7.5. Система автоматичного газовиявлення повинна забезпечувати:
а) виявлення загазованості в КЦ та в блочних укриттях ГПА;
б) подачу звукового та світлового сигналу на диспетчерський пульт;
в) автоматичний пуск аварійної витяжної вентиляції при досягненні концентрації газоповітряної суміші 10 % від НКГВ;
г) аварійну зупинку КЦ або ГПА в окремому укритті, якщо концентрація газоповітряної суміші перевищує 20 % НКГВ.
7.6. Система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечувати:
а) виявлення ознак пожежі в КЦ чи блочних укриттях ГПА;
б) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) з відключенням від газопроводу і випусканням газу з технологічних комунікацій КС;
в) видачу команди (сигналів) для аварійної зупинки ГПА (КЦ) без відключення від газопроводу і без випускання газу з технологічних комунікацій КС;
г) видачу команди (сигналів) для відключення електротехнічного обладнання, аварійної витяжної вентиляції, системи кондиціювання;
ґ) автоматичний та ручний пуск системи автоматичного пожежогасіння (подачу вогнегасної речовини до місця пожежі);
д) подачу звукового та світлового сигналів про спрацювання системи автоматичного пожежогасіння на диспетчерський пункт;
е) автоматичне переключення ланцюгів живлення пунктів керування і сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний у разі зникнення напруги на робочому вводі, а також зворотне переключення при відновленні на ньому напруги.
7.7. У разі виявлення ознак пожежі працівники КС зобов’язані діяти відповідно до інструкції прозаходи пожежної безпеки КС, розробленої згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 та ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
7.8. У разі виникнення пожежі в КЦ (укритті ГПА) необхідно аварійно зупинити КЦ, стравити газ з відповідного обладнання та комунікацій.
7.9. Система аварійної зупинки КС повинна забезпечувати:
а) аварійну зупинку всіх ГПА;
б) стравлювання газу з технологічного обладнання і технологічних газопроводів КС (якщо це передбачено проектом);
в) автоматичне відключенням КС (КЦ) від МГ.
7.10. КЦ повинен бути аварійно зупинений з відключенням від газопроводу і випуском газу з технологічних комунікацій у разі:
а) пожежі в приміщенні КЦ (укритті) і неможливості її ліквідації наявними засобами пожежогасіння;
б) пожежі на установках очищення і охолодження газу, блочному пункті редукування газу для власних потреб та на технологічних комунікаціях КС;
в) розриву технологічних газопроводів КС або аварійних викидів газу;
г) стихійного лиха, що створює загрозу безпеці працівників, технологічного обладнання, будівель та споруд.
7.11. Про аварійну зупинку ГПА і КЦ негайно інформуються керівник (старший зміни) КС, диспетчери сусідніх КС, диспетчери ЛВУМГ, УМГ та об’єднаного диспетчерського управління.
7.12. КС з відцентровими нагнітачами повинна обладнуватися системою аварійної зупинки КС від аварійного ключа (кнопки).
7.13. ГПА повинні обладнуватися засобами аварійного захисту в обсязі, що дозволяє автоматично подавати команди на аварійну зупинку агрегату у разі аварійного режиму його роботи чи відмови допоміжних механізмів.
7.14. Аварійна зупинка ГПА без відключення від газопроводів і без випускання газу з технологічних комунікацій здійснюється у разі виникнення і розвитку передаварійної ситуації із загрозою безпеці працівників та технологічного обладнання КС згідно з вимогами нормативних документів.
7.15. Не допускається у разі аварійної зупинки (відключення) обладнання повторний пуск його в роботу до виявлення і усунення причини аварійної зупинки.
7.16. Система захисту від перевищення температури газу на виході КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль температури газу на виході з АПО;
б) видачу попереджувального сигналу у разі підвищення температури газу і подальший автоматичний пуск резервних АПО;
в) аварійну зупинку КС (КЦ) у разі підвищення температури газу на виході з АПО понад допустиму.
7.17. Система захисту від перевищення тиску газу в нагнітальному шлейфі КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на виході КС;
б) видачу попереджувального сигналу у разі зростання тиску до критичних параметрів;
в) автоматичне відкриття регулюючих кранів на байпасі КС у разі перевищення допустимого проектного тиску.
7.18. Система антипомпажного захисту (регулювання) повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на вході в нагнітач ГПА та об’ємного розходу газу;
б) видачу попереджувального сигналу про наближення помпажного режиму;
в) автоматичний або ручний пуск штатних антипомпажних засобів, передбачених проектом.
7.19. Система захисту від зниження тиску на вході КС повинна забезпечувати:
а) безперервний контроль тиску на вході КС;
б) видачу попереджувального сигналу диспетчеру.
7.20. Аварійне енергозабезпечення повинно здійснювати автоматичний пуск агрегатів аварійного енергопостачання у разі зникнення напруги на основному та резервному вводах КС.
7.21. Якщо ГПА обладнані системами дистанційного пуску, вони повинні бути оснащені сигнальними пристроями попереднього оповіщення.
8. Пусконалагоджувальні та ремонтні роботи
8.1. Монтаж і ремонт ГПА у діючому цеху допускаються тільки за виробничою інструкцією та згідно з планом виконання робіт, що затверджені уповноваженими особами газотранспортного підприємства.
8.2. Зона виконання будівельно-монтажних робіт у діючому цеху повинна бути відокремлена від діючих ГПА огорожею (перегородкою). У зоні не повинні перебувати сторонні особи.
8.3. Пусконалагоджувальні роботи і виведення КС на технологічний режим після завершення ремонту чи монтажу ГПА здійснюються згідно з інструкцією, що затверджується головним інженером газотранспортного підприємства або особою, що його замінює.
8.4. Щити місцевого керування і панелі центральних щитів агрегатів, що зупинені на ремонт, повинні бути відключені від електромережі. На щитах керування потрібно вивішувати знак безпеки і плакат: «Не вмикати! Працюють люди». Відключення від електромережі повинні фіксуватись в оперативному журналі змінного інженера КС.
8.5. На ГПА, який виведено в ремонт з розкриттям проточної частини нагнітача, необхідно виконати такі операції:
а) з корпусу нагнітача та з газопроводів на вході та на виході нагнітача необхідно видалити газ і газоконденсат;
б) розкрити люк-лази на вхідних та вихідних газопроводах нагнітача;
в) провентилювати або продути через люк-лази інертним газом внутрішню порожнину нагнітача і прилеглих газопроводів;
г) встановити зі сторони ГПА гумові кулі так, щоб виключити можливість перекриття люк-лазу, надути їх повітрям або інертним газом до тиску від 4000 Па до 5000 Па (від 400 мм вод. ст. до 500 мм вод. ст.);
ґ) встановити контроль за станом гумових куль.
8.6. Працівникам, які беруть участь у ремонтних роботах, перед початком роботи необхідно провести цільовий інструктаж з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
8.7. Ремонтні роботи у машинному залі і галереї відцентрових нагнітачів виконуються з дозволу начальника КС і погоджуються зі змінним інженером (диспетчером).
8.8. Роботи з розкриття нагнітача повинні виконуватися за нарядом-допуском за розпорядженням начальника КС.
8.9. Перед розкриттям нагнітачів необхідно пересвідчитися в надійній роботі припливно-витяжної вентиляції.
8.10. Не допускається на час розкриття нагнітача проведення будь-яких інших робіт в галереї нагнітачів чи укритті ГПА, що не пов’язані з розкриттям.
8.11. Під час розкриття нагнітача у приміщенні можуть знаходитися тільки працівники, що безпосередньо здійснюють розкриття та обслуговують працюючі ГПА.
8.12. Під час розкриття і ремонту нагнітача аналіз газоповітряного середовища робочої зони повинен здійснюватися не рідше одного разу на 30 хвилин з записом результатів у наряді-допуску.
8.13. Закриття відремонтованого ГПА здійснюється після перевірки відсутності в ньому та у прилеглих технологічних трубопроводах сторонніх предметів. Після перевірки повинен бути складений відповідний акт.
8.14. Для миття і знежирення устатковання, виробів, кріпильних та інших деталей тощо повинні застосовуватись, як правило, негорючі мийні засоби, а також ультразвукові та інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи.
9. Газоперекачувальні агрегати з газотурбінним приводом
9.1. На КС з роздільними приміщеннями нагнітача і двигуна прохід валу приводу нагнітача через газонепроникну стінку між приміщеннями двигуна і нагнітача повинен бути герметичним.
9.2. Аварійна зупинка ГПА з газотурбінним приводом повинна проводитись відповідно до вимог інструкції з експлуатації ГПА та цих Правил.
9.3. Розкриття турбіни, камери згоряння, турбодетандера, блоку регулювального і стопорного клапанів, відцентрового нагнітача та його елементів допускається здійснювати після:
а) надійного закриття кранів і вентилів;
б) відкриття свічки для скидання газу;
в) установки силових заглушок на лініях паливного та пускового газу.
У випадку розкриття нагнітача повинні бути відкриті люк-лази і встановлені кулі на вхідному та вихідному трубопроводах нагнітача, а також виключена можливість попадання газу до місця робіт.
9.4. Промивання проточної частини осьових компресорів газових турбін проводиться під керівництвом уповноважених осіб відповідно до виробничих інструкцій, затверджених наказом керівника газотранспортного підприємства.
Необхідно виключити можливість потрапляння сторонніх предметів у проточну частину осьового компресора.
Працівники, які беруть участь у цій роботі, повинні пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
9.5. Повітрозабірні камери газотурбінних агрегатів повинні замикатись на замок та пломбуватися із записом в оперативному журналі змінного інженера КС. Не допускається під час роботи агрегату присутність у них людей і наявність сторонніх предметів.
10. Газоперекачувальні агрегати з електроприводом
10.1. На КС з електроприводними ГПА струмоведучі частини устатковання повинні бути надійно обгороджені ізолюючими щитками та ширмами, забезпечені знаками безпеки і написами: «Стій! Небезпечно для життя», «Стій! Напруга». Металеві неструмопровідні частини електродвигунів повинні бути заземлені згідно з вимогами «Правил устройства електроустановок», затверджених наказом Міненерго СРСР від 01.01.85 (далі — ПУЕ).
10.2. З метою попередження загазованості у приміщенні електродвигунів ГПА під час експлуатації необхідно щозмінно вести спостереження з фіксацією результатів в оперативному журналі за сальниковим ущільненням в отворах стіни, що відділяє приміщення електродвигунів від галереї нагнітачів.
10.3. У приміщенні електродвигунів повинен здійснюватись контроль повітряного середовища згідно з вимогами цих Правил.
10.4. У період підготовчих робіт до ремонту необхідно виконати таке:
а) викотити з комірки масляний вимикач, накласти стаціонарне заземлення в ЗРУ напругою 10 кВу комірці масляного вимикача агрегату;
б) вивісити знак безпеки і плакат «Не вмикати! Працюють люди»;
в) в оперативному журналі записати причину ремонту і прізвище працівника, що розпорядився зупинити електродвигун;
г) вимкнути з-під напруги місцевий щит агрегату, на якому необхідно провести ремонт нагнітача, і вивісити на ньому знак безпеки та плакат «Не вмикати! Працюють люди».
10.5. Знімати знак безпеки і плакат «Не вмикати! Працюють люди» і вмикати електродвигун необхідно після запису в журналі про закінчення роботи із зазначенням відповідальної особи, що повідомила про це.
10.6. Роботи на електрообладнанні ГПА повинні виконуватись згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі — ПТЕЕС), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98).
11. Газомотокомпресори
11.1. Електроустатковання ГМК, система його запалювання та пускова апаратура повинні відповідати рівню вибухозахисту відповідно до вимог чинних нормативних документів.
11.2. Вихлопні труби ГМК повинні мати водяне охолодження. Вихлопні трубопроводи в межах КС, що не охолоджуються водою, повинні мати теплову ізоляцію і не контактувати з горючими матеріалами.
11.3. Свічки для скидання газу через запобіжні клапани, а також продувні патрубки не дозволяється встановлювати поблизу місць викиду відпрацьованих газів двигунів.
11.4. Під час пуску ГМК для запобігання хлопкам та вибухам у вихлопній системі вмикати систему запалювання і подавання паливного газу необхідно після продування системи вихлопу стиснутим повітрям.
11.5. Не допускається робота ГМК із несправними вибуховими клапанами глушників.
11.6. Маховики засувок і вентилів на лініях подавання оливи в оливоохолоджувач та зливання з бака для оливи повинні бути опломбовані. На них повинні бути вивішені знаки безпеки і попереджувальні написи: «Не відкривати», «Не закривати».
11.7. Не допускається робота ГМК з іскрінням на контакті електропроводу високої напруги, що приєднаний до запальної свічки.
11.8. Запальні свічки необхідно очищати від нагару для запобігання короткому замиканню з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.
11.9. Не допускається під час роботи ГМК відкривати індикаторні крани для продування циліндрів, а також від’єднувати електропроводи високої напруги від свічок двигуна або перевіряти роботу свічок «на іскру».
11.10. Вихлопний трубопровід і глушник необхідно оглядати і у разі необхідності очищати від сажі з періодичністю, встановленою інструкцією з експлуатації ГМК.
11.11. Якщо у разі зупинки ГМК через перевантаження або несправність свічки запалювання не був закритий паливний кран, необхідно перед пуском продути двигун для видалення газу, що скупчився у двигуні і вихлопному колекторі.
11.12. Люки картера ГМК дозволяється відкривати тільки після зупинки і охолодження компресора.
11.13. У разі виконання робіт у картері маховик ГМК повинен бути застопорений від випадкового його обертання.
11.14. Не допускається під час ремонту у картері поршневого компресора провертання колінчатого вала за допомогою буксування. На огороджені маховика вивішується знак безпеки і плакат: «Не буксувати!». У разі необхідності допускається тільки ручне буксування із вживанням необхідних заходів безпеки та проведенням технологічної підготовки.
11.15. Відкриті силові циліндри необхідно закривати та захищати, щоб уникнути попадання у них сторонніх предметів.
11.16. Не допускається експлуатація ГМК:
а) з несправною чи незадіяною сигналізацією;
б) у разі відхилення параметрів роботи ГМК від граничних, передбачених інструкцією з експлуатації;
в) з несправною чи незадіяною системою автоматичної зупинки ГМК у разі перевищення тиску і температури компримованого газу;
г) у разі припинення подавання води в систему охолодження та падіння тиску в системі змащування;
ґ) з незадіяною чи несправною системою очищення компримованого газу від оливи.
12. Допоміжні системи та обладнання компресорних станцій
12.1. Оливогосподарство:
12.1.1. У разі розливу мастильних матеріалів на відкритих майданчиках місце розливу необхідно засипати піском або іншим матеріалом, що поглинає вологу, а забруднений пісок вивезти у місця захоронення, що визначені територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
12.1.2. Розлиті мастильні матеріали збирають у спеціально виділену тару та передають їх на регенерацію або використовують згідно з вимогами чинних нормативних документів.
12.1.3. Під час виконання робіт із мастильними матеріалами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
12.1.4. У приміщеннях для регенерації оливи та на складах мастильних матеріалів КС не допускаються роботи з відкритим вогнем. Під час відкривання тари з мастильними матеріалами не дозволяється користуватися іскронебезпечними інструментами.
12.1.5. У разі витоку оливи із системи змащування ГПА в місцях витоку повинні бути тимчасово встановлені металеві піддони для збирання оливи і вжиті заходи для ліквідації витоків. Не допускається наявність оливи на підлозі цеху або на фундаменті устатковання.
12.1.6. Оливи повинні зберігатись у спеціально відведених місцях в ємностях, що щільно закриваються та мають написи, що відповідають сорту оливи.
12.2. Системи водопостачання та каналізації:
12.2.1. Система водопостачання повинна забезпечувати потребу КС у воді на господарсько-побутові і протипожежні потреби, а також підживлення систем теплопостачання і оборотного водопостачання.
12.2.2. Не рекомендується об’єднання в одну систему побутово-господарського і пожежного водопостачання.
12.2.3. Приймальні колодязі і резервуари для господарсько-побутових потреб повинні бути надійно захищені від доступу до них сторонніх осіб.
12.2.4. Арматура, трубопроводи, ємності з водою артезіанських свердловин, водонапірних веж тощо повинні бути захищені від замерзання в зимових умовах.
12.2.5. Резервуари для зберігання питної води повинні очищуватись відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.95 за № 231/767 (далі — ПТЕСВК).
12.2.6. На циркуляційних насосах, що знаходяться в резерві, засувки повинні бути постійно відкриті, оскільки у разі падіння тиску води в системі насоси повинні включатися автоматично.
12.2.7. На насосних агрегатах водогосподарства частини, що обертаються, повинні бути огороджені. На агрегатах, якщо вони включаються автоматично, повинні бути вивішені попереджувальні написи «Включається автоматично».
12.2.8. Пожежні насоси повинні запускатися вручну не рідше одного разу на тиждень з метою перевірки їх працездатності. Після пробних пусків насосів робиться відповідний запис в оперативному журналі.
12.2.9. Нові ділянки водопроводів і нові насоси, що використовуються для питної води, перед включенням їх у діючі комунікації повинні бути заздалегідь продезінфіковані відповідно до вимог ПТЕСВК.
12.2.10. Огляд і усунення пошкоджень резервуарів градирень і бризкальних басейнів з повним їх випорожненням повинні проводитись у терміни, встановлені керівництвом КС.
12.2.11. Системи господарсько-побутової та зливної каналізації повинні забезпечувати відведення стоків з території КС.
12.3. Системи електропостачання:
12.3.1. Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні встановлюється:
а) у машинних залах КЦ з газомотокомпресорами;
б) у приміщеннях для нагнітачів;
в) у приміщеннях, де привід і нагнітач розміщені в одній будівлі без перегородки, що їх відокремлює;
г) в інших вибухонебезпечних приміщеннях та у вибухонебезпечних зонах.
12.3.2. Електропостачання КС повинно здійснюватись від двох незалежних джерел живлення за першою категорією надійності.
12.3.3. Для забезпечення електроживлення обладнання власних потреб на проммайданчику КС (крім головних двигунів електроприводних ГПА) повинні передбачатись агрегати аварійного електропостачання, які працюють на дизельному чи газовому паливі. Терміни перевірки стану агрегатів аварійного електропостачання встановлюються головним інженером ЛВУМГ (ВУПЗГ).
VII. Газорозподільні станції
1. Загальні вимоги до газорозподільних станцій
1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання ГРС повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів — виробників технологічного обладнання.
1.2. Зміни проектних рішень повинні погоджуватися з авторами проекту і своєчасно вноситись до технічної документації ГРС відповідно до вимог Державних будівельних норм «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (ДБН А.2.2-3-2004).
1.3. Не допускається приймання в експлуатацію ГРС:
а) без оформлених та підписаних у встановленому порядку актів Державної приймальної комісії;
б) з непрацездатним блоком одоризації газу;
в) без проектної та виконавчої документації;
г) без виконання пусконалагоджувальних робіт;
ґ) у разі відсутності зв’язку з диспетчером підрозділу та споживачем газу.
1.4. Не допускається зупинка ГРС (з припиненням газопостачання споживачів) та здійснення оперативних переключень на технологічному обладнанні та комунікаціях ГРС без розпорядження диспетчера виробничого підрозділу за винятком випадків штатних технологічних переключень, ліквідації неполадок та форс-мажорних обставин, регламентованих посадовою інструкцією оператора ГРС.
1.5. На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів та засобів надання першої медичної допомоги.
1.6. Арматура та обладнання ГРС повинні мати нумерацію, що відповідає технологічній схемі ГРС.
1.7. Не допускається доступ сторонніх осіб на територію ГРС без дозволу керівника або головного інженера виробничого підрозділу.
1.8. В операторній ГРС повинні бути технологічна схема ГРС та інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт.
1.9. Не допускається паління та застосування відкритого вогню на території ГРС.
1.10. Зупинене на ремонт технологічне обладнання повинно бути відключене від технологічної обв’язки за допомогою силових заглушок та перекривної арматури.
1.11. Не допускається здавання зміни оператором ГРС у разі виникнення аварійних ситуацій та під час здійснення переключень.