г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання, а також на весь час роботи;
д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній — на відстані не більше 0,2 м від днища;
е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;
ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;
з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають бирки з позначенням номера і дати випробування;
и) наявність плакату з написом «Ремонт — працюють люди».
Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.
Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити,при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану.
Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами.
Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
Після здійснення підготовчих заходів (перевірки,провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора.
Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПТТТ- 1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах.
Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа,відповідальна за виконання робіт.
Забірний патрубок шланга протигаза виводять на зовніне менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву,довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає неменше 10 м.
Рятувальну линву прив’язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним — головою догори.
Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0,5 м між собою.
У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого, окрім дублера, повинен бути призначений працівник, який спостерігає за роботою повітродувки.
Дублер зобов’язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий усередині ємкості.
При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублер зобов’язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування, він зобов’язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.
Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ12.2.013.0-91.
Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
Працівники, що спускається до ємкості або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов’язково відкритому верхньому.
По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху(зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на закриття люків.
Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними(бетонними) накривками.
Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності.
Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.
При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової інструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об’єктах.
Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.
При виконанні зварювальних робіт, як усередині ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою,також мусить бути заземлене.
У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи.
При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.
Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0,5 с.
При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.
Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів.
Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах
Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих Правил.
Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.
До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що мають медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров’я робити на висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у силос.
Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою неменше 4-х осіб: однієї — що спускається, другої — що обслуговує лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг протигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясі робітника, що спускається.
Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом.
Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не дозволяється.
Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, зачиненою на замок.
По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:
забезпечити герметичність технологічного устаткування,норій, шнеків, місць з’єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.
При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом «підкопу» не дозволяється.
Працівнику, який спускається у силос, не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
Миття та дезінфекція ємкостей
Роботи, пов’язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин, повинні бути механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезінфекції ємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо)необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд.7.2. і 7.3 ч.1 цих Правил 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування.
Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати, як виняток, у разі технологічної необхідності, з дозволу адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду.
Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.
Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, приготування отруєних принад, перевезення, приймання, зберігання, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), а також знищення отрутохімікатів,що зіпсувались, повинні здійснюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та крупи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодженими з Міністерством охорони здоров’я.
Кожний працівник, допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення,приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства,на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації, повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників, які їх проводять.
Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин
Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих Правил .
Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ12.3.002-75, ГОСТ 9.402-80, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.016-87 та інших нормативних документів.
Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів, що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:
розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;
схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
перелік, характеристики та комплектність засобів механізації,електрообладнання;
схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до місць виконання
робіт;
- технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони, що містить опис типів
газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.
Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт(начальника цеху, майстра, виконроба), спеціального письмового дозволу (наряду-допуску). Наряд-допуск видається на строк , який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
В місцях, де проводяться роботи з нанесення покрить, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволяється палити, запалювати сірники, свічки, користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню, застосовувати вибухонезахищене електрообладнання, електропроводку, виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення.
У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покрить, слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу,світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання, а також все електроустаткування, яке не має відношення до виконання покрить, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт.
Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.
Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
Газополум’яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.
Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбові матеріали, дозволені Міністерством охорони здоров’я.
При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол, а також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі.
Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати санітарно-хімічний висновок про можливість їх використання , а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється приступати лише після отримання від організації, яка передає ці матеріали, вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки, узгоджених у встановленому порядку.
Упаковка та маркірування лакофарбових матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е.
Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно- витяжною примусовою вентиляцією.
Подрібнення компонентів (затверджувачів, наповнювачів,тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що виключають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.
Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій
воді.
На робочі місця лакофарбові матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі, готовими до застосування, у кількості,що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксиднісмоли з отверджувачем тощо) повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо.
Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком.
Фарбуваня розпиленням допускається, як виняток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує нижньої концентраційної межі займання.
У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші,повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочоїзони вибухонебезпечного середовища.
При утворенні у повітряному середовищі посудини абоапарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації, та неможливості нормалізації складу повітря,роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального захисту органів дихання — ізолюючих протигазах.
Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що працюють при напрузі 12 В, або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами, напругою до 12 В.
Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.
По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару.
Матеріали, непридатні до подальшого використання, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом «Для зливання забруднених продуктів» та піддаватись нейтралізації.
Всі операції, пов’язані з переливанням лакофарбних матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м, виготовленому з матеріалу, який виключає іскроутворення.
Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані, прибрані та винесені з приміщення.
Руки працівників, що стикались з грунтовками — перетворювачами іржі та розчинниками, повинні бути захищені спеціальними пастами, гумовими або біологічними рукавичками.
Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях.
Вогневі роботи