НПАОП 26.6-1.02-00Правила охорони праці для працівників бетонних і залізобетонних заводів

п/п

Позначення нормативного акта

Назва

Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті

1

2

3

4

Держбуду СРСР від 14.07.76 № 107

90

СНиП ІІ-89-80

Генеральные планы промышленных предприятий

Затверджено постановою Держбуду СРСР від 10.05.80 № 121

91

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

Затверджено постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 № 313

92

СНиП ІІІ-4-80

Техника безопасности в строительстве

Затверджено постановою Держбуду СРСР від 09.06.80 № 82

93

ДБН В.1.4-97

Положення про радіаційний контроль на об’єктах будівництва та будіндустрії і будматеріалів України

Затверджено Держкоммістобудом України, 1997 р.

94

ДБН А.3.1-3-94

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

Затверджено наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 № 48

95

ДБН Г.1-4-95

Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві

Затверджено наказом Держкоммістобудування України від 07.07.95 № 134

96

РСТУ УССР 1735-87

Лестницы деревянные и металлические. Общие технические условия

Затверджено Держпланом УРСР від 28.03.87 № 9

  1. Загальні вимоги

    1. Виготовлення бетонних і залізобетонних виробів впливає на працюючих такими небезпечними та шкідливими факторами:

підвищеним рівнем концентрації пилу та шкідливих газів в повітрі робочої зони; підвищеним рівнем шуму та вібрації на робочому місці;

рухомими частинами обладнання, а також машин і механізмів та матеріалів, що пересуваються;

підвищеною температурою та вологістю повітря; підвищеною температурою обладнання та вихідних матеріалів;

напругою в електричних ланцюгах, котрі підходять до електроустановок та апаратів; підвищеним рівнем радіації (інфрачервоної, ультрафіолетової, радіоактивної); вибухонебезпечними сумішами парів та газів з повітрям та токсичністю цих сумішей, як і окремих реагентів;

гострими кромками та задирками на поверхні металевих заготовок, деталей та виробів.

    1. Під час організації виробництва залізобетонних та бетонних конструкцій повинно бути забезпечено:

санітарно-гігієнічні умови в робочій зоні виробничих приміщень за ГОСТ 12.1.005­ 88 ;

шум в робочій зоні не повинен перевищувати норм ГОСТ 12.1.003-83*; гігієнічні норми вібрації за ГОСТ 12.1.012-90.

    1. Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.2.003­91, ДНАОП 0.03-1.07-73 та пожежної безпеки за ДНАОП 0.01-1.01-95, а також НАОП 6.1.00-2.20-84.

    2. Виробниче обладнання у приміщеннях розташовується згідно проекту, при цьому ширина проходів у цехах не повинна бути менше, м:

    1. основних 1,5;

між устаткуванням 1,2;

між будівельними конструкціями будівель і устаткуванням 1,0;

до обладнання для його обслуговування та ремонту 0,7.

Ширина проходів біля робочих місць збільшується на 0,75 м при односторонньому розташуванні робочих місць від проходів і проїздів та не менше як на 1,5 м при розташуванні робочих місць по обидва боки від проходів і проїздів.

    1. Керівник (власник) підприємства повинен ознайомити працюючих з умовними позначеннями внутрішньозаводської сигналізації.

Сигнальні пристрої мають бути розташовані так, щоб їх було видно з усіх робочих

місць.

Сигнальні пристрої (електричні дзвінки, лампочки, сирени) повинні бути захищені від механічних пошкоджень.

    1. Установка, розташування, ремонт та експлуатація посудин, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском ДНАОП 0.00-1.07-94.

    2. Улаштування, установка та експлуатація парових котлів, економайзерів з робочим тиском 0,07 МПа (0,7 кГс/см ) повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.26-96, а водогрійних котлів з температурою води більше 115С повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.08-94.

    3. Установка та експлуатація стаціонарних компресорів потужністю від 14 кВт і вище, а також повітропроводів та газопроводів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, ДНАОП 0.00-1.13-71 та ДСТУ 2514-94.

    4. Улаштування, установка та експлуатація вантажопідіймальних машин повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ДНАОП 0.00-1.03-93.

    5. Улаштування, розташування та експлуатація електроустановок повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98, та ПТЕ і ПТБ при експлуатації електроустановок споживачів, ПУЕ, та іншим діючим нормативним актам з електробезпеки.

    6. Установка та експлуатація металорізних верстатів повинні провадитися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.009-80*.

    7. Інвентарні риштування, драбини, люльки тощо, що застосовуються при ремонтних роботах, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86 та РСТ УСРСР 1735-87. Одночасне виконання робіт на двох і більше рівнях по одній вертикалі без запобіжних пристроїв не дозволяється.

    8. Пульти управління виробничим обладнанням та технологічними лініями, розташовані в зоні з вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони вище гранично допустимої концентрації і рівні звуку більше 85 дБА, мають бути в ізольованих кабінах.

    9. Для виконання періодичного змащування обладнання необхідно мати пристрої або пристосування, що виключають можливість контакту обслуговуючого персоналу з рухомими або струмоведучими частинами виробничого обладнання згідно ДНАОП0.00-

  1. 21-98 та ГОСТ12.1.030-81*.

    1. Обладнання, що оснащене пневматичними приводами, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85.

Кріплення гумових шлангів до металевих трубопроводів, патрубків, ніпелів та штуцерів пневмо- і гідросистем повинно провадитися хомутами.

    1. Технологічне оснащення та механізми (захвати, тяги, упори, домкрати та ін.), силові форми, стенди, що сприймають зусилля від натягу арматури, повинні підлягати контрольній перевірці на статичне навантаження, що перевищує максимальне робоче навантаження у процесі виробництва на 10%. Контрольну перевірку слід проводити не рідше одного разу на три місяці, а також після ремонту або після двомісячної перерви у роботі.

Результати випробувань заносяться у паспорт обладнання.

    1. Пуск обладнання повинен провадитися персоналом, який обслуговує це обладнання. Перед пуском виробничого обладнання повинна бути перевірена правильність підключення пускової електроапаратури, засобів сигналізації та блокування, а також положення рукояток управління.

Після монтажу або модернізації виробничого обладнання пробний пуск його без установки огороджень, включення засобів сигналізації та блокування, а також без дозволу відповідального за монтаж або ремонт не дозволяється.

    1. Паропроводи та конденсатопроводи повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98.

    2. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033­78.

    3. Температура нагрітих поверхонь обладнання та трубопроводів у місцях можливого зіткнення з ними людини повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.

    4. Обтиральні матеріали, що застосовуються при обслуговуванні машин та механізмів, слід зберігати в установлених місцях у закритих металевих ящиках згідно п. 3.3 ДНАОП 0.01-1.01-95.

    5. Площадки обслуговування установок (виробниче обладнання, камери пропарювання тощо), які розташовані над рівнем підлоги 0,5 м і вище, повинні бути огороджені перилами висотою не менше 1 м з суцільною металевою обшивкою по низу перил на висоті не менше 0,15 м і з допоміжною планкою на висоті 0,5 м, а також бути забезпечені драбинами у відповідності з ГОСТ 26887-86 та РСТ УРСР 1735-87.

    6. Під час розташування площадок обслуговування на висоті менше 2,2 м від підлоги та виступаючі за габарити машин їх бокові поверхні мають бути пофарбовані в сигнальний колір за ГОСТ 12.4.026-76*.

    7. Рівні звукового тиску на робочих місцях у приміщеннях та на території підприємства не повинні перевищувати припустимих величин у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.003-83*.

    8. Робота на віброобладнанні на відкритих полігонах в умовах низьких температур повинна бути в такому режимі праці та відпочинку: після кожних 45-50 хв. роботи необхідна перерва на відпочинок протягом 10 хв. у закритих приміщеннях з температурою повітря 22С, швидкістю руху повітря не більше 0,3 м/с і відносною вологістю у межах 40-60%.

У приміщеннях для відпочинку необхідно обладнати установку для місцевого обігрівання рук теплим повітрям. Приміщення повинно бути розташоване не більше як на відстані 150 м від робочого місця.

    1. Контроль вимірів параметрів вібрації робочих місць та вміст пилу у повітрі повинен проводитися не рідше одного разу на рік, включаючи і локальну вібрацію, що передається на руки працюючих.

Контроль здійснюється спеціалістами лабораторії підприємства або місцевих органів санітарного нагляду.

    1. Працюючі, які підлягають впливу у процесі трудової діяльності шуму, вібрації, та на інших важких і шкідливих умовах праці, повинні проходити періодичний щорічний медичний огляд в порядку, що встановлений ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

    2. З метою запобігання несприятливого впливу шуму та вібрації, що перевищують гранично допустимі рівні, працюючі повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту у відповідності до ГОСТ 12.4.002-97 та ГОСТ 12.4.051-87.

    3. В цехах виготовлення бетонних і залізобетонних виробів зони з рівнем шуму вище 85 дБА мають бути позначені знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76*.

Не дозволяється перебування людей у зонах з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБА в будь-якій октавній смузі.

    1. Для механізації виробництва виробів з бетону і для монтажних, ремонтних та очисних робіт у робочих приміщеннях заводу повинні бути встановлені крани, лебідки, талі.

    2. Роботи по огляду, очистці або ремонту бетонозмішувачів, су-шильних барабанів, силосів, бункерів, шнекових конвеєрів, елеваторів, тунельних або ямних камер пропарювання слід виконувати по проекту виконання робіт та наряду-допуску.

    3. Джерела виділення тепла (камери пропарювання, трубопроводи пари та гарячої води, котли, газоходи) мають бути забезпечені пристроями, що запобігають або обмежують виділення конвекційного або променистого тепла у виробничі приміщення (вентиляція, теплоізоляція, екранування).

    4. Роботи усередині тунельних та ямних камер пропарювання слід виконувати за температури повітря у камерах не вище 40С в спеціальному одязі по ГОСТ 12.4.044-87 та ГОСТ 12.4.045-87. Робочі місця повинні бути обладнані вентиляторами.

    5. На бетоноукладачах, живильниках, самохідних візках та іншому рухомому технологічному обладнанні повинні бути барабани для змотування кабелю, по якому до приводів обладнання подається електрична напруга.

Припускається підвішувати кабель за допомогою кілець до тросів, що натягнуті уздовж всього шляху пересування обладнання та відповідати по електробезпеці ДНАОП 0.00-1.21-98.

    1. Рейкові шляхи рухомого технологічного обладнання повинні бути укладені на рівні підлоги та оснащені тупиковими упорами. Перед упорами для автоматичної зупинки рухомого технологічного обладнання мають бути встановлені кінцеві вимикачі.

  1. Вимоги до виробничого процесу по виготовленню бетону та

залізобетону

    1. Під час організації та ведення технологічних процесів приготування бетонних сумішей на агрегатах, машинах, механізмах, сушильних та камерах пропарювання, при роботі яких виділяються шкідливі гази, пил, пара, вони повинні бути герметичні, включені у вентиляційні чи аспіраційні (пило-, газо-, паровсмоктувальні) системи. Виявлені під час експлуатації неполадки, порушення щільності та герметичності негайно усуваються. В той же час повинні бути забезпечені:

безпечні умови праці в зонах приготування бетонної суміші та видачі її;

механізоване прибирання та утилізація відходів;

застосування засобів індивідуального захисту працюючих за ДНАОП 0.00-4.26-96 та ДНАОП 0.05-3.14-80, респіратори ШБ-1 «Лепесток» за ГОСТ 12.4.028-76*, окуляри захисні за ГОСТ 12.4.013-85Е, які повинні відповідати гігієнічним умовам згідно ДНАОП 0.03-1.07­73.

      1. Вимоги безпеки до технологічного процесу мають бути викладені у технологічній документації з урахуванням даного розділу.

      2. Виробничі процеси мають відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002-80.

    1. Пуск обладнання, що транспортує матеріали, які пилять, повинен бути зблокованим з аспіраційною системою.

    2. Управління процесами подачі, перевантаження, дозування вихідних матеріалів, приготування та вивантаження готових сумішей має бути дистанційним.

    3. У відділеннях з приготування хімічних добавок під час роботи з нітритом натрію гранично допустима концентрація окислів азоту NO і NO2 (в перерахунку на NO2) у робочій зоні не повинна перевищувати 5 мг/м3.

    4. Застосування комплексних добавок під час приготування та дозування водних розчинів кожного з компонентів повинно проводитися в окремих ємкостях.

Перелік добавок до бетонів та заходи щодо охорони праці під час їх застосування наведені у додатку 1.

    1. Змішування компонентів комплексних добавок з водою повинно проводитися у дозаторі безпосередньо перед їх подачею у бетонозмішувач.

    2. У місцях приготування водних розчинів хімічних добавок повинні бути вивішені інструкції з правил пожежної безпеки та подання першої медичної допомоги при враженні розчинами цих добавок.

    3. Подача розчинів хімічних добавок у бетонні суміші повинна проводитися по трубам з дозаторів, що автоматично управляються.

    4. Як газоутворювач при приготуванні газобетонів повинні застосовуватися вибухобезпечні алюмінієві пасти, що приготовляються з пудри алюмінію по ГОСТ 5494-95. Приготування пасти повинно проводитися в окремому приміщенні.

Дозволяється при приготуванні газобетонних сумішей застосування го-тової алюмінієвої пудри.

    1. У відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 за ступенем впливу на організм людини алюмінієвий пил належить до 4 класу небезпеки. Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони алюмінієвого пилу не повинна перевищувати 2 мг/м .

    2. Алюмінієва пудра в завислому стані в атмосфері повітря (аерозоль) вибухонебезпечна, а в насипному стані (аерогель) — пожежонебезпечна.

Зберігання та обробка алюмінієвої пудри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.010-76*, а також ДНАОП 0.01-1.01-95.

    1. Гасіння пудри, що загорілася, повинно проводитися сухим піском, глиноземом, магнезитовим порошком, листовим азбестом. Металеві банки з алюмінієвою пудрою повинні зберігатися на відстані не менше як 1 м від опалювальних приладів.

    2. Місця завантаження та вивантаження алюмінієвої пудри з бункерів віброгазобетонозмішувачів повинні бути обладнані укриттями, що підключені до аспіраційних систем.

    3. Колективні та індивидуальні засоби захисту від алюмінієвого пилу повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.03-1.07-73 та ГОСТ12.4.013-85Е, ГОСТ12.4.028-76*, ГОСТ12.4.034-85.

    4. Добавки до бетонів та матеріали для приготування полімерних бетонів і вплив їх на організм людини наведені у додатку 2.

    5. У місцях приготування жаростійких бетонів повинні бути передбачені фонтанчики з питною водою для полоскання рота та надання першої допомоги при ураженні очей.

Для попередження сухості у носі повинні бути передбачені масляні інгаляції перед початком роботи.

    1. Під час виробництва труб захисні огородження втулочної та розтрубної частин форми повинні бути установлені до натягу арматури.

Захисне огородження розтрубної частини необхідно знімати після кантування форми, а захисне кільце втулкової частини — після закінчення формування.

    1. Приямок для комплектації форм та формування виробів має бути огороджений перилами за ГОСТ 12.2.062-81*.

    2. Пости термообробки та гідропресування мають бути обладнані пристроями (струбцинами, автоматичними замками) для закріплення і виключення падіння форм.

    3. Очистку арматурної сталі від окалини та іржі слід проводити в металевому ящику, котрий приєднуеться до аспіраційної системи, що виключає можливість виділення запиленого повітря у виробниче приміщення.

    4. Попередній натяг поздовжньої арматури повинен проводитися з установленими з торців форми суцільними металевими огородженнями висотою не менше 2 м.

    5. В зоні пересування натяжної каретки повинно бути світлове табло з написом: «Обережно — йде натяг!». Світлове табло повинно вмикатися під час виконання операції натягу арматури.

    6. Під час натягу арматурних пакетів із струн форма повинна бути закрита сітчастим металевим огородженням.

    7. У процесі термовологістної обробки виробів з бетону знаходження людей у камерах не дозволяється.

    8. Трубопроводи пари, установлені в камерах, повинні бути огороджені за ГОСТ

  1. 81*. Огородження повинні виключати можливість опіків робітників при обслуговуванні камер, а по пожежній безпеці трубопроводи повинні відповідати п. 5.6 ДНАОП 0.01-1.01-95.

    1. Перекриття тунельних камер, а також люки в каналах, паропроводах мають бути ущільнені. Ущільнення повинно виключати можливість доступу пари у виробничі приміщення через нещільності у перекриттях та з’єднаннях, а також не повинно бути виділення пари через завантажувальні та розвантажувальні отвори.

Завантажувальні та розвантажувальні отвори камер повинні щільно закриватися шторами з брезенту.

    1. Завантажувальні та розвантажувальні сторони тунельних камер повинні бути обладнані двосторонньою звуковою та світловою сигналізацією (електродзвінками, електричними лампами та вентиляцією).

    2. Подача пари у камери повинна проводитися з дозволу змінного майстра або начальника цеху. Робочі площадки повинні бути розташовані не менше як на 1 м нижче верхньої відмітки камери та обладнані перилами у відповідності з ГОСТ 12.2.062-81*.

    3. Завантаження та вивантаження форм з виробами у камері повинно проводитися вантажопідіймальними кранами. Знаходження в камерах людей при цьому не дозволяється.

    4. Вхід у камери під час переміщення вагонеток на котрих установлені форми не припускається.

    5. Для проведення ремонтних робіт камери повинні бути оснащені лазами розміром не менше 700^500 мм або діаметром не меншим 630 мм.

Кришки люків для огляду та ремонту камер повинні бути ущільнені.

    1. Для забезпечення безпечної роботи автоклавів повинні бути передбачені сигнально-блокувальні пристрої, що забезпечують:

неможливість пуску пари в автоклав при неповністю закритій кришці;

неможливість повороту байонетного кільця при наявності тиску в автоклаві;

відсутність в автоклаві наднормального тиску та конденсату перед відкриванням кришки.

Експлуатація автоклава під час наявності несправних пристроїв що блокують його не дозволяється.

    1. Операції по завантаженню вагонеток з виробами в автоклави та вивантаженню їх із автоклавів повинні бути механізовані і в той же час ці операції повинні починатися тільки після перевірки справності впускних, перепускних та випускних вентилів. Вентилі мають бути закриті до відказу та замкнуті на замок. На штурвалах вентилів мають бути вивішені знаки безпеки (п. 1.5 по ГОСТ 12.4.026-76*) з написом: «Не включати — працюють люди!».

    2. Під час організації випуску бетону на всіх видах заповнювачів та незалежно від подальшої теплової обробки виробів повинні бути виконані такі умови:

      1. Не дозволяється під час подачі матеріалів переключати пристосування та шибери.

      2. Наявність у витратних бункерах завантажувальних отворів на рівні підлоги зобов’язує ці отвори обладнати пристроями, що виключають можливість падіння людини усередину відсіку бункерів.

      3. Очищати підлогу бункерів між завантажувальними отворами дозволяється тільки при відключеній поворотній воронці.

      4. Відсіки металевих витратних бункерів для крупного заповнювача не слід повністю вивільнювати від матеріалів, інакше від співударяння щебеню що падає з стінками відсіку виникає шум.

      5. Кріплення вібраторів, які встановлені у місцях, під якими можуть знаходитися люди, слід щодоби перевіряти, а також установити захисні сітки.

      6. Дозатори цементу та збірна лійка повинні бути під’єднані до системи аспірації для видалення пилу в процесі завантаження.

    3. Під час теплової обробки виробів водяною парою камери, які знаходяться усередині закритих приміщень, повинні бути обладнані системою гасіння пару або витяжною вентиляцією.

Камери повинні бути обладнані приладами, що контролюють температуру середовища у ній.

    1. У тому випадку, коли теплова обробка виробів проводиться з застосуванням продуктів згорання природного газу, на робочому місці мають бути вивішені інструкції з експлуатації установок прогріву, затверджених ке-рівником підприємства, та схема газозабезпечення згідно з ДНАОП 0.00-1.20-98.

    2. Дільниця теплової обробки, у якій розташовані теплогенератори на природному газі, повинні мати захисне огородження із сітки висотою не менше як 1 м на відстані від генераторів не менше як 1 м, при цьому:

      1. Під час роботи теплогенераторів на кришці камер ямного типу повинні бути установлені переносні попереджуючі знаки безпеки (п. 2.2 по ГОСТ 12.4.026-76*): «Обережно! Небезпека вибуху!». Знімати знак повинен майстер або бригадир після закінчення вентиляції камери.

      2. Кожна ямна камера має бути обладнана індивідуальним теплогенератором. Використання одного теплогенератора для обслуговування двох або декількох камер не дозволяється.

      3. Фланцеві з’єднання газоходів рециркуляції з теплогенератором, рециркуляційним вентилятором та камерою теплової обробки повинні установлюватися на гумових прокладках і виключати вибивання газів.

      4. Газопроводи до теплогенераторів повинні бути розташовані таким чином, щоб виключити їх пошкодження вантажами, що транспортуються.

    3. У тому випадку, коли теплова обробка виробів проводиться з застосуванням масла, необхідно дотримуватися наступного:

      1. Кожна партія масла, що використовується як теплоносій, повинна бути перевірена на температуру спалаху (методом підігрівання).

      2. Установки для підігрівання масла повинні розташовуватися у ізольованих приміщеннях, що відповідають вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95 та СНиП 2.09.02-85*.

Завантажити