НПАОП 0.00-1.08-94Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів

_______________________________________________________

1Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним в НД. Категорія групи якості поковок і додаткові випробування, передбачені НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, передбачені таблицею (позначені знаком +), але відсутні в діючих НД, повинні бути включені в НД при їх перегляді, після чого вони стають обов’язковими.

2Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до ст. 4.2.3 і 4.2.8 і при випробуваннях на ударну в’язкість – відповідно до ст. 4.2.4–4.2.7.

3Всі поковки деталей парових котлів, що працюють під тиском більше 6,4 МПа (64 кгс/см2), які мають один із габаритних розмірів більше 200 мм або товщину більше 50 мм, підлягають радіографічному контролю або УЗК.

4Круглий прокат, що використовується згідно зі ст. 4.5.2 Правил, допускається використовувати згідно з НД на прокат за умови, вказані в табл. 4, тобто виготовляти із тих самих марок сталі, на ті самі параметри, при виконанні того самого контролю механічних властивостей (на розтяг і ударну в’язкість) і суцільного

Продовження дод. 4

радіографічного контролю або УЗК. При діаметрі прокату більше 80 мм контроль механічних властивостей належить проводити на зразках тангенціального напрямку.

5Допускається використання поковок із сталей 20, 25 і 12Х1МФ згідно з ГОСТ 8479-70 (група II) дляDуџ100 мм без обмеження тиску при температурах до 350°С для сталей 20 і 25 і до 570°С для 12Х1МФ.

Таблиця 5

Стальні виливки

__________________________________________________________

1Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати НД. Група якості і додаткові види випробувань, передбачені НД, вибираються конструкторською організацією. Вимоги, передбачені таблицею (позначені знаком +), але відсутні в діючих НД, повинні бути включені в НД при їх перегляді, після чого стають обов’язковими.

2Контроль механічних властивостей при випробуваннях на розтяг проводиться відповідно до ст. 4.2.3 і 4.2.8 і при випробуваннях на ударну в’язкість – відповідно до ст. 4.2.4–4.2.7.

3Виливки для парових котлів і трубопроводів, які працюють при тиску більше 6,4 МПа (64 кгс/см2), підлягають радіографічному контролю, УЗК або іншому рівноцінному контролю. Обсяг контролю встановлюється технічними умовами на виливки. При цьому обов’язковому контролю підлягають кінці патрубків, що зварюються.

4Для виливків, що виготовляються за ОСТ 108.961.03-79 із сталі 25Л із товщиною стінки у позафланцевій частині до 55 мм, гранична температура їх використання встановлюється до 450°С.

Продовження дод. 4

Таблиця 6

Кріплення

Продовження табл. 6 дод.4

________________________________________________

1Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним у стандартах і НД. Категорія групи якості і додаткові випробування, передбачені стандартами і НД, вибираються конструкторською організацією. Передбачені таблицею вимоги (позначені знаком +), але відсутні в діючих НД, повинні бути включені в НД при їх перегляді, після чого вони стають обов’язковими.

2Використання болтів допускається згідно з ГОСТ 20700-75 до тиску 3 МПа (30 кгс/см2) і температури 300°С. В решті випадків повинні використовуватись шпильки.

3Використання шпильок згідно з ГОСТ 1759.0-87 допускається до температури 300°С.

4Контроль механічних властивостей при випробуванні на розтяг проводиться відповідно до статей 4.2.3 і 4.2.8 і при випробуваннях на ударну в’язкість – відповідно до ст. 4.2.4–4.2.7.

5Матеріал шпильок, болтів із вуглецевих сталей згідно з ГОСТ 380-88, що призначені для роботи при температурі, вищій за 200°С, повинен бути випробуваний на ударну в’язкість після механічного старіння.

6Матеріал для гайок повинен піддаватись контролю тільки на твердість.

7Гайки із напівспокійної і киплячої сталі допускається використовувати, якщо устаткування встановлено в приміщенні з температурою більше 0°С. Згідно з ГОСТ 1759.4-87 і ГОСТ 1759.5-87 слід використовувати болти і шпильки із сталі 20 класів міцності 4 або 5, із сталей 30 і 35 – класу міцності 5.

8Для шпильок, болтів із аустенітних сталей накатування різьби допускається при температурі середовища до 500°С.

Таблиця 7

Чавунні виливки

Продовження табл. 7 дод.4

_________________________________________

1Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним в стандартах і НД.

2Внутрішній діаметр чавунних виливків для елементів котлів, які огріваються, не повинен бути більше 60мм.

3Температура гарячих газів для елементів із сірого чавуну (ГОСТ 1412-85), які огріваються, не повинна бути вище ніж 550°С і з ковкого чавуну (ГОСТ 1215-79) – 650°С.

4Граничні параметри ребристих труб із залитими стальними трубами визначаються властивостями металу стальних труб, але не вище, ніж 9 МПа (90 кгс/см2) і 350°С.

5Використання чавуну Сч10 допускається із тимчасовим опором не нижче 120 МПа (12 кгс/мм2).

(довідковий)

Підрозділ сталей на типи і класи

____________________________

1Матеріали не підлягають зварюванню – деталі кріплення.

Визначення понять однотипних і контрольних зварних з’єднань

Однотипними зварними з’єднаннями є група зварних з’єднань, що мають такі загальні ознаки:

а) спосіб зварювання;

б) марка (сполучення марок) основного металу. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей із сталей різних марок, для зварювання яких, згідно з технологією, передбачено використання зварювальних матеріалів тих самих марок (сполучення марок);

в) марка (сполучення марок) зварювальних матеріалів. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання, виконані з використанням різних зварювальних матеріалів, марки (сполучення марок) яких, згідно з технологією, можуть використовуватись для зварювання деталей із однієї і тієї ж сталі; електроди повинні мати однаковий вид покриття згідно з ГОСТ 9466-75 (основний, рутиловий, целюлозний, кислий);

г) номінальна товщина деталей, що зварюються в зоні зварки. В одну групу допускається об’єднувати з’єднання з номінальною товщиною деталей в зоні зварювання, в межах одного з таких діапазонів:

до 3 мм включно;

більше 3 до 10 мм включно;

більше 10 до 50 мм включно;

більше 50 мм.

Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; товщину основних деталей дозволяється не враховувати;

д) радіус кривизни деталей в зоні зварювання. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей з радіусом кривизни в зоні зварювання (для труб – з половиною зовнішнього номінального діаметру) в межах із таких діапазонів:

до 12,5 мм включно;

більше 12,5 до 50 мм включно;

більше 50 до 250 мм включно;

більше 250 мм (включаючи плоскі деталі).

Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; радіуси кривизни основних деталей дозволяється не враховувати;

е) вид зварного з’єднання (стикове, кутове, таврове, внапуск). В одну групу можуть бути об’єднані кутові, таврові з’єд­нання і з’єднання внапуск, крім кутових зварних з’єд­нань, приварювання штуцерів (труб) до елементів котла;

ж) форма підготовки кромок. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання з однією із таких форм підготовки кромок:

з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу більше 8°;

з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу до 8° включно (вузька обробка);

з двосторонньою обробкою кромок;

без обробки кромок;

з) спосіб зварювання корінного шару: на підкладці, що залишається (підкладне кільце), на підкладці, що розплавлюється, без підкладки (вільне формування зворотного валка), з підварювання кореня шва;

і) термічний режим зварювання: із попереднім і супровідним підігріванням, без підігрівання, з охолодженням кожного шару;

к) режим термічної обробки зварного з’єднання.

Контрольним зварним з’єднанням є з’єднання, що вирізане із числа виробничих зварних з’єднань або зварене окремо, але є ідентичним або однотипним по відношенню до виробничих зварних з’єднань і призначене для проведення руйнівного контролю при атестації технологій зварювання або перевірки якості і властивостей виробничих зварних з’єднань.

Коротка таблиця співвідношень між одиницями Міжнародної системи (СІ)

та іншими одиницями фізичних величин, які прийняті в даних Правилах

1 т (тонна) = 1·10Зкг

1 т/год = 0,278 кг/с

1 кг/год = 278·10–6кг/с

1 м3/год = 278·10–6м3/с

1 кгс = 10 Н

1 кгс/см2=0,1 МПа

1 МПа = 10 кгс/см2

1 мм вод.ст. = 10 Па

1 мм рт.ст.=1,33·102Па

1 кгс/см2= 760 мм рт.ст.

1 ккал = 4,19 кДж (кілоджоуля)

1 кДж = 0,24 ккал

1 Мкал = 4,19 МДж1(мегаджоуля)

1 Гкал= 4,19 ГДж1(гігаджоуля)

1 МДж = 0,24 Мкал (мегакалорій)

1 ГДж = 0,24 Гкал (гігакалорій)

1 к.с. = 0,736 кВт

1 кВт = 1,36 к.с.

1 Гкал/год = 1,163 МВт (мегават)

1 МВт = 0,86 Гкал/год (гігакалорій в годину)

1 Н/мм2= 0,1 кгс/мм2

1 ккал/кг = 4,19 кДж/кг

1 кДж/кг = 0,24 ккал/кг

1 МДж/кг = 0,24 Мкал/кг

______________________________

1Мега – мільйон (106), гіга – мільярд (109).

Умовні позначення та одиниці виміру

р– робочий тиск котла, МПа (кгс/см2);

р п– значення пробного тиску при гідравлічному випробуванні, МПа (кгс/см2);

t– температура стінки, °С;

tw – температура робочого середовища, °С;

ta – розрахункова температура зовнішнього повітря, °С;

tn – температура води при гідравлічному випробуванні, °С;

ts – температура насичення (кипіння) води при робочому тиску, °С;

t 1– температура води на вході в котел, °С;

G min– мінімально допустима витрата води через котел, кг/год (кг/сек);

V– водний об’єм котла, м3(л);

Q max– максимальна теплопродуктивність котла, МВт (ккал/год);

с– питома теплоємність, кДж/кг·°С (ккал/кг·°С);

Da – зовнішній діаметр елемента, мм;

Dm – середній діаметр елемента, мм;

D– внутрішній діаметр елемента, мм;

D y– умовний прохід трубопроводу, мм;

s т– середня товщина стінки елемента, мм;

σв – тимчасовий опір при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);

σт– фізична границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);

σ0,2– умовна границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);

δ – відносне видовження, %;

y – відносне звуження, %;

σд.м– границя довготривалої міцності, МПа (кгс/мм2).

(обов’язковий)

Норми оцінки якості зварних з’єднань

1. Загальні положення

1.1. Даний додаток встановлює основні вимоги до норм оцінки якості зварних з’єднань, які працюють під тиском і виконані дуговою, елект­рошлаковою, електронно-променевою і газовою зваркою, при візу­альному, вимірювальному, капілярному, магнітопорошковому і ультра­звуковому контролі, а також при механічних випробовуваннях і метало­графічних дослідженнях.