12.20. Система опалення повинна забезпечувати підтримання і відновлення температури в цеху до нормальної (під час відкривання воріт для пропускання рухомого складу) протягом 10 хв.
Відчиняння і зачинення в’їзних і виїзних воріт у складальних дільницях наскрізного типу повинне бути роздільне.
12.21. Рами, вікна, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері і тамбури до них і пристрої теплових завіс повинні знаходитися у справному стані і бути обладнаними кріпленням проти вітру.
Місця постійного скупчення пилу, газу і парів легкозаймистих рідин повинні бути обладнанні місцевою витяжною вентиляцією.
12.22. У всіх місцях виходу працівників із воріт і дверей в зону руху залізничного і автомобільного транспорту повинні бути встановлені запобіжні обмеження, вивішені попереджувальні сигнали і знаки безпеки.
Знаки безпеки, дорожні знаки і місця їх встановлення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76, ГОСТ 10807-78 і НАОП 5.1.11-4.06-89.
12.23. Матеріали для покриття підлог в опалювальних виробничих приміщеннях повинні бути стійкими до впливу фарби, органічних розчинників, вогнетривкими, неслизькими, малотеплопровідними з коефіцієнтом теплозасвоювання не більше 7 Вт (м2 К) (6 ккал/м2 годград).
12.24. Територія дільниці розбирання вагонів на металобрухт повинна бути огороджена.
Площадки розбирання (у тому числі і залізничні колії), площадки складування демонтованих вузлів вагонів повинні мати тверде, вогнетривке покриття і розміщуватися на рівні головки рейки.
Площадки подетального розбирання частин вагонів повинні бути обладнані спеціальними платформами, стапелями тощо, які під час розбирання на них виключають падіння, розхитування частин, що відрізаються.
12.25. Опалювальні прилади повинні бути легкодоступні для очищення і мати гладку пофарбовану поверхню. Застосування ребристих труб для опалення фарбувальних дільниць не дозволяється.
12.26. Малярні і фарбозаготівельні відділення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.3.005-75, НАОП 5.1.11-1.26-88.
12.27. Усі малярні приміщення повинні мати пристрої для природного провітрювання незалежно від наявності штучної вентиляції.
12.28. Фарбозаготівельне відділення слід розташовувати в окремому приміщенні із протипожежними перегородками І-го типу.
12.29. У малярному і фарбозаготівельненому відділеннях внутрішні поверхні стін повинні бути облицьовані плиткою висотою не менше 2 м.
Верхні частини можуть бути пофарбовані або побілені відповідно до інструкції №506 ПКБ ЦВ.
12.30. Підлога в цих приміщеннях повинна бути гладка, водонепроникна, легко очищатися, не слизька і мати ухили для стікання води. Стіни і вікна цих приміщень повинні не рідше одного разу на місяць очищатися і промиватися.
Підлога повинна очищатися щоденно.
12.31. Зварювальне відділення необхідно розміщувати біля зовнішніх стін будівель вагонного депо. Зварювальні відділення з великими площами повинні розміщуватися в будівлях, які мають над основними прогонами світлові ліхтарі, які обладнані фрамугами, що відкриваються.
12.32. Стіни і стелі приміщень для зварювання, а також ширми і щити, які огороджують робоче місце зварника, повинні бути пофарбовані у світлі кольори (сірий, блакитний, жовтий) з добавленням у фарбу окислу цинку, з метою зменшення відбивання ультрафіолетових променів зварювальної дуги.
12.33. У зварювальній кабіні повинне вільно розміщуватися зварювальне обладнання, а також стелажі для деталей.
Площа для роботи зварника в зварювальній кабіні повинна бути не менше 4,5 м2.
12.34. Акумуляторне відділення повинне розміщуватися в приміщеннях, ізольованих від інших ремонтних відділень.
12.35. Внутрішні перегородки, які відділяють зарядне відділення, відділення для приготування електроліту від апаратної, складального і інших відділень повинні бути суцільними від підлоги до стелі.
Перегородки із не світлопрозорих матеріалів повинні бути поштукатурені цементною штукатуркою, заґрунтовані і пофарбовані кислототривкою фарбою.
Стіни оздоблюються плиткою на висоту 2 м від рівня підлоги.
12.36. Підлога в виробничих приміщеннях акумуляторної дільниці повинна бути із кислототривкої плитки.
12.37. Висота виробничих приміщень акумуляторної дільниці повинна забезпечувати достатній об’єм повітря для працюючих, яка виключає можливість утворення підвищеної концентрації парів сірчаної кислоти, свинцю, який знаходиться в повітрі під час ремонту і зарядці батарей.
12.38. Виробничі приміщення акумуляторної дільниці повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Крім того, на робочих місцях, де проводиться плавлення або зварювання деталей із свинцю, повинна бути встановлена місцева витяжна вентиляція, яка забезпечує місцеве відсмоктування шкідливих речовин.
12.39. Акумуляторна дільниця повинна бути обладнана водопроводом і ізольованою каналізацією для відводу води після промивання і непридатного для використання електроліту з витоком у зовнішній відстійник, який дозволяє нейтралізувати стічні води лужним розчином.
12.40. У зарядному, мийно-розбірному і складальному відділеннях мають бути влаштовані трапи-збірники, які дозволяють проводити прибирання підлоги струменем води із шлангу.
12.41. Бабітозаливні відділення мають бути обладнані місцевою і загальнообмінною вентиляцією.
У цих виробничих приміщеннях повинно проводитися щоденне вологе прибирання.
13. Вимоги до виробничого обладнання, пристроїв і інструменту.
13.1. Виробниче обладнання і інструмент повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91 і іншим державним стандартам і технічним умовам на окремі види обладнання і інструменти. Кожна машина, станок, агрегат, стенд повинні мати технічний паспорт.
Нестандартизоване обладнання має бути забезпечене принциповими схемами.
Нове або встановлене після капітального ремонту обладнання може бути здане в експлуатацію тільки після приймання його комісією під головуванням керівника або особи ним призначеної.
13.2. Обладнання, яке призначене для ремонту вагонів, їх вузлів і деталей, повинне утримуватися в справному стані, розміщуватися в передбачених технологічним процесом місцях, не заважати робочим процесам, вільному проходу і проїзду.
Перед початком експлуатації (під час установки), а в подальшому періодично у визначені терміни обладнання повинне оглядатися, проходити відповідні випробування і планово-профілактичний ремонт.
На все технологічне обладнання мають бути розроблені інструкції з їх експлуатації, які містять вимоги з безпеки обслуговування. Інструкції або витяги із них необхідно вивішувати на робочих місцях.
13.3. Технологічне обладнання, яке може служити джерелом небезпеки для працюючих, поверхні огородження і інші захисні пристрої, а також пожежна техніка повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
13.4. Будова, утримання і експлуатація електричних установок, електроінструменту і переносних електричних світильників повинні відповідати ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.2.013.0-91, ДНАОП 0.00-1.21-98.
13.5. Електрообладнання, а також обладнання і механізми, які можуть потрапити під напругу (корпуси електродвигунів, захисні кожухи рубильників тощо), повинні мати заземлення (“занулення”). Заземлення повинно бути позначене.
13.6. Вантажопідіймальні механізми, знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, траверси, захоплювачі) необхідно експлуатувати і випробовувати відповідно до ДНАОП 0.00-1.03-02.
13.7. Парові і водогрійні котли повинні експлуатуватися і проходити технічне опосвідчення відповідно до ДНАОП 0.00-1.26-96.
13.8. Тепловикористовуючі установки, трубопроводи пари та гарячої води необхідно експлуатувати і проводити технічне опосвідчення відповідно до ДНАОП 0.00-1.22-72, ДНАОП 0.00-1.11-98.
13.9. Експлуатація водопровідних, каналізаційних, очисних споруд і мереж повинна проводитися згідно з ГОСТ 12.3.006-75.
13.10. Компресорні установки і повітропроводи слід експлуатувати і випробовувати відповідно до ДНАОП 0.00-1.13-71, ГОСТ 12.2.016-81.
13.11. Балони та інші посудини, які працюють під тиском, повинні експлуатуватися і випробовуватися відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.
13.12. Котли, печі, газове обладнання і інші агрегати, які працюють на газовому паливі, необхідно експлуатувати відповідно до ДНАОП 0.00-1.20-90.
13.13. Виробнича тара повинна експлуатуватися згідно з ГОСТ 12.3.010-82.
13.14. Обладнання (станки, механізми, преси тощо) повинні бути встановлені на віброізолюючих фундаментах або на основах, ретельно вирівняно і закріплено.
Необхідно мати зручні підходи до обладнання для огляду, їх змащення і поточного ремонту.
13.15. Зубчаті та ремінні передачі, а також інші частини обладнання, які обертаються і розташовані в доступній зоні, мають бути огороджені.
13.16. Верстаки, столи і стелажі повинні бути міцними, стійкими і мати висоту, яка зручна для роботи.
Поверхню верстаків необхідно покривати гладким матеріалом (листовою сталлю, алюмінієм, лінолеумом тощо).
Лещата на верстаках повинні бути в повній справності, міцно затискати виріб і мати на губках насічку.
13.17. Лещата на верстаках слід встановлювати на відстані не менше 1 м один від одного. Ширина верстака повинна бути не менше 0,75 м. Для захисту працюючих від осколків, які відлітають, повинні бути поставлені захисні сітки висотою не менше 1 м.
13.18. Абразивний інструмент, який застосовується в заточних і обдирально-шліфувальних станках, в ручних пневматичних і електричних шліфувальних машинках, повинен експлуатуватися і випробовуватися відповідно до ГОСТ 12.3.028-82.
Для випробовування абразивного інструменту в депо необхідно мати спеціальний стенд.
13.19. Домкрати повинні мати чітке позначення вантажопідіймальності, інвентарний номер, дати чергових оглядів і випробування. Граничні навантаження, а також номери повинні позначатися великими буквами і цифрами.
13.20. Періодичний технічний огляд домкратів усіх типів повинен проводитися не рідше чим через 12 місяців з повним їх розбиранням для контролю технічного стану всіх частин, з наступним нанесенням трафарету і записом в журнал.
13.21. Домкрати повинні мати паспорт і інструкцію з експлуатації.
13.22. Статичне випробування під час технічного огляду гідравлічних, пневмогідравлічних і пневматичних домкратів повинне проводитися під навантаженням, яке перевищує їх граничну вантажопідіймальність на 10% при верхньому положенні плунжера (штока) на протязі 10 хв.
Випробовування стаціонарних і пересувних електродомкратів навантаженням необов’язково. Технічний огляд їх проводиться шляхом старанного огляду і заміру вантажних гвинтів і гайок, у разі зношення гвинта і гайки більше 20% домкрати знімаються з експлуатації.
Усі стаціонарні електродомкрати повинні мати запобіжні стальні гайки.
13.23. Поточне технічне обслуговування всіх домкратів повинно проводитися через кожні 10 днів.
У цей час детально перевіряється стан обмежувачів виходу гвинта (штока), щільність з’єднань і манжет, справну дію запобіжних і заземлюючих пристроїв і інших деталей. Якщо несправність неможливо усунути на місці, домкрати слід відправити в ремонт.
Результати поточного технічного обслуговування реєструються в окремому журналі.
Застосовувати несправні домкрати не дозволяється.
13.24. Металеві ставлюги стаціонарного та переносного типу повинні мати інвентарний номер, технічну документацію і проходити не рідше одного разу на рік випробовування одночасно з кранами на міцність статичним навантаженням, яке на 25% перевищує розрахункову вантажопідіймальність.
На кожній ставлюзі повинна бути закріплена табличка з зазначенням дати проведених випробувань.
На вагоноскладальних дільницях, які заново створюються і проходять реконструкцію, ставлюги стаціонарного типу повинні бути виготовлені за кресленнями, погодженими з Укрзалізницею.
13.25. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування і ремонту пересувних вагоноремонтних машин і установок (вагоноремонтних установок) повинні бути викладені в інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві.
13.26. Після будь-якого виду ремонту вагоноремонтної установки повинні проводитись обкатка і випробовування всіх пристроїв під робочими навантаженнями, а також регулювання всіх вузлів і деталей.
Після планового ремонту приймання в експлуатацію вагоноремонтної установки повинен проводить відповідальний за утримання її в справному стані.
13.27. На корпусах циліндрів, балках пристроїв, тельферах, вантажопідіймальних кранах вагоноремонтних установок повинні бути нанесені інвентарні номери, дані про вантажопідіймальність і дати випробувань. Стальні троси тельферів повинні мати заводський сертифікат.
13.28. Відстань між габаритом вагона і вагоноремонтною установкою повинна бути не менше 0,6 м з кожного боку. Гальмовий шлях при максимальній швидкості руху повинен бути не більше 3 м.
13.29. Нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією кранів, вантажопідіймальних механізмів, домкратів, ставлюг і вагоноремонтних установок повинен бути покладений наказом начальника депо (ПТО) на працівника, відповідального з нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних машин.
Усі огляди і випробування домкратів повинні проводитися під керівництвом цього відповідального працівника.
13.30. Мийні машини, які застосовуються під час підготовки вагонів до ремонту для зовнішнього і внутрішнього обмивання вагонів, а також для обмивання візків, колісних пар, підшипників і інших деталей вагонів, повинні бути обладнані пристроями для очищення, повторного використання і відведення стічних вод, механізованого вилучення мулу і залишків сміття.
13.31. Роботодавець повинен забезпечувати працюючих справним, правильно гостреним інструментом. Несправний інструмент, а також інструмент, який не відповідає вимогам технологічного процесу і характеру роботи підлягає негайному вилученню і заміні.
13.32. Пристрої повинні бути зручними в роботі, легко встановлюватися, закріплятися в робочому положенні і легко зніматися.
Робота пристроїв не повинна створювати робітнику зайвого напруження фізичних сил, застосування спеціальних засобів захисту і не супроводжуватися підвищеними рівнями шуму і вібрації.
13.33. Ручний механізований інструмент повинен бути справним, а шліфувальні машинки мати захисні кожухи.
13.34. Ручний інструмент і пристрої щоденного застосування повинні бути закріплені для індивідуального або бригадного користування.
13.35. Для перенесення інструменту, якщо це вимагається умовами роботи, кожному робітникові повинні видаватися справні ручні ящики або сумки.
13.36. Для зберігання інструменту, пристроїв на робочому місці повинні бути облаштовані спеціальні шафи.
Для важких предметів має бути відведене місце на нижній полиці.
13.37. Фарборозпилювачі, рукави, рукоятки щіток, шпателів, ножів і інший малярний інструмент слід у кінці роботи очищати і промивати від залишків лакофарбових матеріалів і здавати в комору або інше спеціально обладнане місце.
13.38. Приставні драбини і стрем’янки повинні бути інвентарні, пронумеровані і мати табличку про належність до конкретної дільниці.
У депо і на ПТО має вестися журнал обліку приставних драбин і стрем’янок із вказанням термінів їх випробувань.
13.39. Переносні приставні драбини і розсувні драбини-стрем’янки, які застосовуються під час ремонту вагонів, повинні бути справними, без тріщин і розшарувань і мати всі щаблі. Нарощування драбин не дозволяється.
13.40. Переносні приставні драбини і розсувні драбини-стрем’янки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012-75.
13.41. Розсувні драбини-стрем’янки повинні бути обладнані пристроями, які виключають можливість їх самовільного складання.
13.42. Спеціальні пересувні візки, які застосовуються для малярних, кузовних і інших робіт, повинні утримуватися в повній справності і забезпечувати безпечну роботу з них.
13.43. Площадки пересувних візків повинні бути огороджені з трьох боків перилами висотою не менше 1 м і з поперечними або поздовжніми елементами зв’язку і мати на висоті не менш 150 мм від підлоги суцільне по периметру огородження.
Дозволяється замінювати зв’язування суцільним огородженням або сіткою.
13.44. Колії для пересування візків повинні бути горизонтальними і паралельні ремонтній колії. Візки пересувних площадок в неробочому стані повинні бути надійно закріплені.
13.45. Справність приставних драбин, розсувних драбин-стрем’янок і пересувних візків повинна перевірятися не рідше одного разу на три місяці комісією, в установленому на підприємстві порядку.
13.46. Випробування драбин, пересувних візків і підіймальних площадок повинно проводитися один раз в рік статичним навантаженням, а також під час приймальних випробувань і після капітального ремонту.
Випробування драбин повинне проводитися статичним навантаженням 200 кг, яке прикладене до середини щабля драбини, встановленої під кутом 75 градусів до горизонтальної площини. Тривалість випробування 2 хвилини.
Випробування пересувних візків і підіймальних площадок проводиться статичним навантаженням, яке перевищує розрахункове на 50%.
Огородження і перила під час випробування повинні витримувати зосереджене статичне навантаження – 70 кг.
Результати випробувань і оглядів повинні бути зареєстровані в журналі.
13.47. Клини для закріплення колісних пар повинні бути виготовлені за кресленнями, затвердженими в установленому на підприємстві порядку.
14. Вимоги до транспортування і зберігання вузлів, деталей і інших матеріалів.
14.1. У депо і ПТО повинен бути встановлений перелік осіб, які відповідальні за зберігання і видачу легкозаймистих, вогненебезпечних матеріалів, хімічних реактивів і отруйних речовин.
Не дозволяється допускати сторонніх осіб до зберігання та видачі зазначених речовин та матеріалів.
Для їх зберігання і видачі мають бути відведені спеціальні приміщення, які обладнані вентиляційними установками і ізольовані від інших приміщень.
14.2. Кількість і способи зберігання легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів у виробничому приміщенні повинно бути погоджено з пожежною охороною. Запас цих матеріалів не повинен перевищувати потреби однієї зміни.
14.3. Видача легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів (бензин, гас, спирт, лаки, фарби, масла тощо) повинна проводитися в установленому на підприємстві порядку, при цьому бензин, гас, спирт тощо видаються в посудини з кришками, які щільно закриваються.
14.4. Для зберігання використаного обтирального матеріалу в депо і на ПТО повинні бути встановлені спеціальні металеві ящики з кришками, які щільно закриваються. Ящики повинні очищатися по мірі їх заповнення, але не рідше одного разу за зміну.
14.5. Збирання сміття і відходів повинно проводитися в спеціальну тару, яка розташована у відведених для неї місцях. По мірі накопичення сміття і відходи повинні своєчасно вивозитися.
14.6. Матеріали, деталі, вироби і інші вантажі повинні складуватися і зберігатися на спеціально підготовлених для цього площадках і стелажах.
Під час укладання деталей і матеріалів в штабель застосовувати стійки, упори і прокладки. Спосіб і висота укладання штабелів повинна визначатися із умов стійкості предметів, які укладаються і зручності зачалювання під час використання вантажопідіймальних механізмів .
14.7. Складування деталей і матеріалів вздовж залізничних колій дозволяється проводити не ближче двох метрів від зовнішньої головки рейки при висоті вантажу до 1,2 м., а при більшій висоті не ближче 2,5 м.
14.8. На стелажах і столах, які призначені для складання деталей і матеріалів, повинні бути чітко нанесені гранично допустимі навантаження.
Стелажі, столи, шафи і підставки по міцності повинні відповідати масі деталей і матеріалів, які укладаються на них.
Ширина проходів між стелажами, шафами і штабелями повинна бути не менша 0,8 м.
Укладання на стелажі і прибирання знятих з вагона деталей і запасних частин повинне проводитися в світлий час доби спеціально навченими робітниками.
14.9. Для складування і транспортування дрібних деталей і заготовок повинна бути передбачена спеціальна тара, яка забезпечить безпечне транспортування і зручне стропування для переміщення кранами.
14.10. Рухатися авто- і електрокари, інші транспортні засоби по території депо і ПТО повинні тільки по призначених для цього проїздах зі швидкістю не більше 10 км/год, на ремонтних дільницях не більше 5 км/год., а в вузьких проходах і приміщеннях не більше 3 км/год.
Транспортні доріжки повинні бути позначені габаритними лініями.
14.11. Транспортувати запасні частини і матеріали по міжколійях дозволяється тільки у разі відсутності руху рухомого складу по сусідніх коліях.
Відстань між транспортними засобами, які рухаються один за одним, повинна бути не менше 20 м.
14.12. Вантажі, які перевозяться по міжколійях, не повинні виступати по ширині за габарити транспортних засобів.
Вантаж необхідно укладати на середину платформи транспортного засобу і закріпляти від можливого скочування під час руху.
Вантаж, який перевозиться, не повинен перевищувати вантажопідіймальності транспортного засобу.
14.13. Під час перекочування колісних пар по коліях вручну для запобігання травмувань працівників не дозволяється знаходитися попереду колісної пари.
Складування колісних пар необхідно проводити в один ярус з обов’язковим закріпленням дерев’яними клинами.
Зберігання колісних пар повинно проводитися відповідно до Інструкції ЦВРК-6-87.
14.14. Запасні частини і матеріали, які необхідні під час технічного обслуговування і ремонту вагонів, повинні знаходитися на стелажах, які розташовані уздовж стін вагоноскладальної дільниці, на міжколійях ПТО, на пересувних вагоноремонтних установках.