НПАОП 24.1-1.37-15Правила охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ

НАКАЗ
27.01.2015 № 36

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2015 р.

за № 144/26589

Про затвердження Правил охорони праці під час застосування
та зберігання дихлоретану

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці»НАКА­ЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при застосуванні та зберіганні дихлоретану в установах, організаціях і на підприємствах АН СРСР, затверджені Президією Академії Наук СРСР 21 квітня 1981 року (НПАОП 24.1-1.03-81).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністер­ства юстиції України;

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

В

Міністр

. ДемчишинМІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА
охорони праці під час застосування
та зберігання дихлоретану ЗМІСТ

1. Загальні положення 3

2. Загальновиробничі вимоги з охорони праці 4

1. Загальні вимоги 4

2. Вимоги до працівників 7

3. Вимоги до виробничих і складських приміщень 8

4. Вимоги до освітлення 9

5. Вимоги до опалення і вентиляції 10

6. Вимоги безпеки до робочого місця 11

7. Вимоги до навантажувально-розвантажувальних робіт 12

8. Вимоги до інструменту 13

9. Вимоги до електробезпеки 14

1. Вимоги безпеки під час роботи з дихлоретаном 15

1. Організація перевезення, зберігання, видачі дихлоретану 15

2. Спеціальні вимоги до устаткування і процесів застосування і зберігання

дихлоретану 17

1. Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій 18

2. Заходи першої допомоги при нещасних випадках, які сталися під час робіт

із застосуванням дихлоретану 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 27.01.2015 № 36

Зареєстровано в Міністерстві юсти­ції України 12 лютого 2015 р.

за № 144/26589

ПРАВИЛА

охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану

1. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації неза­лежно від форми власності та виду діяльності, на яких застосовується та збері­гається дихлоретан (далі - підприємства).

2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для роботодавців та працівників підприємств, які виконують роботи під час застосування та зберігання дихло­ретану.

3. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

безпечна експериментальна максимальна щілина- максимальний про­міжок, через який розповсюдження полум'я неможливе;

вибухонебезпечні речовини- речовини (матеріали), здатні створювати самостійно або в суміші з окислювачами вибухонебезпечне середовище;

граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості, але не більше ніж 40 годин на тиждень, про­тягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я особи, що виявляється сучасними методами досліджень під час роботи або в подальшому житті особи і її наступних поколінь;

нижня (верхня) концентраційна межа поширювання полум'я- мініма­льний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислю­вальним середовищем, при якому можливе поширювання полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання;

температура спалаху- найменша температура конденсованої речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюються па­ри, що здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання; стійке горіння при цьому не виникає;

температурні межі поширювання полум'я (займання)- такі температу­ри речовини, при яких її насичена пара утворює в окислювальному середови­щі концентрації, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і верхній (верхня температурна межа) концентраційним межам поширювання полум'я.

1. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

БЕМЩ - безпечна експериментальна максимальна щілина;

МВВК - мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню;

НБХ - наголовний щиток з безбарвним хімічно стійким корпусом для за­хисту від бризок роз'їдаючих рідин;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ТВМ - універсальний антидот ТВМ: суміш таніну, активованого вугілля, магнезії паленої.

II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

1. Загальні вимоги

   1. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпе­чення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міні­стерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєст­рованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

   2. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці від­повідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, за­твердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

   3. Опрацювання та затвердження нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету Укра­їни по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПА- ОП 0.00-6.03-93).

   4. Роботодавець розробляє і затверджує відповідно до вимог Закону Ук­раїни «Про об’єкти підвищеної небезпеки» план локалізації та ліквідації ава­рійних ситуацій і аварій, з яким повинні бути ознайомлені працівники.

   5. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важ­ких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо­роняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотри­манням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жін­ками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Перелі­ку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міні­стерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я Украї­ни від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції Ук­раїни 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвер­дженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2. Під час застосування та зберігання дихлоретану на працівників мо­жуть впливати такі небезпечні і шкідливі виробничі чинники за класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»:

• токсичні речовини;

• машини та механізми, що рухаються, рухомі частини виробничого устаткування;

• підвищена загазованість повітря робочої зони;

• підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місці;

• підвищений рівень вібрації;

• підвищена чи знижена вологість повітря;

• підвищена чи знижена рухомість повітря;

• підвищений рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може статися через тіло працівника;

• підвищений рівень статичної електрики;

• відсутність або недостатність природного світла;

• недостатня освітленість робочої зони;

• гострі краї, задирки, жорсткість поверхонь заготовок, інструменту та устаткування;

• розміщення робочого місця на значній висоті від поверхні землі.

1. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих міс­цях повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів:

• допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - за ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требова­ния к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88);

• параметри мікроклімату - за Санітарними нормами мікроклімату ви­робничихприміщень, затвердженими постановою Головного держа­вного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99);

• допустимі рівні напруги дотику і струму - за ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 «ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов»;

• допустимі рівні статичної електрики - за ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие техниче­ские требования»;

• температура поверхонь устаткування та огороджувальних пристроїв (екранів, щитів) - за ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Темпе­ратури поверхонь, доступних дотику. Ергономічні дані для встанов­лення граничних значень температури гарячих поверхонь»;

• допустимі рівні шуму на робочих місцях - за ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки» та Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими пос­тановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.037-99);

• допустимі рівні вібрації - за ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Виб­рационная безопасность. Общие требования» та Державними саніта­рними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвер­дженими постановою Головного державного санітарного лікаря Ук­раїни від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.039-99);

• фізичні перевантаження - згідно з Державними санітарними норма­ми та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкі­дливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важко­сті та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 квітня 2014 року № 248, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 травня 2014 року за № 472/25249.

1. Роботодавець забезпечує отримання від постачальника дихлоретану, який має державну реєстрацію відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420, та на­дання постачальником паспорта безпечності дихлоретану, який повинен від­повідати вимогам ДСТУ ГОСТ 30333-2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, ГОТ)».

2. Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і перевір­ку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, за­твердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Ук­раїни 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

3. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підви­щеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції Ук­раїни 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

4. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуа­льного захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами ін­дивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 ро­ку за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

5. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Техні­чного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

6. Працівники, які виконують роботи під час застосування та зберігання дихлоретану, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту від­повідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (ча­стина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерст­ві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (далі - НПАОП 24.0­3.01-04).

7. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведен­ня розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

8. Для вибухобезпечного оформлення технологічних процесів (опера­цій), під час яких застосовується дихлоретан, повинна проводитись кількісна оцінка категорії вибухонебезпечності блоків (стадій технологічної системи) відповідно до вимог Загальних правил вибухобезпеки для вибухонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених Дер­жавним комітетом СРСР з нагляду за безпечним проведенням робіт в промис­ловості і гірничому нагляді 06 вересня 1988 року (НПАОП 0.00-1.41-88), яка приймається на одиницю вище для дихлоретану як речовини 2 класу небезпе­ки за ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

1. Вимоги до працівників

   1. Забороняється контакт з дихлоретаном жінок під час вагітності та в період лактації.

   2. Працівники, зайняті на роботах, де застосовується дихлоретан, повин­ні знати:

• шкідливі і небезпечні виробничі фактори, заходи безпеки під час ро­боти з дихлоретаном;

• фізико-хімічні і токсичні властивості дихлоретану та особливість йо­го дії на організм людини;

• порядок виконання роботи та утримання робочого місця;

• інструкції з охорони праці;

• правила виробничої та особистої гігієни;

• правила застосування ЗІЗ;

• правила користування засобами колективного захисту;

• заходи локалізації та ліквідації аварії.

1. Під час роботи з дихлоретаном і ліквідації наслідків аварій залежно від конкретних умов необхідно застосовувати:

• засоби захисту органів дихання - промислові протигази і респіратори із змінними фільтрувальними коробками коричневого кольору і пат­ронами типу А. Вибір та застосування засобів індивідуального захи­сту органів дихання здійснюються відповідно до вимог Правил ви­бору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихан­ня, затверджених наказом Державного комітету України з промисло­вої безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квіт­ня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07);

• засоби захисту обличчя, органів зору - щитки захисні лицьові з наго- ловним кріпленням типу НБХ, закриті герметичні захисні окуляри типу «Г» з безбарвним хімічно стійким склом відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия»;

• засоби захисту рук - рукавички з полівінілхлориду, поліетилену, де­рматологічні захисні засоби за ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и об­щие требования»;

• спеціальний одяг з бавовняних тканин, спеціальне взуття - чоботи із шкіри, нарукавники і фартухи з поліетилену, полівінілхлориду.

1. Лицьові частини протигазів і респіраторів після їх застосування про­миваються водою, дезінфікуються етиловим спиртом або 0,5 % розчином пер­манганату калію (KMnO 4 ), потім повторно промиваються водою і просушу­ються при температурі від 30 до 35 ° С.

2. Зняття працівником захисних засобів проводиться в такому порядку: рукавички полівінілхлоридні, не знімаючи з рук, миють в знешкоджуючому розчині (розчин з масовою часткою натрію карбонату (Na i CO a ) від 3 до 5 % або вапняному молоці), потім промивають їх в чистій проточній воді, після цього знімають окуляри і респіратор (протигаз), спеціальне взуття і спеціаль­ний одяг, знову промивають у вказаному порядку рукавички і знімають їх.

3. Розвішувати, зберігати одяг (спеціальний одяг) у виробничих примі­щеннях заборонено.

4. Забороняється застосування хімічного посуду для зберігання харчових продуктів, а також побутового посуду для зберігання дихлоретану і роботи з ним.

5. Прийом їжі, зберігання продуктів харчування в приміщеннях, де про­водяться роботи або зберігається дихлоретан, заборонено.

1. Вимоги до виробничих і складських приміщень

   1. Для виробничих та складських приміщень повинна бути визначена ка­тегорія вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з цих питань.

Класифікація вибухонебезпечної зони здійснюється відповідно до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потен­ційно вибухонебезпечних середовищах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

Експлуатація електроустановок здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної полі­тики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юсти­ції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

1. Підлоги виробничих приміщень, в яких здійснюються зберігання та відпускання дихлоретану, повинні бути цементними або бетонними, викладе­ними метлаською плиткою, стійкими до дихлоретану, рівними, неслизькими, вологонепроникними, мати ухил для стоку пролитої рідини в зливні пристрої, допускати вологе прибирання. Канали і поглиблення в підлозі повинні бути щільно і міцно закриті врівень з підлогою.

2. Стіни виробничих приміщень, в яких здійснюються зберігання та від­пускання дихлоретану, повинні бути з газонепроникним покриттям, яке легко миється.

3. У складах і виробничих приміщеннях, де ведуться роботи із застосу­ванням дихлоретану або його сумішей, забороняються:

• улаштування підлог з покриттям із асфальту або полімерних матері­алів;

• покриття олійними фарбами на натуральній оліфі або кам'яновугіль­ним (кузбасівським) лаком стін, меблів, устаткування;

• використання сукна і промаслених матеріалів.

1. Без обмежень вимог до виготовлення підлог допускаються роботи з невеликою кількістю дихлоретану (не більше ніж один літр) зі стійким до дих­лоретану покриттям робочої поверхні, що має борти або піддон для виклю­чення розтікання за межі аварійної протоки.

1. Вимоги до освітлення

   1. Виробничі приміщення для застосування та зберігання дихлоретану повинні мати природне і штучне освітлення, у тому числі аварійне освітлення, відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

   2. Вимоги до природного освітлення:

      1. Вікна повинні бути обладнані пристосуванням для захисту від пря­мих сонячних променів (жалюзі, екрани, козирки, штори) та очищатись від пилу і бруду.

Вікна повинні мати конструкцію або пристрої, які б забезпечували можли­вість їх очищення без створення небезпеки для працівників.

1. Вікна, світлові прорізи та підвіконня забороняється захаращувати ін­струментом та сторонніми предметами. Кущі та дерева, посаджені навколо виробничих приміщень, не повинні затіняти вікна.

4.3. Вимоги до штучного освітлення:

1. Люмінесцентні лампи і лампи розжарювання для загального і місце­вого освітлення повинні бути обладнані відбивачами або розсіювачами. Вико­ристання закритих ламп без відбивачів забороняється.

2. Улаштування, монтаж, ремонт і перевірку справності стану електро­проводки і арматури світильників та ламп, їх заміну і очищення необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

1. Вимоги до опалення і вентиляції

   1. Опалення та вентиляція повинні забезпечувати оптимальні або допус­тимі мікрокліматичні умови у робочій зоні виробничих приміщень.