8.3.13. Ділянка спорудження будiвлi повинна огороджуватись сигнальними огорожами на відстані не менше 1,5 м від стіни. При висоті кладки понад 7 м, паркан оснащується із зовнішньої сторони захисним козирком. Висота огорожi повинна складати: при захисно-охоронному варiантi — 2 м, при захисному 1,6м, а при наявностi козирка при будь-якому варiантi — 2 м.
8.3.14. Над входами на сходові клітки при муруваннi стiн з внутрішніх риштувань влаштовуються навіси, ширина яких не менше ширини входу в будiвлю i довжиною не меншою 2 м.
8.3.15. Перерва в муруванні, що виконується одночасно із зовнішнiм облицюванням, допускається після викладення стін (опор) до рівня верхньої кромки облицювальних плит.
8.3.16. Забороняється знімати тимчасові кріплення плит облицювання і елементів карнизу до повного затвердiння розчину і доведення його до проектної міцностi.
8.3.17. При виконанні мурованої кладки взимку необхідно:
очищати робоче місце від снігу і льоду;
застосовувати при використанні способу заморожування більш тривкі розчини, приготовлені з підігрітою водою;
улаштовувати карнизи способом заморожування лише в тому випадку, якщо товщина їх винесення менше товщини стіни;
з настанням відлиги встановлювати постійне спостереження за станом кладки, виконаної методом заморожування, і в разі нерівномірного осідання вжити заходів проти її обвалення.
8.3.18. Мурування цегляних карнизів, стін, що виступають з площини більше ніж на 300 мм, необхідно вести із зовнішнього риштування.
8.3.19. Конструкція опалубки цегляних мурованих склепінь і арок повинна забезпечувати можливість її рівномірного опускання при розкружалюваннi.
8.3.20. Обробляти камені (плити) в межах будівельного майданчика дозволяється в спеціально відведених для цього і огороджених місцях.
8.3.21. Відстань між робочими місцями каменярів повинна бути не менше 3 м; в iншому випадку між ними повинні бути поставленi захисні екрани.
Каменяри повинні працювати в захисних окулярах і рукавицях.
8.3.22. Влаштовувати облицювальні плити із риштувань одночасно на декількох ярусах в одній вертикалі забороняється. Захватки, що знаходяться в різних ярусах, зміщують по горизонталі не менше нiж на 6м.
8.3.23. При перерві в муруванні матеріали, інструменти і будівельне сміття на стінах повинні бути прибрані.
8.4.1. Положення цього підрозділу поширюються тільки на залізобетонні роботи, що виконуються на об'єктах дорожнього будівництва.
8.4.2. Складувати арматуру необхiдно в спеціально призначених для цього місцях, в районі виготовлення арматурних каркасів і сіток. Забороняється в'язати або зварювати каркас, що влаштовується прямовисно, стоячи на його стержнях.
8.4.3. В разі монтажу арматури поблизу електропроводів останні повинні бути обов'язково без струму.
8.4.4. Забороняється знаходитися в блоках, що утворюються опалубкою, в момент монтажу арматурного каркасу.
8.4.5. Ходити над укладеною арматурою дозволяється тільки по спеціальних містках шириною не менше 600 мм, що спираються на опалубку.
8.4.6. Перед початком укладення бетонної сумішi виконавець робіт чи майстер зобов'язаний перевірити правильність встановлення і надійність кріплення опалубки, підтримуючого риштування, робочих настилів і укладеної арматури.
8.4.7. Забороняється розташування і рух людей на естакадах і пересувних містках під час подачi бетонної сумішi в автомобілі-самоскиди. Містки можна пересувати тільки за відсутнiстю людей і транспорту на шляху його пересування.
8.4.8. При подаваннi бетонної сумішi верхній кінець стрічкового конвеєра слід розташовувати над вантажоприймальним майданчиком на висоті не менше 500 мм.
8.4.9. Під час роботи конвеєра необхідно слідкувати за його стікістю, а також за справністю захисних навiсів, огороджуючих транспортер знизу над проходами і проїздами.
8.4.10. До початку пiднiмання краном чи підіймачем бетонної сумішi, укладеної в баддi або бункери, необхiдно перевірити стан і справність тари. Вона повинна мати спеціальні пристрої, що не допускають випадкового вивантаження сумішi, і відповідати ГОСТ 21807-76"Бункеры (бадьи) переносные вместимостью до 2 м для бетонной смеси. Общие технические условия" і ГОСТ 12.3.010-82 "Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".
Відстань від споду баддi (або контейнеру) до поверхні, на яку вивантажують суміш, в момент вивантаження не повинна перевищувати 1000 мм.
8.4.11. Для доставлення бетонної сумішi в тачках (візках) по перекриттях, риштуваннях і естакадах улаштовують ходи або настили шириною не менше 1,2 м. Якщо настили розташовані на висоті понад 1000 мм над опалубкою, то влаштовується огорожа з поручнями висотою 1000 мм, бортовою дошкою шириною не менше 100 мм і промiжною в'яззю.
Отвори в настилi для подачi бетонної сумішi під час перерви в роботі повинні бути закритими.
8.4.12. При укладенні бетонної суміші із неогороджених майданчиків на висоті понад 1,3 м, а також при бетонуванні конструкцій, що мають ухил понад 30о, робітники повиннi працювати з запобіжними поясами, що прикріплені до надійних опор.
8.4.13. Подавати бетонну суміш у важкодоступні місця, розміщені нижче рівня її подачi на 1,5 м, допускається по лотiкам, ланковим хоботом або вiброхоботом, а до 1,5 м — за допомогою крану в баддях.
8.4.14. Електропроводи від електродвигунів вiброхоботів і вiброживильникiв до рубильника повинні бути укладені в гумові шланги, металеві чи пластмасові труби.
8.4.15. Не допускається бетонування із зовнішніх риштувань при силі вітру 6балів і бiльше, під час грози, а також при недостатньому освітленні робочого місця.
8.4.16. Лотіки, ланкові хоботи і вiброхоботи для подачi бетонної сумішi в опалубку, а також завантажувальні вирви повинні бути мiцно прикріплені до надійних опор.
Для попередження падіння бетонної сумішi необхідно на рівні верху завантажувального бункеру по периметру улаштовувати захисний настил або козирки.
Забороняється доступ людей в місця можливого падіння бетонної сумішi під час бетонування.
8.4.17. При виконаннi бетонних робіт з застосуванням хімічних добавок всі працюючі повинні пройти спеціальний iнструктаж по безпечному поводженню із хiмікатами.
8.4.18. При використанні хлористого кальцію у вигляді прискорювача тверднення бетону необхідно виконувати такi застереження:
хлоровану воду приготовляти в окремому приміщенні, розміщеному на відстані не менше 500 м від житлових будiвель;
працювати із хлористим кальцієм або хлорним вапном необхідно в респiраторах або протигазах (марки А), гумових рукавичках і фартухах.
8.5.1. Приступаючи до теслярської роботи, необхідно перевірити готовність робочого місця, справність інструменту і устаткування, а також переконатися, що в матеріалі, який обробляється, нема цвяхів і інших металевих предметів.
8.5.2. Теслярські роботи повинні виконуватися в одязі, який не має кінців, що розвіваються і звисають.
8.5.3. Забороняється при перепилюваннi деревин або дошок держати руку в безпосередній близькості до полотна пили і направляти її рукою.
8.5.4. Обробляючи лісоматерiал сокирою, слід розташуватися так, щоб не поранити себе; ногу, що знаходиться з боку деталі, яка обробляється, необхiдно відставляти якомога далі вбік; на матеріалі, що обробляється, необхідно робити надрубки.
8.5.5. Підіймати колоди на велику висоту слід за допомогою механізмів, на незначну — вручну за допомогою канатіВ.
8.5.6. Щити опалубки колон, прогонiв, балок, ригелiв, а також елементи пiдтримуючого риштування, встановлені за допомогою кранів, повинні мати достатню жорсткість і стійкість.
8.5.7. При встановленнi елементів опалубки в кілька ярусів кожний наступний ярус повинен установлюватися після закріплення попереднього. Проведення робіт одночасно в двох чи бiльше ярусах по одній вертикалі без захисних улаштувань забороняється.
8.5.8. Елементи опалубки (стійки, підкладки) необхідно влаштовувати на надійній основі, що виключає можливість їх руйнування під час виконання робіт.
8.5.9. Встановлення щитової опалубки за допомогою пересувних драбин-стрем'янок з огородженими робочими майданчиками допускається тільки при висоті над рівнем землі чи нижчележачого перекриття не більше 5,5 м. Роботи на висоті від 5,5до 8 м слід вести тільки iз застосуванням тимчасових помістів, що мають огорожу і ширину не менше 700 мм.
8.5.10. Монтаж підвісної опалубки і встановлення її на висоті понад 8 м виконується навченими робiтниками-верхолазами iз застосуванням запобіжних поясів, що прикріплені до надійних опор.
8.5.11. При встановленнi опалубки монолiтних залізобетонних конструкцій, риштування з огорожами необхiдно розташовувати на консолях або на горизонтальних зв'язках стійок риштування, що підтримується на відстані від опалубки по вертикалі не менше 1,5 м. При похилiй опалубцi робочі настили повинні мати уступи висотою не більш 400 мм.
8.5.12. При зведенні залізобетонних стін в розбiрно-пересувнiй опалубці, з обох сторін улаштовуються помісти шириною 700 мм з огорожами висотою не менше 1000 мм.
8.5.13. Розбирання опалубки може виконуватись з дозволу виконавця робіт чи майстра, а в особливих випадках (наприклад, при прогонах понад 6м) — з дозволу головного інженера організації.
8.5.14. При розбираннi опалубки необхідно вживати заходів проти випадкового падіння її елементів, обвалення риштувань або конструкцій, що її підтримують. Розбирання великих кружал арок і склепінь здійснюють згідно з проектом виконання робіт.
Отвори в залізобетонних перекриттях, що залишились після розпалубки, повинні бути огородженi або закритi щитами, що надiйно закрiплені.
8.5.15. Матеріали після розбирання опалубки необхiдно опускати на землю, сортувати (вилучивши цвяхи або скоби, що стирчать) і укладати в штабелi. Забороняється укладати на помістах або робочій підлозі елементи опалубки (або матеріали), що розбирається, а також скидати їх із споруд.
8.6.1. Монтаж копра (збирання, пiднiмання, вивішування і переміщування), а також його демонтаж необхiдно виконувати за існуючою в паспорті схемою чи за проектом, затвердженим головним інженером будiвельної організації під безпосереднім наглядом майстра, механіка чи виконробу.
8.6.2. Із вежі копра перед її пiднiманням (опусканням) повинні бути усунені всі незакрiпленi деталі, інструмент та інші предмети.
При пiднiманнi (опусканнi) копра, зібраного в горизонтальному положенні, повиннi бути припиненi всі роботи в радіусі, рівному довжині пiдiймальної конструкції плюс 5 м.
8.6.3. Якщо з тих чи інших причин треба припинити піднімання копра, то останній встановлюється на підведені під нього шпальні клітi, а лебідка розвантажується. Забороняється довго утримувати пiднiмальну ферму копра гальмом лебідки.
8.6.4. Гранична маса молоту і маса палі для даного копра зазначаються на фермі копра або його рамі. Забороняється перевищувати граничні маси і вимикати обмежувач вантажопідйомності.
8.6.5. Підтягання палі виконується тільки через відвідний блок, що закріплений бiля основи копра, по прямiй лінії в межах видимості моториста лебідки.
8.6.6. Для забивання похилих паль дозволяється застосовувати тільки універсальні чи спеціально пристосовані копри.
8.6.7. Робочі майданчики копра і сходів для пiднiмання з ухилом до 75о повинні мати поручнi висотою не менше 1000 мм.
На прямовисних сходах, а також на сходах з кутом нахилу до обрію понад 75о при висоті понад 5 м улаштовуються, починаючи із 3 м, огорожi у вигляді дуг (кілець) на відстані один від одного не більше 1000 мм з поздовжнiми зв'язками (стрiчками).
8.6.8. Стальні канати і такелажні пристрої, що застосовуються на пальових роботах, повинні відповідати вимогам "Правил будови і безпечної експлуатацiї вантажопiдiймальних кранiв" ДНАОП 0.00-1.03-93. Коефіцієнт запасу міцностi канату при механiчному приводі — не менше 6, при ручному — 4,5.
8.6.9. Кожна копрова установка повинна бути обладнана звуковою сигналізацією, яку необхідно включати перед пуском пальового молоту.
8.6.10. Пересування копра повинно здійснюватися по рейкових колiях або надiйнiй горизонтальній основі під наглядом майстра чи виконробА. Стан колiй для пересування копра необхідно перевіряти перед початком зміни і в процесі роботи. Під час роботи копер необхiдно закріплювати на рейках протиугiнними пристроями.
Пересувати або повертати копри дозволяється тільки при вимкнутій подачі пари (стислого повітря).
8.6.11. Пiднiмання палi разом із надiтим на неї палебiйним снарядом дозволяється при достатній вантажопідйомності лебідки.
В iншому випадку паля і палебiйний снаряд повинні підійматися окремо.
При пiднiманнi палю необхiдно утримувати від розгойдування і крутіння за допомогою відтяжок. Вантажопідйомний гак необхідно комплектувати iз замикаючим пристроєм.
8.6.12. При зрізуванні верхівок не забитих до кінця паль необхідно вжити заходiв проти раптового падіння частини зрiзуваної палі.
8.6.13. Установка паль і палебiйного устаткування проводиться без перерви до повного їх закріплення на місці. Залишати їх пiдвiшеними не допускається. При неможливості закінчити установку та закріплення, вантаж, що підіймається (паля, молот), повинен бути опущений на тверду основу.
8.6.14. При забиванні паль на суші чи воді робота копра із підмостей естакади або плавзасобів дозволяється при наявності проекту виконання робіт з урахуванням охорони праці, затвердженого головним інженером організації, що будує.
8.6.15. Для подачi пари (стислого повітря) повинні застосовуватися жорсткі пароповітряні трубопроводи з шарнiрним з'єднанням. Гнучкі паропровідні шланги високого тиску використовуються тільки в межах копра і повинні мати мінімальну довжину.
Шланги, якi пiдводять пару чи стисле повітря до копра, повинні випробовуватися на міцність тиском, що перевищує робочий в 2 рази.
8.6.16. З'єднання парових (повітряних) шлангів один із одним і з пальовим молотом виконується не менше ніж двома хомутами. Забороняється застосовувати дротяні скрутнi.
8.6.17. При забиваннi паль плаваючим копром необхідно забезпечити надійне його розчалення останнього до якорів, що закріплені на березi чи дні водойми. Постійний зв'язок з берегом повинен здійснюватися за допомогою чергового човна, катера чи по надійному пішохідному мiстку.
Плаваючий копер повинен бути забезпечений рятувальними плавзасобами (човен, круги, пояси).
8.6.18. Забивання паль з криги дозволяється по спеціально розробленому проекту виконання робіт, затвердженому головним інженером будiвельної організації, при цьому робочий майданчик повинен бути очищеним від снігу.
Складати палi та інші матеріали на кризі дозволяється при достатнiй міцностi крижаного покрову і на відстані не менше 25 м від місця забивки. Дучки в кризі для занурення паль до початку робіт повинні бути закритi дерев'яними щитами.
8.6.19. Забороняється знаходитися під піднятим пальовим молотом, навіть якщо він закріплений.
8.6.20. Під час перерви в роботі пальовий молот повинен бути опущений в нижнє положення і закріплений на стрілі копра.
8.6.21. На барабані лебідки завжди повинно залишатися не менше двох витків канату. Лебідка повинна бути укомплектована канатоукладачем.
8.6.22. При забивці паль дизель-молотом необхідно:
заливати в бачок молота вiдфiльтроване дизельне паливо;
не допускати підскакування ударної частини до верхньої траверси;
негайно припиняти роботи при виявленнi погнутостi напрвляючих штанг.
8.6.23. Забороняється запускати дизель-молот, наливаючи на головку поршня бензин.
8.6.24. Закріплювати вiброзанурювач на оголовку палі або оболонці допускається за спеціально розробленими для даного типу вiброзанурювача і палi (оболонки) кресленнями.
8.6.25. До початку роботи і не менше 2 раз в зміну необхідно ретельно оглядати вiброзанурювач: болтові з'єднання, зварні шви наголовника, кінцеві гайки, з'єднання проводів і інші деталі.
При виявленнi замикання на корпус вiброзанурювача або яких-небудь інших несправностей роботу необхідно припинити і вжити заходів для їх усунення. Не допускається забивати палi при нещільному з'єднанні її із наголовником, а також при наявності бокових коливань і стуку.
8.6.26. Вiброзанурювач дозволяється включати після опускання його на палю і ослаблення пiдтримуючих полiспастіВ. Ослаблений стан полiспастів повинен зберігатися протягом всієї роботи вiброзанурювачiВ. При кожній перерві в роботі вібратор необхідно вимикати.
8.6.27. Вантажопідйомність використовуваного для вiброзанурювача крану повинна складати не менше подвоєної сумарної ваги вiброзанурювача і занурюваної палi (оболонки).
8.6.28. Підіймати і опускати підмивні труби, пристрiй для вилучення грунту з порожнини оболонки і труб необхiдно спеціальними лебідками або кранами.
8.6.29. Пробурені свердловини для установки буровставних або буродобивних паль повинні бути перекритi щитами.
При улаштованні свердловин пiдривним способом слід дотримуватися вимог "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" ДНАОП 0.00-1.17-92.
8.6.30. Баби для ручного забивання паль повинні бути укомплектованi достатньою кількістю ручок: масою до 100кг — чотирма, понад 100кг — шістьмА. Ручки повинні бути гладкими, мати переріз овальної форми і розташовуватися по периметру баби рівномірно і з достатнім зазором, щоб уникнути ушкодження пальців працюючих.
8.6.31. При забиваннi паль із підвісних підмостей останні повинні бути ретельно перевірені на міцність, стійкість і розчалені канатами. Забороняється улаштовувати підмостi висотою понад 3 м.
8.6.32. При забиваннi паль за допомогою коловороту чи лебідки необхідно дотримуватися таких вимог:
коловорот чи лебідка повинні бути надійно закріплені;
підшипник коловороту повинен бути мiцним і надійно закріплюватися в тілі коловороту і захоплюватися хомутами;
аншпуги повинні бути мiцними, виготовленими з пружного і в'язкого дерева;
лебідка повинна мати храпову заскочку з пружиною і стрічкове гальмо, що перешкоджають зворотному обертанню барабана лебідки.
Забороняється використовувати лебідку при наявності будьяких несправностей, а також лебідки, що не мають гальм.
8.6.33. При вилученнi загнившої частини дерев'яної палi або опорної стійки моста необхідно вжити такі заходи безпеки:
паля (стійка), що ремонтується, звільняється від всіх навантажень;
перед зняттям поперечних і поздовжнiх горизонтальних зв'язків замість їх повинні бути поставленi необхідні тимчасові додаткові зв'язки і кріплення, що забезпечують стійкість опори;
при ремонті опор рух по мосту повинен бути обмеженим в межах, що виключають перевантаження конструкції опори, чи закритим.
8.6.34. При ремонті всього комплексу дерев'яних опор, паль і стійок без розбирання прогiнної конструкцiї необхідно вивішувати прогінні конструкцiї у порядку черговості на тимчасові опори.
8.7.1. Монтажники, що мають стаж роботи менше року і розряд нижче IV, до верхолазних робіт не допускаються.
Монтажники III розряду, що закінчили будівельні навчальні заклади і що мають стаж роботи за фахом понад один рік, можуть допускатися до верхолазних робіт тільки під керівництвом досвідчених робiтникiв вищих розрядів.
8.7.2. Робітники всіх спецiальностей, що призначаються для виконання робіт на висоті (монтажники, такелажники, слюсарi, теслярi, газорізальники, електрозварювальники тощо), повинні бути забезпеченi випробуваними запобіжними поясами і касками.
Перед початком робіт всі запобіжні пояси повинні перевірятися майстром.
8.7.3. Монтаж збірних елементів конструкцій провадиться в послідовності, що визначається проектом виконання робіт.
8.7.4. Конструкції і їх елементи перед пiднiманням треба очистити від бруду, полiю та іржі, а окремі деталі (фасонки, прокладки, накладки тощо) до пiднiмання надійно прикріпити до елементу, що підіймається.
8.7.5. При пiднiманнi і переміщуванні конструкцій машиніст крану чи лебідки повинен виконувати команди тільки сигнальника, якi можуть бути світловими, звуковими, по радiотелефону або знаковими.
8.7.6. Елементи конструкції, що монтуються, повинні утримуватися від розгойдування відтяжками з мiцного прядив'яного канату. При пiднiманнi елементів, що влаштовуються в горизонтальному і похилому положеннях, необхiдно застосовувати парні відтяжки, що прикріплені до їх обох кінців.
8.7.7. При пiднiманнi елементів і конструкцій їх переміщування в горизонтальному напрямі повинно проводитися на висоті не менше 500 мм над іншими предметами.
8.7.8. Не можна переносити конструкції кранами над робочими місцями. Поданий елемент спиняють над місцем його установки не нижче нiж на 300 мм, після чого монтажники встановлюють його в проектне положення.
8.7.9. Робоча зона монтажного крану повинна бути огороджена і обладнана добре видимими попереджувальними сигналами і знаками.
8.7.10. При укрупненому збиранні елементів необхiдно улаштовувати спеціальні помісти відповідно до проекту проведення робіт.
8.7.11. Проведення складальних операцій на висоті без помістів допускається тільки у разі неможливості улаштування останніх з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв (натягнуті стальні канати, страхувальні сітки тощо). Ці роботи повинні вестися під безпосереднім керівництвом спеціально призначеної особи, відповідальної за безпечне проведення монтажу і переміщування вантажів кранами (далі-керівник робіт), який повинен вказати монтажникам місця їх роботи на конструкції і місця кріплення запобіжних поясів.
8.7.12. Забороняється залишати пiдвiшеними підняті елементи. Розстропування встановлених елементів допускається лише після мiцного і надійного їх закріплення.
8.7.13. Тимчасові розчалення монтованих елементів повинні бути прикріплені до надійних опор (якорів). Кількість розчалень вказується проектом (але не менше трьох). Розчалення не повинні торкатися гострих ребер конструкцій.