НПАОП 15.9-1.11-97Правила безпеки для спиртового та лікеро- горілчаного виробництва

  • вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та цих Правил ;

  • вимоги санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування;

  • особливості транспортування устаткування до місця установлення;

  • вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та пристосувань для монтажу.

      1. Устаткування, що виділяє тепло, повинне бути теплоізольоване таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 °С.

Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.

Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.

      1. Устаткування або частини його, що є джерелами виділення вологи, газів та пилу, повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру та машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів і тощо повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для вловлювання та видалення шкідливих речовин з очищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них людей.

      2. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.

      3. Фланцеві з’єднання, сальники насосів та мішалок, крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю (вуглеводнів жирного та ароматичного рядів, чотирихлористого вуглецю тощо) повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин, що труться.

      4. Виробниче устаткування, для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пнемо або гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинне мати відповідні запобіжні пристрої та блокування.

      5. При встановленні вимірювальних приладів, апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи, що виключають можливість їх нагріву понад допустиму температуру.

      6. Система мащення складальних одиниць та механізмів, розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування, повинна бути автоматичною або дистанційною.

      7. Конструкція машин, апаратів, посудин повинна виключати попадання рідин до робочої зони при їх заповненні, добавленні компонентів, рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту.

      8. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість такого самочинного переміщення.

Конструкція покривок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не менше двох радіан або покривки повинні бути обладнані фіксатором положення»Відчинено». Застосовувати для цієї мети гачки, дріт тощо не дозволяється.

  1. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.

  2. Завантаження, переміщення, вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані.

  3. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:

  • шумову характеристику — за ГОСТ 12.1.029-80;

  • вібрацію — за ГОСТ 12.1.012-90.

  1. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження, повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування, повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утворення застійних зон.

Очищення та миття повинні забезпечуватись, як правило, без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки (видалення залишку, промивка, пропарювання, дегазація) повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу.

  1. Ємкості для зберігання рідких та харчових продуктів,що легко випаровуються при температурі вище 45 ° С, повинні мати розташовані у верхній частині оглядові люки та бути обладнані надійно діючими приладами — покажчиками рівня продукту в ємкості.

Ємкості для зберігання продуктів при температурі 45 ° С та нижче повинні мати нижні самоущільнювані люки, що відчиняються усередину. Верхні люки ємкостей повинні мати запобіжні грати, розташовані під накривкою.

  1. Резервуари, збірники, апарати, мірники, які заповняються шкідливими, вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами, повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин,що працюють під тиском, повинна бути передбачена можливість передачі їх вмісту при допомозі насосів, самопливом та іншими засобами до складських резервуарів, технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників. При цьому повинне бути забезпечене повне звільнення трубопроводів.

  2. Ємкісна апаратура з ЛЗР обладнується не менше ніж трьома сигналізаторами рівня. Сигналізація граничного верхнього рівня повинна здійснюватись від двох сигналізаторів рівня, нижнього - від одного.

  3. Вимірювання рівня вибухопожежонебезпечних продуктів в апаратах ємкісного типу повинно здійснюватись за допомогою засобів вимірювань, що виключають необхідність у відчиненні люків апаратів. Засоби виміру рівня мірними рейками, штоками тощо, пов’язані з необхідністю розгерметизації апаратури, не допускаються.

  4. Технологічне устаткування, де в разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами. Замість інертного газу, там де це допускається за умовами технології, можливе застосування водяної пари.

  5. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змійовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо) при відкриванні накривок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих накривках.

  6. Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями, регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами.

  7. Машини та устаткування повинні мати форму, конфігурацію, обробку та лако-фарбувальне покриття, які забезпечують:

  • вільне обслуговування (пуск, зупинка, мащення, огляд, регулювання тощо);

  • прибирання, миття, протирання машини до повного видалення з неї бруду, пилу

тощо;

  • обробка та лако-фарбувальне покриття повинні бути механічно міцними, стійкими щодо дії кліматичних факторів, миючих рідин тавиробничих середовищ.

При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори:

  • розпізнавального забарвлення — відповідно з ГОСТ 14202-69;

  • сигнальні та безпеки — відповідно з ГОСТ 12.4.026-76.

  1. Вимоги до механізмів керування

  1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідноГОСТ 12.4.040-78 або написи, що пояснюють їх функціональне призначення.

Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування.

  1. Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання.

  2. Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається, за такими винятками:

  • на устаткуванні, що обслуговується одним оператором, і ширина зони обслуговування якого більше 2,5 м, можуть встановлюватись дублюючі кнопки «ПУСК» та «СТОП» за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони;

  • при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках, коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях, а також при наявності складних агрегатів, що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись:

  • звукова або світлова сигналізація — за ГОСТ 21786-76,сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи, відповідальної за їх обслуговування;

  • апарати (вимикачі, перемикачі, вилки роз’єднання), що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії, зупинених на ремонт;

  • спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням.

  1. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах, крім того, кожна машина, що входить до складу потокової лінії, повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування,розташованими безпосередньо на машині.

  2. Панелі пульту керування необхідно встановлювати:

  • в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0,6-1,0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування;

  • під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1,0—1,3 м;

  • у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1,3—1,6 м від підлоги.

На пульті керування мусять бути прилади та пристрої, що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх гранично­допустимих робочих значень, а також прилади, що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях.

  1. Органи керування виробничим устаткуванням, що обслуговується одночасно кількома особами, повинні мати блокування, що забезпечує необхідну послідовність дій.

У випадку, коли частина устаткування, що являє собою небезпеку для людей, знаходиться поза межами видимості оператора, повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі.

  1. Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту, бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок, червоного кольору, з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис «Аварійне вимкнення».

  2. Великогабаритні машини, при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі, а також конвеєри, довжина яких перевищує 10 м, повинні мати аварійні кнопки «СТОП». Кількість аварійних кнопок повинна бути такою, щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь- якого місця, де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки «СТОП» повинні бути у кожному приміщенні.Крім того, конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

  3. Конвеєри довжиною понад 50 м, або такі, що проходять через ряд суміжних приміщень, повинні бути обладнані сигналізацією,зблокованою з пусковим пристроєм.

  4. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах, які мають головний привід та привід окремих механізмів, у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них, двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів.

  5. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне, при необхідності, мати кнопку негайної зупинки, що виключає одночасно всі приводи (там, де це допустиме технологічним процесом).

При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки»Стоп» повинні бути у кожному приміщенні.

  1. На конвеєрах, що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації.

  2. Приводи конвеєрів та машин, що ними об’єднуються, повинні бути зблоковані таким чином, що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу, що транспортується.

  3. Органи керування (засувки, крани тощо), розташовані вище 1,7 м від рівня підлоги або заглиблені, повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування.

  4. Контакти апаратів вмикання та вимикання (кнопок, перемикачів тощо) устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.

  5. Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75.

  6. Ручки важелів, маховички та інші механізми керування,які можуть зазнавати нагріву (переохолодження) або випадково опинитись під струмом, мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів.

  7. Органи ручного керування (ручки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями або важілі), що знаходяться на рухомих елементах машин, при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись.

  8. Пускові механізми, що керують напрямком руху механізмів, повинні мати фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає конкретному напрямку руху механізмів, повинне бути позначене стрілкою та написом, що вказує напрям руху.

  9. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини (дробарки тощо).

  1. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв

  1. Усі рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування, допоміжних механізмів, якщо вони становлять джерело небезпеки для людей, повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись. Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки та небезпечним елементом, наведено у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Параметри розміщення огороджень

(витяг з ГОСТ 12.2.062-81)


Діаметр кола, вписаного до отвору грат (сітки), мм

Відстань від огородження до небезпечного елемента, мм

До 8

Не менше 15

понад 8 до 10

понад 15 до 35

понад 10 до 25

понад 35 до 120

понад 25 до 40

понад 120 до 200

  1. Огородження приводних, натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки, що набігає на барабан, по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою (R радіус барабана у метрах).

  2. Конвеєри, розташовані над проходами, повинні мати знизусуцільне огородження, розташоване не нижче 2,0 м від рівня підлоги, аз боків — борти, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0,4 м.

  3. Розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), а також з’ємні огородження (накривки, кожухи, щитки), що закривають зубчаті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини машин, які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування, повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки, кожуха, щитка.

  4. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення «Відчинено» та «Зачинено».Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження. Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих крайок, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування. З’ємні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи інші пристрої (у залежності від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.

  5. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої, що виключають:

  • зіткнення людини з різальним інструментом;

  • виліт різального інструменту;

  • викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони;

  • травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту.

  1. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів (пилок, фрез, ножових установок тощо) повинна закриватись автоматично діючим огородженням, яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину, яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини.

Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом.

  1. Вимоги до живильників

  1. Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні мати форму, а за необхідності також пристрої (перегортувачі, вібратори тощо), що виключають можливість зависання матеріалів, що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні.

  2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких, пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об’єм.

  3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами, які замикаються поруччями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.

  4. Зони заповнення тари продуктом, закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічнихсторін.

  5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечнихматеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цихматеріалів в разі виникнення аварійних ситуацій.

  1. Вимоги до розміщення устаткування

  1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечитизручність обслуговування та безпечну евакуацію людей в разі пожеж чиаварійних ситуацій.

При розміщенні устаткування слід передбачати:

  • головні проходи за наявності постійних робочих місць — шириноюне менше

1,5 м;

  • проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги абоплощадки — шириною не менше 1,0 м;

  • проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту, а також поміж устаткуванням та стінами — шириною не менше 0,8 м, за наявності постійних робочих місць між ними — 1,4 м;

  • проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях — шириною не менше 1,5 м, крім малогабаритних машин шириною тависотою до 0,8 м, для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1,0 м;

  • проходи між паралельно розташованими виробничими печами, сушарками — шириною не менше 2 м;

  • відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни:

при спалюванні твердого палива — не менше 3 м, при спалюванні рідкогопалива або газу — 2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни —не менше 1,0 м.

При розташуванні топок котлів напроти топок печей (технологічних) відстань між ними повинна бути не менше:

  • при спалюванні твердого палива — 5 м;

  • при спалюванні рідкого палива або газу — 4 м (відстань міжпальниковими пристроями не менше 2 м).

Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюговихконвеєрів повинна бути не менше 0,75 м.

Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше

  1. м, ширина проходу між паралельно встановленимиконвеєрами, закритими на всю довжину гратчастим огородженням абожорсткими коробами, повинна бути не менше 0,7 м.

Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра(вантажу, що транспортується,) до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0,6 м.

  1. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР.

  2. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів тазабезпечувати зручність спостереження за операціями, що відбуваються,та керування ними.

  3. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0,8 м напрацівника.

  4. Робочі місця повинні бути організовані у відповідностіз ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.

  1. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури

  1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повиннівідповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.

  2. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари тагарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненогоповітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

  3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метоюзахисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, щотранспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:

Завантажити