НПАОП 15.8-1.27-02Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів

В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному опосвідченню у відповідності з виробничою інструкцією.

1. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81*.

2. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75*, що відповідає її призначенню та матеріалу.

3. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.

Арматура повинна мати таке маркування:

• назва або знак підприємства-виготовлювача;

• умовний прохід, мм;

• умовний тиск (робочий тиск), кгс/см (МПа);

• допустима температура, градус С (градус К);

• напрям руху середовища;

• марка матеріалу.

1. Улаштування площадок, містків та сходів

   1. Пристрої (сходи, драбини, стрем’янки, трапи, містки, помости тощо) повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних актів з безпечного виконання робіт.

   2. Для обслуговування устаткування, у якого зона обслуговування розташована на висоті більше ніж 1.5 м від рівня підлоги, слід передбачати постійні площадки з огорожею та сходами з поручнями. Висота огорож і поручнів повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0.5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.

Вертикальні стояки огорож та поручнів повинні розміщуватись з кроком не більше

1. м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м.

1. Ширина площадок для обслуговування устаткування повинна бути не менше

0.8 м.

Ширина сходів, що ведуть до площадок, повинна бути не менше 0.6 м. Крок сходинок сходів повинен бути не більше 0.2 м, ширина сходинок — не менше 0.12 м.

1. Для огородження площадок допускається застосовувати металеву сітку.

2. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна бути не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м.

3. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м.

4. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м, під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м.

Трапи та містки повинні мати поручні, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.

1. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів, меншої висоти — не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку.

Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження.

Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання.

1. Для устаткування, яке не потребує постійного нагляду, допускається застосування приставних драбин або розсувних драбин-стрем’янок.

2. На підприємстві повинні бути опрацьовані та затверджені наказом роботодавця інструкції з безпеки користування драбинами приставними, стрем’янками, пересувними площадками, помостами.

3. Драбини, стрем’янки, помости та площадки допускаються до експлуатації за умови наявності актів приймальних випробувань.

4. Приставні дерев’яні драбини повинні відповідати наступним вимогам:

• шабелі мають бути врізні, тетиви через кожні 2 м повинні скріплюватися стягувальними болтами;

• відстань поміж шабелями драбини не повинна бути більше ніж 0.25 м і менше ніж

0.15 м;

• нижні кінці повинні мати упори у вигляді гострих металевих шипів, гумових наконечників та інших улаштувань залежно від матеріалів і стану опорних поверхонь, а верхні кінці — крючки для закріплення до міцних частин устаткування;

• загальна довжина (висота) приставної драбини повинна забезпечувати можливість працювати стоячи на шабелі, яка знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини, загальна довжина якої не повинна перевищувати 5 м.

1. Розсувні драбини-стрем’янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх мимовільного розсування.

2. Під час виконання робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини-стрем’янки з верхніми площадками, огородженими у відповідності з п.14.5.2 цих Правил.

3. Драбини приставні, стрем’янки, пересувні площадки, помости повинні мати інвентарні номери та зберігатися у певних місцях, закріпленими до стінки або колони на замок. Ключі від замків повинні знаходитися у виконавця робіт та керівника цеху (дільниці).

4. До початку експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н (120 кгс), що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини, яка встановлена під кутом 75 градусів до горизонтальної площини.

1. Монтаж та ремонт технологічного устаткування

   1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84, СНиП Ш-4-80*, стандартів та технічних умов.

   2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись у відповідності з проектом виконання цих робіт (ПВР), затвердженим роботодавцем.

   3. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів.

   4. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись оперативний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій.

   5. Монтаж, демонтаж та ремонт устаткування у приміщеннях категорій А, Б, В або устаткування, в якому знаходились вибухопожежонебезпечні, легкозаймисті та токсичні речовини, повинні здійснюватись за письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 8.

   6. До початку ремонтних і монтажних робіт повинні бути від’єднані трубопроводи пари, продукту, води. При цьому трубопроводи слід заглушити.

   7. Устаткування до ремонту слід вимкнути від джерел енергоживлення, а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати « Не вмикати! Працюють люди!»

2. Розміщення устаткування

   1. Під час розміщення устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожежі чи аварійних ситуацій.

   2. Під час розміщення устаткування слід передбачати:

• головні проходи за наявності постійних робочих місць — шириною не менше ніж

1. м;

• проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги або площадки — шириною не менше ніж 1.0 м;

• проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту, а також поміж устаткуванням та стінами — шириною не менше ніж 0.8 м, за наявності постійних робочих місць між ними — 1.4 м;

• проходи між ємкостями, збірниками, мірильниками та стінами — 0.5 м;

• проходи між насосами та стінами — 0.3 м;

• у складах безтарного зберігання борошна проходи між рядами силосів повинні бути не менше ніж 0.7 м, відстань між силосами і стінами — не менше ніж 0.7 м, відстань між суміжними у ряду силосами круглого перерізу — не менше ніж 0.25 м. Відстань від підлоги площадки обслуговування силосів до перекриття або низу виступаючих частин конструкцій повинно бути не менше ніж 2 м;

1. Відстань між вісями бункерів тістоготувальних агрегатів И8-ХТА слід приймати не менше ніж 5 м; висоту приміщення, не менше: для агрегатів И8-ХТА-6 — 4­8 м, И8-ХТА-12 — 6 м.

Відстань між вісями тістомісильних машин з підкатними діжами ємкістю 330 л повинна бути не менше ніж 2.3 м, відстань попереду машини — не менше ніж 3 м.

1. Відстань між шафою для вистою і завантажувальним фронтом печі у разі ручного завантаження та вивантаження продукції слід приймати не менше:

• з установкою столу для поділу тіста — 1.3 м;

• з установкою конвеєра для готової продукції — 1.4 м;

• з установкою двох конвеєрів (для тістових заготівок та готової продукції) або столу і конвеєра — 1.6 м.

1. Відстань між вісями автоматичних ліній з виробництва довгих макаронних виробів повинна бути не менше ніж 5 м.

2. Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше ніж 0.75 м.

3. Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше ніж 1.0 м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими на всю довжину гратчастими огородженнями або жорсткими коробами, повинна бути не менше ніж 0.7 м.

4. Відстань по вертикалі від частин конвеєра (вантажу, що транспортується) до нижніх поверхонь будівельних конструкцій має бути не менше ніж 0.6 м.

5. Проходи між паралельно розташованими виробничими печами, сушарками — шириною не менше ніж 2 м.

Відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни:

• у разі спалювання твердого палива — не менше ніж 3 м;

• у разі спалювання рідкого палива або газу — 2 м, (відстань від пальникових пристроїв до стіни — не менше ніж 1.0 м).

1. У разі розташування топок котлів напроти топок печей (технологічних) відстань між ними повинна бути не менше:

• у разі спалювання твердого палива — 5 м;

• у разі спалювання рідкого палива або газу — 4 м (відстань між пальниковими пристроями — не менше ніж 2 м).

1. Просіювані, машини мішкоочищувальні

   1. Конструкції просіювальних машин повинні забезпечувати герметичність і передбачати оснащення їх аспіраційними пристроями або фільтрами.

   2. Завантажувальні отвори автономних просіювачів повинні мати знімні грати, зблоковані з електродвигунами для виключення пуску машини при піднятих гратах.

   3. У просіювачах повинні встановлюватися магнітні сепаратори масою блоку (в разі ручного виймання) не більше ніж 10 кг. Тягове зусилля кожного магніту повинно бути не менше ніж 65 H (6.5 кгс).

До магнітних сепараторів повинен бути забезпечений вільний приступ, місце його встановлення не повинно підпадати під удари, має бути забезпечене легке його виймання. Чищення магнітів щітками від металевих предметів необхідно проводити не рідше разу за зміну під час повної зупинки устаткування.

Місця встановлення електромагнітів не повинні піддаватися нагріванню більше ніж

450 °С.

1. Намагнічування магнітів повинно проводитися в окремому приміщенні, де відсутній борошняний пил.

2. Машини мішкоочищувальні необхідно розміщувати в ізольованому приміщенні.

3. Машини мішкоочищувальні повинні бути пневматичними, всмоктувального типу. Застосування вибивних барабанів та інших механічних органів для очищення мішків ударами неприпустимо.

1. Дробарки

   1. Перед завантажувальною лійкою дробарок і мікромлинів в місцях пересипання продукту (лоток, бункер тощо) повинні встановлюватися магнітні уловлювачі.

   2. Камери для подрібнювання розмельного та подрібнювального устаткування мають бути герметичними. Завантажувальні та розвантажувальні пристрої слід ущільнювати.

   3. Місця виділення пилу (транспортування, пересипання) повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням запиленого повітря перед викиданням до атмосфери.

   4. Привід устаткування повинен оснащуватися блокувальним пристроєм, що виключає пуск устаткування з відчиненими кришками (люками) дробарок та при вимкненій місцевій вентиляції або аспірації.

У подрібнювально-розмельному устаткуванні, що працює в умовах утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу в суміші з повітрям, використання пристроїв, що

іскрять, не допускається. Електроустаткування повинно використовуватися тільки у вибухозахищеному виконанні.

1. Для уникнення іскріння, розриву решіт та інших ушкоджень, що виникають внаслідок биття молотків, ротори мікромлинів та дробарок повинні бути статично відбалансовані в зібраному вигляді.

Розмельні органи дробарок повинні бути надійно закріплені, вони не повинні мати тріщин та інших дефектів, для запобігання появі іскор не допускається зачеплення їх за нерухомі елементи.

1. Розмел сипкої сировини на мікромлинах повинен проводитися у разі надійно закріплених тканевих фільтрах, заземлених для запобігання накопичення зарядів статичної електрики.

14.10. Устаткування для приготування рідких компонентів, рідких дріжджів і заквасок

1. Ємкості для приготування і зберігання рідких дріжджів, рідких напівфабрикатів, заквасок повинні бути виготовлені з корозійностійкої (неіржавіючої) сталі або матеріалів, що її заміняють і мають дозвіл Міністерства охорони здоров’я України на застосування.

2. Ємкості для приготування і зберігання рідких напівфабрикатів повинні мати покажчики рівня, з’єднані зі звуковою або світловою сигналізацією, що оповіщає про верхній або нижній рівень згідно з вимогами ДСТУ 2583-94.

3. Ємкості повинні мати переливну трубу, яка з’єднана з резервною ємкістю, і люк для видалення осаду. Над ємкостями мають бути передбачені пристрої для відведення вуглекислого газу.

4. Ємкості з пристроями для перемішування повинні бути споряджені кришками або запобіжними гратами з електроблокуванням, яке виключає можливість пуску перемішуючого пристрою у разі відкритої кришки або запобіжних грат і забезпечує вимкнення привода під час їх відчинення.

5. Кришка заварювальної машини повинна мати електроблокування, яке виключає вмикання машини з піднятою кришкою. Заварювальні машини повинні бути герметичні або споряджені місцевими відсмоктувачами (витяжними зонтами).

6. Електротехнічна апаратура, що встановлена на устаткуванні відділення приготування рідких компонентів, рідких дріжджів і заквасок, повинна мати оболонки зі ступенем захисту не менше 1Р44.

1. Устаткування тістоготувальне

1. Дозування борошна та іншої сировини необхідно виконувати дозувальними пристроями.

2. Усі частини дозаторів, які обертаються і рухаються, повинні бути огороджені суцільним кожухом. На дозаторах повинні бути передбачені датчики рівня і переливні труби.

3. Середня частина шкали дозуючої апаратури для рідких компонентів повинна знаходитися на висоті 1.4-И.6 м від підлоги або площадки. Шкала має бути освітлена.

4. Тістомісильні машини з підкатними діжами повинні мати пристрої, які надійно закріплюють діжу до фундаментної плити (поворотної платформи), і електроблокування, яке виключає можливість пуску місильного органа у разі відсутності діжі або неправильного її закріплення.

5. Тістомісильні машини з підкатними діжами повинні мати блокування для автоматичної зупинки привода місильного органу у разі нещільного закриття кришки і автоматичної зупинки привода платформи у разі не досить щільного закриття огородження

73

діжі. Тістомісильні машини з підкатними діжами повинні мати пристрої для попередження самовільного падіння кришки з верхнього положення.

1. Зусилля накатування і виведення завантаженої діжі на платформу місильної машини не повинно перевищувати 150 Н (15 кгс).

2. Тістомісильні машини періодичної дії, з яких вивантаження тіста відбувається рухом місильних органів з нахилом діжі, повинні мати запобіжні грати, що закривають небезпечну зону під час вивантаження. Для машин, обладнаних дворучним керуванням, встановлення запобіжних грат не обов’язкове.

3. Тістомісильні машини безперервної і періодичної дії з стаціонарними місильними ємкостями повинні зачинятися кришками, зблокованими з приводами місильних органів.

4. Схема автоматизації бункерних тістоготувальних агрегатів повинна передбачати автоматичну зупинку їх у разі аварії.

5. У конструкції бункерів для бродіння повинні бути передбачен1 захисні грати, кришки.

6. Натиральні машини повинні мати сітчасте огородження на всю довжину розкочування тіста. Огородження повинно бути зблоковане з приводним пристроєм.

7. Відкриті робочі органи шнека бродильних корит опари та тіста (агрегату ХТР) повинні мати захисні огородження, зблоковані з приводами машин.

1. Діжопідйомоперекидачі

1. На діжопідйомоперекидачі повинні передбачатися кінцеві вимикачі для зупинки у верхньому і нижньому положенні площадки з діжею, а також пристрій, що виключає можливість довільного спуску діжі.

2. Для запобігання перевантаженню діжопідйомоперекидача його привод повинен бути споряджений зрізним запобіжним елементом.

3. Діжопідйомоперекидачі повинні бути забезпечені механізмом для надійного закріплення діжі і блокуванням, яке виключає підняття незафіксованої діжі.

4. Діжопідйомоперекидачі повинні мати огородження зони підйому діжі з електроблокуванням, що виключає підіймання діжі у разі відкритого огородження.

5. На діжопідйомоперекидачах повинна бути передбачена аварійна кнопка «Стоп» для термінової зупинки рухомих частин машини.

6. Усі діжопідйомоперекидачі повинні бути випробувані і зареєстровані на підприємстві, мати паспорт і піддаватися періодичним випробуванням.

Випробування повинні проводитися не рідше разу на рік із занесенням результатів у журнал випробувань.

Випробування слід проводити вантажем, що на 10% перевищує вантажопідйомність машини.

Діжопідйомоперекидачі у разі спрацьовування гвинта понад 10% повинні бути виведені з експлуатації.

1. Устаткування тістоподільне

1. Приймальні лійки тістоподільних машин повинні бути обладнані знімними захисними гратами, що зблоковані з приводом.

2. Робочі органи тістоподільних машин (механізм нагнітання тіста, ділильна головка з відсікальним пристроєм), рухомі частини механізму привода повинні мати огородження з блокуваннями, що забезпечують вимикання електродвигунів у разі відчинення кришки тістової камери, зняття огородження ділильної головки або привода машини.

3. Справність блокувальних пристроїв тістоподільних машин слід перевіряти щозмінно. Робота у разі несправного блокування не допускається.

4. Тістові камери і ділильні головки тістоподільних машин повинні мати ущільнення, яке виключає витікання тіста під час роботи машини.

5. На тістоподільній машині А2-ХТН та її модифікаціях повинен бути передбачений щиток, що перекриває простір між транспортером і захисним щитком подільної головки.

6. На тістоокруглювальних машинах необхідно передбачати знімне огородження клинопасової передачі і інших частин привода, зблоковане з електродвигуном.

14.13.7 У тістозакатних машинах повинні бути огороджені прокатувальні вальці, зубчасті і ланцюгові передачі. Огородження повинно бути зблоковане з приводом машини. Конструкція машин повинна виключати залипання тіста.

1. Ділильно-закатувальні машини повинні оснащуватися знімним суцільним огородженням ділильно-формувального механізму, яке зблоковане з приводним пристроєм та виключає можливість його деблокування.

2. Машина для формування сухарних плит повинна мати огородження механізму формування, зблоковане з приводом, по всьому периметру.

3. Машина для різання хліба і сухарних плит повинна мати огородження зони різання з усіх боків з отворами для проходу виробів. Відстань від отвору до ножів або струни повинна перевищувати довжину руки чи пальців людини (у залежності від розміру отворів). Огородження повинно бути зблоковане з приводом і гальмом ножів.

Машини з дисковими ножами повинні мати пристосування для безпечного заточування ножів без знімання їх з машини.

1. Устаткування для вистою

1. Укладальник тістових заготовок у форми вистійно-пічного агрегату повинен бути оснащений огорожею, яка виключає можливість попадання працівника у зону переміщення автомата. Напрямні повинні мати обмежники ходу візка і кінцеві вимикачі для зупинення приводу машини.

2. Під час профілактичного огляду конвеєра необхідно перевіряти колиски на розкачування їх у шарнірах. Колиски повинні вільно розкачуватися для попередження перевертання їх під час повороту конвеєра. За необхідності слід натягувати ланцюги конвеєра.

3. Для запобігання розкачуванню колисок під час завантаження і розвантаження повинен бути передбачений обмежник. Люльки повинні рухатися плавно, без перекосів.

4. Механізм для надрізування тістових заготовок повинен мати з’ємні огородження у зоні дії ножа, зблоковані з приводним пристроєм ножів. Зону дії ножів необхідно позначити попереджувальним написом «Обережно — ніж !»

5. Конвеєр вистою тіста повинен мати запобіжний пристрій, який виключає аварію конвеєра у випадку перевантаження.

6. Вимоги до огородження ланцюгових блоків вистійних шаф і печей викладені у п. 14.3.2. цих Правил.

1. Устаткування для випікання

1. Конструкція устаткування для випікання повинна забезпечувати автоматизоване і ручне (резервне) керування, контроль і регулювання режимів, передбачених технологічним процесом, безпеку експлуатації, зручність обслуговування і ремонту.

2. Конструкція хлібопекарної печі повинна передбачати вентиляційні пристрої для відведення тепла і газоподібних речовин (газів, пароповітряної суміші тощо).

3. Топки і газоходи печей, що працюють на газоподібному або рідкому паливі, повинні бути оснащені вибуховими клапанами.

4. Вибухові клапани повинні встановлюватися у верхніх частинах топок і газоходів, а також в інших місцях, де можливе накопичення газу, бути оснащені захисними кожухами і розміщуватись таким чином, щоб виключити травмування обслуговуючого персоналу у разі вибуху. Кількість вибухових клапанів, їх розміри і місця встановлення повинні визначатися під час проектування печі.