ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів».
2.2. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні, монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками закладу культури повинен бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою організацією (кваліфікованими фахівцями).
За відсутності енергетичної служби або договору зі спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки заборонено.
2.3. Живлення електроприймачів театрів, концертних залів повинно здійснюватися від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю.
2.4. Під час реконструкції електроустановок з живленням напругою 220/127 В необхідно передбачати їх перехід на напругу 380/220 В відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
3. Освітлювальні установки
3.1. Освітленість у приміщеннях повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
3.2. Живлення робочого і чергового, а також аварійного освітлення повинно здійснюватися від різних секцій ГРЩ (ВРП).
3.3. Управління робочим і черговим освітленням повинно бути передбачено:
у залі для глядачів — з світлоапаратної, кінопроекційної і від поста головного білетера або біля входу до залу;
для сцени, естради — із світлоапаратної та пульта на сцені;
в приміщеннях для глядачів — із поста головного білетера або біля входу до залу. Крім того, управління черговим освітленням приміщень для глядачів повинно бути передбачено з приміщення пожежного поста (за наявності) або ГРЩ.
3.4. Керування аварійним освітленням повинно бути передбачено:
у залах для глядачів — з ГРЩ (ВРП), з світлоапаратної, з кінопроекційнної з поста головного білетера;
у інших приміщеннях для глядачів — з поста головного білетера, пожежного поста і з ГРЩ (ВРП);
для сцени-естради — з пульта помічника режисера на сцені, з пожежного поста, із приміщенняГРЩ (ВРП).
3.5. Переносна освітлювальна апаратура повинна підключатися до мережі тільки через типові штепсельні з’єднання із заземлювальним контактом, гнучкими кабелями із заземлювальною жилою в загальній оболонці і мідними жилами.
Лючки в планшеті сцени для підключення переносного освітлювального обладнання повинні мати відкидні кришки, що надійно закриваються після відключення штепсельних з’єднань.
3.6. Штепсельні з’єднання для підключення освітлювальних приладів повинні встановлюватися в спеціальних коробках відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
3.7. Перенапрямлювальна освітлювальна апаратура, що закріплена одним болтовим з’єднанням, що встановлюється над місцями для глядачів та ігрової зони, повинна додатково закріплюватись страхувальним тросом або ланцюгом з надійним замком.
3.8. Зона розташування освітлювальної апаратури над місцями для глядачів повинна мати захисну сітку з розмірами, що перекривають габарити освітлювальних приладів при всіх варіантах перенапрямлення.
3.9. На сцені, естраді, у трюмі й кишенях сцени на колосниках робочих галерей повинна передбачатися мережа напругою до 42 В із штепсельними розетками для підключення переносних освітлювальних приладів і ремонтної апаратури. Освітлювальні прилади, установлені в цих зонах на висоті не менше 2,5 м, повинні мати конструкцію, що унеможливлює доступ до джерел світла без спеціальних пристосувань.
3.10. Пристосування та металоконструкції для установки освітлювальної апаратури повинні забезпечувати їх жорстке, без вібрацій кріплення і витримувати протягом 15 хв. без ушкодження і залишкових деформацій прикладене до них навантаження, рівне п’ятикратній масі освітлювальної апаратури, що підвішується.
3.11. В артистичних приміщеннях і гримубиральних повинно бути передбачене комбіноване освітлення (природне і світильники з лампами розжарювання). Для підключення світильників місцевого освітлення гримувальні столи повинні бути обладнані штепсельними розетками по дві на кожний стіл.
3.12. Освітлювальні прилади, що використовуються як реквізит, перед вмиканням повинні бути перевірені на справність проводів і арматури, відсутність короткого замикання та установлюватися таким чином, щоб унеможливити їх доторкування до декорацій сцени.
3.13. В освітлювальних приладах повинні застосовуватися скляні світлофільтри з шириною смуги 3 см, щоб уникнути розтріскування, а також плівкові світлофільтри із негорючих матеріалів.
3.14. Джерела ультрафіолетового опромінення світних фарб повинні бути захищені світлофільтрами, що не пропускають промені коротше 320 мк, та мати паспорт з даними про випробування. Не дозволяється застосування цих джерел без зазначених світлофільтрів.
3.15. Не дозволяється застосовувати освітлювальні прилади, що мають температуру корпусів більше +150 °С і ручок управління більше ніж +45 °С.
3.16. В освітлювальних приладах не допускається застосовувати джерела світла потужністю вище, ніж зазначено у паспорті.
3.17. У залах для глядачів люстри й виносні софіти, які висять на тросах, що використовуються для їх підйому та опускання, повинні мати додаткові «мертві закріплення», з’єднані з несучими конструкціями будинку (фермами, балками). Кількість цих закріплень повинна відповідати кількості точок підвісу люстри або софіта. Допускається не передбачати «мертві закріплення» при підвішуванні виносних софітів на чотирьох тросах, закріплених до противаги.
3.18. Перенесення освітлювальної апаратури повинно провадитися у брезентових рукавицях, що захищають персонал від опіків.
3.19. Профілактичні роботи з освітлювальними приладами повинні проводитися після їх відключення від електромережі і після того, як вони охололи.
3.20. Вихідний отвір театральної освітлювальної апаратури повинен бути захищений захисною сіткою.
3.21. Установка освітлювальних приладів повинна унеможливлювати їх зіткнення при перенацілюванні, а також мимовільне торкання освітлювача до розташованих поруч предметів.
3.22. Освітлювальні й силові щитки, що встановлюють у приміщеннях для глядачів, повинні мати дверцята із замками, що унеможливлюють несанкціонований доступ.
3.23. На кожну рекламну установку повинна бути технічна документація:
затверджений ескіз установки;
електричні схеми;
акт приймання в експлуатацію;
договір на технічне обслуговування;
облікова картка профілактичних ремонтів, оглядів;
графік вмикання та відключення.
3.24. Усі освітлювальні прилади повинні регулярно піддаватися профілактичним оглядам, чищенню і своєчасній заміні несправних елементів. Періодичність робіт установлюється планом профілактичних робіт (ППР), затвердженим керівництвом електрогосподарства, але не повинна бути рідше одного разу на:
5 місяців — в приміщеннях для глядачів;
1 місяць — в приміщеннях сцени, естради і виробничих майстерень;
6 місяців — в приміщеннях складів декорацій.
3.25. Освітлювальні прилади, що встановлюються на висоті 5 м від підлоги до низу приладу, можуть обслуговуватися з драбин; при висоті більше ніж 5 м повинні передбачатися вишки, ходові містки або підіймально-опускні пристрої для опускання приладів на висоту, доступну для обслуговування з підлоги.
3.26. В театрах і концертних залах повинна бути технічна документація, відповідно до якої електроустановки допущені до експлуатації:
акти приймання прихованих робіт;
генплан ділянки з підземними електрокомунікаціями;
затверджена проектна документація;
акти випробовування й наладки електрообладнання;
акти приймання електроустановки в експлуатацію;
виконавчі креслення електричних схем;
технічні паспорти основного електрообладнання;
інструкції з обслуговування електроустановок.
4. Лазерні світлоефектні установки
4.1. Облаштовувати та експлуатувати лазерні світлоефектні установки (далі — ЛСУ) потрібно відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм при улаштуванні та експлуатації лазерів (ДСанПіН 5804-91 «Санітарні норми та правила улаштування та експлуатації лазерів»).
Використання ЛСУ допускається тільки для професіональних колективів у приміщеннях видовищних підприємств. Не допускається застосування ЛСУ:
самодіяльними колективами;
професіональними колективами під час виступу на підприємствах громадського харчування, дитячих закладах, дискотеках та інших будинках, для яких проведення видовищних заходів не є основним видом діяльності.
4.2. Не дозволяється при застосуванні лазерних світлоефектних установок (ЛСУ):
використовувати предмети, що дзеркально відбивають і формоутворюють предмети, що знаходяться в руках або на одязі артистів і обслуговуючого персоналу;
використовувати рухомі дзеркально-відбиваючі і формоутворювальні предмети, якщо вони не закриті з боку глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу світлонепроникними та такими, що не підлягають руйнації від лазерного випромінювання шторками, перегородками, екранами, насадками на ЛСУ;
спрямовувати прямі та дзеркально-відбиті лазерні пучки на будівельні, технологічні конструкції, предмети декорацій і реквізиту, якщо лазерні промені викликають їх нагрівання.
4.3. Декорації, завіса, предмети реквізиту не повинні мати дзеркально-відбивних поверхонь, якщо вони потрапляють у зону лазерного випромінювання.
4.4. Під час створення світлових ефектів за допомогою прямого та дзеркально-відбитого лазерного випромінювання повинна бути цілком виключена можливість попадання випромінювання в зону можливого перебування глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу.
5. Кіноустановки та електроакустичне обладнання
5.1. Наказом роботодавця з числа спеціалістів повинна бути призначена особа, відповідальна за загальний стан усього телевізійного, електроакустичного комплексу, зв’язку та сигналізації.
5.2. Відповідальний за електрогосподарство повинен мати не нижче III, а обслуговуючий і ремонтуючий персонал — не нижче II групи з електробезпеки.
5.3. До керування кінопроекторами та роботи в кіноапаратній допускаються тільки кіномеханіки, які мають відповідні кваліфікаційні посвідчення.
5.4. Кінофільми повинні зберігатися у фільмостатах, які щільно закриваються у кількості не більше двох програм.
5.5. У приміщення кіноапаратного комплексу сторонні особи не допускаються.
5.6. На сценах підвіска екранів повинна провадитися на декораційному підйомі. Встановлення екранних гучномовців допускається на софітних фермах або спеціальних відкотних візках.
5.7. Для обслуговування заекранних гучномовців стаціонарного екрана й передекранної завіси повинні обладнуватися постійні площадки зі східцями шириною не менше 0,6 м.
5.8. Механізм приводу передекранної завіси повинен мати огородження, що унеможливлює випадковий дотик до рухомих частин.
5.9. Управління передекранною завісою повинно здійснюватися з приміщення кінопроекційної і з місця установки механізму передекранної завіси.
5.10. Обладнання комплексу звукотехнічної апаратури театрів, концертного залу облаштовується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля» та розташовується в апаратних. Пульти звукооператора допускається розташовувати на відкритих ложах і в залах для глядачів.
5.11. Металеві частини звукотехнічної апаратури повинні бути заземлені.
5.12. Комплекси звукотехнічної апаратури повинні мати захист від струмів короткого замикання.
5.13. Для обслуговування гастрольних спектаклів, концертів, якщо вони проводяться в незвукофікованих приміщеннях (залах), повинні застосовуватися пересувні комплекси звукотехнічної апаратури. Перед вмиканням у мережу апаратура повинна бути вимкнена, а металеві каркаси підсилювачів, пульта тощо повинні бути заземлені або занулені. Підключення до мережі повинно провадитися шланговим проводом з заземлювальною жилою через штепсельні з’єднання з заземлювальним контактом.
5.14. Для обслуговування гучномовців, установлених на сцені й в інших приміщеннях вище 6 м від підлоги, повинна бути площадка шириною не менше 0,6 м з постійними огородженнями й східцями з поручнями, відповідно до ГОСТ 12.4.059-89. Для обслуговування гучномовців, установлених в стелі зали для глядачів в межфермовому просторі, повинні бути обладнані ходові містки шириною не менше ніж 0,6 м.
5.15. Обладнання технологічного телебачення розміщують в спеціальному приміщенні для апаратної.
5.16. Електромузичні інструменти та підсилювальна апаратура повинні бути справними й мати шлангові проводи з штепсельними вилками для підключення до електромережі.
5.17. Перевірка справності й готовності до дії усіх протипожежних пристроїв, інвентарю, припливно-витяжної вентиляції проводиться щодня.
5.18. У приміщеннях апаратних і кіноустановок повинна бути аптечка з набором медикаментів першої допомоги.
6. Силове електрообладнання
6.1. Керування протипожежною завісою повинно здійснюватися з приміщення лебідки завіси, зі сцени і з пожежного поста та супроводжуватися світловою й звуковою сигналізаціями на сцені про рух завіси.
6.2. Керування димовими люками повинно здійснюватися з приміщення пожежного поста, зі сцени і приміщення лебідки.
6.3. Система керування установок водяного та пінного пожежогасіння облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98.
6.4. Електропривід механізмів сценічних підйомників, піднімальних площадок і пристроїв (крім тельферних) повинен мати аварійне aвтоматичне відключення перепідйому в силовому ланцюзі з відключенням після спрацьовування пуску апаратами місцевого дистанційного управління.
6.5. При кількості сценічних підйомників більше ніж 10 необхідно передбачати на пульті машиніста сцени, а за його відсутності — на пульті помічника режисера — апарат керування, що забезпечує одночасне відключення всіх сценічних підйомників.
6.6. Механізми, що мають, крім електричного приводу, механічний ручний привід, повинні бути забезпечені блокуванням, що відключає електропривід при переході на ручне управління.
6.7. Електрообладнання, що має відкриті струмоведучі частини і розташоване в приміщеннях, доступних для непроінструктованого персоналу, повинно мати закрите огородження — сітчасте, суцільне або комбіноване з висотою не менше 1,7 м. При цьому відстань від неізольованих струмоведучих частин до огородження повинна бути не менше ніж 0,7 м.
6.8. Приміщення для лебідок люстри і виносного софіта повинні замикатися на замок.
7. Ліфти
Експлуатацію ліфтів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 01.09.2008 № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 937/15628.
8. Заземлення та блискавкозахист
8.1. Заземлення (занулення) повинно облаштовуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» і забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом у разі ушкодження ізоляції в електроустановках споживачів і виконуватися при живленні напругою змінного струму 380 В і вище в усіх електроустановках.
8.2. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних заземлення (занулення) застосовується при напрузі електроустановок вище 42 В перемінного струму або 110 В постійного струму.
8.3. Під час експлуатаційних робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних повинні застосовуватися ручні електричні світильники напругою не вище 42 В з джерелом живлення з понижувальних трансформаторів або акумуляторів, електроінструмент і ручні електричні машини класу II та III.
8.4. Застосування автотрансформаторів не допускається.
8.5. Не дозволяється видавати для роботи ручні електричні машини, ручні світильники, електроінструмент і допоміжне обладнання до них, що мають дефекти.
У разі виявлення будь-яких несправностей робота з цими приладами негайно зупиняється.
8.6. Видовищні будинки належать до об’єктів III категорії блискавкозахисту. Блискавкозахист будівель і споруд облаштовується відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 27.06.2008 № 269.
9. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої
9.1. Приміщення акумуляторної повинно бути легкодоступним для обслуговуючого персоналу, ізольованим від попадання до нього пилу, випарів і газу, а також від проникнення води, розташовано ближче до зарядних пристроїв. На дверях приміщення повинні бути написи: «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «З вогнем не входити», «Паління не дозволяється».
Стіни, стелі, двері та віконні рами й інші частини приміщення повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вхід у приміщення повинен здійснюватися через тамбур. Приміщення акумуляторної повинно бути обладнано примусовою відокремленою припливно-витяжною вентиляцією, що обслуговує тільки приміщення акумуляторних батарей і кислотну.
9.2. Акумуляторні приміщення повинні бути завжди замкнені. Ключі видаються тільки обслуговуючому персоналу.
9.3. Акумуляторні приміщення, в яких проводиться зарядка акумуляторів при напрузі більше ніж 2,3 В на елемент, відносяться до вибухонебезпечних класу II.
9.4. Обслуговування акумуляторних батарей повинно проводитися спеціально підготовленим персоналом з групою електробезпеки не нижче III.
9.5. На усіх посудинах з електролітом, дистильованою водою та нейтралізуючими розчинами повинні бути зроблені відповідні написи з назвами речовин.
9.6. Роботи з кислотою та лугами необхідно виконувати у засобах індивідуального захисту (грубошерстому костюмі для кислоти і бавовняному для лугу, гумових чоботях під штани, або галошах, гумовому фартусі, захисних окулярах, гумових рукавичках). Спецодяг одягають тільки під час роботи в акумуляторному приміщенні.
9.7. При напрузі до 48 В і ємності до 150 ампер-годин акумуляторні установки мають влаштовуватися в металевих шафах з природною витяжною вентиляцією назовні будинку і можуть заряджатися на місці їх установки без зміни класу пожежо- й вибухонебезпечності приміщення, в якому вони установлені.
10. Вентиляція і кондиціювання повітря
10.1. Система вентиляції та кондиціювання повітря облаштовується відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
10.2. Системи вентиляції з механічним спонуканням і кондиціюванням повітря повинні мати централізоване керування.
10.3. Централізоване керування повинне забезпечувати відключення вентиляції або кондиціювання повітря приміщення, в якому сталась пожежа.
10.4. Автоматичні системи пожежної сигналізації та автоматичні установки пожежогасіння повинні бути зблоковані зі схемою централізованого відключення вентиляції та кондиціювання повітря.
10.5. Пульти, щити автоматизації та управління сантехприладів повинні бути встановлені в окремих приміщеннях.
10.6. Вентилятори, компресори та насоси з електродвигунами повинні бути встановлені на віброізольованих підставках і відокремлюватися від повітроводів і трубопроводів м’якими вставками.
10.7. Для зниження шуму системи кондиціювання повітря і вентиляції повинні бути обладнані глушниками.
10.8. Усі повітропроводи, повітряні канали, глушники тощо, вентиляційне обладнання повинні регулярно очищатися від пилу.
10.9. Усі отвори припливно-витяжної вентиляції, що розташовані на висоті менше ніж 2,5 м, повинні бути захищені металевою сіткою з вічком не більше 10 ? 10 мм.
10.10. Усі обертові частини вентиляційного обладнання, площадки для обслуговування і драбини до них повинні огороджуватись відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 26.887-86.
10.11. У разі виникнення ударів, нерівномірного шуму або вібрації вентиляційне обладнання повинно бути негайно виключено.
10.12. Не дозволяється замінювати привідні паси, робити очищення повітропроводів і обладнання під час роботи вентиляційних установок.
11. Холодильні станції
11.1. Не дозволяється застосовувати аміачні холодильні машини.
11.2. Не дозволяється розташовувати фреонові холодильні станції й окремі холодильні машини будь-якої продуктивності на сходових майданчиках і під сходами, а також у коридорах, фойє та вестибюлях, в евакуаційних проходах і виходах.
11.3. Фреон необхідно доставляти і зберігати відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
11.4. Не дозволяється експлуатувати апаратуру з пошкодженими маховиками, що утруднюють відкривання і закривання посудин, апаратів і комунікацій, наповнених зрідженими газами.
11.5. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи на апаратах і трубопроводах, заповнених холодоагентом або абсорбентом.
11.6. На холодильній станції повинні вестися добові журнали ремонту обладнання, розпоряджень по холодильній станції, обліку часу роботи обладнання, витрат сировини та матеріалів. Записи у журналі перевіряє відповідальний за роботу холодильної станції, призначений наказом по театру, концертному залу.
11.7. У разі виявлення витоку холодоагента через сальники, а також з появою сторонніх шумів черговий машиніст холодильної станції повинен негайно зупинити компресор і сповістити про це особу, відповідальну за роботу холодильної станції, та записати в добовий журнал роботи причину зупинки.
11.8. Усі обертові частини компресорів, насосів, вентиляторів повинні мати огородження.
11.9. Заповнення ємкостей апаратів рідким холодоагентом не повинне перевищувати допустимих величин, зазначених у паспорті установки.
11.10. Періодичність, характер ремонтів і тривалість їх визначаються нормами роботи та ремонту обладнання. Усі ревізії, ремонти та випробування повинні проводитися за графіком, затвердженим головним інженером театру, концертного залу.
11.11. Перед проведенням ремонту агрегату необхідно переконатися, що він відключений від джерел струму.