| 6 | > 300 для кожної траси гірки |
| 7 | > 300 на метр ширини гірки |
Розміри зони безпеки повинні відповідати наведеним на рис. 59.
І І
Зона безпеки для гірок типів 2-7 Зона безпеки для гірки типу 1
Рис. 59. Зони безпеки гірок
У зоні безпеки не дозволяється наявність нерухомих об’єктів
(елементів конструкцій, гілок дерев тощо).
Елементи конструкції гірки дозволяється розташовувати на відстані від
лінії х - х відповідно до рис. 59, за умови, що вони захищені, гладкі та рівні, а
мінімальний радіус закруглення їх країв 100 мм відповідно до рис. 52.
Додаткові вимоги безпеки до водних атракціонів (водні спуски каньйоном, човнові тощо)
Вимоги пункту 5.23 цих Правил не поширюються на водні види спорту та катання людей на човнових станціях (базах), пунктах прокату тощо.
По обидва боки водного шляху човнового атракціону має розташовуватися вільна зона шириною не менше 0,5 м.
Має бути чітко позначене місце безпечної посадки та висадки із човнів.
Глибина водойми повинна бути не більше технологічно необхідної. У місцях, де глибина перевищує 0,7 м, необхідно передбачити заходи захисту від утоплення, на випадок, якщо човен буде черпати воду або перекинеться.
Якщо човни з двигунами рухаються каналами тільки в одному напрямку, то максимальна швидкість має бути не більше 4,17 м/с (15 км/год). Якщо човни можуть рухатися вільно замкнутою водоймою, то максимальна швидкість - не більше 2,22 м/с (8 км/год).
Кількість човнів, використовуваних одночасно, обмежується площею водного простору. За максимальної швидкості до 2,22 м/с (8 км/год) необхідно 15 м2на один човен, понад 2,22 м/с (8 км/год) - 30 м2.
5.23.5.Човни, що приводяться в рух двигунами внутрішнього згоряння, мають бути обладнані лотком під двигуном і паливними трубами. Двигун має розміщатися так, щоб відвідувачі не піддавалися небезпеці у випадку його загоряння.
Мають бути передбачені засоби, що дозволяють, за потреби, витягти з води всі човни.
Під час посадки та висадження відвідувачів у разі спуску каньйоном відносна швидкість човна та платформи має бути не більше 0,5 м/с.
За нормальних умов руху відстань між стінкою човна та стінкою каналу має бути не менше 0,12 м (рис. 60). У зоні висадження (посадки) відстань між стінкою човна та платформою, на яку здійснюється висадження (посадка), має зменшуватися приблизно до 0,05 м. Необхідно звернути особливу увагу на змінуширини цього зазору.
120 мін
Рис. 60. Мінімальна відстань між стінкою човна та стінкою каналу
5.23.8.Човен має бути обладнаний поручнем і підніжками для забезпечення опори відвідувача, щоб той зміг перебороти сили, що виникають під час гальмування човна.
Якщо є ймовірність, що відвідувач, який сидить попереду човна, може із силою вдаритися об передню панель, то необхідно передбачити м’яку оббивку для унеможливлення травм.
Відстань між сидінням, східцем і посадковою площадкою наведена на рис. 61.
Рис. 61
На човнах атракціону типу „Водні спуски” не потрібні пристрої фіксації відвідувачів, якщо під час гальмування середнє прискорення в поздовжньому напрямку не більше 0,7g, ухил спуску - 35°, а прискорення в напрямку „голова - ноги” у будь-якому місці спуску не більше + 0,2g. У цьому випадку використання діаграми вибору пристроїв фіксації (рис. 8) необов’язкове.
Має бути передбачене автоматичне обладнання зон блокування в тих каналах, де є ймовірність, що відвідувачі можуть постраждати у разі зіткнення човнів на великій швидкості.
Для цього, необхідно передбачити заходи, що розділяють човни на підйомах і перед спусками, при цьому спуск уважається зоною блокування.
Безвідмовно працюючі засоби мають запобігати проходу будь- якого човна в похилу зону блокування, якщо її глибина недостатня для забезпечення безпечного гальмування.
Загальні вимоги до зон блокування наведені в пунктах 5.18- 5.18цих Правил.
Під час включення атракціону має бути забезпечений плавний набір потужності протягом деякого часу, що дозволяє відвідувачам адаптуватися до зміни режиму роботи.
Розміщення атракціону має бути очевидним для відвідувача. Це досягається за рахунок конструктивних особливостей атракціону, застосування відповідних знаків, кольорового маркування зони басейну або атракціону, текстової та аудіоінформації.
Атракціон має бути розташований таким чином, щоб не перешкоджати роботі інших атракціонів і пересуванню відвідувачів. 5.23.16.Зміна глибини має бути очевидною для відвідувача. Відповідний елемент конструкції (зону басейну або атракціону) маркують контрастним кольором (наприклад, занурену у воду сходинку). 5.23.17.Отвори для подачі в басейн води і (або) повітря під тиском, мають розташовуватися на глибині менше 700 мм, за винятком випадків, коли:
швидкість води у випускному отворі менше 2 м/сек; різниця між тиском, обмірюваним до і після випускного отвору не більше 3 кПа.
Подачу води і (або) повітря під тиском здійснюють таким чином, щоб їх дія не могла призвести до зіткнення відвідувача з перешкодою (наприклад, зі стінкою басейну).
Швидкість руху води не повинна утрудняти відвідувачам вхід або вихід з атракціону. У будь-якій точці зони входу або виходу швидкість руху води не повинна перевищувати 3,5 м/с.
У атракціоні з водяною завісою (наприклад, „Водоспад”, „Дощик”, „Парасолька” тощо) має бути забезпечений приплив повітря за водяну завісу.
Конструкція атракціону має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла, одягу та елементів одягу відвідувача і зіткнення відвідувача з елементами конструкції та між собою.
Камери для генерування хвиль в атракціоні „Хвилі” відокремлюють від басейну ґратами. Конструкція ґрат повинна містити тільки вертикальні елементи, за винятком рамки (рис. 62).
Рис. 62. Ґрати хвильової камери Перед хвильовими камерами, за необхідності, улаштовують додаткову
зону безпеки (наприклад, за допомогою плавучої розподільної лінії).
Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для
попередження відвідувачів про початок його роботи.
Під час роботи атракціону стрибки і пірнання в басейн забороняються.
Експлуатація атракціону "Хвилі" має проводитися під спостереженням відповідальної особи з обслуговувального персоналу, якій добре видно зону басейну, у якій генеруються хвилі.
Робота атракціону „Водоспад” („Водяна завіса”) не повинна утрудняти огляд. Відвідувач повинен бачити занурені у воду східці, край басейну, перешкоди тощо.
Гармату атракціону „Водяна гармата” установлюють так, щоб відвідувач не міг потрапити під струмінь води на траєкторії від випускного отвору гармати до найвищої точки водяного струменя.
Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для
попередження відвідувачів про початок його роботи.
Глибина атракціону „Басейн з круговою течією” має бути не менше 1350 мм.
Максимальна глибина води в руслі потоку атракціону „Бурхлива ріка” має становити 1350 мм.
На всій трасі атракціону має бути забезпечене безперервне спостереження за відвідувачами з боку обслуговувального персоналу.
Фонтани атракціону „Фонтан” не повинні створювати утруднень пересуванню відвідувачів у басейні або біля басейну.
Вода, яка стікає з фонтана, не повинна приховувати елементи конструкції фонтана або перешкоди (наприклад, східці, край або стінку басейну тощо).
Не дозволяється пересування відвідувачів під елементами фонтана, що виступають, які розташовані на висоті 2000 мм і менше. Зазори за висотою для фонтанів наведені на рис. 63.
Ці вимоги поширюються на спортивні атракціони (силоміри, тири тощо).
Конструкція спортивних атракціонів має унеможливлювати травмування відвідувачів.
Силоміри мають бути міцно закріплені на землі. Пластини, по яких наносяться удари, повинні бути міцно закріплені таким чином, щоб вони не могли відлетіти.
Весь атракціон має бути обгороджений по периметру. Крім того, глядачі повинні стояти на відстані не менше 3 м, щоб не піддаватися небезпеці отримати удар молотом під час замаху. Молот має бути надійно закріплений на рукоятці.
У разі використання пристроїв, що вибухають, необхідний адекватний захист від фрагментів, що розлітаються.
Тири мають бути повністю закриті з боків, зверху, знизу та у напрямку стрілянини. Розташування робочого місця оператора повинне унеможливлювати його поранення під час стрілянини.
Необхідні заходи захисту, що унеможливлюють поранення від пострілів у напрямку ведення вогню.
5.24.7.Задня стінка тиру має бути вертикальною та виготовлятися з листової сталі товщиною не менше 1,5 мм.
Бічні стінки та стеля тиру мають бути виготовлені з матеріалу, здатного утримати кулі всередині.
Сталеві листи мають міцно кріпитися так, щоб їх було неможливо зрушити. Не можна застосовувати гвинти або цвяхи з виступаючими головками. Головки гвинтів або цвяхів, використовуваних для кріплення сталевих листів, мають бути під конічну зенківку. У разі використання сталевих кутиків їх полиці не повинні бути повернені у бік тих, хто стріляє.
Місце для кожного стрільця має бутишириною не менше 0,8 м.
Якщо приміщення тиру або трейлер, у якому він розміщається, закриті, як зазначено вище, установлювати додаткові огородження не потрібно.
Входи і виходи в бічних стінах мають замикатися та бути виконані за тими ж вимогами, що і бічні стіни. Мінімальний кут відчинення дверей - 90°.
Арматура освітлення має бути захищена від випадкових куль або куль, що рикошетують.
Якщо є пристрої для кріплення мішеней на задній стінці, то необхідно передбачити засоби для запобігання рикошету від кріплення (наприклад, вільно висячі шматки повсті або іншої цупкої тканини).
Якщо мішені кріпляться безпосередньо на задній стінці або є інші причини, за яких не можна повісити між мішенями та задньою стінкою шматки тканини, що вловлюють кулі, то треба вжити заходів щодо унеможливлення рикошету (товсті сталеві пластини, спеціальна оббивка тощо).
Будь-які декоративні предмети, підвішені між стояком для стрілянини та мішенями, мають бути розміщені так, щоб унеможливити рикошет. Вони мають розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від краю стояка, поверненого до тих, хто стріляє.
Не дозволяється використовувати автоматичну або напівавтоматичну зброю. Дозволяється використовувати зброю, що задовольняє наступні вимоги:
калібру не більше 5,5 мм, енергія кулі, що вилітає, повинна бути не більше 7,5 Н- м;
спусковий гачок не повинен бути споряджений пристроями для полегшеного спуску;
конструкція зброї має унеможливлювати випадковий постріл у разі повернення зарядного механізму від удару або від незначного струсу.
Якщо використовується зброя, яку не треба зводити механічно та заряджати вручну перед наступними пострілами, то персонал
повинен мати можливість перервати стрілянину.
Для стрілянини в приміщенні може використовуватися зброя з обоймами калібру до 4,5 мм.
Пістолети та інша зброя розміром не більше 600 мм може використовуватися тільки, якщо сектор ведення вогню обмежений.
Можуть використовуватися самостріли (арбалети), кінетична енергія стріл яких не більше 2 Н- м.
Припустимі до застосування тільки такі види боєприпасів: кулі з м’якого свинцю, круглий дріб;
патрони 4,5 мм із зарядом не більше середнього; кульки для пневматичних рушниць; стріли з оперенням для арбалетів.
Якщо застосовуються лампи-спалахи, вони мають бути закріплені так, щоб не могли розбитися, а їхні шматочки, що розлітаються, рикошетувати.
Мішені мають перебувати на відстані не менше 2,8 м від стояка перезарядження для пневматичних рушницьі 5,5 м - для зброї зі справжніми боєприпасами.
Пристосування, у які в тирах вставляють ємності для квітів тощо, мають встановлюватися таким чином, щоб їх верхні плоскі поверхні були горизонтальними або нахилені назад. Передня поверхня має бути нахилена назад під кутом не менше 20° стосовно вертикалі. Якщо пристосування не сталеве, воно має покриватися сталевими листами товщиною не менше 2 мм. Відстань між кронштейнами, на яких кріпляться пристосування, має бути такою, щоб у разі влучення куль не виникала вібрація.
Пристосування, на яких у тирах кріпляться мішені та покажчики кількості влучень, мають бути виконані та установлені таким чином, щоб тільки пряме влучення від стояка, звідки ведеться стрілянина, приводило їх у дію.
Кронштейни, на яких кріпляться фігурки, використовувані як мішені, і пристрої, на яких вони встановлені, мають бути конструктивно захищені від влучень. Система вентиляції повинна бути влаштована так, щоб кулі, що влучають у неї навіть під кутом, не могли рикошетувати.
Круглі та рухливі мішені мають бути виконані таким чином, щоб кулі не могли рикошетувати від них навіть у випадку влучення під кутом.
Мішені для стріл з оперенням мають виготовлятися зі світлої деревини без сучків або з матеріалу, що має аналогічні властивості.
Місця для стрілянини стрілами з оперенням або м’якими кулями мають бути розділені перегородками.
ВИМОГИ ДО АТРАКЦІОНІВ ТА ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ
Експлуатація атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1цих Правил, або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу органу з нагляду за охороною праці.
Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна документація, що поставляється з атракціоном або з його складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою та відповідати вимогам цих Правил.
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ АТРАКЦІОНІВ 7.1.Загальні положення
Атракціони, їх складові частини мають виготовлятися на підприємствах, що отримали дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час виготовлення зазначених виробів, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 (із змінами) (далі - ДНАОП 0.00-4.05
03).
Поставлення на виробництво атракціонів, їх складових частин здійснюється відповідно до вимог НД.
Для перевірки якості виготовлених атракціонів, їх складових частин, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов, виробник має проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, періодичні тощо).
Приймальні випробування дослідного зразка атракціону проводяться в порядку, установленому програмою та методикою приймальних випробувань, яка має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати:
візуальний огляд;
випробування без завантаження, у тому числі перевірку дії приладів та пристроїв безпеки;
статичне та динамічне випробування.
Програма і методика приймальних випробувань має бути узгоджена з органом з нагляду за охороною праці.
Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого атракціону або його складової частини, призначеної для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Під час приймально-здавальних випробувань атракціону, що постачаються в складеному стані, мають проводитися статичне та динамічне випробування. Результати випробувань мають бути записані в паспорті атракціону або в документі про якість складової частини.
Періодичні та типові випробування атракціонів, їх складових ча- стин, що виготовляються серійно, проводяться виробником в установленому порядку за програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки.
Технічні умови на виготовлення повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати атракціони, їх складові частини, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення.
Технічні умови мають бути узгоджені з органом з нагляду за охороною
праці.
Виготовлені атракціони мають бути споряджені експлуатаційними документами:
паспортом, зразок якого наведений в додатку 3; настановою з експлуатації;
інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки, а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний атракціон.
Дозволяється суміщення документів відповідно до вимог НД.
У разі виготовлення атракціонів зі складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення атракціону в цілому, за відповідність їх технічним умовам, а також за оформлення технічної документації відповідає виробник, що випускає атракціон в складеному вигляді.
Паспорт атракціону складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби атракціону.
Настанова з експлуатації атракціону має бути розроблена відповідно до вимог НД і цих Правил.
У настанові з експлуатації поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:
тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри та вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри;
опис роботи атракціону, у тому числі, докладний опис основних систем, механізмів і систем керування і їх роботи. Опис має супроводжуватися рисунками, схемами (кінематичними, електричними, пневматичними, гідравлічними). Якщо схеми не дають ясного уявлення про роботу гідравлічного (пневматичного) обладнання і його взаємодію з електричним обладнанням, необхідно дати більш докладний опис цього обладнання;
дані про пристрої фіксації для відвідувачів, опис їх роботи та правила користування;
опис захисних пристроїв, що спрацьовують або вмикаються у виняткових ситуаціях (наприклад, під час умикання аварійного освітлення або під час уживання заходів, що дозволяють, у випадку виходу приводу з ладу, безпечно припинити будь-яке переміщення обладнання), а також засобів захисту від пожежі;
вимоги щодо зон безпеки навколо атракціону, огородження периметра атракціону, розмірів виходів і входів;
рекомендований порядок посадки і висадження відвідувачів, їх розміщення на пасажирських місцях, а також необхідні обмеження для запобігання перевантаження атракціону;
обмеження в користуванні (за наявності таких) для відвідувачів, обмеження величини робочої швидкості та прискорення атракціону, тривалості робочого циклу та можливі обмеження неповного або асиметричного завантаження атракціону;
максимальна кількість відвідувачів, які можуть одночасно користуватися, загальна маса відвідувачів в одному пасажирському модулі та (або) атракціоні в цілому;
погодні умови, за яких не можна експлуатувати атракціони, наприклад, вітер, дощ, туман тощо;
опис процедур аварійної евакуації, у тому числі евакуації у разі відмови живлення;
рекомендації щодо розроблення правил поведінки відвідувачів, у тому числі фізичні і антропометричні дані відвідувачів, на які розрахований атракціон, максимальну швидкість руху, час катання, необхідні перерви між сеансами;
указівки щодо приведення атракціону в безпечне положення в неробочому стані;
дії обслуговувального персоналу під час простою і в особливих умовах; дії обслуговувального персоналу під час позаштатних ситуацій; періодичність технічного обслуговування та ремонту; опис процедури щоденної перевірки перед відкриттям і після закінчення роботи атракціону;
схема розміщення знаків безпеки і попереджувальних табличок на атракціоні;
вимоги до обслуговувального персоналу; обов’язки обслуговувального персоналу;
опис робіт з технічного обслуговування, ремонту, які можуть бути проведені користувачем або кваліфікованими фахівцями, а також перелік необхідних для цього пристроїв і (або) деталей;
спеціальні вимоги щодо підготовлення атракціону до роботи з відвідувачами, у тому числі до методів перевірки;
перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярного змащування, її періодичність, типи використовуваних мастильних матеріалів;
опис способів проведення необхідних перевірок і технічного обслуговування систем керування атракціону;
перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярних перевірок (у тому числі, елементів конструкцій і механізмів, небезпечних відносно появи втомних пошкоджень через високі напруження, що виникають під час експлуатації), рекомендовану їх періодичність (переважно, у годинах експлуатації), а також рекомендовані методи перевірки, наприклад, візуальний огляд або неруйнівний контроль. Необхідно окремо зазначити деталі та складові частини з обмеженим строком служби, критичні для забезпечення безпеки атракціону;
рекомендації з технічного обслуговування електричного обладнання; можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення; періодичність та способи перевірки приладів безпеки; способи та порядок регулювання гальм;
перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, та допуски на їх спрацювання;