3.22. Межі основних проходів і проїздів повинні бути чітко
позначені яскравими лініями шириною не менше 50 мм або знаками, що
замінюють їх.
У місцях, де не дотримані габарити, повинні бути вивішені
попереджувальні плакати.
3.23. Для обслуговування засувок і шиберів, дросельних
пристроїв, іншої запірної та регулюючої арматури, а також
устаткування вентиляційних систем і опалення, розміщених на
висоті 2 м і більше від рівня підлоги (землі), повинні бути
влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них відповідно до
вимог ГОСТ 23120-78.
Указана висота обчислюється від рівня настилів, перекриттів
тощо до верхнього положення деталі, що обслуговується.
3.24. Майданчики, що розміщуються на висоті 0,6 м і більше
від рівня підлоги, перехідні містки, сходи, приямки, люки,
колодязі, отвори в перекриттях та дренажні канави повинні
огороджуватися поручнями висотою не менше 1 м із суцільною
обшивкою знизу огорожі на висоту 0,14-0,15 м.
Якщо ці пристрої закриті кришками або перекриті по всій
поверхні міцними настилами, складеними в рівень з підлогою,
поручні не потрібні.
3.25. Входи в тунелі, підвали та інші небезпечні місця
повинні бути перекриті пристроями, що перешкоджають проходу, з
установкою сигнально-попереджувальних знаків безпеки.
3.26. У прокатних цехах, де робота здійснюється замінними
працівниками, повинні бути передбачені кімнати відпочинку з
комфортними умовами.
3.27. У прокатних цехах повинні бути влаштовані спеціальні
майданчики для складування необхідного змінного і запасного
устаткування, а також ремонтні майданчики, обладнані
вантажопідйомними машинами.
3.28. Не дозволяється зберігання запасного і змінного
устаткування в непередбачених для цього місцях.
3.29. У цехах, де застосовують легкозаймисті та горючі
речовини, повинні, як правило, здійснюватися централізовані
транспортування та видача цих речовин на робочі місця.
За відсутності централізованого транспортування доставка
вказаних речовин на робочі місця повинна проводитися в безпечній
спеціальній тарі.
3.30. На робочих місцях дозволяється зберігання матеріалів
(у готовому до застосування вигляді) у щільно закритих ємностях у
кількості, яка не перевищує змінної потреби.
3.31. Трубопроводи, шланги для подачі природного газу, кисню,
мазуту, повітря, масла повинні розташовуватися в місцях, що
виключають можливість попадання на них гарячих предметів.
3.32. Шланги пневматичних та гідравлічних механізмів повинні
відповідати ГОСТ 9356-75 "Рукава резиновые для газовой сварки и
резки металлов" (далі - ГОСТ 9356-75). Кріплення шлангів до
штуцерів та інструментів повинно виключати їх зривання під час
роботи. Приєднання і роз'єднання повинно проводитися після
припинення подачі компонентів.
3.33. Котли-утилізатори, що застосовуються у прокатних цехах,
повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.
3.34. При використанні у прокатних цехах посудин, що працюють
під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кг/кв.см), необхідно керуватися
вимогами нормативно-правових актів.
3.35. У місцях підвищеної небезпеки повинні бути розміщені
знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
3.36. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних
процесів, робота машин, механізмів, устаткування й інших засобів
виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту,
які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови
повинні відповідати вимогам відповідних нормативно-правових актів
з охорони праці.
3.37. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені
роботодавцем інструкції з охорони праці.
Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам
Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого
наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці
та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за
N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і
затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що
діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету
України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132
( z0020-94), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України
07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93). У кожному
структурному підрозділі підприємств повинен бути затверджений
перелік інструкцій з охорони праці.
3.38. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони
праці проводиться відповідно до Типового положення про порядок
проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці,
затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05), зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511
(далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
3.39. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за
місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з
пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про
інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань
пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
України, затвердженого наказом Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1148-03),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за
N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
3.40. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити
фінансування та організувати проведення попереднього (під час
прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності)
медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків,
встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників
певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07), зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
3.41. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України
"Про охорону праці" ( 2694-12) під час укладання трудового
договору ознайомити працівників за особистим підписом про умови
праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть
працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не
усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх
права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.
3.42. У кожному прокатному цеху повинні бути складені плани
локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно
до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по
нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної
політики України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99), зареєстрованого
у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717
(далі - НПАОП 0.00-4.33-99).
3.43. Перелік робіт підвищеної небезпеки на підприємстві
затверджується роботодавцем.
3.44. Роботи з підвищеною небезпекою необхідно проводити за
нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається
відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної
небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения
о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной
опасности на предприятиях и в организациях Министерства
металлургии СССР", затвердженого наказом Міністерства металургії
СРСР від 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).
У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної
небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та
технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення
робіт у конкретних умовах.
Перелік посад керівників та фахівців, які мають право
видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою
посадовою особою підприємства.
3.45. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах,
зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.
Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками
дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення
важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
3.46. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на
роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими
і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94), зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.
Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми
дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення
важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 ( z0183-96),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за
N 183/1208.
3.47. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників
спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального
захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог
НПАОП 27.0-3.01-08 ( z0918-08, za918-08), а також мийними і
знешкоджувальними засобами за встановленими нормами згідно з
нормативно-правовими актами.
3.48. Порядок видачі, збереження та користування засобами
індивідуального захисту працівників, а також прання, дезінфекції
та ремонту повинен відповідати вимогам Положення про порядок
забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям
та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08),
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за
N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
3.49. Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами
праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними
харчовими продуктами згідно з нормами нормативно-правових актів.
3.50. На підприємствах незалежно від форм власності при
настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування
та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004
N 1112 ( 1112-2004-п) (НПАОП 0.00-6.02-04).
IV. Вимоги безпеки під час нагрівання металу
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Нагрівальні пристрої, що використовуються у прокатному
виробництві і працюють на газі, повинні відповідати вимогам Правил
безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом
Державного комітету України по нагляду за охороною праці від
01.10.97 N 254 ( z0318-98), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), а
також інструкцій з охорони праці, розроблених і затверджених з
дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98).
4.1.2. Не дозволяється опалення нагрівальних пристроїв газом,
що не відповідає технічним умовам (за температурою, вологістю
тощо).
4.1.3. При застосуванні газового палива повинні бути
передбачені засоби безпеки, що виключають витік газу, а також
заходи пожежо- і вибухобезпеки, що запобігають створенню
вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям.
4.1.4. Запаси рідкого палива повинні зберігатися в підземних
резервуарах, що влаштовані з дотриманням вимог пожежної безпеки.
4.1.5. У процесі роботи нагрівальних пристроїв повинні бути
передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників та
попереджають вибивання полум'я з-під кришок нагрівальних
пристроїв. Для цього необхідно забезпечити встановлений режим
горіння палива в робочому просторі, а також щільне прилягання
кришок до стінок печі. При сильному вибиванні полум'я й газів з
вікон печей дуття та тягу необхідно відрегулювати так, щоб тиск у
робочому просторі печі на рівні підлоги за максимальної
продуктивності не перевищував 33 Па.
4.1.6. Щоб запобігти вибухам, необхідно:
подачу газу та дуття в пальники здійснювати після того, як
вентилятор почне працювати з повним числом обертів;
на підведеннях газу до кожного пальника установлювати кран чи
засувку, а на підведеннях до зони для багатозонних
печей - швидкодіючий клапан безпеки на кожну зону.
При застосуванні пальників з попереднім змішуванням газу й
повітря необхідно:
створювати надлишок газу в суміші, а після цього додавати
повітря в пальники печі;
не допускати включення газу при закритому димовому шибері;
не допускати контакту розплавленого шлаку з водою чи вологими
матеріалами.
4.1.7. Для попередження зворотних ударів полум'я в
інжекційних пальниках і пальниках з попереднім змішуванням
необхідно, щоб швидкість виходу пальної суміші з пальників
перевищувала швидкість розповсюдження полум'я.
4.1.8. Для оглядів склепінь нагрівальних печей,
рекуператорів, а також обслуговування пальників, приладів КВП і
автоматики та проведення ремонтів повинні бути влаштовані
майданчики, що стоять окремо або ж з кріпленням до
металоконструкції печі.
Настил майданчиків повинен бути теплоізольований. Не
дозволяється ставати безпосередньо на склепіння.
4.1.9. Шаржирні крани та інші машини, що використовуються для
обслуговування нагрівальних печей, повинні обладнуватися
блокуванням, що виключає можливість наближення кабіни крану, машин
до колон і стін приміщення на відстань менше 1 м.
Відстань від низу кабіни крану, машини до підлоги при
крайньому положенні повинна бути не менше 0,5 м. Зона роботи
шаржирної машини повинна бути огородженою.
Якщо на печах не використовуються телевізійні установки або ж
не йде безперервний процес завантаження заготовок, вікна печей
повинні закриватися кришками, що щільно прилягають до рами. Кришки
вікон, що розміщені в зоні високих температур, повинні бути
теплоізольованими або мати охолодження.
4.1.10. Піднімання кришок робочих вікон для завантаження і
вивантаження металу повинно бути механізованим.
4.1.11. Підлога навколо нагрівальних печей повинна бути
неслизькою.
4.1.12. Для захисту працівників від теплового впливу
нагрівальних пристроїв необхідно застосовувати:
теплоізоляцію поверхонь, що випромінюють тепло;
теплоізоляцію та охолодження робочих місць;
природну та механічну вентиляцію;
повітряне охолодження замкнених просторів печей, що
перебувають в ремонті;
водорозпилення у припливних віконних прорізах і на робочих
місцях;
спецодяг та індивідуальні захисні пристрої - щитки, екрани,
окуляри, світлофільтри.
Ці прилади та пристрої не повинні створювати незручності для
працівників.
4.2. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на газі
4.2.1. При експлуатації нагрівальних пристроїв, що працюють
на газі, необхідно ретельно дотримуватися виконання вимог
НПАОП 0.00-1.20-98 ( z0318-98).
4.2.2. На кожному нагрівальному пристрої повинен бути
затверджений роботодавцем перелік газонебезпечних місць, які
встановлюються за результатами систематичного відбору та аналізу
проб повітря на загазованість залежно від виду газу, що
застосовується (який утворюється при технологічному процесі), та
можливості його витоку.
Усі газонебезпечні місця повинні бути позначені відповідними
плакатами і покажчиками групи газонебезпечності.
4.2.3. Перевірка місць витоку газу, щільності з'єднань
газопроводів, арматури та пристроїв повинна проводитися із
застосуванням мильного розчину (піни).
4.2.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути
автоматизований.
4.2.5. Перед пуском газу в нагрівальні пристрої повинна бути
перевірена справність усіх механізмів печі,
контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан засувок,
дросельних пристроїв, відсічних клапанів та іншої арматури.
4.2.6. Сальники штоків перекидних клапанів повинні бути
ущільнені. Перевірка їх повинна проводитися кожної зміни.
4.2.7. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що
виключає можливість одночасного перекидання газових і повітряних
клапанів.
Перед початком та під час перекидання клапанів повинен
автоматично подаватися звуковий чи світловий сигнал.
Не дозволяється перебування працівників поблизу клапанів під
час їх перекидання.
4.2.8. Робочий майданчик навколо перекидних пристроїв
клапанів повинен мати ширину не менше 0,8 м.
4.2.9. Заглушки, які влаштовуються на газопроводах, повинні
розраховуватися на максимальний тиск газу в них і забезпечуватися
чітко видимими хвостовиками, що виступають за межі фланців. При
встановленні та вийманні заглушок, а також вимірювальних діафрагм,
на фланцях, що розтискуються, повинні влаштовуватися
струмопровідні перетинки, які виключають накопичення статичної
електрики.
4.2.10. Склепіння та стінки лежаків печей повинні бути
герметичними. Лежаки повинні бути покриті спеціальними
ущільнюючими обмазками.
4.2.11. Лази для доступу в лежаки печей повинні бути
розташовані зверху лежака. Для спуску в лази лежаків повинні бути
влаштовані міцно замуровані скоби або стрем'янки.
Оглядові лази повинні мати подвійні кришки, що щільно
посаджені у гнізда.
4.2.12. Лежаки нагрівальних пристроїв повинні бути захищені
від проникання в них води, а у разі попадання вода повинна вчасно
відкачуватися.
4.2.13. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь для
відігріву газопроводів, їх необхідно відігрівати гарячою водою чи
парою.
4.2.14. Для швидкого закривання газових засувок, розміщених в
різних зонах, за змінним персоналом цеху заздалегідь повинні
закріплюватися певні групи засувок.
4.3. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на
рідкому паливі
4.3.1. Зберігання нафти та нафтопродуктів повинно відповідати
вимогам ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка,
транспортирование и хранение" та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04).
4.3.2. Ємності для прогрівання нафти та нафтопродуктів
повинні бути обладнані паровими змійовиками, температура
нагрівання яких не повинна перевищувати 50 град.С для нафти та
75 град.С для мазуту. Контроль за температурою нагрівання повинен
здійснюватися термопарою або термометром.
4.3.3. Для попередження переливання рідкого палива ємності
повинні обладнуватися покажчиками рівня (поплавцями), а також
обладнуватися спеціальними переливальними трубами.
Не дозволяється застосування на ємностях скляних покажчиків
рівня.
4.3.4. Витратні баки з рідким паливом повинні бути щільно
закриті кришками та забезпечені рівнемірами, витяжними трубами із
запобіжними сітками для відведення парів палива, трубопроводами
аварійного зливання палива та переливними трубопроводами, що
виключають можливість переповнення баків.
4.3.5. Перетин зливних трубопроводів повинен забезпечувати
зливання палива з баків протягом 2-3 хв. Спускові вентилі повинні
розташовуватися в легкодоступних місцях. На дільниці зливного
трубопроводу від бака до спускового вентиля (крана) не
дозволяється застигання палива.
4.3.6. Аварійні ємності для зливання палива при спорожнюванні
трубопроводів повинні встановлюватися поза будинками цеху.
4.3.7. Для зливання палива у випадку пожежі витратні баки
повинні бути з'єднані закритими трубопроводами, що мають
спеціальні ємності, до яких повинні бути підведені переливні
трубки витратних баків.
4.3.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи
пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі,
розміщені в доступних для обслуговування місцях.
4.3.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати
ухил не менше ніж 0,003 у бік можливого їх спорожнювання.
Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен
прокладатися обігрівний паропровід.
При цьому повинна бути забезпечена можливість продування
паливопроводу парою від верхньої його позначки до нижньої.
4.3.10. На вводі паливопроводу в цех повинна бути встановлена
вимикальна засувка.
4.3.11. Паливо, що подається для спалювання в печі, повинно
бути профільтрованим та підігрітим до температури, яка не
перевищує температури спалаху парів, встановленої для даної марки
палива.
4.3.12. При роботі печі на рідкому паливі до форсунок повинен
бути забезпечений вільний доступ для обслуговування та ремонту.
Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані
стаціонарними площадками з теплоізоляційною підшивкою.
Використання переносного настилу не дозволяється.
Для запобігання опікам при зворотному ударі полум'я отвори
для установки форсунок повинні перекриватися засувками, а вентилі
повинні бути трішки зміщені убік.
4.3.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися
механізованим способом.
4.3.14. Для запобігання вибухам та ударам у разі припинення
надходження повітря подачу пального треба негайно припинити.