103. В кабіні машиніста екскаватора повинні бути встановлені щит аварійної сигналізації, а також прилади контролю: за швидкістю та кутом повороту роторної стріли; за швидкістю переміщення екскаватора; за напругою та навантаженням на вводі екскаватора.
104. Під час роботи багатоковшевих екскаваторів забороняється перебувати людям у вагонах, що завантажуються, і між ними, під завантажувальними і розвантажувальними люками, конвейєрами, перевантажувальними пристроями і під рамою ходового обладнання екскаватора.
105. Перед початком розробки нової заходки багатоковшевими екскаваторами начальник зміни або гірничий майстер повинен оглянути вибій і прийняти заходи до вилучення сторонніх предметів (великі корені, деревина, металеві предмети і т.п.) по всьому фронту роботи екскаватора на ширину заходки з урахуванням призми обрушення.
106. Робота багатоковшевих екскаваторів з нижнім черпанням дозволяється при умові, якщо в розроблюваному грунті немає порід, схильних до зсуву, та забезпечується стійкість укосу і робочої площадки екскаватора.
107. При роботі роторних екскаваторів у комплексі з конвейєрами і відвалоутворювачем, а також при роботі багатоковшевих екскаваторів з навантаженням на конвейєр керування повинно бути зблоковано.
При ремонті та налагоджувальних роботах треба передбачати ручне керування кожним механізмом окремо.
108. Всі конвейєрні лінії роторних і багатоковшевих екскаваторів або їх комплексів, транспортно-відвальних мостів і відвалоутворювачів повинні бути обладнані згідно з вимогами п.п. 329, 331, 333 цих Правил.
109. Кабіна екскаватора повинна забезпечувати машиністу огляд прилеглої до екскаватора дільниці вибою.
110. Місця роботи екскаваторів повинні бути обладнані засобами виклику машиніста екскаватора.
5.4. Транспортно-відвальні мости і відвалоутворювачі
111. Транспортно-відвальні мости та консольні відвалоутворювачі повинні мати справно діючі прилади для безперервного автоматичного виміру зміни швидкості та напряму вітру, зблоковані з аварійним сигналом і системою керування ходовими механізмами відвалоутворювачів, а також контрольно-вимірювальні прилади, кінцеві вимикачі, сигнальні та переговорні пристрої. Крім автоматично діючих гальмових пристроїв, ходові візки мосту повинні мати справні ручні гальма.
112. Під час ремонту транспортно-відвального мосту забороняється одночасне розбирання ручних і автоматичних гальмових пристроїв.
113. Всі контрвантажі, розташовані поблизу шляхів і проходів, повинні бути огороджені для виключення проходу людей в зони їх дії.
114. Всі конвейєрні лінії транспортно-відвальних мостів і відвалоутворювачів повинні мати з двох боків огороджені площадки для обслуговування конвейєрів.
Ширина проходів вздовж конвейєрів повинна бути не менш 700 мм.
115. Під час грози, в туман, заметіль, при видимості до 25 м, а також при зливі, вологому і сильному снігопаді переміщення і робота транспортно-відвального мосту забороняється.
116. Не дозволяється наближення транспортно-відвального мосту до будівель або гірничотранспортного устаткування, в тому числі і при розминовках, на відстань менше 1 м. Забороняється робота транспортно-відвального мосту над працюючим гірничотранспортним обладнанням.
117. Забороняється експлуатація мостових колій на обводнених уступах кар'єру.
118. При переміщенні відвалоутворювачів з крокуючим і крокуючо-рейковим ходом проїзд транспорту, машин і механізмів, а також прохід людей під консоллю забороняється.
119. Відстань між кінцем відвальної консолі транспортно-відвального мосту і гребнем відвалу повинна бути не менше 3 м; у консольних стрічкових відвалоутворювачів з періодичним переміщенням ця величина повинна складати не менше 1,5 м.
120. При появі ознаків зсування відвалів транспортно-відвальний міст повинен бути виведений з небезпечної зони.
121. Перехід відвальної опори транспортно-відвального мосту через дренажні штреки повинен здійснюватись згідно з спеціальним паспортом, затвердженим технічним керівником підприємства.
121. Протипожежний захист комплексу транспортно-відвального мосту повинен здійснюватися за затвердженою технічним керівником підприємства інструкцією, що містить конкретні протипожежні заходи, а також визначає кількість засобів гасіння пожежі та місця їх зберігання.
5.5. Скрепери і бульдозери
123. При застосуванні канатних скреперних установок кут укосу уступу не повинен перевищувати 35 градусів.
124. Не дозволяється включати скреперну канатну установку без попереджувального сигналу, під час її роботи проводити будь-які ремонти, перебувати в зоні дії канату і направляти канат руками.
125. Забороняється рух самохідних скреперів і бульдозерів у межах призми обрушення уступу. При розвантаженні скрепер не повинен переміщатися назад під укіс.
126. При застосуванні колісних скреперів з тракторною тягою похил з'їздів у вантажному напрямі повинен бути не більше 15 градусів і в порожняковому напрямі — не більше 25 градусів.
127. Не дозволяється залишати бульдозер (трактор) з працюючим двигуном і піднятим ножем, а при роботі — спрямовувати трос, ставати на підвісну раму та ніж, а також робота бульдозерів поперек крутих схилів при кутах, не передбачених інструкцією заводу-виготовлювача.
Забороняється робота на бульдозері (тракторі) без блокіровки, що виключає запуск двигуна при включеній коробці передач і при відсутності обладнання для запуску двигуна з кабіни.
128. Для ремонту, змащування та регулювання бульдозера (скрепера) він повинен бути встановлений на горизонтальній площадці, двигун виключений, а ніж опущений на землю або спеціально передбачену опору.
У випадку аварійної зупинки бульдозера (скрепера) на похиленій площині повинні бути вжиті заходи, що виключають самовільний його рух по похилу.
129. Для огляду ножа знизу він повинен бути опущений на надійні підкладки, а двигун бульдозера виключений. Забороняється перебувати під піднятим ножем.
130. Відстань від краю гусениці бульдозера до бровки укосу визначається з урахуванням гірничо-геологічних умов і повинна бути занесена в паспорт ведення робіт у вибої (відвалі).
131. Максимальні кути укосу вибою при роботі бульдозера не повинні перевищувати визначених заводською інструкцією з експлуатації.
132. Експлуатація кабельних кранів проводиться у відповідності з Правилами обладнання та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів.
5.6. Гідромеханізація
133. Висоту гідроуступу при гідромоніторному розмиві необхідно приймати в залежності від фізико-механічних властивостей порід, конструкції гідромоніторів і прийнятої організації розмиву, але вона не повинна перевищувати 30 м. В окремих випадках, при розробці уступів з крейдовими відкладеннями допускається збільшення їх висоти до 50 м за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці.
134. Всі гідромонітори повинні мати обмежувачі випадкових розворотів ствола, керування гідромоніторами повинно бути дистанційним.
135. Експлуатація гідровідвалів та водосховища проводиться згідно з інструкцією, затвердженою технічним керівником підприємства.
136. Всі водозбірні та водоскидні споруди гідровідвалів (канави, труби, шандорні колодязі) повинні розраховуватися на максимально можливий приплив.
По закінченні гідрозмивного сезону всі ці споруди повинні бути оглянуті та складені документи про їх стан.
137. Будівництво гідротехнічних споруд (дамб, гребель та їх нарощування), а також водоскидних споруд допускається проводити тільки за проектами, складеними на основі гірничо-геологічних досліджень і визначення фізико-механічних властивостей порід.
138. При гідромеханізованому способі розробки відстань від гідромоніторної установки та іншого вибійного устаткування (скрепери, бульдозери) до вибою повинна складати не менше 0,8 висоти уступу. Для глинястих щільних і лесовидних порід, здатних до обрушення глибами, ця відстань повинна бути не менше 1,2 висоти уступу.
При застосуванні гідромоніторів з дистанційним керуванням і розмиві боковим вибоєм, при якому обрушення проводиться поза зоною розташування гідромонітора, ці відстані за згодою з органами Держнаглядохороипраці можуть бути зменшені.
139. До введення в експлуатацію установки гідромеханізації повинні бути випробувані на тиск, що перевищує робочий: для труб на 30%, для насосів і землесосів на 50%.
140. На гідровідвалах на випадок прориву пульпи необхідно мати аварійний запас матеріалів та інструменту, місцеположення, найменування та кількість яких установлюється технічним керівником підприємства.
141. Порядок безпечної експлуатації та обслуговування насосів, гідромоніторів і гідравлічних мереж визначається інструкцією, затвердженою технічним керівником підприємства.
142. Перед початком роботи гідромонітора із зони дії його струї повинні бути виведені всі люди, а з місця роботи гідромонітора — особи, які не мають відношення до його роботи.
Територія ділянки на відстані не менше полуторної дальності струї гідромонітора обов'язково огороджується знаками, які попереджують про небезпеку перебування людей на цій території. Забороняється залишати без нагляду працючий гідромонітор.
143. Від високовольтної лінії електропередачі гідромонітор повинен бути розміщений на відстані не менше двократної дальності польоту струї. В окремих випадках допускається робота при розміщенні гідромонітору на меншій відстані від високовольтної лінії при умові розробки і здійснення узгоджених з органами Держнаглядохоронпраці спеціальних заходів, що забезпечують безпеку робіт.
144. Забороняється укладення пульпопроводів ближче 25 м від повітряних ліній електропередачі та ліній зв'язку. Зменшення цієї відстані допускається тільки за згодою з місцевими органами енергонагляду і зв'язку при умові обладнання на стиках пульпопроводів спеціальних відбійних "козирків" для захисту ліній електропередачі та зв'язку.
145. Під час пуску води ствол гідромонітора повинен бути спрямований у вибій. При вимушеній зупинці гідромонітора, з'єднаного з водопідвідною лінією, вихідний отвір його повинен бути завжди спрямований в безпечне для оточуючих місце.
При роботі гідромонітора в темні години доби повинні бути освітлень вибої в зоні дії струї, робочі площадки, шлях до перекриваючої засувки на трубопроводі та засувка.
146. Кожний гідромонітор повинен мати засувку для відключення живильного трубопроводу. У випадку застосування гідромоніторів зі дистанційним керуванням і засувок з електроприводом керування гідромонітором і засувкою повинно здійснюватися з одного пульту управління. При наявності тільки однієї лінії трубопроводів не допускається закриття засувки на трубопроводі, який знаходиться під напором, раніше, ніж буде зупинений агрегат насосної станції.
147. Проведення в забої допоміжних робіт (перестановка обладнання та ін.) допускається тільки після ретельного огляду вибою, ліквідації "козирків" і нависів. Забороняється робота гідромонітора під час грози.
148. Зумпфи землесосів і гідроелеваторів повинні бути закриті зверху ґратами або дошками, що виключають можливість падіння людей в зумпф.
Допускається огородження зумпфа з трьох боків відбійними щитами висотою не менше 1 м; в цьому випадку зумпф не перекривається.
149. Прибирання із зумпфа коренів, сторонніх предметів повинної проводитися за допомогою спеціального обладнання і тільки після припинення роботи гідромонітора і землесосної станції.
150. Кути уступів відпрацьованих дільниць не повинні перевищувати кутів природного укосу порід.
151. Відвали свіженамитих відкладин необхідно позначати знаками, які забороняють ходіння по відвалам.
152. Для підходу до скидального і водозабірного колодязів повинен бути прокладений місток з перилами. Устя водоскидного колодязя гідровідвалу повинно мати огородження, що виключає можливість падіння людини в колодязь.
153. При роботі гідромоніторів назустріч один одному робота од-, ного з них повинна бути зупинена при наближенні на відстань 1,5 кратної дальності польоту максимальної струї більш потужного гідромонітора.
Відстань між двома одночасно працюючими моніторами повинна бути більше дальності польоту струї будь-якого з них.
154. Для обслуговування трубопроводу та водопровідних лотків, укладених на естакадах, вздовж останніх повинні бути побудовані містки ьшириною 0, 5 м, огороджені перилами висотою 1,2 м та обшиті знизу на висоту не менше 200 мм дошками.
155. Трубопроводи обов'язково укладаються на підкладки. При прокладці по укосу уступу або борту кар'єру трубопровід повинен бути заанкерований не менше ніж через 20-30 м по висоті. При розміщенні пульпопроводів на естакадах анкери треба ставити через 500 м. На кожній прямолінійній дільниці трубопроводу необхідно не менше ніж через 500 м установлювати сальниковий компенсатор. У випадках прокладки трубопроводу в траншеях і канавах стінки останніх повинні бути надійно закріплені.
156. Приміщення насосних і землесосних установок повинні мати телефонний зв'язок з місцем установки гідромоніторів і бути обладнані аварійною сигналізацією.
157. В заново споруджуваних приміщеннях між насосами і землесосними агрегатами, а також між ними і стінками приміщення повинні бути проходи шириною не менше 1 м.
В приміщеннях насосної і землесосної станцій повинні вивішуватися схеми трубопроводів з зазначенням місць встановлення засувок і вентилів, а для переходів через труби повинні обладнуватися спеціальні містки.
158. Будівництво всіх гідромеханічних споруд (дамб, гребель, перемичок і водоскидних споруд) повинно проводитися за проектами спеціалізованих організацій.
159. На землесосних установках пульповоди і водоводи повинні бути обладнані зворотними клапанами.
5.7. Розморожування мерзлого грунту
160. Виконання робіт по розморожуванню грунтів повинно проводитися тільки за спеціальним проектом, яким передбачаються заходи, що забезпечують безпеку робіт.
161. Шланги, що використовують для паророзморожування грунту, повинні відповідати діючим нормам і стандартам. Монтаж паропроводів повинен проводитися у відповідності до інструкції, затвердженої технічним керівником підприємства.
162. Розморожування паром під повітряними лініями електропередачі забороняється.
Відстань від контура дільниці гідророзморожування до повітряної лінії електропередачі повинна бути не менше полуторної максимальної висоти польоту струменя води.
163. Підходити до занурених у грунт пароголок або голок з гарячою водою дозволяється тільки по трапу, раніше укладеному біля голки.
164. На паропровідній мережі полігону паророзморожування повинні бути установлені манометри — на виході магістрального паропроводу і на кінці колектора.
165. Забороняється без попереднього перекриття пари переміщувати паророзподільні труби (гребінки), підтягувати на них болтові з'єднання, ставити або знімати вентилі та заглушки, з'єднувати або роз'єднувати шланги.
166. Провальні воронки, що утворюються навколо гідроголок, повинні бути огороджені (перекриті).
167. Електророзморожування мерзлого грунту можна виконувати тільки за спеціально розробленим проектом, в якому повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку робіт.
5.8. Ремонтні роботи
168. Ремонт гірничих, транспортних, будівельно-шляхових машин і промивальних приладів повинен проводитися у відповідності з затвердженим графіком ППР.
169. Забороняється проведення ремонтно-монтажних робіт безпосередньо біля відкритих рухомих частин механічних установок, а також поблизу електричних проводів і обладнання, які знаходяться під напругою, при відсутності їх належного огородження.
Особи, допущені до ремонту електрообладнання, повинні мати відповідну групу з електробезпеки згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.
170. Ремонт і заміну частин механізмів допускається проводити після цілковитої зупинки машини, блокіровки пускових апаратів, що приводять у рух механізми, на яких проводяться ремонтні роботи.
Допускається при виконанні ремонтних робіт подача електроенергії за спеціальним проектом організації робіт.
171. Вогневі роботи (газозварювальні, електрозварювальні, газорізувальні) повинні проводитися відповідно до Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства.
172. Ремонти, пов'язані з відновлюванням або заміною несучих металоконструкцій устаткування, повинні проводитися згідно з технологією, узгодженою з заводом-виробником і в присутності осіб технічного нагляду.
173. На всі види ремонтів технологічного устаткування необхідно обов'язково складати інструкції (технологічні карти, посібники, проекти організації робіт, якими установлюється порядок і послідовність робіт, необхідні пристрої та інструменти, що забезпечують їх безпеку) . Перед проведенням робіт повинна бути призначена відповідальна особа за їх веденням, а робітників, які зайняті на ремонті, необхідно ознайомити з вказаними інструкціями під розпис.
Керівництво підприємства (цеху) замовника визначає конкретний час робіт, які виконують підрядні організації і узгоджує організацію цих робіт.
174. Прийом в експлуатацію основного гірничотранспортного ус-таткування після монтажу і капітального ремонту проводиться комісієюі призначеною адміністрацією підприємства.
Перелік такого устаткування установлюється підприємством.
175. Ремонт екскаваторів і бурових станків дозволяється проводити на робочих площадках уступів, при цьому вказані механізми необхідно розміщати поза зоною можливого обрушення. Площадки повинні бути сплановані та мати під'їздні шляхи.
176. Всі робітники, яким в процесі експлуатації або ремонту при-ходиться займатись строповкою вантажів, повинні пройти спеціальне навчання і отримати посвідчення на право роботи стропальщиком.
177. Експлуатація кранів на залізничних коліях (в тому числі на електрифікованих) проводиться у суворій відповідності з Правилами безпеки для робітників залізничного транспорту.
6. РОЗРОБКА ДРАГАМИ ТА ПЛАВАЮЧИМИ ЗЕМСНАРЯДАМИ
178. Монтаж і реконструкція драг і земснарядів, будівництво гідротехнічних споруд, гірничопідготовчі роботи повинні проводитися за затвердженим проектом. Забороняється розміщення на дразі, земснаряді обладнання та матеріалів, не передбачених проектом.
179. Для кожної драги (земснаряду) відповідно до "Інструкції по складанню планів ліквідації аварій для драг і земснарядів" (див. додаток) повинен бути складений план ліквідації аварії і затверджений не пізніше ніж за 15 днів до початку сезону роботи.
Вивчення плану ліквідації аварій технічним наглядом проводиться під керівництвом керівника драги (земснаряду).
Ознайомлення робітників з правилами особистої поведінки під час аварій проводить начальник драги (земснаряду).
Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених з планом ліквідації аварій.
180. Всі гідротехнічні споруди (греблі, дамби, водозливи та інші) повинні бути своєчасно підготовлені до зимового періоду (відстою драг, земснарядів), а також до пропуску паводкової води. Вказані роботи виконуються за проектами, затвердженими технічним керівником підприємства.
При кожній греблі, на кожній дразі та земснаряді відповідно з планом ліквідації аварій повинен бути утворений необхідний запас промаварійного обладнання, матеріалів, інвентаря і інструментів за переліком, що затверджується щорічно технічним керівником підприємства.
181. Дільниця, що розробляється, повинна бути спочатку очищена від лісу, пеньків, кущів і льоду.
Проводити очистку дільниці та перебувати людям в небезпечних зонах робочих канатів під час роботи драги (земснаряду) забороняється. Розміри небезпечної зони установлюються начальником драги (земснаряду).
182. Гранично допустима висота надводного борта дражного розрізу, а також відстань між днищем понтону та підошвою розрізу встановлюється проектом. Забороняється експлуатація драги (земснаряду) з відхиленням від цих величин. і
183. При наявності мерзлого шару торфів (сезонна мерзлота) або міцних зцементованих порід відробляти забої з підробкою лобового укосу забороняється.
184. Всі люки верхньої палуби понтону повинні мати водозахисні борти висотою не менше 400 мм з кришками, що закриваються герметично. Робота драги (земснаряду) з відкритими люками або не заробленими пробоями, тріщинами в понтоні забороняється.
185. Палуба, трапи, містки, переходи і східці драги (земснаряду) повинні улаштовуватися з рифленого заліза або заліза з наплавленими полосами, мати огородження і утримуватися в чистоті. Сніг і лід з палуби понтону і надпалубних споруд необхідно систематично прибирати.
186. Доступні місця паропроводів на драгах (земснарядах) повинні бути ізольовані або огороджені.
187. Канати, що застосовують на дразі (земснаряді), повинні відповідати паспорту драги (земснаряду). Не допускається експлуатація зчаленого каната черпакової рами, а також каната з порваними і пасмами.
188. Для освітлення робочих місць надпалубної частини драги (земснаряду) треба застосовувати напругу не вище 220 В, для внутрішнього освітлення понтону — не вище 12 В. Допускається напруга 127 В при умові, що світильники підвішені на висоті не менше 2,5 м від днища понтону.
Для живлення переносних ламп, електричного ручного інструменту (свердла, паяльники та ін.) напруга не повинна перевищувати 36 В. На драгах і земснарядах обов'язкова наявність аварійного освітлення (електроліхтарі, акумулятори та ін.). Спускатися в понтон при відсутності освітлення забороняється.
189. Драги і земснаряди повинні бути обладнані двобічною звуковою сигналізацією між драгерським приміщенням (рубкою) і механізмами. Для зв'язку драгера з робочими, які обслуговують механізми (крім малолітражних драг), крім звукової сигналізації обов'язкова наявність розмовного зв'язку.
190. Спуск людей в завалочний люк допускається після зупинки черпакового ланцюга і попереднього огляду положення черпаків на верхньому черпаковому барабані. Забороняється спуск людей в завалочний люк без запобіжного пояса. Виконання робіт в завалочному люці здійснюється у відповідності зі спеціальними заходами, затвердженими начальником драги.