НПАОП 63.21-1.25-07Правила безпеки праці під час виконання робіт у колійному господарстві

Пакети шпал укладають рядами в стрічковий штабель.

Придатні та непридатні шпали складуються окремо.

Придатні шпали укладаються в штабель висотою не більше 5,0 м.

8.2.16. Для збирання нових ланок рейки, шпали, бункери або контейнери із скріпленнями подають кранами з дотриманням заходів безпеки відповідно до вимог розділу 7 цих Правил.

8.2.17. Зібрані ланки, шпали, перевідні бруси складуються в штабелі відповідно до вимог нормативно-технічних актів з пожежної безпеки на залізничному транспорті.

8.2.18. Пакети ланок на платформах колієукладального поїзда закріплюються відповідно до вимог нормативно-технічних актів.

8.2.19. Не дозволяється під час розбирання та збирання ланок рейко-шпальної решітки на ланкозбиральних та ланкорозбиральних лініях:

перебувати під піднятою ланкою рейко-шпальної решітки;

перебувати ближче 10 м від троса під час затягування пакета або ланки на робочу позицію;

підходити до піднятої ланки з боку ближче 5 м;

підходити ближче 3 м до торця піднятої ланки, яка подається на розбірний вузол.

8.3.1. Колійний розвиток складу та довжина розвантажувальної колії мають відповідати обсягові складованого баласту.

Висота насипу розвантаженого баласту допускається до 6 м з ухилом на відводі до стрілочного переводу не крутіше 40 ‰.

8.3.2. На розвантаження хопер-дозатори подаються локомотивом вагонами вперед.

Кількість вагонів, що подаються одночасно на розвантаження, залежить від довжини розвантажувальної колії та потужності локомотива, здатного рухати й утримувати поїзд на ухилі відводу.

У разі подачі вагонів для розвантаження та зворотного руху до стрілочного переводу включення автогальм обов'язкове.

8.3.3. Розвантажувальна колія має бути тупиковою.

Наприкінці колії повинен стояти металевий упор, який у міру накопичення баласту піднімається разом з колійною решіткою.

8.3.4. Швидкість подачі вагонів під розвантаження в тупику має бути не більше 15 км/год.

8.3.5. Розвантажується баласт з хопер-дозаторів на кінцях шпал та по всій ширині з установкою дозувальних пристроїв на відмітку +15.

Швидкість руху поїзда під час розвантаження 3 - 5 км/год.

8.3.6. До подачі під розвантаження чергової партії хопер-дозаторів кінці шпал мають бути звільнені від вивантаженого раніше баласту і розвантажувальна колія піднята.

Колія має бути приведена у стан, що забезпечує безпечний проїзд хопер-дозаторів.

8.3.7. Розвантаження слід виконувати по черзі по одному хопер-дозатору.

8.3.8. Склад баластових матеріалів повинен мати достатнє освітлення відповідно до вимог, що встановлені нормативно-технічними документами, для безперебійного розвантаження у темний час доби, а також приміщення для обігріву працівників і приймання їжі.

8.3.9. У всіх випадках відстою вагонів на коліях складу баласту під них укладаються гальмові башмаки.

Не дозволяється залишати вагони на ухилі відводу, а також замість гальмових башмаків підкладати дошки, каміння та інші предмети.

8.3.10. Не дозволяється застосування автогальмової повітряної магістралі одночасно в єдиній системі з робочою магістраллю хопер-дозаторів.

9.1. Виробничі будівлі і споруди баз КМС та ПЧ у процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення мають перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об'єктів.

Дахи, карнизи будівель та споруд систематично очищуються від снігу, льоду та інших забруднень.

9.2. Приміщення, які розташовані в міжколійя, зовні повинні мати попереджувальне пофарбування відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

9.3. У всіх місцях виходу працівників з воріт і дверей у зону руху залізничного та автомобільного транспорту має бути встановлене запобіжне огородження, вивішені попереджувальні сигнали та знаки безпеки.

9.4. На території виробничих баз КМС і ПЧ мають бути встановлені маршрути проходу працівників до місця роботи і назад.

Маршрути руху транспорту та людей мають бути ізольовані один від одного та позначені знаками.

Схеми маршрутів вивішуються на видних місцях.

9.5. На території виробничих баз КМС і ПЧ проходи, проїзди, площадки складування матеріалів верхньої будови колії та готової продукції, збиральні та розбиральні стенди та лінії, площадки та під'їзди до адміністративно-виробничих будівель постійно тримаються в чистоті, а взимку очищуються від снігу і льоду та посипаються піском.

У місцях перетину пішохідних переходів із залізничними коліями влаштовуються настили на рівні головок рейок.

Маршрути проходу територією баз позначаються вказівними знаками "Службовий прохід".

9.6. Території баз повинні мати під'їзди, які забезпечують безпечне транспортування вантажів, зручний ввід-вивід рухомого складу.

9.7. На території баз КМС та ПЧ усі люки, які забезпечують доступ до підземних комунікацій, мають бути закриті, а траншеї та канави надійно огороджені та обладнані перехідними містками з перилами заввишки не менше 1м.

9.8. Готова рейко-шпальна решітка повинна розміщуватися на відведених площадках і складуватися так, щоб її завантаження на рухомий склад було зручним і безпечним.

Складування виконується у встановленому порядку відповідно до нормативно-технічних документів.

9.9. Відвід поверхневих вод з території бази слід здійснювати за допомогою справних, перекритих у місцях проходу або проїзду водовідвідних пристроїв.

Відвід виробничих вод слід здійснювати через водоочисні споруди.

Місця випуску стічних вод, а також необхідність і ступінь їхнього попереднього очищення встановлюються на місцях за узгодженням із санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України на залізничному транспорті.

9.10. Природне та штучне освітлення територій, виробничих і допоміжних приміщень має відповідати нормативним вимогам.

У приміщеннях баз КМС та ПЧ має бути передбачене аварійне освітлення.

9.11. Утримання приміщень для зберігання балонів із стисненими та зрідженими газами має відповідати вимогам нормативно-технічних актів.

9.12. Утримання територій та площадок для зберігання автомобілів має відповідати вимогам чинного законодавства.

9.13. Територія баз має бути забезпечена засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

10.1. Маневрова робота на коліях виробничої бази КМС і ПЧ здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством.

10.2. Маневрова робота на коліях виробничої бази здійснюється з дозволу керівника робіт або майстра шляхового бази.

10.3. Керівником маневрових робіт може бути призначений головний кондуктор або працівник бази, який виконує обов'язки головного кондуктора та ознайомлений з місцевими умовами.

10.4. Керівник маневрових робіт і машиніст маневрового локомотива повинні дотримуватись інструкції з маневрової роботи на виробничій базі.

10.5. Перед початком маневрових робіт головний кондуктор або працівник бази, який виконує обов'язки головного кондуктора, зобов'язаний:

ознайомити машиніста локомотива з планом майбутніх маневрових робіт і порядком їх виконання;

перевірити, чи немає перешкод для руху.

10.6. Під час виконання маневрових робіт вихідна стрілка бази має бути встановлена за напрямком уловлювального тупика та замкнена на замок.

10.7. Виїзд маневрового поїзда на головну або станційну колію дозволяється черговим по станції.

10.8. Роботою маневрового локомотива має керувати одна особа - працівник бази, який виконує обов'язки головного кондуктора.

10.9. Переведення стрілочних переводів під час маневрових робіт здійснюється працівником, який виконує обов'язки головного кондуктора, а також одним з працівників локомотивної бригади (водієм дрезини).

10.10. Під час виконання маневрових робіт працівник бази, який виконує обов'язки головного кондуктора, зобов'язаний:

не дозволяти пересувань маневрових составів, не переконавшись у тому, що всі вагони зчеплені між собою і з локомотивом;

перебувати в такому місці, звідки найкраща видимість маневрового состава, а машиністові або його помічникові видно сигнали, які він подає;

перед зчепленням вагонів перевіряти правильність положення рукояток розчіпних важелів в обох вагонах, а після розчеплення опускати ці рукоятки у вертикальне положення;

уживати додаткових заходів для забезпечення безпеки - подавати звукові сигнали і за наявності використовувати гучномовний зв'язок і радіозв'язок з машиністом;

закріплювати вагони башмаками.

10.11. Головний кондуктор або працівник бази, який виконує обов'язки головного кондуктора, стежить за:

правильним пересуванням вагонів;

розчепленням та зчепленням рухомого складу;

рухом працівників під час виконання маневрових робіт;

відсутністю людей у вагонах та під вагонами.

10.12. Не дозволяється виконувати маневри поштовхами, а також зчеплення та розчеплення вагонів під час руху.

Швидкість руху локомотива та вагонів територією бази не повинна перевищувати 5 км/год.

10.13. Під час проведення маневрових робіт як тяговий рухомий склад застосовуються локомотиви.

10.14. Рухомий склад, який стоїть на коліях бази, має бути закріплений від самовільного руху.

Порядок його закріплення встановлюється інструкцією з маневрової роботи на базі.

11.1. Керівником робіт з підготовки поїзда з пакетами ланок рейко-шпальної решітки та їх транспортування призначається працівник за посадою не нижче майстра шляхового.

11.2. Перед відправленням поїзда керівник робіт повинен особисто переконатися чи закріплені пакети рейко-шпальної решітки на платформах вимогам нормативно-технічних документів.

11.3. Господарчі поїзди на перегоні та в межах станції супроводжуються керівником робіт.

За вказівкою начальника залізниці на господарчі поїзди в необхідних випадках можуть призначатися головні кондуктори.

11.4. Бригада працівників, що супроводжує поїзд з пакетами ланок рейко-шпальної решітки, під час його пересування перебуває в турному вагоні.

Не дозволяється проїзд на платформах.

Бригада працівників, що супроводжує поїзд, на шляху прямування під час стоянки поїзда на станціях зобов'язана періодично перевіряти стан скріплення пакетів і підтягувати ослаблі стяжки та упори.

В окремих випадках, коли за графіком руху поїздів поїзд з пакетами ланок рейко-шпальної решітки може рухатись без зупинки, керівник робіт завчасно дає заявку поїзному диспетчерові на необхідність зупинок на проміжних станціях для перевірки надійності кріплення пакетів.

11.5. У разі транспортування рейко-шпальної решітки на електрифікованих ділянках необхідно виконувати вимоги НПАОП 60.1-1.48-00.

11.6. На електрифікованих лініях ослаблі стяжки необхідно підтягувати з торця пакета, щоб працівник, що підтягує стяжки, не опинився зверху пакета.

Не дозволяється наближатися до контактного проводу, що перебуває під напругою, на відстань ближче ніж 2 м.

Не дозволяється забиратися на пакет для підтягування стяжок на електрифікованих лініях.

11.7. Швидкість проходження поїзда, навантаженого пакетами ланок, що закріплені відповідно до вимог нормативно-технічних документів, за наявності в ньому укладальних кранів УК/25 і УК/25-СП допускається: по прямих ділянках колії і кривих радіусом 600 м і більше - 70 км/год.; по кривих радіусом менше 600 м - 40 км/год.; по стрілочних переводах: при русі по прямій колії - 70 км/год., при русі по боковій колії - 25 км/год.

12.1. Відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та НАПБ А.01.001-2004 роботи з ремонту і зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей здійснюються в окремих приміщеннях, які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами.

12.2. Роботи з ремонту акумуляторних батарей виконуються при включеній вентиляції.

Припливно-витяжна вентиляція зарядної має включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення зарядження.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей у разі вентиляції, що не працює.

12.3. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, скляних, термостійких пластмасових та ін.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем.

Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

12.4. Контроль за ходом зарядження здійснюється за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

12.5. Під час проведення акумуляторних робіт не дозволяється:

входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

виконувати акумуляторні роботи при виключеній або несправній вентиляції;

користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини;

спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;

перебування працівників у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу.

12.6. В акумуляторній дільниці мають бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5 - 10 %-ним нейтралізувальним розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2 - 3 %-ним розчином питної соди (для очей).

У разі експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізувальний засіб уживається 5 - 10 %-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2 - 3 %-ний розчин борної кислоти (для очей).

12.7. У разі потрапляння кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.

У разі потрапляння кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізувальним розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.

12.8. На вхідних дверях в акумуляторне приміщення мають бути таблички: " Акумуляторна", " Забороняється палити", " Вхід стороннім заборонено", " Вогненебезпечно"та знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026.

13.1. Сховища легкозаймистих і горючих рідин мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004; ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа і розташовуватися в безпечних місцях, віддалених від житлових приміщень на відстань не менше 100 м, виробничих - не менше 40 м і складських - не менше 50 м.

Зберігати та здійснювати роздачу пального в критих вагонах-коморах не дозволяється.

13.2. Використання приміщень для зберігання пального узгоджується з органами пожежної охорони залізниці.

У приміщенні та на території сховища вивішуються заборонні таблички "Вогненебезпечно", "Забороняється палити"та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026 і мають бути в наявності та встановлені первинні засоби пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Протипожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння утримуються в справному стані та виставлені на видних місцях.

Доступ до них у будь-який час доби має бути безперешкодним.

13.3. Не дозволяється зберігати легкозаймисті та горючі рідини в приміщеннях, які опалюються.

За потреби, для матеріалів, які зберігаються при температурі вище 0° С, опалення може бути тільки центральне (водяне).

Для обслуговувального персоналу має бути окреме приміщення з опаленням.

13.4. Горючі та легкозаймисті рідини зберігаються в металевій тарі з кришками, що герметично закриваються.

Під роздавальною тарою встановлюється металеве деко.

13.5. Порожня тара має зберігатися на відстані не ближче 20 м від місця зберігання горючих та легкозаймистих рідин.

Територію навколо сховища горючих та легкозаймистих речовин слід очищати від сміття, сухої трави, чагарнику, снігу та огороджувати.

13.6. Приміщення, призначені для зберігання легкозаймистих і горючих рідин, слід тримати в чистоті.

Пролиті легкозаймисті та горючі рідини необхідно негайно прибрати.

13.7. Штучне освітлення сховищ має бути тільки у вибухозахищеному виконанні за проектом, виконаним в повній відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.

14.1. Перевезення працівників до місця робіт і назад слід здійснювати автомобільним та залізничним транспортом відповідно до чинного законодавства.

14.2. Перевезення працівників автомобільним транспортом слід здійснювати автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями, що відповідають санітарним і пожежним вимогам, з урахуванням спискового складу бригад, що виїжджають, і кількості місць для сидіння за Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

14.3. Для доставки монтерів колії і засобів малої механізації до місця робіт дозволяється застосовувати також дрезини, кількість людей у яких необхідно розміщувати відповідно до інструкції з експлуатації даної дрезини.

14.4. Машиністи колійних машин доставляються до місця роботи в службовому приміщенні машини (якщо таке передбачене в конструкції машини), у кабінах керування або в спеціально обладнаному побутовому вагоні.

14.5. У разі відсутності пасажирських поїздів приміського або місцевого сполучення або у разі розбіжності часу відправлення та зворотного повернення їх з часом початку та закінчення робіт дирекціями залізничних перевезень організовуються господарчі поїзди, що складаються з пасажирських вагонів приміського сполучення та однієї платформи для інструменту, матеріалів.

Не дозволяється перевезення пального на транспортних засобах разом з людьми.

14.6. У разі неможливості виділення пасажирських вагонів господарчі поїзди організовуються з вантажних, спеціально обладнаних за проектом критих вагонів.

15.1. Організація виконання колійних робіт, тримання споруд, приміщень, улаштувань колійного господарства, а також експлуатація машин, механізмів та інструментів повинні відповідати вимогам "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.004-91), "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.010-76) та іншим нормативно-правовим актам з пожежної безпеки.

15.2. Відповідальними за пожежну безпеку в місцях виконання робіт у колійному господарстві, наявність та справне тримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених протипожежних заходів призначаються керівники робіт.

15.3. Смуга відведення залізниць постійно тримається у чистоті і систематично очищується від чагарників, порубкових залишків, шпал, не придатних для подальшого використання та іншого горючого сміття.

Пролиті на коліях горючі речовини слід засипати піском або видаляти за смугу з допомогою перекачування (переливання).

15.4. У разі тимчасового зберігання на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси вкладаються у штабелі.

Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м очищуються до ґрунту від трав'яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуються або оборюються.

Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно до колії на відстані не менше:

30 м від будівель і споруд;

10 м від шляхів організованого руху поїздів;

6 м від інших колій;

1,5 висоти опори від осі ліній електропередач або зв'язку.

Не дозволяється укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, сигналізації, централізації та блокування і зв'язку.

15.5. Залізничні мости, розташовані в лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою не менше 1,4 м завширшки по зовнішньому периметру смуги відведення.

Земельні ділянки під мостами в радіусі 50 м очищуються від сухої трави, кущів, чагарників, горючого сміття.

На мостах з дерев'яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається жорствою або гравієм, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.

На мостах з металевими конструкціями на дерев'яних опорах зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами на відстань від 2 до 5-ти м (залежно від висоти опор).

15.6. Не дозволяється на мостах і шляхопроводах:

проводити вогневі роботи без узгодження з пожежною охороною;

розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;

заправлення гасових ліхтарів і баків бензомоторних агрегатів;

тримати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;

залишати неприбраними по закінченні робіт тріски, стружку та інші горючі відходи;

експлуатувати несправне електрообладнання й електромережу;

випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.

15.7. Місця стоянок і баз КМС визначаються комісією, до складу якої входять представники відомчої пожежної охорони.

Залізничні колії стоянки вагонів КМС обладнуються стрілочними переводами для забезпечення виведення і розосередження рухомого складу на випадок пожежі.

У пунктах стоянки вагони КМС розставляються групами по 15 - 20 вагонів з розривом між групами не менше 5 м.


Начальник управління організації
державного нагляду за промисловою
безпекою на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки
 В. М. Морозов 

ПОГОДЖЕНО: 

Заступник Міністра транспорту
та зв'язку України
 С. С. Кроль 

Директор Національного
науково-дослідного інституту
охорони праці
 М. О. Лисюк 

Заступник директора виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
 О. О. Постоюк 

Заступник Міністра України
з питань надзвичайних ситуацій
генерал-лейтенант служби
цивільного захисту
 П. Ф. Борисов 

Перший заступник Голови
Ради профспілки залізничників
і транспортних будівельників
України
 М. Г. Сінчак 

Перший заступник Міністра,
Головний державний
санітарний лікар України С. П. Бережнов
 

Завантажити