вентиляції
11.1.1 Експлуатація та обслуговування вентиляційних систем на
АГНКС здійснюється згідно з вимогами НАПБ А .01.001-95 ( z0219-95 )
" Правил пожежної безпеки в Україні ", ГОСТ 12.4.021-75 " Системы
вентиляционные . Общие требования " та місцевої інструкції з
експлуатації , розробленої у відповідності до вимог ГОСТ 2.601-95
" ЄСКД . Експлуатаційні документи ", ВСН 316-75 " Инструкция по
эксплуатации вентиляционных установок предприятий
Минмонтажспецстроя " і інструкції ( технічної документації )
підприємства - виробника .
11.1.2 На кожній АГНКС наказом по підприємству призначається
особа , яка відповідає за безпечну експлуатацію вентиляційних
систем .
11.1.3 На кожну вентиляційну установку АГНКС складається
паспорт , у якому вказуються основні технічні дані , що
характеризують вентиляційну установку , та її технічний опис .
11.1.4 На вентиляційні системи АГНКС складається
експлуатаційний журнал ( формуляр ), що містить :
- вказівки щодо ведення журналу ( формуляра );
- схему системи повітроводів з указанням діаметрів труб ,
розташування арматури , компенсаторів , запобіжних , вогнезахистах та
дренажних пристроїв , зворотних клапанів , контрольно - вимірювальних
приладів , а також обладнання , що входить в установку ;
- акт приймання в експлуатацію вентиляційних установок ;
- паспорт на обладнання , що є невід ' ємною частиною
вентиляційної установки ;
- облік часу роботи установки ;
- облік несправностей під час експлуатації установки ;
- облік технічного обслуговування та ремонтів обладнання та
елементів установки ;
- дані про заміну елементів установки .
11.1.5 Технічне обслуговування вентиляційних установок
проводиться працівниками , які пройшли спеціальне навчання , за
графіками , що затверджені у встановленому порядку .
11.1.6 У приміщеннях вентиляційних камер вивішуються схеми
вентиляційних систем .
11.1.7 Технічний стан і ефективність роботи вентиляційних
систем перевіряється за графіком один раз у рік спеціалізованою
пусконалагоджувальною організацією .
11.1.8 Під час експлуатації вентиляційних установок
проводяться щодобові огляди , технічне обслуговування та ремонти
( поточний , капітальний ).
11.1.9 Технічне обслуговування вентиляційних установок
проводиться у терміни , передбачені паспортами
підприємств - виробників , але не рідше одного разу на місяць ,
поточний ремонт - не рідше одного разу на рік , капітальний
ремонт - не рідше одного разу на п ' ять років .
11.1.10 Заходи безпеки під час ремонтів вентиляційних
установок повинні відповідати вимогам розділів 6, 9, 10 цих
Правил .
11.1.11 Під час щодобового огляду вентиляційних установок
проводиться :
- контроль параметрів повітря , яке нагнітається в приміщення ,
перевірка дії зворотних клапанів , а також параметрів теплоносія
калориферів ;
- перевірка наявності та цілісності заземлення ;
- перевірка кріплення електродвигунів повітропроводів ,
трубопроводів теплоносія тощо ;
- перевірка працездатності та включення вентиляції підпору
шлюз - тамбуру , щільності прилягання дверей та наявності пристрою їх
примусового закриття ;
- контроль за станом огороджень частин обертання ;
- перевірка стану коробок виводів електродвигунів .
11.1.12 Під час технічного обслуговування вентиляційних
установок проводяться :
- візуальний контроль з метою виявлення наявності механічних
пошкоджень та корозії , герметичність повітропроводів вентиляційних
камер і труб калориферів , порушень цілісності фарбування , шуму та
вібрації ;
- перевірка дії дросель - клапанів , шиберів та жалюзійних
решіток і правильності напрямку обертання робочих коліс
відцентрових вентиляторів та крильчатки осьових вентиляторів ( з
перевіркою дії вентиляційних установок );
- перевірка зазорів між роторами та кожухами у відцентрових
вентиляторів і між крильчаткою та обичайкою в осьових
вентиляторів ;
- визначення забруднення фільтрів , пластин та секцій
калориферів і перевірка заповнення касет фільтрувальним
матеріалом ;
- контроль температури підшипників електродвигунів і
перевірка наявності заземлення останніх ;
- контроль параметрів повітря , що нагнітається в приміщення ;
- перевірка герметичності дверей вентиляційних камер і стану
теплової ізоляції камер .
11.1.13 Вогнезатримні пристрої , зворотні клапани , пристрої
блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та
системи пожежогасіння , а також автоматичні пристрої відключення
вентиляції в разі пожежі повинні перевірятися у встановлені
адміністрацією підприємства терміни , але не рідше одного разу на
півроку , у відповідності до місцевої інструкції з експлуатації
вентиляції .
11.1.14 Робота технологічного обладнання АГНКС допускається
тільки зі справними працюючими вентиляційними установками та АПО .
11.2 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування системи
стиснутого повітря ( газу ), що необхідний для живлення пневматичних
пристроїв систем автоматичного регулювання та контролю
11.2.1 Даний розділ поширюється на системи підготовки
стиснутого повітря ( газу ), що необхідний для живлення пневматичних
пристроїв систем автоматичного регулювання , контролю та захисту .
11.2.2 Стиснуте повітря або стиснутий природний газ можуть
використовуватись як робоче тіло для живлення пневматичних
пристроїв систем автоматичного регулювання і повинні відповідати
таким вимогам :
- температура точки роси - не менше мінус 40 град . C;
- тиск - не більше 0,7 МПа (7 кг / кв . см );
- вміст води та масла в рідкому стані не допускається ;
- вміст твердих домішок - не більше 2 мг / куб . м ;
- розмір одиничної твердої частки - не більше 10 мкм .
Природний газ може використовуватись лише для живлення
обладнання , розташованого поза приміщеннями в межах визначеної
газонебезпечної зони .
11.2.3 На системи подачі стиснутого повітря ( газу ) повинен
бути складений експлуатаційний формуляр , аналогічний указаному в
11.1.3 цього розділу .
11.2.4 Технічне обслуговування системи подачі стиснутого
повітря ( газу ) проводиться виробничим персоналом підприємства
( АГНКС ) або силами спеціалізованої організації за затвердженими
графіками .
11.2.5 Під час технічного обслуговування системи подачі
стиснутого повітря ( газу ) проводяться щодобові огляди та планові
ремонти .
11.2.6 Технічне обслуговування нагнітальних засобів ,
установок осушення повітря ( газу ), регуляторів тиску повітря
( газу ), КВП і А електрообладнання , посудин , що працюють під
тиском , трубопроводів та арматури , які входять до складу системи
подачі стиснутого повітря ( газу ), що необхідний для живлення
пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання , контролю
і захисту , повинно проводитись відповідно до вимог паспортів
підприємств - виробників відповідного обладнання і розділів 4, 5, 7,
9, 10 цих Правил .
11.3 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування
блискавкозахисту та заземлень
11.3.1 Для забезпечення безпеки людей і збереження будівлі
( споруди ), обладнання АГНКС від загорання ( вибуху ) у випадку
прямого удару блискавки та розряду статичної електрики , а також
від повторних їх проявів слід передбачити заходи РД 34.21.122-88
" Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений ".
11.3.2 Заземлення електроустановок АГНКС повинне відповідати
вимогам чинних " Правил технической эксплуатации электроустановок
потребителей ", ДНАОП 0.00-1.21-98 ( z0093-98 ) " Правила безпечної
експлуатації електроустановок споживачів " та ВСН 269-72 " Тимчасова
інструкція з монтажу захисного заземлення електроустановок систем
автоматизації ".
11.3.3 Відповідальність за справність блискавкозахисту та
заземлювальних пристроїв покладається на особу , яка відповідає за
електрогосподарство .
Не дозволяється використовувати виробничі трубопроводи та
інше технологічне обладнання як заземлювальні пристрої .
11.3.4 На кожний заземлювальний пристрій , що знаходиться в
експлуатації на АГНКС , повинен бути складений паспорт , який
містить схему заземлення , основні технічні дані , дані про
результати перевірки опору заземлювального пристрою , про характер
ремонтів та змін , що внесені в даний пристрій .
11.3.5 У процесі експлуатації кожен заземлювальний пристрій
на АГНКС повинен підлягати технічному обслуговуванню та ремонту .
Обсяги та терміни їх технічного обслуговування і ремонту повинні
відповідати обсягам та термінам , що вказані в " Правилах
технической эксплуатации электроустановок потребителей ".
11.3.6 Результати технічного обслуговування заземлювальних
пристроїв , а також виявлені несправності та заходи з їх усунення
повинні фіксуватись у паспорті на заземлювальний пристрій .
11.3.7 Не дозволяється здійснювати експлуатацію
електроустановок , у яких величини опору заземлювальних пристроїв
більші допустимих величин , вказаних у " Правилах технической
эксплуатации электроустановок потребителей ".
11.3.8 Терміни проведення технічного обслуговування та
ремонтів заземлювальних пристроїв необхідно пов ' язувати з
термінами періодичного обслуговування та ремонтів технологічного
обладнання . Роботи з технічного обслуговування та ремонтів
заземлювальних пристроїв повинні проводитись за графіками , що
затверджені і узгоджені у встановленому порядку , силами
підприємства або спеціалізованої організації .
11.3.9 Заходи безпечної експлуатації блискавкозахисту та
систем заземлення повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98
( z0093-98 ) " Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів " і розділам 4 і 10 цих Правил .
11.4 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування
протипожежного обладнання
11.4.1 Заходи пожежної безпеки , безпечна експлуатація та
обслуговування протипожежного обладнання здійснюються відповідно
до вимог НАПБ А .01-001-95 ( z0219-95 ) " Правила пожежної безпеки в
Україні " та " Правил пожежної безпеки в газовій промисловості
України " ( ППБГП -97), затверджених АТ " Укргазпром " від 19.02.97 р .
N 57.
11.4.2 АГНКС повинні бути забезпечені протипожежним
обладнанням відповідно до вимог розділу 8.1 Правил пожежної
безпеки в газовій промисловості України ( ППБГП -97) та відповідати
вимогам Правил пожежної безпеки в Україні ( z0219-95 ).
Відповідальність за своєчасне і повне оснащення АГНКС
пожежним обладнанням та первинними засобами пожежогасіння ,
забезпечення їх технічного обслуговування , збереження та
справність , а також за навчання працівників Правилам користування
ними несе перший керівник ( начальник АГНКС ).
11.4.3 На кожній АГНКС на видному місці повинна бути вивішена
табличка із зазначенням прізвища , ім ' я та по батькові посадової
особи , яка відповідає за пожежну безпеку .
11.5 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування
ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання ,
шлангових протигазів , рятувальних поясів та мотузків
11.5.1 Під час виконання газонебезпечних робіт на АГНКС
використовуються ( за необхідності ) шлангові протигази або
ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання .
11.5.2 Резерв шлангових протигазів на АГНКС повинен складати
10 % від кількості людей , які користуються ними ( але не менше
одного ).
11.5.3 Перед роботою в шланговому протигазі необхідно
перевірити справність маски та шланга протигазу . Останній
вважається придатним , якщо під час затискання рукою шланга дихати
в протигазі неможливо .
Маска протигазу повинна щільно прилягати до обличчя , але не
викликати больових відчуттів .
11.5.4 Шланг протигазу повинен бути довжиною не менше 8 м , а
якщо його довжина 10 м , він повинен бути обладнаний пристроєм для
нагнітання повітря .
11.5.5 Під час роботи в шланговому протигазі необхідно
слідкувати , щоб повітрозабірний патрубок шланга знаходився в зоні
чистого повітря , а сам шланг не був затиснутий будь - якими
предметами . Кінець шланга з повітрозабірним патрубком повинен бути
закріплений для попередження можливого переміщення .
11.5.6 До роботи в ізоляційних засобах індивідуального
захисту органів дихання можуть бути допущені особи , які пройшли
спеціальний інструктаж .
11.5.7 Тривалість роботи у шланговому протигазі без перерви
не більше 30 хв .
11.5.8 Протигази на АГНКС зберігаються в спеціальних шафах .
Під час зберігання ізолювальних засобів індивідуального захисту
органів дихання останні повинні бути в вертикальному положенні , а
вентилі балонів повинні бути закриті .
Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального
захисту органів дихання будь - яким маслом .
11.5.9 Відповідальність за стан та утримання шлангових
протигазів і ізолювальних засобів індивідуального захисту органів
дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС
або на спеціаліста , окремо призначеного для цього .
11.5.10 Ступінь придатності рятувальних поясів , карабінів та
мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та
випробуваннями .
11.5.11 Зовнішній огляд рятувальних поясів , карабінів та
мотузків повинен проводитись один раз у десять днів особою , яка
відповідає за стан і утримання рятувальних поясів й мотузків на
АГНКС , а також кожний раз перед та після їх застосування .
11.5.12 Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі
виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання
( надрив , надріз тощо , незалежно від їх розміру ).
11.5.13 Не дозволяється застосовувати карабіни в разі :
- деформації затворів ( не відкривається і не закривається );
- наявності виступів і нерівностей у місці входу кріплення в
замок ;
- наявності нещільностей і виступів у місці шарнірного
кріплення затвору ;
- ослаблення натягу пружини затвору ;
- наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих
виступів .
11.5.14 Не дозволяється використовувати мотузки за наявності
обірваних ниток або слідів гнилості .
11.5.15 Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні
підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність
статичним навантаженням у 200 кг , для чого до кільця поясу ,
застібнутого на обидві пряжки , прикріплюють вантаж вагою 200 кг ,
який залишається в підвішеному стані протягом 5 хв ., після зняття
вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень .
11.5.16 Поясні карабіни підлягають випробуванню на міцність
один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг . Для
цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг і карабін з
відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хв .
Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми .
Звільнений затвор повинен правильно і вільно стати на своє місце .
11.5.17 Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на
міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у
200 кг протягом 15 хв . Після зняття навантаження на мотузкові не
повинно бути ніяких слідів пошкоджень . Збільшення довжини мотузка
від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5 % від його
початкової довжини .
11.5.18 Всі випробування рятувальних поясів , карабінів та
мотузків повинні проводитись комісією , що призначається наказом по
підприємству , з оформленням відповідного акта .
Всі засоби індивідуального захисту , що не витримали
випробування , повинні знищуватись . Кожному поясу і мотузкові , що
витримали випробування , повинні надаватись інвентарні номери .
11.6 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування
вантажопідіймального обладнання
11.6.1 Роботи із застосуванням вантажопідіймального
обладнання , що проводяться на АГНКС , виконуються відповідно до
вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 " Правила будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів ", затверджених Держнаглядохоронпраці
від 16.12.93 р . N 128, і цих Правил .
11.6.2 Керівництво підприємства ( АГНКС ) повинно забезпечити
утримування вантажопідіймального обладнання , знімальних
вантажозахватних пристроїв , які належать АГНКС , у справному стані
та безпечні умови їх роботи шляхом організації відповідного
опосвідчення , ремонту та обслуговування .
Для цього необхідно :
- призначити осіб , відповідальних за безпечну експлуатацію
вантажопідіймального обладнання , знімальних вантажозахватних
пристосувань ;
- встановити порядок профілактичних оглядів та ремонтів , які
забезпечують утримання вантажопідіймального обладнання в справному
стані ;
- встановити порядок навчання та періодичної перевірки знань
персоналу , який експлуатує вантажопідіймальне обладнання , згідно з
ДНАОП 00.0-1.03.93 " Правила будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів " і цими Правилами ;
- забезпечити інженерно - технічних працівників правилами та
керівними вказівками з безпечної експлуатації вантажопідіймальних
машин , а персонал - виробничими інструкціями ;
- забезпечити виконання інженерно - технічними працівниками
вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 " Правила будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів " та цих Правил , а обслуговуючим
персоналом - інструкцій .
11.6.3 Для нагляду за безпечною експлуатацією
вантажопідіймального обладнання АГНКС повинен бути призначений
інженерно - технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними
машинами після перевірки знань ДНАОП 00.0-1.03.93 " Правила будови
та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів " комісією та
видачі відповідного посвідчення .
11.6.4 Періодична перевірка знань інженерно - технічного
працівника з нагляду за вантажопідіймальними машинами проводиться
через три роки . Оскільки АГНКС - підприємство з малою кількістю
вантажопідіймальних машин , інженерно - технічний працівник з нагляду
за вантажопідіймальними машинами повинен призначатися
організацією , якій підпорядкована АГНКС , та може бути одним на
кілька АГНКС .
11.6.5 У разі виявлення несправностей , а також порушень вимог
ДНАОП 00.0-1.03.93 " Правила будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів " і цих Правил під час роботи
вантажопідіймального обладнання та його обслуговування ,
інженерно - технічний працівник з нагляду за ним повинен прийняти
заходи з усунення цих несправностей або порушень , а у випадку
необхідності повинен припинити роботу вантажопідіймального
обладнання .
Вантажопідіймальне обладнання не дозволяється допускати до
роботи в разі :
- обслуговування його неатестованими працівниками , а також у
випадку , коли не призначені особи , які відповідають за справний
стан або безпечне проведення робіт з переміщення вантажів ;
- експлуатації вантажопідіймального обладнання , термін
технічного опосвідчення якого закінчився ;
- невиконання приписів органів технагляду ;
- виявлення на вантажопідіймальному обладнанні численних
несправностей , які свідчать про відсутність нагляду за її
технічним станом ;
- наявності тріщин у відповідальних місцях металоконструкцій ;
- неприпустимому зношенні крюків , ланцюгів .
12 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ЗАПРАВЛЕННЯ АВТОМОБІЛІВ
СТИСНУТИМ ГАЗОМ
12.1 Порядок заправлення автотранспорту та пересувних
автогазозаправників ( ПАГЗ ) стиснутим газом на АГНКС визначається
адміністрацією підприємства , до якого належить АГНКС . Заправлення
проводиться відповідно до Технологічного регламенту заправлення
автомобілів стисненим природним газом на АГНКС та за місцевою
Інструкцією з заправлення автомобілів стисненим природним газом на
АГНКС , розробленою на основі ПІ 1.1.23-96-2000 " Примірна
інструкція з охорони праці при заправці автомобілів стисненим
природним газом на АГНКС " і затвердженою відповідно до вимог
ДНАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ) " Положення про розробку інструкцій
з охорони праці ", а також інструкцією з експлуатації
підприємства - виробника ГЗК .
12.2 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на
АГНКС повинне проводитись у порядку черги , за виключенням
автотранспорту спеціального призначення ( автомобілі пожежної
охорони , швидкої медичної допомоги , міліції тощо ).
12.3 Заправлення ПАГЗ повинно виконуватись переважно в нічний
час на спеціально виділених АГНКС за межами населених пунктів .
Перебування ПАГЗ на території АГНКС необхідно обмежувати
періодом часу , необхідним для його заправлення .
12.4 На території АГНКС наповнювач повинен слідкувати за
дотриманням водіями автотранспорту та ПАГЗ знаків дорожнього руху .
Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 5,0 км / год .
12.5 В ' їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення повинен
проводитись з дозволу оператора ( наповнювача ) або з дозволу
відповідної світлової сигналізації . В ' їзд автотранспорту та ПАГЗ
на заправлення здійснюється за схемою руху автотранспорту на даній
АГНКС і тільки за відсутності пасажирів у їх кабінах або кузовах .
12.6 Після зупинки автомобіля біля газозаправної колонки
наповнювач зобов ' язаний впевнитись , що водій вимкнув двигун ,
ввімкнув стоянкове ручне гальмо , витяг ключ із замка запалювання ,
вимкнув акумуляторну батарею і залишив кабіну .
Не дозволяється здійснювати заправлення автотранспорту в разі
наявності людей у боксі автотранспорту , що заправляється .
12.7 Не дозволяється здійснювати заправлення автомобілів , що
знаходяться під час заправлення на гнучкому або жорсткому
зчепленні для запобігання ускладненням в разі виникнення аварійної