НПАОП 31.5-1.01-07Правила охорони праці у виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання

Система змазування повинна мати пристрої для запобігання розбризкуванню та розлиттю масла. Усі пристрої, які входять до складу системи змазування, повинні триматися в справному стані та бути безпечними для обслуговування.

    1. Для догляду за устаткуванням працівникам повинен видаватися обтиральний матеріал у достатній кількості, який має здатність поглинати рідину.

    2. Ремонт, налагодження певних видів устаткування і механізмів повинні виконувати працівники, які пройшли навчання та інструктаж з охорони праці.

    3. Використання конструкцій перекриття, колон будівель і устаткування цеху для закріплення на них підіймальних пристосувань під час виконання ремонтних та монтажних робіт без письмового дозволу роботодавця на використання вказаних конструкцій не дозволяється.

    4. Ремонт устаткування і механізмів під час їх роботи не дозволяється.

    5. Перед початком ремонту устаткування пускові механізми повинні бути відключені.

Усі приводні ремені повинні бути зняті з робочих шківів. Під пускові педалі повинні бути встановлені прокладки. Устаткування повинно бути приведено в положення, при якому унеможливлюється довільний рух устаткування від випадкового зсуву пускових пристосувань. Біля пускових пристосувань та рубильників повинні бути встановлені плакати з указанням на те, що устаткування та механізми перебувають у ремонті і пуск їх забороняється.

Частини устаткування, які знімаються під час ремонту, повинні бути розташовані на завчасно обраному місці, міцно та надійно закріплені з використанням прокладок.

Круглі деталі слід укладати з використанням упорів. Ставити зняті частини устаткування біля устаткування, яке працює, не дозволяється. Між знятими частинами та біля устаткування, яке ремонтується, повинні бути передбачені проходи і робочі площадки, які необхідні для виконання ремонтних робіт.

    1. Для зняття та установки важких деталей повинні застосовуватися підйомні пристрої відповідної вантажопідйомності або встановлюватися міцні підставки із самогальмівними талями належної вантажопідйомності.

Зняття та установка важких деталей повинні виконуватися під керівництвом особи, призначеної роботодавцем.

    1. Після закінчення ремонту або наладки

устаткування всі зняті під час ремонту огородження та пристосування

повинні бути міцно закріплені. Випробування зі знятими огородженнями допускається тільки з дозволу роботодавця.

  1. Вимоги до інструмента

  1. Роботодавець повинен забезпечити працівника справним, якісним інструментом для виконання роботи.

  2. Під час виконання робіт слід дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за № 616/5807.

  3. Виготовлення, ремонт, заточка інструмента повинні виконуватися переважно в централізованому порядку.

  4. Для зберігання і перенесення інструмента кожному працівнику повинні видаватися справні легкі ручні переносні ящики або сумки.

  5. Молотки, кувалди повинні мати поверхню бойка злегка опуклу, гладку, незбиту, без задирок, вибоїв, ум'ятин, тріщин і бути щільно заклинені металевими зайорженими клинами на рукоятках овального перетину із сухого дерева твердих і грузлих порід (клен, дуб, горобина, в'яз).

Ручка молотка має бути прямою, з незначним стовщенням до її вільного кінця. Поверхня ручки має бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків.

  1. Напилки, стамески, долота, викрутки, шила і інший ручний інструмент із загостреним неробочим кінцем мають бути міцно закріплені в гладко і рівно зачищеній рукоятці.

Рукоятки повинні мати довжину відповідно до розмірів інструмента, але не менше 150 мм ,і мають бути стягнуті металевими кільцями, щоб уникнути розколювання. Працювати напилками та іншими подібними інструментами без рукояток або з несправними рукоятками не дозволяється.

  1. Ударні інструменти (зубила, крейцмеселі, борідки, пробійники, керни тощо) не повинні мати скошених чи збитих потилиць із задирками, ум'ятин, вибоїв і тріщин.

  2. Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і голівок болтів і не повинні мати тріщин і задирок. Губки ключів мають бути рівнобіжні. Подовження ключа шляхом нарощування його контрключами, трубами тощо не дозволяється.

  3. Розсувні ключі не повинні мати люфт у рухливих частинах. Грані гайок і кріпильних болтів і їх різьба мають бути неспрацьованими.

  4. Верстатні лещата повинні бути в повній справності, рухома частина не мати прокручування різьби, міцно захоплювати виріб, що затискається, і мати на губках неспрацьовану насічку.

  5. Відстань між верстатними лещатами повинна бути не менше 1 м.

Ширина верстата повинна бути не менше 0,75 м.

Для захисту працівників від осколків, що відлітають, повинні бути встановлені дрібні металеві сітки заввишки не менше 1 м.

Під час двобічної роботи на верстаті сітка встановлюється усередині, а при однобічній - з боку, повернутого до робочих місць, проходів та вікон.

  1. Гострогубці і плоскогубці не повинні мати надщерблених рукояток. Губки гострогубців мають бути гострими і ненадщербленими, а плоскогубців - зі справною насічкою.

  2. Сокира повинна мати гладке лезо, міцно та щільно насаджена на березове топорище і закріплена м'яким сталевим зайорженим клином. Поверхня топорища повинна бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок, сучків і надломів.

  3. Зенкери, свердла, викрутки і інший вставний інструмент мають бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїв, задирок і інших дефектів. Хвостовики цього інструмента не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин і інших ушкоджень, мають бути щільно пригнані і правильно центровані.

  4. Пилки (ножівки, поперечні, лучкові та інше) повинні бути правильно розведені і гостро заточені. Ручки пилок повинні бути міцно закріплені, гладко і рівно зачищені. Лучкові пилки повинні мати міцний остов та правильний натяг полотна.

  5. Стругальний інструмент (рубанки, фуганки, шерхебелі та тощо) повинен мати гладкі, рівно зачищені колодки та рукоятки. Задній кінець колодки, який приходиться під руку, у верхній своїй частині має бути закруглений. Різальні частини строгального інструмента повинні бути правильно заточені, міцно та щільно припасовані до дерев'яних колодок і не мати дефектів.

  6. Пневматичний інструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ

  1. 75 “Система стандартов безопасности труда. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности” та цим Правилам.

  1. Пневматичні машинки повинні мати сітки у футорках. Молотки повинні мати упорні кільця або інші пристосування, які не допускають вильоту бойка. Клапани на рукоятках пневматичних машинок повинні легко та швидко відкриватися і закриватися, бути щільно припасовані і не пропускати повітря у закритому положенні. Хвостовики інструментів пневматичних машинок мають бути щільно припасовані та правильно центровані.

  2. Увесь пневматичний інструмент повинен бути паспортизований. Штуцери та ніпелі з прогумового матеріалу повинні мати паспорт заводу-постачальника із зазначенням тиску, для якого їх можна використовувати. Кріплення шлангів до інструмента і трубопроводів має бути виконано способами, що виключають зрив шланга, за допомогою спеціальних штуцерів або ніпелів.

  3. Штуцери і ніпелі шлангів повинні мати справні грані і різьбу, що забезпечують надійне та щільне приєднання шлангів.

З’єднання виконувати накручуванням на повне число витків різьби. Гумові шланги закріплювати на штуцери за допомогою спеціальних стягувальних хомутів. З’єднувати шланги між собою за допомогою зайоржених ніпелів із закріпленням хомутом. Ключі-насадки мають бути надійно закріплені спеціальними штифтами і кільцями. Не дозволяється їх кріплення шплінтами і дротом.

Взаємодія всіх частин, регулювання та перевірка справності пневматичної машинки мають бути випробувані в дії стисненим повітрям до видачі машинки в роботу.

Після закінчення роботи або зміни пневматичні машинки повинні здаватися для перевірки.

До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з пневмоінструментом.

  1. Бензинові та гасові лампи повинні видаватися випробуваними та справними. Видавати лампи без запобіжного клапана з пропусканням повітря або пального не дозволяється.

Після закінчення роботи лампа негайно гаситься та здається у комору без пального.

  1. Розпалювання лампи повинно виконуватися на металевій або кам'яній підлозі. Полум'я повинно направлятися на вогнетривкий предмет.

До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з бензиновими та гасовими лампами.

  1. Під час використання абразивного інструмента необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.028-82 “Система стандартов безопасности труда. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности” та Правил і норм безпечної роботи з абразивним інструментом, затверджених ЦК профспілки робітників машинобудування від 18.09.64 (НПАОП 28.52-1.22-64).

  1. Вимоги електробезпеки

  1. Усі електроустановки повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

  2. Усі доступні струмопровідні частини електроустаткування повинні мати огородження.

  3. На електродвигунах і механізмах, яким надається рух, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрямок руху механізму і електродвигуна. На пусковому пристрої повинен бути позначений агрегат, до якого пусковий пристрій належить.

  4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням номінального струму вставки. Використовувати некалібровані плавкі вставки без маркування величин номінального електроструму не дозволяється.

  5. Щитки та рубильники повинні встановлюватися в глухих металевих кожухах, які зачинені на замок, та мати запис про робочу напругу.

  6. Електропривод повинен негайно відключатися від мережі в випадках:

появи диму або вогню з електродвигуна або пускорегулювальної апаратури;

нещасного випадку з працівником, який потребує негайної зупинки

електродвигуна;

вібрації понад допустимі норми, яка загрожує цілісності електродвигуна;

поломки приводного механізму;

суттєвого зниження числа обертів, яке супроводжується швидким нагрівом електродвигуна.

  1. Використання відкритих рубильників, які мають кожухи з прорізом для руху ручки, не дозволяється.

  2. Усе електроустаткування, а також устаткування і механізми, які можуть опинитися під напругою (корпус електродвигуна, захисні кожухи рубильників та реостатів, металева броня кабеля та ін.), повинні мати надійне заземлення.

Заземлення повинно бути видимим.

  1. Машини ручні електричні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 “Система стандартов безопасности труда. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний” (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91), а також стандартам та технічним умовам на конкретні види машин.

  2. Металеві частини переносних електричних печей та електроінструмент класу I повинні бути заземлені згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91. Електропроводка та арматура силових та освітлювальних мереж повинні бути надійно ізольовані та захищені від впливу високої температури, механічних ушкоджень та хімічного впливу.

  3. Роботи з ремонту устаткування та механізмів повинні виконуватися тільки після відключення від мережі електроживлення з обов'язковим вивішенням у місцях відключення попереджувальних плакатів.

Відключення і підключення електропроводів повинно виконуватися черговим електриком.

  1. Перевірка справності електроінструмента до видачі його в роботу повинна виконуватися згідно з ГОСТ 12.2.013-0-91 та вимогами стандартів або технічними умовами на конкретні види машин.

  2. Напруга переносного електроінструмента повинна бути:

не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;

не вище 42 В у приміщеннях підвищеної небезпеки;

не вище 12 В у приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщень.

Виконувати роботи електроінструментом напругою 220 В слід з обов'язковим використанням електрозахисних засобів (коврики, калоші, рукавички та інше).

  1. Штепсельні з'єднання, які призначені для підключення ручного електроінструмента, повинні бути з недоступними струмоведучими частинами.

Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), які використовуються на напругу до 42 В, за конструктивним виконанням та кольором повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з'єднань на напругу 220 В та унеможливлювати включення вилок до 42 В у штепсельні розетки 220 В.

  1. Для безпечного виконання робіт в умовах недостатньої освітленості конструкція переносних ручних світильників повинна відповідати таким вимогам:

корпуси та рукоятки ручних світильників повинні бути виконані з

теплостійких і вологостійких ізолювальних матеріалів великої механічної міцності, їх струмоведучі частини повинні бути закриті міцним захисним покриттям від випадкового дотику;

дріт у місцях з'єднання не повинен мати надмірного натягу;

увід дроту повинен бути влаштований так, щоб унеможливлювати його злам у місцях уводу;

металеві захисні сітки, рефлектори, гачки або дужки для підвішування повинні кріпитися на ізолювальних частинах ручних світильників;

конструкція патрона повинна унеможливлювати дотик до струмоведучих частин під час заміни ламп.

  1. Переносні ручні світильники та ручний інструмент для електромонтажних робіт повинні проходити перевірку на справність 2 рази на рік.

  2. Ручний інструмент, який використовується для електромонтажних робіт (викрутки, плоскогубці, кусачки та інше), повинен мати ізольовані рукоятки.

  3. Працівник, який здійснює технологічне обслуговування електроустаткування та працює з електроінструментом, повинен дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за № 616/5807.

На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.096-2002).

  1. Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів

  1. Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються для контролю параметрів технологічних процесів при виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 “Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.006-84 “Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”, НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.096-2002.

  2. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути перевіреними відповідними органами стандартизації, метрології та сертифікації.

  3. На шкалі контрольно-вимірювальних приладів повинна бути забезпечена чітка видимість поділок.

  4. Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208 та введених у дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України

  1. за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

  1. Вимоги до блокування та сигналізації

  1. Устаткування, яке працює в різних режимах, повинно мати блокування (електричні, електромеханічні тощо) для унеможливлення довільного

перемикання режимів з налагоджувального на напівавтоматичний або

автоматичний.

  1. Пульти керування повинні бути обладнані світловими сигналами, які показують режим роботи системи керування, та світловим сигналом “Напругу подано”.

  1. Вимоги до засобів керування устаткуванням і механізмами

  1. Засоби керування устаткуванням і механізмами повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та ГОСТ 12.4.040-78.

  2. Засоби керування устаткуванням і механізмами повинні бути розташовані на висоті 600-1800 мм від рівня підлоги або робочої площадки.

  3. Важелі та рукоятки керування повинні бути обладнані надійними фіксаторами, що унеможливлюють довільне або випадкове їх переміщення, а також блокуванням, яке запобігає несумісним рухам.

  4. Розташування та обладнання засобів керування (важелів, маховичків та інше) повинні унеможливлювати затискання та наштовхування руки на інші частини устаткування або засоби керування та не вимагати значних переміщень рук працівника.

  5. Кнопки дворукого вмикання повинні знаходитися на відстані не менше 300 мм один від одного (щоб унеможливити їх включення однією рукою), але не більше 600 мм. Включення устаткування повинно здійснюватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки, причому повинно бути блокування, яке відключає устаткування у разі, коли одна з кнопок виявляється заклиненою.

  6. Швидкообертові рукоятки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями та рукоятками, що виступають, під час механізованих переміщень вузлів устаткування не повинні обертатися.

  7. Перемикання важелів, рукояток та інших засобів керування повинно виконуватися плавно, без заїдання. Напрямок переміщення засобів керування устаткуванням повинен відповідати вимогам ГОСТ 9146-79 «Органы управления станков».

  8. Кнопкову станцію не слід монтувати на частинах устаткування, які часто знімаються.

  9. Усі штовхателі кнопок керування за винятком мініатюрних та аварійної кнопки “Стоп” не повинні виступати за рівень фронтального кільця кнопкової станції або лицьової частини пульту, на якому кріпляться кнопки. Аварійна кнопка “Стоп” повинна виступати та мати нормалізовану (грибоподібну) форму та збільшений розмір.

  10. Штовхателі кнопок “Стоп” повинні бути виготовлені з матеріалу червоного кольору.

  11. Кнопки та інші засоби керування повинні мати пояснювальні надписи або символічні знаки. Надписи та символічні знаки повинні бути виконані гравіруванням, травлінням або опуклими знаками, стійкими до стирання, корозії та роз'їдання мастилом. Текст надписів повинен бути стислим, зрозумілим та без скорочень.

  12. Над засобами керування, перемикання яких допускається тільки на низькій швидкості або після зупинки рухомих частин, повинні бути таблички з відповідними попереджувальними написами.

  13. Устаткування, яке має засоби керування на висоті більше 1300 мм, слід обладнувати постійними сходами, галереями, містками та стаціонарними площадками завширшки не менше 800 мм для зручного підходу до засобів керування. Висота поруччя площадок повинна бути не менше 800 мм з суцільною обшивкою унизу заввишки не менше 100 мм. Між обшивкою та поруччям на відстані 500-600 мм від настилу площадки необхідно розміщувати додаткову повздовжню огороджувальну смугу; повинні бути також вертикальні стійки з відстанню не більше 400 мм. На площадках повинен бути металевий настил з рифлених листів або гладких листів з навареним рельєфом. Площадки повинні мати таблички із зазначенням максимально допустимого на них загального та зосередженого навантаження. Біля виходу з площадки на сходи повинна бути відкидна перекладка з клямкою, яка відчиняється уверх або всередину (у бік площадки). Сходи повинні бути завширшки не менше 600 мм, а для устаткування невеликих розмірів - не менше 400 мм при відстані між східцями не більше 300 мм. На похилих сходах (з кутом нахилу до 75) повинні бути поруччя заввишки 800 мм і плоскі східці з рифлених або гладких сталевих листів з навареним рельєфом або сходи із стрижнів. На вертикальних і похилих сходах з кутом нахилу більше 75для устаткування заввишки більше 4,5 м з висоти 3 м необхідно установлювати дугоподібні огородження на відстані не більше 800 мм один від одного, які з'єднані між собою не менше ніж трьома повздожними штабами. Відстань від східця до середини дуги повинна бути 700- 800 мм при радіусі дуги 350-400 мм.

  1. Вимоги безпечного виконання робіт під час використання легкозаймистих та горючих рідин

  1. Загальні положення

    1. Залежно від температури спалаху парів рідини поділяються на легкозаймисті з температурою спалаху парів 45С і нижче (далі - ЛЗР) та горючі з температурою спалаху парів вище 45С (далі - ГР).

Згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" горючі рідини з температурою спалаху не більше 61С у закритому тиглі або 66С у відкритому тиглі належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними називають легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28С.

Завантажити