НПАОП 31.5-1.01-07Правила охорони праці у виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання

1. Виробничі процеси з використанням легкозаймистих та горючих рідин повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ

1. 76, СНиП 2.04.05-91.

Технологічне обладнання , комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83, НПАОП

1. 00-1.29-97 і НПАОП 40.1-1.32-01.

Ф Ф

1. Відповідно до СНиП 2.09.02-85 і СНиП 2.11.01-85 заводські склади ЛЗР і ГР повинні бути віднесені до категорії А з пожежної небезпеки.

2. Заводські склади ЛЗР і ГР відносяться до другої групи складів (входять до складу промислових підприємств) і повинні бути розташовані в окремих будівлях на безпечній відстані від виробничих будівель (цехів) згідно з ВБН В2-2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.99 № 136-а.

3. Цеховий склад ЛЗР і ГР може бути розташований всередині будівлі цеху в спеціально відведеному окремому приміщенні.

4. Приміщення заводських і цехових складів повинні відповідати вимогам чинних санітарних норм проектування промислових підприємств і норм та технічних умов проектування складських підприємств та господарств для зберігання ЛЗР і ГР.

5. Електропроводка, конструкції світильників, увідних та штепсельних пристроїв, заземлення повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

1. Склади ЛЗР і ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією в вибухозахищеному виконанні.

Виконання робіт з ЛЗР і ГР у приміщеннях, які не обладнані припливно - витяжною вентиляцією, не дозволяється.

Вентиляцію слід включати перед початком роботи; починати роботи з ЛЗР і ГР до повного провітрювання приміщення не дозволяється.

Слід систематично виконувати контроль парів ЛЗР і ГР у робочій зоні шляхом відбору проб.

1. Опалення приміщень складів ЛЗР і ГР, які належать до категорії А з пожежної небезпеки, повинно бути тільки центральним водяним, паровим, пароводяним або пароповітряним відповідно до чинних норм і технічних умов проектування складських підприємств і господарств для зберігання ЛЗР і ГР.

2. Температура в приміщеннях складів ЛЗР і ГР не повинна перевищувати 20С.

У разі підвищення температури понад 20повинні бути вжиті заходи щодо охолодження приміщення.

1. Перед входом в приміщення складів та усередині них на видних місцях, де зберігаються ЛЗР і ГР або виконуються роботи з вогненебезпечними речовинами, повинні бути вивішені плакати “Не курити”, “Не запалювати вогонь”.

2. У заводських і цехових складах ЛЗР і ГР ремонтні роботи, які пов'язані з використанням газового або електричного зварювання, відкритого вогню, повинні виконуватися з письмового дозволу роботодавця та відповідних органів пожежного нагляду відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і в присутності відповідальної за склад особи.

3. Перед початком роботи з ЛЗР і ГР повинні бути підготовлені засоби пожежогасіння: повстина, шерстяна ковдра, відповідний вогнегасник, ящик з піском, совок або лопата та інше.

Визначення потреби в пожежному устаткуванні та первинних засобах пожежогасіння необхідно виконувати згідно з НАПБ А.01.001-2004.

1. До роботи з ЛЗР і ГР допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли навчання і інструктаж з питань охорони праці та перевірку знання цих Правил, Правил пожежної безпеки і відповідних інструкцій з охорони праці.

2. З метою запобігання виникненню пожежі та нещасних випадків у приміщеннях, у яких виконуються роботи з ЛЗР і ГР, повинно знаходитися не менше 2 працівників, один з яких призначається старшим.

3. Не дозволяється приймати їжу в приміщенні і на робочому місці, де використовуються ЛЗР і ГР. Приймати їжу слід тільки в спеціально відведеному і обладнаному місці.

4. Виконувати роботи з ЛЗР і ГР в брудному промасленому спецодязі та в одязі із синтетичних волокон не дозволяється.

5. Постійне або тимчасове зберігання в приміщенні складу ЛЗР і ГР спецодягу, особистих речей, обтирального матеріалу, ганчірок та інших речей, які не стосуються експлуатації складських приміщень, не дозволяється.

6. Увозити на територію та використовувати в виробництві ЛЗР і ГР (розчинники, фарби, лаки та ін.) та горючі гази, використання яких не передбачено технологічним процесом та не узгоджено з відділом охорони праці і відповідними органами пожежного нагляду, не дозволяється.

7. Виливати в каналізацію ЛЗР і ГР та їх відходи не дозволяється.

8. Після закінчення роботи приміщення всіх цехів, виробничих і складських приміщень, у яких зберігаються або використовуються ЛЗР і ГР, повинні бути оглянуті особами, що відповідають за їх протипожежний стан.

Усі помічені порушення повинні бути негайно усунуті.

Двері, вікна та інші прорізи, які ведуть назовні і в суміжні приміщення, шахти і люки виробничих і складських приміщень, повинні бути зачинені.

Силова та освітлювальна мережі в приміщеннях, у яких зберігаються ЛЗР і ГР, повинні відключатися після закінчення роботи.

1. У разі виникнення пожежі необхідно:

повідомити пожежну охорону;

негайно відключити вентиляцію, пальники і нагрівальні прилади;

гасити вогнище за допомогою кошми, шерстяної ковдри, вогнегасника, піску;

винести з приміщення всі посудини з вогненебезпечними та вибухонебезпечними речовинами.

1. Вимоги безпеки щодо утримання цехових складів ЛЗР і ГР

   1. Одержання, зберігання, видача ЛЗР і ГР та зберігання і здача відпрацьованих ЛЗР і ГР і порожньої тари на заводський склад повинно виконуватися відповідальною особою на цеховому складі (комірник), яка призначається розпорядженням роботодавця.

   2. У цеху (на виробничій дільниці) за розпорядженням роботодавця повинна призначатися відповідальна особа за одержання з цехового складу ЛЗР і ГР, за правильне їх утримання на робочому місці, використання, збір та здачу на цеховий склад відпрацьованих ЛЗР і ГР.

   3. Видача ЛЗР і ГР з цехового складу для використання на робочому місці повинна виконуватися за списком відповідальним особам під розписку в спеціальному журналі видачі ЛЗР і ГР.

Журнал обліку руху ЛЗР і ГР повинен зберігатися у відповідальної за цеховий склад особи.

1. Відповідальна за цеховий склад ЛЗР і ГР особа повинна мати список (номенклатуру) ЛЗР і ГР, які зберігаються на складі, та норми їх зберігання. Кількість ЛЗР і ГР, яка зберігається на цеховому складі, повинна бути узгоджена з головним технологом та відповідним органом пожежного нагляду підприємства.

2. Розташування ємностей з ЛЗР і ГР усередині складу повинно відповідати вимогам ДСТУ 4454 : 2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання та ВБН В2-2-58.1-94.

Для зберігання окремого виду ЛЗР і ГР повинно бути відведене окреме місце.

На стіні складу повинні бути вивішені таблички з указанням речовини, що зберігається на цьому місці.

1. Наповнення тари для використання на робочих місцях ЛЗР і ГР, яка переноситься ручним способом, повинно виконуватися в приміщенні цехового складу за допомогою сифона та насоса.

2. Для виключення можливості забруднення підлоги цехового складу переливання ЛЗР і ГР в іншу тару та робочий посуд повинно виконуватися на металевих піддонах з бортами не нижче 5 см. Накопичення рідини в піддоні не дозволяється.

3. У разі розлиття ЛЗР і ГР необхідно негайно засипати піском місце розлиття рідини, забруднений пісок слід зібрати дерев'яною лопатою; використання сталевих лопат або совків не дозволяється.

1. Порядок використання ЛЗР і ГР на робочих місцях у цехах і на виробничих дільницях

   1. Транспортування ЛЗР і ГР з цехового складу на робочі місця для використання повинно виконуватися в закритій металевій спеціальній тарі.

   2. У технологічних поопераційних картах повинна бути чітко визначена кількість ЛЗР і ГР, яка необхідна на кожну операцію.

Затверджені норми витрат вивішуються на робочих місцях.

1. Посудини з ЛЗР і ГР, які знаходяться на робочому місці, повинні бути закріплені для запобігання їх випадковому перекиданню.

2. Використання ЛЗР і ГР на робочих місцях поблизу вогню не дозволяється.

У виняткових випадках, коли це передбачено затвердженою технологією, у цехах категорії А з пожежонебезпеки дозволяється використання суспензій та сполук, які містять ЛЗР і ГР, поблизу палаючих пальників за узгодженням з відповідними органами пожежного нагляду та дотриманням таких умов:

на робочому місці в спеціальних небитких ванночках повинна бути мінімально необхідна кількість вогненебезпечної речовини відповідно затвердженим технологічним нормам;

ванночки з вогненебезпечними речовинами повинні бути максимально віддалені від пальників і установлені в спеціальні пристосування для запобігання їх випадковому перекиданню;

місця установки ванночок повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з розміщенням повітрозабору над кожною ванночкою; конструкція повітроводу повинна забезпечувати регулювання по висоті з метою наближення приймального отвору до ванночки на найменшу відстань;

наповнення ванночок повинно виконуватися віддалік палаючих пальників на спеціально обладнаному робочому місці.

1. Залишки після роздачі на робочому місці ЛЗР і ГР повинні зберігатися протягом зміни в спеціальній металевій шафі з вентиляцією. Періодичне поповнення вмісту ванночок повинно виконуватися в цій шафі при включеній вентиляції.

2. Шафи повинні розташовуватися віддалік вихідних дверей, нагрівальних приладів та в захищених від сонця місцях зі зручним підходом до них. Установка шаф у легкозаймистих приміщеннях не дозволяється. На дверцятах шафи всередині повинен бути нанесений чіткий надпис із зазначенням загальної кількості ЛЗР і ГР, яку дозволяється зберігати в ньому протягом зміни.

3. Дільниці, на яких за технологією виробництва необхідне постійне використання ЛЗР і ГР для промивання та знежирювання деталей, повинні розташовуватися в окремих приміщеннях, обладнаних відповідно до чинних правил пожежної безпеки за узгодженням з місцевими установами пожежного нагляду.

4. Кожне робоче місце для постійної роботи зі знежирювання деталей з використанням ЛЗР і ГР повинно бути обладнане місцевою вентиляцією (типу витяжної шафи), яка не пов'язана з витяжною вентиляцією від інших робочих місць та приміщень.

5. Улаштування, утримання і організація безпеки робіт у фарбувальних цехах (дільницях) повинні відповідати вимогам Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів, затверджених Мінхіммаш СРСР 05.08.74 (НПАОП 28.4-1.13-74).

6. При роботі в хімічних лабораторіях ЛЗР з низькою температурою кипіння слід нагрівати та відганяти на водяній бані, що нагрівається електронагрівальними приладами із закритими елементами; ЛЗР з високою температурою кипіння - на масляній, парафіновій бані на електронагрівачах із закритими елементами. Нагрівати ЛЗР в згоряємих витяжних шафах, а також у шафах, де вони зберігаються, не дозволяється.

Згідно з пунктом 2.3 ГОСТ 12.1.004-91 температура поверхні кожухів, що закривають електронагрівальні прилади і можуть увійти в контакт з горючим середовищем, повинна бути нижче граничнодопустимої, яка складає 80 % від найменшої температури самозаймання горючої речовини. Граничнодопустимі температури: для сірковуглецю - +80С; для скипидару - +195С; для гептану - +175 С; октану - +170С, для бензинів - +200С. Приміщення хімічних лабораторій повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ Б.03.001-2004. Електронагрівальні елементи повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не більше 43С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь далі - ДСТУ EN 563-2001).

1. Під час доливання нової порції ЛЗР і ГР в апарат для перегонки слід спочатку відключити електронагрівальний прилад і тільки через 30 хвилин виконувати доливання.

2. Під час нагрівання легкозаймистої рідини в кількості більше 0,5 л слід під прилад ставити кювету достатньої ємності для запобігання розлиттю рідини на столі.

3. Залишки ЛЗР і ГР, суспензій і розчинів, які містять ЛЗР і ГР, та їх відходи після закінчення кожної зміни повинні здаватися на зберігання в цеховий склад ЛЗР і ГР.

1. Вимоги до зберігання, очистки та маркування тари з-під ЛЗР і ГР

   1. Матеріал, конструктивні розміри, зварнішви, методи випробувань тари ємністю 10-20 л для транспортування і зберігання ЛЗР і ГР повинні відповідати вимогам ГОСТ 5105-82 “Канистры стальные для горючего и масел. Технические условия”.

Під час проектування та виготовлення бочок ємністю від 50 до 275 л слід користуватися ГОСТ 13950-91 “Бочки стальные сварные и закатные с гофрами на корпусе. Технические условия” або ГОСТ 6247-79 “Бочки стальные сварные с обручами катания на корпусе. Технические условия”.

1. Тара для зберігання ЛЗР і ГР повинна мати напис, який не змивається водою і нафтопродуктами, містить найменування ЛЗР або ГР та їх марку, ємність тари в літрах, попередження «вогненебезпечно».

2. Зберігання пустої тари з-під ЛЗР і ГР у приміщенні цехового складу не дозволяється.

До здачі пустої тари на заводський склад її слід зберігати в окремому приміщенні біля цехового складу ЛЗР і ГР.

Тара з під ЛЗР або суспензій і розчинників, що містять горючі рідини, повинна здаватися комірником цехового складу після закінчення доби на пункт промивання заводського складу.

промивання повинен розміщуватися на спеціально обладнаній площадці (приміщенні), яка віддалена від вогненебезпечних об'єктів та забезпечена первинними засобами пожежогасіння.

1. Зберігання тари з-під ЛЗР і ГР на площадках під навісами або в будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості повинно виконуватися відповідно до вимог ВБН В2-2-58.1-94.

2. Укладання порожніх бочок з-під ЛЗР в ГР повинне виконуватися обережно, без ударів.

3. Ремонт резервуарів, бочок та інших ємностей повинен виконуватися тільки після очищення та промивання.

Очищення та промивання повинні забезпечувати повне видалення залишків ЛЗР і ГР та їх парів.

1. Очищення тари слід виконувати за допомогою дерев'яного або металевого інструмента, який не викликає іскор (мідний, латунний).

2. Під час огляду тари користуватися відкритим вогнем (сірники, свічки та тощо) не дозволяється.

Для освітлення внутрішньої поверхні тари під час очищення слід користуватися переносними електролампами з вибухозахищеною арматурою.

1. Вимоги до збору, зберіганню та видаленню відпрацьованих ЛЗР і ГР

   1. Відпрацьовані ЛЗР і ГР в цехах повинні зберігатися в металевій тарі з щільною кришкою в спеціальній шафі з витяжною вентиляцією.

Переливання відпрацьованих ЛЗР і ГР з робочої тари в тару для зберігання відпрацьованих ЛЗР і ГР повинно виконуватися в спеціальній шафі з витяжною вентиляцією.

1. Відпрацьовані ЛЗР і ГР повинні зберігатися в цеховому складі не більш доби, а потім здаватися на заводський склад.

2. Місця для збору та зберігання відпрацьованих ЛЗР і ГР на території заводського складу слід виділяти на спеціальних площадках або в ізольованих приміщеннях, які обладнані пристроями, що запобігають забрудненню грунту і підземних вод.

3. Поводження з відходами повинно відповідати вимогам “Порядка накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения токсичных промышленных отходов”, затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 29.12.84 № 3183-84, та Гігієнічних вимог щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).

ІІІ. СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСТАТКУВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА СВІТЛОТЕХНІЧНИХ

ЗАВОДАХ

1. Складання світильників

1. Під час розробки технологічного процесу складання світильників слід передбачати механізовану подачу базових деталей та вузлів від фарбувальної дільниці або проміжного складу до лінії складання (підвісні конвеєри, стрічкові транспортери, допоміжні конвеєри для складання окремих вузлів та інше).

2. Конструкція основного складального конвеєра повинна забезпечувати механічне переміщення базових та комплектувальних деталей для виключення ручних операцій підйому та перенесення ваги.

3. Каркас конвеєра повинен мати суцільну обшивку по бокам по усій довжині конвеєра. Конструкція обшивки або розташування конвеєра повинні дозволяти працівникам сидіти обличчям до конвеєра (ніші для ніг, заглиблення нижньої частини конвеєра під підлогу та ін.). Верхня частина обшивки каркаса повинна бути виконана з твердої пластмаси. Виконання обшивки з дерев'яних дошок не дозволяється.

4. Конструкція складального пульсуючого конвеєра з регламентованим ритмом роботи повинна передбачати наявність світлової сигналізації для попередження за 5 секунд про початок руху конвеєра.

Сигнальні лампочки повинні бути розташовані так, щоб з кожного робочого місця сигнал про початок руху конвеєра був добре видним (вбудовуються з внутрішнього боку обшивки конвеєра, виносяться на кронштейнах або стійках над лінією конвеєра тощо).

1. Стійки, на яких розташовуються шинопроводи для подачі живлення до світильників місцевого освітлення та електроінструмента, не повинні перешкоджати працівнику виконувати складальні операції на конвеєрі.

2. Для швидкої зупинки конвеєра під час аварії уздовж нього по всій довжині через кожні 15 м повинні бути установлені кнопкові пристрої “Стоп”.

3. Складальні роботи слід виконувати переважно сидячи.

Робоче місце повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78.

1. Робочий стілець повинен мати спинку; конструкція його повинна дозволяти регулювання висоти сидіння, допускати можливість прибирання або наближення стільця до конвеєра та передбачати зручне розташування ніг складальника. У конструкції гвинтових стільців повинні бути пристрої, що дозволяють вибирати люфт в гвинтовій парі.

2. При розташуванні робочих місць з двох боків конвеєра ширина колодок конвеєрних візків повинна бути 600-700 мм для забезпечення зручної роботи працівників.

3. Конструкція електропривода конвеєра повинна мати автоматичні пристрої (реле часу, фотоелементи) для включення та відключення механізму пересування конвеєра в завданому циклі.

Ці автоматичні пристрої повинні дозволяти змінювати ритм складання протягом зміни з метою зменшення стомлення працівників.

1. Робочі столи, на яких виконується приклеювання ущільнювальної гуми та паяння виводів, повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією у вигляді бортових відсмоктувачів.

2. До паяльних робіт не допускаються особи, молодші 18 років.

3. Для зручного використання механізованого інструмента (електрогайковерти, дрилі та інше) його слід підвішувати над робочими місцями складальників або укладати в спеціальні пристосування, що унеможливлюють падіння інструмента і дозволяють швидко брати його для роботи.

Конструкція підвісу повинна полегшувати вагу інструмента (підвіс на пружинах, противагах, поворотних кронштейнах тощо) і не заважати рухам працівника.

Налагоджувальники повинні стежити за зусиллям розтягання пружини за допомогою динамометра; це зусилля повинно бути оптимальним і не викликати стомлення працівника.

1. Кожний механізований інструмент повинен мати вимикач.

2. У технологічному процесі конвеєрного складання повинна бути передбачена після двох годин роботи 10-хвилинна перерва для відпочинку.

1. Виготовлення пускорегулювальної апаратури

1. Усі заготівельні та холодноштампувальні роботи з виготовлення деталей пускорегулювальної апаратури (далі - ПРА) повинні виконуватися згідно з вимогами Правил безпеки праці при заготовочно-штампувальних роботах, затверджених Міністерством авіаційної промисловості СРСР 09.01.91 (далі - НПАОП 28.4-1.39-91), та Правил охорони праці при холодній обробці металів, затверджених Міністерством оборонної промисловості СРСР 27.11.91 (далі - НПАОП 0.00-1.48-91).

2. Виготовлення деталей ПРА з пластичних мас повинно виконуватися згідно з вимогами ОСТ 23.4.247-85 “Лиття під тиском деталей із пластмас на ливарних машинах. Вимоги безпеки”, затвердженим Міністерством сільськогосподарського машинобудування СРСР у 1985 році (НПАОП 25.2­7.14-85), та ОСТ 23.4.248-85 “Пресування деталей із пластмас на гідравлічних пресах. Вимоги безпеки”, затвердженим Міністерством сільськогосподарського машинобудування СРСР у 1985 році (НПАОП 25.2-7.15-85).

3. Просочування виробів методом занурення повинно виконуватися в окремому приміщенні, обладнаному загальнообмінною припливно- витяжною вентиляцією та місцевою витяжною вентиляцією від кожного робочого місця. Тип місцевого витяжного пристрою (витяжна шафа, бортовий відсмоктувач, зонт та інше) залежить від розміру та форми виробів, що оброблюються, і типу устаткування. За наявності герметично закритого устаткування достатньо використання витяжного зонта. У разі неможливості повністю герметизувати устаткування повинні використовуватися витяжні шафи і бортові відсмоктувачі.

4. Устаткування для сушіння просочених лаком котушок дроселів і трансформаторів ПРА (термостати, сушильні шафи і камери) повинно бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.

5. Камери для сушіння повинні бути обладнані запобіжними клапанами та автоматичними пристроями для контролю та регулювання температурного режиму камери.

6. Устаткування для сушіння просочених виробів повинно мати теплоізоляцію для утворення температури на його поверхні не вище 43С відповідно до ДСТУ EN 563-2001.

7. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

8. Прання спецодягу працівників, що виконують просочування виробів ізоляційними лаками, повинно виконуватися механічним способом і окремо від іншого одягу.

9. До роботи з електроізоляційними лаками допускаються особи, що пройшли медичний огляд та отримали дозвіл лікаря.

10. До роботи з просочування та сушіння допускаються особи, немолодші 18 років.