ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29.12.2008 № 301
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 88/16104
Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці 16 лютого 2009 року за № 449
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У МЕТИЗНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Г алузь застосування
Ці Правила визначають вимоги безпеки для підприємств та організацій під час проектування, будівництва, монтажу (демонтажу), розроблення машин та обладнання, експлуатації об’єктів, ремонту, реконструкції та виготовлення метизів.
Дія цих Правил поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, ремонту, технічного діагностування та експлуатації під час виготовлення метизів.
Терміни та визначення понять
Терміни та визначення, що вживаються у цих Правилах, мають такі
значення:
батан - один із основних механізмів металоткацького верстата, який використовується для переміщення (прибою) утокового дроту до верхньої частини сітки і подавання утокового стрижня в сітку;
бердо - один із основних робочих органів металоткацького верстата у вигляді гребінки з вузькими металевими пластинами, які закріплені обома кінцями в металевих планках;
баддя - пристрій, який використовується для підіймання (опускання) вантажу; волока - інструмент для обробки пруткового металу волочінням за рахунок протягування його через пристрій у вигляді подібного до лійки каналу;
вагранка - піч шахтного типу для розплавлення чавуну в ливарних відділеннях;
випал - нагрівання та витримування металовиробів при високій температурі для отримання необхідної міцності;
галтель - деталь, що має перехідне закруглення від однієї поверхні до іншої; дресирування - один із технологічних процесів під час виготовлення тонких стрічок і листів зі сталі - холодна прокатка з малим обтисненням гарячекатаних смуг після їх протравлення;
ендогаз - виготовляється у спеціальних установках, наприклад ЕН-60, і використовується для ендотермічного контролю атмосфери. Атмосфера із ендогазу захищає середньо- та високовуглецеві сталі від окислення та втрати вуглецю під час нагрівання виробів в печах термічного загартування;
зів - проміжок між дротами основи, який утворюється у металоткацькому верстаті під час підіймання однієї групи дротів та опускання другої для проходження через цей отвір утокового дроту;
каретка - вузол машини чи механізму, який, як правило, рухається по напрямній; у металоткацькому верстаті каретка є частиною механізму для утворення зіва під час виготовлення сітки;
кантувач - механізм для перевертання (кантування) заготовок, деталей, виробів під час їх обробки, огляду, упаковування;
метизи - стандартизовані металеві вироби загального призначення різноманітної номенклатури;
метизні вироби - до метизних виробів умовно віднесені стрічки холодного прокату, дріт і вироби із нього (наприклад сталеві канати і цвяхи), кріпильні вироби - шплінти, шурупи, болти, гайки, заклепки;
метизне виробництво - сукупність технологічних операцій під час виготовлення метизів, як правило, на підприємствах масового виробництва;
напрямні - пристрої, які використовуються для забезпечення прямолінійного чи криволінійного руху заготовки, яку обробляють;
навой - котушка великих розмірів, на яку намотується дріт основи перед виготовленням сіток на металоткацькому верстаті;
ножиці - пристрій для різання стрічок, листів, дроту, прутків тощо; натяжний ролик - додаткове колесо (шків, зірочка), що закріплено на елементах механізму, що може незалежно обертатися та переміщатися в системах із гнучким зв’язком керування подавання дроту;
основа - в металоткацькому виробництві дроти, які розташовані паралельно один до одного вздовж сітки;
облой - надмір металу на відливці або штампованій деталі; обтиск - операція листового штампування, під час якої краям заготовок надають заданої форми;
піч випалювальна - піч для випалювання металевих виробів; проводка - жолоб або інший пристрій, який забезпечує потрібний напрямок руху металу під час його прокатки, входу у валки або виходу з них зокрема; плашкотримач - пристосування для закріплення плашки; прибій утоку - переміщення утокового дроту до верхньої частини сітки після введення його у зів (проміжок між дротами основи);
пасивування - переведення поверхневого шару металу, який оброблюють, з хімічно активного у пасивний стан для набуття ним корозійної стійкості за рахунок створення оксидної плівки під дією окислювача (пасиватора);
продільна станція - станція для продівання у визначеній послідовності дротів основи через галева ремізних рам у бердо;
револьверна головка - пристрій у вигляді барабана або диска для закріплення на них декількох деталей, які обробляються;
ремізка - деталь металоткацького стана, що складається з двох металевих планок, між якими натягнуто дроти з вічками (галевами), або пластина з отворами чи щілинами для протягування через них дротів основи;
сухар - деталь машини, в більшості випадків призматичної або циліндричної форми, що закладається у відповідне заглиблення для фіксування інших деталей та унеможливлює їх зминання і знос;
травлення металу - хімічне оброблення, звичайно розчинами кислот (сірчана, соляна та інші), з метою очищення металевих напівфабрикатів від іржі та окалини;
уток - поперечні дроти сітки, які, як правило, розташовані перпендикулярно до поздовжніх дротів основи і які переплітаються з ними;
циклони - апарати для очищення повітря (газів) від твердих частин у зависі; шлеперний механізм - механізм прокатного стана, який дає змогу переміщувати прокатаний метал у поперечному напрямку до основного напрямку руху оброблювальних виробів;
шпарубний механізм - пристосування металоткацького верстата для поперечного натягування сітки з метою забезпечення збереження її ширини під час навивання на приймальний барабан; шнек - гвинтовий конвеєр.
Загальні вимоги
Організаційні заходи забезпечення безпечних умов праці
На підприємства метизного виробництва поширюються чинні нормативно-правові акти в металургійній промисловості.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону праці» усі працівники повинні бути поінформовані роботодавцем, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я та про права працівників на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
До небезпечних і шкідливих факторів під час виробництва метизів (далі - металевих виробів) належать: рухомі частини виробничого устаткування; заготовки і вироби, що транспортуються; машини і механізми, що рухаються; підвищені рівні запиленості, загазованості, вібрації та шуму; електричний струм; гострі крайки, задирки на поверхні заготовок, інструментів і устаткування; пряма і відбита промениста енергія під час електрозварювання і випробовування готових електродів і порошкового дроту; підвищена температура поверхонь устаткування і матеріалів; вибухопожежонебезпечні та хімічні шкідливі речовини.
У приміщеннях, де розміщено обладнання для виробництва металевих виробів, мікрокліматичні умови та освітлення повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), і ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
У цехах та на дільницях фасованого лиття, молото-пресових, деревообробних, термічних; холодної обробки металів, чищення та різання абразивним інструментом; електрозварювальних робіт, газополуменевої обробки металу організація робіт повинна виконуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
Рівні вібрації та шуму, що впливають на працівників, повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), ГОСТ 12.1.012-2004 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».
Ергономічні вимоги до робочих місць під час виконання робіт сидячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», а під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».
Вміст шкідливих речовин, величини променистого і конвекційного тепла, метеорологічні параметри повітря на робочих місцях виробничих приміщень не повинні перевищувати значень, зазначених у ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
Організація розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).
Усі діючі підприємства з виготовлення метизів повинні мати затверджені роботодавцем інструкції:
технологічні;
з охорони праці для працівників кожної професії;
з ремонту та очищення устаткування.
У кожному структурному підрозділі підприємства повинен бути затверджений роботодавцем перелік чинних інструкцій з охорони праці.
Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
Технологічні інструкції для працівників повинні мати вимоги, що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів згідно з ГОСТ 3.1120-83 «ЕСТД. Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний організовувати проведення попереднього (під час працевлаштування) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.
Усі працівники під час улаштування на роботу та періодично протягом трудової діяльності повинні проходити медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.
Для забезпечення в цехах металевих виробів безпечних умов праці та виробничої санітарії необхідно дотримуватись виконання вимог Державних санітарних норм і правил при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.07.97 № 198, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-02), та ГОСТ 12.1.002-84 «ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».
Працівники, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцією, діагностуванням та експлуатацією об’єктів для виробництва виробів з металу (металевих виробів), повинні проходити навчання, перевірку знань та інструктаж з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
Працівники, які експлуатують та обслуговують вантажопідіймальні крани, котли та посудини, що працюють під тиском, і об’єкти газового господарства підприємств виробів з металу, повинні дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 №132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за №784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98), та інших чинних нормативно-правових актів.
Працівники, які експлуатують та обслуговують електромережі та електроустаткування, повинні дотримуватись вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
Відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385, неповнолітнім не дозволяється працювати на будь-яких роботах.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити усіх працівників цехів з виробництва метизів спеціальним одягом, спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.03.01-08).
Порядок видачі, зберігання, користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також порядок догляду за ними повинен відповідати вимогам Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
Контроль вмісту у повітрі робочої зони шкідливих і вибухонебезпечних речовин повинен здійснюватися працівниками санітарної лабораторії за графіком, затвердженим роботодавцем відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
Захист працівників від дії електростатичних полів у приміщеннях повинен забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля» (далі - ГОСТ 12.1.045-84) та інших чинних нормативно-правових актів.
Під час підготовки та ведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
3.2. Вимоги під час проектування та будівництва. Вимоги до території підприємств і цехів
Проектування, будівництво і реконструкція об'єктів підприємств з виробництва виробів із металу, їх устаткування, розробка нових технологій та засобів виробництва проводяться відповідно до чинних нормативно-правових актів та вимог цих Правил.
Технічне переоснащення підприємств з виготовлення металевих виробів здійснюється відповідно до Методики проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.09.94 № 95, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.95 за № 44/580 (НПАОП 0.00-7.03-94).
Уведення в експлуатацію нових або після реконструкції підприємств з виготовлення металевих виробів і цехів необхідно проводити відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Перед початком будівництва, монтажу (демонтажу), капітальних ремонтів, реконструкції основного технологічного обладнання, будівель та споруд складається проект виконання робіт (далі - ПВР) відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80* изд. 1991 г. «Техника безопасности в строительстве».
Проектні організації виконують авторський нагляд за реалізацією проектних рішень під час будівництва та експлуатації підприємств і об'єктів, запроектованих ними, відповідно до ДБН А. 2.2-4-2003 «Проектування. Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд».
У цехах, які будуються та під час їх реконструкції, відділення для травлення металу необхідно розташовувати в окремому приміщенні цеху, яке повинно бути обладнано примусовою припливно-витяжною вентиляцією.
Підлога травильного відділення повинна бути з кислотостійких матеріалів і мати ухил та утримуватися у справному стані. На ній не повинно бути вибоїв і ям, а для стікання розчинів повинні бути влаштовані жолоби, які перекриваються решітками.
Стіни та стеля травильного відділення повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою світлого тону.
Під час виконання робіт на одній дільниці одночасно кількома організаціями складається графік робіт (сумісний) забезпечення безпечної роботи, який затверджується уповноваженим роботодавцем працівником.
У небезпечних зонах цехів повинні бути розміщені знаки безпеки, виконані згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (далі - ГОСТ 12.4.026-76), знаки застереження, а також написи та плакати про безпечні способи ведення робіт.
Ремонтно-механічні відділення (дільниці) повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
На підприємствах, де технологічний процес супроводжується виділенням шкідливих речовин у навколишнє середовище, необхідно передбачити санітарно-захисні зони відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП 173-96).
Приміщення дротових і канатних цехів, залізничного та машинобудівного кріплення, каліброваного металу та великих сіток повинні бути одноповерховими з багатьма прогонами.
Обладнання для виробництва мікрострічки, мікродроту, мікросітки, пружин для годинників, дрібного кріплення, інструментів, запасних частин (верстатне відділення), найтоншого волочіння, дільниці з виробництва електродів (вагова, роздріблювальна, правильно-відрізна, рідкого скла) з урахуванням маси, габаритів, вібрації та пожежо - і вибухонебезпечності можна розміщувати у багатоповерхових будівлях.
Відділення з важким технологічним устаткуванням з найбільш шкідливими технологічними процесами (термічне, видалення окалин тощо) необхідно розташовувати в одноповерхових приміщеннях, у двоповерхових - відділення для допоміжного устаткування та відділення покриттів.
В одноповерхових цехах необхідно розміщати машини та верстати з підвищеними динамічними навантаженнями на опірні конструкції та відділення для санітарно-побутових, санітарно-технічних, електротехнічних та інших допоміжних приміщень, а також для внутрішньо-цехових інженерних комунікацій.
Термічні відділення та відділення катанки повинні бути обладнані мостовими кранами. В інших приміщеннях необхідно використовувати переважно конвеєрний транспорт, тельферні підіймачі та електротранспорт.
Дрібноштучну та малогабаритну продукцію розміщують в ящиках на складах зі стелажами, а зовні складів - на рампах.
У травильних відділеннях, у місцях проходів для працівників, розміщують трапи для забезпечення горизонтальності поверхні переходів.
Території підприємств з виробництва металевих виробів оснащують відповідними знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
Земляні роботи біля підземних комунікацій на території підприємств з виробництва металевих виробів дозволяється проводити лише після розробки та погодження з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходів з безпечних умов праці.
Виробничі, допоміжні будівлі та приміщення підприємств металевих виробів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. «Производственные здания», СНиП 2.09.03-85 «Сооружения промышленных предприятий» (далі - СНиП 2.09.03-85), СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» (далі - СНиП 2.09.04-87), НАПБ А.01-001-04, ДПН В.1.1-7-02 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», а також ДБН В.1.1-5-2000 «Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах».
На підприємствах необхідно проводити обстеження будівель і споруд на їх відповідність вимогам чинних нормативно-правових актів, перевірку несучої здатності та міцносних характеристик конструкцій з оцінкою їхнього технічного стану та висновками про їхню подальшу експлуатацію відповідно до Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).
Підлога в приміщеннях, де в технологічних процесах використовують рідини, повинна бути вологонепроникною, мати неслизьке покриття з ухилом до трапа або зумпфа та задовольняти такі вимоги: