9.2.2. Облаштування компресорів та насосів має відповідати вимогам НД та цих Правил.
Компресори та насоси, що використовуються для переміщення ЛЗР і ГР, вибирають за надійністю та конструктивними відмінностями, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.
Кількість насосів та компресорів має забезпечувати вимоги технологічного процесу, а в деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.
9.2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та вимогам законодавства з охорони праці.
9.2.4. Компресори треба оснащувати засобами сигналізації й блокування відповідно до НД заводу-виробника, за необхідності вони можуть бути обладнані додатковими засобами аварійної сигналізації й блокування, які забезпечують умови ведення технологічного процесу.
9.2.5. Для запобігання потраплянню рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі встановлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи треба прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, а за неможливості — в нижній точці трубопроводу треба передбачати постійно діючий дренаж.
При перевищенні встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.
9.2.6. За замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі необхідно передбачати оглядові ліхтарі або контрольні крани, в разі відкритої системи охолодження — зливальні воронки.
9.2.7. Для насосів, зупинення яких під час короткочасних зникнень напруги електричного струму може спричинити порушення технологічного режиму або аварійний стан, необхідно передбачати самозапускання електродвигунів насосів.
9.2.8. Для перекачування скраплених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин I і II класів небезпеки треба застосовувати безсальникові та мембранні насоси або насоси з торцевими ущільнювачами.
9.2.9. Насоси, що перекачують скраплені гази, ЛЗР й ГР, а також шкідливі речовини, незалежно від місця їх встановлення, крім розташованої на місці встановлення насосів пускової апаратури, повинні мати дистанційне вимикання.
9.2.10. Необхідно передбачати автоматичне вмикання резервного насоса у випадку зупинення того насоса, що працює і який подає рідину в подвійні торцеві ущільнювачі насосів і пристрої для перемішування.
9.2.11. При розташуванні насосів на відкритих майданчиках треба передбачати заходи щодо унеможливлення застигання й замерзання рідини, яка перекачується насосом по трубопроводах.
9.2.12. При розміщенні насосів назовні під етажерками, навісами треба передбачати:
обігрівання підлоги для забезпечення таяння снігу та випаровування вологи і ухил підлоги для стоку води в приямок;
захисні бічні огородження площею, що не перевищує 50 % від загальної площі захисного боку насосної від підлоги до виступаючої частини перекриття або покриття. Захисні бічні огородження за умовами природної вентиляції не мають доходити до підлоги й покриття або перекриття менше ніж на 0,3 м.
9.2.13. При використанні для охолодження корпусів підшипників і камер сальників горючих або шкідливих незамерзаючих рідин циркуляція має відбуватися за безперервною замкнутою системою.
9.2.14. Трубопровідну обв’язку насосів, компресорів, іншого устаткування треба виконувати так, щоб було забезпечено можливість:
видалення рідини й газу з устаткування й трубопроводів;
продування азотом або пропарювання водяною парою устаткування й трубопроводів;
проведення гідравлічного випробування устаткування й трубопроводів;
огляду й обслуговування устаткування і трубопроводів;
монтажу й демонтажу під час роботи цеху, відділення.
9.2.15. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення неорганічних хімічних реактивів необхідно дотримуватися таких вимог:
допускається працювати лише на справному устаткуванні та комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та контрольно-вимірювальними приладами, сигналізацією й блокуваннями. Теплові клапани на трубопроводах, що працюють, мають бути закритими, а на тих, що не працюють,— відкритими;
не допускається регулювання запобіжних клапанів на устаткуванні та комунікаціях, які працюють. Регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;
необхідно систематично перевіряти надходження мастила в усі частини змащуваних механізмів і обладнання, подання ущільнювальної рідини на торцеві ущільнення насосів, обдування електродвигунів;
перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння та комплектність первинних засобів пожежогасіння;
у виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні електроінструменти лише у вибухозахищеному виконанні.
9.2.16. Запірна арматура має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности».
9.2.17. Запірна арматура, встановлена на нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, повинна мати вільний і зручний доступ для обслуговування.
На нагнітальному трубопроводі треба передбачити встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовини у зворотному напрямку.
9.3. Трубопроводи та арматура
9.3.1. Потрібно виготовляти, монтувати та експлуатувати трубопроводи й арматуру для ЛЗР і ГР, враховуючи хімічні властивості і технологічні параметри середовищ відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».
9.3.2. Трубопроводи пари та гарячої води мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
9.3.3. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги як стаціонарні трубопроводи для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.
Допускається використовувати гнучкі шланги для зливання або наливання в тару за умови забезпечення захисту від статичної електрики згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования», а також для виконання допоміжних операцій (продування дільниць трубопроводів, насосів, очищення трубопроводу від залишків ЛЗР та ГР). Підключати гнучкі шланги для виконання допоміжних операцій допускається лише на період проведення цих робіт. З’єднувати шланги з трубопроводами треба за допомогою стандартних частин.
Шланги треба вибирати, враховуючи властивості продукту, який транспортують, та відповідні параметри процесу.
9.3.4. Прокладання трубопроводів має забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, не допускаючи провисання та утворення застійних зон.
9.3.5. Трубопроводи, зазвичай, не повинні мати фланцевих з’єднань.
Такі з’єднання допустимі лише в місцях встановлення арматури або з’єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.
Фланцеві з’єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не допускається розташовувати фланцеві з’єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями постійного проходження працівників та робочими майданчиками.
Матеріали з’єднуючих фланців та ущільнень треба вибирати, враховуючи властивості транспортованих речовин.
9.4. Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах
9.4.1. Ємності, резервуари, трубопроводи, в яких будуть проводити роботи, має бути виведено з експлуатації, звільнено від продуктів, речовин, відключено від усіх комунікацій встановленням заглушок, очищено, промито водою і, за необхідності, пропарено, охолоджено, провентильовано.
9.4.2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких розміщено в апаратах та ємностях, має бути знеструмлено та відключено від електродвигунів зняттям запобіжників або інших заходів із вивішуванням попереджувальних плакатів.
9.4.3. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей мають виконуватися переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі мають бути розроблені додаткові заходи безпеки.
9.4.4. Перед початком робіт у ємностях та під час проведення робіт у газонебезпечній зоні необхідно вивісити табличку з попередженням «Газонебезпечні роботи», яку після закінчення робіт знімають за згодою працівника, відповідального за проведення робіт.
9.4.5. До роботи всередині ємностей допускається бригада в складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігаючий). За необхідності проведення роботи в ємностях більше ніж одним працівником потрібно вжити додаткових заходів безпеки, що передбачають збільшення числа спостерігаючих працівників не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в апараті, послідовність роботи та евакуації, порядок розміщення обладнання на місці проведення робіт.
9.4.6. Працівник, який перебуває всередині ємності, повинен одягти рятувальний пасок із сигнально-рятувальною мотузкою. За відсутності візуального зв’язку між працюючим та спостерігаючим працівниками встановлюється система подавання умовних сигналів.
9.4.7. Спостерігаючий працівник повинен перебувати біля люка ємності у такому ж спорядженні, як і працюючий, та додатково мати справний протигаз напоготові.
9.4.8. Спускатися до відкритої ємності працівник повинен переносною драбиною, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
9.4.9. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має відбуватися лише через нижній люк.
9.4.10. Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюються інструкцією з охорони праці, розробленою згідно з НПАОП 0.00-4.15-98 і затвердженою уповноваженим працівником, залежно від умов виконуваних робіт.
9.4.11. Приміщення і резервуари, де виконують роботи з нанесення захисних покриттів, треба безперервно вентилювати. Вентилятор, що використовується для видалення вибухонебезпечних випарів, має бути у вибухозахищеному виконанні.
9.4.12. За необхідності виконувати роботи всередині ємності за температури вище ніж 30 °С необхідно вжити додаткових заходів безпеки, а саме безперервно обдувати свіжим повітрям, використовувати костюми й взуття з теплоізоляцією, робити перерви в роботі.
9.4.13. За температури від 40 °С до 50 °С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв. з наступним відпочинком понад 20 хв.
9.5. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт
9.5.1. Організація та виконання вогневих робіт мають відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности», Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (далі — НПАОП 0.00-5.12-01).
9.5.2. На підприємствах неорганічних хімічних реактивів повинен бути розроблений перелік дільниць, об’єктів, на яких вогневі роботи повинні проводитися згідно з вимогами НПАОП 0.00?5.12-01.Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах допускаються в виняткових випадках за неможливості проводити їх у відведених для цього місцях. Допускається проводити їх тільки в світлий час доби (за винятком аварійних ситуацій).
9.5.3. Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин необхідно вжити заходів для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами не менше, ніж розмір матеріалу, який розрізають.
9.5.4. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, столами або стелажами мають забезпечувати безпечне виконання зварювальних робіт.
9.5.5. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, треба обладнувати підіймально-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
9.5.6. Зварювальні роботи в ємностях згідно з НПАОП 0.00-8.24-05 належать до категорії робіт з підвищеною небезпекою, і на їх виконання треба видавати наряд-допуск.
9.5.7. Перед зварюванням ємностей, в яких були рідке паливо і ЛЗР, треба провести ретельне їх очищення, промивання гарячою водою та каустичною содою, випарювання, сушіння та вентилювання з подальшим лабораторним аналізом повітряного середовища.
Зварювання треба проводити обов’язково з відкритими лазами, люками, пробками.
Зварювання всередині замкнутих просторів без вентиляції не допускається.
9.5.8. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною їх заповнено.
9.5.9. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна природна або штучна вентиляція, в разі роботи в приміщенні — витяжна вентиляція для запобігання отруєнню працівників шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.
9.5.10. Перед підключенням електрозварювальної установки необхідно провести її зовнішній огляд і переконатися в справності установки. Особливу увагу треба звернути на стан контактів та заземлювальних провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. Не допускається вмикати зварювальну установку у разі виявлення будь-яких несправностей. При роботі з інструментом та пристроями необхідно дотримуватися вимог НПАОП.
9.5.11. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляцію проводів має бути захищено від механічних пошкоджень.
9.5.12. Переміщувати електрозварювальну установку допускається лише після відключення її від електромережі.
9.5.13. З’єднання зварювальних проводів треба виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З’єднувати зварювальні проводи скручуванням не допускається.
9.5.14. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників мають бути штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.
9.5.15. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них ЛЗР та ГР. Працювати руками, забрудненими ЛЗР та ГР, або застосовувати промаслені ганчірки для обтирання кисневих балонів не допускається.
9.5.16. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, що в процесі зварювання не виділяють шкідливих речовин або виділяють їх у кількості, що не перевищує ГДК у повітрі робочої зони, встановлені ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
9.5.17. Метал у місцях зварювання має бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.
Х. Вимоги безпеки до допоміжних систем та об’єктів
10.1. Вимоги безпеки до систем автоматизації та сигналізації
10.1.1. Монтувати та експлуатувати системи контролю та автоматизації виробничих процесів, системи ПАЗ, а також зв’язку і сповіщення про аварійні ситуації на підприємствах з виготовлення неорганічних хімічних реактивів треба відповідно до вимог затвердженої в установленому порядку проектної документації, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 «Системы автоматизации», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.10.85 № 175, та вимог чинного законодавства.
10.1.2. Засоби автоматизації, які використовують за ПЛАС, розробленим відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99, повинні бути виділені та позначені за місцем розташування у технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 і затверджених роботодавцем.
10.1.3. Системи КВПіА, керування та ПАЗ, а також зв’язок і оповіщення маркують з нанесенням відповідних написів.
10.1.4. У випадку відключення електрики або припинення подавання стисненого повітря для живлення систем КВПіА та керування системи ПАЗ забезпечують переведення технологічного об’єкта в безпечний стан.
10.1.5. Повітря для компресорів та систем КВПіА має бути очищене від мастила, вологи, пилу. Якість стисненого повітря має відповідати ДСТУ 4169-2003 «Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD)» та бути не нижче 1 класу забрудненості.
10.1.6. Не допускається використовувати інертний газ для живлення систем КВПіА.
10.1.7. Не допускаються ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкненими системами контролю, керування та ПАЗ.
10.1.8. Не допускається проводити монтажні, налагоджувальні та ремонтні роботи в умовах загазованості.
10.1.9. Перевірку, випробовування КВПіА необхідно проводити згідно з ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів».
10.1.10. Система електроживлення КВПіА має забезпечувати необхідну надійність живлення, належну якість електроенергії, зручність і безпеку експлуатації.
10.1.11. Конструкція, виконання, спосіб встановлення та клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації мають відповідати умовам навколишнього середовища й номінальній напрузі мережі.
10.1.12. Для живлення КВПіА треба використовувати розподільчі пристрої, до яких не підключено потужне виробниче устаткування, включення якого може спричинити різку зміну навантаження.
10.1.13. Підлога у приміщеннях, де знаходяться розподільчі пристрої, не повинна бути струмопровідною. Під час ремонту електроапаратури розподільчих пристроїв на підлозі перед ними обов’язково має бути діелектричний гумовий килимок.
10.1.14. Не допускається проводити через приміщення, де знаходяться розподільчі пристрої, пожежні водопроводи та розташовувати в них шафи для пожежних кранів і рукавів. Для пожежогасіння в цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
10.1.15. Не допускається залишати розподільчі пристрої КВПіА незамкненими.
10.1.16. У приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, має бути повітряне опалення.
10.2. Вимоги безпеки до засобів вимірювальної техніки
10.2.1. Вимірювати і регулювати технологічні параметри треба ЗВТ та регуляторами, які пройшли атестацію згідно з вимогами ДСТУ 3215-95 «Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» та мають своєчасно бути повірені згідно з вимогами ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» або калібровані згідно з вимогами ДСТУ 3989-2000 «Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів». ЗВТ мають відповідати чинним НД, мати необхідний клас точності та виконання.
10.2.2. Згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» ЗВТ, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці згідно з переліком, який складає користувач відповідно до Порядку складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.09.2005 № 262, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2005 за № 1139/11419. Застосовувати несправні, а також ЗВТ зі строком повірки або калібрування, що минув, не допускається.
10.2.3. Усі манометри (мановакууметри), що перебувають в експлуатації, мають бути запломбовані та мати клеймо періодичної повірки або повірки після проведеного ремонту.
10.2.4. На шкалі манометра має бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає максимально допустимому робочому тиску.
10.2.5. Не допускається виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в ЗВТ:
які перебувають під напругою;
незаземлених, якщо це вимога технічної документації на ЗВТ;
на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
10.2.6. Перед початком робіт ЗВТ необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях вмикання таблички «Не вмикати — працюють люди».
10.3. Вимоги безпеки до електропостачання та електрообладнання
10.3.1. Влаштування, утримання, експлуатація та обслуговування електричних установок і електричних мереж мають відповідати вимогам:
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98);
Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі — ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
10.3.2. Обслуговувати діючі електроустановки, організовувати й виконувати ремонтні, монтажні або налагоджувальні роботи та випробування повинні спеціально підготовлені й атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
10.3.3. Підключати й відключати магістральні або живильні лінії електромережі повинні лише електротехнічні працівники. Лінії, що живлять окремі електроприймачі чи групи, можуть підключати та відключати працівники, які обслуговують ці електроприймачі.
10.3.4. Електродвигуни, пускорегулювальна, контрольно-вимірювальна і захисна апаратура, а також допоміжне електротехнічне обладнання за формою виконання, способом установлення та захисту, за якістю ізоляції мають відповідати вимогам чинного законодавства.