1
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО
НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
_________________________________________________________
ДЕРЖАВНИЙ
ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ
ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
ПРАВИЛА
ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ,
РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
І НА ІНШИХ ОБ’ЄКТАХ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА
Київ
ДЕРЖАВНИЙ ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ
АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
| ПОГОДЖЕНО Перший заступник голови крпорації «Укравтодор» | ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці |
| В. О. Герасимчук | |
| від______._________________________.________ | від______._________________________.________ |
Нпаоп 63.21-1.03-96
ПРАВИЛА
ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ,
РЕМОНТІ ТА УТРИМАННІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
І НА ІНШИХ ОБ’ЄКТАХ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА
Київ
ПРАВИЛА
охорони праці при будівництві, ремонті та
утриманні автомобільних доріг і на інших
об’єктах дорожнього господарства
_____________________________________________________________________________
Правила охорони праці на будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг i на інших об’єктах дорожнього господарства (далі-Правила) є нормативним документом i поширюються на всі види виробничої діяльності організацій і підприємств, цехів і дільниць, які ведуть роботи по проектуванню, будівництву, ремонтута утриманню автомобільних доріг загального користування, виготовляють дорожньо-будівельні матеріали, елементи обстановки дороги, експлуатують i утримують дорожньо-будівельні машини та устаткування.
Правила обов’язкові для виконання всіма організаціями підприємствами всіх міністерств і відомств України, незалежно від форм власності, які займаються дорожньо-будівельною діяльністю, крім підприємств житлово-комунального господарства, а також поширюються на малі, приватні, кооперативні і спільні підприємства, які орендують адміністративні і виробничі приміщення, будівлі дорожніх господарств незалежно від того, проводять вони спільну роботу чи ні.
Із введенням в дію цих Правил втрачають чинність у дорожній галузі України “Правила техніки безпеки на будівництві, ремонтіта утриманні автомобільних доріг”, затВ. Мінтрансбуд СРСР 29.04.77р.
2.1. При створеннi нових технологічних процесів, застосуванні нових матеріалів, нових видів машин, пристроїв та устаткування, для яких вимоги безпечного виконання робіт не передбачені цими Правилами, слiд дотримуватися вимог спеціально розроблених для цих випадків інструкцій і вказівок, які затверджуються власником за згодою відповідних органів державного нагляду.
2.2. Організація виробничої діяльності при безумовному виконанні вимог цих Правил не повинна суперечити діючим законодавчим актам і нормам по раціональному використанню землі та її надр, водних і лісових ресурсів, захисту навколишнього середовища.
2.3. Правила становлять основу для розробки положень, інструкцій, інших нормативних актів по охороні праці на підприємствах і в організаціях.
2.4. Порядок організації роботи з охорони праці, обов’язки, права і відповідальність структурних підрозділів і посадових осіб у галузі охорони праці в дорожньо-будівельних підприємствах, організаціях та об’єднаннях регламентуються галузевою Системою управління охороною праці в дорожньому господарстві.
2.5. Адміністрація державного підприємства або приватна особа, якій належить це підприємство (далі-власник), згідно з чинним законодавством по охороні праці несе відповідальність за безпеку праці, технологічних процесів, машин і устаткування, cтан санітарно-побутових і санітарно-гігієнічних умов, організацію профілактики травматизму і професіональних захворювань на підприємстві.
2.6. Власник підприємства зобов’язан:
створювати безпечні умови праці, які попереджають виникнення травматизму та профзахворювань;
розробляти заходи профілактики травматизму і професiйних захворювань, що забезпечують особисту безпеку і гігієну праці працюючих;
організовувати систему охорони праці на підприємстві таким чином, щоб за безпечні і нешкідливі умови праці на кожному робочому місці, дільниці, цеху та на підприємстві в цілому за наказом ніс персональну відповідальність працівник (працiвники) з числа інженерно-технічних працівників (далі-IТП);
організовувати навчання працівників безпечним прийомам праці і проводити перевірку знань по результатах навчання згідно з “Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12-94, включаючи проведення попереднього спеціального навчання працівників на роботах з підвищеною небезпекою (диВ. додаток 1) і періодичну перевірку їх знань не рідше одного разу на рік, а також навчання і періодичну (один раз у три роки) перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб відповідно Переліку, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 Nо 94;
видавати під розпис робітникам всіх професій інструкції по охороні праці.
2.7. Для проведення навчання (інструктажу), надання методичної допомоги працівникам по охороні праці, а також для пропаганди безпечних методів праці на кожному підприємстві з кількістю працюючих 100чоловік і більше, повинні бути організовані кабінети охорони праці. На підприємствах з меншою кількістю працюючих створюються куточки охорони праці.
2.8. До самостійного виконання дорожнiх робіт, до робіт по приготуванню сумішей і покриттiв, виготовленню бетонних і залізобетонних виробів, добуванню нерудних будівельних матеріалів, до управління та обслуговування дорожньо-будівельної і піднімально-транспортної техніки та іншого устаткування допускаються чоловіки і жінки, що досягли 18років, пройшли повний курс навчання з відповідного фаху і шляхом проведення вступного i первинного (на робочому місці) iнструктажiв були ознайомлені з діючими на підприємстві правилами охорони праці і пожежної безпеки, навчилися безпечним прийомам праці.
2.9. Жінки не можуть бути допущені до робіт, зазначених в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок” ДНАОП 0.03-8.08-93.
2.10. Особи, яким виповнилось 17років, можуть бути допущені тільки до тих робіт, які не зазначені в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці” (ДНАОП 0.03-8.07-94).
2.11. Усi робiтники повиннi проходити перiодичний медичний огляд з метою пiдтвердження придатностi до роботи по тiй чи iншiй професiї.
2.12. Усі види виробничої діяльності повинні здійснюватися з дотриманням цих Правил за проектами організації будівництва (далі-ПОБ), проектами виробництва робіт (далі-ПВР) і технологічними картами з дотриманням вимог заводів-виготiвників, що містяться в інструкціях по експлуатації і технічних паспортах, та наявність яких при запровадженні в експлуатацію дорожньо-будівельної, піднімально-транспортної та іншої техніки і устаткування є обов’язковим.
2.13. ПОБ і ПВР повинні розроблятися спеціалізованою організацією (проектним, проектно-технологічним інститутом чи структурним підрозділом організації, що виконує дорожньо-будівельні роботи), яка має ліцензію.
2.14. Заходи по охороні праці і виробничої санітарії, i закладені у ПОБ і ПВР, повинні бути доведенi до виконавця робіт (майстра, виконроба, механіка, начальника дільниці) пiд розпис.
2.15. Усі працівники повинні використовуватись на роботах відповідно до їх професій і посад. Забороняється залучати людей до робіт, яким вони не навченi, за винятком робіт, що не вимагають кваліфікованої праці (підсобні роботи).
2.16. Керівники робіт зобов’язані не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, вступний і первинний інструктажі по охороні праці, у хворобливому стані, в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.
2.17. Власник підприємства зобов’язаний виключити можливу появу сторонніх осіб на всіх дільницях виконання робіт.
2.18. Місця проведення робіт повинні бути забезпечені медичними аптечками з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; на видних місцях повинні висіти адреси і номери телефонів найближчих медпунктів.
2.19. При будівництві, ремонті та утриманні автомобільних
доріг, де може виникнути виробнича небезпека (не зв’язана з характером виконуваної роботи) відповідальному виконавцю робіт необхідно видавати наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки. Приблизний перелік робіт, на виконання яких необхідно видати наряд-допуск, і його форми містяться в додатку 4.
2.20. Власник зобов’язаний забезпечувати робочих і службовців спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту необхідних розмірів і запобіжними пристроями у відповідності з типовими галузевими нормами.
Всі індивідуальні засоби захисту повинні бути перевірені, а робітники проінструктованi про порядок користування ними. Запобіжні пристрої повинні мати паспорт і бути випробувані у відповідності з нормативними вимогами.
2.21. Працівники підприємства несуть адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність за порушення правил охорони працi відповідно до чинного законодавства.
2.22. Порядок розслідування і облік нещасних випадків і сповіщення про них проводиться згідно з “Положеннями про розслідування та облік нещасних випадків, професiйних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях” ДНАОП 0.00-4.03-93.
2.23. Відповідальність за нещасні випадки, що сталися на виробництві чи пов’язані з виробництвом, несуть особи, що своїми неправильними вказівками, діями (або бездіяльністю) не забезпечили виконання правил охорони праці, не провели інструктаж і навчання робітників безпечним методам праці і не вжили відповідних заходiв щодо попередження нещасних випадків.
3.1.1. Всі види будівництва і ремонту автомобільних доріг можна починати тільки за наявності проектів організації будівництва і виконання робіт, робочих креслень, що затвердженi у встановленому порядку, і за наявності ордера (для підрядної організації) або наряд-завдання (для експлуатаційної служби) на проведення робіт.
3.1.2. Проектна документація по організації і виконанню будівельно-монтажних і ремонтних робіт повинна містити рішення по створенню умов для безпечного і нешкідливого виконання робіт як на будівельному майданчику в цілому, так і на робочому місці, санітарно-побутовому обслуговуванню робiтникiв, виконанню робіт у зимових умовах.
3.1.3. На будівельному майданчику повинні бути обладнані санітарно-побутові та інші приміщення згідно вимог СНиП 2.09.04-87“Административные и бытовые здания”.
3.1.4. Максимальна відстань від робочих місць на відкритому повітрі або в неопалювальних приміщеннях до санітарно-побутових приміщень не повинна перевищувати:
до гардеробних, умивальних, душових, приміщень для сушіння робочого одягу і взуття, приміщень для особистої гігієни жінок, пунктів харчування (їдалень, буфетів) — 500 м;
до приміщень для обігріву і відпочинку — 150 м;
до вбиралень — 100 м.
3.1.5. Розташування постійних і тимчасових доріг, мереж енергопостачання, водопостачання, кранів, механізованих установок складських майданчиків, санітарно-побутових приміщень тощо повинно відповідати генеральному плану будівництва.
3.1.6. Будівельний майданчик у населених пунктах або на територіях тимчасових підсобних виробництв повинен бути огороджений, щоб уникнути доступу на нього сторонніх осіб.
У разі неможливості виконати огородження будівельного майданчика на діючому промисловому підприємстві, він має бути означений відповідними знаками та написами.
3.1.7. Під’їзні шляхи та тимчасові дороги до об’єктів дорожнього будівництва, що забезпечують вільний доступ транспортних засобів і дорожньо-будівельної техніки, повинні бути побудовані до початку будівельних робіт.
3.1.8. В місцях перехрещення автомобільних доріг із залізничними під’їзними коліями роблять суцільні настили (переїзди), оснащені контррейками, прокладеними в рівень з головками рейок.
3.1.9. Проїзди, проходи, кранові колiї, вантажно-розвантажувальні майданчики та робочі місця необхідно регулярно очищати від будівельного сміття і не захаращувати; у зимовий час — очищати від снігу та криги, посипати протиожеледними матеріалами, а в перiод засухи — обезпилювати.
3.1.10. Проходи для робочих, розташовані на уступах, укісах і косогорах з ухилом понад 20о, повинні бути обладнані трапами або сходами з односторонніми поручнями.
3.1.11. Колодязі та шурфи треба закрити кришками, мiцними щитами чи огородити, траншеї та котловани в місцях проходу людей повинні бути огороджені. В темну пору, крім огорожі, повинні бути установлені світлові сигнали.
3.1.12. Працюючі в місцях, де можливо утворення чи поява шкідливого газу, повинні бути забезпечені захисними засобами:
протигазами, що відповідають хімічному складу газу, який є, кисневими iзолюючими приладами або шланговими протигазами.
3.1.13. Перед допуском робітників в місця з можливою появою шкідливого газу (в тому числі колодязі, траншеї та шурфи) необхідно їх ретельно перевірити на наявність газу.
Виявлений витiк газу повинен бути усунений і проведена повторна перевірка наявності газу. При несподіваній появі шкідливого газу роботи повинні бути припинені, а робiтники виведені з небезпечної зони. Наявність газів перевіряється за допомогою переносних газоаналізаторів в іскробезпечному виконанні, індикаторів і шахтарських ліхтарiв.
3.1.14. В місцях переїзду транспорту через канави або траншеї повинні бути влаштовані безпечні проходи для пішоходів з огородженнями.
3.1.15. Під’їзні шляхи і тимчасові дороги на будівельному майданчику, в зоні розміщення пересувних асфальто- і цементобетонних заводів обладнуються технічними засобами забезпечення безпеки руху транспорту і дорожньо-будівельної техніки у відповідності з вимогами ДСТУ 2586-94 “Знаки дорожнi. Загальнi умови. Правила застосування”.
3.1.16. Для автомобілів та інших транспортних засобів на будівельному майданчику повинні бути заздалегідь установлені гранично допустимі швидкості руху залежно від вантажонапруженості і стану доріг, наявності об’єктів, що будуються поблизу дорожньої траси, та інших місцевих умоВ. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних
засобів і розворотів повинні бути вiдзначені відповідними дорожнiми знаками по ДСТУ 2586-94, які водій може добре бачити вдень і вночi.
3.1.17. Будівельний майданчик, дільниці робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них у темну пору доби повинні бути освітлені відповідно до ГОСТ 12.1.046-85“Строительство. Нормы освещения строительных площадок” та СНиП II-4-79“Естественное и искусственное освещение”. При цьому повинні задовольнятися такі умови:
напруга освітлювальної мережі повинна бути 127-220В;
освітленість повинна бути рівномірна по всьому фронту робіт і достатня для виконання таких робіт;
на робочих місцях не повинно створюватися рiзких затемнень;
світловий потік не повинен засліплювати очі працюючих;
висота підвісу світильників загального освітлення (в тому числі і прожекторів) над рівнем землі чи робочого майданчика на відкритих просторах, а також над підлогою в приміщеннях повинна бути не нижче 2,5 м. Якщо неможливо виконати цю вимогу, напруга в освітлювальній мережі повинна бути не більше 42 В.
3.1.18. Живлення силових і освітлювальних споживачів будівельних майданчиків передбачається від трансформаторіВ. Напруга силової мережі 380В, освітлювальної 220В. Необхідно передбачати також напругу до 42 і 12 В для живлення деяких типів електроінструментів і переносних світильників.
3.1.19. При виникненні на будівельному майданчику небезпечних умов роботи (зсуви грунту у котлованах, осадка кріплень під риштуванням, розриви проводів електромереж і т.п.) люди повинні бути негайно виведені, а небезпечні місця огороджені.
3.2.1. Завезення матеріалів на територію об’єкта, що будується, допускається після улаштування передбачених проектом виконання робіт майданчиків для їх зберiгання. Невідповідне зберігання і розміщення матеріалів, виробів, приладів і устаткування забороняється.
3.2.2. Зберiгання матеріалiв, виробів і конструкцій на будівельному майданчику повинно бути в штабелях або на спеціальних стелажах. Для матеріалів і виробів, що вимагають закритого зберiгання, треба зробити навiси і склади, а для пиловидних матеріалів — силоси, бункери, ларі і т.п.
3.2.3. Усі довгомірні і котючі матеріали, конструкції і устаткування необхідно зберігати в штабелях на горизонтальних спеціально обладнаних майданчиках.
3.2.4. Матеріали, вивезені на лінію для ремонту дороги, повиннi складуватися на майданчиках чи по узбіччю, що прилягають до дільниці, де ремонтується дорогА. При складуванні матеріалів на узбіччі дільниці, де ремонтується дорога, вона повинна бути обладнана технічними засобами організації дорожнього руху. Забороняється складувати матеріали на укосах насипу і виїмок.
3.2.5. Для відводу поверхневих вод на майданчиках для зберiгання матеріалів робиться ухил 1-2 ° в сторону границь майданчиків, а якщо вони розташовані на косогорах, тоді роблять нагірну канаву для відводу води. В зимовий період ще до початку складування матеріалів майданчики повинні бути очищені від снігу і криги.
3.2.6. Між суміжними штабелями (стелажами) на складах повинні бути зроблені проїзди для безперешкодного руху транспортних засобів і вантажопідiймальних механізмів і проходи шириною не менше 1000 мм.
3.2.7. При складуванні матеріалів, конструкцій і устаткування необхідно вжити заходи проти самочинного їх переміщення (осипання, розкочування, розвалювання та перевертання). Забороняється привалювати (опирати) матеріали і вироби на паркани інших конструкцій, які не розраховані на бокове навантаження.
3.2.8. Штабелі з піску, гравію, щебеню та інших сипких матеріалів повинні мати укіси з крутістю, відповідною куту природного укосу для цього виду матеріалу, або повиннi бути огородженi міцними підпорними стінками.
3.2.9. Відстані від місць складування матеріалів і устаткування до бровки котлованів, траншей необхідно визначати розрахунком стійкості укісіВ. В усіх випадках ця відстань не може бути менше 1000 мм.
3.2.10. Матеріали, вироби, прилади та устаткування при зберiганнi на будівельному майданчику повинні укладатися так:
цеглу в пакетах на піддонах — не більше як у два яруси, в контейнерах — в один ярус, без контейнерів — висотою не більше1,7 м;
камені в штабелях висотою до 1000 мм — з перев’язкою швів таким чином, щоб великі камені були укладенi в зовнішні стінки штабеля, дрібний — у середину;
бортові і облицювальні камені, тротуарні плити і великі штучні камені — в штабелi висотою до 1000 мм. Камені треба вкладати плиском, з перев’язкою швів;
дорожні плити і плити перекриття — в штабелi до 10-12 рядів, висотою не більше 2,5 м, з підкладками під перший ряд і рокладками між рядками. Висота прокладок між рядами повинна бути вищою на 20 мм висоти монтажної петлі;
ригелі і колони — в штабелi загальною висотою до 2 м з підкладками і прокладками;
фундаментні блоки, блоки підпорних стін набережних — в штабелi з прокладками до 4 рядів, висотою не більш 2,5 м;
круглий ліс — в штабелi висотою не більш 1,5 м з прокладками між рядами і встановленням упорів проти розкочування. При цьому висота штабеля бiльше його ширини не допускається;
пиломатеріали — в штабелi висотою при укладанні рядками не більше половини ширини штабелю, при укладанні в клітки — не більше ширини штабеля;
дрібносортовий метал — на стелажах висотою не більше 2 м;
довгомірні і громiздкі матеріали та конструкції (труби середніх і великих діаметрів, бруси, балки, сталеві конструкції, великосортовий і листовий метал, великі блоки стін набережних і блоки зміцнення русла рік і т.п.) — в штабелi висотою не більше 1,5 м з прокладками між рядами;
великогабаритне і великовагове устаткування — в один ряд;
бітум твердий — в щільну тару, що виключає його розтікання, та з влаштуванням огородження, а рідкий і в’язкий — зливати в бітумні сховища з влаштуванням їх огородження;
труби діаметром до 300 мм — в штабелi висотою до 3 м на пiдкладках і прокладках з кінцевими упорами;
труби діаметром понад 300 мм — в штабелi висотою до 3 м в сідло без прокладок;
нижній ряд труб повинен бути укладений на підкладки, зміцнений інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.
3.2.11. Пиловидні матеріали зберігають в силосах, бункерах, ларях й інших закритих ємкостях, при цьому вживають заходи проти розпилення у процесі навантаження і вивантаження. Вантажні отвори повинні бути закриті захисними решiтками i кришками, що закриваються на замок, ключ вiд якого повинен знаходитися у особи, яка вiдповiдає за роботу складу.
3.2.12. Силоси, бункери та інші ємкості, як правило, повинні мати спеціальні пристрої для механічного обвалення склепiння (зависань) матеріалів, пилоуловлювання і пиловідсисання. При необхідності спускання робітників в бункери і силоси може здійсню ватися в спеціальній люльці за допомогою лебідки у присутності особи, відповідальної за роботу складу. При цьому усерединi силосу повинно бути хороше освiтлення (не менше 10лк) вiд переносної лампи з напругою 12 В в пило-вологозахисному виконанні.
3.2.13. Для виконання робіт усередині бункеру (силосу) необхiдно призначити групу з 3-х чоловік. Робiтник, який знаходиться всередині бункеру, повинен бути забезпечений рес-піратором, захисними окулярами і запобіжним поясом. Двоє інших робочих, знаходячись на перекритті бункеру, за допомогою мотузки страхують працюючого в бункері, до запобіжного поясу якого прив’язаний другий кінець мотузки.