Якщо судно стоїть так, що посадковий майданчик МНГО перебуває вище від палуби судна на 0,5 м або нижче від неї більше ніж на 0,2 м, то з майданчика або судна повинні бути прокладені східці з поперечними планками, що закріплені на посадковому майданчику МНГО.
На судні і МНГО у місці висадки працівників біля трапів або східців, установлених у робоче положення, повинні бути наявні рятувальні круги з буйками з освітленням, а також бухти з лінями подвійної довжини, заміряної від місця розміщення круга до мінімального рівня моря, але не менше 27,5 м (вибирається більша довжина).
Біля трапа або східців для пересадки працівників на судні і посадковому майданчику повинні чергувати спостерігачі-страхувальники, екіпіровані рятувальними жилетами.
МНГО (крім випадку безлюдної експлуатації) повинні укомплектовуватись спеціальними колисками для пересадки працівників.
Спеціальні колиски для підйому працівників повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.15-07.
Працівники, які сідають в колиску, повинні бути екіпіровані рятувальними жилетами.
Направляти колиску на місце посадки слід за допомогою лінів, прикріплених до неї.
Забороняється одночасна пересадка працівників та піднімання вантажів у колисці для підйому людей (крім особистих речей).
Вимоги безпеки до устаткування
Загальні вимоги
Обладнання, інструмент і КВП повинні відповідати ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности» (ГОСТ 12.2.009-91) та ССБТ. «Оборудование буровое. Требования безопасности» (ГОСТ 12.2.041-79).
Роботодавець повинен забезпечити на МНГО залежно від кількості робітників і за узгодженням із санітарно-епідеміологічною службою та відповідно до вимог Державних санітарних правил для морських суден України, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 20 січня 2000 року № 57, функціонування медичного або фельдшерського пункту із обслуговувальним персоналом.
Опалювальні прилади і вентиляційне устаткування повинно відповідати категорії пожежовибухонебезпеки приміщень або робочої зони відповідно до вимог СНіП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання», затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2000 року № 290 (далі-СНіП 2.04.05- 91).
У виробничих приміщеннях МНГО, де можливе розливання нафтопродуктів, хімреагентів тощо, настил повинен бути огороджений комінгсами заввишки 200 мм з установленими шпігатами, що з’єднані із системою збору відкритого небезпечного дренажу.
Освітлення робочих місць МНГО повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 15 травня 2006 року № 168.
Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 січня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».
Роботодавець повинен забезпечити виконання зварювальних робіт і робіт з відкритим вогнем на МГНО відповідно до Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ Работы электросварочные. Требования безопасности».
У приміщеннях МНГО за наявності центрального опалення повинна бути забезпечена можливість регулювання температури повітря.
Регулювальну і запірну апаратуру необхідно встановлювати у зручних для обслуговування місцях.
У випадку загоряння у приміщеннях МНГО не допускається одночасне включення автоматичного пожежогасіння та протидимової вентиляції.
Допускається спалення твердих побутових відходів на МНГО в спеціальних пічках, обладнаних інсинуаторами.
МНГО повинен мати спеціальне приміщення поблизу камбузного блока, обладнане спеціальними технічними засобами для приймання, обробки та зберігання харчових відходів з подальшою їх переробкою.
Забороняється куріння тютюнових виробів у приміщеннях МНГО, крім спеціально відведених для цього місць, відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Двигуни внутрішнього згоряння
Під час обслуговування робочих двигунів внутрішнього згоряння і газотурбінних установок, не обладнаних шумозахисними кожухами, працівники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту від шуму.
Пости управління ДВЗ і ГТУ повинні бути ізольовані від шуму та вібрації.
Котельні установки
Обладнання й експлуатацію котельних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держгіртехнагляду СССР від 27 листопада 1987 року.
Роботодавець повинен забезпечити систему автоматизації теплогенераторів котельної установки відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держгірпромнагляду
України від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).
Система автоматизації повинна забезпечувати протиаварійний захист обладнання.
Під час розміщення та експлуатації трубопроводів пари і гарячої води необхідно дотримуватись Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08 вересня 1998 року № 177,
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98 ).
Електроустаткування
Експлуатація електроустаткування на МГНО повинна
здійснюватись з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
Електричні мережі трифазного змінного струму МНГО з
ізольованою нейтраллю допускається підключати до берегових електричних мереж із глухозаземленою нейтраллю за умови рівності лінійних напруг і частоти струму мереж МНГО і берегової мережі. Подача електроенергії від берегової мережі в мережу МНГО повинна здійснюватися за допомогою суднового гнучкого шлангового п’ятижильного кабелю тільки через
установлений на МНГО розподільний щит електропостачання з берега.
Корпус МНГО повинен бути надійно з’єднаний за допомогою
заземлювальної (нульової) жили кабелю і болтових затискачів із береговим заземлювальним пристроєм і нейтраллю джерела живлення. Використання заземлювальної (нульової) жили кабелю на МНГО для підключення електроспоживачів не допускається.
Допускається застосовувати для берегового живлення судновий трижильний гнучкий шланговий кабель із додатково прокладеними двома одножильними гнучкими заземлювальними кабелями в одному джгуті з механічним кріпленням кабелів між собою.
Блискавкозахист і захист від статичної напруги
Блискавкозахист МНГО повинен здійснюватись згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
На металевій вежі або щоглі, що височіє над МНГО, допускається не встановлювати блискавкозахисний пристрій, якщо конструктивно передбачений надійний електричний контакт вежі чи щогли та інших конструкцій з металоконструкцією МНГО або з місцем заземлення.
Відвідні дроти слід прокладати із зовнішнього боку вежі, щогли і надбудов МНГО, при чому згинів повинно бути якомога менше. Відвідні дроти не повинні проходити через вибухонебезпечні місця.
У разі застосування неелектропровідних гнучких шлангів їх металеві наконечники повинні бути заземлені за допомогою гнучкого (багатожильного) мідного дроту, навитого зовні або всередині шланга. Заземлювальний дріт іншим кінцем повинен приєднуватися до металоконструкції МНГО. Наконечники шлангів повинні виготовлятися з матеріалів, що не допускають іскор під час удару.
З метою захисту МНГО від статичної електрики необхідно заземлювати металеву арматуру, резервуари, трубопроводи, повітропроводи, зливно-наливні пристрої, розташовані всередині і зовні приміщень МНГО.
Колони опорно-підіймального пристрою СПБУ в похідному положенні та під час встановлення на ґрунт повинні заземлюватися на корпус заземлювальною перемичкою.
Заземлення і захисні заходи електробезпеки
Роботодавець повинен забезпечити на МНГО дотримання вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
На МНГО допускається використання тільки електроустановок з ізольованою нейтраллю джерела живлення при напрузі 1000 В і нейтраллю, заземленою через високоомний резистор при напрузі вище 1000 В. Необхідно передбачити контроль ізоляції з автоматичним відімкненням аварійних ділянок у разі зниження опору ізоляції мережі.
Вибухобезпека
Під час експлуатування МНГО необхідно дотримуватись Правил
техніки безпеки при користуванні виробами, що містять вибухові речовини,
затверджених ЦК профспілки робітників суднобудування у 1974 р.
Роботодавець повинен забезпечити класифікацію зон і приміщень щодо вибухонебезпеки відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених Держгіпромнаглядом України від 06 травня 2008 року № 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за № 497/15188 (далі - НПАОП 11.1-1.01-08).
Зв’язок і сигналізація
Зв’язок і сигналізація на МНГО здійснюються згідно з вимогами
Правил щодо обладнання морських суден, затверджених наказом Регістра судноплавства України Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 травня 2010 року № 120.
Кожен МНГО повинен бути забезпечений засобами зовнішнього і внутрішнього зв’язку.
На МНГО повинно бути передбачено обладнання суднової системи охоронного повідомлення для передачі сигналів у разі нападу терористів відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (СОЛАС 74/88).
Роботодавець повинен передбачити систему електроживлення, незалежну від основної мережі електроживлення МНГО, з резервуванням від акумуляторних батарей.
Для оповіщення персоналу МНГО про аварійну ситуацію системи сигналізації на платформі повинні відповідати ГОСТ 7703-74 «Фигуры сигнальные судовые. Технические условия» та вимогам МППСС-72 «Международные правила предупреждения столкновения судов в море».
Експлуатування устаткування та інструменту
Роботодавець повинен забезпечити на МНГО підготовку місць для
проведення вогневих, вогненебезпечних і газонебезпечних робіт відповідно до вимог Правил пожежної безпеки на морських нафтогазопромислових спорудах континентального шельфу, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 07 листопада 2006 року № 426 (далі - НАПБ В.01.040- 2006/112), на СПБУ, БС - згідно з «Правилами пожарной безопасности при проведении огневых работ на судах ММФ СССР», затвердженими наказом Міністерства морського флоту СРСР від 06 травня 1987 року № 61, та Правилами пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23 березня 2004 року № 136, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2004 року за № 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004).
Роботодавець повинен забезпечити виконання робіт на висоті згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
Рятувальні засоби
Роботодавець зобов’язаний забезпечити МНГО колективними й індивідуальними рятувальними засобами відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. (СОЛАС-74).
Кількість колективних рятувальних засобів повинна визначатися з розрахунку 200 % забезпечення максимально можливої кількості
працівників.
Індивідуальні рятувальні засоби, що встановлюються на суднах і МНГО, повинні відповідати ГОСТ 22336-77 (СТ СЭВ 2160 - 80) «Жилеты спасательные. Технические условия» і ГОСТ 19815-74 «Круги спасательные. Общие технические условия».
На кожному рятувальному крузі необхідно нанести буквами латинського алфавіту маркування з назвою МНГО або судна і порту приписки з дотриманням ГОСТ 22336-77 і ГОСТ 19815-74.
Кожна шлюпка та рятувальний пліт повинні бути оснащені штатними засобами життєзабезпечення згідно з вимогами Державних санітарних правил для річкових суден України, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 48 (ДСП 7.7.4-048-1999).
МНГО, БС для подачі сигналів лиха повинні мати сигнальні засоби, передбачені правилами Регістру щодо конвенційного обладнання морських суден.
Водолазні роботи
Роботодавець повинен забезпечити проведення водолазних та підводно-технічних робіт відповідно до вимог Єдиних правил безпеки на водолазних роботах, затверджених Мінрибгоспом СРСР у 1981 році (далі НПАОП 45.24-1.06-81), «Единых правил безопасности при водолазных работах.
Правила водолазной службы. Ч.2. Медицинское обеспечение водолазов» (РД 31.84.01-90), Єдиних правил безпеки на водолазних роботах. Частина 1. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, Частина 2. Медичне забезпечення водолазів, затверджених МОЗ СРСР у 1990 році.
Роботодавець забезпечує експлуатацію водолазного обладнання на МГНО відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації на морських нафтогазопромислових об’єктах водолазного спорядження і засобів забезпечення спусків без використання глибоководного водолазного комплексу, затверджених наказом Мінгазпрому СРСР від 01 листопада 1988 року, а такожПравил техніки безпеки при виконанні морськихднопоглиблювальних робіт і експлуатації засобів навігаційного обладнанняморських шляхів , затверджених наказом Мінморфлоту СРСР від 29 вересня 1975 року.
Експлуатування, ремонт і протикорозійний захист морських нафтогазових об’єктів
Загальні вимоги
Для доступу до металоконструкцій, що розміщені під настилом, усі види споруд (платформи, естакади) повинні мати постійні ходи або інвентарні пристрої для огляду і ремонту цих конструкцій.
Ходи повинні бути обладнані спеціальними сходами з майданчиками, кількістю не менше двох (по одному - для кожного опорного блока) на МСП для глибин моря до 40 м.
На всіх відкритих ділянках МНГО, а також прорізах для сходження на палуби повинні бути встановлені надійні леєрні огорожі або фальшборти. Висота фальшбортів (леєрних огорож) повинна бути заввишки не менше 1 м від палуби. Відстань між стояками леєрної огорожі повинна бути не більше 1,5 м.
Буксирування та установлення (зняття) плавучої бурової
установки на точку буріння
Роботодавець під час вибору точки установлення ПБУ (дослідження рельєфу морського дна) повинен забезпечити експедиції (партії, загону), що виконує морські дослідницькі роботи, постійний радіозв’язок з береговою базою та постійне поновлення гідрометеорологічної інформації.
Установлення і зняття ПБУ з точки необхідно здійснювати за наявності тридобового сприятливого прогнозу погоди.
Під час буксирування ПБУ слід періодично контролювати надійність закривання отворів, через які вода може потрапити в корпус (понтон), відсутність течії в корпусі (понтоні), а також кріплення вантажів.
Заборонено перебування сторонніх осіб на борту ПБУ, крім екіпажу, під час її буксирування.
Роботодавець забезпечує під час буксирування безперервний радіотелефонний зв’язок між ПБУ, буксирами і береговою базою.
У разі отримання прогнозу погоди про посилення вітру і хвилювання моря вище за допустимі межі для ПБУ роботодавець забезпечує буксирування ПБУ в укриття або на точку відстою із постановленням її на колони (постановлення на якорі).
Допускається встановлення СПБУ в акваторії на відстані не менше 250 м від МСП й інших СПБУ або їх буїв.
Установлення НПБУ (БС) в акваторії допускається на відстані не менше 1250 м від МСП і СПБУ і на відстані не менше 2500 м від інших НПБУ (БС).
Поблизу ПБУ в межах видимості, але не далі 9 км повинно перебувати АРС.
Допускається чергування одного рятувального судна на групу ПБУ, що перебувають на віддалі прямої видимості, але не далі 9 км.
ПБУ слід розміщувати повздовжньою віссю в напрямку вітрів, що переважають (у випадку яскраво вираженої «рози вітрів»), так, щоб вежа знаходилася з підвітряної сторони.
Координати місця встановлення ПБУ повідомляються ПРИП.
Район у радіусі 1000 м від точки буріння оголошується забороненим для
плавання, за винятком суден, що обслуговують ПБУ.
Прокладання, експлуатація і ремонт підводних трубопроводів
Забороняється будівництво і ремонт трубопроводів за відсутності такого проекту.
Забороняється ставити судно на якір у зоні, де прокладені
підводні трубопроводи.
Між плавучими засобами, що беруть участь у прокладанні або ремонті підводного трубопроводу, і береговою базою повинен діяти безперервний радіотелефонний зв’язок, а також зв’язок із гідрометеорологічною службою.
Забороняється використання труб із порушеним протикорозійним або бетонним покриттям.
На початку і в кінці підводного трубопроводу повинні бути встановлені автоматичні запірні пристрої для його відключення в аварійних ситуаціях.
Експлуатаційні стояки трубопроводу повинні бути захищені від дії льоду і суден. Біля МНГС стояки повинні розміщуватися в зоні, вільній від причалу суден і розташування посадкових майданчиків.
Стояк повинен мати надійне кріплення до металоконструкції МНГС, а в місцях кріплення повинні бути встановлені неметалеві прокладки.
Заборонено встановлювати експлуатаційні стояки на відстані менше 15 м від житлового блока споруди.
Періодичність комплексного інженерно-водолазного обстеження підводних трубопроводів під час їх експлуатації, ремонт і відновлення ізоляційного покриття поверхні повинні виконуватись згідно з Правилами безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 27 січня 2010 року № 11, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 292/17587 (НПАОП 60.3-1.01-10), та Правилами безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 23 травня 2007 року № 110, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1389/14656 (НПАОП 0.00-1.21-07).
У місцях можливого переформовування дна моря і на ділянках траси, де трубопровід може бути пошкоджений кригою, магістральні трубопроводи повинні бути укладені в траншею, глибина якої унеможливлює розмивання і пошкодження трубопроводу кригою.
Заборонено тралення і віддача якорів суднами на відстані ближче ніж 400 м у кожен бік від осі магістрального трубопроводу. Віддача якорів у цій зоні дозволяється тільки під час виконання підводно-технічних робіт і ремонту трубопроводу за умови його огороджування віхами.
Роботодавець повинен забезпечити проведення періодичних і спеціальних оглядів технічного стану трубопроводу в період його експлуатування.
Відстань між трасою трубопроводу і МНГО повинна бути не менше 100 м.
У разі укладання трубопроводу паралельно раніше укладеному відстань між ними повинна бути не менше 15 м.
Допускається перетин траси трубопроводу з іншими підводними комунікаціями і трубопроводами після вжиття заходів, що забезпечують їх збереження під час будівництва й експлуатування.
Ремонт трубопроводів, захист підводних нафтогазопроводів від корозії
Морські підводні нафтогазопроводи повинні мати комплексний захист від корозії.
Роботодавець забезпечує катодний і протекторний захист підводних нафтогазопроводів і кабелів технологічних ліній зв’язку, розстановку засобів захисту і контрольно-вимірювальних пунктів відповідно до ДСТУ 4549 -1:2006 «Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробування» (ІЕС 61386 - 1: 1996, ІЕС 60423 : 1993 МОD).
У випадку спільного катодного захисту нафтогазопроводів, прокладених паралельно, віддаль між ними не лімітується.
Якщо підводні трубопроводи перетинаються, вони повинні бути охоплені спільним катодним або протекторним захистом.
У випадках, якщо умови навколишнього середовища створюють небезпеку проведення робіт або негативно впливають на їх якість, роботодавець зобов’язаний зупинити роботи до настання сприятливих погодних умов.
У період ремонту на трубопроводі повинна бути встановлена стальна запірна арматура однакового поперечного перерізу, розрахована на робочий тиск у трубопроводі.
Експлуатування та ремонт і протикорозійний захист МГНО
Роботодавець повинен забезпечити проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) відповідних конструкцій об’єкта відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (НПАОП 0.00-6.1804).
Під час очищення і нанесення протикорозійного покриття роботодавець повинен забезпечити працівника засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 ССБТ. «Работы окрасочные. Общие требования безопасности».
Фарборозпилювачі та інші пневматичні апарати, що працюють під тиском, повинні бути заздалегідь випробувані на гідравлічний тиск, що перевищує робочий у 1,5 раза згідно з ГОСТ 12.3.008-75 ССБТ. «Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности».