6.4. Захисні покриття металу
6.4.1. Усі операції щодо транспортування прокату, обрубки
його при нанесенні захисного покриття, а також допоміжні операції
(змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння, цинкування,
завантаження металу у ванну з розплавом, приготування, подавання й
очищення розчинів тощо) повинні бути механізованими.
6.4.2. Запобіжні покриття листового металу (лудіння,
цинкування, свинцювання тощо) повинні відбуватися на установках
безперервної дії.
Петльові вежі повинні бути огородженими. Перед тяговими
роликами повинні бути облаштовані огороджувальні щити чи проводки.
6.4.3. Перехідні майданчики через лінію установки
безперервної дії повинні мати сходи з нахилом і поручні з
відбортовкою понизу.
Установка безперервної дії повинна мати світлозвукову
сигналізацію, що сповіщає про пуск механізмів, і аварійні вимикачі
вздовж агрегату поблизу основних машин і на пультах керування.
6.4.4. В агрегатах нанесення захисного покриття ванни з
розчинами та розплавами повинні бути обладнані відсмоктуючою
вентиляцією і кришками для запобігання попаданню пари та газів у
приміщення.
У випадках коли згідно з умовами технології обладнання кришок
або укриття ванн неможливе, відсмоктуюча вентиляція повинна
виключати попадання пари та газів у приміщення.
6.4.5. Конструкція сушильної печі агрегату нанесення лаку та
полімерного покриття повинна виключати попадання в цех продуктів
горіння газів і парів розчинників.
6.4.6. Устаткування для нанесення захисного покриття (лаків,
полімерних матеріалів тощо) повинно мати місцеві відсмоктувачі.
Обтиральний матеріал, просочений лаком і скипидаром, повинен
зберігатися у спеціальному закритому ящику в кількості, що не
перевищує добової потреби.
У приміщеннях, де використовують лак і полімерні матеріали,
повинна бути тепла вода та мило для змивання шкідливих речовин, що
потрапляють на шкіру.
6.4.7. У діючих цехах з метою захисту працівників від
виплесків з ванн покриття в момент входу і виходу листів з валків
у відповідних місцях повинні облаштовуватися огороджувальні щити.
6.4.8. Чушки цинку, олова, свинцю та інше, що завантажуються
у ванни, повинні бути заздалегідь просушені та підігріті.
Опускання чушок у ванну з розплавленим металом повинно проводитися
за допомогою спеціальних пристроїв, що виключають необхідність
перебування працівників поблизу ванни.
Кліщі, ломики, а також інші інструменти перед використанням
їх у роботі повинні бути просушені та підігріті.
6.4.9. Для запобігання опікам робота на флюсі, що осів, і
підігрів масла вище температури спалаху не дозволяється.
Температурний режим ванни повинен регулюватися автоматично.
6.4.10. З метою швидкої ліквідації можливих спалахів масла у
відділенні повинен застосовуватися содовий розчин.
6.4.11. Під час робіт над ванною (навіть короткочасних)
остання повинна бути перекрита надійним настилом.
6.4.12. Форми, що наповнені рідким цинком, оловом чи іншими
металами, заливати водою до затвердіння металу не дозволяється.
Чушки, звільнені з форм, складаються у відведених місцях, а форми
повинні просушуватися. Заливати цинк, олово та інші метали в сирі
форми не дозволяється.
6.4.13. Валки очисних машин повинні бути зверху закриті
кожухом, який легко знімається.
Виштовхувати застряглі листи з очисної машини при обертових
валках не дозволяється. Очисні машини повинні бути обладнані
місцевими відсмоктувачами.
6.4.14. Приготування флюсу (хлористого цинку), а також
вилучення олова з олововмісних відходів повинно проводитися в
окремому приміщенні. Баки для приготування флюсу повинні бути
обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.4.15. Усі операції з поліуретановим клеєм і циклогексаном
при виробництві металопласту повинні виконуватися з дотриманням
вимог охорони праці, що передбачені в інструкції з охорони праці,
розробленій та затвердженій з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98
( z0226-98).
6.4.16. Компоненти поліуретанового клею та розтворювач
циклогексан повинні зберігатися у спеціально обладнаному складі
при температурі не нижче 10 град.С.
6.4.17. Складання та розбавлення всіх видів лаків і фарб у
спеціальному приміщенні не дозволяється.
6.4.18. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути
щільно закрита і зберігатися на спеціальному майданчику,
віддаленому від виробничих приміщень.
6.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей на їх основі
6.5.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті
порошкові матеріали та суміші, які виготовлені на їх основі,
повинні бути вказані такі характеристики:
для легкозаймистих порошкових матеріалів - нижня
концентраційна межа поширення полум'я відповідно до
ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и
материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";
температура займання аерозависі та самозаймання в шафі,
максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до
самостійного горіння;
для сумішей, що містять у собі окислювачі, повинна бути також
вказана розрахункова питома теплота й температура процесу горіння
та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика визначається також окремо для активної
складової суміші (пального з окислювачем).
Питома теплота та температура процесу горіння суміші повинні
визначатися розробником.
Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали та
суміші за відсутності зазначених характеристик.
6.5.2. Не дозволяється застосування сумішей, процес горіння
яких переходить у вибух; спроможних до самостійного горіння, і
тих, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль,
чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і
менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.
Суміші, спроможні до самостійного горіння без доступу
повітря, слід застосовувати тільки з дотриманням вимог пожежної
безпеки.
6.5.3. У технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові
матеріали повинна зазначатися нижня межа крупності матеріалів, що
використовуються для приготування сумішей, а також граничний склад
основного компоненту та домішок.
6.5.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що
зайнялися, необхідно способами, передбаченими чинними
нормативно-правовими актами. Застосовувати з цією метою воду,
водні та пінні вогнегасники не дозволяється.
6.5.5. У приміщеннях, де виготовляються або зберігаються
легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, застосування
відкритого вогню не дозволяється.
6.5.6. Усі ремонтні роботи у приміщеннях, де виготовляються і
зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні
проводитися тільки за нарядом-допуском, виданим відповідно
до НПАОП 27.0-4.02-90.
6.5.7. Вентиляція приміщень для зберігання й виробництва
легкозаймистих порошкових матеріалів та сумішей повинна
здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
6.5.8. Зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, покриття)
будинків, у яких виготовляються або зберігаються легкозаймисті
порошкові матеріали та суміші, повинні бути у справному стані, що
виключає можливість попадання у приміщення атмосферних опадів.
Зволожування повітря у вентиляційних системах не дозволяється.
6.5.9. У приміщеннях, у яких виготовляються або зберігаються
порошкові матеріали та суміші, повинні бути зазначені
вибухонебезпечні зони.
Зазначені приміщення повинні бути обладнані телефонним
зв'язком у вибухобезпечному виконанні.
6.5.10. У виробничих приміщеннях повинно проводитися
прибирання пилу з підлоги, майданчиків, сходових кліток, зі стін
та інших будівельних конструкцій, а також з трубопроводів і
устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати
накопичування пилу в кількості, за якої можливе горіння в шарі або
в аерозавісі.
6.5.11. Тара, призначена для транспортування і зберігання
легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути
чистою, сухою та справною.
6.5.12. Транспортування і зберігання легкозаймистих
матеріалів і сумішей повинно провадитися в закритій тарі, яка
виключає просипання суміші та попадання вологи в тару з сумішшю.
6.5.13. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів
і сумішей спільно з окислювачами, кислотами та лугами не
дозволяється.
6.5.14. Способи транспортування легкозаймистих порошкових
матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та з
іншими предметами.
6.5.15. Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати
вимогам пожежовибухобезпеки.
6.5.16. Піддони та внутрішні поверхні контейнерів, що
використовуються для транспортування барабанів, бочок, банок та
іншої тари з легкозаймистими порошковими матеріалами й сумішами,
повинні бути облицьовані матеріалом, що виключає утворення іскри у
випадку удару чи тертя тари об контейнер або піддон при
навантаженні, перевезенні та вивантаженні.
6.5.17. Транспортування легкозаймистих матеріалів і сумішей
поблизу високотемпературних джерел не дозволяється.
6.5.18. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів
пневмотранспортом повинно здійснюватися із застосуванням захисної
атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення
окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи
пневмотранспорту наявність окислювача в газі повинна
контролюватися автоматично.
6.5.19. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей повинно здійснюватися в закритих складах. У приміщенні
складу порошкові матеріали повинні зберігатися окремо за видами.
Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з
легкозаймистими порошковими матеріалами та стіною повинна бути не
менше 1 м.
Штабелі повинні бути стійкими. Висота їх не повинна
перевищувати 1,7 м.
Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті матеріали та
окислювачі (типу селітри), луги і кислоти не дозволяється.
6.5.20. У приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті
матеріали, проводити сортування, змішування та інші роботи щодо
підготовки матеріалів і приготування сумішей не дозволяється.
6.5.21. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих
порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, яке
використовується для проведення цих процесів, повинні відповідати
вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових
матеріалів і сумішей, за яких можливе утворення вибухонебезпечного
середовища, і технологічне устаткування, що використовується для
проведення цих процесів, повинні відповідати вимогам
вибухобезпеки.
6.5.22. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного
середовища слід використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів
і речовин, що для цього застосовуються, повинна виключати
можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій
переробці порошкових матеріалів.
6.5.23. Устаткування, що застосовується для розмелювання,
змішування і розфасовування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей, повинно бути оснащено пристроєм для запобігання видаленню
пилу у приміщення шляхом його локалізації або уловлювання.
6.5.24. Розмелювання легкозаймистих матеріалів, під час якого
можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинне
проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної
атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні
відповідати проекту.
При виборі захисної атмосфери необхідно враховувати
можливість видалення горючих газів із розмелених легкозаймистих
порошкових матеріалів.
Устаткування, що застосовується для розмелювання зазначених
матеріалів, повинно бути герметизоване та мати прилади для
підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю
окислювача й автоматичної зупинки розмельного устаткування за
наявності окислювача в атмосфері вище граничного значення.
Розмелювання зазначених матеріалів з одночасною їх
флегматизацією дозволяється проводити без інертної атмосфери в
агрегатах відкритого типу.
6.5.25. Усі матеріали, що є вихідними для сумішей, після
розмелювання повинні підлягати магнітній сепарації.
6.5.26. Змішувачі, усередині яких при приготуванні сумішей
можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинні мати
внутрішню поверхню та перемішувальні пристрої, що виконані з
неіскристих струмопровідних матеріалів, або бути облицьовані ними.
6.5.27. Для приготування сумішей, які спроможні до
самостійного горіння та утворення вибухонебезпечного середовища,
повинні використовуватися змішувачі закритого типу із
застосуванням захисної атмосфери відповідно до проекту.
Суміші на основі легкозаймистих, заздалегідь флегматизованих
порошкових матеріалів дозволяється виготовляти без застосування
захисної атмосфери.
6.5.28. Для приготування сумішей, чутливість до механічного
впливу яких складає менше 25 Дж, повинні застосовуватися
змішувачі, у яких немає у внутрішній порожнині обертових частин.
6.5.29. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей,
що зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для
їх зберігання повинно бути відведено спеціальне місце.
6.5.30. Приймальні пристрої (воронки, жолоби тощо) в тракті
подавання легкозаймистих порошкових матеріалів, спроможні
утворювати вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі
пристрої в тракті подавання матеріалів у змішувач повинні бути
виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів чи облицьовані
ними.
6.5.31. У приймальних пристроях бункерів легкозаймистих
порошкових матеріалів, а також перед змішувачем повинні бути
встановлені запобіжні сітки з розміром чарунок не
більше 25 х 30 мм, що виключають попадання у змішувач сторонніх
предметів.
6.5.32. Пристрої для подачі легкозаймистих порошкових
матеріалів, спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище, від
накопичувальних бункерів до змішувачів та іншого устаткування
повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів.
Використовувати для цієї мети елеватори не дозволяється.
Застосування шнекових конвеєрів для подачі сумішей,
чутливість яких до механічного впливу (тертя, удару) складає
менше 25 Дж, не дозволяється.
6.5.33. Усе технологічне устаткування, яке використовується
для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей,
повинно бути захищено від статичної електрики відповідно до вимог
нормативно-правових актів.
6.5.34. Інструменти та пристрої, що застосовуються для
розкупорювання тари (банок, барабанів, контейнерів та ін.) з
легкозаймистими порошковими матеріалами, повинні бути виконані з
неіскристих матеріалів.
6.5.35. Електрообладнання та електроосвітлення, що
застосовуються у приміщеннях, де зберігаються або виготовляються
легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98).
6.5.36. Розкупорювання тари, розфасування та пересипання
легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно проводити
механізованим способом, що виключає пилоутворення.
6.5.37. Сушіння та прокалювання легкозаймистих порошкових
матеріалів повинно проводитися окремо за видами при температурі,
що виключає самозаймання матеріалів.
6.5.38. Температура сухих та прогартованих порошкових
матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 град.С.
Сушіння готових порошкових сумішей не дозволяється.
6.5.39. При приготуванні сумішей, що спроможні утворювати
вибухонебезпечне середовище, до складу яких входить селітра або
інші активні окислювачі, у змішувальний пристрій або
завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися
інертні матеріали або важковідновні оксиди, а потім активні
окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно
проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів та
остаточне змішування.
При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні
окислювачі та легкозаймисті порошкові матеріали, що спроможні
утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні
завантажуватися інертні матеріали та окислювачі, а після цього
легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих
порошкових матеріалів дозволяється без попереднього перемішування
компонентів.
6.5.40. Дозування компонентів суміші, подавання суміші для
пресування виробів (брикетів, втулок тощо) їх формування та
видавання повинні бути механізованими.
6.5.41. Приготування суміші з рідкими добавками для
виготовлення виробів повинно проводитися в змішувачах, обладнаних
відсмоктувачем повітря з їхньої внутрішньої порожнини.
Змішувальні пристрої необхідно щодня очищати від решток
суміші з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
При очищенні змішувача удари по шару суміші не допускаються.
6.5.42. Сушіння виробів (брикетів, втулок тощо), виготовлених
із сумішей, повинно здійснюватися у спеціальних сушильнях,
обладнаних вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати
самозаймання виробів.
6.5.43. Забракована суміш у випадку неможливості її
використання у виробництві повинна бути знищена з дотриманням
заходів, що забезпечують безпеку працівників.
VII. Вимоги безпеки під час роботи у складах
7.1. Пристрої та обладнання складів та майданчиків для
складування повинні відповідати вимогам норм технологічного
проектування, будівельних, санітарно-гігієнічних і протипожежних
норм, правил, інструкцій, затверджених у встановленому порядку.
7.2. Усі операції на складах і майданчиках для складування
повинні бути механізованими.
7.3. Поверхні майданчиків для складування повинні бути
рівними й без вибоїн, мати тверде покриття та утримуватися у
справному стані.
З них повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод, а
у зимовий час - очищення від снігу та льоду, посипання піском або
іншими матеріалами.
7.4. Робочі майданчики складів, проходи та шляхи пересування
вантажів повинні утримуватися у чистоті.
Не дозволяється захаращування території складів, проходів і
шляхів пересування вантажів.
7.5. Складування готової продукції уздовж залізничних колій
повинно виконуватися при дотриманні габариту між штабелем і
головкою ближчої рейки: не менше 2 м при висоті штабеля до 1,2 м,
не менше 2,5 м при більшій висоті.
7.6. Зливки на складах складаються правильними штабелями
хрест-навхрест поперемінно вузьким і широким кінцями висотою
до 3 м.
Зливки круглого перетину зберігають у стелажах-стоках висотою
не більше 2 м.
Блюми та квадратні заготовки необхідно складати в штабель
хрест-навхрест висотою до 2,5 м при довжині до 5 м і висотою
до 4 м при довжині понад 5 м.
Сляби треба складати стопами в одному напрямі чи
хрест-навхрест. Висота штабелю встановлюється інструкцією
підприємства залежно від ширини слябів і пристроїв, за допомогою
яких здійснюють їх укладання, але не більше 3 м при укладанні в
одному напрямі 4 м - при укладанні хрест-навхрест.
Листи та пачки листів необхідно складати у стопи в одному
напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелів листового металу
повинна бути не більше полуторної ширини листів, але не
перевищувати для товстих листів 3 м, для тонких - 2 м.
Гарячекатані смуги в рулонах необхідно складати в штабелі у
вертикальному положенні в декілька рядів пірамідою висотою
до 4,5 м.
Холоднокатані та гарячекатані смуги в рулонах на
міжопераційних складах необхідно складати в один ряд в
горизонтальному положенні на спеціальні стелажі, а стрічки - в два
ряди.
Рейки, балки та інший сортовий прокат необхідно складати в
одному напрямку в кармани висотою до 2,5 м, які утворені
вертикальними стояками, що забезпечують безпечні проходи між
карманами та стропування вантажів.
Укладка сортових профілів прокату хрест-навхрест у штабелі
висотою до 4 м допустима при виконанні робіт кранами зі
спеціальними вантажопідйомними пристроями, що виключають участь
стропальників.
Круглу заготовку, великосортний, середньосортний та
дрібносортний метал необхідно складати зв'язаними пачками
хрест-навхрест у штабель висотою до 4 м.
Катанку в бухтах необхідно складати у декілька рядів у
штабелі висотою до 5 м.
7.7. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м для
холодного металу і не менше 1,5 м - для гарячого металу. Ширина
головних проходів та відстань від штабелів до будівель повинні
бути не менше 2 м.
7.8. Укладення металу на перекриття канав, траншей,
маслопідвалів, тунелів, люків тощо не дозволяється. Місця
перекриттів повинні бути чітко позначені на підлозі цеху та, крім
того, повинні бути зроблені відповідні написи. Якщо при
проектуванні цих споруд було враховано навантаження на перекриття,
то воно також повинно бути вказано відповідними написами.
7.9. Склади металу повинні бути обладнані
підйомно-транспортними пристроями (кранами, електрокарами тощо).
Переміщення та завантаження металу на складі повинні виконуватися
за допомогою електромагнітних кранів, механізованих або
автоматизованих вантажозахоплювальних пристроїв, без застосування
ручної праці.