Мінімальна площа одного вибухового клапана — 0.05 м .
2
Кількість клапанів повинна визначатися із розрахунку: не менше ніж 0.05 м площі вибухових клапанів на 1.0 м внутрішнього об’єму топки та димоходу.
Конструкція устаткування для випікання повинна передбачати припинення подавання рідкого або газоподібного палива у разі раптового вимкнення електроенергії, відсутності рециркуляції, загасання факелу, перевищення температури теплоносія, можливого перегоряння топки і каналів та інших порушень режиму горіння палива.
На підводному трубопроводі рідкого або газоподібного палива повинні бути передбачені загальний вимикальний пристрій і клапани відсікання палива, які встановлюються безпосередньо біля пальників (форсунок).
Конструкція камер горіння і димоходів повинна виключати можливість накопичення газів.
Електропечі повинні мати системи блокування, що попереджують порушення нормального режиму роботи печей; на щитах і пультах керування повинна бути світлова сигналізація, що показує на вмикання і вимикання електропечей.
Печі з електричним обігрівом повинні обладнуватись пристроєм, який автоматично вимикає подавання живлення до електронагрівників у разі зупинки конвеєра.
Місця приєднання електронагрівачів в печах з електрообігріванням повинні мати суцільне огородження, яке зачиняється за допомогою спеціального ключа.
Конструкція печі, що працює на рідкому паливі, повинна передбачати подавання палива із баків, що розташовані зовні топочного відділення.
На щитах та пультах керування устаткування для випікання повинні бути встановлені сигнальні лампи, які оповіщають про вмикання чи вимикання напруги.
В оглядових вікнах для освітлення повинні застосовуватися електросвітильники з робочою напругою до 42 В.
Привод конвеєра печі повинен мати запобіжний пристрій, що захищає від перевантаження.
З обох кінців наскрізних печей і розстійнопічних агрегатів повинні бути аварійні кнопки «Стоп».
У приводі конвеєра устаткування для випікання повинен бути резервний механізм ручного привода для вивантаження виробів у аварійних випадках.
Зусилля на рукоятці ручного привода не повинно перевищувати 150 Н (15 кгс).
Температура на зовнішній поверхні печей не повинна перевищувати 45C.
Печі повинні бути оснащені засобами автоматичної світлової і звукової сигналізації, яка спрацьовує у разі виникнення аварійних ситуацій.
Для визначення рівня рідкого палива у баці повинні застосовуватися поплавцеві або інші пристрої. Застосування нафтомірного скла не дозволяється.
На трубопроводі рідкого палива повинні бути встановлені запірні вентилі.
Для спостереження за роботою горілок у печах повинні бути передбачені оглядові отвори із заслінками, які самі зачиняються.
Водогрійні котелки-теплоутилізатори хлібопекарних печей повинні бути обладнані зворотними клапанами на мережі підживлення водою і підключені до системи гарячого водопостачання підприємства. Крани на живильній і відвідній лініях повинні бути у відкритому стані опломбовані з відповідним записом у журналі оператора печей.
Водогрійні котелки повинні бути оснащені приладом для контролю температури з виведенням показань на пульт оператора.
Періодичність очищення водогрійних котелків від накипу повинна установлюватися місцевими інструкціями в залежності від умов експлуатації котелків і жорсткості води.
Парогенератори, вмонтовані у хлібопекарні печі, повинні бути обладнані водомірильним склом, звуковими сигналізаторами рівня і продувною трубою з вентилем для аварійного скидання тиску пари.
Встановлення парових нагрівальних труб хлібопекарних печей повинно відповідати технічним умовам та монтажним кресленням печи.
Робота печі не допускається у разі порушення передбаченого проектом ухилу труб.
Печі з пароводяними нагрівальними трубками повинні бути споряджені термометрами для контролю температури у пекарній камері з виведенням показуючих приладів у топочне відділення.
Виготовлення нагрівальних труб та їх ремонт на підприємствах, які не мають спеціального устаткування, забороняється.
Хлібопекарні листи повинні мати жорстку конструкцію. Краї, кромки і ребра листів повинні мати заокруглення радіусом не менше ніж 2 мм або відбортовку із загортанням сталевого дроту діаметром 4-5 мм.
Хлібопекарні форми повинні відповідати вимогам ДСТУ 2797-94.
У разі укладання форм і листів у штабель висота останнього не повинна перевищувати відповідно 2 і 1 м.
Машина для чищення і змазування листів і форм повинна мати блокування огородження привода з пусковим пристроєм. Робочі органи машини повинні бути закриті суцільним роз’ємним огородженням з прорізами для проходження листів і форм висотою, що відповідає висоті одного листа або форми. Змазувальний пристрій повинен виключати розбризкування жиру та мати жирозбірник з сигналізацією рівня жиру.
Сушарки
Конструкція конвекційних (повітряних) агрегатів повинна передбачати:
виключення контакту поверхонь калорифера, що знаходяться усередині сушильних камер, з сировиною (продуктом), яка висушується, та захист цих поверхонь від забруднення пилом та відходами;
вільний доступ для огляду та очищення нагрівальних пристроїв.
Устаткування для сушіння, яке працює в автоматичному режимі, повинно мати резервне ручне керування.
°С
Температура зовнішніх поверхонь сушарок не повинна перевищувати 45 .
На паропроводах сушарок повинні бути встановлені автоматичні редукуючі пристрої, манометри, запобіжні клапани і термометри. Клапани повинні бути закриті кожухом або ковпаком, що виключає можливість самочинного їх переміщення. У разі продування клапана вручну струмінь повинен спрямовуватися у бік від робочого місця, щоб виключити опіки людей.
Нагрівальні прилади парових сушарок повинні бути оснащені двома дренажними пристроями, які встановлені з різних боків.
Дверцята, люки, оглядові люки сушильних камер повинні бути оснащені ущільненнями у притворах.
Знімні огородження корпусу сушарок повинні бути зблоковані з пусковими пристроями і запірними органами подавання пари до нагрівальних приладів. Блокування повинно виключати можливість пуску пари і вмикання електродвигунів зі знятими огородженнями.
Вентилятори, редуктори та інші рухомі механізми усіх сушильних установок повинні мати знімні сітчасті огородження.
Преси
Тістозмішувач преса повинен бути обладнаний запобіжними гратами або кришкою з блокуванням, що виключає можливість руху місильного органа з відчиненими гратами або кришками.
Грати тістозмішувача преса, в якому переробляються відходи, повинні мати врізану лійку для завантаження перерізом не більше 0.2*0.2 м і висотою не менше ніж 0.3 м.
Пристрій для різання макаронних виробів повинен мати огородження зони різання, що встановлене на відстані, яка виключає можливість попадання рук. Огородження повинно бути зблоковане з пусковим пристроєм електродвигуна механізму різання і мати попереджувальний напис.
Преси повинні бути обладнані запобіжними клапанами, які спрацьовують у разі перевищення тиску, що допускається для цього пресу.
Для контролю тиску у тістовій камері на пресі повинен бути встановлений манометр.
Всмоктувальний отвір обдувального пристрою пресу повинен бути закритий сіткою з вічками розміром не більше 0.01*0.01 м.
Ванна для замочування матриць повинна бути обладнана стелажами для розміщення круглих матриць на ребро, а прямокутних — плиском.
Будова стола для перевірки стану отворів матриць повинна виключати можливість самочинного зміщення матриць під час просвічування.
Електросвітильник стола повинен мати напругу 42 В у вологозахищеному виконанні із захисною металевою сіткою.
Конструкція стелажів для зберігання матриць повинна виключати самочинне їх переміщення і забезпечувати зберігання круглих матриць у положенні на ребро, а прямокутних — плиском.
Фасувально-пакувальні машини і автомати
Машини і автомати повинні мати блокування, що вимикає привод у разі обриву стрічки пакувального матеріалу.
Пневмосистеми машин, що працюють із застосуванням стисненого повітря, повинні витримувати максимальний тиск, який утворює компресор. Параметри пневмосистеми або компресора, з якими можуть працювати ці машини, повинні бути зазначені в технічних умовах і експлуатаційній документації.
Охолоджувальні вентилятори машин для термічного оброблення упаковок повинні мати сітчасте огородження.
Різальні пристрої повинні мати огородження з двома блокувальними пристроями привода, які спрацьовують самостійно.
Рулонотримачі повинні мати пристрої для швидкої, зручної і легкої заміни рулонів пакувальних матеріалів.
Розфасувально-пакувальні агрегати повинні бути оснащені блокувальним пристроєм, який виключає можливість ввімкнення електропривода у разі ручного регулювання агрегату.
Ділянка термозварювання пакетів з полімерних матеріалів на розфасувально-пакувальних машинах повинна бути огороджена.
Розфасувально-пакувальні машини для сипких продуктів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
Машини для пакування виробів у термозварювальні плівкові матеріали у зонах зварювання повинні мати покриття, яке забезпечує мінімальне схоплювання з розплавленою плівкою.
Вакуумні системи пакувальних машин повинні витримувати вакуумметричний тиск 105Па.
Мішкозашивальні машини
Машини повинні бути забезпечені запобіжними пристроями, які виключають попадання рук під голку.
Мішкозашивальні машини повинні бути оснащені пристосуваннями, що виключають їх самочинне пересування.
Подавання наповнених мішків до машини і їх відведення повинні бути механізовані.
Вмикання та вимкнення мішкозашивальних машин, автоматичних ваг у разі ручного фасування повинно виконуватися ніжною педаллю, що має бути у постійній справності.
Не допускається пуск мішкозашивальної машини без огородження привода.
14.20. Мийні машини
Агрегати для миття і сушіння повинні мати пристрої для відведення пароповітряної суміші і теплоізоляцію у відповідності з вимогами підрозділу 14.2 цих Правил.
Машини для миття лотків повинні бути укомплектовані установкою для приготування та подавання мийного розчину в машину з відповідними контрольно- вимірювальними та запобіжними приладами.
Відчиняти верхню кришку машини для контролю за її роботою допускається тільки після зупинки насосів, які подають мийний розчин.
Мийні машини повинні мати зливні труби з внутрішнім діаметром, який виключає можливість переливання води або розчину через край ванни.
14.21. Живильники
Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні мати форму, а за необхідності також пристрої (перегортувачі, вібратори тощо), що виключають зависання матеріалів, що завантажуються, та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу під час завантаження та вивантаження.
Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для сипких продуктів повинні мати пристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об’єм.
Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами, поручнями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.
Зони заповнення тари продуктом повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін.
14.22. Пневматичний транспорт
Пневмотрубопроводи повинні монтуватись за дотриманням таких вимог:
- бути доступними для їх обслуговування;
трубопроводи пневматичного транспорту повинні мати ревізії, розташовані у місцях, доступних для обслуговування та очищення трубопроводів;
трубопроводи повинні оснащуватися краном для видалення надлишкового повітря, манометром, запобіжним клапаном, продувальними штуцерами;
трубопроводи повинні мати захисне заземлення, виконане відповідно з діючими правилами;
металеві опори та пневмотрубопроводи повинні мати антикорозійне покриття.
Всмоктувальні сопла пневматичної системи забирання сипких матеріалів повинні виготовлюватись з легких металів (алюмінію, дюралюмінію).
Пристрій для забирання повітря до системи пневматичного транспорту повинен мати металеву сітку з розмірами вічка не більше 0.015*0.015 м, а для виробництв з підвищеними гігієнічними вимогами до чистоти продукту — фільтр для уловлювання механічних домішок повітря.
Дротяні каркаси фільтрувальних рукавів повинні бути заземлені смужками фольги на корпус.
Експлуатацію, ремонт та встановлення компресорів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
Всі компресорні установки повинні бути обладнані контрольно- вимірювальними приладами: манометрами, термометрами, приладами для вимірювання тиску і температури олії.
Не допускається експлуатація компресорів без автоматики, системи захисту від підвищення температури, тиску та рівня олії, без зворотного клапана, який встановлюється перед водоолієвідокремлювачем.
Для компресора з водяним охолодженням необхідно мати автоматичний пристрій, що захищає від зниження тиску охолоджувальної води на виході води з системи охолодження.
Кожен компресор повинен бути обладнаний системою аварійного захисту, яка забезпечує звукову та світлову сигналізацію у разі припинення подачі охолоджувальної води, підвищення температури стисненого повітря вище допустимої та автоматичну зупинку компресора у разі зниження тиску олії нижче допустимого.
Будова, монтаж та експлуатація ресиверів та водоолієвідокремлювачів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Водоолієвідокремлювачі та ресивери повинні обладнуватись запобіжними клапанами, люками для очищення, спускними кранами, манометрами з триходовими кранами.
Ротаційні повітродувки повинні мати індивідуальний електропривод, систему змащення, глушник, запобіжний клапан та манометр.
ВАНТАЖОПІДЙОМНЕ ТА ТРАНСПОРТНЕ УСТАТКУВАННЯ,
МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ
Загальні вимоги
Будова, встановлення та експлуатація кранів всіх типів, вантажних електричних візків, що переміщуються вздовж наземних рейкових колій разом з кабіною керування, лебідок для підіймання вантажу або людей, знімних вантажозахоплювальних механізмів та пристосувань, тари, за винятком транспортних контейнерів, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідіймальних машин, що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці, повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідіймальними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виготовлювача та результатів технічного опосвідчення.
На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним (інвентарним) номером, вантажопідйомністю, датою чергового технічного опосвідчення.
15.2. Порядок та строки технічного опосвідчення
Технічне опосвідчення відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів повинно бути покладено на посадову особу з нагляду за транспортними та вантажопідйомними засобами і здійснюватись за участю посадової особи, відповідальної за їх справний стан.
Авто — та електронавантажувачі, електрокари, що знаходяться у роботі, повинні підлягати щоденному огляду до початку роботи та періодичному опосвідченню:
повному — не рідше одного разу на рік;
позачерговому — після кожного ремонту.
Під час оглядів повинна перевірятись технічна справність механізмів керування, сигналізації, акумуляторної батареї, гальмової системи тощо.
Технічному опосвідченню підлягають знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, гаки тощо) відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Технічне опосвідчення валкових мішкопідйомників повинно здійснюватись періодично, але не рідше одного разу на рік.
Авто- та електронавантажувачі
Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80*Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-97.
Авто- та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами, замком з ключем, що виймається, та гальмовою системою.
Авто- та електронавантажувачі, що обладнані гідравлічним механізмом підйому, в гідросистемі повинні мати запобіжний клапан чи інший запобіжний пристрій, який спрацьовує у разі перевищення тиску в циліндрі на 5% більше від робочого.
Автонавантажувачі повинні бути обладнані глушниками та іскрогасильними пристроями.
Автонавантажувачі з механічною системою піднімання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для обмеження висоти піднімання вантажу та опускання підіймального пристрою.
Випуск авто- та електронавантажувача з гаража до експлуатації повинен здійснюватись лише після перевірки технічної справності та відповідного запису в журналі реєстрації транспорту.
Дозволяється транспортування вантажу на навантажувачі, якщо його рама відхилена назад до відказу. Захоплювальний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше, ніж величина дорожного просвіту навантажувача і не більше ніж 0.5 м — для навантажувачів на пневматичних шинах та 0.25 м — для навантажувачів на вантажних стрічках.
У разі експлуатації електронавантажувача із захоплювальною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятись по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою, який захищає робоче місце водія від падіння вантажів.
Електронавантажувачі та електроштабелери з висотою підйому понад 2.0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною.
Штабелювання вантажів авто- та електронавантажувачами повинно здійснюватись у відповідності зі схемами їх укладання, опрацьованими та затвердженими роботодавцем. При цьому вантажі повинні укладатись на прокладки або стелажі, які забезпечують вільний вихід навантажувача з-під вантажу.
З метою безпечного вантаження вантажів навантажувачами на автомобілі, причепи, у т. ч. і відчеплених від автомобілів, і вивантаження з них необхідно, щоб вони були надійно зафіксовані упорними башмаками.
Встановлення та зняття акумуляторних батарей повинні здійснюватись за допомогою вантажопідіймального пристрою.
Встановлення акумуляторних батарей на електровізок та їх підключення до електричного устаткування повинні виконуватись лише після вимкнення зарядного струму.
У вибухопожежонебезпечних приміщеннях слід використовувати електронавантажувачі у вибухозахищеному виконанні.
Не допускається перевезення людей на електронавантажувачах, а також на вантажах, які перевозяться або підіймаються.
Підлога та похилі доріжки для руху навантажувачів повинні бути справними, без вибоїн та витримувати навантаження від маси навантажувача з вантажем на ходу.
Максимальний ухил дороги, якою транспортуються вантажі навантажувачами, не повинен перевищувати 10 градусів.
Візки транспортні
Електровізки повинні бути обладнані:
замком для запобігання випадковому пуску;
запобіжними скобами на важелі керування;
важелями з ізольованими рукоятками;
огородженням для захисту ніг від ушкодження.
Будова вантажних візків повинна відповідати вимогам ГОСТ 13188-67*.
Вантажні ручні візки повинні мати знімні або постійно встановлені пристосування для забезпечення стійкості вантажів, поручні для зручності їх пересування, а також пристосування для різних вантажів.
На кожному візкові повинні бути зазначені інвентарний номер та вантажопідйомність.
Вантажі, що транспортуються на візках, не повинні виходити за габарити платформи. Ручки візка-лебідки повинні бути обладнані запобіжними скобами, що захищають руки працівника від ударів.
Конвеєри
Стрічкові конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80:
приймальні та видавальні пристрої повинні бути виконані таким чином, щоб була виключена нерівномірність надходження вантажу, його удари об полотно, падіння на підлогу, а також можливість доторкання обслуговуючого персоналу до рухомих частин;
натяг робочого полотна повинен бути відрегульований таким чином, щоб була виключена можливість сповзання та падіння вантажів;
швидкість руху стрічки повинна знаходитись в межах від 0.1 до 1.5 м/с;
привод похилих стрічкових конвеєрів повинен бути обладнаний автоматично діючим пристроєм, що виключає зворотний рух стрічки;
на стрічкових конвеєрах, довжина яких перевищує 15 м, для запобігання боковим зміщенням стрічки повинна бути передбачена установка спрямовуючих та центруючих пристроїв.