8.5. Видувка металу з ям повинна здійснюватися зі
спеціального переносного майданчика або з рухомого состава,
призначеного для ремонту подин, а також з мульд, навантажених
сипкими матеріалами з встановленням огороджувальних сигналів.
8.6. Огляд, заправка та ремонт подини двованної
сталеплавильної печі повинні здійснюватися за умов відводу газу
"на себе" і скорочення інтенсивності продувки до безпечної межі,
установленої інструкцією з охорони праці, розробленою на
підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98).
8.7. Заправка подини та інших елементів печі повинна бути
механізованою.
Не дозволяється проводити заправку мартенівських і двованних
сталеплавильних печей при відкритому отворі в майданчику для
спуску шлаку.
9. Опалення мартенівських і двованних сталеплавильних печей
9.1. Опалення печей газом
9.1.1. Керування тепловим режимом печі повинно бути
автоматизованим.
9.1.2. Схема "перекидки" клапанів печі повинна виключати
утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші.
9.1.3. Тиск газу, що надходить у піч, повинен бути вище тиску
повітря на величину, передбачену інструкцією підприємства,
затвердженою уповноваженою особою.
9.1.4. Перед пуском газу в піч повинна бути перевірена
справність перекидних пристроїв, механізмів підйому кришок
завалочних вікон, виконавчих механізмів, контрольно-вимірювальної
апаратури, а також стан люків, шиберів, клапанів дроселів і
відсічних клапанів.
9.1.5. Для спостереження за запаленням газу при пуску його в
піч два завалочні вікна, найближчі до головки, через яку пускають
газ, повинні бути повністю відкриті.
Для зниження тиску в печі (у разі виникнення удару) усі інші
вікна під час пуску газу повинні бути відкриті наполовину.
Перед пуском газу в піч працівники повинні бути відведені від
печі.
9.1.6. Для запобігання ударам і вибухам при пуску газу в піч,
крім нагріву верху насадок газового регенератора до температури
700-750 град.С, необхідно вжити заходів щодо витиснення повітря з
газових лежаків і регенератора шляхом наповнення системи димом від
спалювання палива в робочому просторі печі, продувки системи
газових лежаків та регенераторів парою.
9.1.7. Температура верху газової насадки, що нагрівається,
перед першою перекидкою клапанів повинна бути не нижче 900 град.С.
Під час роботи печей на змішаному газі при перших перекидках
повинна бути припинена (відсічена) подача коксового газу. Для
зменшення підсмоктування зовнішнього повітря при перших перекидках
необхідно зменшити розрідження, що утворюється димовою трубою,
опусканням наполовину димового шибера.
9.1.8. Перед початком і протягом перекидки клапанів повинен
автоматично подаватися світловий сигнал на робочий майданчик і під
нього.
9.1.9. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що
виключає можливість одночасної перекидки газових і повітряних
клапанів.
9.1.10. При перекиді газових клапанів повинно здійснюватися
відсікання коксового газу.
9.1.11. Конструкція водяного затвора перекидних пристроїв
повинна виключати вибивання газу.
9.1.12. Контрвантажі перекидних пристроїв повинні бути
огородженими.
9.1.13. Сальники штоків перекидних газових клапанів повинні
бути ущільнені та перевірятися щозмінно.
Люки та лази перекидних клапанів повинні бути ущільнені
азбестовим шнуром, провареним у смолі. Для кращого ущільнення
сідловини люків і лазів повинні мати проточені борозни.
9.1.14. Електродвигуни лебідок перекидних клапанів повинні
мати вимикачі, установлені біля лебідок.
Ручний привід лебідок, призначений для регулювання висоти
підйому клапанів, повинен бути штурвального типу.
9.1.15. Для печей, що працюють з підігрівом газу в
регенераторах, необхідно забезпечити надійне допалювання газу.
9.1.16. Доступ працівників усередину димових клапанів
дозволяється тільки після вимикання перекидних пристроїв і
відповідно до бирочної системи.
9.1.17. Шибер для регулювання тяги повинен встановлюватися в
димовому лежаку під кутом до вертикалі в межах 15-25 град.
Стичні поверхні шибера та рами повинні підлягати механічній
обробці.
Керування шибером повинно бути електрифікованим.
9.1.18. Продукти горіння двованної сталеплавильної печі, як
правило, повинні відводитися через ванну з твердою шихтою. При
здійсненні операції щодо перекидки (реверсування газу) слід вжити
заходів, що забезпечують безпеку працівників.
9.1.19. Двованна сталеплавильна піч повинна бути обладнана
блокуванням, що виключає одночасну роботу пальників, установлених
з протилежних боків печі.
9.1.20. При відводі продуктів горіння з ванни з рідким
металом у вертикальний клапан ("на себе") подача присадок у ванну
не допускається.
9.1.21. Конструкція двованної сталеплавильної печі та її
газового тракту, а також режим подачі палива й кисню повинні
забезпечувати повне згоряння подаваного палива і газу, що
виділяється з ванн.
9.1.22. Не дозволяється використання цехових газопроводів як
опор при підйомі вантажів, а також для кріплення комунікацій або
заземлення устаткування.
9.1.23. Простір під робочим майданчиком біля перекидних
пристроїв і регенераторів повинен бути освітленим.
9.2. Опалення печей мазутом
9.2.1. Мазут, що подається для спалювання в піч, повинен бути
профільтрований і підігрітий до температури, яка не перевищує
температури спалаху парів.
9.2.2. Мазутопроводи повинні бути теплоізольованими та мати
нахил не менше 0,003 у бік можливого спорожнення.
Паралельно з мазутопроводами повинні прокладатися в загальній
з ними ізоляції обігріваючі паропроводи.
Повинна бути забезпечена можливість продування парою
мазутопроводу від верхньої його позначки до нижньої.
9.2.3. Ємності для зливу мазуту при спорожненні
мазутопроводів повинні встановлюватись поза будівлею цеху.
9.2.4. Не дозволяється розташовувати мазутопровід над печами.
9.2.5. На вході мазутопроводу у цех повинна встановлюватися
вимикальна засувка.
9.2.6. На загальному підводі мазутопроводу до печі повинні
бути встановлені запірна й регулююча арматура та прилади, що
контролюють тиск і температуру мазуту, а також пристрої для
автоматичного перемикання подачі мазуту по боках печі.
9.2.7. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися
механізованим способом.
9.2.8. Витратні баки з мазутом повинні бути встановлені на
відстані не менше 5 м від печей і захищені спеціальними екранами
від нагріву тепловипромінюванням.
Не дозволяється розміщувати баки над печами. Замір рівня
мазуту у витратних баках слід здійснювати за допомогою рівнеміра.
9.2.9. Витратні баки з мазутом повинні бути обладнані
витяжними трубами із запобіжними латунними сітками для відведення
парів мазуту та переливними трубками, що виключають можливість
переповнення баків.
9.2.10. Для спуску мазуту в разі пожежі витратні баки повинні
бути з'єднані закритими трубопроводами зі спеціальними ємностями.
До цих ємностей повинні бути підведені переливні трубки витратних
баків.
9.2.11. Для швидкого вимикання мазуту в разі аварії або
пожежі на мазутопроводах повинні бути спеціальні вентилі,
розташовані в доступних для обслуговування місцях.
9.2.12. Доступ працівників у баки для мазуту чи смоли може
здійснюватися тільки після відключення баків від трубопроводів,
спорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря в них
на вміст шкідливих речовин.
Під час перебування працівників у баках усі люки повинні бути
відкриті.
Якщо при відкриванні люків провітрювання баків не
забезпечується, слід застосовувати штучне провітрювання.
Під час роботи працівників усередині баків для освітлення
повинні застосовуватися вибухобезпечні світильники. Вмикання і
вимикання світильників повинно провадитися зовні баків.
10. Подача кисню в мартенівські та двованні сталеплавильні
печі
10.1. Для подачі кисню у ванну печі повинні використовуватися
спеціальні водоохолоджувальні фурми.
Фурми повинні мати пристрої, що показують їх положення щодо
рівня металу у ванні печі.
Подача кисню через фурму повинна здійснюватися згідно з
технологічною інструкцією, опрацьованою на підприємстві.
10.2. Привод фурми, що подає кисень у ванну печі, повинен
мати блокування, за допомогою якого здійснюється вивід фурми з
робочого простору печі при зростанні температури охолодної води
вище допустимої, а також при падінні тиску відхідної води або
кисню нижче установлених меж.
При підйомі фурми з робочого простору печі подача кисню
повинна автоматично припинятися.
10.3. Конструкція холодильників у склепінних отворах для
установлення фурм повинна забезпечувати можливість швидкої зміни
холодильників у випадку їх прогару.
Для зміни фурм і холодильників повинні бути передбачені
піднімально-транспортні пристрої.
Для зміни холодильників і огляду фурм над склепінням печі
повинні бути облаштовані майданчики.
10.4. Не дозволяється розміщувати клапани для реверсування
подачі кисню у факел навколо головок мартенівських печей.
10.5. При виникненні в печі бурхливих реакцій подача кисню
повинна бути зменшена чи припинена. Одночасно повинно бути
зменшене теплове навантаження печі.
10.6. Перед оглядом, ремонтом або очищенням фурми для подачі
кисню у факел подача кисню в піч повинна бути припинена.
10.7. У разі коли подача кисню в піч здійснюється через
склепіння, не дозволяється проводити заміну фурм і шлангів під час
зливу чавуну та плавлення шихти.
10.8. Отвори в задній стінці печі, через які здійснюється
підвід кисню, повинні бути розташовані в місцях, що виключають їх
зашлакування.
Перед уведенням труби або фурми в піч отвір повинен бути
очищений від охолоді, металу і шлаку.
10.9. При виведенні з експлуатації газоочисних споруд подачу
кисню на мартенівські печі необхідно припинити.
11. Контрольно-вимірювальні прилади та виробничий зв'язок
11.1. Вторинні прилади і засоби автоматизації, за допомогою
яких здійснюється регулювання теплового режиму печі, а також
сигналізація граничних значень параметрів паливних та кисневих
носіїв повинні бути розташовані на постах керування мартенівською
і двованною сталеплавильними печами.
Засклення постів керування повинно бути виконане із захисного
скла.
11.2. Вимірювання параметрів паливовикористання повинно
здійснюватися за допомогою первинних приладів (датчиків) з
дистанційною передачею показів на вторинні прилади.
Датчики повинні установлюватися у спеціальних, окремо стоячих
або прибудованих до поста керування приміщеннях чи шафах.
11.3. Для безперервного вимірювання температури металу
протягом плавки мартенівські і двованні сталеплавильні печі
повинні бути обладнані механізованими термопарами.
11.4. Кожний пост керування мартенівської і двованної
сталеплавильної печі повинен бути обладнаний телефоном загальної
АТС, що є на підприємстві, і прямим зв'язком з диспетчером
мартенівського цеху, а також внутріцеховим переговорним
гучномовним зв'язком (далі - ПГЗ).
XIII. Облаштування та обслуговування електропечей
1. Дугові печі
1.1. Електропечі повинні бути обладнані ефективними
пристроями для видалення відхідних димових газів та очистки їх від
пилу. На робочих місцях необхідно передбачити обов'язковий
контроль параметрів електромагнітних полів згідно з
ДСН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03).
1.2. Конструкція фундаменту електропечі повинна забезпечувати
можливість зручного огляду нижньої частини її та ремонту
механізмів, що розташовані під робочим майданчиком печі.
У цехах (печах), що будуються або знаходяться на
реконструкції, необхідно передбачити механізоване прибирання шлаку
з-під печі.
1.3. Для доступу до механізмів нахилу печі та викотного
майданчика повинні бути облаштовані майданчики зі сходами, що
відгороджені поручнями.
1.4. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувачі нахилу як
вперед, так і назад. Не допускається проводити нахил печі з
несправними обмежувачами. Справність обмежувачів нахилу печі
повинна перевірятися не менше двох разів на тиждень.
Центр ваги електропечі повинен бути розташований таким чином,
щоб у разі виходу з ладу механізму нахилу піч поверталась у
вертикальне положення.
1.5. Керування приводом нахилу печі повинно бути розташоване
в такому місці, що забезпечує оглядовість операцій при випусканні
плавки та скачуванні шлаку. Напрямок руху рукоятки керування
повинен відповідати напрямку нахилу печі.
1.6. У разі застосування для нахилу печі гідравлічного
приводу повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість
попадання розплавленого металу і шлаку на гідравлічні пристрої.
1.7. Тяги та вузли підвіски склепіння, руйнування яких може
призвести до падіння склепіння, повинні мати не менше як
десятикратний запас міцності.
Механізми підіймання та підвіски склепіння повинні бути
захищені від тепловипромінювання та від полум'я, що вибивається
крізь зазори отворів для пропускання електродів.
1.8. На конструкціях, що розташовані безпосередньо над
склепінням печі, у зоні високих температур повинні бути
облаштовані майданчики з теплоізольованою підлогою і сходами. Не
дозволяється ставати безпосередньо на склепіння печі. Піднімання
працівників на майданчики склепіння печі допускається лише з
дозволу уповноваженої особи.
Перед підніманням працівників на майданчик склепіння напруга
з печі повинна бути знята, а ключ-бирка повинен знаходитися в
особи, яка піднімається на піч.
1.9. Заходи щодо попередження падіння кришок завалочних вікон
повинні відповідати вимогам пункту 2.3 глави 2 розділу XII цих
Правил.
Заміна кришок завалочних вікон повинна проводитися при
відключеній печі.
1.10. Облаштування випускного жолоба повинно виключати
можливість переповнення його металом, а також роз'їдання футеровки
жолоба і прориву металу при випусканні плавки.
Випускний отвір печі після випускання плавки та заправки печі
повинен бути зачинений до появи рідкого металу.
1.11. Для обслуговування випускного жолоба біля нього повинен
бути облаштований металевий майданчик зі сходами та поручнями.
Поверхня майданчика повинна бути футерована цеглою та не повинна
мати вибоїн і ям.
1.12. Кріплення електродних ущільнювачів, що охолоджуються
водою, повинно виключати можливість їх падіння у ванну печі в разі
обвалювання склепіння.
1.13. Усі елементи охолодження печі й підводу води повинні
бути герметичними. Живлення печі охолоджуючою водою повинно бути
безперебійним.
1.14. На елементи електропечей, що охолоджуються, поширюються
вимоги підпунктів 4.1.1 - 4.1.7, 4.1.9 - 4.1.11 пункту 4.1 глави 4
розділу XII цих Правил.
1.15. Не допускається розташовувати підводи і відводи
охолоджуючої води під завалочним вікном і випускним жолобом.
1.16. Механізм переміщення електродів повинен бути обладнаний
обмежувачами ходу, що автоматично спрацьовують при підніманні або
опусканні їх до гранично установленого рівня.
1.17. Механізм переміщення електрода, що використовується,
повинен бути обладнаний блокуваннями, які відключають його при
підході до крайніх положень.
1.18. Контрваги електродів повинні бути огороджені суцільним
або ґратчастим кожухом з розмірами чарунок 40 x 40 мм. Дверці для
доступу всередину огородження контрваг повинні бути замкнені на
замок.
1.19. Для складання електродів і установлення електродів, що
замінюються, біля електропечі повинен бути облаштований
спеціальний верстат.
Частина електрода, що знаходиться під робочим майданчиком,
повинна бути огородженою.
Допускається проводити нарощування електродів на печах. Перед
початком нарощування електродів піч повинна бути вимкнена.
1.20. При заміні електродів нарізка металевого ніпеля повинна
бути повністю вкручена в електрод.
1.21. Гак крана, що застосовується при нарощуванні та заміні
електродів, повинен забезпечуватися пристроєм, який виключає
самочинне випадіння з нього дужки ніпеля електрода.
1.22. Затискування та звільнення електродів в електротримачах
повинні бути механізованими. Керування механізмом затиску повинно
провадитися з майданчика біля печі.
Електроди повинні вільно пересуватися в отворах склепіння та
не торкатися кладки склепіння.
Затискувачі електродів повинні бути ізольовані від стояків
печі та заземлених вузлів. Зазори між електродними кільцями та
електродами повинні мати ущільнення.
1.23. Працівникам заборонено знаходитися на площадці під
піччю після розплавлення шихти.
Для попередження працівників під робочим майданчиком і в
ливарному прогоні про нахил печі, що має відбутися, для скочування
шлаку або випуску плавки повинна бути облаштована світлозвукова
сигналізація. Сигнал повинен подаватися не пізніше як за одну
хвилину до нахилу печі.
1.24. Робочий майданчик пічного прогону уздовж усього
периметра повинен мати огородження з поручнями та суцільною
відбортовкою знизу.
Поблизу робочого вікна частина огороджень з поручнями повинна
бути знімною.
Зазори між робочим майданчиком пічного прогону та пічним
майданчиком, що нахиляється, з бічних сторін печі повинні бути не
більше 80 мм для печей ємністю не менше 50 т і не більше 150 мм
для печей ємністю 50 т і більше.
1.25. На робочому майданчику поблизу печей повинні бути
пристрої для повітряного душування робочих місць згідно з вимогами
ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ) та ДСП 3.3.1.038-99
( v0038588-99 ).
1.26. Заправка подини, відкосів і стін електропечей повинна
бути механізованою.
Для запобігання обвалам металошихти в рідкий метал повинні
бути вжиті заходи щодо вчасного обвалювання кусків шихти з
відкосів.
1.27. Щоб уникнути викидів з печі металу і шлаку, кількість
руди, що одночасно присаджується в піч в окислювальний період, не
повинна перевищувати кількості, зазначеної в інструкції з охорони
праці, розробленій та затвердженій з дотриманням вимог
НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98).
1.28. Для установлення газокисневого пальника в завалочне
вікно печі в кришці вікна повинен бути влаштований спеціальний
отвір відповідно до розмірів пальника.
1.29. Газокисневі пальники повинні бути обладнані запірною
арматурою, а також приладами, що контролюють витрати й тиск газу,
кисню та охолоджуючої води.
1.30. Пальник перед включенням повинен бути продутий киснем,
після чого повинен подаватися газ.
Не дозволяється установлювати задані витрати газу та кисню,
не переконавшись у загорянні суміші.
Відключення пальника повинно провадитися у зворотному
порядку. У разі аварії в першу чергу повинен бути відключений
кисень.
1.31. Перед увімкненням переносного пальника слід
переконатися, що всі підвідні шланги та пальник не мають
пошкоджень і отвори в ньому чисті.
1.32. Пальники-фурми, які використовуються для продувки
металу киснем при увімкненій печі, повинні бути розташовані так,
щоб відстань між пальником та електродом виключала можливість
замикання дуги на пальник.
1.33. У випадку аварійного падіння тиску охолоджуючої води,
припинення подачі кисню або газу пальник повинен автоматично
вимикатися та виводитися з робочого простору печі.
1.34. У разі прогару водоохолоджуваного пальника він повинен
бути відключений і виведений з робочого простору печі в крайнє
верхнє (неробоче) положення.
Для контролю положення пальника на каретках повинні бути
спеціальні вказівники.
1.35. Під час роботи газокисневого пальника кришка
завалочного вікна повинна бути зачиненою.
1.36. Для прийому скачуваного шлаку повинні застосовуватися
шлакові ковші або шлаковні.
Шлаковні повинні бути забезпечені пристроєм для їх
транспортування та кантування.
1.37. Ковші і шлаковні, що установлені для приймання шлаку,
повинні бути сухими. Ковші, крім того, повинні бути зсередини
покриті вапняним розчином.
Підлога під піччю, а також дно приямка для установлення
шлаковень повинні бути сухими.
1.38. Для захисту працівників від бризок шлаку місце, де
установлюється ківш або шлаковня, повинно бути огороджене
запобіжними щитами.
1.39. Переповнення ковшів або шлаковень шлаком не
допускається.
Осаджування шлаку, що піниться, повинно провадитися сухим
боєм вогнетривів або піском.
1.40. Роботу з очищення простору під піччю, а також приямків
від шлаку та сміття дозволяється виконувати лише на початку
плавлення шихти до утворення значної кількості рідкого металу та з
дотриманням таких вимог:
роботи повинні виконуватися з відома сталевара печі;
отвори в робочому майданчику повинні бути перекриті;
простір під робочим майданчиком повинен бути освітлений.