НПАОП 26.2-1.01-07Правила охорони праці для працівників фарфоро-фаянсової промисловості

1. 83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.096-02, ГОСТ 12.1.005-88, Санитарных норм ультрафиолетового излучения в производственных помещениях, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР у 1988 році (СН 4557-88).

1. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

   1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів

      1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ

1. 91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, Санитарных правил

организации технологических процессов и гигиенических

требований к производственному оборудованию, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 1042-73, та вимог цих Правил і розробляють технологічні карти на кожну операцію.

1. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.

2. При організації технологічних процесів слід передбачати технічні засоби та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.

3. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.

4. Для зменшення доз опромінення працівників підприємств фарфоро- фаянсової промисловості від техногенно-підсилених джерел природного походження на виробництві необхідно дотримуватись вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (ОСПУ-2005), та Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208, введених у дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від

1. № 62 (НРБУ-97).

У разі перевищення дози опромінення 1 мЗв у рік, радіаційний контроль на виробництві повинен здійснюватись не рідше 2 разів на рік. За результатами цього контролю розробляються і реалізуються заходи, спрямовані на зниження як окремих компонентів, так і сумарної дози виробничого опромінення.

У разі перевищення дози опромінення 5 мЗв у рік, адміністрація підприємства повинна вжити всіх необхідних заходів щодо її зниження. Такі роботи мають бути переведені адміністрацією підприємства до категорії "практична діяльність з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань", а самі працівники мають бути віднесені до персоналу категорії А.

1. Підготовка сировинних матеріалів для приготування фарфорової, фаянсової, капсельної маси

   1. Подача сировинних матеріалів на переробку, завантаження їх в обладнання, заповнення бункерів, скриньок та інших ємностей повинні здійснюватися механізованим способом чи за допомогою засобів малої механізації або іншими способами, що не підлягають механізації.

   2. Транспортування сипучих пильних матеріалів на збагачення та наступне зберігання при механізованому способі повинно проводитися при витяжній вентиляції, що працює.

   3. Видалення відходів сировинних матеріалів від місць сортування повинно здійснюватися за допомогою засобів малої механізації або ручним способом у випадках, що не підлягають механізації.

   4. Транспортування сипучих матеріалів засобами малої механізації повинно проводитися в закритій тарі.

   5. Середнє дроблення кускових матеріалів повинно встановлюватися у потоковій лінії з механізмами завантаження та вивантаження матеріалів.

2. Приготування формувальної фарфорової або фаянсової маси, шлікера, глазурі та капсельної маси

   1. Процеси тонкого подрібнення сировинних матеріалів повинні здійснюватися механізованим способом.

   2. Завантаження кульових млинів та мішалок повинно здійснюватися механізованим способом, засобами малої механізації або вручну у випадках, що не підлягають механізації.

   3. Транспортування суспензій у збірники, на збагачення та зберігання повинно здійснюватися по трубопроводу або способом, що виключає розливання суспензій на підлогу.

1. Процес знезводнення суспензій повинен проводитися на фільтр-пресах, обладнаних відводом ретурних вод у відстійники.

2. Процес приготування дубильних розчинів для обробки фільтр­пресових полотен повинен здійснюватися при працюючій місцевій витяжній вентиляції.

1. Виготовлення напівфабрикату

1. Подача формувальної маси до робочих місць повинна проводитися механізованим способом, за допомогою засобів малої механізації або вручну у випадках, що не підлягають механізації.

2. Технологічний процес виготовлення напівфабрикату методом формування повинен здійснюватися механізованим способом.

3. Видалення обрізків на формувальних напівавтоматах повинно бути механізоване або здійснюватися ручним способом у випадках, що не підлягають механізації.

4. Операції зачистки та оправки напівфабрикату повинні проводитися при працюючій місцевій вентиляції.

1. Виготовлення форм та капів

1. Процес приготування композицій для капів, форм з різних матеріалів повинен здійснюватися при працюючій витяжній вентиляції.

2. Транспортування композицій для приготування форм, капів, а також готових форм та капів повинно здійснюватися механізованим способом за допомогою засобів малої механізації або вручну у випадках, що не підлягають механізації.

1. Виготовлення вогнеприпасів

1. Виготовлення капселів та вогнеприпасів повинно проводитися механізованим способом методом пластичного формування або пресуванням.

2. Транспортування маси, шихти, а також відходів, що утворилися при формуванні капселів та вогнеприпасів, повинно здійснюватися механізованим способом або засобами малої механізації.

1. Термічна обробка напівфабрикатів

1. Контроль за параметрами процесів сушіння та випалювання повинен здійснюватися за допомогою контрольно-вимірювальних пристроїв, які пройшли перевірку в установлені терміни та мають бути встановлені з врахуванням зручності спостереження.

2. Регулювання режиму випалювання в тунельних печах повинно здійснюватися засобами регулювання (шибери, заслінки, крани, завіси тощо), що мають фіксатори положення.

3. Обігрівання камерних і тунельних сушарок повинно здійснюватися гарячим повітрям або теплоносієм, передбаченим проектом.

4. Процес обезпилювання напівфабрикатів перед глазуруванням і пічних вагонів перед завантаженням повинен проводитися у спеціальних кабінах, що обладнані стисненим повітрям при працюючій витяжній вентиляції.

1. Глазурування напівфабрикату виробів, ангобування капселів

1. Процес глазурування напівфабрикатів або ангобування капселів повинен здійснюватися механізованим способом або вручну у випадках, що не підлягають механізації.

2. Чисті залишки суспензій глазурі або ангобу повинні збиратися в ємності та повертатися після попереднього збагачення на повторне використання.

1. Сортування, обробка, декорування виробів та зберігання готової продукції

1. Транспортування готових виробів, бою та відходів повинно здійснюватися механізованим способом або вручну в тарі, яка унеможливлює перекидання та травмування рук працівника.

2. Обробка та виправлення дефектів на виробах повинні проводитися шліфувальною шкуркою або абразивним інструментом, що змочується. Процеси обробки абразивним інструментом повинні здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-82.

3. Знімання помарок фарб та золота за допомогою плавикової кислоти необхідно проводити при включеній припливно-витяжній вентиляції.

4. Зберігання готової продукції повинно здійснюватися на спеціально відведених для цього складах методом штабелювання з урахуванням навантаження, допустимого на 1 м2перекриття складських приміщень.

1. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇРОБОЧИХ МІСЦЬ

   1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання

      1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам.

      2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.

      3. На все устаткування повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту.

      4. Усі стаціонарні машини, агрегати й інше устаткування повинні бути встановлені так, щоб унеможливити їх зсув під час роботи.

      5. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації обов’язково повинен бути складений акт про придатність обладнання до роботи та наявність засобів захисту відповідно до вимог безпеки праці. Акт підписують: начальник цеху, головний механік та особа, відповідальна за охорону праці.

      6. На всіх машинах, агрегатах та інших пристроях усі небезпечні частини, що рухаються, обертаються, повинні бути огороджені.

      7. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.

      8. Розміщення машин та агрегатів потокових ліній повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу, а також достатні проходи для швидкої евакуації працівників і унеможливлювати зустрічний рух напівфабрикатів і готової продукції.

      9. Дробильне обладнання повинне бути розміщене на першому поверсі та мати окремий міцний фундамент.

   2. Вимоги до організації робочих місць

      1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032­78,ГОСТ 12.2.033-78 та чинними нормами з атестації робочих місць за умовами праці.

      2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної професії та ГОСТ 12.2.061-81.

      3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи згідно з ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи згідно з ГОСТ 12.2.033-78.

      4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.

      5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працівників.

      6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 252 (НПАОП 0.00-1.30-01).

      7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, повинні бути розміщені на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладені із застосуванням прокладок.

      8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

   1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання

      1. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003­91.

      2. Машини, агрегати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.

      3. Небезпечні зазори між рухомим і нерухомими частинами повинні бути огороджені.

      4. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н - під час ремонту машини.

      5. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машині при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.

      6. Обладнання з інерційним вибігом повинне мати гальмовий пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.

      7. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

      8. Усі конвейєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80.

      9. Для обслуговування високо розташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини заввишки не менше 0,15 м.

      10. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні.

      11. Усе обладнання, на якому використовується пар під тиском, повинне мати запобіжний клапан.

      12. Обладнання з пожежовибухобезпеки статистичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.

      13. Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1­1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.

      14. Прокладка проводів різного призначення в межах машини повинна виконуватись з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води і агресивних рідин.

      15. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв повинні бути приєднані до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.

      16. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами.

      17. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.

      18. Маховички, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.

      19. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з’єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, повинні прокладатись у сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи і агресивної рідини в труби та розподільчі коробки.

      20. Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.

      21. Пульти управління всіх машин, агрегатів повинні знаходитись поза огорожами і розміщуватись так, щоб була забезпечена можливість швидкого і зручного користування ними.

      22. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути огороджені.

      23. Рівень шуму під час роботи обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99.

      24. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.

      25. Виступні за габарити загальних огороджень і укриттів несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади повинні мати яскраві пізнавальні кольорові знаки.

      26. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки).

      27. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 та НПАОП 40.1-1.32-01.

      28. Обладнання, що працює на газу, повинно відповідати вимогам Правил безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління

у газовій промисловості, затверджених Газпромом СРСР від

28.03.90 (НПАОП 11.1-1.07-90), та Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.98 № 254 (НПАОП 0.00-1.20-98).

1. Вантажопідіймальні пристрої повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02, Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 № 208 (далі - НПАОП 0.00-1.02-99).

2. Пресове обладнання для формування вогнетриву повинно відповідати вимогам Правил безпеки у вогнетривкому виробництві, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.02.97 № 30 (НПАОП 26.26-1.08-97).

3. Експлуатацію пристроїв, що працюють під тиском (фільтр-преси), здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.040-79, ГОСТ 12.2.086-83, ГОСТ 12.2.101-84, ГОСТ 12.3.001-85 та НПАОП 0.00-1.07-94.

4. Захисні пристрої на обладнанні в масозаготівельному цеху та відділенні глазурування цеху випалу повинні виготовлятися з корозійно стійких матеріалів або з матеріалів з антикорозійним покриттям.

5. Автоматизовані лінії, агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигнальними пристроями, розміщеними з врахуванням видимості та чутності сигналу в умовах роботи даного цеху.

6. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.

7. Обладнання, що є джерелом виділення тепла і вологи, повинне бути забезпечене пристроями, приєднаними до цехової системи витяжної вентиляції.

8. Гарячі неробочі поверхні обладнання, а також трубо- і паропроводи, дотик до яких може спричиняти опіки, повинні бути покриті теплоізоляцією. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до ДСТУ EN 563-2001 не повинна перевищувати 43° С.

1. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання

   1. Шпатомийки

      1. Мийний барабан з обох поздовжніх сторін повинен мати сітчасті огородження заввишки не менше 1 м з дверцятами для доступу до привідного механізму, які зблоковані кінцевиком з копкою “стоп”.

      2. У вихідного кінця мийного барабана повинен бути вбудований зв’язаний з каналізаційною мережею люк з решіткою, який унеможливлює попадання сторонніх предметів.

   2. Дробильне обладнання

      1. Дробильне обладнання та пов’язані з ними пристрої та механізми повинні бути обладнані аспіраційними пристроями.

      2. Дезинтегратори, молоткові та валкові дробарки повинні бути закриті суцільними металевими кожухами з оглядовими вікнами, що щільно закриваються. Бункер, живильники, жолоби та інші частини установки повинні ущільнюватися.

      3. Завантажувальні отвори дробарок необхідно обладнувати спеціальними дашками для захисту від вилітання назовні кусків дробильного матеріалу. Завантаження необхідно проводити при виключеному обладнанні.

      4. Вальцьова дробарка, що розрахована на ручне завантаження матеріалу, повинна мати вирву, що унеможливлює травмування рук працівника. Завантаження необхідно проводити при виключеному обладнанні.

      5. Бігуни повинні мати огородження сталевими поясами.

      6. Нижній привод бігунів (вали, зубчасті передачі, з’єднувальні муфти) повинен бути закритий суцільним металевим огородженням.

      7. Оглядовий люк бігунів повинен бути обладнаний блокуванням, що виключає пуск бігунів при відкритому оглядовому люкові.

   3. Пристрої для просіювання

      1. Грохоти, сита, сита-бурати та інші пристрої для просівання пильних матеріалів повинні бути підключені до аспіраційної системи.

      2. Вібратори на пристроях для просіювання та проціджування повинні бути закриті огородженнями.

   4. Глинорізки

      1. Глинорізки, що завантажуються безпосередньо з автомашин або вагонеток, повинні мати на завантажувальному бункері міцну решітку з чарунками розміром не більше 150 х 150 мм.

      2. Глинорізки з вертикальним ножовим диском повинні мати на завантажувальному отворі спеціальний козирок для захисту від вилітання назовні кусків подрібненого матеріалу.

   5. Бункери

      1. Бункери для сировинних матеріалів повинні виготовлятися з корозійностійких матеріалів або повинні мати ізоляцію бункеру від корозії.

      2. Розхідні бункери повинні мати міцні кришки з люками для відбору проб.

      3. Обслуговування високо розташованих бункерів повинно проводитися з площадок та драбин до них з перилами заввишки не менше 1 м з суцільною обшивкою їх нижньої частини заввишки не менше 0,15 м.

   6. Шарові млини

      1. Частини шарових млинів, що обертаються, сухого і мокрого помелу повинні мати загальне огородження заввишки не менше 1,5 м.

      2. Завантажувальні отвори в перекриттях над шаровими млинами необхідно обладнувати кришками, що відкриваються на період завантаження матеріалу в млини.

      3. Оглядові люки млина повинні закриватися герметично на період роботи млина, які зблоковані кінцевиком з кнопкою “стоп”.

      4. Пуск і зупинка шарового млину повинні проводитися після попереджувальних звукових сигналів.

      5. Кришки кульових млинів, у яких виробляється карбід кремнієвий, шлікер для виготовлення стійок пічних вагонеток повинні мати кран для випуску повітря після закінчення помелу.

   7. Мішалки

      1. Верхня частина резервуара мішалок повинна бути закрита суцільною кришкою з оглядовим люком розміром не менше 600 х 500 мм, а завантажувальний отвір захищений решіткою.

      2. Завантажувальні отвори в площадках або перекриттях над мішалками повинні бути обладнані міцними кришками, що відкриваються на час завантаження.

      3. На всьому просторі горизонтальних мішалок, де проходить зрошування маси, мішалки повинні бути захищені решітками, решта простору повинна бути закрита щільною кришкою.

   8. Обладнання для мийки та просочення віджимання фільтр­пресових полотен

      1. Мийний барабан повинен мати кришки, що щільно закриваються, з надійними кріпленнями їх під час роботи. Кришка мийного барабана повинна бути обладнана блокуванням, що виключає пуск барабана при відкритій кришці.

   9. Машини для віджимання

      1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані блокуванням, що виключає пуск центрифуги при відкритій кришці або відкриванні кришки під час роботи центрифуги.

      2. Центрифуги повинні бути забезпечені упором для фіксації кришки у відкритому положенні.

      3. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися технічному огляду і випробуванню для установлення їх придатності до експлуатації спеціалізованою організацією.

      4. Під час випробування необхідно оглядати всю установку, стінки корзини кожуха, перевіряти міцність місць з’єднування, справність гальмових пристроїв та проводити випробування центрифуги на полуторне навантаження при максимальному числі обертів протягом 5 хв.