5.11. У діючих цехах, де габарити наближення будівель до
залізничних колій і автомобільних шляхів не витримуються, повинні
бути вжиті заходи для забезпечення безпечного виходу працівників
із будівель шляхом зміни розташування виходів, влаштування
направляючих поручнів, установлення покажчиків руху тощо.
Не дозволяється використання воріт для в'їзду рухомого
складу, для проходу працівників.
Подання залізничних составів до будівель сталеплавильних
цехів повинно відповідати вимогам пункту 4.5 розділу IV цих
Правил.
5.12. Ширина робочого майданчика пічного прольоту
мартенівського цеху із завалочними машинами наземного типу повинна
бути такою, щоб відстань між крайніми виступаючими частинами
состава з мульдами та арматурою печі, а також між мульдами та
завалочною машиною складала не менше 0,5 м.
Не дозволяється перебування працівників між вагонами з
мульдами та піччю.
5.13. У цехах, де розливка сталі здійснюється у виливниці, що
установлені на візках, уздовж зовнішньої стіни будівлі розливного
прольоту, а за наявності суміжного допоміжного прольоту і
всередині будівлі, поруч з розливним повинні бути упорядковані
аварійні майданчики. Двері для виходу на майданчик, влаштований із
зовнішнього боку біля стіни, повинні бути розташовані не рідше ніж
через кожні 36 м. З майданчиків до рівня землі облаштовуються
похилі сходи. Відстань між сходами повинна бути не більше 100 м.
5.14. З робочого майданчика пічного прольоту мартенівських
печей повинні бути облаштовані виходи вниз під робочий майданчик -
не менше одного на дві печі, і в розливний прольот - не менше
одного на три печі. Виходи повинні бути обладнані сходовими
маршами.
5.15. Для сполучення робочого майданчика пічного прольоту
електросталеплавильних печей з шихтовим і розливним прольотами
повинні бути влаштовані сходи, не менше одних на три печі.
5.16. Стаціонарні металеві сходи повинні бути облаштовані
відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и
ограждения стальные. Технические условия" (далі - ГОСТ 23120-78).
5.17. За наявності в пічному прольоті двох і більше
мартенівських печей виходи у стіні під робочим майданчиком повинні
облаштовуватися не рідше ніж через дві печі.
5.18. Не дозволяється облаштовувати виходи у стінах розливних
прольотів під розливними майданчиками.
5.19. Для обслуговування запірної та регулюючої арматури,
засувів, шиберів та іншого обладнання, розташованих на висоті 2 м
і більше від рівня підлоги (землі), повинні облаштовуватися
стаціонарні майданчики і сходи до них відповідно до вимог
ГОСТ 23120-78.
5.20. Відстань від настилу майданчиків до конструкцій, а
також до устаткування і трубопроводів, змонтованих над
майданчиками, повинна бути не менше 1,8 м.
5.21. Будівлі в місцях можливого зіткнення з розплавленим
продуктом повинні мати вогнетривкий захист. Будівлі
сталеплавильних цехів повинні бути освітлені відповідно до
ДБН В.2.5-28-2006 та ДСП 3.3.1.038-99 ( v0038588-99 ).
5.22. Покрівлі будівель повинні бути справними та
систематично очищатися від пилу, снігу й льоду.
У цехах, що будуються, повинні бути передбачені засоби
механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель, а
також пилу, снігу і льоду з покрівель виробничих будівель, що
виключає запилення.
5.23. На всіх сталеплавильних підприємствах, що
експлуатуються, будуються або знаходяться на реконструкції,
необхідно вживати протипожежних заходів, що запобігають виникненню
пожеж.
5.24. Усі виробничі та допоміжні будівлі, споруди і склади
сталеплавильних цехів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91
"ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі -
ГОСТ 12.1.004-91), НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04) і бути
забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Кількість останніх
повинна відповідати нормам первинних засобів пожежогасіння для
підприємств і організацій чорної металургії.
Засоби пожежогасіння і протипожежний інвентар повинні бути
розташовані в легкодоступних, передбачених для цього місцях.
Площадки пічних, розливних, ливарних прольотів і міксерних
відділень, розташовані в зоні розплавлених і розпечених продуктів
з печей і міксерів, повинні бути теплоізольованими. Колони й інші
будівельні конструкції, будівлі у місцях можливого зіткнення з
розплавленим продуктом повинні мати вогнетривкий захист.
5.25. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок
у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до
Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне
обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту
будівель і споруд (IEC 62305:2006; NEQ)".
5.26. Конструкції будинків і споруд у місцях можливого
влучення в них іскор металу і шлаків повинні мати вогнетривкий
захист. Очищення конструкцій від настилів металу та шлаків повинно
здійснюватися постійно.
VI. Шихтові двори
6.1. Шихтові двори сталеплавильних цехів повинні бути
критими. Стан покрівлі шихтових дворів повинен виключати попадання
води і снігу на шихтові матеріали.
6.2. У будівлі шихтового двору повинен бути вільний
поздовжній прохід для працівників шириною не менше 1 м.
6.3. Зберігати матеріали на шихтовому дворі необхідно в
бункерах, ямах, засіках.
Для запобігання зависанню сипких матеріалів підвісні бункери
повинні бути обладнані завалювальними пристроями.
Стінки бункерів, засік, ям повинні бути облицьовані
матеріалами, що захищають їх від руйнування.
Для запобігання падінню працівників засіки і ями з усіх боків
повинні бути огороджені на висоту не менше 0,8 м. При застосуванні
думпкар для подання шихтових матеріалів огородження засік і ям з
боку залізничної колії не потрібне.
Залізничні колії над бункерами повинні бути забезпечені
міцним настилом.
За відсутності на діючих шихтових дворах засік або ям
магнітний матеріал повинен складатися на спеціально підготовлені
майданчики, огороджені з боку залізничних колій.
Утворення навісів не допускається. Висота штабеля повинна
бути такою, щоб відстань від нього до верхнього положення
вантажопідіймального пристрою була не менше 2 м.
6.4. Подання металобрухту на шихтові двори повинно
здійснюватися у відкритих вагонах, а сипких матеріалів - у
вагонах-самоскидах. Металева шихта, що складається у вагони, не
повинна виступати за їх борти.
6.5. Не допускається подавати на шихтові двори матеріали, що
змерзлися.
6.6. Відстань між частинами состава, що виступають, і
колонами будівлі шихтового двору, а також установленими на підлозі
контейнерами, коробами, мульдами та матеріалами, що складаються в
шихтовому дворі, повинна бути не менше 0,7 м.
6.7. Рухомі склади, подані під розвантаження, повинні бути
огороджені сигналами зупинки, а під скати крайніх вагонів
підкладені гальмові башмаки.
По закінченні розвантажувальних робіт залізничні колії
шихтового двору повинні бути негайно очищені. Не дозволяється
проводити очищення вагонів над бункерами шихтового двору.
6.8. Для забезпечення безпеки працівників під час подавання
матеріалів на шихтовий двір слід припинити роботу кранів, що
знаходяться в зоні дії локомотива.
6.9. Роботи в бункері для сипких матеріалів необхідно
проводити тільки за нарядом-допуском, виданим відповідно до
НПАОП 27.0-4.02-90, та бригадою, що складається не менше як з двох
працівників, один з яких повинен обов'язково знаходитися нагорі,
попереджуючи працівників у бункері про наближення крана.
6.10. Вивантаження шихтових матеріалів із вагонів повинно
бути механізованим. Відкривання дверей і люків вагонів-самоскидів
повинно проводитися із застосуванням спеціальних пристроїв і в
присутності уповноваженої особи.
Усі роботи щодо вивантаження шихтових матеріалів із вагонів і
завантаження їх в совки, мульди, короби тощо повинні здійснюватися
з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
6.11. Металева шихта повинна подаватися на шихтові двори
габаритною, підготовленою для завантаження в мульди, бадді, совки,
короби тощо. Не допускається проводити обробку матеріалів на
шихтових дворах.
6.12. Весь металобрухт, що надходить у плавильні цехи,
повинен підлягати піротехнічному контролю на вибухонебезпечність і
наявність легкозаймистих речовин. Ці роботи повинні проводитися
відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні, вторинні.
Загальні технічні вимоги".
6.13. Не дозволяється перебування працівників в зоні
навантаження грейферними або магнітними кранами шихтових
матеріалів у мульди, совки, короби, бадді тощо.
Направляти грейфер або магніт під час навантаження матеріалу
дозволяється за допомогою гачків, жердин довжиною не менше 3 м. Не
дозволяється проводити підправлення брухту вручну в мульдах,
коробах тощо.
Працівники, що контролюють заповнення завалочних баддей,
коробів, мульд, контейнерів, повинні перебувати у безпечному
місці.
Не допускається торкатися до магнітної плити (шайби) при її
зніманні та до кабелю з блочної підвіски крана за наявності
напруги.
6.14. Після закінчення завантаження металевої шихти в мульди,
совки, короби, бадді кінці брухту не повинні виступати або звисати
над їх краями. По закінченні навантаження замки мульд повинні бути
очищені і перевірені.
6.15. Для стікання води на дні мульд, коробів, совків, баддей
необхідно обладнати отвори. Ці отвори повинні регулярно очищатися.
6.16. Для установлення мульд на шихтових дворах мартенівських
і електросталеплавильних цехів необхідно облаштувати міцні і
стійкі стелажі.
При транспортуванні мульд кранами із застосуванням ланцюгів з
гаками ширина стелажів повинна бути не менше довжини мульд. При
транспортуванні мульд кранами, що обладнані механізованими
захватами, ширина стелажів повинна визначатися умовами захвату
мульд рамами.
Установлення мульд на стелажах повинно здійснюватися без
звісів і перекосів.
6.17. При навантаженні металевого брухту в бункер або з
бункера в мульди електромагнітним краном зона його роботи повинна
огороджуватися, а проведення будь-яких робіт у зоні не
допускається.
6.18. У закритих приміщеннях місця перевантаження пиловидних
матеріалів повинні бути закриті щільними кожухами, що приєднані до
аспіраційних установок з фільтрами.
6.19. Облаштування та експлуатація конвеєрів повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие
требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.022-80).
6.20. У цехах, що будуються або знаходяться на реконструкції,
прибирання сміття з-під конвеєрів повинно бути механізованим.
Прибирання просипу вручну допускається тільки при вимкнутих
конвеєрах та відповідно до биркової системи.
6.21. Перед пуском конвеєра повинен автоматично подаватися
звуковий попереджувальний сигнал, який чутно по всій довжині
конвеєра.
6.22. Струмопровідні кабелі пересувних розвантажувальних
візків і пересувних реверсивних конвеєрів повинні бути захищені
від механічних пошкоджень.
6.23. Видалення пилу з пилових бункерів аспіраційної системи
повинно здійснюватися у спеціально обладнані машини.
6.24. Для переходу через конвеєри потрібно встановлювати
стаціонарні містки. У виробничих приміщеннях містки потрібно
встановлювати не менше ніж через 30 м, а в галереях - не менше ніж
через 100 м довжини конвеєра. Ця вимога не розповсюджується на
конвеєри, на яких установлені пересувні візки.
6.25. Вивантаження електродів з вагонів та транспортування їх
повинні здійснюватися із застосуванням спеціальних пристроїв.
Для зберігання електродів повинні бути влаштовані спеціальні
стелажі.
6.26. Дрібнення бою електродів повинно бути механізованим.
При обробці електродів на токарних верстатах повинна бути
передбачена пиловідсмоктувальна вентиляція.
6.27. Дробильні й помольні установки повинні розташовуватися
в ізольованому приміщенні та бути обладнані пиловідсмоктувальною
вентиляцією, що забезпечує концентрацію пилу в повітрі робочої
зони не вище граничнодопустимої. Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 не
дозволяється розміщувати ці установки у шихтовому прольоті.
6.28. Завантаження матеріалу у дробильні та помольні агрегати
повинно бути механізованим.
Пульти керування повинні бути розташовані таким чином, щоб
дробильні й помольні агрегати були помітні працівнику, який
здійснює пуск їх у роботу.
6.29. На шихтових дворах повинні бути обладнані кімнати для
обігріву працівників у холодний і перехідний періоди року. Згідно
з ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ) кімнати можливо розміщувати
також у прольотах, що стоять поруч.
6.30. Для безпечної роботи на шихтових дворах до початку
кожної зміни необхідно перевірити:
стан чалочних пристроїв (канатів, ланцюгів);
справність бункерів і відсутність у них сторонніх предметів;
стан робочих місць на бункерній естакаді, огороджень,
перекриттів бункерних ям;
справність і чистоту залізничних колій, наявність поруч з
ними габариту для нормального проїзду;
наявність і справність гальмових башмаків;
наявність знаків і плакатів безпеки;
справність сигналізації.
Спрацьовані пристрої, інструменти, чалочні засоби і тару
необхідно вилучити з використання, а несправне устаткування
відремонтувати.
VII. Міксерне відділення
7.1. Для безпечної роботи в міксерному відділенні перед
початком роботи необхідно перевірити:
справність гальм міксера та механізму його нахилу;
стан зливного носка та заливного вікна міксера;
стан вогнетривкої кладки та кожуха, газопроводів, пальників
тощо, а також в'їзної сигналізації та попереджувальних покажчиків.
До роботи дозволяється приступати тільки після виправлення
всіх несправностей, при хорошому стані вогнетривкої кладки і
кожуха та наявності ключа-бирки.
7.2. Механізм нахилу міксера повинен мати два електродвигуни,
у тому числі один резервний з електрогальмами. Живлення
електродвигунів повинно здійснюватися не менше ніж від двох
незалежних джерел.
7.3. Міксер, конструкція якого не забезпечує самочинний
поворот у вихідне положення, повинен бути забезпечений механізмом,
що дозволяє повернути його у вихідне положення у випадку раптового
припинення подавання електроенергії.
7.4. Розташування і влаштування вентиляційних укриттів над
заливним вікном, зливним носком міксера та машиною для скачування
шлаку повинні забезпечувати уловлювання графіту та газів під час
заливання чавуну в міксер, зливу чавуну з міксера та скачування
шлаку.
Вентиляційні установки повинні мати спеціальні пристрої для
уловлювання графіту.
7.5. За наявності графіту на устаткуванні, пішохідних
переходах і сходах необхідно регулярно очищати їх від графіту.
Перед початком прибирання графіту з вагів і майданчиків під носком
міксера необхідно очистити носок від охолоді, установити міксер у
вихідне положення і взяти ключ-бирку від пульта керування
міксером.
7.6. Заливне вікно та отвір зливного носка міксера повинні
мати футеровані кришки. Відкриття і закриття кришок повинно бути
механізованим.
7.7. Пост керування міксером повинен бути розташований збоку
від зливного носка міксера та в такому місці, звідки
забезпечується видимість операцій зливу чавуну з міксера. Не
допускається розташовувати пост керування проти зливного носка
міксера.
7.8. Приміщення поста керування повинно бути виготовленим з
неспалимого матеріалу та мати припливну вентиляцію, що забезпечує
нормальні умови праці, і відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.
Двері поста не повинні виходити у бік зливного носка міксера.
Вікно поста, повернуте до зливного носка міксера, повинно
бути заскленим теплозахисним склом.
7.9. Не дозволяється розташовувати під міксером, на позначці
підлоги міксерного відділення, а також нижче цієї позначки
приміщення, в якому передбачається постійне перебування
працівників або розміщення устаткування, що вимагає постійного
обслуговування.
7.10. Підлога в міксерному відділенні та на робочих
майданчиках міксера повинна бути виготовленою зі стійкого
жорсткого матеріалу.
7.11. Робочі майданчики міксерів повинні мати не менше двох
виходів.
Майданчик, з якого здійснюється керування заливанням чавуну в
міксер, повинен бути розташований вище заливного вікна та в такому
місці, звідки забезпечується видимість струменя чавуну. Для
захисту працівників від бризок чавуну та тепловипромінювання на
майданчику повинна бути облаштована кабіна з теплозахисного скла.
При роботі на майданчику необхідно дотримуватись вимог державного
стандарту України "Охорона праці. Терміни та визначення основних
понять" (ДСТУ 2293-99) та міждержавних стандартів
ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.001-89 і ГОСТ 12.1.005-88.
Ширина майданчиків, містків і сходин для обслуговування
міксерів повинна бути не менше 1 м.
7.12. Для спостереження за зливом чавуну з міксера в ківш у
підлозі робочого майданчика перед постом керування повинен бути
влаштований оглядовий отвір, огороджений поручнями та перекритий
міцними ґратами.
7.13. Опалення міксерів повинно здійснюватися коксовим,
природним газом або мазутом. Застосування доменного газу не
допускається.
Конструкція газопроводів у місцях з'єднання їх обертових
частин з нерухомими повинна виключати можливість витоку газу.
Під час ремонту міксера підводки газу повинні вимикатися не
тільки засувами, але й заглушками.
7.14. Заливання чавуну в міксер дозволяється проводити з
ковшів, наповнених до рівня, що не перевищує 250 мм від їх верху.
У разі проведення десульфурації чавуну в заливальному ковші рівень
чавуну не повинен перевищувати 700 мм до верхньої крайки ковша.
Носки ковшів повинні бути очищені від скрапу і заправлені.
7.15. Перед підйомом ковша з чавуном необхідно перевірити
правильність зачеплення гаків крана за цапфи ковша (цапфи повинні
повністю увійти в зів гаків траверси крана), переконатися у
відсутності працівників унизу під міксером і на його майданчику.
Зачіпка допоміжного гака для нахилу ковша повинна здійснюватися
після підйому ковша.
Зачіпка гака для кантування ковша з чавуном повинна
здійснюватися на рівні заливного вікна міксера або майданчика для
скачування шлаку.
Не дозволяється підіймати ківш при зачепленому гаці для
кантування.
Після зливу чавуну в міксер необхідно перевірити правильність
установлення ковша на чавуновозний візок.
7.16. Ділянка для зняття та установки кришок з чавуновозних
ковшів міксерного типу повинна мати крівлю та необхідні
постановочні габарити й бути обладнаною підйомно-транспортними
засобами для зняття й установки кришок, а також мати механізм для
пробивки кірки на поверхні чавуну в чавуновозі.
Зняття і установка кришок повинні проводитися зі спеціальних
майданчиків.
7.17. В'їзд на ділянку для зняття і установки кришок повинен
бути обладнаний світлофором.
7.18. Перевезення чавуновозних ковшів слід здійснювати з
використанням платформи-прикриття перед тепловозом. До відчеплення
локомотива під колеса чавуновоза з обох боків повинні бути
встановлені гальмівні спарені башмаки. Крім того, чавуновоз
повинен бути загальмований гальмом стоянки.
7.19. Приміщення для переливу чавуну з чавуновозних ковшів
міксерного типу в заливальні ковші повинне бути обладнаним
аспіраційною системою, яка забезпечує відсмоктування пилу й газів,
що утворюються при зливі чавуну, з пристроєм для уловлювання
графіту й пилу.
7.20. Приміщення для переливу чавуну повинне бути обладнаним
постом керування переливом чавуну та переміщенням самохідного
чавуновозного візка й відповідати вимогам пунктів 7.7, 7.8 розділу
VII цих Правил.
7.21. Подача чавуновозних ковшів у приміщення переливу чавуну
повинна проводитися після звукового сигналу та за дозвільним
сигналом світлофора.
7.22. Злив чавуну з чавуновозного ковша в заливальний
дозволяється при загальмованому чавуновозі (гальмом стоянки з
ручним приводом і гальмівними спареними башмаками) і відкріпному
локомотиві.
7.23. Між працівником біля міксера і машиністом міксерного
крана необхідно установити радіозв'язок.
7.24. Заливання чавуну в міксер повинно проводитися в центр
вікна рівномірним струменем з мінімальної висоти і своєчасним
очищенням горловини зливного носка від скрапу. Про наступне
заливання чавуну машиніст заливного крана повинен подати звуковий
сигнал.
7.25. Не дозволяється зливати чавун у міксер з ковшів із
застиглою кіркою.
Пропалювання кірки киснем повинно проводитися у спеціально
відведених місцях з майданчика, огородженого поручнями і
забезпеченого пристроями для захисту працівників від бризок чавуну
і тепловипромінювання.