Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні виробничих приміщень вимірювальними приладами відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.
Вентиляційні системи та системи опалення повинні експлуатуватись відповідно до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (далі - НПАОП 0.00-1.27-09).
Виробничі приміщення, де проводяться роботи з дихлоретаном або його сумішами, обладнуються місцевою витяжною і загальною припливно- витяжною вентиляціями, повинні забезпечити вміст парів дихлоретану у повітрі робочої зони виробничих приміщень не вище ГДК - 10 мг/м -3 .
Припливно-витяжна вентиляція повинна мати негативний повітряний баланс, при якому повітря із виробничого приміщення відводиться більше, ніж подається в приміщення. Рециркуляція повітря в таких приміщеннях забороняється.
Мінімальна швидкість повітря в розрахунковому отворі місцевого витяжного пристрою повинна бути не менше ніж 0,7 м/с. Забороняється робота з дихлоретаном при непрацюючій місцевій витяжці та загальній припливно- витяжній вентиляції.
У виробничих приміщеннях, у яких можливо надходження парів дихлоретану, системи вентиляції повинні включатись за 10-25 хвилин до початку роботи. Спочатку включаються витяжні системи, а потім припливні.
Послідовність пуску і зупинки витяжних та припливних систем вентиляції виконується відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.27-09.
Вентиляційна система повинна бути забезпечена резервним вентилятором, який автоматично вмикається при аварійній зупинці основного вентилятора, коли відключення технологічного устаткування та зупинення процесу виробництва неможливе.
Термін пуску, тривалість експлуатації, термін зупинення і очищення вентиляційних установок повинні встановлюватися відповідно до інструкцій, що діють на підприємстві. Зміна регулювання вентиляційної установки, її елементів і приєднання додаткового устаткування відбуваються тільки з розпорядження посадової особи, відповідальної за роботу вентиляційних установок на підприємстві. Зміни, які введені у вентиляційну установку, повинні бути внесені до її проектної документації, паспорта та інструкції з експлуатації.
Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують виробничі приміщення, де застосовується та зберігається дихлоретан, повинні комплектуватись вентиляційним обладнанням відповідно до вимог пункту 4.2.37 НПАОП 0.00-1.27-09.
Очищення, ремонт та технічне обслуговування систем вентиляції виконуються згідно з графіком відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.27-09.
Вентиляційні установки, регулююча і запірна арматура систем опалення повинні бути встановлені в місцях, доступних для обслуговування.
На щит управління у диспетчерській повинні бути винесені сигнали оповіщення про порушення роботи систем вентиляції.
Улаштування повітровідбору для припливних систем вентиляції необхідно передбачати із зон, які виключають потрапляння в систему вентиляції вибухонебезпечних та отруйних парів та газів у режимах роботи підприємства.
У виробничих приміщеннях, де можливі раптові викиди у повітря робочої зони великої кількості дихлоретану, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції.
Для автоматичного включення аварійну систему вентиляції блокують з автоматичними газоаналізаторами, встановленими на значенні Г ДК дихлоретану в повітрі робочої зони на рівні 10 мг/м ' 3 .
Повинен бути передбачений дистанційний пуск аварійної системи вентиляції пусковими пристроями, розташованими зовні виробничого приміщення.
Перевірку справності аварійної вентиляції проводять відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.27-09.
Зупинення вентилятора діючої системи вентиляції при виявленні несправностей проводять в порядку, вказаному в НПАОП 0.00-1.27-09.
Вимоги безпеки до робочого місця
Організація робочого місця під час роботи з дихлоретаном повинна здійснюватись відповідно до вимог:
ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам»;
ГОСТ 12.4.040-78 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения»;
ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования»;
ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».
Працівники зобов'язані перевіряти стан устаткування, допоміжних пристроїв, робочого місця перед початком роботи, під час здачі зміни та стежити за їх станом протягом робочої зміни.
При виявленні несправностей під час роботи устаткування та порушення вимог цих Правил працівник повинен повідомити відповідну посадову особу для прийняття заходів до їх усунення.
Забороняється захаращувати приміщення, де застосовується і зберігається дихлоретан, проходи і робочі місця сторонніми предметами, продукцією та матеріалами.
Вміст у повітрі виробничих приміщень парів дихлоретану, умови мікроклімату повинні систематично контролюватись.
Контроль повітряного середовища слід проводити в зонах можливих максимальних концентрацій дихлоретану відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76; ГОСТ 12.1.005-88.
Періодичність контролю повітря робочої зони встановлюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
Вимоги до навантажувально-розвантажувальних робіт
Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог:
ГОСТ 12.3.002-75 «Процессы производственные. Общие требования безопасности»;
ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.009-76);
ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности»;
Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
Навантажувально-розвантажувальні роботи слід виконувати механізованим засобом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації. Підіймати і пересувати вантажі саморуч необхідно з дотриманням чинних нормативно-правових актів та нормативних документів.
Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (далі - ДСТУ ISO 6309:2007), Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників).
Рух транспортних засобів у місцях проведення навантажувально- розвантажувальних робіт повинен бути організований за транспортно- технологічною схемою зі встановленням відповідних дорожніх знаків відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинен підтримуватися мікроклімат відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.
Працівники, які беруть участь у навантажувально-розвантажувальних роботах вантажопідйомними механізмами, повинні носити захисні каски відповідно до вимог ГОСТ 12.4.128-83 «ССБТ. Каски защитные. Общие технические условия».
Перед початком навантажувально-розвантажувальних робіт працівники повинні:
ознайомитись з умовами здійснення та обсягом майбутніх робіт;
пройти підготовку відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76;
надягти спецодяг і спецвзуття, відповідні до умов праці;
надягти інші ЗІЗ і перевірити їх справність;
підготувати і перевірити справність механізмів, пристроїв, засобів пожежогасіння, необхідних при виконанні майбутньої роботи;
виконати зазначені у наряді-допуску заходи, що забезпечують безпеку під час роботи.
Навантажування і розвантажування тари (скляних ємностей) з дихлоретаном проводять у міцних корзинах або обрешітках. Роботу повинні виконувати двоє працівників, яких забезпечено відповідними ЗІЗ.
Забороняється переносити тару з дихлоретаном на спині, плечах або перед собою, а також нахиляти її.
У межах підприємства ємності з дихлоретаном мають транспортуватись на спеціальних візках або носилках з гніздами. Бочки та ящики транспортують тільки на візках.
Під час переміщування вантажів за допомогою вантажопідйомних механізмів слід:
перед початком роботи оглянути знімні вантажозахватні пристрої (стропи, ланцюги тощо) і тару, впевнитися в їх справності і наявності клейм або бирок;
упевнитись у наявності таблички із зазначенням вантажопідіймальності механізму і дати наступного часткового та повного технічного огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07. Не підіймати вантаж недозволеної
ваги, не застосовувати в роботі вантажопідйомні механізми, які не пройшли технічного огляду;
під час обв’язування вантажу чалкові канати і ланцюги накладати на основний масив так, щоб виключалась можливість випадання вантажу або його частин і забезпечувалось стійке положення під час переміщування вантажу. Канати і ланцюги слід накладати без вузлів і петель;
стропування вантажів необхідно виконувати шляхом зачеплення стропів за монтажні петлі або рами. За відсутності петель або рам вантаж слід обв’язувати у центрі ваги чалковим канатом.
Забороняється залишати у підвішеному стані піднятий вантаж, а також перебувати в зоні вантажу, що підіймається (опускається).
Забороняється присутність працівників у місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт, які не мають безпосереднього відношення до цих робіт, і пересування працівників, які виконують вантажно-розвантажувальні роботи, та транспортних засобів у зонах можливого падіння вантажів.
Вимоги до інструменту
Роботадавець повинен забезпечити працівника справним, якісним інструментом для виконання електромонтажних, слюсарних робіт, робіт на висоті тощо.
Інструмент, який використовується у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, повинен бути виконаний з іскробезпечних матеріалів.
Для зберігання та перенесення інструменту кожному працівнику повинні видаватися справні легкі ручні переносні ящики або сумки.
Ручний слюсарний інструмент, що використовується при обслуговуванні устаткування під час застосування та зберігання дихлоретану, повинен відповідати вимогам Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104 (НПАОП 0.001.71-13).
Робочі поверхні гайкового ключа не повинні мати збитих скісків, рукоятка - задирок.
Розміри зіву гайкових ключів повинні відповідати допустимим нормам. Забороняється застосовувати прокладки між поверхнями губок гайкового ключа і голівок болтів (граней гайок, пробок бочкотари).
При відкручуванні і закручуванні гайок та болтів забороняється застосовувати для подовжування гайкових ключів додаткові важелі у вигляді інших ключів або труб.
Рукоятки інструменту ударної дії не повинні мати сучків, косошарості.
Забороняється робота з інструментом, рукоятки якого посаджені на загострені кінці (напилки тощо) без металевих бандажних кілець.
Під час виконання монтажних робіт слід дотримуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
Вимоги до електробезпеки
Електричні пристрої на виробничих об'єктах, пов'язаних зі зберіганням та застосуванням дихлоретану, повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13 лютого 2012 року за № 91).
Працівник, який здійснює технічне обслуговування електроустаткування та працює з електроінструментом, а також виконує електромонтажні роботи на висоті, повинен здійснювати вказані роботи відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07 та чинних нормативно-правових актів під час застосування інструментів та пристроїв.
Електромонтажні роботи на висоті відповідно до вимог НПАОП 0.001.15-07 слід виконувати тільки з інвентарних підмостків з огородженнями, які пройшли періодичні випробування відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89 «ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия».
Забороняється виконувати роботи на висоті, що потребують зусиль, з усіх видів драбин.
Роботи з одночасним підтримуванням пристроїв (ліхтарів, світильників) слід виконувати з риштувань, підмостків або драбин з поличками та огородженими поручнями.
У разі аварійної ситуації в зоні виконання робіт слід негайно ужити заходів щодо недопущення в цю зону працівників, залишити небезпечне місце, сповістити відповідальну посадову особу і надалі діяти за її вказівками.
На робочих місцях значення параметрів електромагнітних полів повинні підтримуватись відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
Доступні електропровідні частини устаткування повинні мати огородження.
Електроприлади та щити незалежно від напруги, що використовується, підлягають заземленню, а також маркуються знаком безпеки «Обережно! Електрична напруга».
Роботи з ремонту устаткування та механізмів повинні виконуватись після відключення від мережі електроживлення з обов’язковим вивішуванням у місцях відключення попереджувальних плакатів відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
У виробничих приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження працюючих електричним струмом необхідно застосовувати діелектричні рукавички, а у приміщеннях із струмопровідними підлогами - також діелектричні калоші або діелектричні килимки.
Вимоги безпеки під час роботи з дихлоретаном
1. Організація перевезення, зберігання, видачі дихлоретану
Дихлоретан транспортують відповідно до вимог ГОСТ 1942-86 в сталевих спеціальних залізничних цистернах з верхнім зливом, сталевих зварних бочках місткістю від 50 л до 200 л або скляних бутлях місткістю від 10 л до 20 л. Горловина бутля повинна бути закрита притертою пробкою, обмотана тканиною і обв'язана шпагатом. Скляні бутлі з дихлоретаном поміщають в дерев'яні обрешітки або корзини з ущільненням з деревної стружки. Наливні люки і горловина ємностей і бочок герметизуються за допомогою паранітових або інших стійких до дихлоретану прокладок.
Дихлоретан необхідно зберігати відповідно до вимог ГОСТ 1942-86 в герметично закритих опломбованих сталевих бочках або скляних бутлях у критих неопалюваних складських приміщеннях, що відповідають вимогам для зберігання токсичних і вогненебезпечних речовин. Скляні бутлі повинні бути захищені від впливу світла. Дихлоретан без доступу вологи може зберігатися практично необмежений час.
На ємність, що містить дихлоретан, повинні бути нанесені знаки небезпеки відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005 «Вантажі небезпечні. Марко- вання».
У разі зберігання дихлоретану дозволяється його сумісне зберігання з такими категоріями речовин: отруйні, їдкі та (або) корозійні легкозаймисті речовини з температурою спалаху нижче мінус 18 ° С та від мінус 18 ° С до 23 ° С; отруйні речовини леткі без додаткового виду небезпеки; отруйні речовини легкозаймисті з температурою спалаху від 23 ° С до 61 ° С; їдкі та (або) корозійні речовини, що мають основні властивості, легкозаймисті з температурою спалаху від 23 ° С до 61 ° С.
Розлив дихлоретану в тару слід виконувати за допомогою сифонів у спеціально обладнаному приміщенні, що має місцеву витяжну і загальну припливно-витяжну вентиляції, трапи для стоку пролитої рідини в зливні пристрої. Розлив дихлоретану в тару слід проводити у відповідних засобах індивідуального захисту органів дихання (протигазах) відповідної марки.
Пролив дихлоретану на підлогу слід негайно зібрати за допомогою піску або тирси, які прибрати у спеціальний контейнер з подальшою утилізацією. Забруднену підлогу промити водою. Пролив дихлоретану слід прибирати у відповідних засобах індивідуального захисту органів дихання (протигазах) відповідної марки.
Для виключення утворення вибухонебезпечних сумішей порожню тару з-під дихлоретану відразу після її вивільнення промивають водними розчинами натрію карбонату (Na i CO a ) або натрію гідроксиду (КаСП) з масовою часткою речовин від 3 % до 5 %. Розчин заливають у ємність, відстоюють упродовж 5 або 6 годин, потім розчин зливають та ємність багаторазово промивають водою.
Під час огляду внутрішньої поверхні порожньої тари з-під дихлоретану слід застосовувати переносні ручні світильники у вибухозахищеному виконанні напругою не більше ніж 12 В, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші за ГОСТ 12.1.011-78 «ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний». Застосування під час огляду відкритого вогню забороняється.
Переносні ручні електричні світильники відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою. Сітка повинна бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами. Патрон повинен бути вбудований у корпус світильника так, щоб струмовідні частини патрона і цоколя лампи були недоступні для дотику.
Під час видавання переносних світильників відповідальні посадові особи, які видають та приймають їх, зобов’язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів.
У разі виявлення під час роботи несправності електролампи, проводу або трансформатора їх необхідно замінити справними, спочатку відімкнувши від електромережі.
Ремонт переносних світильників має виконуватись електротехнічними працівниками у спеціально облаштованому приміщенні (майстерні).
Роботодавець затверджує перелік цехів, ділянок, структурних підрозділів, яким дозволено застосування дихлоретану, і встановлює для них норми зберігання дихлоретану (не більше добової або змінної потреби).
У вказаних структурних підрозділах дихлоретан слід зберігати в герметичних сталевих або скляних (з темного скла) ємностях в металевому ящику під замком. На ємностях повинні бути знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
Видача дихлоретану зі складу і передача його з одного структурного підрозділу в інший оформляються у встановленому на підприємстві порядку. Забороняються видача і передача дихлоретану в структурний підрозділ, не включений в перелік структурних підрозділів підприємств, яким дозволено застосування або зберігання дихлоретану.
На підприємстві забезпечується облік дихлоретану у відповідному журналі надходження і витрат дихлоретану, що затверджений роботодавцем.
Спеціальні вимоги до устаткування і процесів застосування і
зберігання дихлоретану
Дихлоретан та його суміші використовуваються для оброблення приміщень (фумігації).
Застосовувати дихлоретан необхідно в тих випадках (технологічних процесах, реакціях, як розчинник), коли він не може бути замінений іншою малотоксичною речовиною.
Найбільш небезпечними процесами під час застосування дихлоретану є:
переливання дихлоретану з цистерн і бочок у відкриті баки;
знищення шкідників і збудників хвороб рослин шляхом фумігації;
екстракція розчинниками;
ліквідація відходів.
Роботи в лабораторіях, пов'язані із застосуванням (переливанням, перегонкою) дихлоретану, слід виконувати у витяжній шафі, обладнаній верхнім і нижнім відсмоктуваннями, з використанням ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08 та НПАОП 24.0-3.01-04.
Під час застосування дихлоретану або його сумішей в установках процес (транспортування, завантаження, переливання, перемішування, вивантаження, знежирення) повинен бути механізованим.
Ручні операції, при яких можливий безпосередній вплив на шкіру працівника дихлоретану або його сумішей (промивка, протирання виробів), слід виключати.