НПАОП 15.8-1.27-02Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів

• гумові діелектричні рукавиці — один раз на 6 місяців;

• гумові діелектричні боти — один раз на 36 місяців;

• гумові діелектричні калоші — один раз на 12 місяців;

• слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками — один раз на 12 місяців;

• покажчики напруги — один раз на 12 місяців.

1. Розподільні пристрої напругою до 1000 В повинні бути укомплектовані такими засобами захисту:

• ізолююча штанга — за місцевими умовами;

• покажчик напруги — 2 одиниці;

• ізолюючі кліщі — 1 одиниця;

• діелектричні рукавиці — 2 пари;

• діелектричні калоші — 2 пари;

• ізолююча підставка або діелектричний килимок — за місцевими умовами;

• захисні окуляри — 1 пара;

• переносні заземлювачі — за місцевими умовами

• вогнегасники — за нормативами.

1. В електроустановках допускається застосування діелектричних бот та калош.

2. Встановлювати накладки на струмопровідні частини, якщо в їх конструкції не передбачені ізолюючі рукоятки та тримачі, необхідно із застосуванням засобів захисту.

3. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми, які знаходяться у складському запасі, необхідно зберігати у сухому приміщенні.

4. Ізолюючі штанги та кліщі слід зберігати в умовах, що виключають їх прогинання та дотик до стін, покажчики напруги та електровимірювальні кліщі — в футлярах або чохлах.

5. Засоби захисту, як інвентарні, повинні знаходитись на трансформаторних підстанціях, в розподільних пунктах, а також видаватись для індивідуального користування.

6. Засоби захисту, які знаходяться в експлуатації, розміщують у спеціально відведених місцях, як правило, біля входу до приміщення, а також — на щитах керування. В місцях зберігання повинні бути гачки або кронштейни для штанг, кліщів, переносних заземлювачів, плакатів, знаків безпеки, а також шафи, стелажі для рукавиць, ботів, калош, рукавичок, захисних окулярів тощо.

1. Вимоги безпеки до акумуляторних установок

   1. Експлуатація акумуляторних установок повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

   2. Вибір електронагрівальних пристроїв, світильників, електродвигунів вентиляції і електропроводок для основних і допоміжних приміщень кислотних акумуляторних батарей, а також встановлення і монтаж вказаного електрообладнання повинні проводитися відповідно до вимог розділу 7.3 ПУЕ.

   3. Приміщення кислотних акумуляторних батарей повинно бути:

• розміщено якомога ближче до зарядних пристроїв і розподільного щита постійного струму;

• ізольовано від попадання до нього пилу, випарувань і газу, а також від проникнення води крізь перекриття;

- легко доступно для обслуговуючого персоналу.

Окрім того, приміщення акумуляторних батарей не слід розташовувати поблизу джерел вібрації і тряски.

1. Вхід до приміщення акумуляторних батарей повинен здійснюватися крізь тамбур. Улаштування входу з побутових приміщень не допускається.

2. При приміщеннях акумуляторних батарей повинна бути окрема кімната для зберігання кислоти, приладдя і для приготування електроліту площею не менше 4 м2.

3. Зберігання та транспортування кислот та лугів повинні виконуватись відповідно до вимог п.п. 6.2.18 та 11.5.21 цих Правил.

4. Для зарядних і підзарядних двигунів-генераторів повинні передбачатися пристрої для їх вимкнення у разі появи зворотного струму.

5. У приміщенні акумуляторних батарей один світильник повинен бути приєднаний до мережі аварійного освітлення.

6. Відстань від акумуляторів до опалювальних приладів повинна бути не менше ніж 0.75 м. Ця відстань може бути зменшена при умові встановлення теплових екранів з негорючих матеріалів, що виключають місцеве нагрівання акумуляторів.

7. Відстань між струмоведучими частинами акумуляторів повинна бути не менше ніж 0.8 м з напругою вище 65 В до 250 В у період нормальної роботи (не заряду) і 1 м — з напругою вище 250 В.

8. Приміщення акумуляторних батарей, у якому проводиться заряд акумуляторів з напругою більше 2.3 В на елемент, повинно бути обладнане стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією.

9. Для акумуляторної батареї слід передбачати блокування, яке не допускає проведення заряду батареї з напругою більше 2.3 В на елемент у разі вимкнення вентиляції.

10. В акумуляторних приміщеннях, що мають припливно-витяжну вентиляцію, останню слід вмикати перед початком зарядки і вимикати після видалення газу, але не раніше ніж через 1.5 години після закінчення заряджання.

11. Вентиляційна система приміщень акумуляторних батарей повинна обслуговувати тільки акумуляторні батареї і кислотну. Викид газів повинен проводитися крізь шахту, яка вища даху будівлі не менше ніж на 1.5 м. Шахта повинна бути захищена від попадання до неї атмосферних опадів. Включення вентиляції до димоходів або до загальної системи вентиляції будівлі не дозволяється.

12. Відсмоктування газів повинно проводитися як з верхньої, так і з нижньої частин приміщення з боку, протилежного припливу свіжого повітря.

Якщо стеля має виступаючі конструкції або ухил, повинна бути передбачена витяжка повітря відповідно з кожного відсіку або з верхньої частини простору під стелею.

1. Підлога приміщень акумуляторних батарей повинна бути суворо горизонтальною, на бетонній основі з кислотостійким покриттям (керамічні кислотостійкі плитки із заповненням швів кислотостійким матеріалом або асфальт).

2. У разі встановлення стелажів на асфальтовому покритті повинні бути застосовані опорні площадки з міцного кислотостійкого матеріалу. Встановлення стелажів безпосередньо на асфальтове покриття не допускається.

3. Усередині приміщень акумуляторних батарей і кислотної, а також біля дверей цих приміщень має бути влаштований плінтус із кислотостійкого матеріалу.

4. Паяти пластини в акумуляторному приміщенні допускається за таких умов: роботи слід виконувати за нарядом;

паяння дозволяється не раніше, ніж через 2 години після закінчення зарядки; батареї, що працюють за методом постійної підзарядки, слід за 2 години до початку робіт перевести в режим розряджання;

до початку робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 годин;

під час паяння приміщення має безперервно вентилюватися;

місце для паяння слід відгородити від решти батареї вогнестійкими щитами;

для запобігання отруєнню свинцем та його сполуками слід вжити спеціальних застережних заходів і визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації і ремонту акумуляторних батарей.

1. У кожному акумуляторному приміщенні мають бути:

• скляний або фарфоровий кухоль з носиком (або глечик) місткістю 1.5-2 л для приготування електроліту і доливання його в посудини;

• нейтралізуючий 5% розчин питної соди для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенції (одна частина на вісім частин води) для лужних батарей.

1. На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою і нейтралізуючими розчинами слід зробити відповідні написи (вказати назву речовин).

2. Обслуговування акумуляторних батарей повинні проводити спеціально підготовлені працівники з групою електробезпеки III.

3. Забороняється курити в акумуляторному приміщенні, входити до нього з вогнем, користуватись електронагрівальними приладами, апаратами і інструментами, що можуть креснути іскрою.

4. На дверях акумуляторного приміщення слід зробити написи: «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «Забороняється курити» і вивісити відповідні знаки безпеки про заборону користування відкритим вогнем.

5. Акумуляторне приміщення слід завжди замикати на замок. Особам, які оглядають ці приміщення і працюють в них, ключі видаються на загальних підставах на час роботи або огляду.

6. Під час роботи з кислотою і лугом необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту: костюм (грубошерстний — для кислоти і бавовняний — для лугу), гумові чоботи чи калоші, гумовий фартух, захисні окуляри і гумові рукавички. Грудки їдкого лугу слід подрібнювати в спеціально відведеному місці, попередньо загорнувши їх в мішковину.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЛАБОРАТОРІЯХ ПІДПРИЄМСТВ

17.1.Заводська лабораторія повинна розташовуватися ізольовано від виробничих приміщень. Цехова лабораторія розташовується безпосередньо у приміщенні цеху.

1. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блокувати з адміністративною будівлею підприємства. Допускається вхід до лабораторії улаштовувати з боку виробничої території за умови, що лабораторія відділена від адміністративної будівлі глухою негорючою перегородкою і не має безпосереднього виходу назовні.

2. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками, що попереджають стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання (кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря у разі відчинених стулок витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а у разі робіт з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами — не менше 1.0 м/с.

3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза витяжною шафою.

4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (ефір, ацетон тощо), якщо їх місткість перевищує 1 літр, не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повинні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).

5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабораторним устаткуванням промислового виготовлення.

6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автоклави тощо) повинно бути забезпечене підведенням газу, води, електроенергії та пари у відповідності з правилами, нормами, інструкціями тощо.

7. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах повинні розміщуватися біля передніх бортів столів та встановлюватися таким чином, щоб виключалась можливість випадкового відкривання кранів.

8. Газовий трубопровід у кожному робочому приміщенні повинен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістралі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні приміщень.

1. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна проводитись не рідше одного разу на місяць.

1. У разі виявлення витікання газу до приміщення лабораторії необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітрити. До повного провітрювання приміщень лабораторії вмикати нагрівальні та освітлювальні прилади не дозволяється.

2. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт, пов’язаних з застосуванням відкритого полум’я, повинні бути повністю облицьовані негорючими матеріалами. Під час роботи з лугами та кислотами столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.

3. ЛЗР та ГР повинні зберігатись у лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притертими пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному металевому ящику, оснащеному щільною кришкою, стінки та дно якого викладені негорючим матеріалом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі віддалік від проходів та нагрівальних приладів.

4. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути встановлені гранично допустимі норми наявності хімреактивів, що повинні бути відображені в інструкції.

5. Для миття великої кількості хімічного лабораторного посуду повинно бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташоване, по можливості, у центрі лабораторії та обладнане столами для миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.

6. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби.

7. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци.

Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпетки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.

1. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматки лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною тканиною, у спеціально відведеному місці.

2. Під час переливання кислот, що димлять, розчинів аміаку, а також приготування розчинів хлорного вапна слід захищати органи дихання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній шафі.

3. Рідини із температурою кипіння понад 100оС повинні нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).

4. У разі нагрівання ЛЗР у кількості більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливанню їх у випадку аварій.

5. Не дозволяється виливати ЛЗР та ГР до каналізації.

Відпрацьовані органічні розчинники необхідно збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх у кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або знищення.

1. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна нагрівати, розтирати, змішувати з ГР, оскільки це може призвести до самозаймання та вибуху.

2. Нагрівання ЛЗР у лабораторіях повинно виконуватись тільки на водяній бані, встановленій на електроплитці з закритою спіраллю.

3. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-Па. В лабораторії дозволяється установлювати електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегуляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів на такі, що виконані з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки сталі.

Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена самостійна лінія.

1. Експлуатація нагрівальних і сушильних лабораторних приладів повинна відповідати таким вимогам:

• муфельні і тігельні печі, електроплитки, електричні бані, електросушильні печі і інше устаткування слід ставити на столах, які обшиті металевими листами з негорючою прокладкою;

• електронагрівальні прилади повинні бути розташовані від стін на відстані не менше ніж 0.25 м;

• до однієї штепсельної розетки дозволяється підключати електроприлади загальною потужністю не більше ніж 0.8 кВт;

• електроприлади потужністю більше ніж 0.8 кВт слід живити безпосередньо від електромережі. Постачання від штепсельних розеток не дозволяється.

1. Центрифуги повинні бути надійно закріплені на фундаменті або на столі, споряджені запобіжним кожухом і заземлені.

Під час роботи верхня кришка центрифуги повинна бути зачинена і надійно закріплена гайкою. Число обертів не повинно перевищувати вказаних у паспорті машини.

1. Під час роботи з автоклавами слід керуватися Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

2. Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях з

припливно-витяжною вентиляцією.

1. Автоклав повинен бути обладнаний:

• запірною арматурою на трубопроводах, що підводять і відводять пару чи воду в автоклав і з автоклаву;

• швидкодійним затвором, що забезпечує герметичніть і надійність кріплення кришки до корпусу;

• блокуванням, що виключає можливість вмикання автоклава під тиск у разі неповністю закритої кришки і можливості відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві більшого ніж 0.0049 МПа (0.05 кгс/см2);

• запобіжним клапаном, встановленним на патрубку, безпосередньо приєднаному до автоклава (конструкція запобіжного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані шляхом примусового відкривання його під час роботи автоклава, яке повинно проводитися кожну зміну);

• краном для продування і контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням;

• місцевими приладами (манометром, термометром) для вимірювання тиску, температури в автоклаві.

1. Не допускається відкривати кришку автоклава, який знаходиться під тиском. Спочатку необхідно понизити тиск у автоклаві до атмосферного, охолодити воду до 50оС.

2. Лабораторна тістомісильна машина повинна мати пристрій для надійного закріплення діжі, знімну кришку з електроблокуванням, яке забезпечує неможливість роботи машини зі знятою кришкою, а також повинна бути заземлена.

Виймання тіста з діжі і чищення місильної машини повинно проводитися після повної зупинки місильного органу.

1. У конструкції лабораторної електропечі повинен передбачатися паровідвідний канал з засувкою, приєднаний до системи витяжної вентиляції. Піч повинна бути заземлена.

Під час роботи електропечі дверцята, крізь які саджають вироби у піч, повинні бути зачинені. Спостереження за процесом випікання необхідно проводити тільки крізь оглядове вікно.

Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з рекомендаціями, що наведені у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні. Додаток 1 Обов ’язковий

Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств хлібопекарного і макаронного виробництва