4.4. Установки вакуумного зневуглецювання та ковшового
вакуумування
4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання та ковшового
вакуумування поширюються вимоги пунктів 3.2-3.4 глави 3 та пункту
6.8 глави 6 розділу XIII цих Правил.
4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання та ковшового
вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що
забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з
реєстрацією їх стану на мнемосхемі та автоматичне вимикання їх
роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних
(заданих) значень.
4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми
розповсюджуються вимоги пункту 1.16 глави 1 та пунктів 10.1, 10.2
глави 10 розділу XIII цих Правил.
4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен
установлюватися інструкціями з охорони праці, розробленими та
затвердженими на підприємстві з дотриманням вимог
НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98).
4.4.5. Уведення розкислювачів і легуючих матеріалів у ківш з
рідким металом під вакуумом повинно здійснюватися через вакуумний
шлюз, конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в
системі.
4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом
поширюються вимоги пункту 3.6 розділу III цих Правил.
4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні
відводитися вбік.
Кришки відкидного типу за наявності їх на вакуумних камерах
повинні бути забезпечені пристроями, що виключають самочинне їх
закриття.
Кришки камер повинні бути теплоізольованими.
4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен
установлюватися металевий піддон.
4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися
поступово.
4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі, що переливається з
ковша в ківш, майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути
обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту
поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу
45 градусів.
4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинно бути обладнане
припливно-витяжною вентиляцією.
Не дозволяється розташування у приміщенні насосного
устаткування, що не має відношення до вакуумування.
4.5. Установки вдування порошкоподібних матеріалів у рідкий
метал
4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів у рідкий
метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів
аргону, приладами контролю тиску та витрат аргону,
порошкоподібного матеріалу, а також засобами сигналізації і
зв'язку.
4.5.2. Облаштування, виготовлення, монтаж, ремонт і
експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати вимогам
нормативно-правових актів.
4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися
в саморозвантажувальних контейнерах, які повинні бути герметичними
та вологонепроникними.
4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних
матеріалів у контейнер повинно бути механізованим і провадитися в
інертній атмосфері.
4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними
матеріалами повинен продуватися аргоном.
4.5.6. Не дозволяється робота на установці при:
порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних
матеріалів;
піднятті тиску в пневмонагнітачі вище максимально
установленого проектом;
заварюванні або зруйнуванні сопла фурми;
припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних
матеріалів;
виході з ладу діючих механізмів підйому та опускання фурми;
непрацюючій системі вловлювання пилу та газу.
4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і
тракту подачі в атмосферу цеху не допускається.
4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і
пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність.
4.6. Роздягання і прибирання зливків
4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з
вимогами інструкцій з охорони праці, що розроблені та затверджені
на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98
( z0226-98) і опрацьовані відповідно до застосовуваних
технологій.
Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні
крани або наземні машини. У діючих цехах, де стриперні крани
відсутні, витягання зливків з виливниць допускається провадити за
допомогою кранів.
Не дозволяється витягувати зливки, що приварені до виливниць,
шляхом розгойдування і ударів виливниць по будь-яких предметах або
скидання виливниць з висоти на підлогу приміщення.
Для витягання зливків, що застрягли у виливницях, і недоливів
повинні застосовуватися спеціальні пристрої.
4.6.2. Перебування працівників у канаві при роздяганні та на
виносі зливків не допускається.
4.6.3. Не дозволяється відбивати ливники в канаві або у
висячому положенні.
4.6.4. Перед підйомом центрових з них повинні бути зняті
воронки.
4.6.5. Виливниці, що прибираються з канави, повинні
установлюватися в певних місцях на стелажах або плитах.
4.6.6. Зберігання зливків у розливному прольоті не
допускається. Зливки, що не можуть бути відправлені у прокатні
цехи, повинні надсилатися на склад. За технологічної необхідності
допускається тимчасове укладання зливків на підлогу цеху з
дотриманням установлених габаритів.
4.6.7. Для обігріву працівників у холодний і перехідний
періоди року у стриперному відділенні і на складі зливків повинні
бути облаштовані опалювальні приміщення.
4.6.8. Зливки повинні укладатися в правильні штабелі, між
якими мають бути облаштовані проходи шириною не менше 1 м.
Укладання круглих зливків повинно здійснюватися на спеціальні
стелажі, що виключають їх розкочування.
4.7. Машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ)
4.7.1. Усі виробничі процеси МБЛЗ, починаючи з лиття металу
та закінчуючи видачею заготовок на стелажі, повинні бути
механізованими та автоматизованими. Повинна бути також передбачена
можливість ручного керування роботою цих механізмів.
4.7.2. Зона вторинного охолодження повинна бути виділена в
окреме приміщення, яке має теплоізолюючі стіни та витяжну
вентиляцію.
Двері, що ведуть у приміщення зони вторинного охолодження,
під час лиття металу повинні бути закриті на замок.
Для обслуговування зони вторинного охолодження повинні бути
облаштовані майданчики і сходи.
4.7.3. Технологічне устаткування, розташоване нижче зони
вторинного охолодження до тягнучих пристроїв включно, повинно бути
розміщене у приміщенні з вогнестійкими стінами. Доступ працівників
до цього приміщення під час лиття металу не дозволяється.
4.7.4. МБЛЗ повинна бути обладнана гучномовним і телефонним
зв'язком, сигналізацією, і за необхідності телевізійним пристроєм
для спостереження за роботою окремих агрегатів.
4.7.5. Усі закриті пости керування МБЛЗ повинні бути
забезпечені кондиційованим повітрям та звукоізольовані.
4.7.6. Пульт керування МБЛЗ повинен мати прилади контролю
кількості та температури води, що надходить для охолодження
кристалізатора й до зони вторинного охолодження.
4.7.7. Змащення кристалізатора повинно бути механізованим.
Механізми МБЛЗ повинні мати централізоване змащення.
При роботі зі шлаковим покриттям меніска металу у
кристалізаторі всі суміші, що застосовуються, повинні бути
просушені або прогартовані.
4.7.8. У системі охолодження кристалізатора та зоні
вторинного охолодження повинно бути передбачене аварійне
водопостачання на випадок вимкнення основної системи.
У разі припинення або зменшення подачі води у кристалізатор і
в зону вторинного охолодження на пост керування МБЛЗ повинні
автоматично подаватися звукові і світлові сигнали, а лиття сталі
повинне бути негайно припинене.
Наявність вологи у внутрішній порожнині кристалізатора не
допускається.
4.7.9. Починати лиття сталі до подачі води в систему
охолодження кристалізатора та до зони вторинного охолодження не
дозволяється.
4.7.10. Для попередження розриву заготовки, що утворюється у
кристалізаторі, і прориву рідкого металу із заготовки після її
виходу з кристалізатора повинні дотримуватися такі вимоги:
для запобігання зависанню заготовки кристалізатор повинен
мати зворотно-поступальний рух;
пуск тягнучих пристроїв повинен провадитися після заповнення
кристалізатора металом до рівня, що передбачений технологічною
інструкцією підприємства;
пуск тягнучих пристроїв і механізму качання кристалізатора
повинен провадитися плавно, з поступовим збільшенням швидкості;
швидкість витягання заготовки з кристалізатора повинна
установлюватися технологічною інструкцією підприємства;
система вторинного охолодження заготовок повинна
забезпечувати рівномірність їх охолодження.
Конструкція опорних елементів вторинного охолодження повинна
оберігати заготовку від випинання та розриву кірки під впливом
феростатичного тиску.
4.7.11. Пост керування МБЛЗ на розливному майданчику повинен
бути розташований в окремому приміщенні з теплоізолюючими стінами,
теплозахисним склінням, що захищене металевою сіткою, і мати два
виходи на розливний майданчик.
Розташування поста керування повинно забезпечувати оператору
добру видимість операцій, які проводяться на машині.
На час лиття металу між постом керування і кристалізатором
повинен установлюватися пересувний екран.
4.7.12. Розливний майданчик МБЛЗ повинен бути викладений
вогнетривкою цеглою та мати поручневе огородження. З розливного
майданчика повинно бути не менше ніж два виходи.
4.7.13. На розливному майданчику повинні бути пристрої для
повітряного душування робочих місць.
4.7.14. Шлак з проміжних ковшів після закінчення лиття
повинен бути злитий у сухі ємності.
Проміжні ковші повинні бути обладнані футерованими кришками.
4.7.15. Для аварійного зливу металу із сталерозливного ковша
повинні бути аварійні ємності, що забезпечують прийом усього
металу.
Для аварійного зливу металу і шлаку з проміжних ковшів
повинні бути футеровані ємності, що забезпечують прийом металу і
шлаку.
4.7.16. Пости керування газовим різанням повинні бути
розташовані у приміщеннях з теплоізолюючими стінами та мати
оглядові вікна з теплозахисним склінням.
4.7.17. Облаштування різаків, а також підводи газу й кисню
повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.008-75 "ССБТ. Оборудование и
аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического
напыления покрытий. Требования безопасности", ГОСТ 12.2.052-81.
4.7.18. Різаки газового різання повинні охолоджуватися водою.
Кріплення різаків на візку повинно забезпечувати можливість
зручного й безпечного зняття будь-якого з них для ремонту при
короткочасних перервах у роботі установки.
4.7.19. Підйомник для видачі заготовок з машини повинен бути
обладнаний огородженням, що виключає вхід працівників у зону дії
підйомника під час його роботи.
4.7.20. Прибирання та навантаження заготовок, а також
прибирання окалини повинні бути механізованими.
4.7.21. МБЛЗ повинні бути забезпечені аварійним освітленням.
4.7.22. Насосно-акумуляторні станції МБЛЗ можуть бути
розташовані в окремих приміщеннях за межами будівлі цеху, у
прибудовах до нього, а також усередині будівлі цеху та у
приміщеннях МБЛЗ.
4.7.23. Приміщення насосно-акумуляторних станцій повинні
відповідати вимогам протипожежних норм і мати стоки для мастила.
4.7.24. Будова та експлуатація посудин, установлених на
насосно-акумуляторних станціях, повинні відповідати вимогам
нормативно-правових актів.
XX. Зберігання та доставка вогнетривів
1. Вогнетривкі вироби та матеріали повинні зберігатися на
спеціальних закритих складах.
На відкритих майданчиках вогнетриви допускається зберігати
тільки в контейнерах.
2. Розвантаження вогнетривів на складі й доставка їх у
будівлі цехів і до місць ремонту повинні бути механізованими.
3. Складування вогнетривів у цехах для поточного витрачання
повинно здійснюватися у спеціально виділених місцях, розташованих
якомога ближче до місць використання вогнетривів.
4. Складування вогнетривів і устаткування під розливними
майданчиками не допускається.
5. Складування вогнетривів повинно провадитися на рівні
майданчика. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,5 м, ширина
проходу між ними повинна бути не менше 1 м.
Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше
ніж у два яруси.
Сифонний припас повинен зберігатися на спеціальних стелажах.
6. Зберігання вогнетривів під робочим майданчиком
мартенівської печі дозволяється в кількості, що не перевищує
потребу для чергового ремонту будь-якої з печей.
Не дозволяється зберігати вогнетриви поблизу перекидних
пристроїв.
Вогнетриви для ремонту ковшів, жолобів і кришок печей
допускається зберігати під робочим майданчиком у холостих
прольотах.
7. При переміщенні цегли автонавантажувачами пакети цегли
повинні укладатися на підкладки, а поштучна цегла - на піддони, що
забезпечують можливість підведення під них вилочних захватів.
Під час руху автонавантажувачів усередині цеху швидкість їх
не повинна перевищувати 4 км/год.
Укладення вогнетривів повинно забезпечувати їх стійке
положення, а водію - видимість шляху пересування.
XXI. Зберігання матеріалів для змащення виливниць
1. Вхід на територію смолосховища і смоловарні працівникам,
які не причетні до процесу варіння смоли, не дозволяється.
При вході на територію смолосховища і смоловарні повинні бути
вивішені попереджувальні плакати: "Вхід стороннім особам
заборонено!".
Пролита смола повинна бути негайно прибрана.
2. Пункт розвантаження смоли повинен мати підвід пари для
розігріву смоли в залізничних цистернах і майданчик з перекидним
мостом для доступу на цистерну.
3. Будівлі смоловарні і сховища мастильних матеріалів повинні
бути неспалимі. Палити та користуватися відкритим вогнем у цих
будівлях не дозволяється.
4. Опалювальна система будівель смоловарні та сховища
мастильних матеріалів повинна бути водяною або паровою.
5. Баки (ємності) для зберігання мастильних матеріалів і
варіння смоли повинні бути обладнані витяжними трубами та
оглядовими люками. Верхні люки баків для запобігання попаданню в
них випадкових іскор повинні бути закритими.
6. Баки для варіння смоли і смолопроводи повинні бути
теплоізольовані вогнестійкими матеріалами.
Для підігріву мазуту в баках (ємностях) повинні
застосовуватися парові змійовики.
7. Наповнення баків смолою для варіння повинно бути
механізованим.
Подача смоли до місць споживання повинна провадитися по
трубопроводах.
8. Для очищення та огляду баків (ємностей) оглядові люки і
внутрішні стінки баків повинні бути обладнані скобами.
9. Огляд баків (ємностей) для мастильних матеріалів і баків
для варіння смоли повинен здійснюватися не рідше одного разу на
рік, а огляд і очищення оглядових люків і витяжних труб баків для
варіння смоли - щоденно.
10. Доступ працівників у баки (ємності) для зберігання
мастильних матеріалів і в баки для варіння смоли повинен
провадитися з дотриманням вимог підпункту 9.2.12 пункту 9.2 глави
9 розділу XII цих Правил.
XXII. Шлакові двори. відділення первинної
переробки шлаку термоударним методом
1. Шлакові двори
1.1. Шлакові двори, що споруджуються, повинні бути
розташовані на території, віддаленій від службових і побутових
приміщень, а також тротуарів і проїзних шляхів на відстані, що
визначена проектом.
1.2. Лафет шлаковоза до початку кантування ковша повинен бути
закріплений пристроєм, що запобігає його перекиданню.
1.3. На шлаковому дворі уздовж залізничної колії повинен бути
вільний прохід шириною не менше 1 м.
1.4. На в'їзді у шлаковий двір повинна бути облаштована
світлова сигналізація з лампами зеленого та червоного кольорів, що
повинна вмикатися працівником, відповідальним за роботу шлакового
двору.
1.5. Швидкість руху залізничного транспорту на шлаковому
дворі не повинна перевищувати 4 км/год.
1.6. Шлаковози повинні бути обладнані зчіпним пристроєм, що
виключає перебування працівників між шлаковозами під час їх
зчеплення або розчеплення, і обмежувачами, що зупиняють кантування
ковша при досягненні установленого крайнього положення.
1.7. Після установлення шлаковозів на фронт кантування шлаку
локомотив повинен бути віддалений за межі шлакового двору.
1.8. Перед кантуванням шлакових ковшів повинна бути
продавлена кірка шлаку, що застиг, а також перевірена відсутність
шлаку у шлаковій ямі.
1.9. Перед початком кантування шлакових ковшів повинні
подаватися гучні звукові сигнали, після чого всі працівники
повинні бути виведені в укриття, а кран відведений у безпечне
місце.
1.10. Злив рідкого шлаку у шлакову яму повинен здійснюватися
рівномірним струменем.
Не дозволяється проводити одночасне кантування двох ковшів,
що установлені поряд.
1.11. Стіни шлакової ями повинні бути виготовлені з
жароміцного бетону та облицьовані металевими плитами.
1.12. Керування кантуванням шлакових ковшів повинно бути
дистанційним і здійснюватися з постів керування.
1.13. Пости керування кантуванням шлакових ковшів повинні
бути виконані з неспалимих матеріалів. Ковші для кантування
повинні установлюватися не ближче 10 м від постів керування.
Оглядові щілини пультів повинні бути захищені від попадання
на них бризок шлаку.
1.14. З'єднання електричного кабелю з приводом кантувального
пристрою повинно здійснюватися штепсельною з'єднувальною муфтою.
Приєднувати кінці кабелю до відкритих затискачів або гнізд не
допускається.
1.15. Для відпочинку та обігріву працівників у холодний і
перехідний періоди року на шлаковому дворі повинно бути
облаштоване опалювальне приміщення.
2. Відділення первинної переробки шлаку термоударним методом
2.1. На відділення первинної переробки шлаку (ВППШ)
поширюються також вимоги пунктів 1.2, 1.3, 1.5-1.7, 1.10-1.15
глави 1 розділу XXII цих Правил.
2.2. Відділення первинної переробки шлаку з усіх боків, за
винятком отворів для в'їзду транспорту, повинно бути огородженим.
Конструкція та висота огородження повинні виключати викиди шлаку з
відділення й визначатися проектом.
Безпечна відстань від відділення первинної переробки шлаку до
службових і побутових приміщень, тротуарів і проїзних шляхів
повинна бути не менше 50 м і визначається проектом.
2.3. Для зливу та розробки шлаку повинно бути не менше двох
секцій. Злив шлаку та його розробка повинні провадитися по черзі.
Одночасно зливати та розробляти шлак в одній секції не
допускається.
2.4. Шлакові траншеї повинні бути обладнані системою дренажу
для відводу технологічних та поверхневих вод і захищені від
проникнення ґрунтових вод.
Працездатність дренажу у шлаковій траншеї повинна
забезпечувати повний відвід указаних вод і регулярно перевірятися.
2.5. Конструкція розбризкуючих пристроїв системи водяного
охолодження повинна забезпечувати рівномірну подачу води на
поверхню шлаку. Не дозволяється поливати водою місця, що не залиті
шлаком.
2.6. Кантування ковшів з рідким і застиглим шлаком повинно
провадитися в різних зонах шлакового поля.
2.7. Відділення первинної переробки шлаку повинні бути
обладнані світловою і звуковою сигналізацією, яку добре чути.
Сигналізація повинна вмикатися на весь час зливу шлаку.
2.8. Для кантування шлакових чаш допускається використання
мостових кранів, що призначені для роботи надворі, обладнані
дистанційним керуванням і мають захист від тепловипромінювання
шлаку.
2.9. Оглядові щілини постів керування зливом шлаку повинні
бути засклені жароміцним склом.
2.10. При застосуванні автошлаковозів для транспортування і
кантування шлакових ковшів у місцях зливу шлаку повинно бути
передбачене спеціальне стаціонарне огородження (упори), що
виключає падіння шлаковоза у шлакову траншею.
2.11. У конструкції автошлаковозів, що використовуються у
ВППШ, повинен передбачатися пристрій, що виключає попадання на
кабіну водія шлаку під час його транспортування і зливу.
2.12. Перед кантуванням шлакових ковшів сирі місця у траншеї
повинні бути засипані гарячим шлаком для повного випарування води.
Злив шлаку на вологу поверхню не дозволяється.
2.13. Продавлювання шлакової кірки в ковші повинно бути
механізованим. Не дозволяється проводити ручне пробивання кірки.
2.14. Порядок зливу та охолодження шлаку, а також заходи
безпеки при використанні автошлаковозів для транспортування та
кантування шлакових ковшів повинні передбачатися інструкцією з
охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з
дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98).
2.15. Вибивання з шлакових ковшів охолодей і шлакового
гарнісажу повинно бути механізованим. Вибивання повинно
провадитися способом, що виключає пошкодження шлакових ковшів.