НПАОП 63.21-1.03-96Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства

При розробленнi траншеї виторфовування за допомогою екскаватора вилучення слабкого грунту треба проводити “на себе”.

6.1.3.3. При розробленні бульдозером крутiсть укосу траншеї не повинна бути більшою 18о. Вийнятий грунт можна розміщувати на відстані не менше 1-1,5 м від бровки траншеї.

6.1.3.4. При виконанні робіт на болотах з метою уникнення аварійної ситуації під час роботи екскаватора із потужним шаром рідкого шламу, що утворюється внаслідок спливання укосів траншей, при будь-якому методі розроблення, їх треба негайно після відриття заповнювати мінеральним грунтом.

6.1.3.5. Вивезення розробленого торфу автомобілями-самоскидами і завезення мінерального грунту для нижньої частини насипу допускаються тільки після промерзання дна підготовленої траншеї на глибину 100-150 мм.

6.1.3.6. Вивезений торф складується в кавальєр (відвал) пошарово з товщиною кожного шару не більше 500 мм.

6.1.3.7. Для гарантування безпечної роботи екскаватора відстань від нього до кавальєра має бути більше максимального радіусу вивантаження екскаватора.

6.1.3.8. Відстань від краю траншеї до кавальєра роблять такою, що перевищує глибину болота.

6.1.3.9. Щоб уникнути самозаймання торфу кавальєри необхідно прикривати шаром мінерального грунту товщиною 100-200 мм.

6.1.3.10. При виконанні захисних і укріплювальних робіт необхідно дотримуватися вимог, передбачених в п. 5.1.4.

6.2.1.1. Працюючі на будівництві доріг в гірській місцевості, крім знання загальних вимог по охороні праці, повинні проходити навчання безпечному проведенню робіт по спеціальній програмі, що розроблена службою охорони праці дорожньої організації I узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.

6.2.1.2. До роботи по очищенню обвальних схилів і укосів від нестійких брил допускаються особи, що проходили медичний огляд і спеціальне навчання під керівництвом майстра-інструктора по альпінізму.

6.2.1.3. Всіх працюючих на очищеннi обвалонебезпечних схилів і укосів забезпечують пристроями для безпечного проведення робіт і скелелазним спорядженням.

6.2.1.4. Особи, що працюють у високогірній місцевості, зобов’язані захищати шкіру від опіків сонячними променями, на засніжених гірських схилах носити сонцезахисні окуляри.

6.2.2.1. До початку робіт, а також в процесі розроблення гірських схилів має бути організована спеціальна служба постійного нагляду за стійкiстю скельних уламків і всього схилу в цілому, а також лавино-селенебезпечних ділянок.

6.2.2.2. В зонах зсуву або обвалу необхiдно забезпечити постійний авторський нагляд проектної організації за відповідністю фактичних інженерно-геологічних і гiдрогеологічних умов даним, які зазначені в проекті.

6.2.2.3. До початку основних робіт по будівництву дороги необхідно провести весь комплекс захисних заходів.

6.2.2.4. Перед будівництвом протиобвальних споруд із верх-ньої частини гірських схилів і укосів треба усунути камені і нестійкі брили скельних грунтів.

6.2.2.5. При циклiчному характері зсувних і обвальних процесів на схилі будівництво захисних споруд слід здійснювати в період відносної стабільності схилу.

6.2.2.6. У разі виявлення нестійкості схилів і окремих скельних уламків людей і механізми, що працюють на дільниці, треба негайно вивести за межі небезпечної зони.

6.2.2.7. Утворення тимчасових відвалів в активній частині зсувної зони забороняється.

6.2.2.8. Котловани, траншеї і виїмки у зсувній і обвальній зонах необхiдно розробляти окремими захватками, залишаючи між ними грунт в природному стані.

6.2.2.9. Розкривання чергової захватки допускається тільки після закінчення всіх робіт на попереднiй захватці, в тому числі зворотного засипання грунту і його ущільнення згідно з вимогами ВРР.

6.2.2.10. Забороняється залишати розкритi котловани і траншеї, а також незакріплені укіси виїмок на період випадання опадів і сніготанення.

6.2.2.11. При штучному водозниженнi і водовідливі необхiдно здійснювати організоване відведення води з котлованів, траншей і виїмок в постійні чи тимчасові водостоки, що виключають обводнення зсувної і обвальної зон.

6.2.2.12. Допускається розміщувати у зсувній і обвальній зонах берегові і підводні кар’єри для добування місцевих будівельних матеріалів, якщо їх розроблення не призведе до порушення стійкості схилу.

6.2.2.13. При проведенні робіт на схилах нагірні канави і огороджуючi вали для відведення поверхневих вод треба влаштовувати до початку робіт по зведенню насипів і розробленню виїмок.

6.2.2.14. Для запобігання обваленню грунту з укісу і забезпечення стійкості насипу на гірському схилі нарізання уступів треба робити, починаючи із верхнього уступу з переміщуванням грунту вниз по схилу.

6.2.2.15. Вибуховi роботи допускається проводити відповідно до “Єдиних правил безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92.

6.2.2.16. Згідно з проектом виконання робіт для захисту населених пунктів і інженерних споруд, розміщених нижче по схилу, при виконанні вибухових робіт треба установити огорожi, які амортизують і можуть затримати уламки.

6.2.2.17. Якщо вибухові роботи ведуться способом на “викид” і на “скидання” з опорожненням виїмок і напіввиїмок, то розроблення гірських схилів необхiдно виконувати поярусно з повною доробкою і очищенням укісів кожного ярусу.

6.2.2.18. При суміщенні вибухових робіт з навантаженням розпушеної скельної породи екскаваторами необхідно керуватися “Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах”. ДНАОП 0.00-1.17-92.

6.2.2.19. При проведенні робіт на особливо небезпечних ділянках гірської місцевості в штат спеціалізованого підрозділу повинен бути включений майстер-інструктор по альпінізму.

6.2.3.1. Виїмки і насипи на положистих гірських схилах треба розробляти бульдозерами з поворотним відвалом проходами під кутом до 45oдо осі дороги.

6.2.3.2. На гірських схилах крутiстю до 7о допускається застосування скреперів з обов’язковим плануванням бульдозерами місць набирання грунту, майданчиків розвороту і місць вивантаження, на яких поперечний ухил має бути не більше 4,5o.

6.2.3.3. Планування укосів крутiстю 33oі менше допускається обробляти бульдозером від верхньої частини до низу по укосу при гідравлічному управлінні відвалом або заднiм ходом машини знизу нагору при канатному управлінні.

6.2.3.4. Застосування бульдозерів для підгортання сухого грунту і відвалу негабаритів допускається на схилах крутiстю не більше 20,5o.

При обмерзанні, підтопленнi водою, а також при наявності мокрої глини необхідно обладнати ходову частину бульдозера спеціальними траками протиковзання.

6.2.3.5. При розробленні напіввиїмок на скельних гірських схилах спочатку формують полицю робочого під’їзду шириною не менше 3,5 м, що забезпечує прохід дорожнiх машин, з подальшим збільшенням її ширини до проектного обрису.

6.2.3.6. При прокладаннi тимчасових доріг в стиснених місцях допускається зменшувати радіуси горизонтальних кривих для двовісних автомобілів до 15 м і тривісних до 20 м із розширенням проїжджої частини на 2,5 м.

6.2.3.7. Поздовжній ухил тимчасових доріг не повинен перевищувати 0,9o, а при кільцевому русі для автомобілів без вантажу — 13,5o.

6.2.3.8. На затяжних ухилах (понад 7,2o) крізь кожні 600 м необхідно влаштовувати місця зупинки довжиною 50 м з ухилом не більше 2,7o.

6.2.3.9. В місцях виконання робіт треба встановити огорожі відповідно до “Iнструкцiї по забезпеченню безпеки дорожнього руху в мiсцях проведення дорожнiх робiт на автомобiльних дорогах” ІНУВ 3.2-218-051-95.

6.3.1.1. Зимовим періодом при проведенні дорожньо-будівель них робіт вважають період між датами настання стійкої нульової середньодобової температури восени та весною. Початок і кiнець зимового періоду треба визначати по даним метеорологічних станцій району розміщення дорожнiх організацій.

6.3.1.2. Температура зовнішнього повітря і сила вітру в даному кліматичному районі, за яких необхiдно організовувати перерви для обiгріву працюючих чи припиняти ведення дорожнiх робіт на відкритому повітрі, встановлюються місцевими виконкомами Рад народних депутатів.

6.3.1.3. Пересувні приміщення, які обiгрiваються, для обiгрівання, відпочинку і прийому їжi треба забезпечити аптечками з медикаментами проти обморожування, необхідним запасом води і засобами для надання першої допомоги потерпiлим.

Такі приміщення розміщуються на відстані не більше 500 м від робочих місць.

6.3.1.4. Рекомендована температура повітря в санітарно-побутових приміщеннях при оптимальній вологості 55-80% вказана в таблиці 5. 

Таблиця 5

6.3.1.5. Освітленість робочих місць і підходів д них встановлюється згідно з вимогами СНиП II-4-79“Естественное и искусственное освещение”. При сильному тумані, під час снігопаду і в темний період доби (при видимості менше 100 м) необхiдно передбачати додаткове освітлення. При використанні для цього прожекторів необхідно так встановити напрям освітлення, щоб не допускати осліплюючого впливу на працюючих.

6.3.1.6. Вантажно-розвантажувальні роботи треба виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76. Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно очищати від снігу і криги і посипати піском або матеріалами, які його заміняють.

6.3.1.7. Зону робіт і під’їзні шляхи належить обмежувати добре видимими дорожніми знаками і віхами, що не заносяться снігом; треба ліквідовувати великі колії, очищати від снігу і посипати піском ухили, пересічення доріг і криві малих радіусів.

6.3.1.8. Дробильні, помольні і змішувальні установки необхідно розміщувати в приміщеннях, обладнаних загальною вентиляцією і підігрівальними приладами. У разі роботи установок на відкритому повітрі необхідно утеплити робочі місця машиністів.

6.3.1.9. Будівельні матеріали, вироби, устаткування тощо, якi зберігаються на ділянці дорожньо-будівельних робіт, необхідно розміщувати на майданчиках, очищених від снігу і криги, що допускає під’їзд і маневрування автомобільного транспорту. Крім того, їх треба захищати від снігових заметiв.

Складування кам’яних і мінеральних матеріалів на майданчиках з ухилом понад 2,7о не допускається.

6.3.1.10. Перевезення працюючих до місць дорожньо-будівельних робіт в зимовий час треба здійснювати в автобусах чи в спеціально обладнаних для цього автомобілях-фургонах.

6.3.2.1. При розпушенні мерзлого грунту навішеними на екскаватори шар- і клин-молотами людей і механізми треба вивести на безпечну відстань iз зони можливого ураження шматками мерзлої породи, що розлітаються. Відстань розлiтання шматків мерзлого грунту вказана в таблиці 6.

Таблиця 6

ПриміткА. При температурі повітря нижче мінус 20оС відстань розлiтання збільшується у 1,5раза.

При проведенні таких робіт поблизу будiвель, інженерних споруд і на стиснених будівельних майданчиках, де неможливо забезпечити безпечну зону, місце виконання робіт необхідно огороджувати захисними сітками певної висоти (диВ. таблицю 7).

Таблиця 7

6.3.2.2. У процесі виконання робіт з триклинним мерзлотопушителем і дизель-молотом встановлення базової машини на поверхні, що має поздовжнiй ухил понад 11о, не дозволяється.

6.3.2.3. Електровідігрів грунту треба вести під наглядом електромонтера з кваліфікацією не нижче 3-го розряду. Для електровідігріву грунту нормальної вологості допускається застосування струму напругою не вище 380В. Майданчик, де ведеться електровідігрів, треба огородити і забезпечити попереджувальними знаками “Небезпечно”, “Струм включений”, а в нічний час освітлена.

Iнвентарні огорожі влаштовують на відстані не менше 3 м від границь ділянки, яку відігрівають.

6.3.2.4. За підтримкою безпечного режиму роботи установки повинен цілодобово спостерігати електромонтер.

6.3.2.5. Нульовий провід трансформатора, до якого підключений майданчик, треба заземлити, а підвiднi проводи електролiнiї мають бути ізольовані. При неможливості прокласти проводи по постійних стовпах на висоті понад 3 м дозволяється використати для прокладення проводів переносні опори висотою не менше 500 мм.

6.3.2.6. Крім викладених вище загальних вимог безпеки, при електровідігріві необхідно керуватися положеннями “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”. ДНАОП 0.00-1.21-84.

6.3.2.7. При тепловідігріві мерзлого грунту треба вжити заходів проти можливих опіків і отруєнь:

труби мають бути теплоiзольовані, крани і вентилі з дерев’яними чи пластмасовими ручками, постійно здійснювати відведення шкідливих газів з робочої зони.

6.3.2.8. При розморожуванні грунту піками (пойнтами) паропровідний шланг у паропровода і пойнта повинен бути надійно закріпленим, єднальні шланги мають бути справними і не мати дефектіВ. 

6.3.2.9. При відігріві грунту гарячою водою брандспойти надійно теплоiзолюють, а температура води не може перевищувати 50оС. Під час дії брандспойту всі інші роботи у вибою припиняються.

6.3.2.10. Тепляки, влаштовані для запобігання замерзання грунту, роблять такими, що мають не менше двох виходіВ. Для огорожі тепляка від затоплення із нагірної сторони утепленої ділянки обов’язково роблять водовідвідні канави.

6.3.2.11. Стан кріпильних елементів тепляка систематично перевіряється призначеними відповідальними особами. Не рідше 1 разу на тиждень вони проводять огляд всієї системи тепляка з реєстрацією його результатів в спеціальному журналі.

6.3.2.12. При водо- і паровідігріві грунту необхiдно додатково керуватися “Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води” ДНАОП 0.00-1.11-90. 

6.3.2.13. Особливої обережності необхідно дотримуватися при роботі з гарячими розчинами. При розведенні солі необхідно одягати окуляри і користуватися черпаками з довгими ручками. Транспортувати розчини дозволяється тільки в ємкостях, оснащених кришками, що щільно закриваються запорами, та гумовими прокладками.

6.3.2.14. В процесі виконання робіт необхiдно постійно контролювати стан, збереження шлангів і з’єднань, а в разі їх ушкодження негайно замінювати новими. В кінці зміни всі металеві частини машин і інструментів, що стикалися iз сіллю чи її розчинами, чтреба ретельно промити гарячою водою і протерти ганчір’ям.

6.3.2.15. Розроблення грунту в котлованах, виїмках і траншеях в зимовий час на глибину проморожування дозволяється вести без кріплень стінок (за винятком сипких грунтів).

6.3.2.16. Розроблення траншеї у водонасичених грунтах і на болотах способом заморожування виконують окремими секціями по довжині, залишаючи між ними перемички з мерзлого грунту товщиною не менше 500 мм.

6.3.2.17. За незакріпленими стінками необхiдно вести постійне спостереження, оглядаючи грунт перед початком кожної зміни. При появі тріщин, розмивів у разі відтавання необхідно терміново встановити кріплення з метою уникнення обвалення стінок.

6.3.2.18. Вийнятий з котлованів і траншей грунт необхiдно складувати на такiй відстані від них, що виключає можливість його обвалення при відтаванні. З появою заморозків укіси необхідно очищати від грудок і каменів щоб уникнути їх скочування в котлован під час відлиги.

6.3.2.19. Зимові під’їзні шляхи повиннi бути оконтуренi добре видимими віхами і освітлені; необхідно систематично прибирати з них великі грудки, очищати від снігу, а ухили, пересічення та криві малих радіусів посипати піском.

6.3.2.20. Швидкість руху на об’єктах, що будуються, вузьких ділянках шляху, ділянках з обмеженою видимістю, в снігових траншеях не може перевищувати 10км/год, а при поворотах — 5км/год.

У вузьких снігових траншеях влаштовуються нiшi для укриття людей при їх зустрічі з транспортом.

6.3.2.21. Рух транспорту при зведенні насипів на болотах без попереднього виторфовування допускається тільки після промерзання болота на глибину більше 300-400 мм.

6.3.3.1. Не допускається складування кам’яних органічних і мінеральних матеріалів на майданчиках з ухилом понад 0,27о.

6.3.3.2. При підігріваннi кам’яних матеріалів “гострим” (перегрітим) паром дерев’яні бункери чи інші ємкості оббивають покрівельним залізом, щоб виключити вихід пари назовні.

6.3.3.3. Вода, яку підігрівають “гострим” паром, повинна знаходитися в баках, що щільно закриті кришкою і оснащені переливною трубою.

6.3.3.4. При виконанні дорожньо-будівельних робіт на відкритому повітрі при температурі нижче мінус 10оС забороняється братися незахищеною рукою за металеві поверхні.

6.3.3.5. При використанні автомобільних кранів для виконання дорожнiх покриттiв із збірних елементів поверхні під виносними опорами кранів необхiдно очищати від снігу і криги.

7.1.1. При ремонті чи реконструкції дороги проектом організації будівництва повинен бути передбачений двохсмуговий або односмуговий об'їзд ділянки дороги, що ремонтується. Мiсця проведення робiт повиннi бути обладнанi вiдповiдними огорожами, дорожнiми знаками та iншими технiчними засобами органiзацiї руху.

7.1.2. Огорожа місць робіт і розміщення дорожнiх знаків під час реконструкції і ремонту автомобільних доріг робляться у відповідності до розділу 3.3. цих Правил.

7.1.3. Перед початком робіт всі робітники і машиністи дорожнiх машин повинні ознайомитися iз сигналізацією, що застосовується чи подається жестами і прапорцями, порядком руху та маневрування дорожнiх машин і транспортних засобів, місцями розвороту, в'їздами, місцями складування матеріалів і схову iнвентаря.

7.1.4. При виконанні дорожнiх робіт в межах смуги дороги робiтники зобов'язанi одягати сигнальний одяг (жилети яскраво-оранжового кольору), який носять поверху звичайного спецодягу.

7.1.5. Дорожні робітники на робочому місці працюють лицем назустріч тому транспортному потоку, що при об'їзді ділянки ремонту виявляється найближчим.

7.1.6 При обході ділянки дороги дорожнiй робiтник повинен пересуватися пішки або на велосипеді по узбіччю навпроти транспортного потоку.

7.1.7. Для виконання робіт по утриманню і ремонту мостів (шляхопроводів) в підмостовому руслі дорожні робітники повинні забезпечуватися касками. Робота під мостом чи шляхопроводом без касок забороняється.

7.1.8. Дорожню техніку, машини і устаткування, що використовується для ремонту автомобільних доріг, треба використовувати строго за призначенням відповідно до їх технічної характеристики і тільки в справному стані.

7.1.9. Дорожню техніку і устаткування після закінчення денної зміни треба поставити на майданчик відстою за межами земляного полотнА. Машини бетоноукладального комплексу, асфальтоукладачi та інші нетранспортабельні машини, що залишаються на ніч на проїжджій частині, треба огородити з обох сторін iнвентарними бар'єрними огорожами з сигнальними ліхтарями, які вмикають з наступанням темряви.

Бар'єри влаштовуються перед машинами на відстані 10 м.

7.1.10. Спеціальні машини ("Дорожня служба", "Дорожня лабораторія" та ін.) мають бути оснащені відповідними написами, вертикальною розміткою і мати проблисковий маячок.

7.1.11. Виїзд за межі робочої зони в процесі ведення робіт по утриманню і ремонту автомобільних доріг дорожнiм машинам забороняєтся.

7.1.12. У разі необхідності маневру дорожнiх машин на проїжджій частині при утриманні і ремонті дороги за межами робочої зони обабіч треба виставити регулювальників руху із числа дорожнiх робiтникiв з червоними прапорцями і гучномовним зв'язком (мегафон).

7.1.13. Швидкість руху механічних засобів в робочій зоні не повинна перевищувати 5км/год.

7.2.1. При використанні для ремонту доріг розпушника перед початком його роботи необхідно перевірити надійність закріплення розпушних зубців у гніздах.

7.2.2. Під час роботи бетонолому робочу зону молота потрібно огородити металевими сітками для захисту від уламків бетону, що розбиваєтся.

7.2.3. Під час роботи авторемонтера, що обладнаний термосом, необхідно дотримуватися таких вимог: