний і ремонтний персонал зобов'язаний подавати черговим електрослюсарям письмову заяву.
Письмова заява подається також у випадку необхідності переведення механізму автоматики на ручне управління і навпаки.
1.12. Включення механізму для випробування після ремонту дозволяється тільки після здачi бирки.
1.13. При виробництві ремонтних робіт бригадирами інших цехів підприємства механік і енергетик заводу (цеха) зобов'язані перед початком робіт докладно ознайомити ці бригади з бирковою системою на заводі (цеху).
1.14. У разі загублення бирки майстер зміни спільно з механіком і енергетиком або черговим електрослюсарем і винуватим складають акт "Про загублення бирки і можливостi включення агрегату в роботу", а також повідомляють про загублення бирки керівника заводу (цеху).
Керівник заводу (цеху) дає або письмовий дозвіл на акті, або телефонний — з записом у журналі оператором. До виготовлення нової бирки, допуск до роботи на цьому агрегаті оформляти в "Журналі видачі бирок" з відзначенням "без бирки".
Акт зберігається у чергових електрослюсарiв до виготовлення нової бирки.
1.15. Бирка видається тільки на одну зміну. Якщо ремонт не скінчено, бирка здається, але з відзначенням в оперативному журналі "Ремонт не скінчено" і зберігається у чергового.
1.16. Особа, що загубила бирку, несе повну відповідальність за простій механізму.
1.17. Знання цієї інструкції обов'язкове для всього обслуговуючого персоналу заводу (цеху) і прикомандированого персоналу.
1.18. Оперативний електротехнічний персонал несе повну відповідальність (дисциплінар ну, адміністративну, кримінальну) за можливість включення механізмів після видавання бирки.
2. Нарядна система
2.1. Начальник цеху (заст. начальника) до початку роботи видає змінному технічному нагляду (змінний чмайстер) наряд на виконання робіт, виходячи з основних виробничих показників (виробітку щебеню, обсягу ремонтних робіт тощо).
2.2. Видача наряду записується в "Журналі видачі нарядів".
Крім того, начальник цеху записує в наряді і свої вказівки по усуненню порушень правил охорони праці, виходячи iз зауважень, що відміченi в записах оперативного контролю, інформації майстра попередньої зміни. Особа технагляду цiєї зміни розписується в одержанні наряду.
2.3. Змінний майстер після одержання наряду від начальника цеху, дільниці і обходу робочих місць здійснює видачу змінних нарядів робочим зміни.
При видачi змінного наряду з робочими обов'язково проводиться iнструктаж з охорони праці.
2.4. Видача нарядів кожному робочому оформляється записом в "Журналі видачі змінних нарядів".
При цьому зазначається місце роботи робочого, стисла характеристика роботи і конкретні вказівки з безпечних умов праці при виконанні заданої роботи. Робочий розписуєтся в одержанні наряду, майстер (механік, енергетик) — у видачі.
2.5. Якщо протягом зміни з'явилася необхідність перевести робочого з обслуговування одного устаткування на інше (що входить в перелік його роботи), наряд робочому видається по вищезазначеній схемі. Проте в цьому випадку в графі "Вказівки по охороні праці" необхідно записати, що iнструктаж проведений у зв'язку із переведенням на інше робоче місце.
2.6. Після закінчення зміни змінні майстри (механік, енергетик) доповідають керівництву про виконаний обсяг робіт, стан робочих місць і безпечних умов праці на робочих місцях, про заходи по забезпеченню безпечних умов праці, що необхідно виконати до початку наступної зміни.
2.7. Керівник записує результати доповіді в "Журнал видачі нарядів".
3. Система наряд-допусків
3.1. В місцях, де має або може постати виробнича небезпека (поза зв'язком з характером роботи, що виконується), необхідно видавати наряд-допуск на виробництво робіт з підвищеною небезпекою за формами, що додаються.
3.2. Наряд-допуск — письмове розпорядження на виконання робіт, що визначить місце, час початку і закінчення робіт, умови їх безпечного проведення, склад бригади і осіб, відповідальних за безпеку робіт. Перед видачею наряд-допуск затверджується головним інженером підприємства.
3.3. Список осіб, що мають право на видачу нарядів-допусків, установлюється наказом по підприємству. Як правило, це начальники дільниць, цехів та їх заступники. При роботах на електроустановках допускаючою особою є робітник оперативно-ремонтного персоналу.
3.4. Особа, що видає наряд-допуск, установлює необхідність проведення робіт і їх обсяг, визначає заходи по безпечному їх виконанню, кваліфікацію осіб, що виконують обов'язки відповідальних керівників робіт чи спостерігають за безпекою. Список осіб, що можуть призначатися відповідальними керівниками робіт, затверджується наказом директора підприємствА. Відповідальними керівниками призначаються майстри, а виконавцями робіт — бригадири ремонтно-технічних служб і лінійних бригад. У деяких випадках виконавцями робіт можуть бути призначені висококваліфіковані робітники.
3.5. Наряд-допуск видається відповідальному керівнику робіт безпосередньо перед початком підготовки місця для проведення робіт. Відповідальний керівник робіт визначає склад бригади з умов забезпечення достатньої чисельності і кваліфікації робочих для виконання зазначеного обсягу робіт, а також можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (спостерігача). Він зобов'язаний особисто провести iнструктаж з виконавцем робіт про зміст наряду-допуску, перевірити виконання всіх зазначених заходiв безпеки при проведенні робіт і по закінченні їх.
3.6. Приймаючи місце для проведення робіт від особи, що допускає або здійснює допуск, відповідальний керівник нарівні із особами, що допускають, несе відповідальність за достатність вжитих заходiв безпеки, що необхіднi для виконання робіт.
3.7. Оформлення і видавання нарядів-допусків виробникам є обов'язковою вимогою безпечного виконання робіт. Без оформленого наряду-допуску виробник не має права розпочати роботу.
Виконавець робіт після одержання iнструктажу і ознайомлення iз змістом наряду-допуску приймає необхідні для виробництва робіт заходи безпеки, що зазначені в наряді-допуску. Він відповідає за дотримання безпеки праці ним самим, а також членами його бригади, слідкує за справністю інструменту, такелажних пристроїв та іншого робочого облаштування. Крім того, він зобов'язаний слідкувати за тим, щоб встановлені на місці виконання роботи огорожi, плакати, заземлення не знімалися і не переставлялися.
3.8. При роботі по наряду-допуску бригада повинна складатися не менше нiж з двох чоловiк, в тому числі виконавця робіт.
3.9. Наряд-допуск на виконання робіт виписується в двох примірниках на одного виконавця робіт з однією бригадою на одне місце роботи; заповнюється чорнилом чи хімічним олівцем під копiрку при дотриманні чіткостi і ясності записів.
3.10. Облік нарядів-допусків здіснюєтся по книзі реєстрації, що зберігаєтся у начальника дільниці (цеху). В книгу реєстрації заноситься порядковий номер наряду-допуску, стислий зміст роботи, посада, прізвище, ім'я, по батькові відповідального керівника робіт і його підпис.
3.11. Один примірник наряду-допуску на виконання робіт передається виробнику робіт, інший залишається у особи, що видає наряд-допуск. В усіх графах наряду-допуску, заповнення яких не вимагаєтся, повинні бути зроблені написи "не вимагається".
У разі необхідності до наряду-допуску повинні бути прикладені ескізи захисних приладів і пристроїв, схеми розстановки постів оточення або встановлення попереджувальних знаків тощо.
3.12. Якщо особа, що видає наряд-допуск, вагається щодо правильності і достатності технічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, то в таких випадках наряд-допуск повинен бути узгоджений з робітниками контролюючих служб підприємства: інструкторами пожежної охорони, інженером служби охорони праці, особами, що здійснюють на підприємстві нагляд за об'єктами Держнаглядохоронпраці та ін.