Обладнання, що охороняється, вважається таким, що перебуває під напругою.
Керівник робіт повинен переконатися в тому, що особи, виставлені для охорони, перебувають на своїх місцях і їм повідомлено про початок випробувань.
Залишити свої місця ці особи можуть тільки з дозволу керівника робіт.
7.6.13. В разі розміщення випробувальної установки і устаткування, що випробовується, в різних приміщеннях чи на різних дільницях РУ дозволяється перебування членів бригади з групою III, які ведуть спостереження за станом ізоляції, окремо від виконавця робіт.
Ці члени бригади перед початком випробувань повинні отримати необхідний інструктаж від керівника робіт і розташуватися поза огородженням.
7.6.14. В разі випробувань кабельної лінії, якщо протилежний кінець її розміщений в замкненій камері (відсіку) КРУ чи в приміщенні, на дверях або огородженні має бути вивішений плакат “Випробування. Небезпечно для життя!”. Якщо ці двері і огородження не зачинені на запірний пристрій чи випробуванню підлягає лінія, що ремонтується, з розібраними на трасі кінцями (жилами) кабелю, то, крім вивішування плакатів на дверях, огородженнях і біля розібраних кінців кабелю, слід також виставити охорону з включених до складу бригади працівників з групою II.
7.6.15. Приєднання випробувальної установки до мережі напругою 380/220 В слід проводити через комутаційний апарат з видимим розривом кола або через штепсельну вилку, розміщені на місці керування установкою.
7.6.16. Комутаційний апарат слід обладнати стопорним пристроєм або між рухомими і нерухомими контактами апарату встановити ізолювальну накладку.
Провід або кабель, який використовується для живлення випробувальної станції від мережі напругою 380/220 В, має бути захищений встановленими в цій мережі запобіжниками або автоматичними вимикачами. Підключати до мережі пересувну випробувальну установку мають представники організації, яка експлуатує цю мережу.
7.6.17. Приєднувати з’єднувальний провід до фази, полюса випробувального обладнання або до жили кабелю і від’єднувати його дозволяється за вказівкою особи, що керує випробуванням, і тільки після її заземлення, яке може бути виконане вмиканням заземлювальних ножів або встановленням переносних заземлень, в тому числі спеціальних лабораторних, що мають ізолювальні ручки.
7.6.18. Перед подачею випробувальної напруги керівник робіт зобов’язаний:
–перевірити правильність збирання схеми і надійність робочих та захисних заземлень;
–перевірити, чи всі члени бригади і працівники, призначені для охорони, перебувають на вказаних їм місцях, чи виведені сторонні люди і чи можна подавати випробувальну напругу на устаткування;
–попередити бригаду про подання напруги словами «Подаю напругу» і, упевнившись, що попередження почуте всіма членами бригади, зняти заземлення з виводу випробувальної установки і подати на неї напругу 380/220 В.
7.6.19. З моменту зняття заземлення з виводу установки вся випробувальна установка, обладнання, що випробовується, і з’єднувальні проводи вважається під напругою і проводити будь-які перез’єднання у випробувальній схемі і на випробувальному обладнанні забороняється.
7.6.20. Забороняється з моменту подання напруги на випробувальну установку заходити до неї і виходити з неї, знаходитись на випробувальному обладнанні, а також доторкуватися до корпусу випробувальної установки, стоячи на землі.
7.6.21. Після закінчення випробувань керівник робіт має знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі 380/220 В, заземлити вивід установки і повідомити про це бригаді словами «Напруга знята».
Тільки після цього можна виконувати перез’єднання проводів або в разі повного закінчення випробування, від’єднати їх від випробувальної установки і знімати огородження.
7.6.22. До випробування ізоляції КЛ і ПЛ, а також після нього необхідно розрядити кабель і лінію на землю через додатковий опір, встановити заземлення та упевнитися в повній відсутності заряду. Тільки після цього дозволяється зняти плакати.
7.6.23. Особа, що проводить розрядку, має користуватися діелектричними рукавичками, захисними окулярами і стояти на ізолювальній основі.
7.6.24. Встановлення і зняття заземлення заземлювальною штангою на високовольтний вивід випробувальної установки, приєднання та від’єднання проводів від цієї установки до випробувального устаткування слід проводити в діелектричних рукавичках однією і тією самою особою.
Під час випробувань і в разі перез’єднання незаземлених частин випробувального обладнання вони вважаються такими, що перебувають під напругою.
7.6.25. На робочому місці оператора виконується роздільна світлова сигналізація про ввімкнення напруги до і понад 1000 В.
7.6.26. Під час використання пересувної або стаціонарної випробувальної установки мають бути виконані такі умови:
–випробувальна установка має бути розділена на два відділи, в одному відділі розміщується апаратура напругою до 1000 В і знаходиться оператор, що керує установкою, в другому – все устаткування та струмовідні частини напругою понад 1000 В;
– пристрій установки напругою понад 1000 В має бути цілком відгороджений від місць, до яких можливе доторкування;
–двері у відділ установки з устаткуванням напругою понад 1000 В повинні мати електричне блокування, що забезпечує зняття напруги понад 1000 В під час відкривання дверей і світлову сигналізацію, яка діє, коли вивід високої напруги перебуває під напругою.
7.6.27. Вимірювання мегомметром дозволяється виконувати навченим цьому електротехнічним працівникам.
В установках напругою понад 1000 В вимірювання проводять за нарядом дві особи, одна з яких повинна мати групу IV.
В установках напругою до 1000 В вимірювання виконують за розпорядженням дві особи, одна з яких повинна мати групу ІІІ.
7.6.28. Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється на відключених струмовідних частинах, з яких знято заряд шляхом їх попереднього заземлення.
Заземлення зі струмовідних частин слід знімати тільки після підключення мегомметра.
7.6.29. Під час вимірювання мегомметром опору ізоляції струмовідних частин з’єднувальні проводи слід приєднувати до них за допомогою ізолювальних утримувачів (штанг). В електроустановках понад 1000 В, крім того, необхідно користуватися діелектричними рукавичками.
7.6.30. Випробування ізоляції лінії, до якої напруга може бути підключена з двох боків, дозволяється виконувати тільки в тому разі, якщо від відповідальної особи електроустановки, що приєднана до другого кінця цієї лінії, отримано повідомлення по телефону або іншим способом (зі зворотною перевіркою) про те, що лінійні роз’єднувачі і вимикач відключені і вивішений плакат «Не вмикати! Працюють люди».
7.6.31. Перед початком випробувань необхідно упевнитися у відсутності працівників на тій частині електроустановки, до якої приєднаний випробувальний прилад, заборонити особам, які знаходяться поблизу нього, торкатися струмовідних частин і, якщо потрібно, виставити охорону.
7.6.32. Для контролю стану ізоляції електричних машин згідно з методичними вказівками або програмами вимірювання мегомметром в разі зупиненого або такого, що обертається, ротора, але в тому разі, якщо машина не збуджена, вимірювання можуть проводитися оперативними працівниками в порядку поточної експлуатації або працівниками електролабораторії за розпорядженням.
Під наглядом оперативних працівників ці вимірювання можуть виконуватися ремонтними працівниками.
Випробування ізоляції роторів, якорів і кіл збудження може проводити одна особа з групою ІІІ, випробування ізоляції статорів – не менше ніж дві особи, одна з яких повинна мати групу ІV, а друга – групу ІІІ.
7.6.33. Забороняється під час роботи з мегомметром доторкуватися до струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення роботи необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
7.6.34. Проведення вимірів мегомметром забороняється на одному колі двоколових ліній напругою понад 1000 В в той час, коли друге коло перебуває під напругою; на одноколовій лінії, якщо вона іде паралельно з лінією, яка працює і перебуває під напругою понад 1000 В; під час грози або в разі її наближення.
7.6.35. Дії з приєднання і від’єднання приладів, які спричиняють розрив електричних кіл, які перебувають під напругою до 1000 В, слід виконувати після зняття напруги з цих кіл.
Приєднання і від’єднання приладів, що не потребують розриву електричних кіл, допускається виконувати під напругою з застосуванням електрозахисних засобів.
7.6.36. У тому випадку, коли вимагається вимірювання електричних параметрів пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземляти металевий корпус переносного приладу і використовувати спеціальні щупи або провідники для з’єднання з ізолювальними ручками.
Результати вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування; опору ізоляції; перевірки повного опору петлі фаза – нуль заносяться в протоколи, форми яких наведені в додатку 7.
7.6.37. Вимірювання електровимірювальними кліщами і вимірювальними штангами в установках напругою понад 1000 В мають проводити дві особи: одна з групою ІV, друга – з групою ІІІ.
Ремонтниками вимірювання проводиться за нарядом, оперативними працівниками – за розпорядженням.
В електроустановках напругою до 1000 В працювати з електровимірювальними кліщами може одна людина, що має групу ІІІ.
7.6.38. Для вимірювань слід застосовувати кліщі з амперметром, що встановлений на їх робочій частині. Використання кліщів з винесеним амперметром не допускається.
Вимірювання в електроустановках напругою понад 1000 В необхідно проводити в діелектричних рукавичках і калошах (або стоячи на ізолювальній основі), в захисних окулярах.
Кліщі необхідно тримати у висячому положенні.
Забороняється нагинатися до амперметра під час відрахунку показників.
Під час проведення вимірювань забороняється торкатися приладів, проводів і вимірювальних трансформаторів.
7.6.39. Вимірювання можна проводити лише на ділянках шин, конструктивне виконання яких, а також відстань між струмовідними частинами різних фаз і між ними та заземленими частинами виключають можливість електричного пробою між фазами або на землю через зменшення ізоляційних відстаней за рахунок робочої частини кліщів.
7.6.40. На кабелях напругою понад 1000 В користуватися для вимірювання електровимірювальними кліщами дозволяється лише в тих випадках, коли жили кабелю ізольовані і відстань між ними не менша 250 мм.
7.6.41. Вимірювання електровимірювальними кліщами на шинах напругою до 1000 В слід виконувати, стоячи на підлозі або на спеціальних підмостках.
7.6.42. Під час вимірювань струмів пофазно з допомогою кліщів в установках напругою до 1000 В у разі горизонтального розташування фаз необхідно перед проведенням вимірювань обгородити кожну фазу ізолювальною прокладкою. Вказані операції проводяться в діелектричних рукавичках.
7.6.43. Підніматися на конструкцію або телескопічну вежу для проведення робіт слід без штанги. Піднімати штангу необхідно за допомогою каната, утримуючи її в вертикальному положенні робочою частиною догори. Застосовувати металеві канати для піднімання штанги забороняється.
Під час піднімання не допускається розгойдувати штангу і вдаряти нею об тверді предмети.
Під час піднімання на незначну висоту дозволяється передавати штанги з рук в руки.
7.6.44. Забороняється проводити роботи з вимірювальними штангами під час грози, туману, дощу або мокрого снігу.
7.6.45. Під час роботи з штангою слід витримувати нормовані відстані від струмовідних частин до працівника.
7.6.46. Вимірювання на опорах ПЛ напругою до 1000 В може проводити одна особа, стоячи на кігтях (лазах) і надійно прикріпившись стропом запобіжного паска до опори.
Забороняється виконувати вимірювання на ПЛ, стоячи на драбині.
7.6.47. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор, які мають заземлювальні спуски.
7.7.1. Вимоги, викладені в цьому розділі, поширюються на мобільні (інвентарні) будівлі та споруди контейнерного типу і збірно-розбірні усіх функціональних призначень (виробничі, житлові, складські, допоміжні, що застосовуються для потреб будівництва або в інших галузях промисловості та сільського господарства).
Для запобігання ураженню людей електричним струмом під час використання мобільних (пересувних) побутових вагончиків вимагається неухильне виконання таких вимог:
–електроустановки зазначених будівель повинні задовольняти вимоги ПВЕ, ГОСТ 23274 та інших нормативно-технічних документів;
–розташування і підключення побутових містечок (окремих будівель) слід виконувати згідно з ППР;
–електропостачання і підключення до джерел живлення електроенергією слід виконувати на основі вимог розділу 1.2. ГОСТ 23274 для інвентарних будівель і споруд усіх типів;
–ввідно-розподільчий пристрій електроживлення побутового містечка (ЯРП, СП, ПР) повинен мати вторинне заземлення з опором не більше 30 Ом;
– підключення до ПЛ-0,4 кВ слід виконувати згідно з вимогами розділу 24 ПВЕ;
–стояк вводу в побутову будівлю («гусак») має бути механічно міцним, поворотним, телескопічним для транспортування будівель (вагончиків) і для забезпечення габаритів вводу лінії над проїздами і проходами і не менше 0,5 м від проводів вводу до дахів, на яких має бути виключена можливість перебування людей (пункт 2.1.79 ПВЕ);
– силове електрообладнання має відповідати вимогам розділу 1.3 ГОСТ 23274;
– електричне освітлення має відповідати вимогам розділу 1.4 ГОСТ 23274;
– електропроводки мають відповідати вимогам розділу 1.5 ГОСТ 23274.
7.7.2. Відповідно до пункту 1.7.32 ПВЕ для захисту людей від ураження електричним струмом слід виконувати такі заходи:
– занулення;
– заземлення;
– вирівнювання потенціалів.
Згідно з пунктом 1.6.2. ГОСТ 23274 зануленню підлягають всі металеві неструмовідні частини електрообладнання і електричної мережі створенням безперервного електричного зв’язку з нульовою шиною ввідного пристрою.
Нульова шина ввідного пристрою має бути з’єднана з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення.
Металевий зв’язок з нульовою шиною повинні мати також несучі металоконструкції, металева обшивка будівлі і металеві трубопроводи всіх призначень.
7.7.3. Згідно з вимогою пункту 1.6.4 ГОСТ 23274 мобільні будівлі з металевою обшивкою або з використанням металевих підтримувальних конструкцій мають бути укомплектовані стрижнем діаметром від 20 до 40 мм, довжиною 1,2 м з привареним до верхнього кінця сталевим гнучким оцинкованим тросом діаметром не менше 6 мм і довжиною 10 м.
Вільний кінець сталевого троса повинен закінчуватися наконечником для під’єднання до затискача нульового проводу ввідної коробки затискачів (ввідного пристрою).
За відсутності в комплекті інвентарного заземлювача він має бути виготовлений власними силами.
7.7.4. Для підвищення рівня електробезпеки зазначеним інвентарним заземлювачем виконується вирівнювання потенціалів, для чого він має бути заглибленим у ґрунт біля входу в будівлю (вагончик) на глибину до верхнього кінця заземлювача не менше 0,7 м, а гнучкий сталевий трос заземлювача має бути надійно приєднаний до затискача нульового проводу у ввідній коробці затискачів або нульової шини ввідного пристрою.
Опір заземлювача не нормується.
7.7.5. Під час тривалої експлуатації побутових містечок замість використання інвентарних заземлювачів допускається виконувати магістральну мережу заземлення з підключенням її до захисного (вторинного) заземлення ввідно-розподільчого пристрою.
7.7.6. Магістральна мережа заземлення може бути виконана смуговою сталлю поперечним перерізом не менше 48 мм2або зі сталі круглої діаметром не менше 10 мм (таблиця 1.7.1. ПВЕ).
7.7.7. Підключення будівлі (вагончика) до магістралі заземлення має бути виконане окремим відгалуженням, що є гнучким провідником діаметром не менше 10 мм з наконечником.
7.7.8. З’єднання магістралі заземлення з відгалуженнями повинно забезпечувати надійний контакт і виконуватися зварюванням з довжиною зварного шову не менше шести діаметрів або подвійної ширини зварюваних деталей.
7.7.9. Підключення відгалуження від магістралі заземлення до нульової шини (проводу) вагончика повинно виконуватися надійним болтовим з’єднанням (двома гайками).
7.7.10. Прокладання магістралі заземлення в землі повинно виконуватися на глибині від 0,5 до 0,7м, а відгалуження до вагончика – на глибині не менше 0,3 м.
7.7.11.Магістраль заземлення прокладається на відстані 0,8–1,0 м від входу у вагончик.
7.7.12. Металеві східці підйому в будівлю (вагончик) мають бути обладнані відкидною ізолювальною площадкою (підставкою), металеві поручні мають бути поміщені в гумовий шланг або обрамовані ізолювальними (дерев’яними) планками і пофарбовані.
7.7.13. Перед введенням мобільних будівель та споруд в експлуатацію (вперше та після передислокації), а також після проведення ремонтних робіт, електроустановки вище вказаних споруд повинні проходити технічне опосвідчення і випробування в обсязі, що передбачається главою1.8 ПВЕ та главою Е2.13 ПТЕ електроустановок споживачів.
8.1. Регламентні роботи по проведенню опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів виконуються підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт.
Періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил.
Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві.
8.2. Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів (додаток 8), оформлюється комісією підприємства (організації) у складі:
– керівника (головного інженера) – голова комісії;
– начальника енергетичної служби (особи, відповідальної за електрогосподарство);
– начальника відділу охорони праці.
Акт затверджується керівником підприємства (організації), власником.
В разі відсутності на підприємстві (організації) у власника кваліфікованих спеціалістів вищевказані регламентні роботи виконуються залученими спеціалістами інших підприємств (організацій).
8.3. Опосвідченням передбачається:
–перевірка наявності експлуатаційної і виконавчої документації в обсягах, передбачених вимогами ПВЕ, ПТЕ і ПБ, СНиП, державних стандартів, під час експлуатації електроустановок споживачів, паспортно-технічних даних, інструкцій щодо експлуатації устаткування;
– визначення достатності і працездатності захисно-блокувальних пристроїв;
–оцінка стану безпеки електроустаткування, а також стану будівельної частини будівель і споруд енергетичних об’єктів;
–перевірка періодичності і якості виконання регламентних робіт щодо обслуговування електроустаткування;
–оцінка рівня фахової підготовки працівників з питань безпеки, відповідності кваліфікації до робіт, що виконуються.
8.4. Акти опосвідчення стану безпеки електроустановок реєструються та зберігаються на підприємстві (організації), у власника.
Копії актів, по закінченні звітного періоду, направляються в територіальні органи Держнаглядохоронпраці, Держенергоспоживнагляду та в відділи охорони праці Держадміністрацій.
8.5. Позачергове опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів повинне бути вмотивованим і проводиться за вимогами та участю наглядових органів Держнаглядохоронпраці у випадку істотного зростання електротравматизму, наявності категорійних аварій та в інших обґрунтованих випадках.
8.6. Опосвідчення стану безпеки тих електроустановок споживачів, що вичерпали свій ресурс, провадиться експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт. За необхідності до вказаних робіт залучаються представники заводів-виробників електроустаткування, представники експлуатаційних організацій.
8.7. Під час проведення опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів необхідно перевірити:
– стан безпеки електроустановок;
– відповідність експлуатації електроустановок нормативним вимогам безпеки;
– наявність та стан документації.
8.7.1. Критерії перевірки стану безпеки по видах електроустановок.
Повітряні лінії електропередавання: наявність відповідних оперативних написів, відповідність габаритів Правилам, стан проводів, опор, ізоляторів, заземлення, стан виводів, кабельних воронок, спусків заземлення, плакатів безпеки.
Кабельні лінії: стан кабельних каналів, конструкцій, оболонок, вводів в будівлю, переходів, розпізнавальних знаків; перетинів з комунікаціями, спорудами; наявність маркування; захист від механічних пошкоджень, корозії; заземлення оболонок, броні, контроль температури нагрівання, кінцеві заробки і з’єднувальні муфти.
Трансформатори: наявність оперативних написів, стан пристроїв рівня і температури мастила, заземлення, ізоляторів, ошинування, кабелів; наявність і стан засобів пожежогасіння, стан систем охолодження, терміни виконання регламентних робіт.
Підстанції, розподільчі пристрої: наявність оперативних написів, стан масляних, повітряних вимикачів, роз’єднувачів, блокувань, заземлень; наявність мастила в маслонаповнювальних апаратах; стан збірних шин і їхньої ізоляції, кабелів, проводів, електровимірювальних приладів.
Релейний захист: стан пристроїв захисту ліній, що відходять, трансформаторів, потужних електродвигунів; види захисту, відповідність установок до проекту; наявність АПВ, АВР, АЧР, періодична перевірка і контроль справності пристроїв РЗА, наявність інструкцій щодо обслуговування.
Електродвигуни: стан вводів, ошиновки, заземлення, відповідність захисту, наявність оперативних написів.