критерії граничного стану атракціону та його складових частин (елементів механізмів, конструкцій, у тому числі зварних і виготовлених з пластику, композиційних і подібних матеріалів); порядок проведення технічних оглядів;
рекомендації з випробувань обладнання (перевірка опору ізоляції, цілісності електричних кіл, цілісності заземлюючого контуру та перевірку працездатності пристроїв автоматичного відключення, якщо такі встановлені, тощо);
вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування та технічного огляду атракціону з урахуванням специфіки його конструкції.
В інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки мають бути зазначені:
тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри в робочому
стані;
характеристики спеціального устаткування, пристроїв, інструментів, матеріалів, деталей або вузлів, необхідних для проведення безпечного монтажу та демонтажу;
вимоги до площадок розташування та місць фундаментного або безфу- ндаментного обпирання, що забезпечує сприйняття розрахункових навантажень, значення яких також має бути зазначене в інструкції з монтажу. За необхідності в інструкції з монтажу наводяться способи відсипання ґрунтових подушок і укладання плит для полегшення вирівнювання, допуски на відхилення від горизонтальності та нерівності поверхні, рекомендації щодо ґрунтових подушок і обмеження для них, а також вимоги до бала- стувальних робіт;
вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри, вимоги щодо захисту або огородження по периметру атракціону під час монтажу (демонтажу);
вимоги з улаштування фундаменту (конструкція, навантаження тощо); порядок проведення монтажних (демонтажних) робіт, що забезпечує стійкість конструкцій, в тому числі послідовність етапів складних монтажних робіт;
можливі варіанти монтажу (демонтажу);
на монтажних схемах повинні бути зазначені елементи конструкції та вузли, пошкодження яких може спричинити втрату несучої здатності конструкції, а також порушити безпечну роботу обладнання; безпечні схеми стропування конструкцій;
значення моментів затягування відповідальних різьбових з’єднань; перелік кріпильних виробів (болтів, гвинтів, шпильок, різьбових стяжок, гайок, шайб тощо) та їх позначення відповідно до вимог НД (у тому числі класу міцності) із зазначенням місць їх установлення та складових частин, які вони з’єднують;
способи правильного підключення електричних систем до джерела жи- влення;
схеми заземлення, у тому числі для захисту від удару блискавок; порядок проведення регулювання, обкатки та випробувань після монтажу;
вимоги безпеки під час монтажу (демонтажу).
Відомості про виготовлені атракціони, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести до книги обліку та спорядити табличкою, укріпленою на видному місці із зазначенням:
назви країни-виробника;
назви виробника, його товарного знака та юридичної адреси; назви продукції (тип, модель);
безпечного робочого навантаження (штатної кількості відвідувачів);
дати виготовлення (місяць, рік);
порядкового номера за нумерацією виробника;
позначення технічних умов, за якими виготовлено атракціон;
відомостей про сертифікацію (знак відповідності),
а також інші відомості відповідно до вимог технічних умов на конкретний атракціон.
Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність протягом усього строку служби атракціону.
У атракціонів із пересувними візками такі таблички закріплюються на металоконструкції рейкової колії і на всіх візках.
Суб’єкт господарювання, який під час монтажу або експлуатації атракціону виявив недоліки в його конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію). Для виробів, придбаних за кордоном, рекламація (претензія) надсилається виробнику, а її копія - в орган з нагляду за охороною праці та в орган сертифікації, який видав сертифікат відповідності.
Виробник, отримавшипретензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відхилення від вимог цих Правил.
Виробник має вести облік рекламацій (претензій) та інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення атракціонів, що надійшли, із зазначенням:
їх пред’явника;
заводського номера атракціону або складової частини; короткого змісту рекламації (претензії); ужитих заходів.
У разі, якщо виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування атракціонами, їх складовими частинами, виробник має повідомити всіх суб’єктів господарювання, що експлуатують їх, про необхідність і методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі та вузли, що підлягають заміні.
7.2.Матеріали
Матеріали (сталевий прокат, труби, виливки тощо) для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту атракціонів мають відповідати вимогам чинних НД щодо вибору матеріалів для атракціонів і конструкторській документації.
Якість матеріалів, застосовуваних під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу атракціону, має бути підтверджена документами виробників цих матеріалів і вхідним контролем відповідно до вимог НД.
За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосовувати після випробування відповідно до вимог НД.
Вибір матеріалу для металевих конструкцій здійснюється з урахуванням умов експлуатації елемента конструкції (його завантаженості). Дані про застосований матеріал основних несучих металевих конструкцій атракціону зазначаються в його паспорті.
Деревина, алюмінієві сплави, пластикові композити, матеріали для залізобетонних конструкцій, що застосовуються для виготовлення конструкцій атракціонів, вибираються відповідно до вимог НД. Не слід застосовувати для несучих металевих конструкцій алюмінієві сплави, у
яких відношення границі плинності до границі міцності о0 ,2/°в > 0,85 і відносне подовження 5 < 8 %.
Деревина, що застосовується для виготовлення конструкцій атракціонів, має відповідати вимогам Державного гігієнічного нормативу
„ Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів137Cs та90Sr у деревині та продукції з деревини”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2005 № 573 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2005 за № 1384/11664.
7.3.Зварювання
Прихвачування та зварювання металоконструкцій атракціонів мають виконуватися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), зварниками, атестованими відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 № 61 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за № 262/1287. 7.3.2.Зварювальні установки, що використовуються під час проведення робіт, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01. 7.3.3.Зварювальні матеріали і технологія зварювання мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених НД для даної марки сталі.
У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію та ремонт.
Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршує якість металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.
Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними документами.
7.3.6.Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.
Зварювання просто неба дозволяється за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів та вітру.
7.3.7.Зварювальні та різальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремонту чи реконструкції, мають виконуватися відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання (різання) з дотриманням вимог НД, що стосуються цих робіт.
Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0 °С установлюються технічними умовами або іншими НД.
Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що і під час зварювання.
Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.
Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації виробу і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.
Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію чи ремонт.
Контроль якості зварних з’єднань
Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів, їх складових частин здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим тощо) і випробуваннями відповідно до вимог НД.
Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 № 118 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за № 374/2178.
Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання.
Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).
7.4.3.Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах: кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;
лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;
відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД (за опуклістю,шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо); тріщин;
напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, не- проварів, несплавлень, пористості тощо.
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.
Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.
Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом проводять відповідно до вимог НД тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.
Місця обов’язкового контролю стикових зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом установлюються технічними умовами. Обсяг контролю - 100 % довжини стикового шва з’єднання, що контролюється.
7.4.6.Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного
контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт атракціонів.
У зварних з’єднаннях мають бути відсутні такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД, зокрема: непровари та несплавлення;
пори, розташовані у вигляді суцільної сітки; підрізи, напливи та натікання; незаварені кратери; свищі;
шлакові включення; незаварені пропалювання;
пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);
зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.
Також у зварних з’єднаннях не дозволяються тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі мікротріщини, що виявляються під час мікродосліджень.
У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях, ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог технічних умов.
Випробування відповідно до вимог НД проводяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні та присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).
На підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів перевірки механічних властивостей мають
проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.
Перевірки механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з’єднаних стиковимшвом.
Результати випробувань уважаються задовільними, якщо: тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;
кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і понад 20 мм - не менше 60°.
Крім того, неруйнівному контролю піддаються перед складанням відповідальні елементи механічного обладнання - осі коліс пасажирських засобів, осі коліс огляду тощо.
7.5.Захист від корозії та гниття
7.5.1.З метою захисту складових частин атракціонів від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові або металеві та неметалеві (неорганічні) покриття.
Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.
Елементи обладнання з деревини, від яких залежить міцність обладнання, у випадку постійного контакту із ґрунтом захищають методами хімічного захисту деревини від біологічних агентів відповідно до вимог НД. Додатково можна застосовувати конструктивні методи захисту (наприклад, металевий підп’ятник тощо).
Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог НД.
Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.
Фарбування атракціонів виконується згідно з вимогами конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами.
Місця змащування, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин атракціону.
Поверхні дерев’яних деталей фарбуються тими самими фарбами, що і зовнішні металеві поверхні.
Поверхні, що не доступні для фарбування після складання атракціонів, мають бути пофарбовані до складання.
ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ АТРАКЦІОНІВ 8.1.Загальні вимоги
Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1цих Правил, мають виконувати організації, що отримали відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.05-03 дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт з монтажу (демонтажу) і (або) налагодження атракціонів.
Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок дозволяється здійснювати технічними службами власника атракціонів із залученням, за необхідності, інших організацій.
Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів має виконуватися відповідно до вимог інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки.
Перед проведенням монтажу атракціонів організація, що виконує монтаж, має провести огляд металевих конструкцій і обладнання атракціону з метою оцінки їх стану та комплектності.
Усі деталі та складові частини перед монтажем мають бути перевірені на предмет виявлення неприпустимого спрацювання, деформацій тощо. Елементи кріплення та стопоріння мають використовуватися відповідно до проектної документації і замінюватись, якщо буде потреба, на відповідні.
У разі виявлення неприпустимого спрацювання або пошкоджень ушкоджені частини мають бути замінені на відповідні вимогам виробника.
За результатами огляду складається акт.
Монтаж атракціонів, які мають фундаменти, повинен здійснюватися за наявності акта геологічних досліджень та дозволу на проведення земляних робіт на місці їх монтажу.
Вимоги безпеки під час проведення монтажних (демонтажних), налагоджувальних робіт мають відповідати вимогам інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки і чинних НД.
Усі зміни конструкції монтажна організація повинна погоджувати з виробником атракціону в письмовій формі.
Відповідальність за організацію безпечних робіт у зоні монтажу, у тому числі в нічний час і у неробочі дні, має зазначатися в договорі між замовником (власником атракціону) та монтажною організацією.
Транспортування атракціонів на площадку, їх монтаж і демонтаж має здійснюватися так, щоб звести до мінімуму ризик пошкодження конструкцій, і все обладнання під час транспортування має бути надійно закріплене.
Якщо під час монтажу або демонтажу виникають непередбачені додаткові навантаження або стан нестійкості, то необхідно вжити всі можливі заходи безпеки, використовуючи тимчасові стяжки, стояки, опори та кріплення, щоб унеможливити пошкодження будь-якої частини атракціону.
Під час монтажу і до початку пуску атракціону має бути унеможливлений доступ до нього сторонніх осіб через прорізи та будь-які отвори в конструкціях, використовувані для доступу тільки коли атракціон перебуває в нерухомому стані або не експлуатується. Такі отвори та прорізи мають бути надійно закриті кришками або огороджені з надійно замкненими дверима.
У процесі монтажу атракціон має бути вирівняний, займати стійке положення, створювати рівномірний тиск на ґрунт і бути міцно закріплений.
Після завершення монтажу всі складові частини, що впливають на безпеку (частини конструкції, з’єднання, кріплення, пристрої безпеки, електричні системи, гальма тощо), мають бути перевірені на предмет правильного їх установлення.
8.1.12.За потреби, потрібно забезпечити достатнє освітлення, що дає змогу безпечно проводити роботи.
8.1.13.За потреби, всі частини атракціону перед установленням повинні бути належним чином змащені.
Якщо рейки є частиною атракціону, вони повинні бути правильно прокладені та вирівняні так, щоб рух ними був плавним і безпечним.
Підкладки, що застосовуються під опорами атракціонів, мають бути стійкими.
Вимоги до майданчика для встановлення атракціону
Ґрунт майданчика має бути таким, щоб надійно витримувати розрахункове навантаження атракціону, зазначене в інструкції з монтажу.
Установлення атракціону на похилій і (або) нерівній поверхні, допуски на відхилення від горизонтальності і нерівності яких перевищують зазначені в інструкції з монтажу, не дозволяється.
Суб’єкт господарювання перед монтажем повинен визначити роз-
ташування підземних комунікацій або надземних кабелів, які можуть становити небезпеку під час зведення та експлуатації атракціону. За необхідності варто отримати інформацію у відповідних органах. Якщо розташування комунікацій загрожує безпеці персоналу або відвідувачам, необхідно вжити всіх можливих заходів для захисту за допомогою встановлення надійних і правильно розташованих огороджень або іншим способом. Необхідно унеможливити пошкодження підземних комунікацій під час спорудження атракціону. Для цього слід ужити спеціальних заходів захисту комунікацій.
Під час розміщення атракціону на майданчику суб’єкт господарювання повинен керуватися такими засадами:
мінімальні відстані до інших постійних або пересувних конструкцій або комунікацій мають відповідати вимогам пункту 5.2цих Правил, а також вимогам, зазначеним у пунктах 5.14- 5.24 цих Правил для конкретного типу атракціону;
атракціон має бути розташований таким чином, щоб забезпечити безпечний вхід і вихід відвідувачів і уникнути тисняви у небезпечних ситуаціях;
на головних проходах між атракціонами має бути створений вільний простір, що дозволяє рухатися службовим машинам і забезпечує доступ до стаціонарних пожежних гідрантів навіть під час евакуації людей;