НПАОП 0.00-1.08-94Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів

п/п

Термін

Визначення

1

2

3

1.3.1

Паровий котел

Пристрій, що має топку і огрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для отримання пари з тиском вище атмосферного, що використовується поза самим пристроєм.

1.3.2

Водогрійний ко­тел

Пристрій, що має топку і огрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для нагрівання води, яка знаходиться під тиском вище атмосферного і використовується як теплоносій поза самим пристроєм.

1.3.3

Бойлер

Підігрівач води із мережі, пароводяний або водоводяний теплообмінник, що використовує тепло пари або котлової води для отримання гарячої води інших параметрів. Бойлер може бути вбудованим в котел або стояти окремо

1.3.4

Котел-утилізатор

Паровий або водогрійний котел без топ­ки або з топкою для допалювання газів, в якому як джерело тепла використовуються гарячі гази технологічних або мета­лургійних виробництв або інші тех­нічні продуктові потоки.

1.3.5

Пароводогрійний котел

Котел, призначений для видачі споживачу пари і гарячої води.

1.3.6

Котел-бойлер

Паровий котел, в барабані якого розміщено пристрій для нагрівання води, що використовується поза самим котлом, а також паровий котел, в природну циркуляцію якого включено бойлер, який стоїть окремо. Примітка.На бойлер поширюються дані Пра­вила незалежно від того, відключається він від котла арматурою чи ні.

1

2

3

1.3.7

Енерготехнологіч-ний котел

Паровий або водогрійний котел, в топці якого здійснюється переробка технологічних матеріалів.

Примітка.До технологічних матеріалів відносяться рідкі промислові стоки, газові викиди, дрібнозернисті ма­теріали, які підлягають вогневій обробці, луги паперової промисловості, сірки, сірководневі сполуки та ін.

1.3.8

Паровий або рідинний котел з високотемпературним органічним теп­лоносієм (ВОТ)

Котел, в якому як робоче середовище використовується високотемпературний органічний теплоносій (ВОТ), що знаходиться в парорідинному або рідинному стані.

1.3.9

Пароперегрівач (перегрівач)

Пристрій, призначений для підвищення температури пари вище температури насичення, яка відповідає тиску в котлі.

1.3.10

Автономний па­ро-перегрівач

Пароперегрівач, вбудований в котел чи газохід або який стоїть окремо, пара для перегріву в який надходить від зовнішнього джерела.

1.3.11

Економайзер

Пристрій, що огрівається продуктами згоряння палива і призначений для підігрівання або часткового випаровування води, яка надходить в паровий котел.

1.3.12

Автономний

економайзер

Економайзер, який вбудований в котел або газохід, підігріта вода якого повністю чи частково використо­вується поза даним котлом, або економайзер, який стоїть окремо, підігріта вода якого повністю чи частково використовується в паровому котлі.

1.3.13

Стаціонарний

котел

Котел, який встановлений на нерухомому фундаменті.

1.3.14

Транспортабельна котельна уста­новка

Комплекс, що складається з котла, допоміжного устат­кування, системи управління і захисту, приміщення (контейнера), в якому змонтовано все устаткування, і пристосований для транспортування з метою швидкої зміни місця використання.

1.3.15

Пересувна котельна установка

Транспортабельна котельна установка, що має ходову частину.

1.3.16

Межі (границі) котла за пароводяним трактом

Запірні пристрої живильних, дренажних та інших трубопроводів, а також запобіжні та інші клапани і засувки, які обмежують внутрішні порожнини елементів котла і приєднаних до них трубопроводів. При від­сутності запірних органів межами котла слід вважати межі його заводської поставки

1.3.17

Габаритні розміри котла

Найбільші розміри котла по висоті, ширині і глибині з ізоляцією і обшивкою, а також із зміцнюючими або опорними елементами (наприклад, поясами жорсткості або опорними рамами), але без врахування виступаючих приладів, труб відбору проб, імпульсних трубок та ін.; розміри в плані визначаються від осей колон каркаса або металоконструкцій, якщо є колони; висота визначається по верху хребтової балки, а при її відсутності – по верхній точці котла.

1.3.18

Розрахунковий термін служби

котла

Термін служби в календарних роках, після закінчення якого слід провести експертне обстеження технічного стану основних деталей котла, які працюють під тиском, з метою визначення допустимості, параметрів і умов подальшої експлуатації котла або необхідності його демонтажу; термін служби повинен вираховуватись з дня введення котла в експлуатацію.

1.3.19

Розрахунковий ресурс котла (елемента)

Тривалість експлуатації котла (елемента), протягом якої виготовлювач гарантує на­дійність його роботи за умови дотримання режиму експлуатації, вказаного в Інструкції підприємства-виготовлювача, і розрахункового числа пусків з холодного і гарячого стану.

1.3.20

Технічне діагностування

Визначення технічного стану об’єкта. Завдання технічного діагностування: контроль технічного стану, пошук місця і визначення причин відмови (несправності); прогнозування технічного стану.

1.3.21

Технічний стан об’єкта

Характеризується у певний момент часу, у певному середовищі значеннями параметрів, які встановлені технічною документацією на об’єкт.

1.3.22

Технічна діагностика

Теорія, методи і засоби визначення технічного стану об’єкта.

1.3.23

Контроль технічного стану

Перевірка відповідності значень параметрів об’єкта вимогам технічної документації і визначення на цій підставі одного із заданих видів технічного стану в даний момент. (Види технічного стану: справний, працездатний, несправний, непрацездатний та ін. залежно від значень параметрів в даний момент.)

1.3.24

Технічний діагноз (результат контролю)

Результат діагностування.

1.3.25

Засоби технічного діагностуван­ня (контролю технічного стану)

Апаратура і програми, за допомогою яких здійснюється діагностування (контроль).

1.3.26

Система технічного діагностування (контроль технічного стану)

Сукупність засобів, об’єкта і виконавців, яка необхідна для проведення діагностування (контролю) згідно з правилами, зазначеними в технічній документації.

1.3.27

Алгоритм технічного діагностування (контролю технічного стану)

Сукупність приписів, які визначають послідовність дій при діагностуванні (контролі).

1.3.28

Діагностичне забезпечення

Комплекс взаємопов’язаних правил, ме­тодів, алгоритмів і засобів, необхідних для здійснення діагностування на всіх етапах життєвого циклу об’єкта.

1.3.29

Граничний стан

Стан об’єкта, при якому його подальша експлуатація або відновлення працездатного стану неможливі або недоцільні.

1.3.30

Напрацювання

Тривалість роботи об’єкта, яка вимірюється в годинах.

1.3.31

Ресурс

Сумарне напрацювання об’єкта від початку його експлуатації або його відновлення після ремонту до переходу в граничний стан.

1.3.32

Термін служби

Календарна тривалість експлуатації об’єкта до або після ремонту до переходу в граничний стан.

1.3.33

Залишковий

ресурс

Сумарне напрацювання об’єкта від моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан.

1.3.34

Залишковий

термін служби

Календарна тривалість експлуатації об’єкта від моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан.

1.3.35

Експертне технічне діагностування

Виконується по закінченні розрахункового терміну його служби або після вичерпання розрахункового ресурсу безпечної роботи, а також після аварії або виявлення пошкоджень елементів, які працюють під тиском, з метою визначення можливих параметрів і умов подальшої експлуатації.

1.3.36

Конструктивний зазор в кутовому зварному з’єднанні

Зазор, який утворюється між штуцером (трубою) і основною деталлю, що повністю або частково зберігається після виконання зварки.

1.3.37

Службові властивості металу

Комплекс механічних і фізичних характеристик, які використовуються в розрахунках на міцність і в теплових розрахунках енергоустаткування.

1.3.38

Розрахунковий

тиск

Максимальний надлишковий тиск в деталі, на який проводиться розрахунок на міцність при обгрунтуванні основних розмірів, що забезпечують надійну роботу протягом розрахункового ресурсу.

1.3.39

Дозволений тиск котла (елемента)

Максимально допустимий надлишковий тиск котла (елемента), встановлений за результатами технічного опосвідчення або контрольного розрахунку на міцність.

1.3.40

Робочий тиск

котла

Максимальний надлишковий тиск за котлом (пароперегрівачем) при нормальних умовах експлуатації.

1.3.41

Пробний тиск

Надлишковий тиск, при якому повинно проводитись гідравлічне випробування котла або його елементів на міцність і щільність.

1.3.42

Нормальні умови експлуатації

Група експлуатаційних режимів, що передбачена регламентом роботи: стаціонарний режим, пуск, вимірювання продуктивності, зупинка, гарячий резерв.

1.3.43

Аварійна ситуація

Стан потенційно небезпечного об’єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал утримуються в прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.

1.3.44

Елемент котла

Складальна одиниця котла, що призначена для виконання однієї із основних функцій котла (наприклад, колектор, барабан, пароперегрівач, поверхня нагріву та інші).

1.3.45

Основний

елемент котла

Складальна одиниця із деталей, навантажених внутрішнім тиском, яка виконує одну із функцій котла (наприклад, збірпароводяної суміші і її розділення, перегрів пари та інші).

1.3.46

Елемент трубопроводу

Складальна одиниця трубопроводу пари або гарячої води, що призначена для виконання однієї з основних функцій трубопроводу (наприклад, прямолінійна ділянка, коліно, трійник, конусний перехід, флянець та інші).

1.3.47

Складальна

одиниця

Виріб, складові частини якого підлягають з’єднанню між собою зварюванням, скручуванням, розвальцьовуванням та іншими складальними операціями (ГОСТ 2.101-68)

1.3.48

Деталь

Виріб, виготовлений із однорідного за назвою і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

1.3.49

Виріб

Одиниця промислової продукції, кількість якої може обчислюватись в штуках або екземплярах (ГОСТ 15895-77).

1.3.50

Температура робочого середовища

Максимальна температура пари або гарячої води в елементі котла, що роз­гля­дається.

1.3.51

Приварні деталі,

які не працюють під тиском

Деталі, які приварені до внутрішньої або зовнішньої поверхні елементів котла (барабана, колекторів та ін.) і не враховуються в розрахунках на міцність даного елемента та призначені для виконання деяких допоміжних функцій: опорно-підвісної системи, кріплення ізоляції, внутрішніх пристроїв та ін.

1.3.52

Гранична температура стінки

Максимальна температура деталі котла або трубопроводу з боку середовища з найбільшою температурою, що визначається за тепловим і гідравлічним розрахунками або випробуваннями без врахування тимчасового збільшення обігріву (не більше 5% розрахункового ресурсу).

1.3.53

Розрахункова температура зовнішнього повітря

Середня температура зовнішнього повітря за найбільш холодну п’ятиденку року.

1.3.54

Стикове зварне з’єднання

З’єднання, в якому елементи, що зварюються, примикають один до одного торцевими поверхнями і включають в себе шов і зону термічного впливу.

1.3.55

Нормативна

до­кументація

Правила, галузеві та державні стандарти, технічні умови, керівні документи на проектування, виготовлення, ремонт, реконструкцію, монтаж, налагодження, технічне діагностування.

1.3.56

Напівфабрикат

Предмет праці, який підлягає подальшій обробці на підприємствах-споживачах.

1.3.57

Держнаглядохоронпраці України

Державний комітет України по нагляду за охороною праці.

1.3.58

Орган Держнаглядохоронпраці

Територіальне управління Держнаглядохоронпраці України в областях і Республіці Крим

1.3.59*

Орган з

сертифікації

Спеціалізована організація, що акредитована Держстандартом України за поданням Держнаглядохоронпраці України, на виконання робіт з сертифікації продукції (в цих Правилах – котлів, їх елементів або складальних одиниць)

1.3.60

Спеціалізована організація з котлобудування

Організація, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці (на підставі висновку головної організації – в частині проектно-конструкторських робіт) на проведення в повному обсязі або частково:

проектно-конструкторських робіт на створення і (або) ремонт, і (або) реконструкцію котлів;

виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію котлів і (або) їх налагодження, діагностику котлів.

1.3.61

Головна організація з котлобудування

Організація, яка уповноважена Держнаглядохоропраці:

здійснювати функції спеціалізованої організації в повному обсязі;

проводити науково-дослідні роботи щодо удосконалення котлів і їх безпечної експлуатації;

проводити експертизу проектів новорозроблених і модернізованих котлів (до проведення приймальних випробувань);

проводити експертизу котлів, в тому числі котлів, що поступають із-за кордону;

брати участь в складі комісій при проведенні приймальних випробувань;

брати участь в сертифікації котлів і підприємств, що їх виготовляють.

1.3.62

Головна організація із зварювання

Організація (НДІ), яка виконує комплекс науково-дослідних робіт з усіх видів і методів зварювання, їх розроблення і вдосконалення:

дослідна атестація технології зварювання; розроблення нових методів, режимів і технологій зварювання; нормативних документів зі зварювання;

експертиза і сертифікація зварювання, в т.ч. за міжнародними нормами і стандартами;

металознавство, контроль, розрахунки на міцність, зварювальне устаткування.

1.3.63

Ремонт

Відновлення пошкоджених, зношених або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, елементів котла з доведенням їх до працездатного безпечного стану на задані заводом-виготовлювачем параметри

1.3.64

Реконструкція

Зміна конструкції котла, яка викликає необхідність коректування його паспорта, наприклад, збільшення або зменшення поверхонь нагріву, улаштування додаткових елементів та інше, що пов’язане зі зміною параметрів котла.

1.3.65

Власник котла

Підприємство, об’єднання, товариство, асоціація, інша організація, незалежно від форми власності, що має котел на балансі, або кооператори, фермери, інші особи, що мають котел в приватній власності, а також орендарі, які прийняли на себе функції власника котла згідно з договором.

1.3.66*

Експерт ЕТЦ

Фахівець ЕТЦ, навчений і атестований у встановленому Держнаглядохоронпраці України порядку.

1.4. Відповідальність за порушення Правил

1.4.1. Дані Правила обов’язкові для виконання всіма посадовими особами, спеціалістами, працівниками і громадянами, які зайняті проектуванням, виготовленням, реконструкцією, монтажем, налагод­женням, ремонтом, технічним діагностуванням і експлуатацією котлів, автономних пароперегрівачів, економайзерів і трубопроводів в межах котла (котли, автономні пароперегрівачі, економайзери і трубопроводи в межах котла, далі за текстом – котли).

1.4.2. За правильність конструкції котла, розрахунок його на міцність, вибір матеріалу, якість виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування, а також за відповідність котла вимогам Правил, стандартів та іншої нормативної документації відповідає організація або підприємство (незалежно від форми власності, відомчої приналежності і господар­ської діяльності), яка виконала відповідні роботи.

1.4.3. Відхилення від стандартів та іншої нормативно-технічної документації допускається за погодженням з організацією, яка затвердила дану документацію. Якщо вказані документи погоджені з Держнаглядохоронпраці України, то й відхилення повинні погоджуватися з Держнаглядохоронпраці України.

1.4.4*. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.5. Котли і напівфабрикати, придбання яких здійснюється за кордоном

1.5.1*. Котли і їх елементи (складальні одиниці), а також напівфабрикати для їх виготовлення, придбання яких здій­снюється за кордоном, повинні відповідати вимогам цих Правил. Організація-замовник до укладання контракту на поставку котла повинна отримати від органу з сертифікації України сертифікат відповідності, за винятком випадків, передбачених відповідними міжнародними угодами про взаємне визнання сертифікатів.

Можливі відхилення від Правил повинні бути погоджені з Держнаглядохоронпраці України до укладання контракту. Копія погодження додається до паспорта котла.

1.5.2*. Розрахунки на міцність котлів та їх елементів (складальних одиниць) повинні виконуватись згідно з нормами, погодженими з Держнаглядохоронпраці України, за винятком випадків, для яких ЕТЦ або головною чи спеціалізованою орга­нізацією, що має дозвіл Держнаглядохоронпраці України, буде підтверджено, що виконані за прийнятою постачальником методикою розрахунки задовольняють вимоги вказаних норм.

Відповідність матеріалів іноземних марок вимогам цих Правил або допустимість їх використання підтверджується висновком ЕТЦ або головною чи спеціалізованою організацією, що має дозвіл Держнаглядохоронпраці України. Копії зазначених документів додаються до паспорта котла.

1.5.3. Паспорт котла повинен бути перекладений на українську або, за вимогою замовника, на іншу мову і складений згідно з формою додатка 2, а для котлів, які працюють із високотемпературними органічними теплоносіями (ВОТ),– згідно з формою додатка 3.

1.6. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

1.6.1.Розслідування аварій і нещасних випадків, що пов’язані з експлуатацією котлів, на які поширюються дані Правила, повинно проводитись відповідно до діючого «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій на вироб­ництві, в установах і організаціях».

1.6.2. Про кожну аварію, смертельний або груповий нещасний випадок, що пов’язані з експлуатацією котлів, їх власник відповідно до Положення, зазначеного в статті 1.6.1 Правил, зобов’язаний негайно повідомити територіальний орган державного нагляду та інші організації.

1.6.3. До прибуття представника Держнаглядохоронпраці України для розслідування обставин і причин аварії або нещасного випадку власник котла зобов’язаний забезпечити збереження всієї обстановки аварії (нещасного випадку), якщо це не становить небезпеки для життя людей і не викликає подальшого розвитку аварії.

2.1. Розроблення проектів і їх затвердження

2.1.1. Проекти котлів та їх елементів (в тому числі запчастин до них), а також проекти їх монтажу або реконструкції повинні виконуватись спеціалізованими проектними (конструкторськими) організаціями, які мають дозвіл органів Держна­глядохоронпраці України на проведення відповідних робіт.

2.1.2. Проекти котлів повинні погоджуватись і затверджуватись у порядку, встановленому ГОСТ 15.001-88; ГОСТ 15.005-86.

2.1.3. Розрахунки на міцність елементів, що працюють під тиском, повинні виконуватись згідно з нормами, погодженими з Держнаглядохоронпраці України.

2.1.4. При проектуванні котлів-утилізаторів і котлів ВОТ, що використовуються в хімічних та інших галузях промисловості, повинні враховуватись вимоги Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтоперероб­них виробництв.

2.1.5. Проекти котельних, в тому числі пересувних і тран­спор­табельних, а також проекти їх реконструкції повинні виконуватись спеціалізованими проектними організаціями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України.

2.1.6*. Відповідність проектів котельних, які спроектовані іноземними фірмами, вимогам цих Правил підтверджується висновком ЕТЦ або головної чи спеціалізованої організації, що має дозвіл Держнаглядохоронпраці України.

Завантажити