Кранові рейки повинні бути надійно з'єднані на стиках (зварюванням, приварюванням перемичок достатнього перерізу, приварюванням до металевих підкранових балок) для створення безперервного електричного кола. В електроустановках, для яких застосовується заземлення, рейки повинні бути відповідно заземлені.
У разі встановлення крана просто неба рейки повинні бути з'єднані між собою і заземлені, у цих випадках для заземлення рейок слід передбачати не менше двох заземлювачів, приєднаних до рейок у різних місцях.
6.9.2. При живленні крана кабелем повинні бути виконані вимоги пункту 6.9.1, а також глави 1.7 ПУЭ, що стосуються пересувних електроустановок.
6.9.3. Корпус кнопкового апарата керування крана з підлоги повинен бути виконаний з Ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома РЕ провідниками. Одним із двох РЕ провідників може бути використаний тросик, на якому підвішений кнопковий апарат.
6.9.4. Панелі керування, розташовані в кабіні, повинні мати захисні пристрої у вигляді оболонок або сітчастої огорожі. Ширина проходів обслуговування цих панелей повинна бути не меншою від зазначеної в пункті 6.9.5.
Не допускається установлення в кабіні керування резисторів для електродвигунів.
6.9.5. В апаратних кабінах та інших електроприміщеннях кранів проходи обслуговування щитів та окремих панелей (магнітних контролерів та ін.) повинні відповідати таким вимогам:
1) ширина проходів, розташованих як з лицьового, так і з зворотного боку щитів і панелей, захищених з допомогою оболонки або сітчастої огорожі, повинна бути не меншою 0,6 м;
2) відстань від необгороджених неізольованих струмовідних частин, розташованих на висоті меншій 2,2 м з одного боку проходу, до стіни та обладнання з ізольованими або захищеними стру-мовідними частинами, розташованими з другого боку проходу, повинна бути не менше ніж 0,8 м. Відстань між ізольованими стру-мовідними частинами, розташованими на висоті менше ніж 2,2 м з різних боків проходу, повинна бути не менше ніж 1 м.
6.9.6. Електричні опалювальні прилади, що установлюються в кабіні керування крана, повинні бути пожежобезпечними, а їх струмовідні -частини - захищеними. Ці прилади слід приєднувати до електричної мережі після ввідного пристрою. Корпус опалювального приладу має бути заземлений.
6.10.1. Вимоги, наведені в пунктах 6.10.2 - 6.10.11, поширюються на крани з електрообладнанням напругою вище 1000 В і є додатковими до вимог, наведених вище в цьому розділі.
6.10.2. Електрообладнання напругою вище 1000 В, розташоване на кранах як відкрито, так і в електроприміщеннях, повинно виконуватись у відповідності з вимогами глави 4.2 ПУЗ.
6.10.3. Секціонування, улаштування ремонтних загонів і світлової сигналізації на головних тролеях кранів не потрібні
6.10.4. Відстань у просвіті між головними тролеями і краном повинна бути по горизонталі не меншою 1,5 м (виняток див. у пунктах 6.10.5 і 6.10.6). У разі розташування головних тролеїв над площадками крана, на яких під час роботи або ремонту крана можуть перебувати люди, тролеї розташовуються на висоті, не меншій 3 м від рівня площадки, обгородже-ної зверху сіткою.
6.10.5. Площадка для установлення струмознімачів головних тролеїв повинна мати огорожу з дверима (люком). Відстань по горизонталі від головних тролеїв до цієї площадки повинна бути не меншою 0,7 м.
6.10.6. Конструкція струмознімачів головних тролеїв повинна дозво-ляти роз'єднання їх з тролеями. У цих випадках роз'єднувач перед вими-качем (див. пункт 6.10.7) може не установлюватись. Між тролеями і відведеними від них струмознімачами відстань повинна бути не меншою 0,7 м.
Привод струмознімачів повинен мати пристосування для замикання на замок в разі відведення струмознімачів, а також покажчики: "Увімкне-но", "Вимкнено".
6.10.7. Не допускається вимикання і вмикання з допомогою струмо-знімачів головних тролеїв робочого струму, струму холостого ходу трансформатора та електродвигуна напругою вище 1000 В. На крані слід установлювати вимикач на боці високої напруги, розрахований на вимикання робочого струму.
На боці високої напруги трансформатора допускається установлення комутаційного апарата, розрахованого на вимикання тільки струму хо-лостого ходу трансформатора. У цих випадках перед вимиканням трансформатора на вищій напрузі повинне бути проведене попереднє зняття всього навантаження.
6.10.8. Двері (люк) на площадку для установлення струмознімачів (див. пункт 6.10.5), привод струмознімача (див. пункт 6.10.6) і вимикач (див. пункт 6.10.7) слід об'єднувати блокуваннями, які забезпечують таке:
1) робота приводу струмознімачів на від'єднання від тролеїв і приєднання до них можлива лише після вимкнення вимикача;
2) відчинення дверей на площадку для установлення струмознімачів виконується тільки після відведення струмознімачів від тролеїв у крайнє вимкнене положення;
3) робота приводу струмознімача на з'єднання їх з тролеями можлива лише після зачинення дверей на площадку для установлення струмознімачів;
4) вмикання вимикача здійснюється лише після з'єднання струмознімачів з тролеями або після відведення струмознімачів від тролеїв у крайнє вимкнене положення.
6.10.9. Конструкція струмознімачів повинна передбачати можливість установлення перемички, що з'єднує їх між собою та з заземлювальним провідником.
6.10.10. Для проведення ремонтних робіт має бути забезпечене електропостачання крана трифазною напругою не вище 380/220 В.
6.10.11. У разі встановлення кранів просто неба слід:
1) головні тролеї захищати від атмосферних перенапруг і конструкції їх заземлити відповідно до вимог глави 2.5 ПУЭ;
2) трансформатор і електродвигуни напругою вище 1000 В, установлені на крані, захищати від атмосферних перенапруг.
7.1.1. Даний розділ Правил поширюється на електроустановки ліфтів, багатокабінних підйомників безперервної дії, будівельних підйом-ників (далі за текстом - ліфти) вантажопідйомністю 40 кг і більше. Електроустановки ліфтів повинні відповідати вимогам
НАОП 0.00-1.02-99 і ПУЗ у тій мірі, в якій вони не змінені даним розділом. Ці Правила не поширюються на ліфти (підйомники), що установлю-ються в вибухонебезпечних зонах, шахтах, на об'єктах гірничої промис-ловості, судах і інших плавучих засобах, на літаках та інших літальних апаратах.
7.2.1. Визначення основних термінів, які застосовані в цьому розділі, винятком пунктів 7.2.2 - 7.2.3, наведені в ДСТУ 3552.
7.2.2. Багатокабінний підйомник - стаціонарна багатокабінна ванта-жопідіймальна машина безперервної дії з електроприводом, призначена для підіймання і спускання людей, вхід і вихід яких із кабіни здійснюється під час її руху.
7.2.3. Підйомник будівельний -транспортний засіб перервноїдії, який установлюється на час будівництва будь-якої споруди і призначений для діймання і спускання будівельних матеріалів (вантажний підйомник) або будівельних матеріалів і людей (вантажопасажирський підйомник) у кабіні, яка переміщується за вертикальними напрямними з одного рівня на інший.
7.3.1. Від однієї внутрішньобудинкової лінії живлення допускається живити не більше чотирьох ліфтів, розміщених в різних, не пов'язаних між собою сходових клітках і холах. У цих випадках необхідно до кожного видного пристрою установлювати вимикальний захисний апарат у ма-шинному приміщенні.
За наявності в сходовій клітці або в ліфтовому холі двох і більше ліфтїв одного призначення вони повинні живитися від двох ліній, приєдна-них безпосередньо до ВРП або ГРЩ; у цих випадках число ліфтів, при-єднаних до однієї лінії, не обмежується.
7.3.2. Електропроводки, які не належать до ліфта, не повинні розмі-щуватися в його шахті.
У шахті ліфта, призначеного для роботи в режимі "Транспортування
пожежних підрозділів", прокладання вказаних електропроводок забороняється.
Допускається прокладання лінії електропроводки, якою подається живлення до ліфта в його шахті
7.3.3. Напруга силових електричних кіл в машинному приміщенні повинна бути не вище 660 В, у кабінах, шахтах і на посадочних (вантажних) площадках ліфта, а також на площадках, де встановлено електрообладнання за відсутності машинного приміщення, - не вище 415 В 50 Гц, 440 В 60 Гц змінного струму та 460 В постійного випрямленого струму.
7.3.4. Напруга кіл керування, освітлення і сигналізації повинна бути не вище 250 В змінного струму (діюче значення) або середнього значення постійного (випрямленого) струму. Допускається для живлення вказаних кіл застосування фазного і нульового провідників.
7.3.5. Напруга кіл штепсельних розеток для живлення переносних ламп повинна бути не вище 25 В змінного струму (діюче значення), 60 В постійного (випрямленого) струму з живленням від трансформатора або акумулятора. У разі живлення від трансформаторів необхідно виконувати вимоги глави 6.2. ПУЭ.
Застосування автотрансформаторів і потенціометрів для пониження напруги не допускається.
7.3.6. Вилки та розетки для переносних ламп повинні відповідати таким вимогам:
- вилки не повинні входити в штепсельні розетки інших напруг;
- штепсельні розетки не повинні мати захисного контакту і не давати можливості вмикання вилок на інші напруги.
7.3.7. Використання металевих напрямних кабіни і противаг як стру-мовідводів блискавкозахисту, радіостояків І антен не допускається. У всіх приміщеннях ліфта разом із шахтою не дозволяється прокладання стру-мовідводїв для вказаної мети.
7.3.8. Ступінь захисту оболонки з лицьового боку апаратів, доступний для пасажирів, повинен бути не нижче ІР30 за ГОСТ 14254. Для пристроїв переговорного зв'язку допускається ступінь захисту - ІР20.
7.3.9. Рівень перешкод радіоприйманню від електричних машин, апаратів та електропроводки, які входять у комплект електрообладнання ліфта або групової ліфтової установки, не повинен перевищувати значень, що встановлені чинними нормами.
7.4.1. Електропроводка в машинному і блочному приміщеннях, шахті і кабіні ліфта, площадках, де встановлено електрообладнання ліфта за відсутності машинного приміщення, та внутрішній монтаж ліфтових пристроїв повинні відповідати вимогам глави 2.1 і 3.4 ПУЭ (за винятком пункту 3.4.15), а також таким вимогам:
1) електропроводку необхідно виконувати ізольованими проводами або кабелями, які не поширюють горіння, за ГОСТ 12176. Не допускається застосування силових і контрольних кабелів з ізоляцією із просоченого кабельного паперу;
2) для електропроводки можуть використовуватися проводи і кабелі з мідними й алюмінієвими жилами.
На ділянках кіл керування від поверхових рядів затискачів і рядів затискачів на кабіні до апаратів, що встановлюються в шахті і на кабіні, а також на ділянках кіл керування, що забезпечують безпеку користування ліфтом або тих, що зазнають ударів та вібрації, слід застосовувати проводи і кабелі з мідними гнучкими жилами.
При виконанні монтажу зовнішніх електричних кіл ліфтових електротехнічних виробів переріз мідних жил проводів і кабелів повинен бути не меншим для однодротових 1,5 мм , багатодротових у колах приєднання вимикачів, які контролюють умови безпеки, - 0,75 мм , у решті кіл -0,35 мм . Переріз алюмінієвих жил проводів і кабелів повинен бути не менше ніж 2,5 мм ;
3) проводи повинні мати захист від механічних пошкоджень;
4) внутрішній монтаж ліфтових апаратів і комплектних пристроїв має виконуватись проводами з мідними жилами.
У шахті ліфта допускаються: відкрите прокладання вертикально розміщених ізольованих проводів у вигляді пучків (за винятком електричної мережі за пунктом 7.4.3); прокладання горизонтально розташованих проводів у негорючих трубах; прокладання відкрито ізольованих проводів без застосування труб, електричної мережі освітлення шахти ліфта в межах шахти.
Електропроводка в шахті повинна бути розміщена так, щоб запобігти доторканню її до рухомих частин ліфта.
7.4.2. Струмопровід до кабіни, а також до противаги в разі установки на ній електричних апаратів повинен виконуватися гнучкими кабелями або гнучкими проводами з мідними жилами перерізом не менше 0,75 мм2 кожна і замкненими в гнучкий шланг.
У струмопр'оводі слід передбачати не менше 5% резервних жил від загальної кількості, але не менше двох жил. Допускається для вантажного малого ліфта мати одну резервну жилу.
Кабелі й шланги слід розраховувати на сприйняття навантаження від власної ваги. Допускається їх посилення закріпленням до несучого сталевого троса.
Кабелі й шланги струмопроводу повинні бути розміщені і закріплені таким чином, щоб при русі кабіни унеможливлювалось їх зачеплення за конструкції шахти та механічне пошкодження. У разі застосування для струмопроводу декількох кабелів або шлангів вони повинні бути скріплені поміж собою.
7.4.3. Допускається прокладати разом (в одному пучку, трубі, кабелі тощо) ізольовані провідники різних кіл одного ліфта незалежно від роду струму і напруги за умови, що ізоляція усіх провідників розрахована на найбільшу напругу.
Якщо можливий негативний вплив різних кіл одне на одного (виникнення індуктивних наводок, перешкод тощо), то в разі сумісного прокладання провідників слід застосовувати екранування або інші захисні засоби.
Не дозволяється сумісне прокладання з іншими електричними колами ліфта кіл освітлення шахти .
7.4.4. Проводи, які підходять до затискачів клемних. рейок та електрообладнання, повинні мати маркування. Якщо проводи приєднуються з допомогою рознімних з'єднань, тоді маркуванню підлягають контакти останніх. У цих випадках конструкція рознімних з'єднань повинна унеможливлювати їх неправильне з'єднання, а також застосування спеціальних інструментів для їх роз'єднання (з'єднання).
7.4.5. З'єднання, клеми і розняття повинні міститися в корпусах, боксах або на панелях, для них призначених, за винятком тих, які мають власні захисні оболонки, що захищають їх від механічних пошкоджень.
7.4.6. Якщо після розімкнення ввідного пристрою або вимикачів ліфта деякі клеми залишаються під напругою (наприклад, від спареного ліфта), вони повинні бути відокремлені від клем без напруги, а якщо напруга перевищує 25 В, то відповідно промарковані.
7.5.1. Машинне приміщення ліфтів повинно бути недоступним для сторонніх осіб.
Розміщення електрообладнання та проходи для обслуговування повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99 (розділ 6.3).
7.5.2. Машинне приміщення ліфта в частині впливу факторів навколишнього середовища повинно відповідати таким вимогам: температура - не нижче плюс 5°С і не вище +40°С; відносна вологість повітря -не більше 80% при +25°С; унеможливленая конденсації вологи; відсутність струмо провідного пилу.
7.5.3. У машинному приміщенні безпосередньо біля входу слід установлювати ввідний пристрій для подачі або зняття напруги з ліфта (див. також пункт 7.3.1).
7.5.4. Контактори для реверсування повинні мати механічне або електричне блокування.
7.6.1. Захист првинен відповідати вимогам глав 3.1, 5.3 ПУЭ, а також додатковим вимогам, викладеним у даному розділі.
7.6.2. Для захисту всіх електродвигунів ліфта від короткого замикання слід застосовувати автоматичні вимикачі з електромагнітними і тепловими розчіплювачами.
Не допускається застосування для захисту електродвигунів плавких запобіжників.
7.6.3. Електродвигуни лебідки ліфта, перетворювальних агрегатів ліфта, крім захисту від короткого замикання, повинні мати захист від перевантаження.
Рекомендується захист від перевантажень здійснювати з допомогою вбудованого в електродвигун датчика температури або автоматичним вимикачем з тепловим розчіплювачем.
7.6.4. Кола керування, освітлення і сигналізації ліфта можуть мати захист тільки від коротких замикань.
7.6.5. Апарати захисту допускається не встановлювати в місцях зменшення перерізу ліній кіл керування, освітлення, сигналізації, електродвигуна приводу дверей.
7.7.1. Кабіна, шахта (при суцільному її обгородженні) і приямок ліфта, крім вантажного малого та вантажного тротуарного ліфтів, а також машинне і блочне приміщення, площадки перед дверима шахти, проходи й коридори, які ведуть до ліфта, до машинного і блочного приміщень приямка, а в багатокабінному підйомнику також приміщення натяжних пристроїв повинні бути обладнані робочим електричним освітленням. Машинне приміщення, крім робочого освітлення, повинно бути обладнане аварійним електричним освітленням.
Кожна кабіна багатокабінного підйомника може бути освітлена з допомогою світильників, установлених у кабінах або зовні.
7.7.2. Кабіна ліфта, крім робочого, повинна мати аварійне електричне освітлення в разі підключення робочого освітлення кабіни після автоматичного вимикача силового кабеля або в разі застосування однієї лампи для робочого освітлення кабіни ліфта, в якому дозволяється транспортування людей. Допускається живлення аварійного освітлення кабіни ліфта виконувати від самостійного джерела живлення (акумулятора).
7.7.3. Живлення електричного освітлення приміщень ліфта, зазначених вище, повинно бути незалежним від живлення лебідки. Це забезпечується шляхом подачі живлення від відповідних освітлювальних мереж будинку.
77.4. Для освітлення шахти ліфта повинні бути встановлені стінні патрони з лампами розжарювання.
У багатокабінного підйомника джерела світла, розміщені в шахті, повинні бути недоступні для пасажирів або мати надійну огорожу.
Освітлення глухих шахт підйомників з автоматичними дверима дозволяється виконувати шляхом установлення однієї лампи на кабіні і однієї лампи під кабіною.
7.7.5. Освітленість у приміщеннях ліфта, зазначених у пункті 7.7.1, повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99.
7.8.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом та іншого травматизму слід уживати заходів безпеки згідно з нормативними документами (ДНАОП 0.00-1.02 і ПУЭ).
7.8.2. Живлення ліфта повинно виконуватися від електричної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення типу ТN-S або ТN-С-S напругою не вище ніж указано в пункті 7.3.3.
7.8.3. Занулення (заземлення) електрообладнання ліфта слід виконувати за системою типу ТN-S. Роз'єднання нульового робочого N провідника та нульового захисного РЕ провідника слід виконувати, починаючи від ввідного пристрою в разі підключення до мережі живлення з системою заземлення типу ТN-С-S.
7.8.4. Нульові робочі N провідники повинні мати Ізоляцію, рівноцінну фазним.
7.8.5. Для заземлення кабіни ліфта з електрообладнанням як нульовий захисний РЕ провідник слід використовувати одну або декілька жил кабе-ля (один або декілька проводів) струмопідводу до кабіни.
Як додаткові захисні заземлювальні провідники рекомендується використовувати екранувальні оболонки і несучі троси кабеля струмопро-воду.
7.8.6. У шахті ліфта слід застосовувати систему зрівнювання потенціалів відповідно до вимог пункту 1.7.47 ПУЭ. Переріз захисних провідників повинен відповідати вимогам таблиці 7.1.
7.8.7. Усі струмопровідні частини електрообладнання ліфта повинні бути надійно приєднані до нульового захисного РЕ провідника.
Як захисні РЕ провідники можуть використовуватися: жили багатожильних кабелів, ізольовані або неізольовані проводи, стаціонарно прокладені неізольовані або ізольовані провідники, металеві оболонки кабелів, труби тощо.
Забороняється використовувати металеві напрямні кабіни і противаги ліфта як захисні провідники.
Таблиця 7.1.
Найменш допустимі перерізи захисних провідників
| Переріз фазних провідників, мм 2 | Найменший переріз захисних провідників, мм 2 |
| 3 = 16 | S |
| 16<S = 35 | 16 |
| S>35 | S/2 |
7.8.8. Металеві напрямні кабіни і противаги повинні бути приєднані у верхній і нижній частинах до нульового захисного РЕ провідника. При цьому місця стиків напрямних повинні забезпечувати безперервність електричного кола.
7.8.9. Як захисні РЕ провідники для занулення (заземлення) електрообладнання, розміщеного на кабіні, а також на елементах ліфта, які зазнають ударів і вібрацій, слід використовувати гнучкі багатодротові провідники
7.8.10. Система керування ліфтами, що розраховані на роботу в режимі "Пожежа" та режимі "Транспортування пожежних підрозділів", повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-9 (додаток Ж).
7.9.1. Забороняється застосування безконтактних пристроїв, що контролюють умови безпеки ліфта та кіл вимикачів.
7.9.2. Електричні кола контактних електротехнічних пристроїв повинні бути гальванічне розділені з електричними колами безконтактних пристроїв. Гальванічне розділення рекомендується виконувати з допомогою вхідних узгоджувальних елементів або реле, контакти яких призначені для роботи в колах з низькою напругою і малими струмами.
7.9.3. Блоки живлення системи керування з логічними елементами повинні мати захист від короткого замикання, перевантажень і зниження вихідних напруг із сигналізацією про його спрацювання. Захист слід будувати так, щоб у разі короткого замикання, перевантаженні або зниженні напруги в одному колі вимикалися всі вхідні кола блока живлення.
7.9.4. Системи керування на основі мікро-ЕОМ (мікропроцесорні) повинні забезпечувати можливість контролю, діагностики обладнання і введення програмованих параметрів під час пуско-налагоджувальних робіт І технічного обслуговування ліфта з допомогою вбудованих або переносних пристроїв.
7.9.5. Системи керування ліфтами з блоками логіки на безконтактних елементах (не мікропроцесорні) повинні мати прилади сигналізації для візуального контролю основних параметрів стану електрообладнання.
8.1.1 Вимоги цього розділу Правил поширюються на зварювальні установки дугового зварювання, які обладнуються та використовуються в закритих приміщеннях або просто неба для виконання електротехно-логічних процесів зварювання, наплавлення і різання металів.
Вимоги цього розділу поширюються на установки дугового зварювання, в яких використовуються плавкі і неплавкі електроди під час обробки (з'єднання, порізу) металевих виробів у повітряному або в середовищі захисних газів (аргон, двоокис вуглецю та ін.), а також під шаром флюсу. Вимоги до інших видів зварювання та до зварювально-складських приміщень і дільниць регламентуються спеціальними нормативними документами.