НПАОП 0.00-1.08-94Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів

Конкретні норми оцінки якості зварних з’єднань повинні бути розроб­лені на основі вимог і вказівок даного додатка і подані в нормативній документації (НД) з контролю зварних з’єднань, погодженій з Держнаглядохоронпраці України. Для зварних з’єднань, виконаних іншими спо­собами зварювання, і зварних з’єднань, які не працюють під тиском, а також для контролю зварних з’єднань методами, що не вказані вище, норми оцінки якості встановлюються НД, погодженою з Держ­наглядохоронпраці України.

1.2. Використані в додатку 9 терміни і визначення наведені в розділі 9 даного додатка.

1.3. Норми оцінки якості приймають згідно з такими розмірними показниками (РП):

за номінальною товщиною зварних деталей – для стикових зварних з’єднань деталей однакової товщини (при попередній обробці кінців де­талей шляхом розточування, роздавання, калібрування або обтискуван­ня – за номінальною товщиною зварених деталей в зоні обробки);

за номінальною товщиною більш тонкої деталі – для стикових звар­них з’єднань і різної номінальної товщини (при попередній обробці кінця більш тонкої деталі – на її номінальній товщині в зоні обробки);

за розрахунковою висотою кутового шва – для кутових, таврових зварних з’єднань і зварних з’єднань внапуск (для кутових і таврових зварних з’єднань з повним проплавленням за розмірний показник допу­скається брати номінальну товщину більш тонкої деталі);

за подвоєною номінальною товщиною більш тонкої деталі (із двох зварених) – для торцевих зварних з’єднань (крім з’єднань зварювання труб в трубні дошки);

за номінальною товщиною стінки труб – для зварних з’єднань зварю­вання труб в трубні дошки.

При радіографічному контролі зварних з’єднань через дві стінки нор­ми оцінки якості слід брати за тим же розмірним показником, що і при контролі через одну стінку.

1.4. Протяжність (довжина, периметр) зварних з’єднань визначається на зовнішній поверхні зварних деталей біля країв шва (для з’єднань штуцерів, а також кутових і таврових з’єднань – на зовнішній поверхні деталі, що приварюється біля краю кутового шва).

1.5. Число і сумарна приведена площа поодиноких включень і скуп­чень, які виявлені застосованими методами неруйнівного контролю, не повинні перевищувати значень, вказаних в даних нормах, на будь-якій ділянці зварного з’єднання довжиною 100 мм.

Для зварних з’єднань довжиною менше 100 мм норми за кількістю і сумарно зведеною площею поодиноких включень і скупчень зменшують пропорційно зменшенню протяжності з’єднання, яке контролюється. Якщо при цьому виходить дробове число, то воно заокруглюється до найбільшого цілого числа. .

2. Візуальний і вимірювальний контроль

2.1. При візуальному і вимірювальному контролі зварних з’єднань не допускаються:

тріщини всіх видів і напрямів;

непровари (несплавлення) між основним металом і швом, а також між валками шва;

непроварювання в корені шва (крім випадків, що застережені в НД);

напливи (натіки) і бризки металу;

незварені кратери;

свищі;

проплавлення;

скупчення;

підрізи (крім випадків, що обумовлені в НД);

відхилення розмірів шва понад встановлені норми.

2.2. Норми допустимих дефектів, які виявлені при візуальному і ви­мірювальному контролі, наведені в табл. 1.

Продовження дод. 9

Таблиця 1

Норми поверхневих дефектів у зварних з’єднаннях

Дефект

Допустимий максимальний

розмір, мм

Число дефектів

1

2

3

Випуклість сти­кового шва із зовнішньої сторони

Встановлюється НД або конструкторською доку­ментацією залежно від виду зварювання і типу з’єднання

Западини (загли­бини) між валка­ми і лускоподібність поверхні шва

0,12РП1+ 0,6, але не більше 2

Поодинокі вклю­чення

,12РП + 0,2, але не більше 2,5

При РП від 2 до 10–0,2РП + 3;

при РП більше 10 до 20–0,1РП + 4; при РП більше 20– 0,5РП + 5, але не більше 8

Випуклість коре­ня шва при односторонньому зва­рюванні труб без підкладних кі­лець

1,5 приDдо 25 включно

2,0 приDбільше 25 до 150 включно

2,5 приDбільше 150

Увігнутість коре­ня шва при односторонньому зва­рюванні труб без підкладних кі­лець

0,12РП + 0,4, але не більше 1,5

_____________________________

1РП – розмірний показник, вказаний в п.1.3.

3. Капілярний контроль

3.1. При контролі зварних з’єднань за індикаторними слідами не до­пускаються видовжені і непоодинокі індикаторні сліди. Кількість пооди­ноких округлих індикаторних слідів не повинна перевищувати норм, що вказані в табл. 1 для поодиноких включень, а найбільший розмір кожно­го індикаторного сліду не повинен перевищувати трикратних значень цих норм.

3.2. Виявлені при контролі згідно з п.3.1 дефекти допускається оці­нювати за їхніми фактичними показниками після видалення реактиву. При цьому слід керуватись вимогами п. 2.1 і табл. 1 даного додатка. Результати цієї оцінки є кінцевими.

4. Магнітопорошковий контроль

4.1. Норми оцінки якості при магнітопорошковому контролі повинні відповідати нормам для візуального контролю (п. 2.1 і табл. 1).

4.2. Виявлені при контролі згідно з п. 4.1 дефекти допускається оці­нювати за їх фактичним розміром після видалення емульсії або порошку. Результати цієї оцінки є кінцевими.

5. Радіографічний контроль

5.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною, якщо на ра­діографічному знімку не будуть зафіксовані тріщини, непровари (за ви­нятком випадків, що застережені в НД), пропалювання, свищі, недопу­стимі випуклість і увігнутість кореня шва (табл. 1), а розмір, кількість і сумарно зведена площа поодиноких включень і скупчень не перевищують норм, що наведені в табл. 2 і НД.

Необхідний рівень чутливості знімку встановлюється НД.

Продовження дод. 9

Таблиця 2

Норми допустимих дефектів зварних з’єднань,

виявлених при радіографічному контролі

Дефект

Розмірний показник звар­ного з’єднання (РП), мм

Максимальний розмір, мм

Кількість дефектів

на 100 мм шва

Поодинокі включення

Від 2,0 до 15 включно

0,15РП+0,5

Більше 15 до 40 включно

0,05РП+2,0

Сумарна кількість поодиноких вмикань і скупчень:

0,25РП+12 при РП від 2 до 40;

0,1РП+18, але не більше 27

при РП більше 40

Більше 40

0,025РП+3,0,

але не більше 5

Поодинокі скупчення

Від 2,0 до 15 включно

1,5(0,15РП+0,5)

Більше 15 до 40 включно

1,5(0,05РП+2,0)

Більше 40

1,5(0,025РП+3),

але не більше 8

Поодинокі протяжні включення

Від 2,0 до 5 включно

0,15РП + 5, але

не більше 14

2

Більше 5 до 50 включно

3

Більше 50

4

__________________________

Примітка.Норми за сумарно приведеною площею встановлюються НД.

6. Ультразвуковий контроль

6.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною при дотриманні таких умов:

виявлені несуцільності не є протяжними (умовна протяжність не­суцільності не повинна перевищувати умовну протяжність відповідного еталонного відбивача);

відстань на поверхні сканування між двома сусідніми несуцільностями не менше умовної протяжності несуцільності з більшим значен­ням цього показника (несуцільності є поодинокими);

еквівалентні площі і кількість поодиноких несуцільностей не переви­щують норми, що встановлені в НД, погоджені з Держнаглядохоронпраці України.

7. Механічні випробування

7.1. Якість зварних з’єднань за результатами механічних випробу­вань вважається задовільною за умови виконання таких вимог:

а) тимчасовий опір повинен бути не нижче мінімально допустимого для основного металу, а при випробуванні зварних з’єднань елементів з різними нормативними значеннями тимчасового опору цей показник – не нижче мінімально допустимого для менш міцного основного металу. Змі­на вказаних вимог може бути передбачена НД, погодженою з Держнаг­лядохоронпраці України;

б) кут згину при випробуванні на статичний згин і просвіт між повер­хнями, які стикуються при випробуванні на сплю­щення зварних стиків труб зовнішнім діаметром менше 100 мм при товщині стінки менше 12 мм повинен відповідати вимогам табл. 3;

в) ударна в’язкість при випробуванні на ударний згин зразків типу VI згідно з ГОСТ 6996-66 з надрізом по шву повинна бути не менше:

49 Дж/см2(5 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із сталей перлітного класу і високолегованих сталей мартенситно-феритного кла­су;

69 Дж/см2(7 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із хро­монікелевих сталей аустенітного класу.

Продовження дод. 9

Таблиця 3

Вимоги до результатів випробувань зварних з’єднань на згин і сплющення

Тип (клас) сталі
зварених деталей

Номінальна тов­щина зварених деталей,s, мм

Кут згину при випро­буванні на згин, град. (не менше)

Просвіт між поверхнями, які стис-кають­ся, при випро­буванні на плющення (не більше), мм

Вуглецеві

До 20 включно

100 (70)

4s

Більше 20

80

Марганцеві і кремніймарганцеві

До 20 включно

80 (50)

5s

Більше 20

60

Марганцевонікельмолібденові, хромомолібденові і хромомолібденованадієві перлітного класу і високолеговані хро­мисті мар­тен­ситно-феритного класу

До 20 включно

50

6s

Більше 20

40

Хромонікелеві аустенітного класу

До 20 включно

150

4s

Більше 20

120

8. Металографічні дослідження

8.1. Норми оцінки якості зварних з’єднань за результатами металографічних досліджень повинні відповідати вимогам НД. При цьому недо­пустимими дефектами є дефекти, що вказані в п. 2.1.

9. Терміни і визначення

9.1.Номінальна товщина зварних деталей– вказана в кресленні (без врахування допусків) товщина основного ме­талу деталей в зоні, що при­лягає до зварного шва.

9.2.Розрахункова висота кутового шва– за ГОСТ 2601-84 (розра­хункова висота двостороннього кутового шва визначається як сума роз­рахункових висот двох його частин, виконаних з різних сторін).

9.3.Включення– узагальнення назв пор, шлакових і вольфрамових включень.

9.4.Максимальний розмір включення– найбільша від­стань між дво­ма точками зовнішнього контуру включення.

9.5.Максимальна ширина включення– найбільша відстань між дво­ма точками зовнішнього контуру включення, що виміряна в перпендику­лярному напрямі до максимального розміру включення.

9.6.Включення поодиноке– включення, мінімальна від­стань від краю якого до краю будь-якого іншого включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох включень, що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру включення з меншим зна­ченням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.7.Скупчення– два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше встановленої п. 9.6 для поодиноких включень, але не менше максимальної ширини кожного з будь-яких двох сусідніх включень, що розглядаються.

9.8.Зовнішній контур скупчення– контур, обмежений зовнішніми краями включень, які входять в скупчення, і дотичними лініями, що з’єднують вказані краї.

9.9.Максимальний розмір скупчення– найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру скупчення.

9.10.Максимальна ширина скупчення– найбільша від­стань між дво­ма точками зовнішнього контуру скупчення, що ви­міряна в перпендику­лярному напрямі до максимального розміру скупчення.

9.11.Скупчення поодиноке– скупчення, мінімальна відстань від зовнішнього контуру якого до зовнішнього контуру будь-якого іншого сусіднього скупчення або включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох скупчень (або скупчення і включення), що роз­глядаються, але не менше трикратного максимального розміру скупчен­ня (включення) з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

9.12.Група включень– два або декілька включень, міні­мальна від­стань між краями яких менше максимальної ширини хоча б одного із двох сусідніх включень, що розглядаються. Зовнішній контур групи включень обмежується зовнішніми краями включень, які входять в групу, що роз­гля­дається, і дотичними лініями, які з’єднують вказані краї. При оцінці якості зварних з’єднань група включень розглядається як одне суцільне включення.

9.13.Включення поодинокі протяжні (при радіографічному контро­лі)– включення, максимальний розмір яких перевищує допустимий максимальний розмір поодиноких включень, а допустимість встанов­люється тільки залежно від розмірів і кількості без врахування їх площі при підрахунку сумарної приведеної площі і без включення їх кількості в загальну кількість поодиноких включень і скупчень.

9.14.Приведена площа включення або скупчення (при радіографіч­ному контролі)– добуток максимального роз­міру включення (скупчення) на його максимальну ширину (враховується для поодиноких вклю­чень і поодиноких скупчень).

9.15.Сумарна приведена площа включень і скупчень (при радіогра­фічному контролі)– сума приведених площ окремих поодиноких вклю­чень і скупчень.

9.16.Індикаторний слід (при капілярному контролі)– забарвлена пінотрантом ділянка (пляма) поверхні зварного з’єднання або наплавле­ного металу в зоні розміщення несуцільності.

9.17.Індикаторний слід (при капілярному контролі)– індикаторний слід з відношенням його максимального розміру до максимальної його ширини не більше трьох.

9.18. Індикаторний слід поодинокий (при капілярному контролі)– індикаторний слід, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-яко­го іншого сусіднього індикаторного сліду не менше максимальної ширини кожного із двох індикаторних слідів, що розглядаються, але не менше максимального розміру індикаторного сліду з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).

Завантажити