5.14.6. Прибирання стружки від верстатів повинно бути
механізованим.
5.14.7. Робоче місце машиніста зливкозломлювача повинно бути
огороджене сітчастим огородженням з боку зливкозломлювача.
5.14.8. Завантажувальні жолоби нагрівальних печей повинні
мати борти, що виключають падіння заготовки з жолоба.
5.14.9. Перебування працівників у зоні роботи наземної машини
не дозволяється.
5.14.10. Транспортування коліс технологічною лінією повинно
здійснюватися пристроями, що забезпечують безпеку робіт.
5.14.11. Готові колеса повинні складатися у стелажі, які
виключають їх розкочування.
5.15. Кулькопрокатні стани
5.15.1. Розвантажування вагонів, транспортування пакетів
металу та подача його на завантажувальні грати нагрівальної печі,
а також завантаження готових куль у вагони повинні виконуватися
механізованим способом.
5.15.2. При використанні мостових кранів, обладнаних
траверсами з електромагнітами, перебування працівників у зоні дії
крана не дозволяється. Зона роботи крана повинна бути огороджена
плакатами з забороняючими знаками.
5.15.3. В електросхемі подачі заготовки до приймального
жолоба стана повинен передбачатися пристрій, що дає можливість
вальцювальникові припинити подачу заготовки в жолоб у небезпечних
випадках.
5.15.4. Приймальний жолоб стана повинен бути обладнаний
пристроєм, який запобігає викиданню заготовки із жолоба.
5.15.5. При прокатці укорочених заготовок для вальцювальників
повинна передбачатися спеціальна площадка, розміщена поза зоною
скочування заготовки.
Подавання укороченої заготовки у валки повинно здійснюватися
за допомогою надставок необхідного розміру.
5.15.6. Заміна верхньої проводки кліті повинна здійснюватися
за допомогою пристрою, який виключає її раптове падіння.
5.15.7. При аварійній зупинці елеватора необхідно зупинити
стан і перекрити воду, що надходить у завалочну яму.
Ремонт елеватора можна проводити після охолодження кульок і з
дотриманням вимог биркової системи.
5.15.8. Конструкція елеватора, а також фундаменту завалочної
ями повинна виключати можливість звисання кульок.
5.16. Беззлиткова прокатка
5.16.1. Керування машиною беззлиткової прокатки повинно
здійснюватися з пульта керування.
5.16.2. Приямок для намотування рулону повинний бути
обгороджений відкидними ґратами.
5.16.3. Змащування підшипників робочих валків-кристалізаторів
і механізмів машин беззлиткової прокатки, що рухаються, повинно
бути централізованим.
5.16.4. На робочих клітях повинні бути влаштовані екрани
(відбивні щитки) для захисту працівників від бризок води.
5.16.5. Визначення зазору між валками та положення
розподільчих коробок необхідно здійснювати за допомогою
спеціальних пристосувань при зупиненому устаткуванні.
5.16.6. Вивід розподільчої коробки після припинення процесу
прокатки повинен бути механізованим і здійснюватися плавно, щоб
уникнути вихлюпування металу з коробки.
5.16.7. Чищення щілини між розливною коробкою та валками
повинно здійснюватися спеціальними пристосуваннями.
Чищення валків на ходу дозволяється здійснювати за допомогою
спеціального пристосування з боку, протилежного напрямку обертання
валків.
5.16.8. В разі прориву чи застигання металу злив металу
необхідно припинити.
Метал, що залишився, з розливочного жолоба й коробки повинен
зливатися в ємність, встановлену під кліттю.
VI. Вимоги безпеки під час обробки прокату
6.1. Сортування, маркірування, упакування і виправляння
прокату
6.1.1. Сортування, маркірування та упакування прокатного
металу повинні бути механізованими та автоматизованими.
6.1.2. Сортування в потоці повинно виконуватися на відвідних
рольгангах і в карманах.
6.1.3. Перед початком сортування (нарізки) усі профілі
прокату повинні бути вирівняні під упор і обрізані.
Не дозволяється сортування (порізка) прокату, якщо на
рольгангу знаходяться понад дві заготовки та є обрізи і скрапи на
супорті ножиць, а також косолежачі, серповидні та зігнуті
заготовки.
6.1.4. Усі операції штабелювання та завантаження повинні бути
механізовані. Замаркіровані кінці товарних заготовок повинні
знаходитися в рядку з одного боку.
6.1.5. Для забезпечення безпеки при
вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні пакети та
пачки повинні бути щільно ув'язані.
6.1.6. Подавання металу у правильні машини та прибирання його
повинні бути механізовані.
6.1.7. Для запобігання виходу металу, який виправляється, у
бік рольганга й конвеєра правильної машини вони повинні бути
обладнані бортами.
6.1.8. У разі відсутності ввідних проводок, що закривають зів
валків, перед валками правильної машини повинні облаштовуватися
огороджувальні щити.
За наявності на правильній машині роликів консольного типу
уздовж роликів протягом усієї довжини машини необхідно
встановлювати огородження.
6.1.9. Приготування і зберігання фарб для маркірування металу
повинно проводитися в ізольованому приміщенні, у якому необхідно
передбачити вентиляцію і протипожежні заходи.
6.2. Видалення поверхневих дефектів з прокату
6.2.1. Огляд і видалення дефектів з металу слід проводити
після охолодження металу до температури не вище 60 град.С на
стелажах, ширина яких повинна бути не менше 2/3 довжини металу, що
вкладається на них.
У випадку технологічної необхідності огляду та зачищення
прокату при надто високих температурах необхідно передбачити
заходи, що забезпечують безпеку працівників.
6.2.2. Кантування металу під час його огляду та виділення
дефектів повинні бути механізовані.
Не дозволяється при кантуванні металу перебувати поблизу
стелажів.
6.2.3. Вогневе зачищення поверхневих дефектів з прокату
повинно здійснюватися машинами вогневого зачищення або агрегатами,
встановленими в потоці чи на його відгалуженнях, з автоматичним чи
дистанційним керуванням.
Машини вогневого зачищення та агрегати повинні мати укриття,
що виключають розлітання часток металу, окалини, іскор, і бути
обладнаними витяжною вентиляцією для відсмоктування та очищення
утворюваних газів і пилу.
6.2.4. Місцеві відсмоктувачі повинні автоматично включатися
до початку процесу зачистки. Укриття повинні бути зблоковані з
пусковими пристроями машини чи агрегату.
6.2.5. Якщо дефекти з прокату доводиться видаляти вогневим
способом за допомогою газового різака, цей процес повинен
проводитися в зачиненій камері, яка обладнана ефективною витяжною
вентиляцією, з наступним очищенням повітря, що видаляється.
Завантаження металу в камеру, кантування, вивантаження та
видалення шлаку повинні бути механізовані.
Керування різаками повинно здійснюватися дистанційно.
Гумотканинні рукави (шланги) для подачі газоподібного палива
і кисню повинні відповідати I та III класам по ГОСТ 9356-75.
Не дозволяється використання газових шлангів для підведення
кисню.
Загальна довжина шлангів не повинна перевищувати 40 м,
мінімальна довжина - 3 м.
Кріплення шлангів до штуцерів підводів газу до різаків
повинно бути надійним, а шланги оснащені справними та
відрегульованими редукторами.
6.2.6. Кисень на дільниці вогневого зачищення необхідно
подавати централізовано по трубопроводах з центральної кисневої
станції чи від спеціальної кисневої рампи. Не дозволяється
постачання кисню до дільниць вогневого зачищення у балонах.
6.2.7. Зачищення металу із застосуванням алюмінієво-магнієвої
суміші повинно здійснюватися у камері, обладнаній витяжною
вентиляцією. Камера повинна мати захисні пристрої від можливого
попадання бризок розплавленого шлаку на працівника.
6.2.8. Завантаження металу, кантування, вивантаження його з
установки, а також видалення шлаку повинні бути механізовані.
6.2.9. Флюсоживильник повинен бути встановлений у герметичній
камері, спроможній витримати вибухову хвилю під час вибуху в ній,
у безпечному для обслуговування місці. Бункер флюсоживильника
повинен закриватися кришкою.
При відкриванні та закриванні дверей камери не повинно бути
іскроутворювання.
6.2.10. Підлога в камері флюсоживильника повинна бути
безіскровою.
Інструменти, що використовуються для роботи, повинні бути
виконані з кольорового металу чи дерева.
Для освітлення камери повинні застосовуватися світильники та
апаратура у вибухозахищеному виконанні.
6.2.11. Установка з застосування алюмінієво-магнієвого
порошку для зачищення металу повинна мати пристрої, що
перешкоджають проникненню полум'я в камеру флюсоживильника при
зворотному ударі.
6.2.12. Слід передбачити систематичне очищення технологічного
устаткування і приміщення від алюмінієво-магнієвого пилу.
Розсипаний порошок повинен бути негайно прибраний.
6.2.13. Установки повинні бути забезпечені первинними
засобами пожежогасіння у відповідності до вимог
нормативно-правових актів.
6.2.14. Як засоби пожежогасіння при спалахуванні порошку
повинні застосовуватися: сухий пісок, магнезит, покривала з
негорючого теплоізоляційного полотна.
Не дозволяється застосування з цією метою води та
вогнегасників.
6.2.15. Порошок повинен зберігатися в сухих, чистих банках у
вертикальному положенні. Дозволяється зберігання банок у два ряди
з прокладкою між ними дощок.
6.2.16. Зачищення поверхневих дефектів металу, що містить у
своєму складі свинець, селен та інші шкідливі речовини, повинне
проводитися в поточній лінії на машинах вогневого зачищення,
обладнаних системою вилучення утворених газів і пилу та очистки
вентиляційних викидів або на термофрезерних машинах.
6.2.17. Прибирання відділень зачищення прокату зі шкідливими
домішками повинне проводитися вологим способом чи за допомогою
аспіраційних пристроїв. Не дозволяється обдування устаткування
стиснутим повітрям.
6.2.18. При пневматичному зачищенні та вирубуванні заготовок
необхідно, щоб пневматичний інструмент відповідав вимогам
ГОСТ 12.2.010-75 "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие
требования безопасности".
Пневматичні молотки повинні мати пристрої, що виключають
можливість відлітання зубила. Довжина зубила повинна бути не
менше 0,15 м.
6.2.19. Для приєднання пневматичного інструменту повинні
застосовуватися гнучкі шланги без пошкоджень. Приєднання шлангів
до інструменту і сполучення їх між собою повинно виконуватися за
допомогою ніпелів або штуцерів і стягувальних хомутів без
пропускання повітря. Клапан включення повинен легко і швидко
відкриватися і закриватися, не пропускати повітря в закритому
положенні.
Не дозволяється одночасне вирубування та огляд металу в зоні
можливого відлітання осколків.
На дільницях вирубування та зачищення повинні бути переносні
огородження для захисту від відлітаючих осколків.
Не дозволяється працювати без засобів віброзахисту
(віброгасних рукавиць, захисних окулярів тощо) та використовувати
пневматичний інструмент з невідрегульованими клапанами.
6.2.20. При видаленні дефектів металу за допомогою абразивних
кругів спосіб їх кріплення на шпинделі зачисної машини,
облаштування захисного кожуха тощо повинні відповідати
ГОСТ 12.3.028-82 і мати блокування, що виключає самочинне
запускання шліфувального круга.
Для безпечної експлуатації абразивних кругів їх необхідно
транспортувати в пакунках з прокладинками з м'яких матеріалів
контейнерами за допомогою вантажопідйомних механізмів, захищати
від попадання на них масла, води, інших рідин. Не дозволяється
зберігати абразиви у вологому приміщенні та при мінусовій
температурі, піддавати поштовхам та кидати при розвантаженні,
укладати у штабелі.
Не дозволяється використовувати круги з тріщинами на поверхні
та круги, що не мають позначок про випробування.
Абразивний інструмент і елементи його кріплення (фланці,
болти, гайки тощо) повинні бути огороджені захисними кожухами,
надійно закріпленими на верстаті.
Струмоведучі проводи повинні бути захищені від механічних
пошкоджень. Захисні корпуси абразивних машин повинні мати
заземлення.
Пристрій підведення струму повинен забезпечувати можливість
надійного вимикання кожної машини окремо під час огляду, зміни
кругів або ремонту.
Держаки машин повинні виконуватися з ізоляційного матеріалу.
Для безпечної експлуатації абразивних кругів необхідно:
дотримуватися швидкості круга, яка зазначена у його
характеристиці;
уникати засалювання круга;
перевіряти у процесі шліфування периферійну частину круга;
періодично перевіряти стан фланцевих шайб кріплення круга;
приводні ремені натягати рівномірно;
дотримуватися показань амперметра, що відповідають зусиллю
затиску.
Зменшення вібрації можна досягти шляхом збільшення притиску
круга, установкою віброгасильного пристрою з віброгасильними
амортизаторами між шліфувальним кругом і гнучким валом.
Для запобігання попаданню в очі відлітаючих часток металу та
осколків абразиву працівники повинні бути забезпечені захисними
окулярами та екранами.
Вилучення пилу, що утворюється при зачищенні прокату, повинно
здійснюватися місцевими відсмоктувачами з фільтрами.
6.2.21. Улаштування та експлуатація металообробних верстатів,
що застосовуються для зачищення металу, повинні відповідати
ГОСТ 12.3.025-80, а також вимогам попереджувальних таблиць і
знаків, що є на верстаті.
Привід та рухомі частини верстатів повинні мати запобіжні
пристрої для захисту від відлітаючої стружки та виключення
можливості травмування працівників.
Для безпечної експлуатації верстатів вони повинні
обладнуватися надійними та безпечними гальмівними пристроями.
Для захисту шкіри від впливу охолоджувальних рідин необхідно
застосовувати екрани з прозорих матеріалів, блокування насосу для
подавання охолоджувальної рідини з пусковим пристроєм верстата.
Працівники, які працюють на металооброблювальних верстатах,
повинні бути забезпечені захисними окулярами, виконаними з
матеріалів, що не пропускають охолоджувальні рідини, а також
спеціальними мазями та пастами для покриття ними відкритих ділянок
шкіри.
6.2.22. Подача металу до верстатів, прибирання його після
обробки, а також прибирання стружки від верстатів повинні бути
механізованими.
6.2.23. Очищення металу дробом і піском повинно здійснюватися
в герметичних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією із
пиловловлювачами.
Місця завантаження дробу чи металевого піску в апарати, а
також отвори для завантаження і вивантаження виробів, що
обробляються, повинні бути обладнані укриттями та місцевими
відсмоктувачами.
6.2.24. Конструкція дробоструминних, дробометальних і
піскоструминних установок повинна виключати перебування працівника
в камері.
6.2.25. Пуск очисних установок повинен бути зблокований з
пуском місцевих відсмоктувачів. Вмикання вентиляційних установок
повинно проводитися до пуску очисних установок, а
відключення - після їх зупинки.
6.2.26. Очисні камери повинні бути обладнані сепараторами для
очистки дробу від пилу та окалини. Подавання або повернення дробу
чи металевого піску повинні бути механізованими та
герметизованими.
6.2.27. Ремонт, змащення, очистка устаткування, установок, а
також вхід у підвальне приміщення й камеру очистки дозволяється
тільки при повній зупинці рухомих механізмів і виключенні
можливості їх випадкового пуску.
Обслуговування та налагодження очисних установок повинні
виконуватися в захисних окулярах закритого типу.
6.3. Очистка поверхні прокату травленням
6.3.1. Усі операції, що пов'язані з очисткою прокату
травленням, регенерацією травильних розчинів на нейтралізаційних
установках, повинні бути механізованими та автоматизованими.
6.3.2. У цехах, що будуються та знаходяться на реконструкції,
травлення смуг повинно відбуватися в агрегатах безперервної дії.
Кантування рулонів повинно здійснюватися спеціальними
кантувачами.
6.3.3. Ванни агрегатів безперервного травлення повинні мати
кришки, які щільно закриваються, і місцеві відсмоктувачі, що
виключають можливість попадання кислотних парів у приміщення.
Перед викидом в атмосферу пари повинні підлягати очищенню.
6.3.4. Лінії безперервного травлення повинні мати перехідні
містки з нахиленими сходами.
6.3.5. Подавання кінця смуги в барабан, що її намотує,
повинне бути механізованим.
6.3.6. У випадку розриву смуги у ванні з'єднання кінців
повинно здійснюватися із спеціального містка, огородженого
поручнями висотою 0,9 м із суцільною обшивкою знизу огородження на
висоту 0,14 м. Працювати й ходити через місток над відкритою
ванною без зазначеного огородження не дозволяється.
Піднімання смуги з ванни повинно здійснюватися за допомогою
пристроїв, що виключають можливість її зриву назад у ванну.
6.3.7. Під час занурювання металу в лужні ванни гарячого
розплаву працівники повинні перебувати за межами зони можливих
викидів розплаву (не менше 10 м від ванни).
6.3.8. Для відбору проб електроліту у верхній частині ванни в
її кришці повинні бути влаштовані спеціальні отвори, які щільно
зачиняються.
6.3.9. Усі підведення пари до ванн повинні бути
теплоізольованими. Паропровід, призначений для нагрівання розчину,
повинен занурюватися у ванну на максимальну глибину.
6.3.10. Кислоти повинні зберігатися на спеціальних складах у
ємностях з кислотостійких матеріалів.
Перекачування кислот та їх розчинів, а також подавання кислот
із складів у видаткові резервуари та з них повинно проводитися
кислотостійкими насосами через трубопроводи, що виготовлені з
кислотостійких матеріалів.
Насоси повинні автоматично вимикатися після заповнення
ємності до встановленого рівня.
У місцях зберігання та використання кислот повинні бути
передбачені засоби для негайної нейтралізації випадково розлитих
кислот.
6.3.11. Видаткові резервуари для кислоти та розчинів, які
розміщені у травильному відділенні, повинні бути оснащені
покажчиками рівня, переливними й витяжними трубами, які виведені
вище даху.
6.3.12. Пристрої для регенерації травильних розчинів
розташовуються на відстанях, мінімально віддалених від травильних
відділень.
6.3.13. Заповнення ванни кислотою повинно проводитися після
узгодження з уповноваженою особою підприємства. Кислота повинна
подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення
її водою. Одночасна подача кислоти або регенерованих травильних
розчинів у травильне відділення і зливання відпрацьованих
травильних розчинів з ванн не дозволяється.
Для випускання відпрацьованих травильних розчинів повинна
бути спеціальна каналізація з відповідними очисними пристроями.
6.3.14. Очистка кислотних баків від осадів повинна бути
механізована.
6.3.15. Перевірка стану та надійності всієї вентиляторної
системи, елементів її кріплення у відділеннях травлення,
купоросному та нейтралізаційному повинна проводитися у строки, що
встановлені адміністрацією підприємства, але не рідше одного разу
на рік.
6.3.16. Для запобігання попаданню в атмосферу приміщення
бризок і парів травильного розчину повинні застосовуватися
спеціальні присадки, що містять у собі піноутворювач. Присадку у
травильний розчин потрібно вводити при температурі 90-95 град.С.
6.3.17. Кабіни мостових кранів у травильному відділенні
повинні бути зачинені та обладнані кондиціонерами або припливною
вентиляцією.
6.3.18. Коригування знежирених розчинів каустичною содою
(порошком), тринатрійфосфатом (у вигляді твердих компонентів)
безпосередньо в робочій ванні не дозволяється. Коригування
зазначених розчинів повинно проводитися концентрованим розчином,
виготовленим в окремій посудині.
6.3.19. Занурювати вологі корзини з металом у ванну з лужним
розчином не дозволяється.
6.3.20. Попадання вугілля, сажі, змащувальних матеріалів на
поверхню ванни з лужним розчином для запобігання вибуху не
дозволяється.
6.3.21. Розкривання металевої тари з каустичною содою повинно
відбуватися за допомогою спеціального ножа.
Подрібнення каустичної соди та інших лугів відкритим способом
не дозволяється.
6.3.22. Зберігання каустичної соди, селітри, присадок повинно
бути організоване у спеціально обладнаному приміщенні.
6.3.23. Підлога на дільницях травлення, лакування,
полірування та інших, де можливе застосування кислот, лугів, солей
тощо, повинна бути стійкою до впливу цих речовин.
6.3.24. У травильних відділеннях і складах для зберігання
хімічних речовин повинні бути засоби для надання першої медичної
допомоги при опіках (аварійні душі, раковини самодопомоги тощо).
6.3.25. Кислота або луг повинні заливатися невеликим
струменем у холодну воду. Наливати воду в кислоту або луг не
дозволяється.
При заправленні ванни твердими хімікатами необхідно виключати
розбризкування рідини.
6.3.26. Працівники травильних дільниць повинні бути
забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог
НПАОП 27.0-3.01-08 ( z0918-08, za918-08).