05 кв. м на 1 куб. м об’єму приміщення категорії А і не менше 0.03 кв. м — приміщення категорії Б.
При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попередження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними, то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А, Б і В необхідно відділяти поміж собою, а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85.
При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А, Б і В, а також в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень, прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин, пилу, здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації, до суміжних поверхів і приміщень.
Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В, складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці, повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85.
Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па (2 кгс/кв. м). Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів, без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па (2 кгс/кв. м).
При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати відкриті (без дверей або воріт) тамбури довжиною не менше 4 м, обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об’ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру.
Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0.75 години.
В місцях прорізів в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій, коридорів і сходових кліток, слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП
2.04.05-91.
Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається.
В цехах і лабораторіях, де застосовуються легкозаймисті, горючі рідини (ЛЗР і ГР), шкідливі хімічні речовини і гази, необхідно передбачати, як правило, централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця.
В усіх інших випадках для переноски ЛЗР, ГР і шкідливих хімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції.
Розміщення видаткових складів сировини, напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості, встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу, але не більше змінної потреби, допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями.
В сходових клітках будівель не дозволяється влаштовувати робочі, складські та іншого призначення приміщення, прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами, влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників.
Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних
приміщень повинні зберігатись в певному місці, яке доступне для цілодобового їх отримання.
Відкривання стулок ліхтарів, рам, призначених для вентиляції, димовидалення, повинне бути механізоване (з вмиканням механізму відкривання біля виходів з приміщень) і дублюватись ручним керуванням.
Віконні прорізи, які не призначені для вентиляції і димовидалення, слід заповнювати заскленими рамами, що не відчиняються, або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не
рідше двох разів на рік, розбите скло необхідно негайно замінити.
У вікнах приміщень з вологим або мокрим воложисним режимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами, а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками.
Ділянки перекриттів і технологічних площадок, на яких встановлені апарати, установки і обладнання з наявністю в них легкозаймистих, горючих і токсичних рідин, повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної
ємкості.
По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0.6 м його слід доповнити гратчастим огородженням до 0.6 м від поверхні покрівлі.
Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях.
Підлога повинна мати ухил 2% в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування, але не менше одного трапу на 100 кв. м підлоги.
Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення, а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається.
Люки, приямки, оглядові колодязі, стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними, зручними для очистки і закриті накривками урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар’єрні огородження висотою не менше 1,0 мі обшивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час.
В виробничих приміщеннях, де пересуваються транспортні засоби, контейнери, візки тощо, повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень.
Покриття підлог, площадок і сходів у приміщеннях категорій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударах матеріалів (бетонних, цементно-піщаних, мозаїчних (тераццо), асфальто-бетонних при умові застосування щебеню і піску, що не утворюють іскор).
Металеве покриття підлог повинне мати рифлення, а покриття площадок, естакад, переходів, східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі.
При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0,02.
Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом «Вихід» за ГОСТ 12.4.026-76.
Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу, бруду та горючих відходів. Термін чищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.
Пил, який утворюється при проведенні технологічних процесів та роботі устаткування повинен локалізовуватись.
Обтиральні матеріали, що використані, необхідно прибирати до металевих ящиків з щільними накривками і по закінченні зміни виносити з виробничих приміщень. Уламки скла повинні прибиратись за допомогою пристосувань до ящиків, які мають спеціальне обладнання. Застосування стисненого повітря для прибирання склобою не дозволяється.
Для ремонту, очищення засклення вікон і ліхтарів у випадках, коли застосування пересувних підлогових інвентарних пристроїв (драбин, пересувних площадок, телескопічних підйомників) неможливо за умов розміщення технологічного устаткування або загальної висоти приміщення, допускається передбачати стаціонарні пристрої для безпечного виконання робіт.
Уздовж внутрішньої сторони засклення прямокутних освітлювально- аераційних ліхтарів слід передбачати улаштування захисної металевої сітки.
Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію (включаючи системи оповіщення при пожежі) в будівлях слід передбачати у відповідності з Переліком будівель і приміщень, що підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації згідно додатка 5.
Для роботи у вибухопожежонебезпечних цехах працівникам слід застосовувати спеціальне вибухобезпечне шкіряне взуття, виготовлене у відповідності з ГОСТ 12.4.137-84; спецодяг для працюючих в цих
цехах повинен бути з тканин, що не електризуються.
Паління на виробництвах допускається лише у спеціально відведених за узгодженням з пожежною охороною місцях, обладнаних урнами для недокурків і ємкостями з водою. В цих місцях повинні бути вивішені написи «Місце для паління».
Складські будівлі
Загальні вимоги
Склади, в тому числі навіси, естакади, відкриті складські площадки загального призначення (готової продукції, сировини, напівфабрикатів та матеріалів) повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 та СНиП 2.01.02-85*.
Склади для зберігання балонів, заповнених газами, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском, та Правил безпеки в газовому господарстві.
Приміщення та площадки для зберігання легкозаймистих речовин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
Тара для зберігання речовин та матеріалів повинна відповідати вимогам нормативних документів.
Зберігання хімічних речовин, реактивів, вибухопожежонебезпечних матеріалів повинне здійснюватись з дотриманням вимог Порядку сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів згідно з додатком 10.
Для кожного складу повинні бути опрацьовані та затверджені власником підприємства інструкції з безпечного зберігання та проведення робіт на складі, складений опис всіх матеріалів, сировини, продуктів. Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки (цілісність, герметичність, наявність маркірування).
Покрівля металевих, залізобетонних резервуарів для зберігання сировини, матеріалів, продуктів повинна мати огородження.
Застосування навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння, а також автокарів для робіт усередині приміщень або залізничних вагонів, контейнерів не дозволяється.
Устаткування складів до початку виконання робіт повинне бути відремонтоване, випробуване та здане комісії за актом.
Площа віконних прорізів в приміщеннях сховищ повинна бути якнайменшою, але не менше площі, визначеної розрахунком димовидалення при пожежі. При відсутності в приміщеннях сховищ віконних прорізів необхідно передбачати шахти димовидалення у відповідності з вимогами СНиП 2.04.05-91.
У випадку використання склоблоків у віконних прорізах необхідно улаштувати відкривні віконні фрамуги загальною площею, визначеною розрахунком димовидалення при пожежі.
Затарована сировина та готова продукція, що зберігаються не на стелажах, повинні штабелюватись. Напроти дверних прорізів складського приміщення необхідно залишати проходи шириною, що дорівнює ширині дверей, але не менше 1,0 м.
При ширині складу більше ніж 10 м уздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2,0 м.
При складуванні затарованих вантажів (мішки з сипучими вантажами, ящики, короби зі штучними вантажами тощо) необхідно передбачати проходи між штабелями шириною 1.0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін — не менше 0.8 м.
Стелажі призначені для укладання сировини і матеріалів повинні бути стійкі і надійно закріплені, мати написи гранично допустимих навантажень на них.
Спосіб укладання вантажів повинен забезпечувати:
безпеку працюючих на штабелі та біля нього;
стійкість штабелів та вантажів, які знаходяться на них;
механізоване розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підйомно-транспортного устаткування;
циркуляцію повітряних потоків при природній або штучній вентиляції закритих складів.
Ширина проїздів складів, по яких рухається цеховий транспорт (візки, штабелеукладачі, електронавантажувачі, електрокари тощо), повинна встановлюватись з урахуванням габаритів навантажених
транспортних засобів плюс 0,8 м при односторонньому русі, а при зустрічному русі — не менше подвоєної максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1,5 м.
Відстань поміж штабелями для проїзду електронавантажувача уздовж фронту штабелювання повинна бути не менше 3,5 м, для проїзду без штабелювання — не менше 2 м.
Відстань від штабеля до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
Двірні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів, що використовуються, не менше ніж на 0,2 м по висоті і 0.6м — по ширині до кожної сторони. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше 2,4 м і висотою — не менше 2,5 м.
Двері складських приміщень повинні відчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах (окрім складів безтарного зберігання цукру).
Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням уздовж напрямних рейок, які виключають падіння дверей при виходженні роликів з напрямних рейок.
Підлоги складських приміщень повинні мати тверде, рівне покриття, що забезпечує безперешкодне переміщення транспортних засобів.
Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислотостійкі плити, вініпласт тощо).
Окремі несуцільні перекриття, площадки і верхні конвеєрні галереї складів повинні мати поруччя висотою не менше 1,0 м з суцільною зашивкою знизу на 0,15 м і горизонтальним елементом огородження на висоті 0,5 м від площадки.
Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна не менше ніж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів необхідно приймати
не більше 16% при розміщенні їх в закритих приміщеннях і не більше 10% — при розміщенні назовні.
Складські приміщення, в залежності від їх площі та виду матеріалів, які зберігаються, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами, наведеними у додатку 21.
Автоматичне пожежогасіння, пожежну сигналізацію і охоронну сигналізацію необхідно передбачати у відповідності з Переліком споруд і приміщень, що підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння, автоматичною пожежною сигналізацією та автоматичною охоронною сигналізацією відповідно до додадка 5.
Установками автоматичного пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути обладнані складські приміщення для зберігання:
горючих вантажів площею 1000 кв. м і більше або негорючих вантажів у горючій упаковці площею 1500 кв. м і більше;
горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці, що розміщені в підвальних поверхах, площею 700 кв. м і більше.
Установками автоматичного пожежогасіння повинні бути обладнані стелажі висотою від 5,5 м і більше для зберігання горючих вантажів або негорючих вантажів в горючій упаковці.
В складах повинні вивішуватись номери телефонів пожежної охорони та медичних установ, куди необхідно звертатись у разі пожежі та травм.
У визначеному місці складу повинна бути встановлена аптечка з набором необхідних медикаментів.
Будівлі і споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не менше II ступеня вогнестійкості. Сумісне зберігання ЛЗР і ГР у тарі в одному приміщенні дозволяється при їх загальній кількості до 200 куб. м.
Загальна місткість однієї будівлі для зберігання у тарі не повинна перевищувати 1200 куб.м легкозаймистих або 6000 куб.м горючих рідин.
Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2,1*2,4 м, а також пороги з пандусом висотою не менше 0,15 м для запобігання розливу рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів.
При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях повинні бути виконані такі
умови:
при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати п’яти - для ГР, трьох — для ЛЗР;
по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більше двох бочок;
проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1,8 м, а інші — не менше 1 м;
допускається ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж в два яруси.
У складських приміщеннях класу II і ІІа світильники повинні бути при лампах розжарювання — з ковпаками з силікатного скла, при лампах ДРЛ — з металевими сітками або іншими пристроями, що
перешкоджають випаданню лампи, при люмінісцентних лампах — з вводами, виконаними провідниками з негорючою оболонкою або в сталевих трубах.
Вимоги до зберігання та транспортування кислот, лугів та інших хімікатів
Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, які зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення, ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I типу вогнестійкості.
Кислоти, луги та інші хімікати, що застосовуються у виробництві та в лабораторіях, повинні зберігатись на складі хімматеріалів або на спеціально відведених площадках.
Процеси, пов’язані з розвантаженням хімікатів із вагонів або автомобілів, транспортуванням та укладанням усередині складу, повинні бути механізовані.
При цьому недопустиме розпилювання і виділення матеріалів у повітря та розливання по підлозі.
Не дозволяється транспортування, завантаження та розвантаження кислот, лугів та рідких хімікатів за допомогою механічних підйомних споруд, за винятком ліфтів та шахтопідйомників.
Проїзд людей в транспорті, що завантажений кислотами та лугами, не дозволяється. Не дозволяється перевезення кислот та лугів разом з іншими матеріалами.
Склади хлору, кислот, лугів, аміаку, сірчистого ангідриду, активованого вугілля та інших реагентів повинні обладнуватись:
постійно діючою механічною та аварійною вентиляцією у відповідності зі СНиП
2.04.05-91;
освітленням робочим та аварійним;
опаленням та телефонним зв’язком.
Перед входом до складів повинні бути вивішені попереджувальні знаки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76.
Концентрована сірчана кислота повинна зберігатись в ємкостях, що виготовлені зі сталі, розбавлені розчини сірчаної кислоти (нижче 78%) та соляна кислота — в ємкостях, що виготовлені з кислототривкого матеріалу або сталі і покриті зсередини кислототривким матеріалом.
Не дозволяється розведення концентрованої сірчаної кислоти в сталевих ємкостях, в яких вона зберігається.
Зберігання лугів в алюмінієвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється.
Ємкості для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах, з’єднаних зливними трубами з аварійною ємкістю, огороджуватись обваловкою, що перешкоджає розливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0,2 м вище за розрахунковий рівень рідини.
Ємкості для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім завантажувальним та нижнім (для очищення) люками, переливними трубами та відводами до запасних (аварійних) ємкостей, повітряним клапаном, захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для зливу, запірною арматурою.
Аварійна ємкість повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару.
Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих з’єднань над проходами. Всі фланцеві з’єднання цих трубопроводів повинні бути захищені металевими кожухами.
Переріз переливної труби повинен перевищувати переріз живильної труби не менше, ніж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше 0,15 м від верхнього рівня ємкості.
Зливання кислоти і лугу із залізничних цистерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальної особи. Подача кислот та лугів до ємкостей, мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів, сифонів, вакууму та самопливом.