4. Обслуговування, ремонт та наладка обладнання для плазменно-дугового зварювання, рiзання, напилювання, нанесення покрить та iншого електрозварювального устаткування.
5. Роботи в термiчних цехах та дiлянках, на електротермiчних установках пiдвищеної та високої частоти.
6. Транспортування, зберiгання та використання промислових вибухових матерiалiв та їх знешкодження.
7. Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами.
8. Роботи, якi пов'язанi з технiчним обслуговуванням вибухо-пожежонебезпечних виробництв, цехiв, дiлянок, об'єктiв, засобiв пожежної сигналiзацiї та систем автоматичного пожежогасiння.
Пожежно-технiчне обстеження будинкiв та висотних споруд.
9. Транспортування, зберiгання, експлуатацiя балонiв, контейнерiв, iнших ємкостей iз стисненими, зрiдненими, отруйними, вибухонебезпечними та iнертними газами, їх заповнення та ремонт.
10. Обслуговування агрегатiв i котлiв, якi працюють на газi i рiдкому паливi.
11. Роботи в охоронних зонах дiючих магiстральних газопроводiв та комунiкацiй газових промислiв.
12. Роботи по виробництву, зберiганню, використанню та транспортуванню речовин, якi вiдносяться до I та II класу небезпеки.
13. Зливання, очищення, нейтралiзацiя резервуарiв, тари та iнших ємкостей з-пiд нафтопродуктiв, кислот, лугiв та iнших шкiдливих речовин, в тому числi радiоактивних.
14. Роботи з дозиметрами.
15. Роботи з отруйними, шкідливими, токсичними та радiоактивними речовинами.
16. Застосування скловати, шлаковати, асбесту, мастик на бiтумнiй основi, перхлорвiнiлових i бакелiтових матерiалiв.
17. Нанесення лако-фарбувальних покриттів, грунтовок та шпакльовок на основi нiтрофарб, полiмерних композицiй (полiхлорвiнiлових, епоксидних та iнш.).
18. Обробка деревини та iнших матерiалiв антисептичними та вогнезахисними сумiшами i речовинами.
19. Виготовлення виробiв та деталей iз пластмас, гуми на пресах, вулканiзаторах.
20. Вулканiзацiйнi роботи.
21. Обслуговування i ремонт акумуляторних батарей.
22. Роботи, якi пов'язанi із зберiганням, транспортуванням та застосуванням агрохiмiкатiв, пестицидiв, гербіцидiв.
23. Гасiння вапна.
24. Обслуговування генераторних ацетиленових установок.
25. Гальванiчнi роботи, чищення вентиляцiйних каналiв та повiтропроводiв.
26. Роботи з окислюючими речовинами.
27. Роботи з пiскоструйними апаратами.
28. Нанесення бетону, iзоляцiйних i обмуровочних матерiалiв методом набризкування i напилювання.
29. Управлiння, завантаження та обслуговування дробильних, сортувальних, фасувально-пакувальних, просiвальних, змiшувальних, формувальних, затиральних, фiльтрувальних, намотувальних, варочних, плавильних, оспараторних, очисних, обрiзних, бурових, в'язальних, полiрувальних механiзмiв.
30. Випробування та обслуговування парових i водогрiйних котлiв, економайзерiв, паропроводiв, трубопроводiв гарячої води, пароперегрiвникiв, теплообмiнникiв, тепломеханiчного устаткування, посудин, що працюють пiд тиском.
31. Геолого-маркшейдерськi роботи.
32. Контроль за станом кар'єрної атмосфери.
33. Утворення i експлуатацiя вiдвалiв гiрничих порiд.
34. Проведення розкривних робiт, виїмка i навантаження корисних копалин при вiдкритих гiрничих роботах.
35. Виколювання, звалення, розпилювання i обробка блокiв з природного каменю, перемiщення i навантаження їх в транспортнi засоби.
36. Планування робочих майданчикiв, уступiв i берм в кар'єрах.
37. Обкладання та скрiплення укосiв, бортiв, уступiв кар'єрiв.
38. Утворення i експлуатацiя перевантажувальних пунктiв кар'єрiв.
39. Забивання паль.
40. Цементацiя та хiмiчне закрiплення грунтiв та фундаментiв.
41. Укладання великогабаритних труб у траншеї.
42. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах i колекторах.
43. Землянi роботи, що виконуються в зонi розташування підземних комунiкацiй та на глибинi бiльше 2 метрiв.
44. Роботи на висотi.
45. Роботи з пiдйомних i пiдвiсних колисок i риштувань на висотi.
46. Монтаж та демонтаж будинкiв, споруд, а також вiдновлення та змiцнення їх аварiйних частин.
47. Обстеження димарiв, вентиляцiйних каналiв i дахiв при капiтальному ремонтi будинкiв та споруд.
48. Роботи по ремонту, фарбуванню, очищеннi вiд снiгу та пилу дахiв будiвель при вiдсутностi огороджень.
49. Роботи на конструкцiях мостових, баштових та козлових кранiв.
50. Перемiщення вантажу двома або бiльше кранами.
51. Вантажно-розвантажувальнi роботи за допомогою машин I механiзмiв.
52. Такелажнi i стропальнi роботи. Виготовлення та випробування стропiв.
53. Транспортування негабаритних та важких вантажiв на пiд'їзних колiях будiвельних майданчикiв.
54. Монтаж, наладка, технiчне обслуговування, експлуатацiя, ремонт i демонтаж вантажопiдйомних машин i механiзмiв, лiфтiв, конвейерiв, пiдвiсного канатного, гiдравлiчного транспорту, технологiчного i верстатного обладнання, електроустановок та лiнiй електропередач.
55. Монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання, пресiв-розширювачiв, ковальсько-пресового устаткування.
56. Монтаж, демонтаж i накачування шин автотранспортних засобiв.
57. Обслуговування i ремонт елементiв пiдвiски автомобiлiв, гiдропiдйомникiв на автомобiлях-самоскидах та самоскидних причепах, їх зняття i установка.
58. Ремонт паливної апаратури двигунiв внутрiшнього згорання.
59. Управлiння тракторами i самохiдним технологiчним устаткуванням.
60. Обслуговування механiчних та автоматичних лiнiй.
61. Роботи на копiювальних i розмножувальних машинах.
62. Обслуговування верстатiв по обробцi деревини i металiв.
63. Лiсосiчнi роботи, трелювання та транспортування лiсу.
64. Спорудження i обслуговування крижаних i паромних переправ, дорiг, бродiв.
65. Випробувальнi роботи.
66. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною пожежною, вибуховою та радіаційною небезпекою.
67. Охорона колективної i приватної власностi, об'єктiв.
68. Скалолазнi роботи.
ДОДАТОК 2
ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПIЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
1. Допомога при кровотечi і накладення пов'язки
1.1. Потерпiлому при нещасному випадку повинна бути надана перша медична допомога на місці пригоди до прибуття лікаря чи до відправлення потерпiлого у лікувальний заклад.
1.2. При пораненнях і саднах на рану накладають пов'язку.
Матеріал для пов'язки повинен бути чистим або стерильним. Стерильний матеріал для пов'язки міститься в індивідуальному перев'язочному пакеті, що повинен бути в кожній аптечці. За відсутності перев'язочного пакету можна скористуватися для пов'язки чистим, свіжовипрасуваним рушником, хусткою, чистою сорочкою.
1.3. Подаючи допомогу пораненому, потрiбно обережно зняти одяг і взуття із пораненої частини тіла; у разі неможливості зняти одяг чи взуття треба розрізати їх по шву. Поранену кінцівку необхідно підняти, цим зменшується кровотеча.
1.4. Не можна промивати рану, торкатися до неї рукою, змащувати. Дозволяється змащувати йодом шкіру навколо рани, не торкаючись самої рани.
1.5. Пов'язка накладається на рану таким чином:
розгорнувши перев'язочний пакет, слід взяти бинт в праву руку, а лівою рукою захопити кінець бинта, до якого пришита подушечкА. Слід це зробити так, щоб не торкатися і не бруднити подушечок, якi накладаються на рану.
Пов'язка має бути накладена щільно, щоб кровоносні судини були притиснутi, але не надто туго. Туга пов'язка шкідлива для пораненого, бо порушує кровообіг.
1.6. При сильнiй кровотечi потрiбно спочатку зупинити кров, а після цього перев'язувати рану.
Щоб зупинити сильну кровотечу, необхідно негайно притиснути кінцівку пальцями вище рани, стискуючи цим артерію, по якій кров тече до рани.
Притискувати артерію пальцями можна лише протягом декiлькох хвилин. За цей час слід перетягти руку чи ногу вище місця поранення гумовим джгутом або матер'яною закруткою.
Для закрутки можливо використати рушник, хустку, косинку тощо. Джгут або закрутка припиняють приток крові до рани.
Після накладення джгута або закрутки слід перев'язати рану і негайно відправити потерпiлого в лікувальний заклад. Не можна залишати кінцівку перетягнутою джгутом або закруткою понад дві години. Якщо за ці дві години потерпiлий не може бути доставлений до лікаря, то необхідно знову притиснути артерію пальцями і послабити на 5хвилин закрутку, щоб забезпечити доступ крові до кінцівки. По 5хвилинах знову затягують джгут або закрутку.
Джгут або закрутку слід накладати тільки при сильнiй кровотечi, яку не можна зупинити пов'язкою.
1.7. Після накладення пов'язки необхідно поранену частину тіла укласти вище і надати їй спокій. Рекомендується давати пораненому багато пиття (міцний чай). Поранених у живіт і горло поїти не можнА. Потерпiлого слід тепло накривати.
1.8. При кровотечi з носу потерпiлого усаджують, відкидають трохи голову, ніздрi закладають шматочком чистої гігроскопічної вати чи марлi і притискують їх пальцями на 3-5хвилин. Якщо поблизу є холодна вода, сніг або крига, то кладуть на перенісся холодну примочку.
2. Допомога при переломах і вивихах
2.1. При переломі кістки необхідно накласти поверх одягу довгу пов'язку на пошкоджену кінцівку, щоб зробити непорушними уламки кістки. У вигляді шин можливо застосовувати: дошки, палки, гілки, лижи, кору, картон. Шини вистилають ватою, мохом, ганчір'ям і прив'язують до постраждалої кінцівки так, щоб покрити і позбавити руху суглоби, що розміщені по обидві сторони перелому. Шини повинні накладатися на місці травмування. При відкритому переломі на рану заздалегідь накладається пов'язка.
2.2. Підняття потерпiлого, перенесення і відправлення в лікувальний заклад припустимі тільки після накладення шин.
2.3. При переломі кістки гомілки шини накладаються із зовнішньої і внутрішньої сторін гомілки так, щоб вони заходили за п'яту і закінчувалися бiля половини стегна.
2.4. При ушкодженні колінного суглоба шина накладається знизу. Вона повинна починатися від середини стегна і доходити до п'яти.
2.5. При переломі стегенної кістки необхідно привести в непорушний стан всю ногу. Зовнішня шина повинна бути достатньо міцною та довгою — від пахви до п'яти; внутрішня шина — довжиною від паху до п'яти. Обидві шини прив'язуються кількома пов'язками: на грудях, на рівні попереку, на стегні, над коліном. Для найкращого закріплення пошкоджена нога прив'язується до здорової.
2.6. При переломі ключиці руку треба зігнути в лікті, підвісити її на рушник, косинку, ремінь тощо і після цього бинтом чи рушником прив'язати руку до грудей.
2.7. Потерпiлого з переломом хребта або тазу прив'язують до широкої дошки так, щоб хребет не міг згинатися. Дошку, на яку кладуть потерпiлого, необхiдно покрити гладким матеріалом (ковдрою, пальто). Ноги потерпiлого трохи згинають в колінах, підклавши під них будь-який пакунок.
2.8. При відкритих переломах необхідно до накладення шин перев'язати рану. Якщо в рані виступає кінець кістки, то кладуть на рану поверх подушечки якнайбільше вати чи чистої тканини. Шину розташовують так, щоб вона не містилася поверх рани і не тиснула на кістку, що виступає.
2.9. При вивиху ні в якому разі не слiд намагатися робити вправлення, якщо немає відповідних навичок, бо невмілим вправленням можливо ще більше пошкодити суглобну сумку. Постраждалiй кінцівцi слiд забезпечити нерухомість, як при переломі, і покласти на суглоб холодний компрес.
Потерпiлого належить негайно направити до лікаря; чим бiльш свіжий вивих, тим легше його вправити.
3. Допомога при ударах і опіках
3.1. При ударах застосовують холодний компрес (крига, сніг) і накладають на постраждалу частину тіла давлячу повязку. Постраждалiй від удару частинi тіла необхiдно надати спокій. При ударі в живіт потерпiлого, якщо він знаходиться у важкому стані, необхідно негайно і в найбільш спокійному стані доставити до лікувального закладу.
3.2. При розтязі чи розриві зв'язок слiд забезпечити повний спокій пошкодженій кінцівцi з холодом на суглоб і давлячою пов'язкою (бинтуванням). Через добу — створювати тепло; корисно застосовувати з другого тижня масаж. При повному розриві зв'язок необхідно хірургічне втручання.
3.3. При опіках першого ступеня, коли спостерігається тільки почервоніння і невелике припухання шкіри, треба змастити опечене місце міцним розчином марганцевокислого калiю або будь-якою жирною речовиною (вазеліном, несоленою коров'ячою або рослинною олією).
3.4. При опіках другого ступеня, коли утворюються пухирі, наповнені рідиною, необхідно накласти на опечене місце стерильну пов'язку або, за відсутності такої, перев'язати чистою, не використаною хусткою, що змочена в розчині марганцевокислого калiю.
Не слiд змащувати опечене місце жиром. Розкривати і проколювати пухирі неприпустимо.
3.5. При важких опіках (третій ступінь) необхідно на опечене місце накласти суху стерильну пов'язку і негайно направити потерпiлого до лікувального закладу.
3.6. Потерпiлого з опіками, що розповсюдженi по великій площі тіла (хоча би і поверхніми), необхідно обгорнути в чисте простирадло, накрити ковдрою і відправити до лікувального закладу.
3.7. При опіках від впливу на шкіру і тканини кислот (соляної, азотної тощо), опечену ділянку тіла спочатку слід обмити водою з доданням до неї лугу: соди, крейди, зубного порошку, магнезiї. За відсутностi лугу слід густо поливати опечене місце чистою водою.
Якщо опік викликаний сірчаною кислотою, то необхідно залити постраждале місце сильною струминою і великою кількістю води, щоб змити сірчану кислоту, бо застосування води у невеликій кількості може підсилити опік.
3.8. При опіках від впливу на шкіру і тканини їдких лугів слід обмити опечену ділянку тіла водою, що підкислена оцтовою або лимонною кислотою.
За відсутності під рукою зазначених кислот обмивати чистою водою, густо поливаючи опечене місце.
4. Допомога при сонячному чи тепловому ударі, ураженні струмом або блискавкою
4.1. При перших ознаках теплового чи сонячного удару (почервоніння обличчя, хитка хода, запаморочення) у затишні жаркі дні при високій вологості атмосфери необхідно посадити потерпiлого у затінку, напоїти холодною водою чи чаєм, роздягнути та обтерти або облити прохолодною водою, покласти на голову і на область серця холодний компрес.
4.2. При тепловому чи сонячному ударі, коли потерпiлий непритомніє, необхідно укласти його у затінку, підняти голову, роздягнути, обтерти холодною водою і покласти на голову і на область серця холодний компрес.
Особі, що непритомніє, не слiд вливати в рот рідину, бо вона може затекти у легені.
Якщо потерпiлий не дихає, то треба застосовувати штучне дихання. По наданні першої допомоги потерпiлого направляють до лікаря.
4.3. При випадковому дотику до неiзольованого проводу, що знаходиться під напругою, належить максимально скоротити час знаходження потерпiлого під струмом.
4.4. При ураженні блискавкою або струмом високої напруги потерпiлого, незважаючи на відсутність ознак життя, часто можливо повернути до життя. При цьому слід пам'ятати, що якщо у потерпiлого від електричного струму відсутнє дихання і зупинилося серце — це означає, що наступила тільки клінічна смерть, що буде тривати протягом 5-8хв., і його ще можна врятувати.
Для чого протягом цього часу необхідно:
звiльнити потерпiлого від дії струму (вимкнути джерело напруги, прибрати сухою дошкою струмоведучий провід з потерпiлого, відтягнути потерпiлого за полу сухого одягу від джерела напруги);
викликати лікаря повинні інші робітники чи особа, що здійснює допомогу, якщо на це не потрібно багато часу.
У разі відсутності дихання і пульсу необхідно почати штучне дихання та непрямий масаж серця. Для цього потерпiлого покласти на спину. Встати на коліна із лівої сторони від потерпілого і, пропустивши руку під потилицею, підняти його передпліччя настільки, щоб голова відкинулася якомога більше, і рот при цьому був відкритим. Під лопатки потерпiлого підкласти валик із згорнутого одягу.
Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, що здійснює допомогу, робить вдування повітря через хустку з свого роту в рот потерпiлого (можна і в ніс). При цьому вільною рукою необхідно зажати його ніс (рот). Після закінчення вдування рот і ніс потерпiлого необхідно визволити, щоб не заважати вільному видиху. Таким чином слід зробити два, три глибоких вдування з частотою 10-12 раз на хВ. Після цього зразу зробити перший непрямий масаж серця.
Для цього особа, що подає допомогу, накладає витягнуту повністю руку на середину нижньої частини грудної клітки потерпiлого, іншу руку накладає на першу і зусиллям свого тулуба перiодично здавлює грудну клітку з ритмiчністю порядку 60разів на хвилину протягом 10-15сек., тобто 10-15разіВ. Після цього вдуває повітря в рот два-три разу і знову робить 10-15натиснень на грудну клітку.
І так треба продовжувати чергування вдування і масажу до появи у потерпiлого самостійного дихання і серцебиття, про що буде посвідчувати поява пульсу, що зберігається кілька секунд після припинення масажу.
Тривала відсутність пульсу при появі ознак оживлення організму (звуження зіниць, самостійне дихання) може вказувати на наявність у потерпiлого фiбриляції серця. В цьому випадку слід чекати прибуття швидкої допомоги.
Якщо надають допомогу потерпiлому дві людини, то вони повинні стати на коліна по обидва боки від потерпiлого. При цьому та людина, що розташована ліворуч, повинна робити масаж, а інша — вдування повітря по описаній вище схемі з наступним чергуванням операцій. Після одного вдування повітря робиться 3-4 натиски на грудну клітку, і все повторюється. Тут дуже важливо, щоб натиску на грудну клітку передувало повне визволення роту і носу потерпiлого.
При проведенні штучного дихання дуже важливо зігріти потерпiлого, укриваючи його одягом і, якщо є можливість, прикладаючи до ніг грілки і пляшки з теплою водою.
При електричних опіках опечену поверхню тіла покривають стерильним матеріалом. Якщо опік першого і другого ступеня, можна змочувати стерильну пов'язку спиртом, одеколоном. При опіках очей електричною дугою до них прикладаються примочки з розчину борної кислоти.
4.5. Якщо потерпiлий дихає дуже рідко із судомами, але у нього прощупується пульс, необхідно негайно застосувати штучне дихання і продовжувати його довго (аж кілька годин), до тiєї пори, поки не відбудеться природне дихання або не з'являться ознаки смерті (трупні плями і задубілість).
4.6. Категорично забороняється закопувати потерпiлого в землю. Рекомендується вживати заходи для подразнювання: поколювати шкіру, припiкати цигаркою, давати нюхати нашатирний спирт тощо.
5. Перша допомога при непритомності та чаді
5.1. При непритомності необхідно визволити від стягуючих частин одягу, розстебнути або розпустити комір, шнурівку, пояс, забезпечити доступ свіжого повітря, покласти потерпiлого так, щоб голова була нижче ніг, обличчя оббризкати холодною водою і до носу піднести пляшечку з нашатирним спиртом.
Після того, як хворий опам'ятається, дати випити міцної кави, чаю чи 20-30крапель валерiанової настойки. Вставати дозволяється після того, як повністю пройде слабкість. В надзвичайно важких випадках застосовують масаж області серця. При утрудненні дихання роблять штучне дихання.
5.2. При струсі мозку необхідно створити повний спокій; хворому придати горизонтальне положення, голову злегка підняти і на неї покласти холод. Забороняється переносити хворого до повного повернення свідомості. Оживлення за допомогою нашатирного спирту і штучне дихання не рекомендується.
5.3. При шоці хворого слід визволити від стискуючого одягу, укласти з низько спущеною головою, укрити теплою ковдрою, обкласти грілками. Дати 50-100г горілки, гарячу каву, кофеiн, валерiанову настойку, гаряче молоко, бульйони. Переносити хворого до виведення з шокового стану забороняється.
5.4. При отруєнні чадним газом потрiбно вивести потерпiлого з приміщення, вікна і дверi широко відкрити для провітрювання. Після перенесення потерпiлого в інше приміщення укласти його в ліжко із холодними примочками на голові, із грілками на ногах, зняти одяг. У важких випадках вдатися до штучного дихання.
5.5. При сніговiй сліпоті потерпiлого помістити в темну кімнату, на очi покласти холодну свинцеву примочку. Надалі необхідно користуватися окулярами з темно-зеленого чи жовто-зеленого скла.
5.6. При сторонньому предметi в оцi терти очi не слід, бо при цьому можна поранити роговицю. Рекомендується налити в блюдце теплої води, занурити в неї запорошене око і швидко моргати або захопити нижній край верхньої повіки і відтягти його вниз і наперед на 10-15секунд. При пораненнi роговиці накласти на хворе око пов'язку і вивезти постраждалого до медичного пункту.
5.7. При сторонньому предметi у вухах вливають підігріту камфорну олію, що вбиває комах. Після цього обережно промивають слуховий прохід теплою водою.
5.8. При апендициті необхідний постільний режим, лiд на праву клубову область протягом 2-3 днів і хірургічне втручання. Проносне забороняється.
6. Допомога при отруєнні
6.1. При отруєнні необхідно: промити шлунок для вилучення отрути (п'ять склянок теплої води), викликати блювання; дати проносне для вилучення отрути з кишечника; дати протиотруту; при падінні серцевої діяльності пити давати валерiану, кофеїн, чай, каву. Інколи можуть бути потрiбними грілки, штучне дихання.
6.2. При дизентерії необхідна ізоляція хворого і прийняття усередину диссульфана, сульгiна; корисна яблучна дієтА.
7. Надання допомоги при попаданнi на шкіру токсичних речовин
7.1. При попаданнi вапна на шкіру людини треба усунути решти вапна, що пристали до неї, мінеральною чи рослинною олією, а після цього робити примочки 5%-ним розчином лимонної, виннокам'яної, оцтової або соляної кислот.
Шматочки вапна, що попали у око, необхідно негайно усунути тампоном, змоченим у воді чи в м'якому рідкому парафiнi. Ті шматочки вапна, що не вдалося усунути, доцільно покрити сумішшю гліцерину з водою (1:3).