НПАОП 27.1-1.47-14Правила охорони праці для воднихгосподарств у чорній металургії

  1. Вимоги охорони праці під час експлуатації об’єктів
    водного господарства

  1. Вимоги охорони праці під час експлуатації водного транспорту та гі-
    дротехнічних споруд

    1. Експлуатацію та ремонт гідротехнічних споруд під час затоплення та руху значних мас води необхідно проводити з використанням водного транс­порту, наплавних споруд, виконання водолазних робіт - відповідно до вимог пункту 2.8 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.57-12.

    2. Проходи та проїзди, входи і виходи як усередині гідротехнічних спо­руд, так і зовнішні, на території, що примикає до них, повинні бути добре освітленими, вільними від сторонніх предметів.

    3. Рух працівників у місцях, не призначених для проходу, забороняється. Сходи, майданчики, переходи та поручні до них повинні бути справними.

    4. На підпірних спорудах, уздовж крутих берегів водосховищ на терито­рії об'єктів водного господарства, відстійних басейнів, на головних ділянках відкритих водоскидів, на вхідних і вихідних порталах тунелів і на ділянках гі­дротехнічних споруд, де можливе перебування або пересування працівників, повинні бути встановлені огорожі.

    5. Отвори шахт, колодязів та шурфів повинні бути закриті міцними та щільними щитами або мати огорожі.

    6. Переходи з ухилом більше ніж 20° повинні бути обладнанні сходами і поручнями. Стаціонарні вертикальні сходи, що ведуть на висоту або глибину більше ніж 5 м (на естакади, до підйомних механізмів, резервуарів), повинні бути захищеними, починаючи з трьох метрів, металевими дугами з вертикаль­ними перемичками.

    7. У зимовий період проходи та робочі місця, розташовані на відкритому повітрі, повинні регулярно очищатися від льоду та снігу і посипатися піском.

    8. На всіх ділянках гідротехнічних споруд, біля машин і механізмів і в інших небезпечних місцях повинні бути вивішені добре видимі, а в темний час доби освітлені попереджувальні написи і плакати; у разі необхідності повинні призначатися чергові працівники.

    9. У легкодоступних місцях гідротехнічних споруд вивішуються у необ­хідній кількості багри і рятівні круги. Роботи на водоскиді повинні виконува­тись із застосуванням необхідних рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12 та ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

    10. Ремонт вертикальних частин дамб, затворів, ремонтних огорож, опо­рних конструкцій під механізмами, що розташовані на висоті, повинен прово­дитися з колисок або підвісних помостів відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

    11. Під час виконання ремонтних робіт у зоні діючого канала повинно бути унеможливлено падіння працівників у воду. Робочі місця з підготовки бетону, розчину тощо повинні бути розташовані не ближче ніж 3 м від краю каналу.

    12. Під час виконання ремонтних робіт з понтонів вони повинні бути мі­цно закріплені, а робочі місця огороджені. Робота повинна проводитися при стаціонарному рівні води у каналі та наявності рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

    13. Пересування уздовж каналу в зимовий період повинні здійснюватись на відстані не ближче ніж за 1 м від краю каналу.

    14. Розчищення льоду та його сколювання з берегів каналу необхідно проводити за допомогою багрів і сокир, насаджених на довгі рукоятки, із за­стосуванням запобіжних поясів та канатів. Проводити роботи з очищення від льоду берегів каналу працівниками поодинці забороняється.

    15. Пересуватися уздовж каналу в заметіль слід тільки групою не менше ніж з трьох працівників, зв'язаних між собою канатом для страхування.

    16. Розчищення шугових пробок у каналах та тунелях виконується за на­прямком руху води.

    17. Під час обслуговування механічних затворів гідротехнічних споруд їх вали, передавальні ремені зі шківами і передавальні механізми (зубчасті ко­леса, ланцюгові передачі, муфти) в місцях можливого наближення до них не­обхідно огородити або помістити в міцні та закріплені кожухи.

    18. Конструкція кожуха повинна забезпечити зручне спостереження за роботою устаткування, змащення частин машин і механізмів.

    19. Вхід у приміщення, де розташовані механізми, дозволяється у супро­воді чергового працівника по споруді. Ці споруди повинні закриватися на за­мок, ключі від приміщення повинні знаходитися у чергового працівника.

    20. Під час керування затворами гідротехнічних споруд працівникам за­бороняється перебувати на елементах затвора, якщо затвор надійно не закріп­лений. Винятком може бути випадок, коли перебування працівників на елеме­нтах затвора необхідне для його закріплення. При цьому працівники повинні бути спеціально підготовлені та забезпечені необхідними запобіжними та ря­тувальними засобами. Для підйому працівників на балку затвора повинна бути використана колиска, що піднімається краном відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

    21. Перед відкриттям затвора гідротехнічної споруди працівники і плав- засоби повинні бути виведені з верхнього і нижнього б'єфів. У нічний час ра­йон відкритих затворів повинен освітлюватись.

    22. Розпочинати огляд і ремонт затворів і механізмів слід після вжиття заходів із запобігання випадковому включенню механізмів затворів.

    23. На підйомних механізмах затвора, який перебуває в ремонті, повинні бути вивішені попереджувальні написи, що забороняють подачу напруги та управління затвором. Мережа електроживлення, що підведена до даного ме­ханізму, повинна бути знеструмлена, а ручний привід зачинений на замок.

    24. Під час огляду, чищення та ремонту механізмів вживаються заходи, що унеможливлюють переміщення рухомих частин механізму: знята електро- напруга; рухомі частини застопорені; вивішені заборонні плакати на ключі ке­рування.

    25. Механізми затворів повинні мати запобіжні та блокувальні пристрої, що виключають можливість роботи ручним приводом.

    26. Відведення плаваючих колод з водоймищ повинне здійснюватися із службових містків за допомогою грабель і багрів. У разі закупорки водоприй­мальних отворів плаваючими предметами розчищення заторів повинне вести­ся поступовим скиданням сміття в б'єф.

    27. Під час підготовки до паводкового періоду повинні бути зняті тимча­сові споруди, що використовувались для проходу працівників і знаходяться нижче рівня підйому води. Для спостереження за рівнями і умовами прохо­дження паводку через гідротехнічні споруди повинні бути організовані гідро­метричні пости.

    28. Якщо на річці розташовано декілька водопідпірних гідротехнічних споруд, працівники, які їх обслуговують, повинні бути забезпечені засобами радіо та телефонного зв’язку для своєчасної передачі розташованим нижче за течією працівникам інформації про витрати води, що скидається.

    29. Ремонтні та відновлювані роботи в зоні затоплення верхнього і ниж­нього б'єфів повинні бути закінчені до початку паводку. Під час пропуску па­водку заборонена зона на водосховищі фіксується попереджувальними знака­ми безпеки.

    30. На водосховищах про раптові зливові паводки працівники повинні бути своєчасно попереджені. Роботи на верхньому і нижньому б'єфах дамби повинні бути негайно припинені.

    31. Для забезпечення пропуску паводку згідно із наказом роботодавця призначаються рятувальні бригади працівників та в робочий стан приводяться всі плавучі засоби (катери, човни).

    32. Роботи у верхньому б’єфі дамби необхідно виконувати тільки після того, як рівень води стане нижчим встановленої відмітки та з урахуванням те­рміну стояння низьких рівнів води.

    33. До моменту початку підйому рівня води в б’єфі із зони затоплення, включаючи не захищені щитами водоприймальні пристрої, повинні бути виве­дені працівники, що там працюють, прибрані будматеріали та інструменти.

    34. Під час аварійного скидання води через головний вузол споруди не­обхідно заздалегідь: вивести працівників, що перебувають у нижньому б'єфі, і ремонтні бригади із зони дії води під час відкриття щита: відвести всі плавза- соби; розкріпити і розчалити тимчасові бони і запони та припинити рух ними, якщо вони використовуються з експлуатаційною метою; у зоні дії води під час відкриття затвора, що використовується для аварійного скидання, поставити заборонні плакати: «Прохід закритий», «Небезпечна зона».

    35. Вимірювання глибини водоймищ з човна повинні проводитися бри­гадою не менше ніж з двох працівників. Під час вимірювання глибин лотом вручну працівникам забороняється ставати на борти або лавку човна і перехи­лятися за борт. Забороняється також намотувати на руку вільний кінець лота.

    36. Під час використання лота масою більше ніж 10 кг повинна застосо­вуватися лебідка для його спуску та піднімання. Проміри глибин лотами необ­хідно проводити в прогумованих костюмах або водонепроникних фартухах.

    37. Забороняється виконувати вимірювання глибини з катера або човна без рятувальних і сигнальних засобів, а також у швидкому потоці води під час промивання б'єфів.

    38. Переправлення працівників через водоймища слід виконувати на пе­ревірених плавзасобах (суднах, човнах). Плавзасоби повинні мати на борту дані про їх вантажопідйомність. Завантаження плавзасобів понад зазначену вантажо-підйомність забороняється.

    39. Забороняється вихід в рейс плавзасобів без маршрутного листа і да­них про тривалість рейсу, допустиму кількість працівників, що перевозяться, і масу вантажу, а також умови плавання.

    40. Судна повинні бути забезпечені інвентарними сходами. Причали по­винні мати трапи (містки) з поручнями для посадки і висадки працівників. У зимовий період сходи та трапи повинні бути очищені від льоду, снігу і поси- пані піском.

    41. Сходи та трапи повинні мати з обох боків міцні поручні, а в нічний час бути освітлені. Містки для проходу повинні бути жорсткими (не пружини­ти). Ухил містків, сходів і трапів допускається не більше ніж 1:10.

    42. У місцях переправ по водосховищах з багаторічковим регулюванням повинні бути обладнані плавучі пристані, а на пристанях - сходні та містки.

    43. Забороняється здійснювати переправу працівників через водні пере­шкоди: у разі сили вітру понад 3 бали або туману; під час інтенсивного руху плавучої деревини, переміщення льоду; у нічний час в неосвітлених місцях.

    44. Під час обслуговування наплавних споруд пуск в експлуатацію знову збудованих або реконструйованих запон, бонів і плотів слід після приймання комісією, призначеною наказом роботодавця.

    45. Перед використанням канатів і ланцюгів, що не мають відповідних сертифікатів (бирок), вони повинні бути випробувані. Застосовувати бавовняні канати забороняється.

    46. Ширина містків і трапів для переходу людей з берега на плавзасоби, з обох боків повинні мати огорожу з поручнями, а на крутих берегах - сходи з поручнями.

    47. Місця, небезпечні для обслуговування працівниками, повинні мати огорожі з сигналізацію та плакатами, що попереджають про небезпеку.

    48. Запони та бонові наплавні споруди на воді улаштовуються бригадою не менше ніж із трьох працівників. Забороняється плавати в човні вздовж бона і причалювати до нього з його верхнього за течією боку.

    49. Працівники при перебуванні на наплавних частинах під час спору­дження запони повинні бути забезпечені рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12. Переправляти кінці тросів запон з одного бере­га на другий необхідно за допомогою легкого допоміжного каната.

    50. Місця кріплення запонних тросів на березі повинні бути огороджені, а кріплення тросів на запоні повинні бути закриті на замок.

    51. При якірному кріпленні тросів наплавних споруд місця розташування якорів необхідно позначати поплавками (буйками). Наплавні споруди на суд­ноплавних ділянках річок повинні бути обладнані бакенними огорожами, а з боку фарватеру - хвилерізами.

    52. Під час льодоставу необхідно дотримуватись таких заходів безпеки: у разі появи на річці шуги та льоду робота поромів у зоні дуги підпору греблі повинна бути припинена; пересування працівників та організація переправ по льоду повинні проводитися при навантаженнях на лід, що не перевищують за­значених у додатку 2 до цих Правил

    53. Проходити по льоду до місць виконання робіт або спостережень слід тільки по прокладених дорогах і стежках. Забороняється пересування по льо­ду, якщо він перебуває у стадії переміщення (відриву).

    54. Смуга руху переправи по льоду повинна систематично очищатися від снігу на ширину 20 м і бути позначена тичками з обох боків. Відстань між ти­чками повинна бути 25-30 м залежно від видимості та частоти поворотів на шляху руху.

    55. Під час льодоходу і шугоходу та швидкості вітру до 3 балів роботи і плавання дозволяються тільки на моторних судах з міцним металевим корпу­сом, а при швидкості вітру більш 3 балів - роботи і плавання забороняються.

    56. Під час льодоходу та шугоходу виконання робіт і плавання у нічний час за швидкостях течії більше ніж 1,5 м/с забороняється.

    57. Допуск працівників на поверхню крижаного затору або шугового за­тору дозволяється лише у випадку ліквідації небезпеки, що загрожує іншим працівникам. Працівникам забороняється пересуватися по заторах без спеціа­льних засобів безпеки (настилів, канатів для страхування тощо).

    58. Скидати шугу та лід через водоскидні отвори дамби необхідно з слу­жбових містків дамб, з підвісних підмостків або колисок із застосуванням за­побіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

    59. Працівники, які виконують роботи по сколюванню льоду на затворах дамби або його розчищенню на водоскидах, у збірних каналах, на стінках дон­них скидних отворів повинні працювати із використанням запобіжних поясів. Настили риштувань, підмостків, колисок необхідно очищати від снігу і намер­злого льоду, а за необхідності - посипати піском.

    60. Видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води повинне проводитися з дотриманням необхідних заходів безпеки для запобігання трав­мування.

    61. Якщо розчищення льоду здійснюється на низовій стороні затворів, робота ведеться з підвісної колиски, що опускається в нижній б'єф, та із засто­суванням запобіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

    62. Під час ремонту земляних гребель і дамб із застосуванням стрілового крана він повинен встановлюватися на краю укосу дамби або греблі за умови дотримання відстаней, зазначених у додатку 3 до цих Прпавил. У разі немож­ливості дотримувати вказаних відстаней укіс повинен бути укріплений.

    63. Крани для роботи не слід встановлювати на свіжонасипаному не утрамбованому ґрунті, а також на майданчику з ухилом більше, ніж зазначено в паспорті крана.

    64. Екскаватори під час роботи необхідно встановлювати на спланова­ному майданчику і, щоб уникнути самовільного переміщення, закріплювати інвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цієї мети дошки, ко­лоди, камені та інші предмети.

    65. Під час роботи екскаватора забороняється проводити інші роботи та перебувати в радіусі дії екскаватора із запасом не менше ніж 5 м.

    66. Пересування екскаватора під час ожеледі повинно бути тільки в тому випадку, якщо будуть вжиті заходи із запобігання ковзанню його гусениць.

    67. Спуск і підйом екскаватора, якщо кут нахилу місцевості більше за­значеного у паспорті екскаватора, повинні здійснюватися із застосуванням тя­гачів.

    68. Розробка і переміщення ґрунту машинами (бульдозерами, скрепера­ми тощо) під час руху на підйом або під уклін з кутом нахилу більше, ніж за­значено в паспорті машини, забороняється.

    69. Під час ущільнення ґрунту самохідними гідро та віброущільнювача­ми забороняється включати в електромережу незаземлений перетворювач час­тоти, а також натягувати і перекручувати струмопровідний кабель. Вібратор ущільнюючої машини повинен вимикатися під час її проходження по твердій дільниці шляху.

    70. Під час роботи двох і більше самохідних або причіпних машин (скре­перів, грейдерів, катків, бульдозерів тощо) необхідно дотримувати відстані між ними не менше ніж 5 м.

    71. Швидкість руху автомобілів по дамбі у кожному окремому випадку повинна визначатися залежно від стану дороги та інтенсивності руху.

    72. Під час роботи на укосах земляних дамб і гребель необхідно вживати заходів безпеки для запобігання падінню і ковзанню працівників по поверхні схилів (драбини, запобіжні пояси тощо). Працівники повинні підійматися по укріплених схилах з використанням драбин.

    73. Зони промоїн в дамбі повинні бути огороджені. Огляд промоїни слід виконувати тільки за наявності сходів та із застосуванням запобіжних поясів.

    74. Каміння, що подаються для нарощування укосів дамби, повинні складатися на гребені дамби на відстані не менше ніж 1 м від краю дамби.

    75. Плавучі засоби (баржі та крани), що застосовуються під час прове­дення ремонту схилів дамб і гребель, повинні встановлюватися уздовж берега.

    76. Під час подачі каменю, колод і фашин, з дамби на схил забороняється перебувати у зоні можливого падіння матеріалів.

    77. У зимовий період, перед виконанням ремонтних робіт на дамбі, ро­бочі місця повинні бути очищені від льоду та снігу.

  2. Вимоги охорони праці під час експлуатації водозабірних споруд

    1. Огляд, ремонт і чищення вхідних ґрат на забірних лініях слід проводи­ти при зупинених насосах. Чищення оголовка ґрат від різних предметів і водо­ростей допускається проводити як під водою, так і після витягання ґрат з води. Працівники повинні бути забезпечені відповідними рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

    2. Чищення вхідних ґрат ручними граблями з човнів повинно виконува­тись при швидкості води, що не перевищує 0,6 м/с, та на глибині до 2 м і за наявності забезпечення візуального контролю.

    3. На водоймищах глибиною більше 2 м вхідні ґрати повинні чиститися працівниками водолазної служби з дотриманням вимог пунктів 2.8.11-2.8.13 НПАОП 0.00-1.57-12.

    4. Під час виконання робіт взимку, коли постає потреба в пересуванні працівників по льоду в районі водозабірних споруд, необхідно попередньо пе­ревірити товщину льоду та контролювати його стан. Роботи повинні проводи­тися бригадою не менше ніж з трьох працівників за нарядом-допуском відпо­відно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу XIV НПАОП 27.0-1.01-08.

    5. Під час обігріву ґрат водоприймача парою або гарячою водою шланги для подачі теплоносія перед їх використанням потрібно перевірити на необ­хідний тиск та надійність з'єднання для запобігання опікам.

    6. Під час електрообігрівання ґрат тимчасові електролінії від трансфор­маторів повинні виконуватися ізольованими кабелями, грати повинні бути за­землені. Допустима напруга для їх обігріву повинна бути не вище 12 В.

    7. Чищення водоприймальних колодязів від сміття виконується відповід­но до вимог безпеки під час виконання робіт на мережах систем водопоста­чання і водовідведення. Роботи за потреби спуску працівників у водоприйма­льний колодязь слід проводити при зупинених насосах та за нарядом- допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу XIV НПАОП 27.0­1.01-08.

    8. Працівники, які здійснюють роботи з ремонту водопідіймального устаткування свердловин, повинні працювати у відповідних засобах індивіду­ального захисту.

    9. Спуск і підйом свердловинного насоса необхідно проводити на трубах за допомогою хомутів. Розміри хомутів повинні відповідати діаметрам труб. Хомути закріплюють під фланцем труби. Щоб уникнути розриву болтів кріп­лення хомута за температури нижче - 20 °С, не слід залишати насоси, що опу­скаються, підвішеними на хомутах.

    10. У насосних станціях з підземною камерою бригада працівників, що виконує монтаж, повинна проводити роботи з поверхні землі через монтажний люк. Працівники, які виконують роботи в камері, під час підіймання або опус­кання вантажу повинні перебувати за межами руху вантажу.

  3. Вимоги охорони праці під час експлуатації насосних станцій

    1. Насосні станції систем водопостачання та водовідведення повинні від­повідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку. В процесі експлуатації станцій забороняється вносити до конструкції насосної станції зміни без узгодження з проектними організаціями.

    2. Для виконання ремонтних робіт у машинних залах насосних станцій слід облаштовувати монтажний майданчик. Майданчики для ремонту і обслу­говування вантажопідйомного устаткування повинні влаштовуватись відпові­дно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

    3. Насоси повинні бути обладнанні манометрами, вакуумметрами (обов’язковий для насосів, що попередньо заповнюються), а також термомет­рами або термосигналізаторами для контролю температури підшипників і об­моток статора електродвигунів. Для контролю за тиском слід використовувати електронні засоби.

    4. Насосні станції, заглиблені нижче рівня землі, повинні бути надійно ізольовані від ґрунтових вод і захищені від затоплення поверхневими водами та затоплення під час аварій.

    5. Вхід у приміщення насосної станції стороннім працівникам забороня­ється. Зовні біля вхідних дверей встановлюється кнопка виклику чергових працівників і вивішується плакат «Стороннім вхід заборонено». Працівникам, які обслуговують насоси (крім повністю автоматизованих), забороняється за­лишати насосні станції без нагляду.

    6. Працівники, які обслуговують агрегати та устаткування насосних ста­нцій, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

    7. Під час роботи на насосних станціях, що перекачують кислотні стоки, обслуговуючий персонал повинен бути одягнений в спеціальний одяг та взу­тий в гумові чоботи. Спеціальний одяг, що контактує із стічною рідиною, пе­руть та дезінфікують не рідше одного разу на тиждень.

    8. Працівники, які обслуговують високовольтні двигуни з ручним керу­ванням, повинні бути забезпечені засобами електробезпеки відповідно до ви­мог НПАОП 40.1-1.21-98.

    9. Забороняється проводити перекачування розчинів за наявності підті­кань у фланцевих з'єднаннях, сальникових ущільненнях насосів, вентилях, за­сувках тощо.

    10. У випадках появи течі та інших несправностей необхідно включати резервний насос і зупинити діюче устаткування до усунення виниклих дефек­тів, що виникли.

    11. Налагодження, регулювання, змащування, профілактичний огляд на­сосних агрегатів необхідно проводити тільки після їх повної зупинки і при ві­дключеному електроустаткуванні; маховики, запірна арматура встановлюють­ся в положення, яке забезпечує безпеку робіт, за необхідності на мережах встановлюють заглушки.

    12. Капітальний ремонт устаткування насосних станцій необхідно здійс­нювати за нарядом-допуском. Перед початком роботи працівник, відповідаль­ний за проведення ремонту, повинен перевірити наявність знаків безпеки, по­переджувальних плакатів, стаціонарного та переносного освітлення на робо­чих місцях, а також справність інструменту, надійність кріплення майданчи­ків, перекриттів та інших пристроїв. Ремонт устаткування насосних станцій підрядною організацією виконується згідно з наказом роботодавця.

    13. Електричні схеми приводних двигунів повинні бути розібрані, на пу­скових пристроях або на рукоятках рубильників вивішені плакати «Не вмика­ти, працюють люди».

    14. Зона виконання ремонтних робіт повинна бути відгороджена від устаткування і діючих комунікацій, обладнана знаками безпеки та захисними засобами. На устаткуванні та трубопроводах повинні бути вивішені попере­джувальні знаки безпеки.

    15. Під час виведення в ремонт насосного агрегату з електродвигуном розбирання електричної схеми повинен проводити працівники електротехніч­ної служби. У наряді робиться відповідний запис про забезпечення безпеки робочого місця.

    16. Якщо щит управління насосного агрегату знаходиться на значній від­стані, то на період випробування або балансування рухомих мас, в безпосере­дній близькості від агрегату повинна бути змонтована кнопка аварійного відк­лючення електродвигуна за відсутності пульта місцевого управління.

    17. Перебування поблизу насосного агрегату працівників, що не беруть участь у виконанні робіт, забороняється.

    18. Під час запуску насосного агрегату, зокрема під час випробування, на ньому повинні бути встановлені всі з’єднуючі елементи на напівмуфтах і всі огородження рухомих частин.

  4. Вимоги охорони праці під час експлуатації реагентних споруд

    1. Вхід у приміщення реагентного господарства і складу реагентів сто­роннім працівникам забороняється. Зовні біля вхідних дверей вивішується плакат з назвою реагентного господарства і плакат «Вхід стороннім забороне­ний».

    2. На всіх ємностях реагентних господарств повинні бути чіткі написи із зазначенням реагентів, що знаходяться в них. На всьому устаткуванні позна­чаються порядкові номери. Номери і написи наносяться на видних місцях не­змивною фарбою.

    3. Під час комплектування реагентних господарств необхідно використо­вувати ємності з кришками, що герметично закриваються. Баки для розчинів і витратні баки повинні бути обладнані відвідними пристроями, стаціонарними рівнемірами, клапанами, що автоматично закриваються, сигналізацією про за­побігання переливу; визначаються місця для відбору проб.

    4. Працівники під час обслуговування кранів з водомірними скляними трубками повинні бути забезпечені засобами очищення останніх без розби­рання кранів і без розливу розчинів.

    5. Трубопроводи реагентів повинні бути виконані із зварних труб. За не­обхідності установки фланцевих з’єднань вони, а також сальники відцентро­вих насосів повинні мати захисні металеві огородження.

    6. На апаратах і трубопроводах для кислотних розчинів повинні застосо­вуватися прокладки з кислотостійкої гуми та інші кислототривкі матеріали.

    7. Баки реагентів повинні бути обладнані обмежувачами рівня наповнен­ня і переливними трубками. У реагентних господарствах повинні передбача­тися відповідні заходи із запобігання надходженню в каналізацію реагентів та їх розчинів.

    8. У разі протікання розчинів через сальники робота насосів забороня­ється. Повітрозабірні системи ємностей та апаратів повинні систематично пе­ревірятися. Люки резервуарів та апаратів повинні бути герметично закриті. Забороняється проводити завантаження реагентів у бак при включених меха­нічних мішалках.

    9. Забороняється влаштовувати витратні склади реагентів в підвалах жи­тлових будинків, громадських, виробничих і допоміжних будівлях, а також зберігати ємності з хлором у місцях, де на них можуть впливати сонячні про­мені та атмосферні опади.

    10. Приміщення для зберігання реагентів повинні бути обладнані прип­ливно-витяжною вентиляцією, що постійно діє з шестикратним повітрообмі­ном за годину, і аварійною з додатковим шестикратним повітрообміном за го­дину.

    11. Для забезпечення нормальної експлуатації складів і дегазаційних пристроїв, пов'язаних із застосуванням води, взимку в складах температура повинна бути не нижче +5 °С. Щоб уникнути підвищення тиску в тарі, темпе­ратура в складах повинна бути менше ніж +35 °С. У разі неможливості забез­печення такої температури необхідно застосовувати повітряне охолоджування.

    12. Балони і контейнери з рідким реагентом для зручності їх обслугову­вання на складі повинні зберігатися на спеціально обладнаних стелажах і підс­тавках. При вертикальному складуванні балони та контейнери розташовують вентилями вгору, але не більше одного ярусу у висоту і не більше чотирьох рядів балонів і двох рядів контейнерів завширшки.

    13. У горизонтальному положенні слід складувати не більше п'яти рядів балонів і одного ряду контейнерів по висоті і не більше двох балонів або двох контейнерів по ширині. Вентилі балонів і контейнерів повинні бути спрямова­ні у бік проходів.

    14. Між рядами контейнерів повинен залишатися прохід шириною не менше довжини контейнера із запасом шириною 1 м. Між рядами балонів від­стань повинна бути не менше 1,6 м. Крім повздовжніх проходів, необхідно за­лишати поперечні проходи через кожні 10 м уздовж ряду контейнерів із бало­нів.

    15. Для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на складі повинні бути передбачені підіймальні крани або тельфери та спеціальні візки для перевезення балонів.

    16. Під час роботи з контейнерами витратні склади реагентів повинні бу­ти обладнані компресором, щоб забезпечувати подачу повітря з тиском 0,6-1,2 МПа порожнім аварійним контейнером. Повітря повинне проходити поперед­нє осушення і очищення.

    17. Видалення реагентів з пошкодженого контейнера в справний за до­помогою аварійного трубопроводу, а також для періодичного продування хло- ропроводів, випарника та проміжного балона для видалення азоту слід вико­ристовувати стиснене повітря або азот. Скидання стисненого повітря прово­диться до ями дегазації або бак-нейтралізатор. Балони або контейнери, звіль­нені від хлору, повинні зберігатися окремо.

    18. Витратний склад для балонів повинен бути обладнаний ємностями для пошкоджених балонів з рідким реагентом. При цьому необхідно забезпе­чити можливість роботи з пошкодженим балоном через арматуру ємності.

    19. Двірні та віконні отвори складу хлору і хлораторної повинні бути об­ладнані трубопроводами для утворення водяної завіси у разі інтенсивного ви­току хлору.

    20. Хлораторні, які розміщено в блоці очисних споруд, повинні бути ізо­льовані від інших приміщень, а хлораторні, суміщені з витратними складами хлору, повинні бути відділені від них капітальною вогнестійкою стіною без отворів.

    21. У випадках, коли вміст хімічних речовин у повітрі приміщення реа- гентних складів перевищуватиме граничнодопустимий санітарними нормами вміст, працівники повинні виконувати роботи у відповідних ЗІЗОД.

    22. У приміщенні приготування розчину фтористого натрію повинна бу­ти влаштована загально обмінна вентиляція з трикратним повітрообміном в годину. Крім того, повинно бути забезпечене місцеве відсмоктування повітря від шафового укриття для розтарювання фтористого натрію і для очищення вакуум-фільтрів.

  5. Вимоги охорони праці під час експлуатації водоочисних споруд

    1. Вхід на територію або в приміщення очисних споруд стороннім осо­бам забороняється. Зовні очисних споруд вивішується плакат з назвою спору­ди і плакат «Вхід стороннім особам заборонено».

    2. Водоочисні споруди, апарати, трубопроводи, засувки повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», мати номери і написи назв.

    3. Для виконання робіт з очисними спорудами робочі проходи повинні бути шириною не менше 0,6 м і мати огорожу.

    4. Ділянки споруд, до яких необхідно підходити працівникам для спосте­реження або обслуговування, повинні бути обладнані підходами, робочими майданчиками та огорожами.

    5. Робочі місця та проходи до очисних споруд розташовані на висоті 1,3 м та вище повинні бути огороджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

    6. У випадках відсутності або неможливості встановлення огородження працівники повинні застосовувати запобіжні пояси згідно з діючими нормами, та які відповідають вимогам ГОСТ 12-4.089-86 «ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия» та НПАОП 0.00-1.15-07.

    7. Карабін запобіжного пояса необхідно прикріплювати до надійних час­тин металоконструкцій або спеціально приварених скоб у місцях, зазначених у наряді-допуску на виконання цих робіт.

    8. Під час монтажних та демонтажних робіт для переходу працівників з однієї конструкції на іншу необхідно застосовувати інвентарні драбини, пере­хідні містки, трапи, що мають огородження.

    9. Для обслуговування засувок, розташованих на висоті більше ніж 1,3 м від рівня підлоги, повинні бути встановлені робочі майданчики або містки. Якщо засувка розташована в колодязях то повинні бути встановлені колонки для управління ними з поверхні землі.

    10. Забороняється рухатись по прогонах, ригелях, перемичках та елемен­тах конструкцій, які неможливо обладнати огородженнями, без спеціальних запобіжних пристроїв.

    11. У разі необхідності виконання ремонтних робіт із застосуванням ін­вентарних засобів підмащування (риштування, помости, майданчики та колис­ки) вони повинні відповідати ГОСТ 27372-87 «Люльки для строительно­монтажных работ. Технические условия» та вимогам чинного законодавства.

    12. Під час роботи із стічними водами, що містять кислоти та їх розчини, працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

    13. Працівники очисних споруд, що обслуговують газонебезпечні речо­вини III класу небезпеки, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 повинні мати газозахисну апаратуру, що знаходиться в спеціальних шафах, для використан­ня її у випадках, коли вміст шкідливих домішок перевищуватиме граничнодо­пустимий санітарними нормами вміст.

    14. Територія, приміщення очисних споруд, сходи, переходи повинні бу­ти чистими. Прибирати підлогу необхідно із застосуванням деревної тирси або змивати водою зі шланга. У разі якщо відбувся розлив розчину реагентів і сті­чних вод їх необхідно негайно змити водою в приямок і відкачати у відповідну ємність. Пролиті розчини кислот необхідно засипати тирсою або піском, зіб­рати і видалити у спеціально відведене місце.

    15. Залишок кислоти необхідно нейтралізувати вапном або кальцинова­ною содою і змити в приямок. Розливи масел і емульсій прибирають насухо за допомогою тирси, піску та видаляють у спеціальне призначене місце. Заборо­няється залишати на робочому місці слизькі ділянки підлоги.

    16. У зимовий період всі проходи, містки, переходи водоочисних споруд та майданчики біля люків, що знаходяться на відкритому повітрі, повинні сис­тематично очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.

    17. Забороняється під час видалення плаваючих речовин з відстійних споруд перелазити через огорожі, ставати на стінки споруд, водозбірні лот­ки, а також ходити по трубопроводах, по краях стінок каналів і споруд.

    18. Забороняється спускатися у колодязі, ємності, камери для керування водозапірною арматурою працівнику без його страхування працівником, який перебуває на поверхні.

    19. За відсутності приводу колонки для керування засувками необхідно користуватися спеціальною штангою.

    20. Забороняється переповнювання ємностей та витік рідини через флан­цеві з'єднання і сальникові пристрої. Перекачування стічних вод, що містять кислоти і токсичні речовини, розчини реагентів, їх дозування необхідно про­водити із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту.

    21. У разі появи течі в будь-якій водоочисній споруді, трубопроводі стіч­них вод або розчинів реагентів подавання рідини необхідно негайно припини­ти, повідомити про пошкодження, що виникли.

    22. Під час огляду водоочисних споруд необхідно користуватися визна­ченими на місцевості проходами, в нічний час ці ділянки повинні обов'язково мати стаціонарне освітлення. У особливих ситуаціях слід застосувати для огляду споруди переносні світильники на напругу не вище 42 В.

    23. Огляд мереж і внутрішніх поверхонь ємностей слід проводити із за­стосуванням переносних світильників на напругу не вище 12 В.

    24. Забороняється: надягати, знімати і поправляти приводні паси на пра­цюючому устаткуванні; чистити, обтирати або змащувати частини механізмів, що обертаються або рухомі, а також перелазити або просовувати руки за ого­рожу; ставати на огорожу майданчиків, захисні кожухи, а також на трубопро­води, конструкції та перекриття, не призначені для ходіння по них і що не ма­ють спеціальних огорож і поручнів; перебувати поблизу фланцевих з’єднань і арматури для агресивних стоків і реагентів, якщо це не викликано необхідніс­тю обслуговування устаткування.

    25. Внутрішній огляд і ручне чищення ємностей від осаду, окалини, шламів необхідно виконувати за нарядом-допуском відповідно до вимог пунк­ту 1.5 глави 1 розділу XXV НПАОП 27.0-1.01-08 та глави 2 розділу XV цих Правил. Перед початком роботи необхідно спорожнити водоочисну споруду, вжити заходів із забезпечення надходження в нього стоків і реагентів, переві­рити відсутність шкідливих газів у ємності, вивісити попереджувальні плака­ти.

    26. Під час виконання робіт в ємностях працівники повинні бути забез­печені необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 та запобіжними поясами. Запобіжні пояси повинні мати заплічні ремені та прикріплені для страхування канати, кінці яких виводяться з ємності на поверхню.

    27. Роботи усередині ємності необхідно здійснювати із спеціально вста­новлених настилів. Ходіння по шламу або окалині забороняється.

Завантажити