НПАОП 0.00-1.08-94Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів

Конкретні норми оцінки якості зварних з’єднань повинні бути розроб­лені на основі вимог і вказівок даного додатка і подані в нормативній документації (НД) з контролю зварних з’єднань, погодженій з Держнаглядохоронпраці України. Для зварних з’єднань, виконаних іншими спо­собами зварювання, і зварних з’єднань, які не працюють під тиском, а також для контролю зварних з’єднань методами, що не вказані вище, норми оцінки якості встановлюються НД, погодженою з Держ­наглядохоронпраці України.

1.2. Використані в додатку 9 терміни і визначення наведені в розділі 9 даного додатка.

1.3. Норми оцінки якості приймають згідно з такими розмірними показниками (РП):

за номінальною товщиною зварних деталей – для стикових зварних з’єднань деталей однакової товщини (при попередній обробці кінців де­талей шляхом розточування, роздавання, калібрування або обтискуван­ня – за номінальною товщиною зварених деталей в зоні обробки);

за номінальною товщиною більш тонкої деталі – для стикових звар­них з’єднань і різної номінальної товщини (при попередній обробці кінця більш тонкої деталі – на її номінальній товщині в зоні обробки);

за розрахунковою висотою кутового шва – для кутових, таврових зварних з’єднань і зварних з’єднань внапуск (для кутових і таврових зварних з’єднань з повним проплавленням за розмірний показник допу­скається брати номінальну товщину більш тонкої деталі);

за подвоєною номінальною товщиною більш тонкої деталі (із двох зварених) – для торцевих зварних з’єднань (крім з’єднань зварювання труб в трубні дошки);

за номінальною товщиною стінки труб – для зварних з’єднань зварю­вання труб в трубні дошки.

При радіографічному контролі зварних з’єднань через дві стінки нор­ми оцінки якості слід брати за тим же розмірним показником, що і при контролі через одну стінку.

1.4. Протяжність (довжина, периметр) зварних з’єднань визначається на зовнішній поверхні зварних деталей біля країв шва (для з’єднань штуцерів, а також кутових і таврових з’єднань – на зовнішній поверхні деталі, що приварюється біля краю кутового шва).

1.5. Число і сумарна приведена площа поодиноких включень і скуп­чень, які виявлені застосованими методами неруйнівного контролю, не повинні перевищувати значень, вказаних в даних нормах, на будь-якій ділянці зварного з’єднання довжиною 100 мм.

Для зварних з’єднань довжиною менше 100 мм норми за кількістю і сумарно зведеною площею поодиноких включень і скупчень зменшують пропорційно зменшенню протяжності з’єднання, яке контролюється. Якщо при цьому виходить дробове число, то воно заокруглюється до найбільшого цілого числа. .

2. Візуальний і вимірювальний контроль

2.1. При візуальному і вимірювальному контролі зварних з’єднань не допускаються:

тріщини всіх видів і напрямів;

непровари (несплавлення) між основним металом і швом, а також між валками шва;

непроварювання в корені шва (крім випадків, що застережені в НД);

напливи (натіки) і бризки металу;

незварені кратери;

свищі;

проплавлення;

скупчення;

підрізи (крім випадків, що обумовлені в НД);

відхилення розмірів шва понад встановлені норми.

2.2. Норми допустимих дефектів, які виявлені при візуальному і ви­мірювальному контролі, наведені в табл. 1.

Продовження дод. 9

Таблиця 1

Норми поверхневих дефектів у зварних з’єднаннях

_____________________________

1РП – розмірний показник, вказаний в п.1.3.

3. Капілярний контроль

3.1. При контролі зварних з’єднань за індикаторними слідами не до­пускаються видовжені і непоодинокі індикаторні сліди. Кількість пооди­ноких округлих індикаторних слідів не повинна перевищувати норм, що вказані в табл. 1 для поодиноких включень, а найбільший розмір кожно­го індикаторного сліду не повинен перевищувати трикратних значень цих норм.

3.2. Виявлені при контролі згідно з п.3.1 дефекти допускається оці­нювати за їхніми фактичними показниками після видалення реактиву. При цьому слід керуватись вимогами п. 2.1 і табл. 1 даного додатка. Результати цієї оцінки є кінцевими.

4. Магнітопорошковий контроль

4.1. Норми оцінки якості при магнітопорошковому контролі повинні відповідати нормам для візуального контролю (п. 2.1 і табл. 1).

4.2. Виявлені при контролі згідно з п. 4.1 дефекти допускається оці­нювати за їх фактичним розміром після видалення емульсії або порошку. Результати цієї оцінки є кінцевими.

5. Радіографічний контроль

5.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною, якщо на ра­діографічному знімку не будуть зафіксовані тріщини, непровари (за ви­нятком випадків, що застережені в НД), пропалювання, свищі, недопу­стимі випуклість і увігнутість кореня шва (табл. 1), а розмір, кількість і сумарно зведена площа поодиноких включень і скупчень не перевищують норм, що наведені в табл. 2 і НД.

Необхідний рівень чутливості знімку встановлюється НД.

Продовження дод. 9

Таблиця 2

Норми допустимих дефектів зварних з’єднань,

виявлених при радіографічному контролі

__________________________

Примітка.Норми за сумарно приведеною площею встановлюються НД.

6. Ультразвуковий контроль

6.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною при дотриманні таких умов:

виявлені несуцільності не є протяжними (умовна протяжність не­суцільності не повинна перевищувати умовну протяжність відповідного еталонного відбивача);

відстань на поверхні сканування між двома сусідніми несуцільностями не менше умовної протяжності несуцільності з більшим значен­ням цього показника (несуцільності є поодинокими);

еквівалентні площі і кількість поодиноких несуцільностей не переви­щують норми, що встановлені в НД, погоджені з Держнаглядохоронпраці України.

7. Механічні випробування

7.1. Якість зварних з’єднань за результатами механічних випробу­вань вважається задовільною за умови виконання таких вимог:

а) тимчасовий опір повинен бути не нижче мінімально допустимого для основного металу, а при випробуванні зварних з’єднань елементів з різними нормативними значеннями тимчасового опору цей показник – не нижче мінімально допустимого для менш міцного основного металу. Змі­на вказаних вимог може бути передбачена НД, погодженою з Держнаг­лядохоронпраці України;

б) кут згину при випробуванні на статичний згин і просвіт між повер­хнями, які стикуються при випробуванні на сплю­щення зварних стиків труб зовнішнім діаметром менше 100 мм при товщині стінки менше 12 мм повинен відповідати вимогам табл. 3;

в) ударна в’язкість при випробуванні на ударний згин зразків типу VI згідно з ГОСТ 6996-66 з надрізом по шву повинна бути не менше:

49 Дж/см2(5 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із сталей перлітного класу і високолегованих сталей мартенситно-феритного кла­су;

69 Дж/см2(7 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із хро­монікелевих сталей аустенітного класу.

Продовження дод. 9

Таблиця 3

Вимоги до результатів випробувань зварних з’єднань на згин і сплющення

8. Металографічні дослідження

8.1. Норми оцінки якості зварних з’єднань за результатами металографічних досліджень повинні відповідати вимогам НД. При цьому недо­пустимими дефектами є дефекти, що вказані в п. 2.1.

9. Терміни і визначення

9.1.Номінальна товщина зварних деталей– вказана в кресленні (без врахування допусків) товщина основного ме­талу деталей в зоні, що при­лягає до зварного шва.

9.2.Розрахункова висота кутового шва– за ГОСТ 2601-84 (розра­хункова висота двостороннього кутового шва визначається як сума роз­рахункових висот двох його частин, виконаних з різних сторін).

9.3.Включення– узагальнення назв пор, шлакових і вольфрамових включень.

9.4.Максимальний розмір включення– найбільша від­стань між дво­ма точками зовнішнього контуру включення.

9.5.Максимальна ширина включення– найбільша відстань між дво­ма точками зовнішнього контуру включення, що виміряна в перпендику­лярному напрямі до максимального розміру включення.

9.6.Включення поодиноке– включення, мінімальна від­стань від краю якого до краю будь-якого іншого включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох включень, що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру включення з меншим зна­ченням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.7.Скупчення– два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше встановленої п. 9.6 для поодиноких включень, але не менше максимальної ширини кожного з будь-яких двох сусідніх включень, що розглядаються.

9.8.Зовнішній контур скупчення– контур, обмежений зовнішніми краями включень, які входять в скупчення, і дотичними лініями, що з’єднують вказані краї.

9.9.Максимальний розмір скупчення– найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення.

9.10.Максимальна ширина скупчення– найбільша від­стань між дво­ма точками зовнішнього контуру скупчення, що ви­міряна в перпендику­лярному напрямі до максимального розміру скупчення.

9.11.Скупчення поодиноке– скупчення, мінімальна відстань від зовнішнього контуру якого до зовнішнього контуру будь-якого іншого сусіднього скупчення або включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох скупчень (або скупчення і включення), що роз­глядаються, але не менше трикратного максимального розміру скупчен­ня (включення) з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.12.Група включень– два або декілька включень, міні­мальна від­стань між краями яких менше максимальної ширини хоча б одного із двох сусідніх включень, що розглядаються. Зовнішній контур групи включень обмежується зовнішніми краями включень, які входять в групу, що роз­гля­дається, і дотичними лініями, які з’єднують вказані краї. При оцінці якості зварних з’єднань група включень розглядається як одне суцільне включення.

9.13.Включення поодинокі протяжні (при радіографічному контро­лі)– включення, максимальний розмір яких перевищує допустимий максимальний розмір поодиноких включень, а допустимість встанов­люється тільки залежно від розмірів і кількості без врахування їх площі при підрахунку сумарної приведеної площі і без включення їх кількості в загальну кількість поодиноких включень і скупчень.

9.14.Приведена площа включення або скупчення (при радіографіч­ному контролі)– добуток максимального роз­міру включення (скупчення) на його максимальну ширину (враховується для поодиноких вклю­чень і поодиноких скупчень).

9.15.Сумарна приведена площа включень і скупчень (при радіогра­фічному контролі)– сума приведених площ окремих поодиноких вклю­чень і скупчень.

9.16.Індикаторний слід (при капілярному контролі)– забарвлена пінотрантом ділянка (пляма) поверхні зварного з’єднання або наплавле­ного металу в зоні розміщення несуцільності.

9.17.Індикаторний слід (при капілярному контролі)– індикаторний слід з відношенням його максимального розміру до максимальної його ширини не більше трьох.

9.18. Індикаторний слід поодинокий (при капілярному контролі)– індикаторний слід, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-яко­го іншого сусіднього індикаторного сліду не менше максимальної ширини кожного із двох індикаторних слідів, що розглядаються, але не менше максимального розміру індикаторного сліду з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).