НПАОП 27.1-1.47-14Правила охорони праці для воднихгосподарств у чорній металургії

1. Для сповіщення працівників у приміщеннях та зовні необхідно пе­редбачати звукову та світлову сигналізацію.

1. Вимоги безпеки до машин, обладнання та інструменту

   1. Стаціонарні машини та механізми повинні мати надійно закріплені огородження, які унеможливлюють доступ до рухомих частин або частин ма­шин, що обертаються. Огородження повинні бути суцільними або з чарунками не більше ніж 20х20 мм та зблокованими з системами відключення машин і механізмів при знятті огородження.

   2. Для безпечної експлуатації устаткування й агрегатів, а також сумісної роботи працівників експлуатації та ремонту необхідно застосовувати биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІУ НПАОП 27.0­1.01-08.

   3. У разі виявлення несправностей, які можуть створювати небезпеку під час експлуатації устаткування, роботу на ньому слід зупинити.

   4. Під час експлуатації обладнання, в якому використовується велика кі­лькість мастила, працівники повинні бути забезпечені ємностями для його утилізації, а також при необхідності пристроями для видалення парів мастила.

   5. Система змащування механізмів повинна унеможливлювати витікання мастила крізь нещільності або мати пристрій для його збирання у вузлах, які змащують декілька разів за зміну.

   6. Змащувати машини та механізми необхідно під час їх повної зупинки. Змащення можливо на ходу за наявності спеціальних пристосувань.

   7. Кнопки управління машинами та механізмами або педалі, що розмі­щуються на підлозі, повинні мати огородження. Електропускові кнопки конс­труктивно не повинні виступати з гнізда чи коробки панелі керування.

2. Вимоги безпеки до експлуатації транспортних засобів та під час наван-
   тажувально-розвантажувальних робіт

   1. Навантажувально-розвантажувальні роботи на об’єктах водних госпо­дарств чорної металургії, в тому числі на складах, естакадах та бункерах, не­обхідно виконувати відповідно до вимог розділу 2.4 НПАОП 0.00-1.57-12.

   2. Робота на несправних транспортних засобах, а також використання їх для перевезення та піднімання (під час використання автокар) працівників за­бороняються.

   3. Працівники, які виконують роботи на навантажувачах, повинні:

• проводити обслуговування або ремонт навантажувача при опущених вантажозахоплювальних пристроях;

• піднімати дрібнотоварний вантаж на піддонах так, щоб запобігти па­дінню вантажу на робоче місце;

• забезпечити проміжок між днищем помосту з вантажем та підло­гою;

• перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини та кис­лоти тільки у випадку, якщо акумуляторна батарея не розташована під вантажною платформою.

1. Під час обслуговування вагонів з люками або напіввагонів та під час їх завантаження кранами працівники повинні перебувати за межами вагонів або напіввагонів. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом працівника, призначеного роботодавцем.

2. У разі виникнення небезпечних ситуацій необхідно вжити запобіжних заходів, а якщо це неможливо, припинити роботи до усунення небезпеки.

3. Транспортування вантажів територією підприємства виконується від­повідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», а вантажно- розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам:

• під’їзні колії до майданчиків необхідно утримувати в справному стані, взимку очищати від льоду та снігу, посипати піском або шла­ком;

• у місцях перетину під’їзних шляхів з канавами, траншеями та заліз­ничнимиколіями необхідно улаштовувати настили та містки для пе­реїздів;

• поверхня вантажно-розвантажувального майданчика повинна бути рівною, без вибоїн;

• освітленість вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна бу­ти такою, щоб були забезпечені безпечні умови виконання робіт;

• склади, розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях, повинні бути обладнані люками та підйомниками для спуску та під­няття вантажів відповідно до вимог Правил будови і безпечної екс­плуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).

1. Розташування матеріалів та обладнання, які надходять на об’єкти вод­ного господарства, повинно виконуватись з урахуванням оптимальних ванта­жних потоків і максимальної механізації вантажно-підіймальних операцій.

2. Для транспортування важких та громіздких матеріалів необхідно ви­користовувати відповідні підіймально-транспортні засоби.

3. У приміщеннях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння повинні використову­ватись тільки за наявності спеціальних фільтрів, встановлених на двигунах внутрішнього згоряння для поглинання оксиду вуглецю, та засобів контролю оксиду вуглецю в повітрі приміщення.

4. Для обслуговування залізничного транспорту і виконання маневро­вих робіт необхідно виконувати вимоги підпунктів 2.5-2.9 глави 2 розділу VIII НПАОП 27.0-1.01-08.

5. На автомобільних шляхах і залізничних коліях повинні бути встанов­лені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил до­рожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні тех­нічні умови. Правила застосування».

1. Вимоги охорони праці під час виконання ремонтних робіт

   1. Виконання ремонтних робіт на дільницях, небезпечних за можливістю виділення газу, повинно здійснюватися за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу XIV НПАОП 27.0-1.01-08.

   2. Перед початком виконання ремонтних робіт на агрегатах чи машинах з електроприводом необхідно використовувати разом із нарядом-допуском бир­кову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу IV НПАОП 27.0­1.01-08. Працівник, який отримав наряд-допуск та бирку повинен перевірити відповідність бирки даному механізму, готовність його до ремонту та безпеч­ність робочого місця.

   3. Виконання ремонтних робіт у закритих і відкритих ємностях, колодя­зях, камерах, каналах і тунелях працівник здійснює із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗВОД).

Вибір та застосування ЗВОД здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, за­тверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстро­ваних в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

1. Під час виконання ремонтних робіт на об’єктах водного господарства не дозволяється розташовувати тимчасові майданчики для закріплення венти­ляторів та обладнання, що знаходиться під крановими тролеями чи поблизу них.

2. Пересування вздовж колодязів і мереж здійснюються за розробленими схемами пішохідного руху та графіком, затвердженим роботодавцем.

3. Після закінчення ремонтних робіт працівники повинні бути виведені із зони виконання робіт, а на машини, агрегати або механізми повинні бути встановлені на належні їм місця огородження та відновлені запобіжні при­строї.

4. Під час використання залізничного транспорту швидкість його руху в місцях проведення ремонтних робіт повинна бути не більше ніж 3 км/год. На коліях, що проходять поблизу місця проведення ремонтних робіт, необхідно встановлювати знаки безпеки відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу VIII Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відк­ритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з про­мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 ро­ку № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (НПАОП 0.00-1.24-10), та глави 1 розділу VI Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затвердже­них наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 237/17532.

1. Вимоги охорони праці під час перебування працівників у виробничих
   приміщеннях

   1. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки та ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

   2. Категорія приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопо- жежною та пожежною небезпекою має відповідати вимогам чинних нормати­вно-правових актів, що регулюють питання даної сфери.

   3. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму та вібрації яких пе­ревищують допустимі, слід розміщувати у звукоізольованих камерах або у звукоізольованих кожухах (укриттях), обладнувати глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання повітря, а також забезпечити засобами віброізоля­ції.

   4. Використання природного, штучного, змішаних і зріджених вуглевод­невих газів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки сис­тем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєс­трованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).

   5. Резервуари, технологічне устаткування, трубопроводи та устаткуван­ня, що пов’язане з прийомом, переробкою і транспортуванням сипких речо­вин, повинні бути приєднані провідниками до загальної заземленої мережі.

   6. Технологічне устаткування і агрегати повинні бути обладнані при­строями пилогазопоглинання.

   7. Відстань від неопалювальних робочих місць, що розміщені у будівлях, до приміщень для обігріву працівників, повинна бути не більшою ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більшою ніж 150 м.

   8. Вентилятори незалежно від висоти їхнього розташовування повинні мати огородження, які запобігають доступу працівників у зону дії лопаток.

   9. У виробничих приміщеннях, де під час виробничого процесу можуть знаходитися пожежонебезпечні або токсичні речовини, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати вміст хімічних ре­човин в повітрі робочої зони в межах граничнодопустимих концентрацій від­повідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

   10. У виробничих приміщеннях та на складах, де можлива наявність шкідливих та небезпечних речовин, необхідно контролювати склад повітряно­го середовища автоматичними газоаналізаторами, зблокованими зі світловою та звуковою сигналізацією та системи протипожежного захисту.

   11. Якість води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води пи­тної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвер­джених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 ро­ку за № 452/17747.

   12. Для переносного електричного освітлення необхідно застосовувати світильники на напругу не вище ніж 42 В.

   13. Під час роботи всередині металевих ємностей та колодязів напруга в електричній мережі не повинна перевищувати 12 В.

   14. У місцях, де в повітрі є вибухонебезпечні гази, пара та пил, для пере­носного освітлення необхідно застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище ніж 12 В.

1. Вимоги охорони праці під час експлуатації мереж водозабезпечення та
   водовідведення

1. Загальні вимоги

   1. Конструкція запірно-регулювальної арматури мереж водопостачання і водовідведення за необхідності систематичного обслуговування повинна ви­ключати або скорочувати до мінімуму необхідність спуску працівників в ко­лодязі, камери тощо, для чого необхідно використовувати арматуру з електро- і гідроприводом, дистанційне керування, а якщо діаметр горловини колодязя до 0,4 м включно, - встановлювати колонки для управління засувками з повер­хні землі.

   2. Під час огляду та виконання ремонтних робіт на горловині та стінках колодязів необхідно виконувати контроль стану металевих скоб.

   3. На мережах водовідведення агресивних стічних вод (кислотна каналі­зація, система водовідведення, газоочищення тощо) повинні періодично онов­люватись засоби захисту від корозійного впливу рідин та їх пари. Засоби ан­тикорозійного захисту повинні виключати інфільтрацію стічних вод у ґрунт.

   4. Металеві трубопроводи мереж водопостачання та водовідведення, що пролягають під лініями електропередач і електрифікованих залізниць, повинні періодично оглядатись з метою виявлення та відновлення захисних пристроїв, що унеможливлюють потрапляння електричної напруги на трубопроводи.

   5. Для мереж водопостачання та водовідведення, розташованих в туне­лях, повинні бути передбачені заходи, які забезпечують безпеку виконання експлуатаційних і ремонтних робіт. Тунелі необхідно обладнувати системами вентиляції, освітлення і пристроями для відкачування дренажних та аварійних вод.

   6. Допуск працівників для проведення робіт у колодязях, камерах, кана­лах та інших підземних спорудах систем водопостачання і водовідведення здійснюється за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 ро­зділу ХІУ НПАОП 27.0-1.01-08.

   7. Місця виконання робіт на цих мережах повинні бути огороджені.

   8. У темний час доби контури огорожі повинні визначатися габаритними червоними ліхтарями. Потужність джерела світла габаритного ліхтаря повин­на бути не менше ніж 3 Вт.

   9. Під час короткочасних (до однієї доби) робіт місця роботи слід огоро­джувати сигнальними знаками.

   10. Зовнішній огляд траси мереж водопостачання і водовідведення без відкриття кришок колодязів у місцях, не пов’язаних з підвищеною небезпе­кою, слід проводити працівнику, який повинен бути одягнений у сигнальний жилет, мати гачок (завдовжки не менше ніж 0,5 м) і попереджувальний знак про виконання ремонтних робіт.

   11. Огляд траси мереж водопостачання та каналізації з відкриттям кри­шок колодязів повинна виконувати бригада з двох працівників, одягнена у си­гнальні жилети та оснащена інструментом для очищення люка колодязів (лом, лопата, гачок), попереджувальними знаками про виконання робіт. Спуск у ко­лодязі під час огляду траси забороняється.

   12. Під час огляду і робіт, пов’язаних із спуском працівників у колодязь або в камеру, бригада повинна складатися не менше ніж з трьох працівників: один працює в колодязі, другий - на поверхні, третій тільки спостерігає за ро­ботою працівника, що перебуває в колодязі, та у разі потреби надає йому до­помогу. Забороняється відволікати працівника, що спостерігає за роботою у колодязі або камері, до того часу, поки на поверхню не підніметься працівник, що працював у колодязі.

   13. Огляд прохідних каналів, тунелів, колекторів системи водовідведення необхідно проводити тільки після попереднього відкриття кришки оглядових колодязів для провітрювання каналу та встановлення на горловині колодязів ґрат або чергового посту.

   14. Бригада, що оглядає прохідні канали, повинна складатися не менше ніж з семи працівників, розділених на дві групи. Перша група (не менше трьох працівників) повинна проходити по каналу, друга (не менше чотирьох праців­ників) - перебувати на поверхні та контролювати просуванням першої групи та у разі потреби, допомагати їй. У кожного працівника, крім захисних засобів відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08, повинний бути акумуляторний ліх­тар, відповідний ЗІЗОД.

   15. Бригада працівників, що виконує роботи в колодязях, камерах і про­хідних каналах, повинна бути забезпечена транспортом, засобами індивідуа­льного захисту та відповідним інструментом, що відповідає вимогам НПАОП 27.0-3.01-08.

2. Охорона праці під час робіт на мережах та виконанні земляних робіт

   1. Перед допуском працівників до робіт у колодязях, каналах, резервуа­рах необхідно ретельно перевірити трубопроводи, по яких можливе потрап­ляння в ці ємності води або агресивних рідин. Такі трубопроводи повинні бути закриті заглушками і на запірних пристроях мають бути заборонні написи.

   2. Люки колодязів і камер відкривають гачком або ломом. Забороняється відкривати їх руками. Знятий люк укладають вбік від колодязя за напрямком руху транспорту. У зимовий час майданчик навколо колодязя очищають від бруду та снігу, сколюють лід і посипають піском.

   3. Перед спуском у колодязь або камеру необхідно переконатися у відсу­тності загазованості в них, для чого використовують тільки газоаналізатори.

   4. Забороняється палити біля відкритого колодязя, запалювати сірники, а також користуватися вогнем у колодязі та над відкритим люком.

   5. У разі виявлення газу в колодязях або камерах його необхідно вида­лити одним з таких методів:

• природним провітрюванням (улаштування протягу) шляхом відкрит­тя кришки робочого колодязя і двох сусідніх кришок колодязів (вздовж мережі) оглядових колодязів на самопливному трубопроводі водовідведення або тільки кришки робочого колодязя на мережах водопостачання;

• нагнітанням повітря ручним вентилятором або повітродувкою, яка встановлена на спецмашині;

• заповненням колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

1. У всіх випадках ефективність провітрювання повинно контролюватись повторним аналізом повітря безпосередньо перед початком робіт.

2. За відсутності газу необхідно перевірити міцність скоб або сходів у колодязях за допомогою жердини. Під час роботи в колодязях і резервуарах необхідно застосувати запобіжний пояс і канат для страхування. Кінець каната для страхування від запобіжного поясу працівника, що працює усередині єм­ності, повинен знаходитися в руках працівника, який спостерігає за роботою.

3. Роботи в колодязях, камерах, резервуарах за температури повітря ви­ще +50 °С забороняються. За температури повітря у межах від +40 до +50 °С робота повинна проводитись так, щоб час перебування працівника в колодязі (резервуарі) не перевищував 20 хв.

4. Час відпочинку працівника з виходом на поверхню у цьому разі пови­нен бути не менше 20 хв. За наявності в колодязях (каналах, резервуарах то­що) води, температура якої перевищує +50 °С, а рівень - 0,2 м, виконувати в них роботи забороняється.

5. Під час чищення мережі кулями та іншими пристосуваннями необ­хідно використовувати лебідки. Забороняється перебувати усередині колодязів і камер працівникам, якщо під час роботи з лебідками неможливо відійти убік від вантажу, що піднімається, а також спрямовувати сталевий канат лебідки руками.

6. Шестерні лебідки повинні бути закритими спеціальним кожухом. Під час розмотування каната на барабані лебідки повинно залишатися каната не менше чотирьох витків.

7. Роботи для гідравлічного прочищення водовідвідної мережі необхід­но виконувати за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІУ НПАОП 27.0-1.01-08.

8. Щоразу перед використанням для гідравлічного прочищення шлангів високого тиску необхідно перевіряти їх технічний стан.

9. Воду в розмивочну головку шланга необхідно подавати тільки після того, як шланг з головкою буде заведений в трубу на відстань не менше ніж 2 м. Тиск води, що подається до розмивочної головки, необхідно підвищувати повільно, збільшуючи швидкість обертання двигуна насоса.

10. Під час підготовки котловану або траншеї необхідно ґрунт розташо­вувати по одну сторону траншеї (котловану) на відстані не ближче ніж 0,5 м від краю траншеї, залишаючи по краях вільні проходи шириною не менше 1,0 м.

11. Під час ручної підготовки котлованів і траншей для виймання ґрунту з глибини, що перевищує 1,8 м, повинні бути влаштовані спеціальні настили, які встановлюють на опори. Ширина настилу повинна бути не менше ніж 0,7 м, а відстань між сусідніми настилами - не менше ніж 1,5 м.

12. На кожному настилі закріплюють бортову дошку заввишки 0,15 м. Щоб уникнути додаткового кріплення опор під настилами їх підсилюють оцу­пками (зверху і знизу), а настили періодично звільняють від накопиченого шару землі.

13. Видалення ґрунту в безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій виконується тільки за допомогою лопат. Заборонено виконувати роботу ломами, кирками, клинами та пневматичними інструментами.

14. У разі виявлення не визначених у кресленнях підземних споруд сто­ронніх предметів земляні роботи необхідно негайно припинити до з'ясування їх характеру.

15. У разі виявлення в траншеях або котлованах газу роботи в них по­винні бути припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

16. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходжен­ня в зону робіт газу і видалення з неї газу з повторним контролем стану повіт­ряного середовища.

17. Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є за­гроза обвалу, стіни траншей повинні бути надійно закріплені. У сипких ґрун­тах роботи можливо вести без кріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.

18. За станом укосів і поверхні вертикальних стінок виїмок, виконаних без кріплень, необхідно вести систематичне спостереження.

19. У разі виявлення відшарувань на стінах виїмки працівники повинні бути негайно виведені із загрозливих місць, після чого необхідно вжити захо­дів з унеможливлення обвалення ґрунту.

20. Забороняється розробляти ґрунт способом підкопу.

21. Розкриті для виконання робіт камери і ділянки підземних комуніка­цій повинні бути перекриті міцними і щільними щитами або огороджені.

22. Котловани і траншеї, які підготовані в зимовий період, з настанням теплого періоду, після тривалих атмосферних опадів або обігріву ґрунту теп­ляками слід оглядати і, у разі потреби, додатково розкріпляти.

23. Забороняється скачувати труби в траншеї за допомогою ломів і штанг, а також використовувати розпірки для кріплення траншей як опори для труб.

24. Дозволяється спускати в траншею або колодязь труби і фасонні час­тини масою до 60 кг вручну на ланцюгах або канаті. При цьому, на кожного з працівників, які беруть участь в опусканні вантажу, маса вантажу не повинна перевищувати більше ніж 30 кг.

25. Під час спускання в траншею арматури забороняється накладати стропи на маховики, штоки, важелі. Стропи необхідно закріпляти тільки на корпусі арматури. Між стропами та гострими ребрами арматури, що підніма­ється або опускається, необхідно встановлювати пружні підкладки.

26. Пробивання отворів у стінах і перекриттях для відновлення труб або кріплень опор та підвісок працівники повинні виконувати із застосуванням за­собів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08. Ро­боче місце необхідно відділяти захисними екранами.

27. Укладені на опори вузли та секції трубопроводів, що примикають до них, повинні бути надійно закріплені постійними засобами кріплення.

28. Під час укладання елементів трубопроводів забороняється знімати окремі елементи несучих конструкцій (опор, підвісок або консолей).

29. Очищати поверхні фланців необхідно до встановлення окремих вуз­лів трубопроводу. Повертати труби під час їх монтажу та зварювання необ­хідно за допомогою призначених для цього (ланцюгових, стрічкових) або ін­ших поворотних пристроїв.

30. Затягування болтів (шпильок) на фланцях необхідно проводити рів­номірно з почерговим закручуванням гайок, розташованих на фланцях на­вхрест, у разі паралельного розташування фланців. Вирівнювання перекосу фланців шляхом нерівномірного затягування болтів (шпильок) і усунення за­зору між фланцями за допомогою клинових прокладок або шайб забороняєть­ся.

31. Під час монтажу скляних, керамічних і феросиліцієвих трубопроводів необхідно вживати заходів, що запобігають їх руйнуванню і пораненню пра­цівників уламками.

32. Демонтаж трубопроводів слід проводити тільки після їх повного від­ключення від працюючих агрегатів та інших трубопроводів. Демонтаж окре­мих труб і вузлів необхідно проводити так, щоб частина трубопроводу, що за­лишилася, була надійно закріплена. Одночасно знімати трубопроводи на різ­них висотах по одній вертикалі забороняється.

33. Забороняється перебування працівників під устаткуванням, яке уста­новлюється до їх остаточного закріплення, а також залишати інструменти, ма­теріали, спеціальний одяг та будь-які предмети у трубопроводі навіть на коро­ткий час.

1. Вимоги безпеки під час випробувань мереж

   1. Постачання стисненого повітря для забезпечення роботи обладнання з пневматичним приводом та пневматичними випробуваннями мереж повинно забезпечуватись стаціонарними або пересувними компресорними установка­ми.

   2. Перед випробуваннями працівники повинні бути ознайомлені з поряд­ком їх проведення та заходами безпеки залежно від характеру роботи, що ви­конується, та стану безпеки на робочому місці, а саме: переконатися у справ­ності манометрів, правильному і надійному кріпленні заглушок; перекрити доступ стороннім працівникам у зону випробувань та обладнати, у разі необ­хідності, аварійну сигналізацію.

   3. Працівники, які працюють на суміжних ділянках, повинні бути зазда­легідь попереджені про початок і термін проведення випробування.

   4. Тиск у системі мереж необхідно збільшувати поступово та рівномірно, унеможливлюючи поштовхи і удари, постійно контролюючи показання при­ладів та роботу системи, що випробовується.

   5. Піднімати тиск у трубопроводі під час його огляду забороняється.

   6. Усувати дефекти, які виявлено під час випробування, необхідно після відключення системи від джерела живлення. Зварні шви сталевих трубопрово­дів під час огляду обстукують молотком масою не більше ніж 1,5 кг, трубоп­роводи з кольорових металів і сплавів - дерев'яним молотком масою не більше ніж 0,8 кг. Трубопроводи з інших матеріалів обстукувати забороняється.

   7. Працівники, які виконують гідравлічне випробування, повинні пере­бувати в безпечних місцях відповідно даних про безпечні відстані, зазначені в додатку 1до цих Правил.

   8. Під час випробувань заглушки, люки, фланцеві та інші з’єднання не­обхідно позначати попереджувальними знаками. Одночасне гідравлічне ви­пробування декількох трубопроводів, змонтованих на одній опорній констру­кції або естакаді, слід у разі, коли ці опорні конструкції або естакади розрахо­вані на відповідні навантаження.

   9. Пневматичні випробування трубопроводів слід проводити у випадках, коли не можна проводити гідравлічні випробування (зимовий період, відсут­ність води).

   10. Пневматичні випробування наземних чавунних, фаолітових і скляних трубопроводів забороняються.

   11. У разі установлення на трубопроводі чавунної арматури (крім арма­тури з ковкого чавуну) пневматичні випробування слід проводити на тиск, що не перевищує 0,4 МПа. Разом з тим, вся чавунна арматура повинна пройти по­переднє гідравлічне випробування на міцність.

   12. Пневматичні випробування необхідно проводити для підземних ста­левих і поліетиленових трубопроводів з робочим тиском до 1,6 МПа, для ча­вунних, попередньо напружених залізобетонних і асбестоцементних - до 0,5 МПа.

   13. Наземні сталеві трубопроводи слід випробовувати пневматичним способом на міцність і щільність, якщо вони розраховані на робочий тиск під час випробувань не більше ніж 0,3 МПа.

   14. На час пневматичного випробування необхідно визначити небезпеч­ну зону. Компресор та ресивер повинні бути розміщені поза небезпечною зо­ною на відстані не менше ніж 10 м від системи, що випробовується.

   15. Під час пневматичного випробування сталевих трубопроводів тиском понад 1,0 МПа необхідно визначати безпечну зону перебування працівників.

   16. Безпечну зону не слід визначати під час випробувань трубопроводу на щільність із меншими величинами тиску.

   17. Під час пневматичного випробування трубопроводів запобіжні кла­пани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск. Забороняється обсту­кувати зварні шви під час випробування.

   18. Приєднання і роз'єднання мереж, що підводять стиснене повітря від компресора до трубопроводу, що випробовується, слід виконувати тільки піс­ля припинення подачі повітря та повного зняття тиску.

   19. Під час продування трубопроводів після їх випробування проти відк­ритого кінця труб необхідно встановлювати міцні щити для захисту працівни­ків від окалини та інших часток, що можуть відлітати. Перебування поблизу відкритих кінців труб, що продуваються, забороняється.